Задайте вопрос юристу

833 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Недвижимость, 09 июля 2020, вопрос №23932 100₴

как обезапосить себя в случае отмены дарения дома?

Здравствуйте !! В связи с карантином я не успела получить справку из суда о расторжении брака, и мы не можем ждать еще два месяца , а бывший муж не может присутствовать на сделке и принимаем решение оформлять дом как дарственную !КАк я могу себя обезопасить в случае если даритель отзовет дарение ??

Ответы юристов (10)

    Ковальчук Владимир

    В какой срок можно оспорить договор дарения если иск подает не родственник дарителя, а третье лицо, он может оспорить дарственную в течение 1 года с момента, когда узнал про нее;если родственник дарителя не знал о договоре дарения, он может подать иск в течение 3 лет с момента, когда ему стало известно о сделкеРасторгнуть договор дарения можно в течение 1 года со дня заключения договора и только при определенных условиях, предусмотренных статьей 727 Гражданского кодекса Украины.

    Следует отметить, что «расторжение договора» (отмена) и «признание договора недействительным» (оспаривание) это совершенно разные явления. И для признания договора недействительным действует общий срок исковой давности – три года с момента, когда лицо узнало либо должно было узнать о нарушении его права.

    В Украине судебная практика по поводу применения сроков исковой давности меняется от решения к решению, поэтому разбираться в каждом конкретном случае нужно индивидуально.

    При этом, стоит отметить, что суд по своей инициативе не имеет права применять срок исковой давности. Вопрос о сроках давности может разрешаться судом в совещательной комнате только по ходатайству ответчика.Что касается вопросов по поводу «оспорить, отменить», то статьей 727 Гражданского кодекса Украины предусмотрены следующие основания для расторжения договора по требованию дарителя. Ознакомиться с этими основаниями вы можете, открыв Гражданский кодекс и прочтя вышеуказанную статью, цитировать основания в данном материале мы не будем. Отметим лишь, что все основания связанны с «недостойным» поведением одаряемого и инициируются дарителем.

    Признание договора дарения недействительным

    Для признания же договора дарения недействительным, договор должен не соответствовать требованиям, установленным статьей 203 Гражданского кодекса Украины.

    • должен противоречить закону;
    • интересам государства или общества;
    • общественным моральным принципам;
    • у участника договора не должно быть должного уровня гражданской дееспособности;
    • должен быть порок воли участников договора;
    • не соблюдена конкретная форма договора, предусмотренная законодательно;
    • заключенная дарственная не направлена на реальное наступление правовых последствий связанных с безвозмездным отчуждением имущества;
    • договор дарения противоречит правам и интересам детей сторон сделки (не достигших 18 лет, либо совершеннолетних, но недееспособных).

    Если вышеуказанные правила будут нарушены, договор по иску заинтересованного лица может быть признан судом недействительным. При чем заинтересованным лицом может выступать не только даритель.

    Киншов Дмитрий Сергеевич

    Добрий день.

    Підстави, щодо розірвання договору дарування вказанні в ЦКУ.

    Відповідно до ст. 717 ЦКУ - за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

    Згідно з ст. 724 ЦКУ - Дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився

    Ст. 727 ЦКУ встновлюються такі підстави для розірвання:

    • умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

    Додатковою обов'язковою умовою для розірвання договору дарування у такому разі є те, що предметом договору дарування є нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тобто закон визначає можливість розірвання договору дарування, предметом якого є лише нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тому, якщо дарунком є рухоме майно незначної вартості, дарувальник не вправі розірвати такий договір та повернути дарунок проти волі обдаровуваного.

    У випадку смерті дарувальника, яка була спричинена умисними злочинними діями обдаровуваного - позбавлення життя дарувальника, право вимагати розірвання договору дарування одержують спадкоємці дарувальника.

    • створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність (наприклад, у дарувальника з предметом договору дарування пов'язані спогади про певні події). Тобто, якщо такому дарунку загрожує безповоротна втрата з вини обдаровуваного, дарувальник вправі розірвати договір дарування, предметом якого є такий дарунок.

    Таке розірвання правочину спрямоване на запобігання втрати дарунка. Проте, при розірванні договору дарування на цій підставі необхідно довести, що обдаровуваному було відомо про те, яку велику немайнову цінність має дарунок для дарувальника. Останнє, у свою чергу, зобов'язує обдаровуваного бережно та сумлінно ставитись до дарунка та забезпечувати його схоронність.

    • недбало ставиться до речі, що становить культурну цінність, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

    Йдеться про речі, втрата яких має істотне значення не лише для дарувальника, а для суспільства. Окремою підставою розірвання договору дарування з ініціативи дарувальника є недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність.

    При цьому під недбалим ставленням слід розуміти таке поводження обдаровуваного з предметом договору дарування, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Тому при виникненні обставин, що можуть зумовити втрату або істотне пошкодження такого дарунка, дарувальник наділяється правом звернутися до суду з вимогою про розірвання договору дарування та повернення дарунка.

    Слід врахувати, що якщо зазначеної загрози (знищення або пошкодження) дарунку не існує, а дарувальник невдоволений лише тим, що обдаровувана особа поводиться з дарунком іншим чином, ніж бажає того дарувальник, то правові підстави для розірвання договору за даною нормою відсутні. При визначенні правового режиму речей, що становлять історичну, наукову або культурну цінність необхідно враховувати положення законодавства про охорону пам'яток історії та культури.

    Отже, якщо Ви не будете вчиняти таких дій, що вказані в ст. 727 ЦКУ, а також, якщо не будете укладати договір дарування із передачею майна у майбутньому (оскільки, у такому випадку особа зможе розірвати договір, якщо його майновий стан змінитть), то підстав для розірвання договору не буде.

    Марусяк Андрій Романович
    40%

    Доброго дня! договір дарування за простим бажанням особи, яка подарувала майно розірвати не можна.

    1) Рекомендую вам звернути увагу на право власності особи що дарує майно (дарувальника) на майно, що стане предметом договору дарування.

    Якщо дарувальник перебуває у шлюбі, то його дружина/чоловік також є співвласником будинку (ця інформація в реєстрі може не міститись, дане право власності випливає із закону - стаття 368 ЦК ч. 3. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

    У такій ситуації ОБОВ'ЯЗКОВО МАЄ БУТИ нотаріально посвідчена згода дружини/чоловіка на дарування майна. Якщо такої згоди не буде, то дружина заявить позов до суду про визнання договору дарування недійсним, оскільки будинок і земля є спільною сумісною власністю подружжя і дарувальник не мав права розпорядження майном.

    2) Будь-який договір можна визнати недійсним, зокрема - дарування.

    Стаття 727 ЦК (цивільний кодекс) Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника

    1. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

    Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

    2. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

    3. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

    4. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

    5. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

    Стаття 728 ЦК Позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування

    1. До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

    УВАГА, даний строк обчислюється не з дня вчинення договору, а з дня, коли настали обставини, що передбачені статтею 727 ЦК. Тобто і через 5, 10, 20 років.

    3) Договір дарування є "безоплатним" і це є ризиком для вас, як для добросовісного набувача.

    Стаття 388 ЦК Право власника на витребування майна від добросовісного набувача

    1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

    1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

    2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

    3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

    2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

    3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

    4) У договорі може передбачатися умова, вимагайте договори без умов і обов'язків для інших осіб, бо це ще одна підстава для розірвання договору дарування.

    Стаття 725. Обов'язок обдаровуваного на користь третьої особи

    1. Договором дарування може бути встановлений обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

    2. Дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи.

    У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним виконання обов'язку на користь третьої особи має право вимагати від обдаровуваного особа, на користь якої встановлений цей обов'язок.

    Стаття 726. Правові наслідки порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи

    1. У разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості.

    Висновок: Договір дарування є доволі специфічним у плані його розірвання. Договір є безоплатним, має вчинятись особою, яка має право вчиняти даний правочин. Обов'язково вимагайте перед договором нотаріальну згоду дружини/чоловіка на дарування майна, якщо вони є!

    Адвокат Евгений Александрович
    15%

    Здравствуйте, Лариса!

    При заключении договора дарения, его нельзя отозвать, его возможно признать недействительным в судебном порядке, путём подачи иска о признании недействительным, при наличии оснований.

    Срок исковой давности составляет 1 год.

    Гражданским законодательством установлен исключительный перечень оснований, когда можно требовать расторжения договора дарения:

    — если одаренный совершил умышленное преступление против дарителя или его близких родственников;

    — одаренный создает угрозу утраты имущества, которое имеет для дарителя нематериальную ценность;

    — имуществу, которое представляет историческую, культурную, научную ценность, грозит существенный вред или уничтожения.

    Если же указанных обстоятельств нет, то остается надеяться на признание судом договора дарения недействительным.

    Основаниями признания договора дарения недействительным:

    — в момент заключения договора стороной (сторонами) волеизъявление участника (участников) сделки не было свободным и не отвечало его внутренней воле;

    — сделка не была направлена на реальное наступление правовых последствий, обусловленных ею;

    - сделка, совершаемая родителями (усыновителями), противоречит правам и интересам их малолетних, несовершеннолетних или нетрудоспособных детей;

    — в случае несоблюдения требования закона о нотариальном удостоверении договора;

    -в случае заключения договора дарения от имени несовершеннолетнего без согласия органа опеки и попечительства;

    — в случае несоблюдение письменной формы;

    - в случае совершение под влиянием заблуждения, обмана, насилия, под влиянием тяжелого обстоятельства и тому подобное.

    Пунктом 19 Постановления Пленума ВСУ «О судебной практике рассмотрения дел о признании сделок недействительными», разъяснено, что сделка, совершенная под влиянием заблуждения, обмана, насилия, злонамеренного соглашения представителя одной стороны с другой стороной или вследствие влияния тяжелого обстоятельства, является оспариваемым.

    Обстоятельства, по которым ошиблась сторона сделки, должны существовать именно на момент совершения сделки. Лицо, в подтверждение своих требований о признании сделки недействительной, должно доказать, что такая ошибка действительно имела место, а также она имеет существенное значение. Ошибка в результате собственной небрежности, незнание закона или неправильного его толкования одной из сторон не является основанием для признания сделки недействительной.

    Согласно пункту 23 Постановления Пленума ВСУ «О судебной практике рассмотрения дел о признании сделок недействительными», сделка может быть признана судом недействительной на основании статьи 233 ГК Украины, если она совершено лицом под влиянием тяжелого для нее обстоятельства и на крайне невыгодных условиях, чем другая сторона сделки воспользовалась. Тяжелыми обстоятельствами могут быть тяжелая болезнь лица, членов его семьи или родственников, смерть кормильца, угроза потерять жилье или угроза банкротства и другие обстоятельства, для устранения или уменьшения которых необходимо заключить такую сделку. Лицо (физическое или юридическое) должно совершать такую сделку добровольно, без наличия насилия, обмана или ошибки. Лицо, которое оспаривает сделку, должно доказать, что при отсутствии тяжелого обстоятельства сделка не было бы совершено вообще или совершено не в таких условиях. Сделки, совершаемые лицом под влиянием тяжелого для него обстоятельства и на крайне невыгодных условиях, характеризуются тем, что лицо их совершает добровольно, осознает свои действия, но вынуждено это сделать через тяжелые обстоятельства.

    При отсутствии указанных обстоятельств, не будет оснований для оспаривания данного договора дарения.

    Для подстраховки, оплату за приобретение дома, осуществляйте путём перечисления денежных средств на счёт в банке, с указанием назначения платежа.

    Всего доброго!

    Удачи Вам!

    Токмач Галина Николаевна

    Здравствуйте, Лариса. Первое, что можно сделать, чтобы решение суда вступило в силу - подать на аппеляцию, тогда решения силы законной набирают.

    Что касается дарения, по Гражданскому кодексу Дарувальник має право розірвання договору, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

    Исковая давность при этом - один год

    Крикун Сергій  Павлович
    15%

    Во-первых, Вы имеете право получить копию решения суда о расторжении брака в самом суде, при этом ч. 3 Розділ XII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Гражданского процессуального кодекса Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15) выдаче копии решения суда в связи с карантином не ограничивает. Во-вторых, копию решения суда Вы вправе и имеете возможность получить в ЕГРСР (http://reyestr.court.gov.ua/). В-третьих, если решением суда о расторжении брака не решался вопрос о разделе совместного нажитого имущества, то надлежащим и целесообразным считаю этот раздел не в порядке дарения, а заключением договора о разделе этого имущества. В-четвертых, если раздел имущества разрешен решением суда о расторжении брака, то последущее дарение этого имущества есть незаконное.

    Гончаренко Константин
    15%

    Доброго дня!

    По Вашому питанню повідомляю наступне:

    Відповідно до Роз’яснення Мін’юсту істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (виявлення властивостей подарунка, про які обдаровуваний не знав до укладення договору).

    Підставами недійсності договору є:

    1) недотримання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог:

    - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей;

    2) договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин): у разі недотримання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору; укладення договору дарування від імені неповнолітнього без згоди органу опіки та піклування не потребує рішення суду;

    3) також договір є недійсним в разі: недотримання письмової форми; вчинення під впливом помилки; обману; насильства; під впливом тяжкої обставини, тощо. В цьому разі недійсність встановлюється судом.

    У разі розірвання договору дарування, дарувальникові повертається дарунок у натурі, а якщо це неможливо, - то компенсація його вартості.

    На вимоги про скасування договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

    В разі визнання договору недійсним дарунок повертається дарувальнику, обдаровуваний може вимагати компенсацію за утримання в себе дарунка.

    Зверніть увагу на виділені речення.

    Умови за яких вказаний договір може бути визнано недійсним судом чітко зазначені тому, якщо їх не буде виявлено то скасувати дарування буде неможливо при належній процедурі його оформлення.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Беликов Олег  Александрович

    Добрый вечер. При отмене договора дарения, стороны возвращаются в исходное положение - даритель получает обратно предмет дарения. В этом случае вы никак не подстрахуетесь. Если вы между собой заключите, к примеру, договор займа на сумму стоимости недвижимости, то таким образом "свяжите руки" дарителю. То есть, сможете по договору займа требовать обратно свои деньги.

    Царьов Роман  Валерійович

    Добрый день Лариса! Какая справка о расторжении брака!?, Когда был развод и номер дела напишите, я Вам скажу, что развели Вас и нужно ли Вам вместо купли-продажи делать дарение. И проблема быстрей решиться.

    Пишите или номер дела или Ваши ФИО. Ответ будет.

    Савченко Олександр
    15%
    Савченко Олександр 3 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Общаться в чате

    Добрий день, Ларисо!

    Відносини, що виникають при безоплатному переданні майна у власність іншій особі, опосередковуються, зокрема, договором дарування. Стаття 717 ЦК України визначає, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

    За договором дарування дарувальник передає або зобов’язується передати в майбутньому обдаровуваному безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування спрямований на припинення права власності у дарувальника й виникнення права власності в обдарованої особи. Таким чином, договір дарування завжди є безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій.

    Чинне законодавство (ч.2 ст.717 ЦК України) чітко обумовлює, що договір, який встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

    Відповідно до Цивільного кодексу України договір дарування можливий як односторонній, так і двосторонній, як реальний, так і консенсуальний. Основна кваліфікуюча ознака, за якою договір дарування відрізняється від договорів про передачу майна у власність, це його безоплатність. Безоплатність дарування – це відсутність зустрічної еквівалентної вимоги. Як і будь-який договір, договір дарування може припинитися. Звичайно, загальних положень ЦК України в цьому питанні ніхто не скасовував. Але оскільки передача чогось у дар — процес специфічний, ЦК України встановлює деякі особливості для припинення.

    Так, договір дарування може припинятися у випадку:

    • його розірвання;
    • односторонньої відмови від договору однієї зі сторін.

    Розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його положення щодо зобов’язань сторін, що передбачені для застосування на випадок розірвання договору. Правовим наслідком одностороннього розірвання договору є припинення зобов’язань сторін (ч. 2 ст.653 ЦК України).

    Підстави для розірвання договору дарування

    Договір дарування не може бути розірваний в односторонньому порядку, за деякими виключеннями, зокрема, передбаченими ст. 724 ЦК України та, якщо договір дарування виконується у момент його укладання. Однак, договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірвано за вимогою дарувальника, але за конкретних обставин. Підстави для розірвання договору дарування на вимогу дарувальника передбаченні ст.ст. 726, 727 ЦК України:

    • умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

    Додатковою обов'язковою умовою для розірвання договору дарування у такому разі є те, що предметом договору дарування є нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тобто закон визначає можливість розірвання договору дарування, предметом якого є лише нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тому, якщо дарунком є рухоме майно незначної вартості, дарувальник не вправі розірвати такий договір та повернути дарунок проти волі обдаровуваного.

    У випадку смерті дарувальника, яка була спричинена умисними злочинними діями обдаровуваного - позбавлення життя дарувальника, право вимагати розірвання договору дарування одержують спадкоємці дарувальника.

    • створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність (наприклад, у дарувальника з предметом договору дарування пов'язані спогади про певні події). Тобто, якщо такому дарунку загрожує безповоротна втрата з вини обдаровуваного, дарувальник вправі розірвати договір дарування, предметом якого є такий дарунок.

    Таке розірвання правочину спрямоване на запобігання втрати дарунка. Проте, при розірванні договору дарування на цій підставі необхідно довести, що обдаровуваному було відомо про те, яку велику немайнову цінність має дарунок для дарувальника. Останнє, у свою чергу, зобов'язує обдаровуваного бережно та сумлінно ставитись до дарунка та забезпечувати його схоронність.

    • недбало ставиться до речі, що становить культурну цінність, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

    Йдеться про речі, втрата яких має істотне значення не лише для дарувальника, а для суспільства. Окремою підставою розірвання договору дарування з ініціативи дарувальника є недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність.

    При цьому під недбалим ставленням слід розуміти таке поводження обдаровуваного з предметом договору дарування, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Тому при виникненні обставин, що можуть зумовити втрату або істотне пошкодження такого дарунка, дарувальник наділяється правом звернутися до суду з вимогою про розірвання договору дарування та повернення дарунка.

    Слід врахувати, що якщо зазначеної загрози (знищення або пошкодження) дарунку не існує, а дарувальник невдоволений лише тим, що обдаровувана особа поводиться з дарунком іншим чином, ніж бажає того дарувальник, то правові підстави для розірвання договору за даною нормою відсутні. При визначенні правового режиму речей, що становлять історичну, наукову або культурну цінність необхідно враховувати положення законодавства про охорону пам'яток історії та культури.

    Обов'язкова умова розірвання договору дарування

    Розірвати договір дарування дарувальник вправі лише за умови наявності дарунка у натурі, тобто коли дарунок на момент пред'явлення такої вимоги є збереженим. Збереження дарунка передбачає знаходження його у власності обдарованого у стані, що відповідає його призначенню. Тому предмет договору дарування повинен бути річчю індивідуально визначеною, неспоживчою, відповідної цінності для дарувальника.

    При розірванні договору дарування дарунок повертається дарувальнику у тому вигляді, в якому він існує на момент розірвання договору. Отримані обдаровуваним продукція, плоди та доходи від речі, що є предметом договору дарування, залишаються у нього. У випадку відсутності дарунка (його знищення, відчуження третім особам тощо), ні вимога про розірвання правочину, ні вимога про повернення дарунка, пред'являтись не можуть.

    Таким чином, розірвання договору дарування допускається у виключних випадках, зазначених статтею, або у випадках визнання правочину недійсним за загальними підставами, передбаченими ЦК України.

    Строки реалізації права дарувальника на розірвання договору дарування

    З метою реалізації права дарувальника (або його спадкоємців) щодо розірвання договору дарування законом встановлений спеціальний строк позовної давності терміном 1 рік (такий виняток ґрунтується на вимогах ст. 258 ЦК України).

    Таким чином, обчислення строку позовної давності починається від дня, коли дарувальник довідався або повинен був довідатися про обставини, передбачені ст. 727 ЦК України.

    Тобто, слід враховувати, що у випадках, встановлених статтею, право на розірвання договору виникає з певних моментів:

    • з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
    • з моменту вчинення дій обдаровуваного, що створюють загрозу безповоротної втрати дарунка;
    • з моменту вчинення дій чи допущення бездіяльності обдаровуваним, які свідчать про недбале ставлення до дарунка, що становить історичну, наукову або культурну цінність.

    Проте право є строковим, адже воно існує доти, поки існує річ, яка є предметом договору. Проте за наявності вини (доказаної) обдаровуваного щодо відчуження або знищення дарунка з метою уникнення його повернення дарувальнику, можливими є вимоги за зобов'язанням із завдання шкоди, шляхом подання відповідного позову. Якщо дарунок повернуто дарувальнику за взаємною згодою сторін, таку обставину слід розглядати як новий договір дарування.

    Наслідки розірвання договору дарування

    Розірвання договору дарування є правовою підставою припинення права власності на дарунок у обдаровуваного. Наслідком такого розірвання є застосування реституції, тобто повернення сторін у первинний стан, у зв'язку з чим, обдаровуваний зобов'язаний повернути дарувальнику річ, що є предметом договору, у натурі з урахуванням можливого природного зносу за період її перебування в обдаровуваного. Це означає, що обдаровуваний не може запропонувати дарувальникові грошову компенсацію замість дарунка або відшкодувати вартість дарунка, залишаючи його у себе.

    Таким чином подарована річ підлягає поверненню, незалежно від того, в якому стані вона перебуває. При цьому дарувальник не має права відмовитись від прийняття такої речі з мотивів втрати нею цільового призначення або істотного погіршення. Крім того, дарувальник не вправі вимагати відшкодування завданих збитків або моральної шкоди.

    Всього доброго!

    Успіхів Вам!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України