Компенсація за травму

Тож, звільнення військовослужбовців здійснюється відповідно до частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», у підпункті б) частини 1 чітко зазначено: за станом здоровя – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу. Тобто, висновок ВЛК мав би мати таке формулювання: непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час. Відповідно до пункту 2 підпункту 9 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402: Лікар виносить одну з таких постанов: а) придатний до військової служби за графами ТДВ “А” 1-11; б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до (указати дату); в) підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд; г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; ґ) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.Частиною 6 статті 26 Закону № 2232-XII визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема: у зв’язку із закінченням строку контракту (п.”а”); за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби (п. “б”). Згідно з п. 240 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153/2008, військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров’я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров’я. Рішення про подальше проходження військової служби військовослужбовцями, які визнані обмежено придатними до проходження військової служби в мирний час, приймає посадова особа, до чиєї номенклатури призначення належить посада, яку займає військовослужбовець на підставі відповідних клопотань. Після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров’я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу” (далі – постанова N 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (п. 3 цієї постанови). Умови, розмір і порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань визначені постановою N 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 р. N 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за N 638/15329; далі – Інструкція). Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 п. 5 постанови N 1294, підпункти 33.1, 33.3 п. 33 розд. XXXIII Інструкції). Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону N 2011-XII відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців. 09.02.2017 року Міністром оборони України виданий наказ №88 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік» (а.с.34-37), відповідно до якого наказано (пункт 9 наказу) матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань (далі матеріальна допомога) виплачувати військовослужбовцям у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення (без урахування винагород і морського грошового забезпечення). Накази про виплату матеріальної допомоги видавати виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на відповідний місяць з урахуванням порядку, передбаченого пунктом 7 цього наказу після розгляду заяв військовослужбовців. У заявах про виплату матеріальної допомоги зазначаються конкретні причини (важкий стан здоров’я військовослужбовця або членів його сім’ї, смерть рідних по крові або шлюбу, пожежа або стихійне лихо та інші поважні причини), які стали підставою для порушення клопотання, та розмір потреби. Тобто в 2017 році матеріальна допомога для вирішення соціальних питань виплачувалась за умови необхідного фінансування та наявності поважних причин, зазначених у заяві військовослужбовця.Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу у зв’язку з мобілізацією, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460. Так, згідно з вимогами пункту першого військовослужбовцям, які були призвані на військову службу в зв’язку з мобілізацією та звільняються зі служби після прийняття рішення про демобілізацію (крім військовослужбовців строкової військової служби), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше ніж 25 відсотків місячного грошового забезпечення. Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення. Слід зазначити, що військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку з позбавленням військового звання, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, допомога не виплачується.

Добрий день, Вадим!

Порядок призначення і виплати цієї допомоги затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (зі змінами)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-%D0%B...

Виплачують допомогу в порядку черговості відповідно до дати подання документів до Міністерства оборони України.

Днем виникнення права на її отримання є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), а в разі повторного огляду та зміни групи інвалідності – дата в довідці МСЕК про первинне встановлення.

Розмір допомоги щорічно змінюється, адже кратний прожитковому мінімуму, встановленому для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року. У 2020-му – це 2102 грн..

Допомога призначається і виплачується в залежності від умов отримання інвалідності або часткової втрати працездатності.

Якщо інвалідність військовослужбовця (крім строкової служби) настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання, яке він дістав під час виконання обов’язків військової служби (чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин), допомогу виплачують у розмірі:

– 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, – у разі встановлення інвалідності I групи;

– 300-кратного прожиткового мінімуму – II групи;

– 250-кратного прожиткового мінімуму – III групи.

Військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі:

• 120-кратного прожиткового мінімуму – I групи;
• 90-кратного прожиткового мінімуму – II групи;
• 70-кратного прожиткового мінімуму – III групи.

Якщо протягом двох років військовослужбовцю під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

У разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразову грошову допомогу виплачують залежно від ступеня, який установлює МСЕК, у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму.

В такому розмірі допомогу надають військовослужбовцеві, який дістав поранення (контузію, травму або каліцтво) чи захворювання під час виконання обов’язків військової служби, а також звільненому з військової служби, який частково втратив працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж за три місяці після звільнення з військової служби.

При цьому, виплату не здійснюють, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста є наслідком:

• вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
• вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння;
• навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
• подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Таким чином, Вам як солдату контрактної служби в період продовження служби, який отримав травми за яких Вас будуть списувати з ЗСУ, якщо Ви підпадаєте під вказані положення щодо призначення і виплати цієї допомоги, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, то Вам повинні вони виплатити компенсацію.

У випадку безпідставного непризначення компенсації, відмови в її призначенні, Ви маєте право на оскарження рішення про відмову у призначенні компенсації, шляхом подання позовної заяви до Окружного адміністративного суду, в порядку Кодексу адміністративного судочинства України:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Добрий день, Вадім!

Звільнення за станом здоров’я здійснюється на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.

Направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку ЗСУ, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами. (р. 6 наказу МОУ від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ» (далі – Положення про ВЛК)

Під час медичного огляду військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку окремо. ВЛК враховує вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, вкладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров’я. (п. 6.9 Положення про ВЛК)

У разі коли особи визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров’я виконувати службові обов’язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову про звільнення від виконання службових обов’язків до 30 діб.

Військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров’я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров’я, крім військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності. (ПРОТЕ: за винятком розумових, сенсорних, психологічних вад та інших захворювань, визначених МОУ), які виявили бажання проходити військову службу та стосовно яких прийнято рішення про залишення на військовій службі за контрактом. (Пункт 6.18 Положення про ВЛК)

Військовослужбовці, які були визнані ВЛК непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, та яким згідно з прийнятими рішеннями дозволено проходити військову службу за контрактом на визначених посадах, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку контракту.

Порядок – п. 35 Положення про проходження військової служби.

Право залишитись на військовій службі з висновоком про непридатність за умови отримання дозволу передбачене п. 240 Положення про проходження військової служби.

Є наказ МОУ від 14.08.2018 № 410 “Про затвердження Переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби”.

Після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров’я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.

Під час звільнення з контрактної служби за станом здоров’я особа має право на одноразову грошову допомогу. (розділ 32 Наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам») - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18

XXXII. Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби

1. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров’я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Після звільнення з військової служби під час дії особливого періоду таких осіб в обов’язковому порядку направляють на проходження служби у військовому резерві.

На осіб, які є непридатними за станом здоров’я до служби у військовому резерві, цей обов’язок не поширюється.(ст. 26-2 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Всього доброго!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Згідно ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядка та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою КМУ від 28 травня 2008 р. N 499,

Одноразова грошова допомога виплачується:

- військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається:

для військовослужбовців строкової служби - за максимальним посадовим окладом за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення;

для військовозобов'язаних чи резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, - за посадою виходячи з окладу за військовим званням у запасі та максимального окладу за посадою, до якої вони були приписані в запасі, на день втрати працездатності;

3. Особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва);

копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності;

копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Щодо питання отримання довідки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).

Згідно п. 17 Положення "Про медико-соціальну експертизу", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно п. 15 Положення про МСЕК, Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Згідно п. 4 Порядка Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності № 1317, Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Таким чином, для отримання грошової компенсації, Вам необхідно звернутися до лікаря за місцем Вашого проживання або за місцем лікування, який Вам має надати направлення на МСЕК згідно ф.№088/о яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров’я України

14.02.2012 № 110.

Лікар зобов'язаний Вам надати вказане направлення НЕ пізніше ніж через чотири місяці з дня настання тимчасової непрацездатності, а НЕ після 1 року реабілтації.

Тобто, Ваш лікар зобов'язаний зараз надати Вам направлення на МСЕК.

Згідно до Положення про МСЕК, відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я.

У разі, якщо керівництво лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я відмовляється надати Вам направлення до МСЕК, Ви маєте право звернутися до Міністерства охорони здоров'я України з відповідною скаргою.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-%D0%B...

6. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується:

1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:

{Абзац перший підпункту 1 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 335 від 18.05.2017 - застосовується з 1 січня 2017 року}

400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;

{Абзац другий підпункту 1 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 335 від 18.05.2017 - застосовується з 1 січня 2017 року, № 334 від 17.04.2019}

300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;

{Абзац третій підпункту 1 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 335 від 18.05.2017 - застосовується з 1 січня 2017 року, № 334 від 17.04.2019}

250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи;

{Абзац четвертий підпункту 1 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 335 від 18.05.2017 - застосовується з 1 січня 2017 року, № 334 від 17.04.2019}

{Підпункт 1 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 855 від 15.11.2017}

2) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі:

{Абзац перший підпункту 2 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 335 від 18.05.2017 - застосовується з 1 січня 2017 року}

120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;

{Абзац другий підпункту 2 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 335 від 18.05.2017 - застосовується з 1 січня 2017 року, № 334 від 17.04.2019}

90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;

{Абзац третій підпункту 2 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 335 від 18.05.2017 - застосовується з 1 січня 2017 року, № 334 від 17.04.2019}

70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи;

{Абзац четвертий підпункту 2 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 335 від 18.05.2017 - застосовується з 1 січня 2017 року, № 334 від 17.04.2019}

3) військовослужбовцю строкової служби, військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов’язаному чи резервісту під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період строкової військової служби, проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі:

{Абзац перший підпункту 3 пункту 6 в редакції Постанови КМ № 335 від 18.05.2017 - застосовується з 1 січня 2017 року; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 334 від 17.04.2019}

120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;

{Абзац другий підпункту 3 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 335 від 18.05.2017 - застосовується з 1 січня 2017 року, № 334 від 17.04.2019}

90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;

{Абзац третій підпункту 3 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 335 від 18.05.2017 - застосовується з 1 січня 2017 року, № 334 від 17.04.2019}

70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.

{Абзац четвертий підпункту 3 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 335 від 18.05.2017 - застосовується з 1 січня 2017 року, № 334 від 17.04.2019}

7. У разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від:

70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов’язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;

50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов’язків служби у військовому резерві.

{Пункт 7 в редакції Постанови КМ № 334 від 17.04.2019}

8. Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов’язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

{Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 335 від 18.05.2017 - застосовується з 1 січня 2017 року}

9. Граничний розмір одноразової грошової допомоги не повинен перевищувати розміру допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста.

10. Члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов’язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста;

сторінок паспортів повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім’ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

11. Військовослужбовець, військовозобов’язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

{Абзац третій пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 334 від 17.04.2019}

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

12. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов’язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

13. Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов’язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

{Пункт 13 в редакції Постанови КМ № 334 від 17.04.2019}

14. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати.

Якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи (члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

{Пункт 14 в редакції Постанови КМ № 334 від 17.04.2019}

15. Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

16. Фінансування витрат, пов’язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до статті 23 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

17. Особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

18. У разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцю, особі, звільненій з військової служби, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або на день його (її) звільнення з військової служби обіймав (обіймала) посаду в державному органі, установі, організації із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів таких державних органів, установ, організацій, до яких він (вона) був (була) відряджений (відряджена).

У такому самому порядку здійснюється виплата одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її отримання у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, якого було відряджено до державного органу, установи, організації із залишенням його на військовій службі.

19. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста є наслідком:

{Абзац перший пункту 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 334 від 17.04.2019}

вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

20. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку черговості відповідно до дати подання документів.

Порядок призначення і виплати цієї допомоги затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975

Виплачують допомогу в порядку черговості відповідно до дати подання документів до Міністерства оборони України. Днем виникнення права на її отримання є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), а в разі повторного огляду та зміни групи інвалідності – дата в довідці МСЕК про первинне встановлення.

Розмір допомоги щорічно змінюється, адже кратний прожитковому мінімуму, встановленому для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року. У 2019-му – це 1921,00 грн.

Допомога призначається і виплачується в залежності від умов отримання інвалідності або часткової втрати працездатності.

Наприклад, якщо інвалідність військовослужбовця (крім строкової служби) настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання, яке він дістав під час виконання обов’язків військової служби (чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин), допомогу виплачують у розмірі:

– 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, – у разі встановлення інвалідності I групи;

– 300-кратного прожиткового мінімуму – II групи;

– 250-кратного прожиткового мінімуму – III групи.

Військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі:

• 120-кратного прожиткового мінімуму – I групи;
• 90-кратного прожиткового мінімуму – II групи;
• 70-кратного прожиткового мінімуму – III групи.

Якщо протягом двох років військовослужбовцю під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

У разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразову грошову допомогу виплачують залежно від ступеня, який установлює МСЕК, у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму. В такому розмірі допомогу надають військовослужбовцеві, який дістав поранення (контузію, травму або каліцтво) чи захворювання під час виконання обов’язків військової служби, а також звільненому з військової служби, який частково втратив працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж за три місяці після звільнення з військової служби.

Увага! Виплату не здійснюють, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста є наслідком:

• вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
• вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння;
• навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
• подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Довідково. У квітні цього року до Порядку були внесені зміни, за якими допомогу стали призначати військовослужбовцям, які протягом року після звільнення з військової служби померли від захворювання, яке вони дістали внаслідок поранення, контузії, каліцтва, пов’язаних із виконанням обов’язків військової служби; у період проходження військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, а також під час виконання обов’язків військової служби та служби у військовому резерві.

Доброго дня!

При звільненні з військової служби за станом здоров’я передбачена виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 50% за кожен рік служби ( ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Якщо травми призведуть до втрати працездатності або присвоєння групи інвалідності, то в такому разі передбачено додаткові виплати. Підготовка документів та здійснення таких виплат проводять військові комісаріати.

До суду можна та треба звертатися у випадку, якщо вам такі виплати не будуть здійснені.

Доброго дня. Якщо травма отримала під час служби - повинно бути призначено службове розслідування, за результатами якого має бути складено висновок з причинами травми. Після чого Вам потрібно звернутися за компенсацією (усі військовослужбовці застраховані). У разі відмови - звертатися до суду