Сколько длиться и как детально происходит процедура выписки человека из домовладения (приватизированного)?

Доброго дня!Вимоги судді необгрунтовані.

1. Суддя може ухвалити заочне рішення на 2 судове засідання в разі відсутності відповідача. Також суддя може розмістити безкоштовне оголошення на офіційному веб-порталі Судова влада України про виклик відповідача до судую

2. Суддя не може вимагати номер телефону, якщо у Вас його немає.

3. Забезпечте в судове засідання 2 свідків, які підтвердять, що відповідач за вказаною адресою не проживає, а також складіть акт сусідів.

Наполягайте на розгляді справи у відсутність відповідача та ухваленні заочного рішення суду.

1) Как нам ускорить этот процесс? Судья говорит, что растянут на год процесс, пока мы не найдем ответчика.(его номер телефона) ви даний процес ніяк не прискорите

2) Судья требует номер телефона ответчика у истца. У нас нет с ним связи, разве это не обязательность (суда) разыскать ответчика и призвать его на заседание? це не ваш обов'язок, знаходити його номер телефону, крім того, рішення може бути прийнято заочно, без явки відповідача

3) Собственно, из-за того, что это произошло без нашего ведома (с подкупом / или по другим неведомым нам обстоятельствам) , ответчик никогда в этом доме не проживал, не имеет на него никаких имущественных прав, Истец и желает его выписать принудительно. ви правильно робите, що звернулись до суду, це єдина процедура

я практикуючий адвокат у Харкові, необхідна допомога по справі, можете звернутись через кнопку "звернутись".

Також прошу написати номер провадження і на сайті судової влади я зможу оцінити рішення суду.

Якщо ви вважаєте, що суддя поорушує ваші права, можна писати скаргу до ВРП.

У зв'язку з карантином, всі справи переносяться/затримуються. Роозгляд таких справ і так займав 1 рік, а у зв'язку з карантином можливо всі 2 роки.

Добрий день! Відповідно до частини 11 ст. 128 ЦПК України відповідач місце проживання якого невідомо викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщено не пізніше ніж за 10 днів. Якщо відповідач не з'являється після даного виклику тоді суд може ухвалити заочне рішення так як вважається що відповідач повідомлений належним чином.

Згідно норм діючого ЦПК України - в такому випадку коли місце фактичного перебування особи не відомо повідомлення може бути виконанно в інший спосіб.

Так ст. 130 ЦПК "Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом"

А в ст. 128 ЦПК "Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, ... викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів... З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Пілся належного повідомлення Відповідача - в разі його неявки проводиться заочний розгляд справи.

Добрый день Екатерина! Скорее всего в деле нет подтверждения, что ответчик должным образом уведомлен о том, что его вызывают в суд. Если повестки возвращаются с отметкой почты о возврате по истечению срока хранения это не является должным уведомлением о вызове в суд и основанием для отмены решения суда. Для того чтобы ускорить судебный процес попытайтесь найти контакты ответчика в интернете либо определить где он работает. В таком случае суд направит повестку по месту его работы. Суд объявляет ответчика в розыск только по делам о взыскании алиментов либо о возмещении вреда здоровью.

То есть, все таки согласно ст. 128 ЦПК України : достаточно для суда уведомление о возврате писем с почты?

И нужно ли суду размещать объявления о вызове ответчика?

Екатерина отвечая на Ваш вопрос еще раз обращаю Ваше внимание, что суд может принять заочное решение после размещения объявления на веб-портале и получения согласия истца на заочное рассмторения дела. Но по закону заочное решение отправляется ответчику заказным письмом с уведомлением. Если ответчика нельзя вызвать в суд, кто распишеться о получении заочного решения. Допустим неважно кто распишеться о его получении - у ответчика в таком случае будет возможность обратится и через 10 лет в суд о его пересмотре (если конечно не поменяется закон). На данный момент так. Поэтому нужно ли Вам заочное решение или все же найти ответчика решать Вам.

Доброго дня, Катерино!

На Ваші питання повідомляю наступне:

Как нам ускорить этот процесс? Судья говорит, что растянут на год процесс, пока мы не найдем ответчика.(его номер телефона)

На жаль конкретно Ви ніяк не зможете прискорити цей процес, хіба що якщо дійсно зможете знайти деякі контакти тієї особи та надати таку інформацію до суду. ОДНАК це не Ваше право як позивача!

За оновленим Цивільним процесуальним кодексом, учасники процесу, яких неможливо знайти, щоб викликати до суду, повідомляються про це через офіційний сайт суду.

У статті 175 ЦПК України встановлено перелік відомостей, які повинні міститись в позовній заяві.

Зокрема, в позовній заяві повинні бути зазначені місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи.

Відповідно частин 6, 10 статті 187 ЦПК, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.

Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через таке оголошення.

Воно повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.

Зазначається, що з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, враховуючи останній абзац, потрібно застосувати статтю 223 ЦПК України.

Стаття 223. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи

1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.

4. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

7. У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.

Тобто, у Вашому випадку, оскільки мало місце повторна неявка в судове засідання, то суд повинен ухвалити заочне судове рішення!!!

2) Судья требует номер телефона ответчика у истца. У нас нет с ним связи, разве это не обязательность (суда) разыскать ответчика и призвать его на заседание?

Від Вас не можуть вимагати подібних відомостей!

Якщо є запитання, звертайтеся! Всього найкращого, удачі!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Частиною 9 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України (надалі, - ЦПК) визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).Частиною 10 ст. 28 ЦПК установлено, що позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.Згідно ч. 16 ст. 28 ЦПК позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.При цьому слід звернути увагу на загальні засади територіальної юрисдикції (підсудності) (§ 3 Глава 2 Розділу І ЦПК) - (окремо в базі - пункт 5 - “До якого суду звернутися (підсудність справи)”, стаття - Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесіЗокрема, слід врахувати, що незалежно від наявності чи відсутності інформації про місце реєстрації проживання або перебування відповідача, - є випадки виключної підсудності (ст. 30 ЦПК), що унеможливлює звернення до суду на вибір позивача (ст. 28 ЦПК).Для прикладу: позов про розподіл нерухомого майна пред’являється до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, за місцезнаходженням майна або основної його частини (ч. 1 ст. 30 ЦПК).Згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК в позовній заяві повинно бути зазначено, зокрема, місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи.В разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме про це слід зазначити в заголовку позовної заяви.В будь-якому разі, згідно ч.ч. 6-10 ст. 187 ЦПК, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України.Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 10 ст. 187 ЦПК)Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК (судові повістки) відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.Частиною 12 ст. 128 ЦПК визначено, що порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно ч. 2 ст. 129 ЦПК (Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд) в оголошенні про виклик вказуються:

• ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
• найменування та адресу суду;
• зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
• назву справи, за якою робиться виклик;
• зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
• зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;
• у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;
• роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.

В справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, якщо місце перебування відповідача невідоме, - суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами Національної поліції України, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду (ч. 1 ст. 132 ЦПК).Розшук відповідача, також, можливий у разі неможливості розгляду справи за його відсутності, тоді, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі до розшуку відповідача (п. 4 ч. 1 ст. 252, п. 8 ч. 1 ст. 253 ЦПК).Згідно ст. 438 ЦПК Розділу VI (Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) за поданням виконавця протягом 10 днів суд розглядає питання про оголошення розшуку боржника або дитини, привід боржника за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Питання розшуку відповідача вирішує суд окремою ухвалою за участі працівників поліції.

Ваша задача є в тому аби забезпечити свідків , які чітко повідомлять , що відповідач не має відношення до проживання в квартирі що належить Вам.

Подайте клопотання суду про винесення заочного рішення по справі

З повагою,

Костянтин Гончаренко

строки розгляду справ:

Якщо Ви стали учасником будь-якої судової справи, пам`ятайте - Ви маєте право на вчинення багатьох дій, втім, маєте обов`язок вчиняти такі дії у певні строки.

Такі строки називаються “процесуальними”, встановлені різними кодексами України і є різними в залежності від виду судового процесу (цивільний, господарський, кримінальний, адміністративний).

Що це означає?

1. Якщо на Вашу адресу надійшла позовна заява - в Вас є строк (зазвичай встановлюється судом в ухвалі і не може бути менший 15 днів), протягом якого Ви має право написати відзив на позов. Якщо Ви не надасте суду такий документ у встановлений строк - є шанс розгляду судової справи без Вашої позиції.
2. Якщо Ви плануєте подавати позовну заяву - всі докази (документи, висновки експертів, відеозаписи тощо), які в Вас наявні і на які Ви посилаєтесь як на підстави своїх вимог, Ви маєте надати до суду разом з позовом, а не доносити пізніше.
3. Якщо Ви маєте намір оскаржувати в апеляційному або касаційному порядку судове рішення, наприклад, у цивільній справі, Ви можете це зробити протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення або з дня вручення Вам повного рішення суду). Через кілька місяців або через роки - не зможете.

Це лише кілька прикладів чіткого встановлення процесуальних строків.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Здравствуйте, Екатерина!

Так, в соответствии со ст. 128 ГПК, суд вызывает участников в судебное заседание (или для участия в процессуальном действии), если признает их явку обязательной. Судебные вызовы совершаются посредством судебных повесток о вызове. Судебные сообщения совершаются судебными повестками-сообщениями.

По общему правилу, судебные повестки, адресованные физическим лицам, вручаются им под расписку. Расписка о получении судебной повестки с отметкой о дате вручения возвращается в суд (в тот же день) и присоединяется к материалам дела.

Как предусмотрено ч. 3 ст. 130 ГПК, если лицо, которому адресована повестка, не обнаружено по месту жительства, повестку под расписку вручают любому из совершеннолетних членов семьи, которые проживают вместе с адресатом. В таком случае лицо, которому адресована повестка, считается уведомленным надлежащим образом.

В случае отсутствия по указанному адресу адресата (и его членов семьи), лицо, которое доставляет судебную повестку, немедленно возвращает её в суд с отметкой о причинах невручения. Необходимо отметить, что причина невручения в данном случае должна быть четко указана на конверте с повесткой (который в дальнейшем присоединяется к материалам дела).

Если адресат отказывается получать повестку, лицо, которое её доставляет, делает соответствующую отметку на повестке и возвращает её в суд для последующего присоединения к материалам. В соответствии с ч. 9 ст. 130 ГПК, лицо, которое отказывается получить судебную повестку, считается уведомленным.

Как предусмотрено новыми Правилами предоставления услуг почтовой связи, если получатель отказывается засвидетельствовать своей подписью факт отказа от получения отправления, оно хранится на почте в течение месяца, по истечению которого возвращается отправителю. Однако, это правило не применяется к судебным повесткам, которые возвращаются в суд не позже чем через 5 дней.

В данном контексте важно указать о такой причине невручения судебных повесток как возвращение повесток обратно в суд «по истечению срока хранения».

В практике национальных судов (в частности - среди судов первой инстанции) до недавнего времени не было единства по вопросу признания или непризнания возвращенной в суд повестки надлежащим уведомлением.

Верховный Суд (далее - ВС) в 2018 году смог внести ясность по данному вопросу. Так, в соответствии с правовой позицией по делу № 127/2871/16-ц (постановление Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда от 20 июня 2018 года), возвращение судебной повестки с отметкой «по истечению срока хранения» не свидетельствует об отказе стороны дела от получения повестки или о ненахождении стороны по адресу, о котором суд был уведомлен ранее, а значит, не может считаться надлежащим уведомлением.

Кроме того, в указанном постановлении ВС указал, что имеющаяся в материалах дела телефонограмма по поводу сообщения секретарем судебного заседания о рассмотрении дела судом апелляционной инстанции представителя стороны, также не может считаться надлежащим уведомлениям, поскольку не соответствует установленному порядку уведомления.

В данном отношении можно обратиться и к практике Европейского суда по правам человека (далее - ЕСПЧ). Так, в частности в пункте 26 решения ЕСПЧ от 15 мая 2008 года по делу «Надточий против Украины» (заявление № 7460/03) указано, что принцип равенства сторон - один из составляющих более широкой концепции справедливого судебного разбирательства - предусматривает, что каждая сторона должна иметь разумную возможность представить свою позицию в условиях, которые не ставят её в существенно менее выгодное положение по сравнению с оппонентом. Таким образом, рассмотрение дела при отсутствии участника процесса, касательно которого нет сведений о вручении ему судебной повестки, является нарушением ст. 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод.

В соответствии с положениями ч. 7 ст. 128 ГПК, в случае непредоставления участниками дела информации по поводу адреса их проживания, судебная повестка отправляется:

1) физическим лицам-предпринимателям - по адресу местонахождения (места проживания), который указан в Едином государственном реестре юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований;

2) физическим лицам, которые не имеют статуса предпринимателей, - по адресу их проживания или места пребывания, зарегистрированному в установленном законом порядке.

При этом, моментом вручения судебной повестки считается: день вручения судебной повестки под расписку; день проставления в почтовом уведомлении отметки об отказе получить судебную повестку или отметки об отсутствии лица по адресу местонахождения, места проживания либо пребывания лица, сообщенному этим лицом суду; день проставления в почтовом уведомлении отметки об отказе получить судебную повестку или отметки об отсутствии лица по адресу местонахождения, места проживания либо пребывания лица, которые зарегистрированы в установленном законом порядке, если такое лицо не сообщило суду другого адреса.

В указанном списке нет указания на возвращение повестки «по истечению срока хранения», как на день надлежащего вручения повестки.

Необходимо также подчеркнуть императивные положения ч. 5 ст. 128 ГПК, согласно которым судебная повестка о вызове должна быть вручена с таким расчетом, чтобы лица, которые вызываются, имели достаточно времени для явки в суд и подготовки к участию в судебном рассмотрении дела, но не позже, чем за пять дней до судебного заседания, а судебная повестка-уведомление - заблаговременно.

Кроме общих правил уведомления участников дела, ГПК предусматривает также несколько альтернативных способов вручения судебных повесток. В частности, надлежащим вручением считается вручение повестки уполномоченному представителю участника процесса. ГПК также устанавливает возможность отправки повестки по адресу работы, если участник дела не проживает по адресу, о котором был уведомлен суд. Стороне или её представителю по их согласию могут быть выданы судебные повестки для вручения соответствующим участникам дела. Судебная повестка может быть вручена также непосредственно в суде, а в случае отложения рассмотрения дела, о дате, о времени и месте следующего заседания может быть сообщено под расписку.

Важным положением процессуального законодательства, предусмотренным Законом от 3 октября 2017 года «О внесении изменений в Хозяйственный процессуальный кодекс, Гражданский процессуальный кодекс, Кодекс административного судопроизводства и другие законодательные акты», является отправление судебных повесток на официальную электронную почту участника дела.

Так, в соответствии с положениями ч. 6 ст. 128 ГПК, судебная повестка (а в случаях, установленных ГПК, вместе с копиями соответствующих документов) направляется на официальный электронный адрес участника дела, в случае наличия у него официального электронного адреса, или вместе с распиской заказным письмом с уведомлением о вручении в случае, если такой адрес отсутствует. Касаемо сроков вручения повесток путем их отправления на электронную почту, моментом вручения повестки считается получение судом сообщения о доставке судебной повестки на официальный электронный адрес. При этом, если повестка направлена на официальный электронный адрес после 17 часов, повестка считается врученной в рабочий день, следующий за днем ее направления, независимо от поступления в суд уведомления о ее доставке в день отправки.

ГПК также предусматривает возможность вызова в суд посредством объявления на официальном веб-сайте Судебной власти. Так, ответчик, третье лицо, свидетель, зарегистрированное место проживания (пребывания), местонахождение или место работы которого неизвестно, а также заинтересованное лицо по делам о выдаче ограничительного предписания вызываются в суд через объявление на официальном веб-сайте судебной власти Украины, которое должно быть размещено не позже, чем за 10 дней, а в случае рассмотрения дела о выдаче ограничительного предписания, - не позже 24 часов до даты соответствующего судебного заседания. С момента опубликования объявления о вызове лицо считается уведомленным о дате, времени и месте рассмотрения дела.

Всего доброго!

Удачи Вам!

1) Как нам ускорить этот процесс? никак - максимум жалоба на судью

2) Судья требует номер телефона ответчика у истца. У нас нет с ним связи, разве это не обязательность (суда) разыскать ответчика и призвать его на заседание? требования судьи незаконные

3) Собственно, из-за того, что это произошло без нашего ведома (с подкупом / или по другим неведомым нам обстоятельствам) , ответчик никогда в этом доме не проживал, не имеет на него никаких имущественных прав, Истец и желает его выписать принудительно.

должно быть заочное решение и пусть повестку ответчику опубликуют на сайте суда, также можете сделать публикацию в газете - но это дорого и решение после 2х неявок

Доброго дня, Катерино!

Только в районном паспортном столе подтвердили его прописку у нас. - у Вас є письмове підтвердження того, що він дійсно прописаний у вашому будинку (чи лише усна відповідь)?

У хозяина дома есть брат, прописан в доме, но брал под опеку ребенка - було рішення органів опіки про призначення його опікуном? Адже, лише в такому випадку він вважається законним представником цієї дитини.

Скільки років було дитині на момент можливої прописки у будинку?

Якщо хазяїн будинку є єдиним власником (будинок належить йому на праві особистої приватної власності), то його брат не мав ніяких прав на цей будинок, а тому без згоди власника не міг прописати в ньому сам та прописати в ньому повнолітню дитину,

Адже, реєстрація місця проживання зжійснюється лише при наявності документів, які підтверджують: право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім’ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників);

Всього доброго!

Гражданский процессуальный кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15):

"Стаття 128. Судові повістки...

6. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи...

8. Днем вручення судової повістки є:...

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси...

12. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему...

Стаття 130. Порядок вручення судових повісток...

3. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

4. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім’ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення...

9. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

10. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом...";

"Стаття 275. Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження

1. Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.".

Подайте жалобу на имя руководителя аппарата суда (через канцелярию суда, под регистрацию еее вручения на Вашем экземпляре) о необоснованном затягивании рассмотрения дела судом, неприменении судом своих полномочий по присечению неявки ответчика в суд, об отмене судом назначенной даты и переносе ее на более ранний срок под страхом отвода судьи и обжалования его бездействия. В таком же порядке, отдельно подайте заявление на имя судьи о злоупотреблении ответчиком своих прав, о бездействии суда, о переносе слушания дела.