Задайте вопрос юристу

829 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Налоговое право, 20 мая 2021, вопрос №42629 350₴

Подтверждение денег. Приватбанк.

Здравствуйте, получил такое уведомление от ПБ:

«Ваші фактичні обороти за рахунками не збігаються з оборотами, які ви зазначили під час ідентифікації та підписання анкети. Для актуалізації даних надайте, будь ласка, документи, що підтверджують походження коштів, оператору чат-онлайн натиснувши кнопку»

Так же попросили написать на что я тратил деньги.

Назначение карты «на содержании у родителей», ожидаемые поступления 0-150к грн, которые указанны в анкете

Я переводил суммы намного больше, деньги поступали с +-10 разных карт, с Украины и Росии и на разные карты и отправлял. Просто зарабатывал на % от продажи реклам.

Подскажите, пожалуйста, как мне правильно выйти из этой ситуации?

Предоставить декларацию о доходах родителей и сказать что я тратил деньги на покупку рекламы для себя? Сказать что я перепродавал рекламу? ....?


Ответы юристов (9)

    Карпенко Андрей Владимирович
    18.6%

    Добрый день!

    1. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон) належна перевірка здійснюється в разі проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень;

    Відповідно до ч.3 ст.13 Закону, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак:

    є складними фінансовими операціями;

    є незвично великими фінансовими операціями;

    проведені у незвичний спосіб;

    не мають очевидної економічної чи законної мети.

    Даже если Вы откроете в банке специальный предпринимательский счет нет гарантии, что служба финансового мониторинга банка, пропустив пару платежей, не заблокирует очередную операцию по переводу крупной суммы денег посчитав ее рисковой.

    После блокировки банк может потребовать пояснить не только источники происхождения средств, но и цель и характер деловых отношений, наличие ресурсов и персонала для выполнения работ, оказания услуг, предоставить копии договоров с заказчиками или поставщиками, договора аренды, финансовую и налоговую отчетность и т.д.

    После того как деньги повисят на «транзите», их вернут отправителю или они останутся на счету банка.

    В случае приостановления операции по требованию банка подтвердить доходы необходимо будет позаботиться о документах: просмотреть анкету банка или другого субъекта финмониторинга, обратив внимание на тот доход, который у вас указан; доказать легальность доходов.

    Возможные источники:

    официальная зарплата,

    средства полученные от купли-продажи имущества,

    денежные средства за выполнение работ, оказание услуг гражданско-правовым договорам,

    средства от предпринимательской деятельности,

    подаренные средства, наследство, доходы от аренды и тому подобное.

    Нужно будет предъявить документы, связанные с данной деятельностью и получением этих средств.

    Правила финмониторинга достаточно сложны и неоднозначны. Вы можете попасть под блокировку счета.

    2. Платить налоги, как физическое лицо, выгодно, только если доход от иностранных партнёров маленький и несистематический. В остальных случаях, надо зарегистрировать ФЛП (физическое лицо-предприниматель).

    Зачем это делать:

    1. Более низкая налоговая ставка.
    2. Систематическое получение прибыли без регистрации в качестве предпринимателя нарушает хозяйственное законодательство.

    В Вашем случае оптимально подходит ФЛП 3-й группы на упрощённой системе налогообложения.

    Особенности:

    • налоговая ставка 5% от суммы дохода;
    • 22% ЕСВ;
    • сдача отчётов и оплата налогов раз в 3 месяца;
    • годовой доход до 5 млн гривен.

    При превышении лимита по доходу надо перейти на общую систему налогообложения.

    Открыть ФЛП можно в Государственной регистрационной службе по месту прописки.

    В пакет документов входят:

    1. ИНН, паспорт.
    2. Заполненная регистрационная форма №10.
    3. Заявление на применение упрощённой системы налогообложения.
    4. Доверенность на представителя в случае оформления через посредников.

    Для регистрации ФЛП надо выбрать один или несколько КВЭДов (классификаторов внешнеэкономической деятельности), которые соответствуют виду занятости.

    В случае работы с партнёрскими программами подходят следующие коды:

    1. 62.09 Другая деятельность в сфере информационных технологий и компьютерных систем.
    2. 63.11 Обработка данных, размещение информации на веб-узлах и связанная с ними деятельность.
    3. 63.12 Веб-порталы.
    4. 63.99 Предоставление других информационных услуг.

    Веб-мастера часто ошибаются и по неопытности добавляют в заявку код 73.11 Рекламные агентства. Этого нельзя делать, так как размещение рекламы регулируется отдельными законами.

    Если регистрация прошла успешно — встаём на учёт в органах Государственной фискальной службы и подаём заявление на упрощённую систему налогообложения.

    Подача заявки на упрощённую систему налогообложения доступна в течение 10 дней с момента регистрации ФЛП. Если срок прошел, внести изменения можно только в следующем отчётном квартале.

    После официальной регистрации в качестве ФЛП, выбираем банк и подаем документы для открытия счёта.

    Схема работы ФЛП:

    1. Отражаем все платежи на расчётный счёт в книге доходов ( с 01.01.2021 года ее можно вести в электронном виде).
    2. Раз в 3 месяца сдаём декларацию. Считаем общую сумму поступлений в гривнах и оплачиваем единый налог.
    3. Раз в 3 месяца оплачиваем ЕСВ даже если нет дохода.

    В течение 3 лет с момента получения денег надо хранить следующие документы:

    1. Инвойсы, контракты и акты выполненных работ.
    2. Выписки со счёта в банке.
    3. Квитанции об уплате ЕН, ЕСВ.
    4. Книгу учёта доходов.

    Если есть дополнительные вопросы связывайтесь со мной через мой профиль на сайте.

    УДАЧИ!

    Кирда Вячеслав Володимирович
    10%

    Доброго дня, Олексію!

    Одразу скажу, якщо Ви отримуєте постійні та солідні переводи грошей на Вашу карту, перше, що потрібно буде зробити, зареєструватися як ФОП і спокійно здійснювати свою діяльність, сплачуючи при цьому наприклад 5 %.

    У Вашій ситуації Вам потрібно подати декларацію про доходи, сплатити 18% та 1,5% військового збору, та надати відповідне підтвердження до банку, якщо Ваші рахунки будуть заблоковані,

    Всього найкращого!

    Марусяк Андрій Романович
    14.3%

    Доброго дня! у даній ситуації рекомендую вам плисти по течії. Скоріше за все, ви вже ніколи не будете обслуговуватись в Приват Банк і вам закриють всі рахунки, відмовлять у відкритті нових. Залишок по рахунку вам повернуть на карту яку ви вкажете.

    Ви здійснюєте підприємницьку діяльність без реєстрації. Ваш поточний рахунок (ваша карта) не може використовуватись у підприємницькій діяльності.

    https://news.dtkt.ua/simple/common/68549 Стаття, що на вас чекає, якщо ви вкажете банку, що купували рекламу для себе. Якщо коротко, то штрафи штрафи і ще мінус 25% від всих оборотів, доходів по рахунку.

    Що робити? вже нічого.

    1) Чекайте ППР (штрафи від податкової), щоб вчасно їх оскаржити;

    2) шукайте новий банк;

    3) захочете підробити документи, щоб оправдати доходи - є ризик кримінальної відповідальності.

    Що робити у майбутньому? звертатйтесь до кваліфікованого юриста, який знає, як обійти алгоритми банків, або разом з тим юристом реєструйте ваш бізнес і платіть податки.

    Я супровуджую обмінники криптовалют та арбітражників, якщо вам цікаво, звертайтесь через сайт.

    Щасти вам!

    Мєньков Андрій Васильович
    14.3%

    Добрый день Алексей!

    Банк увидел систематические, не свойственные вашей карте переводы, поэтому требует подтверждение происхождения денег. Я так понимаю таких документов у Вас нет. Решить проблему действительно может регистрация ФОП с 16 лет при нотариально удостоверенном письменном соглашении родителей, либо декларирование доходов на карте. При этом декларацию о доходах за Вас должны подать родители (п. 179.6 ст. 179 Налогового кодекса Украины). Налоги платят также родители (п. 99.2 ст. 99 НКУ). Если же ни один из вариантов не подходит смените банк где финансовый мониторинг проводится не настолько бдительно.

    Гончаренко Константин

    Добрый день!

    По Вашему вопросу сообщаю следующее:

    Если подтвердить не сможете от 5 до 30 дней, деньги вернуться отправлю , а счет закроют и остановят сотрудничество с Вами

    Владельцу карты /счета необходимо либо: подать декларацию о доходах в налоговую по месту регистрации, оплатить:

    ПДФО -18%

    ВЗ- 1,5%

    и подать декларацию со справкой об оплате налогов банку.

    Либо решить вопрос с регистрацией ФОП 3 группы (налог за себя и 5% от дохода или 3% без ПДВ)

    Выбрать соответствующее КВЕД и согласно их получать доход на счет ФОП.

    Подписываться с контрагентами договор об оказании услуг и акт выполненных работ с подписями.

    Если это не возможно, Вы как ФОП выписываете бухгалтерскую справку о поступлении средств на счёт, согласно НКУ и подаете в орган ДФС.

    Бухгалтерская справка есть законным первичным документом в деятельности ФОП.

    Если ФОП НЕВОЗМОЖНО ОФОРМИТЬ ПОД ЭТУ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ НЕОБХОДИМО ПОДАВАТЬ ДЕКЛАРАЦИЮ КАК ФИЗ ЛИЦО ЗА КАЖДЫЙ ГОД

    ___

    По операциям со снятием денег с текущего счета.

    С одной стороны, ограничение прав клиента на распоряжение денежными средствами, находящимися на его счете, не допускается, кроме случаев ограничения по решению суда или условиям обременения (статья 1074 Гражданского кодекса Украины). В то же время операции по такому счету могут быть приостановлены, но в этом случае банк должен найти основание из вышеизложенного перечня.

    Приостановление финансовой операции осуществляется сроком на два рабочих дня. Специально уполномоченный орган по вопросам финансового мониторинга может принять решение о приостановлении операций сроком до пяти дней для дальнейшей проверки, одновременно уведомив правоохранительные органы.

    Если подозрения не подтверждаются, операции должны быть немедленно возобновлены.

    Урегулирование споров

    В случае если банк неправомерно, по мнению клиента, отказывается выдать денежные средства, вопрос разблокировки счета, как правило, разрешается путем переговоров с представителями банка. Возможно, нужно будет предоставить дополнительные пояснения и/или документы по блокирующей операции и таким образом решить проблему в досудебном порядке. Если переговоры не приведут к желаемому результату, следует обратиться в суд с иском об ограничении прав клиента на распоряжение денежными средствами (статья 1074 ГК Украины). Снимая деньги с депозита/текущего счета (наличными), клиент не обязан объяснять причину такого снятия.

    Шансы достаточно высоки, поскольку постановление НБУ является подзаконным актом и не может противоречить Гражданскому кодексу Украины.

    . Возможно, что в Вашей ситуации будет достаточно устно объяснить банку суть, так как сумма незначительная и не должна вызывать подозрения у банка, такие низко рисковые операции не подлежат тщательной проверке. НБУ считает, что клиенты банка не должны предоставлять информацию об источниках происхождения средств по простым операциям на «допороговые» суммы (400 000 гривен). Попробуйте набрать техподдержу Приватбанка и еще раз оговорить конкретно их сомнения и пути решения. Если же банк не захочет проводить такую операцию, источник происхождения суммы придется предоставить.

    Відповідно до ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII (надалі - Закон №1702), фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 400 000 гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30 000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30 000 гривень), та має одну або більше таких ознак:

    1) переказ коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження коштів з анонімного (номерного) рахунка з-за кордону; зарахування або переказ коштів у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі, зареєстрованій у зазначеній державі;

    2) купівля-продаж за готівку чеків, дорожніх чеків, у тому числі інших платіжних інструментів або платіжних засобів чи засобів платежу;

    3) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (на території), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому у зазначеній державі (території). Перелік таких держав (територій) визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, на основі висновків міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, і підлягає оприлюдненню;

    4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);

    5) здійснення розрахунку за фінансову операцію у готівковій формі;

    6) зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи - підприємця чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи - підприємця, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня реєстрації, або зарахування коштів на поточний рахунок чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи - підприємця у разі, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття;

    7) переказ коштів за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), крім переказів коштів за договорами (контрактами), які передбачають фактичне постачання товарів на митну територію України;

    8) обмін банкнот на банкноти іншого номіналу;

    9) здійснення фінансових операцій з цінними паперами на пред’явника, які не депоновані в депозитарних установах;

    10) здійснення операцій з векселями (крім фінансових казначейських векселів), ордерними цінними паперами;

    11) перерахування або отримання коштів неприбутковою організацією;

    12) здійснення фінансових операцій за правочинами, форма розрахунків за якими не визначена;

    13) одержання (сплата, переказ) страхового чи перестрахового платежу (страхового чи перестрахового внеску, страхової чи перестрахової премії), крім сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

    14) проведення страхової чи перестрахової виплати або страхового чи перестрахового відшкодування або виплати викупної суми, крім зарахування чи списання коштів на/з рахунки (рахунків) державних позабюджетних фондів;

    15) виплата (передача) особі виграшу в лотерею, придбання фішок, жетонів, внесення особою в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб’єктом господарювання, який проводить азартні ігри;

    16) надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної установи, в один і той самий день два рази і більше за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою цієї статті;

    17) фінансові операції осіб, щодо яких встановлено високий ризик.

    Інформація про фінансові операції відповідно до пунктів 5, 12 і 16 частини першої цієї статті подається спеціально уповноваженому органу всіма суб’єктами первинного фінансового моніторингу, крім банків.

    С уважением,

    Константин Гончаренко

    Шишкин Алексей Юрьевич
    12.9%

    С учетом действующей в Украине новой редакции Закона «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» банки получили право, да нет скорее обязанность, как субъекты первичного финансового мониторинга проверять любые платежи, сумма которых превышает 3000 грн. с учетом оборотов заявленных вами при открытии карты и заполнении вами анкеты, в которой вы указывал данные о себе. Это называется верификация клиента. У любого могут спросить откуда деньги и человек должен подтвердить легальность происхождения денег. Судя по вашему вопросу вы изначально выбрали неправильный способ ведения бизнеса и теперь у вас возникли такие проблемы. Трудно сказать что вы сможете предоставить банку для подтверждения легальности тех оборотов, которые у вас реально были.

    Я предлагаю вам как один из вариантов зарегистрироваться как ФОП, и не закрывая счет в Приват банке открыть счет для ФОП в другом, например А-банк (мобильный) или моно банк, а можно сразу в двух. Иисходя из уже известного вам примерно месячного оборота заполнять анкету как ФОП. Банку нет дела до уплаты вами налогов, он не предоставляет в налоговую информацию о ваших оборотах, отсутствии или наличии остатков денежных средств на счетах. Он проводит финансовый мониторинг потому что его обязывает это делать закон. Вам при таких оборотах надо работать как ФОП, а уже исходя из особенностях бизнеса можно выбрать общую систему налогообложения это 18% налог на доходы физических лиц (платиться от чистой прибыли) 22% от минимальной з/п ЕСВ и 1,5% военный сбор. Или можно выбрать единый налог на третьей группе вам быть не выгодно, потому что будете платить 5% от всех сумм, которые вам поступают на счет + ЕСВ и военный сбор в тех же размерах. Можно выбрать вторую группу налог 20% от минимальной з/п сейчас это 1200 грн в месяц + ЕСВ и военный сбор в тех же размерах. Выбор видов деятельности нужно подбирать индивидуально исходя из того чем вы реально занимаетесь. Если пойти этим путем не будет проблем ни с банком, ни с налоговой.

    Пуха Наталія ТендерОк
    7.1%

    Доброго Дня

    Погоджуюсь з думками колег, ви попали під моніторинг приват банку тому рекомендую ретельно обдумати ваші подальші дії, а саме врахувати наступне:

    Чи будуть у майбутньому надходження на картку, якщо будуть то звернутися до банку та змінити умов та відомості зазначені при реєстрації;

    Відкрити рахунки в інших банках Монобанк, Альфабанк, Ощадбанк тощо.

    Проконсультуватися з вашим менеджером з ПриватБанку на рахунок зазначення підстав надходження коштів.

    Розірвати договір з приват банком вам закриють рахунки, а залишок по рахунку вам повернуть на карту яку ви зазначте.

    Реєструватися ФОП вважаю недоцільним якщо у вас немає змоги вести облік ФОП та не буде постійних надходжень у майбутньому.

    Успіхів

    Адвокат Евгений Александрович
    11.4%

    Здравствуйте, Алексей!

    Согласно действующему "Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення":

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text

    "Стаття 11. Належна перевірка

    1. Суб’єктам первинного фінансового моніторингу, що є фінансовими установами, забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки та встановлювати кореспондентські відносини з банками-оболонками, а також з банками та іншими фінансовими установами - нерезидентами, щодо яких відомо, що вони підтримують кореспондентські відносини з банками-оболонками.

    2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки.

    Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.

    3. Належна перевірка здійснюється в разі:

    встановлення ділових відносин (крім ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування за видами страхування, що не передбачають здійснення страхової виплати в разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та/або досягнення застрахованою особою певного віку, визначеного в такому договорі, за якими клієнтом є фізична особа та загальний страховий платіж не перевищує 27 тисяч гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті; а також крім встановлення ділових відносин, які виникають на підставі договорів про участь в лотереї, за умови, що розмір ставки гравця не перевищує 5 тисяч гривень);

    наявності підозри;

    здійснення переказів (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 20 цього Закону;

    проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень;

    виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта;

    проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.

    Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції належна перевірка клієнта здійснюється також у разі проведення ним кількох фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.

    4. Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом), проведення фінансової операції, відкриття рахунка.

    З метою неперешкоджання звичайній діловій практиці верифікація клієнта може здійснюватися за необхідності під час встановлення ділових відносин. У такому разі здійснення верифікації має бути завершене якнайшвидше після першого контакту з клієнтом, за умови здійснення ефективного управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Верифікація клієнта також може бути здійснена після відкриття рахунка, але до проведення по ньому першої фінансової операції.

    Верифікація здійснюється також в інших випадках, установлених Національним банком України для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, за якими він відповідно до цього Закону здійснює державне регулювання і нагляд.

    5. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а державні органи, державні реєстратори зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідно до законодавства інформацію, що стосується здійснення належної перевірки. Зазначена інформація подається безоплатно. Порядок подання інформації визначається Кабінетом Міністрів України.

    6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов’язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

    7. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов’язаний на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел (якщо інше не передбачено цим Законом), здійснювати верифікацію.

    Офіційні документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Копії офіційних документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких суб’єкт первинного фінансового моніторингу здійснив верифікацію, засвідчуються в порядку, встановленому суб’єктом державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу.

    Реквізити банку, в якому відкрито рахунок клієнту, номер поточного рахунка, місце проживання або місце перебування фізичної особи - резидента України (місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи - нерезидента в Україні), відомості про виконавчий орган (органи управління), а також інша інформація, необхідна для з’ясування мети та характеру майбутніх ділових відносин, проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, встановлених суб’єктом первинного фінансового моніторингу на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших офіційних та/або надійних джерел, якщо така інформація є відкритою, не потребують верифікації в разі відсутності в суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозр щодо достовірності (чинності) таких документів та/або інформації.

    Для визначення належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до політично значущих осіб, членів їх сімей або пов’язаних з ними осіб суб’єкт первинного фінансового моніторингу використовує декілька надійних джерел інформації та вживає заходів для перевірки отриманої інформації.

    З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб’єкт первинного фінансового моніторингу:

    витребовує та отримує від клієнта - юридичної особи структуру власності такого клієнта;

    встановлює щодо трасту або іншого подібного правового утворення відомості про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення (у тому числі через ланцюг контролю/володіння). Щодо трастів та інших подібних правових утворень, вигодоодержувачі (вигодонабувачі) яких характеризуються певними ознаками або класом, встановлюється інформація про таких вигодоодержувачів (вигодонабувачів), яка б надала можливість встановити їх особу в момент виплати чи реалізації ними належних їм прав;

    має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах;

    має вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та пересвідчитися, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (за його наявності), здійснюючи обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності.

    Суб’єкт первинного фінансового моніторингу при встановленні кінцевого бенефіціарного власника клієнта не повинен покладатися виключно на Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Вимоги щодо встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб’єкт первинного фінансового моніторингу виконує з використанням ризик-орієнтованого підходу.

    8. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють:

    1) для фізичної особи - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені;

    2) для фізичної особи - підприємця - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка (за наявності), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені;

    3) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації, відомості про виконавчий орган (органи управління); ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном; ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.

    Банки як суб’єкти первинного фінансового моніторингу можуть не встановлювати щодо резидентів (фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб) реквізити іншого банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.

    9. Під час ідентифікації та верифікації нерезидентів, а також трастів та інших подібних правових утворень суб’єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють:

    1) для фізичної особи - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, громадянство, відомості про місце проживання або місце тимчасового перебування в Україні, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені;

    2) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка; відомості про виконавчий орган (органи управління); ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном. Під час верифікації суб’єкту первинного фінансового моніторингу надається також копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи;

    3) для трастів та інших подібних правових утворень, що не є юридичними особами, - повне найменування, мету та цілі діяльності, об’єкти управління, що належать нерезиденту, стосовно якого здійснюється ідентифікація та верифікація, країну заснування, місцезнаходження; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка; ідентифікаційний номер (у разі наявності), що нерезидент використовує при поданні податкових декларацій та інших податкових документів до податкових органів у країні, резидентом якої він є. Під час верифікації суб’єкту первинного фінансового моніторингу надається також засвідчена копія документа або його витяг про утворення (заснування) трасту або іншого подібного правового утворення.

    10. У сфері страхування життя страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери з метою ідентифікації вигодоодержувача (вигодонабувача) за договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) страхування життя додатково до заходів належної перевірки клієнта, визначених частинами восьмою та дев’ятою цієї статті, встановлюють:

    1) для вигодоодержувачів (вигодонабувачів), конкретно визначених у договорі (страховому полісі, свідоцтві, сертифікаті), - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення;

    2) для вигодоодержувачів (вигодонабувачів), визначених через їх характеристики або категорію (наприклад, чоловік, дружина або діти на момент настання страхового випадку) чи в інший спосіб (наприклад за заповітом), - інформацію, достатню для впевненості страховика (перестраховика), страхового (перестрахового) брокера в можливості ідентифікувати вигодоодержувача (вигодонабувача) під час здійснення страхової виплати.

    Страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери здійснюють верифікацію вигодоодержувачів (вигодонабувачів) за договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) страхування життя під час здійснення страхової виплати. У разі передачі прав за договорами страхування життя третім особам ідентифікація нових вигодоодержувачів (вигодонабувачів) здійснюється під час передачі таких прав.

    11. Суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, зобов’язані здійснювати належну перевірку з урахуванням таких особливостей:

    1) належна перевірка осіб, які набули право на отримання виграшу (призу) у лотерею чи азартну гру, здійснюється до або під час здійснення фінансової операції із виплати (видачі) виграшу (призу), фінансової операції із обміну ігрових замінників гривні на гроші та за умови, що така фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу відповідно до статті 20 або 21 цього Закону;

    2) належна перевірка осіб, які виявили намір повернути здійснені ними ставки у лотерею чи азартну гру, здійснюється до або під час здійснення фінансової операції із повернення ставки та за умови, що така фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу відповідно до статті 20 або 21 цього Закону;

    3) належна перевірка осіб, які виявили намір здійснити ставку у лотерею чи азартну гру або обміняти гроші на ігрові замінники гривні, здійснюється до або під час здійснення відповідної фінансової операції та за умов, що належна перевірка є обов’язковою відповідно до цього Закону, а така фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу відповідно до статті 20 або 21 цього Закону.

    Суб’єкт господарювання, який проводить лотереї, під час здійснення належної перевірки учасника лотереї додатково до заходів належної перевірки, визначених частинами восьмою та дев’ятою цієї статті, встановлює назву лотереї, номер лотерейного білета (назву та номер іншого документа, що засвідчує здійснення ставки в лотерею чи суму його виграшу), а також (для тиражних лотерей) дату проведення розіграшу тиражу лотереї та номер тиражу лотереї.

    12. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу щодо іноземної фінансової установи, з якою встановлюються кореспондентські відносини, зобов’язаний додатково до належної перевірки клієнта здійснювати в порядку, визначеному відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, такі заходи:

    1) збирати з офіційних та/або надійних джерел інформацію в обсязі, достатньому для розуміння суб’єктом первинного фінансового моніторингу характеру діяльності такої фінансової установи та встановлення її репутації і якості нагляду за нею, зокрема, чи була іноземна фінансова установа об’єктом розслідування з питань відмивання доходів або фінансування тероризму, або об’єктом застосування заходів впливу з боку органу, що здійснює державне регулювання та нагляд за її діяльністю у сфері запобігання та протидії, та чи не є фінансова установа банком-оболонкою;

    2) оцінювати заходи іноземної фінансової установи у сфері запобігання та протидії;

    3) встановлювати кореспондентські відносини з іноземними фінансовими установами з дозволу керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

    4) документувати обов’язки іноземної фінансової установи у сфері запобігання та протидії;

    5) щодо іноземної фінансової установи, рахунки якої використовуються безпосередньо третіми сторонами для здійснення операцій від свого імені, з’ясувати, що іноземна фінансова установа здійснює заходи з належної перевірки клієнтів, які мають прямий доступ до рахунків іноземної фінансової установи, та що іноземна фінансова установа може надати на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу відповідну інформацію, отриману за результатами здійснення належної перевірки клієнтів.

    13. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний додатково під час належної перевірки здійснювати стосовно клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами, такі заходи:

    1) мати належну систему управління ризиками з метою виявлення факту належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до зазначеної категорії;

    2) одержувати дозвіл керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу для встановлення (продовження) ділових відносин, проведення (без встановлення ділових відносин) фінансових операцій на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону (незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою);

    3) вживати достатніх заходів з метою встановлення джерела статків (багатства) та джерела коштів, з якими пов’язані ділові відносини чи операції з такими особами;

    4) здійснювати на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин.

    Обсяг дій суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо заходів, визначених пунктами 2-4 цієї частини, має бути пропорційним ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом.

    У разі якщо політично значуща особа перестала виконувати визначні публічні функції, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний продовжувати не менше ніж протягом дванадцяти місяців враховувати її триваючі ризики та вживати заходів, визначених пунктами 2-4 цієї частини, поки не переконається в тому, що такі ризики відсутні.

    При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати ризики, що залишаються властивими політично значущій особі, зокрема:

    рівень впливу, що особа може ще мати;

    обсяг повноважень, якими вона була наділена;

    зв’язок між минулими та чинними повноваженнями тощо.

    Страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, крім заходів, передбачених цією частиною, здійснюють також заходи для встановлення факту про те, чи є політично значуща особа вигодоодержувачем (вигодонабувачем) та/або кінцевим бенефіціарним власником вигодоодержувача (вигодонабувача) за договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) страхування життя. У разі встановлення факту про те, що така особа є вигодоодержувачем (вигодонабувачем) та/або кінцевим бенефіціарним власником вигодоодержувача (вигодонабувача), до здійснення страхової виплати за таким договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) про це інформується керівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу та проводиться на постійній основі моніторинг ділових відносин з держателем такого договору (страхового полісу, свідоцтва, сертифіката) з урахуванням рекомендацій відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу, за результатами якого приймається рішення щодо інформування спеціально уповноваженого органу.

    14. Повторна ідентифікація та верифікація клієнта (його представника) не є обов’язковими, якщо ця особа раніше була ідентифікована та верифікована згідно з вимогами закону, за умови відсутності у суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними.

    Ідентифікація та верифікація клієнта не здійснюються в разі вчинення правочинів між банками, зареєстрованими в Україні.

    15. Нормативно-правовими актами суб’єктів державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за відповідними суб’єктами первинного фінансового моніторингу, може визначатися скорочений перелік ідентифікаційних даних, що з’ясовуються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, у разі:

    встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає орган державної влади, фонд соціального страхування, підприємство, що повністю перебуває в державній власності, міжнародна установа чи організація (їх представництво), в яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також міжнародних договорів України, що не підлягають ратифікації;

    проведення фінансової операції на фондовій біржі;

    проведення страхового відшкодування або страхової виплати за договором міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

    встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає установа, орган, офіс або агентство Європейського Союзу;

    встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає дипломатичне представництво іноземної держави, акредитоване в Україні в установленому порядку;

    встановлення ділових відносин з клієнтом, який є емітентом, що відповідно до законодавства або у зв’язку із здійсненням публічної пропозиції акцій чи у зв’язку із допуском його акцій до торгів зобов’язаний публічно розкривати відомості про кінцевих бенефіціарних власників, або є дочірнім підприємством чи представництвом такого емітента.

    Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний встановити ідентифікаційні дані, передбачені частинами восьмою - дев’ятою цієї статті, у разі наявності в нього підозр щодо клієнтів, передбачених цією частиною.

    Положення, передбачені цією частиною, не можуть бути застосовані в разі наявності у суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозр.

    16. Суб’єкти державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, встановлюють особливості та надійні джерела для здійснення належної перевірки клієнтів для відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу, а також особливості встановлення вигодоодержувачів (вигодонабувачів) за фінансовими операціями.

    17. Нормативно-правовими актами суб’єктів державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, визначаються:

    порядок здійснення агентом ідентифікації та верифікації клієнтів;

    порядок використання інформації щодо ідентифікації, верифікації клієнтів, встановлення їх кінцевих бенефіціарних власників та вжиття заходів з верифікації їх особи, а також інформації щодо мети та характеру майбутніх ділових відносин, отриманої від третьої особи, яка є суб’єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до вимог цього Закону або вживає подібні за змістом заходи, підлягає відповідному нагляду відповідно до законодавства країни реєстрації такого суб’єкта та діє від свого імені.

    Використання агента для здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів можливе тільки за умови укладення письмового договору між суб’єктом первинного фінансового моніторингу та агентом.

    Суб’єктам первинного фінансового моніторингу забороняється використовувати інформацію, отриману відповідно до абзацу третього цієї частини від третьої особи, що утворена і діє відповідно до законодавства держави (юрисдикції), що не виконує або неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, крім випадків, якщо використання інформації здійснюється в межах групи з дотриманням єдиних правил фінансового моніторингу.

    У разі здійснення агентом ідентифікації та верифікації клієнтів, а також у разі використання суб’єктом первинного фінансового моніторингу інформації, отриманої від третьої особи відповідно до абзацу третього цієї частини, відповідальність за здійснення належної перевірки клієнта несе такий суб’єкт первинного фінансового моніторингу.

    18. У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи від імені або в інтересах іншої особи, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний згідно з вимогами цієї статті та положеннями інших законів, що регулюють процедуру ідентифікації, ідентифікувати також особу, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановити її кінцевого бенефіціарного власника або встановити вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією, крім здійснення фінансових операцій на підставі кореспондентських відносин, передбачених абзацами другим - четвертим пункту 32 частини першої статті 1 цього Закону.

    19. У разі якщо особа діє як представник клієнта, суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен перевірити на підставі офіційних документів наявність у цієї особи відповідних повноважень, а також здійснити ідентифікацію та верифікацію такої особи.

    20. У випадках, передбачених абзацом четвертим частини третьої цієї статті, належна перевірка здійснюється суб’єктом первинного фінансового моніторингу в порядку, визначеному статтею 14 цього Закону".

    "Стаття 20. Порогові фінансові операції

    1. Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак:

    зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);

    фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;

    фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);

    фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів)".

    Савченко Олександр
    11.4%
    Савченко Олександр 2 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Олексію!

    ПОЛОЖЕННЯ про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затверджене постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 8 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008500-19#Te...):

    2. У цьому Положенні терміни і поняття вживаються в таких значеннях:

    1) джерела походження коштів (активів) - документально підтверджені [на підставі офіційних документів, належним чином засвідчених їх копій або інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою)] відомості, що дають можливість зробити обґрунтований висновок щодо наявності достатніх фінансових можливостей суб’єкта валютної операції, адекватних його фінансовому стану та/або соціальному статусу;

    9. Уповноважена установа під час здійснення додаткового аналізу має право витребувати від суб’єкта валютної операції додаткові документи (інформацію), перелік яких зазначений у додатку до цього Положення (далі - додаткові документи), у визначених уповноваженою установою обсягах та строки. Перелік додаткових документів не є вичерпним. Уповноважена установа самостійно визначає обсяг та перелік додаткових документів за умови забезпечення виконання достатності та адекватності вжитих заходів на виконання вимог пункту 13 цього Положення.

    Уповноважена установа має пересвідчитися в чинності (дійсності) додаткових документів та відповідності їх оформлення вимогам законодавства України. Копії додаткових документів, уключаючи перекладені українською мовою, мають бути засвідчені в установленому законодавством України порядку та можуть надаватися або в паперовому вигляді, або в електронному.

    Можливі документи, що підтверджують джерело походження коштів:

    копія декларації про майновий стан і доходи;

    копії документів, що підтверджують отримання спадщини,

    довідка або інформація, отримана в установленому законодавством порядку відповідного державного податкового органу;

    документи, що підтверджують отримання страхової суми за договором страхування,

    виграш в лотерею, придбання права на скарб;

    договір про отримання кредиту;

    довідки з інших банків про залишок на рахунках / виписки по рахунках і т.д. (З підтвердженням, що джерела походження коштів банком вивчено)

    копії документів, що підтверджують джерела походження коштів близьких осіб (якщо в поясненні щодо джерел походження коштів клієнт зазначає, що кошти, отримані від близької людини)

    виписка (довідка) уповноваженого банку про надходження на рахунок коштів у гривнях, отриманих на території України як оплата праці, авторські гонорари, премії, призи, відшкодування шкоди на виробництві, відшкодування за страховками і рішенням суду, виплачені відсотки по депозиту (не рахуючи саму суму депозиту).

    Для банку головне розуміти, що кошти не були отримані незаконним шляхом. Якщо у Вас є якась інформація, документи, які зможуть переконати банк у тому, що це "білі" кошти, в них немає злочинності, гроші заходять не від подсанкціонних осіб і територій, то в принципі проблем у Вас бути не повинно.

    Звертайтесь, якщо буде потрібна допомога.

    Всього доброго!

    Успіхів Вам!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України