Начните консультацию с юристом онлайн
В школе, во время урока, на котором учитель не присутствовал произощёл инцидент. Девочку толкнул в спину с лестницы одноклассник и при падении она сломала руку. Я, родитель, узнала об этом, когда дочь в слезах пришла домой. Сразу вызвали такси и поехали в травмпункт, где подтвердился перелом. С утра позвонили со школы и сообщили, что они уведомили соответствующие органы и будут разбираться. Какие действия теперь мы должны производить? Мы никуда не должны писать заявление? Хотим наказать одноклассника, так как его поведение в отношении дочери неподобающее. Перед этим изрисовал пастой куртку, сидя сзади неё.
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (11)
Адвокат, г. Винница, 10 лет опыта
Сообщите о случившемся в полицию В случае, если ребенок получил травму из-за драки либо других противоправных действий других лиц (учащихся, учителя и др.), администрация школы обязана незамедлительно сообщить об этом в правоохранительные органы. Однако, если администрация бездействует, родителям нужно обратиться в органы полиции самостоятельно. Такое обращение необходимо для возбуждения уголовного дела по факту нанесения ребенку телесных повреждений и установления степени тяжести повреждения здоровья. Часто бывает, что такое уголовное дело в последствии будет закрыто за отсутствием состава преступления (например, виновное лицо - зачинщик драки не достиг 14-летнего возраста, с которого предусмотрена уголовная ответственность), однако сами материалы уголовного дела, в том числе выводы судебно-медицинской экспертизы, допросы подозреваемого, потерпевшего, свидетелей драки могут стать ценными доказательствами вины зачинщика драки. Собранных документов будет достаточно, чтобы потом обоснованно заявить гражданский иск о возмещении материального и морального вреда.
Классный руководитель уже позвонила мне и сказала, что уже сообщила в милицию и будет сегодня разговаривать с одноклассниками, выяснять все подробности происшествия. Нам, получается, сейчас остаётся ждать? Родительница виновного мальчика извиняется, но мальчик уже придумал версию, в свою защиту. Якобы случайно задел плечом, т.к. было недостаточно освещения на лестнице и он её не замети
Адвокат, г. Киев, 31 год опыта
Алла!
"Классный руководитель уже позвонила мне и сказала, что уже сообщила в милицию и будет сегодня разговаривать с одноклассниками, выяснять все подробности происшествия. Нам, получается, сейчас остаётся ждать? Родительница виновного мальчика извиняется, но мальчик уже придумал версию, в свою защиту. Якобы случайно задел плечом, т.к. было недостаточно освещения на лестнице и он её не замети"
- Чекати не треба, а треба діяти.
У даній ситуації, має місце провина однокласника, його батьків та вчителя школи.
Вам треба отримати в лікарні довідку щодо травми дитини, якщо дитина перебуває на амбулаторному лікуванні, також копію амбулаторної картки.
Виходячи з описаної Вами ситуації, рекомендую Вам:
1) якщо однокласнику є 11 років, то треба подавати заяву до поліції відносно нього про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження за статтею 128 Кримінального кодексу України /Заподіянння необрежного тяжкого тілесного ушкодження/ (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).
Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень визначається судово-медичним експертом, виходячи з практики скоріш за все у неї тяжкі тілесні ушкодженння.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
N 6 від 17.01.95 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 26 липня 1995 р. за N 255/791
Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 р. N 6 ( z0248-95 )
Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95#Text
Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримінальне правопорушення, повинні бути невідкладно але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримінального провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).
У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на протязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України) та до місцевої прокуратури (стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України).
Дивіться Кримінальний кодекс України:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
"Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження -
карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк".
Дивіться Кримінальний процесуальний кодекс України:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
"Стаття 60. Заявник
1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
2. Заявник має право:
1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.
Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.
"Стаття 214. Початок досудового розслідування
1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. ...".
"Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження
1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;...".
"Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження
1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. ...".
В рамках кримінального провадженння Ви маєте право подати позовну заяву про відшкодування заподіяної моральної та матеріальної шкоди.
"Стаття 128. Цивільний позов у кримінальному провадженні
1. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
2. На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками. ...".
"Стаття 129. Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні
1. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
2. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.
3. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду".
2) подати заяву до поліції віднос батьків даного однокласника щодо притягнення їх до адмінінстративної відповідальності за ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text
"Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, -
тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Діяння, передбачене частиною п’ятою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та тимчасове обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом - до виконання рішення в повному обсязі.
Умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини, -
тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
3) Подати скарги відно вчителя та адмінінстрації школи:
- директору школи, управляння освіти місцевої та управління освіти обласної державної адмінінстрації, а також до Міністерства освіти і науки України, для проведення перевірок та вжиття заходів реагування до адмінінстрації школи за вказаним фактом, як через Укрпошту, так і на електронну пошту.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про звернення громадян", письмове звернення надсилається поштою, передається громадянином особисто або через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.До письмових звернень відносяться також електронні звернення.
Міністерства освіти і науки України:
https://mon.gov.ua/ua
Для звернення громадян ez@mon.gov.ua
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про освіту
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст.380):
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
"Стаття 54. Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу
...2. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:
постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;
виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;
сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;
дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
дотримуватися педагогічної етики;
поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;
формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки;
повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
3. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.
4. Права та обов’язки інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, визначаються законодавством, відповідними договорами та/або установчими документами закладу освіти.
5. Відволікання педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, крім випадків, передбачених законодавством.
6. Особи, винні в порушенні цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом".
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про повну загальну середню освіту
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2020, № 31, ст.226):
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
"Стаття 21. Здоров’я учнів
1. Заклад освіти створює безпечне освітнє середовище з метою забезпечення належних і безпечних умов навчання, виховання, розвитку учнів, а також формує у них гігієнічні навички та засади здорового способу життя.
2. Учні закладів освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності забезпечуються медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату таких закладів освіти або відповідних закладів охорони здоров’я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Заклади охорони здоров’я спільно з органами управління освітою та органами охорони здоров’я щороку забезпечують безоплатне проведення медичного огляду учнів, моніторинг стану здоров’я, здійснення лікувально-профілактичних заходів у закладах освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності.
3. Контроль за охороною здоров’я та якістю харчування учнів здійснюється відповідно до законодавства".
"Стаття 22. Педагогічні працівники
1. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.
Перелік посад педагогічних працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України.
...
3. Педагогічні працівники зобов’язані:
дотримуватися принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їхніми батьками;
виконувати обов’язки, визначені Законом України "Про освіту", цим Законом, іншими актами законодавства, установчими документами закладу освіти, трудовим договором та/або їхніми посадовими обов’язками;
забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів, а також дотримуватися у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених статтею 6 Закону України "Про освіту";
використовувати державну мову в освітньому процесі відповідно до вимог цього Закону;
володіти навичками з надання домедичної допомоги дітям;
постійно підвищувати свою педагогічну майстерність".
4) подати заяву до поліції або прокуратури відносно вчителя школи про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження за статтею 137 Кримінального кодексу України /Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей/ (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).
Дивіться Кримінальний кодекс України:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
"Стаття 137. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей
1. Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого, -
карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, -
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого".
Дивіться Кримінальний процесуальний кодекс України (аналогічні статті ззаначені вище):
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
5) подати позовну заяву до суду відносно батьків однокласника у разі якщо не буде мати місце п1 щодо відкриття кримінального провадженння, краще після реалізації п.2 відносно батьків за ст.184 КУпАП, а також відносно адміністрації школи, вне залежності від п.4 щодо відкриття кримінального провадженння віднсоно вчителя школи.
ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text
"Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".
"Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".
"Стаття 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди
1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
2. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом".
"Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди
1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
2. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом".
"Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду
1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
3. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом".
"Стаття 1167. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду
1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом".
"Стаття 1168. Відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи
1. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
2. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю".
Позовна заява поєаться до суду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text
"Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом
1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".
"Стаття 175. Позовна заява
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
3. Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".
У разі наявності запитань звертайтеся!
Всього доброго!
Успіхів Вам!
Юрист, г. Сумы, 6 лет опыта
Доброго дня!
По Вашому питанню повідомляю наступне:
Рекомендую попытаться инициировать примирение сторон , если же в конкретных обстоятельствах это не возможно правовое регулирование следующее:
Кодекс Украины об административных правонарушениях дополнен статьей 173-4, предусматривающей, что буллинг (травля), то есть деяния участников образовательного процесса, которые заключаются в психологическом, физическом, экономическом, сексуальном насилии, в том числе с применением средств электронных коммуникаций, совершаемые в отношении малолетнего или несовершеннолетнего лица или таким лицом в отношении других участников образовательного процесса, в результате чего мог быть или был нанесен вред психическому или физическому здоровью потерпевшего, влечет за собой наложение штрафа от 50 до 100 необлагаемых минимумов доходов граждан (от 850 или 1700 грн) или общественные работы на срок от 20 до 40 часов.
Если травля совершена группой лиц или повторно в течение года после наложения административного взыскания, то штраф составит от 100 до 200 необлагаемых минимумов доходов граждан (от 1700 или 3400 грн) общественные работы на срок от 40 до 60 часов.
Законом определено наказание за травлю, совершенную малолетними или несовершеннолетними лицами в возрасте от 14 до 16 – наложение штрафа на родителей или лиц, их заменяющих, от 50 до 100 необлагаемых минимумов доходов граждан или общественные работы на срок от двадцати до сорока часов.
Также законом предусмотрено, что несообщение руководителем учебного заведения уполномоченным подразделениям органов Национальной полиции о случаях буллинга участника образовательного процесса влечет за собой наложение штрафа от 50 до 100 необлагаемых минимумов доходов граждан или исправительные работы на срок до одного месяца с отчислением до 20% заработка.
В законе определены типичные признаки буллинга, среди которых систематичность (повторяемость) действия; наличие сторон – обидчик (буллер), потерпевший (жертва буллинга), наблюдатели (при наличии); действия или бездействие обидчика, следствием которых является причинение психического и/или физического вреда, унижение, страх, тревога, подчинение потерпевшего интересам обидчика, и/или причинение социальной изоляции пострадавшего.
Доказательствами по делам о фактах травли могут быть:
Объяснений лица, которое привлекается к ответственности,
объяснения потерпевшего и свидетелей,
вывод эксперта (если в результате совершения правонарушения был нанесен физический или психологический вред),
вещественные доказательства в виде испорченных личных вещей пострадавшего,
письменные документы,
материалы переписки, в том числе - переписки в социальных сетях, видео-материалы, на которых зафиксированы процесс травли.(СКРИНШОТЫ необходимо заверить у нотариуса) для юридического факта документа для суда и органов полиции.
Так же Вам необходимо письменно обратиться с заявлением к директору школы , приложив доказательства в том числе медицинские документы.
Обратиться письменно в управление образования города или области приложив все доказательства и требовать назначить внеплановую проверку.
Обратиться в территориальное управление Государственной службы качества образования с заявлением и фактами пусть проведут проверку.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
спасибо! Классный руководитель позвонила и сказала, что она уже уведомила об инциденте соответствующие органы и сегодня будет беседовать с одноклассниками. А мне сказала ничего не делать, выздоравливать, лечиться, что школа будет заниматься этим ыоппосо
Юрист, г. Сумы, 6 лет опыта
Это распространенная позиция ,школы ,решить все тихо ,наказать всех формально.
Я бы все же рекомендовал бы Вам уведомить органы образования об ситуации , для профилактики в дальнейшем.
Но решение принимаете Вы.
С уважением,
Константин Гончаренко
Адвокат, г. Чернигов, 7 лет опыта
Общаться в чатеДоброго дня, Алло!
Як зазначив колега вище, Ви маєте повне право звернутися до правоохоронних органів із відповідним фактом. Це навіть буде очевидний плюс, адже це сприятиме об'єктивнішому розслідуванню цього інциденту, адже в даному випадку винен не тільки учень, але і вчитель, який покинув урок з незрозумілих причин, хоча він несе відповідальність за життя учнів під час уроку.
Звернення до правоохоронних органів не дасть змоги притягтия учня до відповідальності (скоріше за все він не досягнув віку кримінальної відповідальності), але створить для вас можливість позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Окрім того, раджу Вам письмово звернутися до засновника Вашої школи, і за можливості обласного департаменту (управління) освіти і науки, це надасть справі більш широкого розголосу і мінімізує шанси на несправедливість.
Окрім того, по суті дії щодо Вашої дитини є булінгом.
Відповідно до пункту 3-1 частини 1 статті 1 Закону Україїни "Про освіту" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text):
Булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
систематичність (повторюваність) діяння;
наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Окрім того, відповідно до статті 26 Закону України "ПРо освіту" раджу написати письмове звернення до директора школи про факт булінгу (цькування) щодо Вашої дитини, а також з вимогою про належне реагування.
Всього найкращого!
Адвокат, г. Киев, 26 лет опыта
Время, пока ученик находится в школе, вся ответственность за его жизнь и здоровье лежит на учителе и директоре. Их обязанности прописаны в Законе Украины «Об образовании», Положении о порядке расследования несчастных случаев, которые произошли в учебных заведениях и Уставе учебного заведения.
Алгоритм действий:
1. Если ребенок получил травму в школе, нужно как можно быстрее сообщить о происшествии администрации школы, если это не было сделано ранее, и самим прибыть на место происшествия Потерпевший (в данном случае - ребенок) или свидетель происшествия должен сообщить классному руководителю (учителю, воспитателю) о том, что случилось. Классный руководитель обязан обеспечить в случае необходимости оказание первой доврачебной помощи, а также обеспечить сохранность обстановки в том состоянии, какой она была на момент несчастного случая (если это не угрожает жизни и здоровью тех, кто там находится), а также сообщить администрации учебного заведения о происшествии. Администрация, в свою очередь, обязана незамедлительно сообщить о происшествии родителям пострадавшего, а также доставить ребенка в медучреждение для полного обследования и оказания медицинской помощи.
2. Вызовите на место происшествия «скорую помощь» Если администрация школы по каким-то причинам отказывается вызывать карету «скорой помощи», родители должны сделать это самостоятельно. Ребенку необходимо в первые часы после происшествия дать пояснения врачу об обстоятельствах получения травмы, и это должно быть отражено в карточке вызова. Не менее важно и то обстоятельство, что доставить ребенка в больницу должна именно «скорая помощь», а не такси, либо «своим ходом» и т.д. Медучреждение после проведения обследования поставит диагноз, сообщит родителям и направит в администрацию школы свои выводы (заключение) о характере и тяжести травмы. Почему вызывать «скорую помощь» нужно прямо в школу на место происшествия? Потому что госпитализированный в школе с травмой ребенок и соответствующая фиксация этого факта в медицинских документах – это важное доказательство того, что травма не была получена где-то в другом месте: дома, по пути домой, на улице, за территорией учебного заведения и т. п. За то, что произошло вне стен школы, учебное заведение, как правило, уже не несет ответственность. Сложнее будет, если ребенка отправили домой с травмой, и родители узнали о ней уже дома. В таком случае необходимо сообщить администрации школы об инциденте для проведения внутреннего расследования, а в медучреждении запросить информацию о времени получения травмы. Необходимо будет также найти, как говорится «по горячим следам», достаточно свидетелей инцидента в школе среди учеников, чтобы впоследствии доказать факт получения травмы именно в школе во время учебного процесса.
3. Сообщите о случившемся в полицию В случае, если ребенок получил травму из-за драки либо других противоправных действий других лиц (учащихся, учителя и др.), администрация школы обязана незамедлительно сообщить об этом в правоохранительные органы. Однако, если администрация бездействует, родителям нужно обратиться в органы полиции самостоятельно. Такое обращение необходимо для возбуждения уголовного дела по факту нанесения ребенку телесных повреждений и установления степени тяжести повреждения здоровья. Часто бывает, что такое уголовное дело в последствии будет закрыто за отсутствием состава преступления (например, виновное лицо - зачинщик драки не достиг 14-летнего возраста, с которого предусмотрена уголовная ответственность), однако сами материалы уголовного дела, в том числе выводы судебно-медицинской экспертизы, допросы подозреваемого, потерпевшего, свидетелей драки могут стать ценными доказательствами вины зачинщика драки. Собранных документов будет достаточно, чтобы потом обоснованно заявить гражданский иск о возмещении материального и морального вреда.
4. Получитев школе акт о несчастном случае (форма Н-Н) Администрация школы в течение одних суток обязана создать комиссию для расследования несчастного случая (не менее 3-х человек). Комиссия в течение 3-х дней должна провести расследование, выяснить обстоятельства и причины, опросить свидетелей и лиц, допустивших нарушения нормативно-правовых актов по охране труда и безопасности жизнедеятельности, составить акт о несчастном случае по форме Н-Н, который в течении одного рабочего дня утверждается директором, а одна из его копий – вручается родителям потерпевшего. Если родители не согласны с содержанием или выводами акта Н-Н, расследование должен провести орган управления образованием высшего уровня. Срок - не более 10 рабочих дней со дня представления в них письменного заявления. Если школа отказывается выдать акт о несчастном случае, доказательством наличия травмы будут записи в медицинских документах ребенка.
5. Обратитесь к адвокату для составления иска о взыскании материального и морального вреда Если причинен вред здоровью ребенка или есть правовые основания говорить о причинении морального ущерба, родители имею право предъявить иск к администрации школы о возмещении материального и компенсации морального вреда. Однако важная деталь: в этом случае именно родители ученика должны будут в суде доказать, что в действиях их ребенка не было прямого умысла на создание условий, способствующих получению травмы. Если травма случилась в результате драки между учащимися или агрессивного противоправного поведения одного из детей, то иск может быть предъявлен как к родителям виновного ученика, так и к школе. Может быть установлена также и вина ответственного учителя, поскольку он, как представитель школы, был обязан предпринять все меры и не допустить причинение даже самого незначительного вреда здоровью учащихся (речь идет о дежурстве на переменах, надлежащем контроле, инструктаже учащихся о технике безопасности и т.д.).В такого рода случаяхшкола должна возместить родителям расходы на лечение ребенка. Исходя из практики, суд освободит школу от гражданской ответственности, если только будет доказано полное выполнение ответственным учителем своих профессиональных обязанностей, а травма стала следствием несчастного случая, который невозможно было предвидеть и предотвратить (отсутствие вины школы). Как показывает судебная практика, в зале суда нужно доказывать не только наличие причиненного материального вреда (продемонстрировать сохраненные чеки и квитанции о расходах на лечение), но и наличие причинно-следственной связи между травмой ребенка и виновными действиями (бездействием) дежурного (ответственного) учителя, классного руководителя, администрации школы. Для подготовки качественной правовой позиции по делу и подачи иска в суд лучше обращаться за правовой помощью к юристу, который поможет собрать доказательства: проработает документацию школы (устав, журналы инструктажа по технике безопасности, графики дежурств учителей и т. п.), найдет и опросит свидетелей, и, в конце концов, сможет доказать вину администрации школы в отсутствии надлежащего контроля за безопасностью ребенка во время учебного процесса.
Адвокат, г. Киев, 31 год опыта
Добрий день, Алла!
У даній ситуації, має місце провина однокласника, його батьків та вчителя школи.
Вам треба отримати в лікарні довідку щодо травми дитини, якщо дитина перебуває на амбулаторному лікуванні, також копію амбулаторної картки.
Виходячи з описаної Вами ситуації, рекомендую Вам:
1) якщо однокласнику є 11 років, то треба подавати заяву до поліції відносно нього про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження за статтею 128 Кримінального кодексу України /Заподіянння необрежного тяжкого тілесного ушкодження/ (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).
Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень визначається судово-медичним експертом, виходячи з практики скоріш за все у неї тяжкі тілесні ушкодженння.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
N 6 від 17.01.95 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 26 липня 1995 р. за N 255/791
Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 р. N 6 ( z0248-95 )
Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95#Text
Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримінальне правопорушення, повинні бути невідкладно але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримінального провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).
У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на протязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України) та до місцевої прокуратури (стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України).
Дивіться Кримінальний кодекс України:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
"Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження -
карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк".
Дивіться Кримінальний процесуальний кодекс України:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
"Стаття 60. Заявник
1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
2. Заявник має право:
1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.
Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.
"Стаття 214. Початок досудового розслідування
1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. ...".
"Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження
1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;...".
"Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження
1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. ...".
В рамках кримінального провадженння Ви маєте право подати позовну заяву про відшкодування заподіяної моральної та матеріальної шкоди.
"Стаття 128. Цивільний позов у кримінальному провадженні
1. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
2. На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками. ...".
"Стаття 129. Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні
1. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
2. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.
3. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду".
2) подати заяву до поліції віднос батьків даного однокласника щодо притягнення їх до адмінінстративної відповідальності за ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text
"Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, -
тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Діяння, передбачене частиною п’ятою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та тимчасове обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом - до виконання рішення в повному обсязі.
Умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини, -
тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
3) Подати скарги відно вчителя та адмінінстрації школи:
- директору школи, управляння освіти місцевої та управління освіти обласної державної адмінінстрації, а також до Міністерства освіти і науки України, для проведення перевірок та вжиття заходів реагування до адмінінстрації школи за вказаним фактом, як через Укрпошту, так і на електронну пошту.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про звернення громадян", письмове звернення надсилається поштою, передається громадянином особисто або через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.До письмових звернень відносяться також електронні звернення.
Міністерства освіти і науки України:
https://mon.gov.ua/ua
Для звернення громадян ez@mon.gov.ua
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про освіту
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст.380):
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
"Стаття 54. Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу
...2. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:
постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;
виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;
сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;
дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
дотримуватися педагогічної етики;
поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;
формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки;
повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
3. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.
4. Права та обов’язки інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, визначаються законодавством, відповідними договорами та/або установчими документами закладу освіти.
5. Відволікання педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, крім випадків, передбачених законодавством.
6. Особи, винні в порушенні цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом".
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про повну загальну середню освіту
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2020, № 31, ст.226):
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
"Стаття 21. Здоров’я учнів
1. Заклад освіти створює безпечне освітнє середовище з метою забезпечення належних і безпечних умов навчання, виховання, розвитку учнів, а також формує у них гігієнічні навички та засади здорового способу життя.
2. Учні закладів освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності забезпечуються медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату таких закладів освіти або відповідних закладів охорони здоров’я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Заклади охорони здоров’я спільно з органами управління освітою та органами охорони здоров’я щороку забезпечують безоплатне проведення медичного огляду учнів, моніторинг стану здоров’я, здійснення лікувально-профілактичних заходів у закладах освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності.
3. Контроль за охороною здоров’я та якістю харчування учнів здійснюється відповідно до законодавства".
"Стаття 22. Педагогічні працівники
1. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.
Перелік посад педагогічних працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України.
...
3. Педагогічні працівники зобов’язані:
дотримуватися принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їхніми батьками;
виконувати обов’язки, визначені Законом України "Про освіту", цим Законом, іншими актами законодавства, установчими документами закладу освіти, трудовим договором та/або їхніми посадовими обов’язками;
забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів, а також дотримуватися у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених статтею 6 Закону України "Про освіту";
використовувати державну мову в освітньому процесі відповідно до вимог цього Закону;
володіти навичками з надання домедичної допомоги дітям;
постійно підвищувати свою педагогічну майстерність".
4) подати заяву до поліції або прокуратури відносно вчителя школи про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження за статтею 137 Кримінального кодексу України /Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей/ (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).
Дивіться Кримінальний кодекс України:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
"Стаття 137. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей
1. Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого, -
карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, -
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого".
Дивіться Кримінальний процесуальний кодекс України (аналогічні статті ззаначені вище):
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
5) подати позовну заяву до суду відносно батьків однокласника у разі якщо не буде мати місце п1 щодо відкриття кримінального провадженння, краще після реалізації п.2 відносно батьків за ст.184 КУпАП, а також відносно адміністрації школи, вне залежності від п.4 щодо відкриття кримінального провадженння віднсоно вчителя школи.
ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text
"Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".
"Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".
"Стаття 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди
1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
2. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом".
"Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди
1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
2. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом".
"Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду
1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
3. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом".
"Стаття 1167. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду
1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом".
"Стаття 1168. Відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи
1. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
2. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю".
Позовна заява поєаться до суду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text
"Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом
1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".
"Стаття 175. Позовна заява
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
3. Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".
У разі наявності запитань звертайтеся!
Всього доброго!
Успіхів Вам!
Юрист, г. Харьков, 26 лет опыта
Вам нужно обращаться в полицию, приложив копию справки с травмпункта.
Результат рассмотрения полицией Вашего заявления зависит от качества составленных документов (заявления, пояснений). Подробно изложить обстоятельства в заявлении и пояснении с учетом квалифицирующих признаков уголовного правонарушения, что б не было возможности трактовать содержание иначе. В течении суток должны внести в ЕРДР (открыть уголовное производство), в противном случае обжаловать невнесение к следственному судье.
Если есть вопросы или нужна помощь - обращайтесь.
Юрист, г. Одесса, 33 года опыта
Добрый день, Алла!
С формально-юридической стороны коллеги выше уже все правильно и детально изложили и разжевали, мне добавить нечего как юристу. Но, позвольте добавить и дать совет как родителю и немного психологу.
Мы все учились в школе, сами были детьми и, как правило, непоседами, бегали на переменах, толкались, баловались и т.д., и, как правило, без злого умысла, просто из детского озорства и даже проявления симпатии. Особенно мальчики так проявляют свою симпатию к девочкам - дернуть за косичку, шкильнуть втихаря, подложить дохлую мышь в портфель, изрисовать спину и т.п. Да, идиотская форма проявления симпатии, но так было, есть и будет. Так мальчики обращают на себя внимание. Все мы этот проходили. Здесь нужно обязательно понять и определиться - ЧТО именно это было - форма выражения симпатии или третирование (буллинг). К чему я это? К тому, что прежде чем запускать репрессивный маховик по отношению к виновному мальчику, надо выяснить очень подробно все обстоятельства происшествия. Безусловно, я вам сочувствую и вашей дочери, но жертвы зачастую склонны преувеличивать негативное поведение в свой адрес, а, виновники, стремятся себя обелить и все перевести к обычному несчастному случаю, чтобы избежать ответственности. Поэтому, повторюсь, очень важно выяснить РЕАЛЬНЫЕ обстоятельства случишегося. Не исключено, что ваша дочь, к сожалению, действительно стала жертвой непреднамеренного действия со стороны мальчика, простой его детской легкомысленности и халатности. Тут ведь тоже важно, в свою очередь, не сломать психику мальчика, не превратить оболдуя обыкновенного в закоренелого циника и мерзавца.
Поэтому, как указал один из коллег, первая рекомендация - это попробовать решить вопрос примирением. Пригласить его родителей и просто спокойно побеседовать с мальчиком в присутствии детского психолога (сейчас в каждой школе есть такая штатная единица) и посмотреть на его реакцию и реакцию родителей. Поверьте, если вы увидете на его лице испуг, растерянность и раскаяние, то, скорее всего, это было просто легкомысленность с его стороны, да, крайне опасная, но легкомысленность без злого умысла. Если его родители морально будут на вашей стороне и искренне извиняться, выкажут сочуствие по поводу случившегося, то, скорее всего, они нормальные адекватные люди, которые проведут в отношении своего сына необходимые воспитательные мероприятия дома, что ему мало не покажется. С наказанием тоже важно не перегнуть. И на этом инцидент можно считать исчерпанным. Надеюсь, что так и будет.
Ну, а если, не дай Бог, мальчик будет себя вести цинично и вызывающе, если его родители будут агрессивно всячески его выгораживать и оправдывать по принципу "сам дурак", виноватя во всем вашу дочь, то, тогда включайте репрессивный механизм по указанной коллегами процедуре. Хуже вы уже никому не сделаете этим, но может быть тогда это чему-то научит хулигана и его родителей.