Как выписать из моей квартиры бывшего зятя?

Здравствуйте.

Снять с регистрации (выписать) бывшего зятя, в случае его несогласия, вы можете ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО в судебном порядке.

В данном случае применимы нормы ч. 2 ст. 406 Гражданского кодекса Украины согласно которой "сервітут (то есть право пользования) може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, що мають істотне значення", также нормы ст. 391 Гражданского кодекса Украины которая гласит, что "власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном"

Если вам нужна помощь в решении данного вопроса - обращайтесь, буду рад помочь.

Доброго дня, Ольго!

Тут можливі 2 варіанти:

1) Ваш колишній зять добровільно пише заяву про зняття з реєстрації місця проживання.

2) Ви знімаєте його з реєстрації місця проживання в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду України № 6-57цс11 від 16.01.2012 року зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстрації обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування якої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства. ( ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред’явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Частиною 4 ст. 41 Конституції України встановлено принцип непорушності приватної власності.

За положеннями ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном і він реалізовує їх на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Стаття 379 ЦК України вказує, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Глава 28 ЦК України визначає житло об'єктом права приватної власності.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна при наявності дій осіб, спрямованих на перешкоджання вільного користування та розпорядження власником своїм майном, вимагати усунення таких перешкод.

Згідно ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Згідно п. 1 ст. 27 ЦПК позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Добрый день, лишать права пользования своего зятя вы можете его только в судебном порядке, основанием для такого обращения в суд с таким иском есть тот факт что ваш зять не проживает в квартире более 6 месяцев.

Нужна более подробная консультация обращайтесь.

Доброго времени суток. Как можно выписать бывшего зятя из квартиры. Данная квартира принадлежит мне по договору купли-продажи. По данному документу собственником этой квартиры являюсь только я без участия других членов семьи. Заранее спасибо.

В судебном порядке.

Ольга, добрый день!

Можно ли выписать человека из квартиры если он не собственник?

Можно. Лицом, которого собственник квартиры имеет право выписать, может быть родственник, бывший муж (жена), бывший владелец квартиры, члены семьи бывшего владельца, иле же вообще посторонний человек, не имеющее и не имевшего никакого отношения к вашей квартире, но каким-то образом оказавшийся прописанный в ней. Вариантов выписки много.

Начнем с самого простого: как выписать человека из квартиры, если он не против. Все, что нужно сделать в этом случае – договориться с этим человеком, чтобы он пошел в Центр предоставления административных услуг (ЦПАУ), и написал заявление про снятие с регистрации. Вместе с заявлением он должен предоставить паспорт и военный билет, либо приписное удостоверение. Но как часто бывает, самый простой случай является одновременно и самым редко встречающимся. Причин может быть множество: либо утратили связь с прописанным лицом, либо проблемы с воинским учетом не дают возможности сняться с регистрации, либо же просто нет никакого желания выписываться. Рассмотрим эти варианты более детально.

Как выписать человека из квартиры без его присутствия

Имеет ли право собственник квартиры выписать прописанных в таких случаях? Ответ на этот вопрос положительный, вам нужно самому пойти в ЦПАУ, подать заявление о выписке и предоставить копию купли-продажи квартиры. ЦПАУ принимает решение в течение 10 дней, и в основном результат рассмотрения таких заявлений положительный, но алгоритм действий может быть разным. Так, одни ЦПАУ спокойно снимают таких людей с прописки, в то время как другие отказываются. Законодательством не предусмотрено обжалование такого отказа в суде. Для выписки вам придется подать иск в суд, но ответчиком будет не ЦПАУ, а лицо, прописанное в вашей квартире. Когда получите на руки решение суда, которое вступило в законную силу, нужно будет опять-таки писать заявление в ЦПАУ о выписке, и приложить к нему копию решения.

Может ли собственник квартиры выписать прописанного без его согласия

Ответ на этот вопрос зависит от нескольких факторов. Можно выписать человека без его согласия только через суд. Процедура в основном не отличается от вышеописанной, но есть нюансы. Если человек не дает свое согласие на выписку, то зачастую это или родственник, или бывший супруг. В таком случае, согласно Семейного и Гражданского кодексов Украины, для выписки нужно предоставить в суд доказательства не проживания данного лица в квартире на протяжении последнего года или больше. Если же данное лицо не является родственником, то Жилищный кодекс предусматривает срок 6 месяцев не проживания в квартире, после которого можно подавать в суд. Доказательством будет акт управляющей компании (ЖЕК, ОСББ) об отсутствии прописанного лица. Кроме управляющей компании, факт длительного непроживания за местом регистрации смогут подтвердить несколько свидетелей – соседей. Если отсутствие в квартире связано с уважительными причинами, то срок прерывается на время, пока действуют такие причины. Уважительными причинами могут быть: служба в армии, учеба или работа, в том числе за границей, и т.д. Полный перечень подобных причин указан в Жилищном кодексе Украины.

А вот ответ на вопрос, может ли хозяин квартиры выписать прописанного человека, если таковой продолжает жить и пользоваться квартирой, несмотря на полное отсутствие прав на квартиру и родственных связей с владельцем, не так однозначен. Совсем недавно Верховный суд вынес неожиданное постановление, которое гласит: если лицо постоянно проживает в квартире, то владелец не может и не имеет права его выписать.

Чтобы выписать человека через суд, придется также заплатить судебный сбор 840 грн., который после окончательного решения и вступления его в законную силу будет взыскан с ответчика в принудительном порядке. Но не нужно расслабляться, даже если есть доказательства длительного отсутствия прописанного лица в квартире. Подача иска в суд – дело не настолько простое, как может показаться, и содержит много нюансов, охватить которые под силу только профессионалам.

РЕЗЮМЕ:

Попробуйте полюбовно решить вопрос с зятем, чтобы он сделал это добровольно, поскольку это будет для него дешевле.

Если не сработает, тогда попробуйте сами пойти в ЦНАП и выписать зятя. Если же не повезет и ЦНАП откажется без согласия и присутствия зятя его выписывать, то остается последний вариант - идти в суд.

1. Если ЦНАН Вам отказал в выписке бывшего зятя, то выписать его можно без его согласия только через суд. Если человек не дает свое согласие на выписку, то зачастую это или родственник, или бывший супруг, зять и т.д. В таком случае, согласно Семейного и Гражданского кодексов Украины, для выписки нужно предоставить в суд доказательства не проживания данного лица в квартире на протяжении последнего года или больше. Если же данное лицо не является родственником, то Жилищный кодекс предусматривает срок 6 месяцев не проживания в квартире, после которого можно подавать в суд. Доказательством будет акт управляющей компании (ЖЕК, ОСББ) об отсутствии прописанного лица. Кроме управляющей компании, факт длительного непроживания за местом регистрации смогут подтвердить несколько свидетелей – соседей. Если отсутствие в квартире связано с уважительными причинами, то срок прерывается на время, пока действуют такие причины. Уважительными причинами могут быть: служба в армии, учеба или работа, в том числе за границей, и т.д. Полный перечень подобных причин указан в Жилищном кодексе Украины.

2. А вот ответ на вопрос, может ли хозяин квартиры выписать прописанного человека, если таковой продолжает жить и пользоваться квартирой, несмотря на полное отсутствие прав на квартиру и родственных связей с владельцем, не так однозначен. Совсем недавно Верховный суд вынес неожиданное постановление, которое гласит: если лицо постоянно проживает в квартире, то владелец не может и не имеет права его выписать: https://protocol.ua/ua/vs_ktss_normi/

3. Для того, чтобы выписать человека из квартиры с помощью суда, необходимо собрать следующие документы:

• оригинал квитанции об оплате судебного сбора;
• копии вашего паспорта и кода;
• копии паспорта и кода ответчика (если имеются);
• документы, подтверждающие ваше право собственности на квартиру;
• если ранее обращались в ЦПАУ – письменный ответ с отказом в выписке;
• документ, подтверждающий, что данное лицо не проживает в квартире в течение такого-то времени;
• справка о составе вашей семьи.

Доброго Дня

Щодо вашого питання, то вкажу наявні всього два варіанти:

Добровільний, ваш зять сам добровільно , підходить у ЦНАП, та виписується (швидко, безкоштовно).

Примусовий -судовий, вам необхідно звернутися до суду з позовом про зняття з місця реєстрації, отримуєте судове рішення і його виписується (з недоліків тривалий, необхідно звернутися до юридичною допомогою для складення позовної заяви та зібрати докази).

Успіхів

Вашу проблему у форматі "запитання-відповідь" вирішити неможливо. Консультація також не є належною формою правничої допомоги, оскільки це розуміння застосування норм права тільки консультантом. В цьому випадку, ефективною формою є науково-практичне дослідження застосування норм права саме Верховним Судом, адже тільки його висновки обов'язкові для судів попередніх інстанцій. Звернення до суду без такого дослідження є передчасним, часто не вирішує проблему, але приносить невиправдані витрати на оплату адвоката та інші судові витрати.

Експерт-адвокат Десятник Володимир Олексійович, канд. юрид. наук, доцент.

Адвокатське бюро «Експерт Володимир Десятник», засновник-директор

Доброго времени суток. Как можно выписать бывшего зятя из квартиры. Данная квартира принадлежит мне по договору купли-продажи. По данному документу собственником этой квартиры являюсь только я без участия других членов семьи. Заранее спасибо.

Добрый день. В соответствии с действующим законодательством лишить человека регистрации можно только в судебном порядке, если он сам не проявит желания выписаться. Вам надо обратиться в суд с иском о лишении регистрации, и указать причины, а также привести доказательства. Большая часть исков судами удовлетворяется, поэтому у вас сложностей не возникнет.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Станом на 1.07.19 р. Є 3 варіанти зняття людини з реєстрації в помешканні:

• добровільне звернення;
• за рішенням суду;
• згідно свідоцтву про смерть.

Перший варіант передбачає:

Необхідно звернутися в ЦНАП або інший державний орган з такими функціями за місцем проживання або за адресою, де людина збирається зареєструватися. Заповнюється заява на зняття з реєстрації встановленого зразка, до якого додається квитанція про оплату адміністративного збору та необхідні документи:

документ, у який вносяться відмітка про зняття з реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку.

Другий варіант передбачає: ( подається позов до суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням з наступним обгрунтуванням):

У судовому порядку з чітких підстав:

член сім'ї не проживає в квартирі тривалий час і свідки (сусіди) можуть це підтвердити; мешканець був зареєстрований з порушенням українського законодавства; мешканець колишній власник нерухомості, який відмовляється зніматися з реєстрації після завершення угоди.

Можна зняти з реєстрації через суд, якщо він без поважних причин не проживав в квартирі протягом року – для членів сім'ї (родичів і тих, з ким велося спільне господарство), або півроку – для інших осіб.

У судовому порядку знімаються з реєстрації мешканці, які: не мають законних прав на проживання за адресою; визнані безвісно відсутніми; оголошені померлими; порушують правила спільного проживання; використовують жиле приміщення не за призначенням; псують майно або квартиру.

Третій варіант передбачає:

Подачу документів до органів реєстрації з додаванням свідоцтва про смерть мешканця і таким чином реєстратор проводить всі необхідні дії.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Здравствуйте, Ольга!

Вы как собственник жилья имеете право снять с регистрации бывшего зятя.

Это возможно сделать по его добровольному согласию, путём подачи заявления о снятии с регистрации, возможно Вами по доверенности от него.

Либо в судебном порядке, путём подачи иска в суд о признании его таким, что потерял право на проживание, тем самым Вы сможете принудительно снять его с регистрации.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

"Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".

"Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".

1. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном".

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

"Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".

"Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".

Всего доброго!

Удачи Вам!

"ПРАВИЛА реєстрації місця проживання" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%B...):

"Загальні положення...

3. Реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради...

Зняття з реєстрації місця проживання

26. Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:...

рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, ...

інших документів, які свідчать про припинення:...

підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).

Зняття з реєстрації місця проживання на підставах, визначених в абзацах восьмому та дев’ятому цього пункту, (абзац с выделенным текстом является девятым - прим. авт.) здійснюється ... або за заявою власника/наймача житла або їх представників.".

Жилищный кодекс УССР (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10):

"Стаття 156. Права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири)

Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням...

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу...".

Закон Украины "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15), ст.2:

"...Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження."

Во-первых, приведенные выше Правила прямо предусматривают как судебное снятие с регистрации, так и внесудебное (на основании других документов, которые означают прекращение права пользования жилим помещением), при этом, по заявлению собственника жилья) - таким другим определенным законодательством документом является, как я считаю, или свидетельство, или решение суда о расторжении брака.

Во-вторых, предусмотренное выделенным положением ст.156 ЖК о праве пользования жилим помещением после прекращения семейных отношений, во-первых, касается расторжения брака с собственником жилья, а не с его дочерью (зять), т.е. это положение в данном случае применению не подлежит.

В-третьих, уже 6 лет (с момента вступления в силу Закона о свободе передвижения) институт прописки канул в лету, при этом приведенный Закон прямо ограничивает силу регистрации места жительства на другие права и свободы граждан, но до сих пор регистрация приравнивается к прописке и, как пишут выше коллеги, требует исключительно решения суда.

Конституция Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...), ст.19:

"...Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.".

Обратитесь в отдел регистрации места жительства Вашего района о снятии зятя с регистрации места жительства по Вашему адресу в связи с расторжением брака, предоставьте копию документа об этом. В случае отказа требуйте письменный отказ с обоснованием.

Уточняю: не 6, а 16 лет действует Закон о свободе передвижения.

ййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййййй

Доброї ночі!

У даному випадку діє принцип примусового зняття з реєстрації місця проживання!

Вказану особу можна зняти з реєстрації за її згодою або у судовому порядку.

1) Особа може знятися з реєстрації добровільно. Для цього за згодою особи необхідно особисто подати заяву про зняття з реєстрації до Державної міграційної служби відповідного району.

У випадку, якщо особа не проживає за місцем реєстрації, або не надає згоди на зняття з реєстрації, таку особу можна зняти з реєстрації у примусовому порядку.

2) Примусове зняття особи з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення. В такому випадку потрібно подавати позов про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення та зняття з реєстрації.

Подавати позов до суду може власник, або квартиронаймач (якщо квартира не приватизована і є ордер). Позовна заява подається до суду за місцем знаходження житлового приміщення. Третьою особою в даній справі повинен бути залучений відповідний підрозділ Державної міграційної служби.

Всього найкращого!

Відповідно до статті 72 ЖК визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.Згідно статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім ї.Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 405 ЦК України регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. зазначає, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 ЦК України).

На стороні позивача можуть виступати власник житлового приміщення, наймач, члени його сім'ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню (ст. 73 - 75 ЖК). Особи, які користуються жилою площею тимчасово, тобто не мають самостійного права на нього (піднаймачі, тимчасові мешканці), не мають права на пред'явлення такого позову.Позивачем може бути також наймодавець (житлово-експлуатаційна організація тощо).

У позовній заяві, яка повинна відповідати нормам Цивільного процесуального кодексу України ( статті 175-177), зазначається дані відповідача ( тобто особи, яку потрібно зняти з реєстрації місця проживання), дані зацікавлених осіб ( наприклад, відділ державної реєстрації), викладається суть позовних вимог, тобто описується за яких обставин особа була зареєстрована, протягом якого часу не проживає, інші обставини, які доказують, що особа втратила право проживати у житловому приміщенні.

До позовної заяви додаються докази, якими можуть бути:

1. Довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку .
2. Копії документів, які підтверджують, що позивач є власником житла (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину та інші..)
3. Акт вуличного депутата в якому засвідчується факт, що особа не проживає протягом певного часу, або Акт про непроживання, засвідчений ЖЕК, ОСББ.
4. Копія квитанцій про сплату комунальних послуг;
5. Покази свідків.

Добрий день! Згідно цивільного кодексу України, власник має право виписати особу, яка зареєстрована але не проживає більше півроку за місцем реєстрації. Аби знайти з реєстрації особу, Вам необхідно звернутися до суду з позовом про позбавлення права керування житловим приміщенням та зняття з реєстрації. У разі питань звертайтеся через профіль.

Доброго дня. Відповідь по вашему питанню: Вам необхідно звернутися до суду з позовною заявою про визнання особи такою, що втратила право користування житлом та зняття з реєстраційного облику. В суд необходимо педоставит акт от Жека или ОСМД про те, що в квартирі особа, яку необхідно висилить не проживає. Також до позовної заяви надаються копії документів про право власності квартири.

Верховний Суд з цього питання має іншу думку.

Якщо зять не має іншого житла, то навіть через суд Ви не зможете його позбавити права користування житловим приміщенням та зняти з реєстрації. НЕ скажу, що я згоден з такою позицією Верховного Суду, але вона сформована та підкріплена і іншими рішеннями Верховного Суду.

https://verdictum.ligazakon.net/document/87053022?...

Постанова

Іменем України

15 січня 2020 року

м. Київ

справа N 754/613/18-ц

провадження N 61-1634св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Заперечуючи проти позову ОСОБА_1, відповідач посилалася на те, що визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1,вона фактично буде позбавлена житла, її право на проживання хоча і втрачено у зв'язку із договором дарування квартири, за яким ОСОБА_4 подарувала вказану квартиру ОСОБА_1, але її виселення покладе на неї надмірний тягар, чим порушить баланс інтересів сторін, оскільки фактично вона стане безхатченком.

При вирішенні справи, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право на проживання у квартирі, обмежився лише положеннями закону, який врегульовує випадки припинення сервітуту - пункт четвертий частини першої статті 406 ЦК України.

Висновок апеляційного суду про те, що право користування відповідача спірною квартирою припиняється із припинення права власності попереднього власника, оскільки ОСОБА_2 вселена та набула право користування спірною квартирою у 2000 році як член сім'ї власника житла, є правильним.

Визнання відповідача такою, що втратила право користування житлом буде мати наслідком виселення останньої із спірної квартири.

Проте Верховний Суд зазначає, що при вирішенні справ суди відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" повинні застосовувати Конвенцію та практику цього Суду як джерело права.

Отже, при вирішенні справи, передбачених законом підстав для виселення особи, чи визнавання такою, що втратила право користування, що по суті буде мати наслідком виселення, виходячи із принципу верховенства права, суд повинен у кожній конкретній справі провести оцінку на предмет того, чи є втручання у право особи на повагу до його житла не лише законним, але й "необхідним у демократичному суспільстві". Інакше кажучи, воно має відповідати "нагальній суспільній необхідності", зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою.