Скільки треба задувок?

Права посадових осіб щодо звільнення з військової служби визначенні пунктом 225 Положення. Звільнення військовослужбовців з військової служби на підставах, передбачених частинами шостою і сьомою статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, здійснюється: 1) у військових званнях до старшого сержанта (головного старшини) включно за всіма підставами - командирами полків (кораблів 1 рангу), бригад та посадовими особами, які мають рівні або вищі з ними права щодо видання наказів по особовому складу; 2) у військових званнях до старшого прапорщика (старшого мічмана) включно за всіма підставами – командирами корпусів, посадовими особами, які мають рівні або вищі з ними права щодо видання наказів по особовому складу;3) у військових званнях до майора (капітана 3 рангу) включно за всіма підставами (крім звільнення осіб офіцерського складу через службову невідповідність та у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) – командувачами видів Збройних Сил України, а також першим заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України; 4) у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами, крім звільнення осіб офіцерського складу через службову невідповідність, – першим заступником Міністра оборони України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, командиром військової частини А0515; 5) у військових званнях до генерал-лейтенанта (віце-адмірала) включно за всіма підставами – Міністром оборони України; Наказ про застосування до військовослужбовця такого дисциплінарного стягнення, як звільнення з військової служби через службову невідповідність, є підставою для видання наказу про його звільнення. Військовослужбовців, які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів і які не набули права на пенсію за вислугу років, командир (начальник) попереджує про звільнення у письмовій формі не пізніше ніж за два місяці до проведення таких заходів. У такий самий строк про скорочення штатів або проведення організаційних заходів у військовій частині в установленому порядку письмово повідомляється державна служба зайнятості. Військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров’я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров’я. Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин. Після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. При звільненні з військової служби на військовослужбовця оформлюється службова характеристика, в якій відповідний командир (начальник) в обов’язковому порядку надає висновок щодо доцільності проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України на визначених ним посадах. Ця характеристика додається до особової справи військовослужбовця після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби підстава звільнення зміні не підлягає, якщо при звільненні не допущені порушення законодавства і не виникли нові обставини, пов’язані зі звільненням

Доброго дня, Олексію!

Частина 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлює вичерпний перелік підстав для розірвання (припинення) договору, що тягне за собою звільнення військовослужбовця з військової служби. Серед цих підстав можна виділити ті, які в зв'язку з певними діями, поведінкою, певними обставинами викликають припинення контракту. Так, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12)::

1) за станом здоров'я;

2) через сімейні обставини або з інших поважних причин;

3) у зв'язку зі службовою невідповідністю;

4) у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Про звільнення за станом здоров'я. Розірвання контракту можливе на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.

Звільнення за сімейними обставинами або з інших поважних причин. Це можливо, якщо у Вас є хоча б одна з підстав в установленому Кабінетом Міністрів України переліку (постанова КМУ від 12 червня 2013 р. № 413 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-%D0%B...).

Звільнення особи в зв'язку зі службовою невідповідністю є одним з видів дисциплінарних стягнень, які покладаються на військовослужбовців відповідно до положень Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Звільнення з військової служби у зв'язку зі службовою невідповідністю здійснюється:

1) у разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом Збройних Сил України;

2) за результатами атестації військовослужбовця.

ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14):

48. На військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);

д) пониження в посаді;

е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);

є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);

ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов’язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Про кримінальну відповідальність. Статтею 407 КК України дійсно встановлено покарання у вигляді штрафу до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службове обмеження на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 3 років. Таке покарання застосовується за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад 10 діб, але не більше місяця, або хоч і менше 10 діб, але більше 3 діб, вчинені повторно протягом року. Таким чином, нижньою межею в даному випадку є строк у 3 дні. Тільки при перевищенні цієї межі можна ініціювати притягнення до кримінальної відповідальності за даний злочин. Якщо не перевищено цю межу, до військовослужбовця застосовують дисциплінарні стягнення, встановлені Дисциплінарним статутом ЗСУ.

У той же час слід враховувати, що неналежне виконання своїх обов'язків, зокрема, в даному випадку самовільне залишення місця служби, не є єдиним злочином, який може вчинити військовослужбовець. Тому кваліфікувати вчинене діяння слід з урахуванням наслідків, обстановки тощо.

Слід враховувати, що вчинені особою діяння можуть містити також склад злочину, передбаченого іншою статтею Кримінального кодексу України:

1) стаття 402 - непокора - відкрита відмова виконати наказ начальника;

2) стаття 403 - невиконання наказу, що спричинило тяжкі наслідки;

3) стаття 412 - необережне знищення або пошкодження зброї, боєприпасів, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах;

4) стаття 418 - порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахта) або патрулювання;

5) стаття 421 - порушення особою, яка входить у добовий наряд частини (крім варти і вахти), статутних правил внутрішньої служби, що спричинило тяжкі наслідки, запобігання яким входило в обов'язки даної особи;

6) стаття 425 - недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це нанесло істотну шкоду.

Істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками - який в 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, для того, щоб дії військовослужбовця досягали меж притягнення до кримінальної відповідальності, такі дії повинні викликати тяжкі наслідки, істотну шкоду тощо, а за статтею 407 - відповідний строк, зазначений вище.

Всі інші дії, які хоча і містять склад правопорушення, свідчать про невиконання особою своїх обов'язків, можуть тягнути тільки дисциплінарну відповідальність.

При накладенні дисциплінарного стягнення та обранні його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Так, в постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 року зазначено наступне про звільнення у зв'язку зі службовою невідповідністю:

1) за незадовільну роботу особі оголошено сувору догану;

2) за порушення військової дисципліни особа попереджено про неповну службову відповідність;

3) за неналежне ставлення до виконання своїх службових обов'язків оголошено сувору догану.

У постанові суду касаційної інстанції від 19 лютого 2013 говориться, що за неналежне ставлення до виконання службових обов'язків особу двічі було притягнуто до дисциплінарної відповідальності - попереджено про неповну службову відповідність і йому оголошено сувору догану, ці стягнення не зняті, а тому касаційний суд прийшов до висновку про те, що наказ про звільнення є правомірним.

У постанові по іншій справі касаційний суд дійшов висновку про правомірність звільнення, оскільки до особи протягом року було застосовано два дисциплінарних стягнення, що свідчить про систематичність невиконання умов контракту військовослужбовцем.

У той же час суд касаційної інстанції в одній із справ зазначив, що за неналежне виконання службових обов'язків трьома рапортами особі оголошено догани, тому подальше його «звільнення спірним наказом за систематичне невиконання умов контракту, з огляду на те, що їм інших порушень допущено не було, суперечить вимогам статті 91 Закону» (ЗУ «Про Дисциплінарний статут ЗСУ »).

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Доброго вечора, Олексію!

Звільнення у зв'язку із невідповідністю - це дуже непроста підстава для звільнення, оскільки вона дуже тісно переплітається із можливим вчиненням особою кримінального правопорушення, як правильно зазначив колега!

Тому військові органи дуже неохотно йдуть на звільнення у зв'язку із невідповідністю, але при цьому якщо таке здійснюється військовим ще й умисно, то це взагалі може призвести до кримінальної відповідальності. Рекомендую звернути увагу на наступне!

Відповідно до пункту 8 розділу II Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 №1053/2001 (надалі – Положення) контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України - письмова угода, що укладається між громадянином України і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.

Відповідно до п. 63 Положення контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом,звільняються з військової служби:

після закінчення строку контракту;

за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військовоїслужби;

у зв'язку зі скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

за службовою невідповідністю;

у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням;

у зв'язку із засудженням до позбавлення волі, обмеження волі за вироком суду, що набрав законної сили.

Підстави дострокового розірвання контракту через сімейні обставини.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 р. № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу»

Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини:

виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (з ним) проживають, без батька (матері);

утримання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи або продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти вищого навчального закладу) і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);

укладення шлюбу військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу із громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;

хвороба військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу або члена його сім’ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю або особі рядового чи начальницького складу проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім’ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;

необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;

наявність у військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу трьох і більше дітей;

неможливість призначення одного з військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);

довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу

Відповідно до п. 66 Положення питання про розірвання контракту з підстави, передбаченої підпунктом "ж" пункту 63 цього Положення, може бути вирішено за згодою сторін, а в разі відсутності такої згоди - за рішенням спеціальних комісій, які утворюються в командуваннях видів Збройних Сил України, оперативних командуваннях, Міністерстві оборони України і Генеральному штабі Збройних Сил України.

В разі відмови від дострокового розірвання контракту, дія чи бездіяльність посадової особи/органу військової частини може бути оскаржена в адміністративному порядку.

Всього найкращого!

Добрый день!

По Вашему вопросу сообщаю следующее:

Согласно ч. 7 ст. 26 ЗУ «О воинской обязанности и воинской службе» увольнение военнослужащих с воинской службы осуществляется в порядке, предусмотренном положениями о прохождении воинской службы гражданами Украины.

В Украине дейсвтвует Указ Президента Украины «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» № 1153/2008 від 10.12.2008 в редакції від 18.07.2019

Согласно Указа :

«225. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

2) під час дії особливого періоду (крім строку проведення мобілізації) до введення воєнного стану - на підставах, передбачених

частинами другою

,

третьою

,

пунктом 1

частини четвертої,

пунктом 2

частин п’ятої і шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу":

{Абзац перший підпункту 2 пункту 225 в редакції Указу Президента

№ 277/2018 від 12.09.2018

}

у військових званнях до старшого прапорщика (старшого мічмана) включно за всіма підставами – командирами окремих батальйонів (кораблів 2 рангу) та посадовими особами, які мають рівні з ними права та вищі;

у військових званнях до капітана включно за всіма підставами, крім звільнення осіб офіцерського складу через службову невідповідність та у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, – командирами корпусів, посадовими особами, які мають рівні з ними права та вищі;

1. Військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров’я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров’я, крім військовослужбовців, визнаних військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (за винятком розумових, сенсорних, психологічних вад та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України), які виявили бажання проходити військову службу та стосовно яких прийнято рішення про залишення на військовій службі за контрактом. Військовослужбовці, які були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, та яким згідно з прийнятими рішеннями дозволено проходити військову службу за контрактом на визначених посадах, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку контракту в порядку, визначеному

пунктом 35

цього Положення.

Після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров’я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.

1. Після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.

Т.е. , Положение регламентирует увольнение «негайно», но четко не указан срок., чем и манипулируют у Вас на службе.

Так как законодатель четко не определил срок рассмотрения рапорта об увольнении, лишь указав «негайно» , в случае его рассмотрения больше месяца можно говорить о нарушении Дисциплинарного Устава ВСУ № 551-XIVот 24.03.1999 г. , в котором говорится о том, что

« ….115. Вимоги до звернення військовослужбовця, порядок розгляду пропозицій, заяв та скарг, строки розгляду, права військовослужбовця під час розгляду заяви чи скарги, обов’язки командирів, органів військового управління щодо розгляду звернень військовослужбовців регулюються законодавством України про звернення громадян, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

1. Під час опитування військовослужбовців пропозиція, заява чи скарга може бути подана усно або в письмовій формі безпосередньо на ім’я командира (начальника), який проводив опитування.
2. Пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді.

Відмова у вирішенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

1. Командири військових частин, начальники органів військового управління зобов’язані проводити особистий прийом військовослужбовців, членів їх сімей, а також інших громадян з питань, що стосуються діяльності військової частини.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години.

Звернення на особистому прийомі реєструються. Питання, які неможливо вирішити безпосередньо під час особистого прийому, розглядаються в такому самому порядку, що і письмові звернення….»

Т.е. Дисциплинарный Устав предусматривает срок рассмотрения заявлений согласно ЗУ «Об обращении граждан», т.е. не свыше 30 дней.

С уважением,

Константин Гончаренко

Добрый вечер!

Ниже описываю увольнение по служебному несоответствию для контрактников.

Освобождение лица в связи со служебным несоответствием является одним из видов дисциплинарных взысканий, которые полагаются на военнослужащих в соответствии с положениями Дисциплинарного устава Вооруженных Сил Украины.

Увольнения с военной службы в связи со служебным несоответствием осуществляется:

1) в случае применения к военнослужащему соответствующего дисциплинарного взыскания, предусмотренного Дисциплинарным уставом Вооруженных Сил Украины;

2) по результатам аттестации военнослужащего.

Об уголовной ответственности. Статьей 407 УК Украины действительно установлено наказание в виде штрафа до 100 необлагаемых минимумов доходов граждан или служебного ограничения на срок до 2 лет, либо лишение свободы на срок до 3 лет. Такое наказание применяется за самовольное оставление воинской части или места службы военнослужащим, а также неявка его в срок на службу без уважительных причин продолжительностью свыше 10 суток, но не более месяца, либо хотя и менее 10 суток, но более 3 суток, совершенные повторно в течение года. Таким образом, нижней границей в данном случае является срок в 3 дня. Только при превышении этого предела можно инициировать привлечение к уголовной ответственности за данное преступление. Если не превышен этот предел, к военнослужащему применяют дисциплинарные взыскания, установленные Дисциплинарным уставом ВСУ.

В то же время следует учитывать, что ненадлежащее исполнение своих обязанностей, в частности, в данном случае самовольное оставление места службы, не является единственным преступлением, которое может совершить военнослужащий. Поэтому квалифицировать совершенное деяние следует с учетом последствий, обстановки и т. п.

Следует учитывать, что совершенные лицом деяния могут содержать также состав преступления, предусмотренного другой статьей Уголовного кодекса Украины:

1) статья 402 – неповиновение - открытый отказ выполнить приказ начальника;

2) статья 403 - невыполнение приказа, повлекшее тяжкие последствия;

3) статья 412 - неосторожное уничтожение или повреждение оружия, боеприпасов, средств передвижения, военной и специальной техники или другого военного имущества, причинившее ущерб в крупных размерах;

4) статья 418 - нарушение уставных правил караульной (вахтенной) службы или патрулирования, повлекшее тяжкие последствия, для предупреждения которых назначен данный караул (вахта) или патрулирование;

5) статья 421 - нарушение лицом, входящим в суточный наряд части (кроме караула и вахты), уставных правил внутренней службы, повлекшее тяжкие последствия, предотвращение которых входило в обязанности данного лица;

6) статья 425 - небрежное отношение военного должностного лица к службе, если это причинило существенный вред.

Существенным вредом, если он заключается в причинении материального ущерба, считается такой вред, который в 250 и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан, а тяжелыми последствиями - который в 500 и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан.

Таким образом, для того, чтобы действия военнослужащего достигали пределов привлечения к уголовной ответственности, такие действия должны вызывать тяжелые последствия, существенный вред и т.д., а по статье 407 - соответствующий срок, указанный выше.

Все остальные действия, которые хотя и содержат состав правонарушения, свидетельствуют о невыполнении лицом своих обязанностей, могут тянуть только дисциплинарную ответственность.

При наложении дисциплинарного взыскания и избрание его вида учитывается: характер и обстоятельства совершения правонарушения, его последствия, предшествующее поведение военнослужащего, а также продолжительность военной службы и уровень знаний о порядке службы.

Таким образом, описанный Вами вариант возможен, однако с учетом того, что лицом не будут совершаться действия, которые влекут уголовную ответственность (описано выше).

УДАЧИ!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Частиною 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено підстави припинення (розірвання) контрактів та звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, з військової служби у мирний час, під час дії особливого періоду та під час мобілізації.

Розірвання контрактів в мирний час передбачено у разі:

У мирний час контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії (ВЛК) про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.

ВЛК - це військово-медичні установи, що створені для для проведення військово-лікарської експертизи, яка полягає в проведенні медичного огляду (включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби) (пункт 1.1 глави 1 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України 14.08.2008 № 402.)

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:

1) для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;

2) для військовослужбовців молодшого офіцерського складу - до 45 років;

3) для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;

4) для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу»;

д) через службову невідповідність;

Звільнення з військової служби у зв'язку зі службовою невідповідністю здійснюється на підставі підпункту ж пункту 48 Закону України від Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України від 24.03.1999 року № 551-XIV у разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення.

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку.

Звільнення особи в зв'язку зі службовою невідповідністю є одним з видів дисциплінарних стягнень, які покладаються на військовослужбовців відповідно до положень Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення.

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

з) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

і) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

ї) у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;

й) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Очищення влади (люстрація) - це встановлена Законом України "Про очищення влади" або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 5 статті 1 Закону України "Про очищення влади" така заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, може застосовуватися до особи лише один раз.

к) у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;

л) у зв’язку з припиненням громадянства України;

м) як такі, що не пройшли встановлений випробувальний строк, визначений частиною першою статті 21 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;

н) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Розірвання контрактів в особливий період передбачено:

Згідно статті 1 Закону України «Про оборону України» визнано, що «особливий період» – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій».

Під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) відповідно до частини 5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з вищеперелічених підстав, виключено наступні підстави:

- у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;

- у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;

та доповнено такими підставами:

- які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

- які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

В особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та строк контракту яких закінчився, військова служба може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені ст.23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Розірвання контрактів під час мобілізації передбачено:

Відповідно до частини 5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.

Відповідно до пункту 7 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому Положеннями про проходження військової служби громадянами України.

У разі потреби військовослужбовці строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, які вислужили встановлені строки, можуть бути відповідно до Указу Президента України затримані на службі на строк до шести місяців (пункт 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Основания увольнения для офицеров-призывников

УказПрезидента України

Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України

218. Звільнення з військової служби офіцерів, які проходять військову службу за призовом, здійснюється на підставах, передбачених частиною третьою статті 26 Закону України Про військовий обов’язок і військову службу", в порядку, визначеному цим Положенням. Військові комісаріати не пізніше наступного дня після взяття на військовий облік громадян, звільнених з військової служби, письмово інформують державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, в яких до призову на військову службу ці громадяни працювали або навчались, про підставу звільнення з військової служби, строк військової служби, що зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, а також про день взяття їх на облік.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

3. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:

а) у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

в) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

г) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г') у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

д) у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;

е) у зв’язку з припиненням громадянства України.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

Стаття 26. Звільнення з військової служби

5. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):

д) через службову невідповідність;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

Это Ваши основания для увольнения. Главное не переступить грань и не попасть под уголовное дело. Как это сделать, я описал выше.

Олексій!

Однієї може бути достатньо, все залежить від оформлення та реалізації.

Так, підпунктом "д" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено підстави припинення (розірвання) контрактів та звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, з військової служби, під час дії особливого періоду:

"Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:.. 2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):...д) через службову невідповідність;..":

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12

Звільнення особи в зв'язку зі службовою невідповідністю є одним з видів дисциплінарних стягнень, які покладаються на військовослужбовців відповідно до положень Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення.

Так, згідно до підпункту "ж" пункту 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України: військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:...ж)звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов’язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

За п.83 Статуту -"На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення".

За п.84. "Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини".

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

За п.86. "Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби":

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/205-20#n1317

У разі наявності підстав, рекомендую звільнитися за сімейними обставинами.

Підстави для звільнення за сімейними обставинами з контрактної служби під час дії особливого періоду встановлені в ч. 5 п. 2 підпункт ґ ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12).

Передбачено такі підстави:

... 2. Виховання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері).

Тобто повинні бути 4 вимоги одночасно: 1) особа немає перебувати у шлюбі, 2) дитина повинна бути неповнолітньою 3) проживати разом з такою особою, 4) без другого з батьків.

3. Утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є особою з інвалідністю I чи II групи.

Для підтвердження військовослужбовець повинен подати документ, який підтверджує стан здоров’я дитини, в цьому випадку повинен бути відповідний висновок МСЕК про призначення 1 або 2 групи інвалідності.

Також варто зауважити, що у цьому пункті йдеться саме про особу віком від 18 до 23 років.

4. Утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитини з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, які відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідні висновки встановлюються для повнолітніх осіб медико-соціальними експертними комісіями, а для дітей віком до 18 років – лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів.

При вирішенні питання щодо неповнолітніх потрібно керуватись Постановою КМУ від 21 листопада 2013 р. № 917 «Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-п), а щодоповнолітніх, то Постановою КМУ від 3 грудня 2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-п).

5. Необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.

Часто на ГЛ надходять звернення з вимогою роз’ясненнятакої підстави, а саме, чи належать до кола цих осіб також дід та баба. Варто зауважити, що Постанова КМУ від 12 червня 2013 року № 413, яка називається «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п ) надає визначення, хто саме належить до членів сім’ї військовослужбовця. Там сказано, що це особи, внесені в особову справу військовослужбовця або особи рядового чи начальницького складу: дружина (чоловік), діти, батьки та батьки дружини (чоловіка), які перебувають на його утриманні.

6. Наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

Чи має значення факт проживання їх разом з військовослужбовцем чи окремо?

Керуючись Главою 12 Розділу ІІІ Сімейного Кодексу (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14), військовослужбовець набуває особисті немайнові права щодо дитини та обов’язки щодо її виховання з моменту її народження та не звільняється від них залежно від місця проживання дитини, за винятком випадків, коли настають правові наслідки, передбачені ст. 166 Сімейного Кодексу, тобто позбавлення батьківських прав.

7. Утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років.

Після прийняття Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 ) перша група поділяється на А і Б залежно від ступеню втрати здоров’я людини з інвалідністю та обсягів потреби в постійному сторонньому догляді або нагляді.

Відповідно до статті 7 цього закону до підгрупи А першої групи інвалідності належать особи з виключно високою мірою втрати здоров’я, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування.

Висновок про стан здоров’я для неповнолітніх встановлюється лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів.

Особливий період діє в Україні з 18 червня 2014 року після набрання чинності Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Відповідного рішення Президента України про припинення такого періоду на сьогодні не було, а тому згідно з позицією Верховного Суду в рішенні № 205/1998/17-ц від 25 квітня 2018 року особливий період продовжує діяти.

При наявності таких підстав треба подавати рапорт на ім'я командира військової частини, з приєднанням до нього підтверджуючих документів.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Скільки треба задувок в ВСП щоб звільнили з зсу по невідповідності. Я молодший лейтенант по званню і знаходжуся в зоні ООС.

все обстоятельства по которым с Вами могут расторгнуть контракт указаны в законе Про військовий обов'язок і військову службу - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text

5. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

1) у мирний час:

а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

з) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

і) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

ї) у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;

й) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";

к) у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону;

л) у зв’язку з припиненням громадянства України;

м) як такі, що не пройшли встановлений випробувальний строк, визначений частиною першою статті 21-2 цього Закону;

н) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

{Пункт 1 частини п’ятої статті 26 доповнено підпунктом "н" згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019}

2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):

а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;

виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);

утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитини з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, які відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;

наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

з) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

и) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

і) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";

ї) як такі, що не пройшли встановлений випробувальний строк, визначений частиною першою статті 21-2 цього Закону;

й) які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

к) які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені в абзаці другому підпункту "й" цього пункту цієї частини;

л) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

{Пункт 2 частини п’ятої статті 26 доповнено підпунктом "л" згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019}

3) з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.