Задайте вопрос юристу

827 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Финансовое право, 02 января 2021, вопрос №35702 250₴

Налоги . Ставки на спорт

Добрый день.

Я закинул 1,000 гривен на букмекерскую и поднял 10,000 .

Я хотел бы вывести эти деньги на карту .

Какие мои последующие действия? Должен ли я платить налоги? Открыть ФОП и т.д.

Я прочитал в интернете , что Букмекеры платят налоги вместо меня когда я вывожу свои средства.

То есть , когда я вывожу 10,000 букмекер мне присылает 8,000, таким образом будут уплачиваться налоги .

Другие говорят, что нужно открыть ФОП.

Можете мне разъяснить этот момент, чтобы я больше не задумывался над тем , платить мне налоги или нет .

Заранее спасибо.

Ответы юристов (10)

    Ковальчук Владимир
    20%
    Общаться в чате Ковальчук Владимир 3 года назад

    Адвокат, г. Киев

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Верховной Радой Украины 14 июля был принят и 11 августа подписан Президентом Украины Закон «О государственном регулировании деятельности относительно организации и проведения азартных игр» (далее - Закон). Одним из видов деятельности в сфере организации и проведения азартных игр, который разрешено организовывать на территории Украины, является букмекерская деятельность в букмекерских пунктах и в сети Интернет. Закон содержит требования к организаторам азартных игр, в том числе, и к организаторам букмекерской деятельности. Такими организаторами могут быть исключительно юридические лица - резиденты Украины, уставный капитал которых составляет не менее 30 000 000 гривен, которые оформили круглосуточный банковский депозит или банковскую гарантию для выплаты выигрышей на сумму 7 200 размеров минимальных заработных плат (34 005 600 гривен). Также закон устанавливает определенные требования к участникам (акционерам), бенефициарам, собственникам существенной доли, руководителям, бухгалтеру и сотрудникам организатора.В соответствии с Законом букмекерская деятельность может проводится исключительно в букмекерских конторах или в сети Интернет. Важно отметить, что ставки можно делать только на реальные события. Запрещается принимать ставки на результаты виртуальных игр или событий, которые создаются или результат которых определяется генератором случайных чисел.В Украине существует единая ставка налога на выигрыш, которая составляет 18% от суммы выигрыша, плюс 1,5% от выигрыша на поддержку армии. Данная ставка налога распространяется как на выигрыши в интернет-сервисах и в наземных казино, так и на выигрыши в лотереях, без разницы, какой формы собственности они являются.Отже роблячи ставки ви отримуєте виграш, який оподотковується за загальними вимогами ст. 170.6 та 167.1 Податкового Кодексу України.

    Тобто ваш виграш оподатковується за загальною ставкою 18% але сплачуєте податок не Ви, а оператор лотареї, букмекірська контора тощо.

    Марусяк Андрій Романович
    16%
    Общаться в чате Марусяк Андрій Романович 3 года назад

    Адвокат, г. Харьков, 6 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня! Так, букмекер є вашим податковим агентом і сплатить податки за вас. На карту ви вже отримаєте повністю "легальну" суму. Її навіть не треба включати до декларації, крім випадків, якщо ви держ службовець або бажаєте отримати соц допомогу.

    Кальницкий Георгий  Валериевич
    16%
    Общаться в чате Кальницкий Георгий Валериевич 3 года назад

    Юрист, г. Одесса, 32 года опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Антон, вам не нужен ФОП, поскольку игра на ставках это не предпринимательство. И ваша налоговая нагрузка от ежемесячных выигрышей ничего не оставит.

    В Украине существует единая ставка налога на выигрыш, которая составляет 18% от суммы выигрыша, плюс 1,5% от выигрыша на поддержку армии. Данная ставка налога распространяется как на выигрыши в интернет-сервисах и в наземных казино, так и на выигрыши в лотереях, без разницы, какой формы собственности они являются.

    Налоговым агентом является сам букмекер, т.е. он выплачивает вам уже чистую сумму за вычетом суммы налога.

    Вы правильно поняли, что на руки получите 8000.

    Карпенко Андрей Владимирович
    16%
    Общаться в чате Карпенко Андрей Владимирович 3 года назад

    Адвокат, г. Киев, 24 года опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Добрый день!

    Налог на выигрыш в букмекерской конторе определен на уровне 18% + 1,5%. Взимается налог в момент начисления выигрыша победителю. К слову сказать, плательщиком налога является лицо, осуществляющее начисление выигрыша. То есть налог оплачивает букмекерская контора, вы просто получите на 19,5% меньше, чем заявлен выигрыш.

    Вывод:

    - ФОП открывать не надо;

    - налог на выигрыш оплатит букмекерская контора.

    УДАЧИ!

    Кирда Вячеслав Володимирович
    12%
    Общаться в чате Кирда Вячеслав Володимирович 3 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 6 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня, Анон!

    Те, що хтось радить Вам відкривати ФОП для виводу коштів - це повна нісенітниця.

    Колеги повністю правильно описали, що податок за Вас сплачує букмекер, і ніяких інших для Вас дій не передбачається! Ви отримаєте на свій рахунок вже повністю оприбутковану суму!

    Всього найкращого!

    Савченко Олександр
    10%
    Общаться в чате Савченко Олександр 3 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Податковий кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17):

    Стаття 18. Податкові агенти

    18.1. Податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

    18.2. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

    Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів

    170.6. Оподаткування виграшів та призів

    170.6.1. Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

    ВИСНОВОК: саме букмекерська контора зобов'язана обчислити та утримати з ваших доходів податок, а потім перерахувати його до відповідного бюджету.

    Тобто, фактично Ви отримаєте суму, з якої вже вираховано податок. Тому Вам нічого платити непотрібно, реєструватися ФОП також немає необхідності.

    Всього доброго!

    Успіхів Вам!

    Гончаренко Константин
    10%
    Общаться в чате Гончаренко Константин 3 года назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня!

    По Вашому питанню повідомляю наступне:

    У Вашому випадку компанія , яка проводить виплати повинна вирахувати та сплатити податок з виграшу , а залишок суми зарахувати на Ваш рахунок , бо саме компанія виступає податковим агентом - це зобов язання випливає з ст. 170 ПКУ.

    Тому Вам нічого сплачувати непотрібно , проте проконтролюйте аби компанія організатор розіграшу точно сплатила необхідні податки.

    Також рекомендую взяти у компанії документ на основі якого виграш Вам зараховано, аби в разі потреби підтвердити законність походження отриманих Вами коштів , якщо сума перевищить 5 тис. грн в день або 400 тис. грн у місяць. Адже банки можуть проводити перевірки ризикових операцій згідно процедур фінансового моніторингу ризикових операцій клієнта.

    28 квітня 2020 року набирав чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»Закон про фінансовий моніторинг»).

    Новий закон значно удосконалює процедуру фінансового моніторингу та приводить її у відповідність до стандартів фінансового моніторингу відповідно до актуальних світових та європейських норм, зокрема, рекомендацій FATF, норм 4-ї Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

    Основні нововведення Закону про фінансовий моніторинг:

    1. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу

    Перш за все, варто відзначити, що Закон про фінансовий моніторинг збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу з 150 000 грн до 400 000 грн.

    Окрім того, Закон про фінансовий моніторинг зменшив ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов'язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х. Так, з 28 квітня 2020 року фінансова операція на суму 400 000 грн. (для суб'єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор - 30 000 грн.) підлягатиме моніторингу у разі наявності однієї з наступних ознак:

    1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

    2) фінансові операції з публічними діячами;

    3) фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

    4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

    2. Ризик-орієнтований підхід (Risk-Based Approach)

    Однією з головних ідей нового Закону про фінансовий моніторинг є перехід до ризик-орієнтованого підходу при здійсненні фінансового моніторингу.

    Так, згідно із Законом про фінансовий моніторинг, ризик-орієнтований підхід - це визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх ступеня.

    Закон про фінансовий моніторинг зобов'язує суб'єкта первинного фінансового моніторингу («СПФМ») у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.

    Водночас, при визначенні критеріїв ризику СПФМ повинен враховувати Національну оцінку ризиків, рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу, а також типологічні дослідження Держфінмоніторингу.

    Таким чином, ризик-орієнтований підхід замінить тотальний контроль за фінансовими операціями, що допоможе зменшити бюрократичні процедури при ідентифікації та верифікації клієнта. Раніше аналогічний підхід був імплементований при здійсненні валютного контролю відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

    3. Запровадження механізму належної перевірки

    Оскільки Закон про фінансовий моніторинг був прийнятий на виконання вимог та з метою гармонізації законодавства України з міжнародними стандартами у сфері фінансового моніторингу, Законом про фінансовий моніторинг було запроваджено поняття «належна перевірка», що включає в себе:

    1) ідентифікацію та верифікацію клієнта;

    2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;

    3) встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

    4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);

    5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

    Також залежно від ступеня ризику СПФМ може застосовувати спрощені заходи належної перевірки у випадку низького ризику, що, зокрема, може передбачати зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин, або навпаки при високому ризику - посилені заходи належної перевірки.

    4. Процедура верифікації по-новому

    Закон про фінансовий моніторинг вдосконалив процедуру верифікації клієнтів. Як відомо, на даний момент верифікації клієнта вимагає особистої присутності клієнта.

    Водночас, Закон про фінансовий моніторинг визначає верифікацію як заходи, що вживаються СПФМ з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих СПФМ ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність.

    Таким чином, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість дистанційної верифікації клієнта.

    5. Нові вимоги до процедури переказу коштів

    У зв'язку з імплементацією Регламенту ЄС 2015/847, Закон про фінансовий моніторинг змінює процедуру фінансового моніторингу під час здійснення переказу коштів.

    Так, усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн повинні супроводжуватися як мінімум:

    1) стосовно платника - номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та

    2) стосовно отримувача - номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальним обліковим номером фінансової операції.

    У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн, або здійснення переказів за межі України, такі перекази повинні супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:

    1) якщо фізична особа - прізвище, ім'я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

    2) якщо юридична особа (трас) - повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції.

    На підставі отриманої інформації СПФМ, що надає послуги переказу коштів, зобов'язаний здійснити процедуру верифікації, за виключенням випадків переказу коштів (віртуальних активів) за межі України на суму, що є меншою ніж 30 000 грн. та деяких виключень, пов'язаних з можливим використанням таких переказів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

    6. Вдосконалення процедури «замороження» активів

    Закон про фінансовий моніторинг передбачає порядок застосування процедури «замороження» активів, тобто заборону на здійснення переказу, конвертування, розміщення, руху активів, пов'язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду.

    З набранням чинності Законом про фінансовий моніторинг, СПФМ будуть зобов'язані негайно заморозити активи осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб. Також СПФМ буде зобов'язаний повідомити Держфінмоніторинг та СБУ про таке замороження.

    СПФМ зобов'язаний негайно розморозити активи:

    1) не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб;

    2) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від СБУ інформації про те, що така особа за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.

    Закон про фінансовий моніторинг надає клієнту можливість отримати інформацію про замороження його активів в той же день, що значно вдосконалює процедуру доступу клієнтів до інформації.

    7. Відповідальність за порушення вимог Закону про фінансовий моніторинг

    Найбільшої уваги серед нововведень Закону про фінансовий моніторинг заслуговують нові підходи до відповідальності СПФМ.

    По-перше, Закон про фінансовий моніторинг чітко визначив, що за одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу. При цьому у разі вчинення двох і більше видів порушень розрахунок розміру штрафу здійснюється шляхом додавання за кожний вид порушення.

    По-друге, Закон про фінансовий моніторинг значно збільшив розміри штрафів. До прикладу, за несвоєчасне повідомлення інформації Держфінмоніторингу розмір штрафу складатиме до 340 000 грн. Водночас, Закон про фінансовий моніторинг встановив максимальні розміри штрафу:

    1) для фінансових установ - до 10 % загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн.;

    2) для інших СПФМ - двократний обсяг вигоди, одержаної СПФМ внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 27,03 млн грн.

    По-третє, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, за якою СПФМ зобов'язується сплатити визначене грошове зобов'язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.

    По-четверте, при визначені заходу та/або розміру штрафу враховуються обставини вчиненого правопорушення, у тому числі: характер і тривалість порушення; фінансовий стан; одержана вигода; збитки третіх осіб; ступінь відповідальності; співпрацю СПФМ з державними органами.

    Постановлением Правления Национального банка от 19 мая 2020 года № 65 утверждено новое Положение об осуществлении банками финансового мониторинга. Постановление вступило в силу 22 мая. Именно на основании его норм банки собирают информацию о клиентах и блокируют при необходимости счета. И последнее особенно волнует многих. Ведь, несмотря на существенное увеличение предела для финмониторинга (до 400 тыс. грн), банки начали активно внедрять предусмотренный Законом о финмониторинге риск-ориентированный подход. То есть оценивать комплексно клиентов и их действия, делая выводы о блокировании счетов.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Крикун Сергій  Павлович
    Общаться в чате Крикун Сергій Павлович 3 года назад

    Юрист, г. Днепр, 30 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Налоговый кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17):

    "Стаття 166. Податкова знижка

    166.1. Право платника податку на податкову знижку.

    166.1.1. Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року;

    166.1.2. підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

    166.2. Документальне підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки.

    166.2.1. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги);

    166.2.2. копії зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом.

    У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

    166.3. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки.

    Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:

    166.3.1. частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу;

    166.3.2. суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

    166.3.3. суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;

    166.3.4. суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім:

    а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов'язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з лікуванням хронічних захворювань;

    б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

    в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

    г) операцій із зміни статі;

    ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

    д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

    е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

    166.3.5. суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

    а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу;

    б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї;

    166.3.6. суму витрат платника податку на:

    оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

    оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

    166.3.7. суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

    166.3.8. суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

    166.3.9. суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

    Платник податку має право скористатися зазначеною в цьому підпункті податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

    ...166.4. Обмеження права на нарахування податкової знижки.

    166.4.1. Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

    166.4.2. загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу;

    166.4.3. якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.166.4. Обмеження права на нарахування податкової знижки.

    166.4.1. Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

    166.4.2. загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу;

    166.4.3. якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

    лової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

    не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

    Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року..."

    Другими словами, Ваш налог по выигрышу может быть пересчитан (предоставлена налоговая снижка) по предусмотренным приведенной статьи НК видам расходов и вытрат и их подтверждением документально

    Адвокат Евгений Александрович
    Общаться в чате Адвокат Евгений Александрович 3 года назад

    Адвокат, г. Киев, 30 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Добрий вечір!

    Так, не підлягають оподаткуванню виграші в державні грошові лотереї — це лотереї, умови яких передбачають наявність призового фонду в розмірі не менш 50% від суми отриманих доходів, а також відрахувань у Державний бюджет України в розмірі не менш 30% від доходів, що залишаються в розпорядженні після виплат у призовий фонд.

    Відповідно до п. 1.29 ст. 1 Закону про прибуток, податок на виплату виграшів є видом податку на прибуток і не вважається нововведеним податком, хоч він і стягується з особи, що виграла.

    Відповідно до вимог пп. 10.2. 2 ст. 10 Закону про прибуток особи, що здійснюють виплату виграшів у казино, бінго, інші ігри в гральних місцях (будинках), зобов'язані вести податковий облік виграшів і витрат осіб, які виграли, і забезпечувати порядок звітності суб'єктів грального бізнесу у зв'язку з виплатою таких виграшів.

    При оподаткуванні виграшів у лотерею (крім виграшів у державні грошові лотереї) й інших видів ігор і розіграшів, які передбачають придбання громадянами права на участь у таких іграх чи розіграшах до їхнього проведення, платник податку на прибуток підприємств утримує і вносить до бюджету 30% від суми кожного виграшу.

    Іншими словами, заявляти суму виграшу необхідно більшу, ніж вартість призу, що видається.

    Згідно з п. 16.13 ст. 16 Закону про прибуток, перерахування 30% податку з виграшу учасника гри здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту виплати виграшу.

    Відповідно до п. 5 Порядку №35, після закінчення гри протягом робочого дня особи зобов`язані заявити про результати своєї гри. Дохід гравця за день підраховується шляхом визначення різниці між його доходами і витратами за день. При цьому доходами вважаються всі фішки, які є в наявності в гравця на кінець дня, витратами — витрати, понесені за день на придбання фішок перед грою, що підтверджені з боку гравця квитанціями.

    Податок на виплату виграшів належить до податків, утриманих з доходів у джерела їхньої виплати, тобто з нього не утримується прибутковий податок з громадян.

    Шишкин Алексей Юрьевич
    Общаться в чате Шишкин Алексей Юрьевич 3 года назад

    Юрист, г. Харьков, 32 года опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    В соответствии налоговым законодательством букмекерская контора при выплате выигрыша является вашим налоговым агентом. Доходы от игры на ставках не являются доходами от предпринимательской деятельности ФОП вам не нужен. На общий налогооблагаемый доход сумма выигрыша не отражается , в декларацию включать эти доходы не нужно, если вы не госслужащих. Проблема налогообложения в данном случае не ваша проблема. Вы за уплату налогов от игры на ставках ответственности не несёт.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України