звільняють з роботи ща власним бажанням

добрый день.

Суть в том, что в законе прямой запрет на увольнение этой категории сотрудников по инициативе работодателя, НО исключение, в частности, полная ликвидация, НО с обязательным трудоустройством. Как это будет делать работодатель описано ниже.

Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — ч. 6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда допускається лише у випадку повної ліквідації підприємства, установи чи організації, в такому разі роботодавець зобов’язаний їх обов’язково працевлаштувати. У всіх інших випадках з ініціативи роботодавця звільнення зазначених жінок забороняється (п. 3 ст. 184 КЗпП).

Частиною 1 ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняє своє існування в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам — правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

З підприємства, установи або організації, що ліквідується, потрібно звільнити всіх працівників, у тому числі й провести звільнення жінок, які зазначені у ст. 184 КЗпП. Причому звільнення цих жінок має відбуватися з обов’язковим їх працевлаштуванням. Власник або уповноважений ним орган здійснює їх працевлаштування самостійно або через державну службу зайнятості. У такому разі звільнення можливе лише на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП за переведенням працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію.

Формулювання в цій статті поняття «переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію» означає, що перерва в часі між звільненням і працевлаштуванням не допускається. І якщо сьогодні жінка звільнена, то завтра вона вже повинна бути прийнята на інше підприємство.

Права вагітних жінок та жінок, які мають дітей діючим КЗпП гарно захищені.

Стаття 184. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей

Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.

При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.

Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.