Как уйти от оплаты кредитов в МФО?

Добрый день.

Я рекомендую Вам мониторить Реестр судебных решений ( https://court.gov.ua/fair/ ). В суде можно уменьшить сумму задолженности. Многие пункты по договору микрозайма противоречат положениям Закона Украины «О защите прав потребителей». Оплатой задолженности вы прерываете срок исковой давности и признаете долг.

Также советую проверять Единый реестр должников ( https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors ). Это на случай, если кредитор вместо суда обратился к частному нотариусу для выдачи исполнительной нотариальной надписи. Исполнительная надпись нотариуса имеет такую же юридическую силу, как и решение суда. Обжаловать исполнительную надпись гораздо легче.

Здравствуйте, Светлана!

"Моя дочь мать-одиночка, воспитывающая несовершеннолетнего ребенка, набрала кучу кредитов, сумма порядка 13000грн, отдавать нечем, прежние ее кредиты в сумме 2000грн я оплачиваю посредством кредитов, взятых в банке. Мне сказали, что выданные ей кредиты были выданы незаконно и что можно их не платить. Так ли это? Чем это нам грозит? Как защитить дом и имущество в данной ситуации"?

- Если кредиты ей выданы по её обращениям, по достоверным документам, с оформлением всех документов по выдаче кредитов, то они являются законными.

Кто Вам сказал, что они незаконные?

В случае невыплаты задолженности по кредиту, грозит подача иска в суд о взыскании задолженности и возможного наложения ареста на её именно личное имущество, как должника.

На Ваше личное имущество в любом случае не может быть наложен арест и оно не подлежит взысканию.

Если она переоформит на Вас свое личное имущество, путем оформления договора дарения, удостоверенного нотариально, то не будет на что накладывать арест.

На дом арест может быть наложен только если право собственности на дом зарегистрировано за Вашей дочерью, если это её не единственное жильё и сумма долга будет более 12000 грн., в противном случае арест на такой дом наложен быть не может.

Всего доброго, удачи Вам!

Светлана, здравствуйте!

Во первых. Вам необходимо прекратить погашать кредиты дочери, если Вы не были поручителем по этим кредитам. Её долги - это её долги.

Второе. Как правильно советует коллега Бобров Александр, если кредиторы обращаются в суд то часто можно в суде уменьшить размер долга, все зависит от обстоятельств и условий договоров займа (кредита). Если действительно платить нечем, то не нужно залазить в дополнительные долги ни Вам ни Вашей дочери. Пусть кредиторы обращаются в суд. Если получите исковое заявление, его можно будет анализировать и предпринимать конкретные шаги по уменьшению долга. Также, действительно, мониторьте Реестр должников. Если будет исполнительная надпись нотариуса (а сейчас фмнучреждения часто таким пользуются), эту исполнительную надпись можно будет оспорить в суде. Судебная практика по таким делам положительная.

Третье. Относительно имущества Вашего и дочери - правильный совет дал коллега Евгений Александрович. Если личного имущества у дочери нет и Вы официально не были поручителем по её долгам, - опасаться за свое имущество Вам не стоит.

И на последок. Если все-таки долги дочери будут подтверждены и банки и финучреждения получат исполнительные листы о взыскании сумм с дочери, исполнители откроют исполнительное производство, как быть в этом случае?

Если имущества и официальных доходов у дочери не будет, то рано или поздно исполнительное производство будет закрыто в связи с невозможностью взыскания. Однако это не будет означать, что Ваша дочь "очистилась" от долгов.

Единственным способом полностью обнулить свою финансовую историю - это признать в судебном порядке физическое лицо банкротом. После такого решения суда кредиторы уже не смогут предъявлять старых претензий.

Така возможность в Украине появилась относительно недавно, тут есть много условий, судебная практика еще не большая, но потенциально это возможно, хотя сама процедура тоже достаточно дорогостоящая.

Если будет необходимость в такой помощи, - обращайтесь лично через этот сайт.

Если моя консультация стала Вам полезной, - можете оставить отзыв на сайте. Всего Вам доброго!

Добрый день!

По Вашему вопросу рекомендую следующее:

Необходимо направить письмо кредитору о возможности предоставить реструктуризацию по оплате кредита в связи с состоянием здоровья и сложной финансовой обстановкой в стране, предоставить копии мед. документов.

1. письмо нужно отправить в бумажном виде в конверте на юридический адрес кредитора ценным письмом с отметкой о вручении курьером и копию направить также в Факторинговую компанию на имя директора ценным письмом с отметкой о вручении. Далее в течении 15 дней Вам обязаны направить официальный ответ на бланке с подписью директора или другого уполномоченного лица факторинговой компании и банка.

2. В письме уточните на каком основании кредитор () продал Ваш долг третьему лицу и не уведомил Вас письменно об этом!( если уведомляли пусть предоставят Вам письмо - уведомление с датой , исходящим номером печатью и подписью руководителя организации кредитора.

3. Также уведомляю Вас о том, что срок исковой давности в Украине составляет - 3 года ст. 257 ГК Украины, то есть , если кредитор с начала 2016 года не обратился в суд с иском о признании Вашего долга проблемным и его взысканию с Вас в порядке исполнительного производства , путем выдачи судебного приказа(исполнительного листа) и исполнительное производство не было открыто против Вас , то все требования и угрозы есть не законными, так как срок исковой давности прошел в суд они не обратились , а все остальное это попросту вымогательство - ст. 189 УК Украины( все их угрозы будут прекрасными доказательствами в суде , сохраняйте записи и все письма от кредитора и его ФК.

Кредитор сначала должен выиграть суд, а потом уже взыскать с Вас долг который они считают проблемным, иначе это просто вымогательство с мошенничеством - уголовно наказуемые деяния!

Таким образом пусть получат судебное решение в котором сказано, что Вы являетесь должником, а уже после с помощью исполнителя проводят взыскание исключительно в правовом поле.

Немного о сроках исковой давности: (перехожу на украинский)

Позовна давність – це встановлений законом строк, протягом якого юридична та фізична особа має право звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або інтересу (ст. 256 ЦК). Основні правила, що стосуються строків позовної давності, викладено в гл. 19 ЦК (ст. 256–268), яка так і називається «Позовна давність». Крім того, при обчисленні строків давності слід керуватися нормами гл. 18 ЦК. Законодавством передбачено два види строків позовної давності: загальний і спеціальні. Загальний строк – 3 роки (ст. 257 ЦК). Спеціальні строки встановлені різними нормами ЦК. Найбільш часто використовувані на практиці наведемо в таблиці. Спеціальні строки позовної давності Суть вимог Строк давності на вимогу Норма ЦК 1 2 3 Пред'явлення кредитором вимог до поручителя в рамках договорів поруки 6 місяців із дня настання строку виконання основного зобов'язання Ст. 559 1 рік із дня укладання договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлено Вимоги до перевізника, що випливають із договору перевезення вантажів, пошти 1 рік Ст. 925 Стягнення неустойки (штрафу, пені) Ст. 258 Спростування недостовірної інформації, розміщеної в ЗМІ Переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у випадку порушення переважного права купівлі частини в праві спільної пайової власності Ст. 362 Відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням майна, переданого в користування орендарю 1 рік Ст. 786 Відшкодування орендарю витрат на поліпшення орендованого майна Розірвання договору дарування Ст. 728 Недоліки роботи, виконаної за договором побутового підряду, які становлять небезпеку для життя та здоров'я замовника або інших осіб 10 років Ст. 872 Чи мають право сторони договора змінити строк давності, установлений законодавством? Так, мають право, але з дотриманням вимог законодавства. Так, строки позовної давності, установлені ст. 259 ЦК, є мінімальними, тобто учасники договору не можуть їх зменшити, але можуть збільшити. Для цього потрібно включити до договору відповідну умову або укласти окрему угоду про строки давності. Умову про збільшення строку позовної давності можна сформулювати в договорі так: «7.8. Сторони договору дійшли згоди, що строк позовної давності щодо зобов'язань сторін за цим договором становить п'ять років». Важливий нюанс! Умова про збільшення строку позовної давності може бути зафіксована сторонами як у самому договорі, так і в додугоді до нього або шляхом обміну сторонами відповідними документами (наприклад, листами). Але такі документи повинні однозначно свідчити про досягнення сторонами згоди із цього питання (див. роз’яснення ВГСУ в п. 3.3 Постанови від 29.05.13 р. № 10, далі - Постанова № 10). На які вимоги не поширюються строки позовної давності Перелік вимог, на які не поширюються строки позовної давності, наведено в ст. 268 ЦК. До нього, зокрема, включено вимоги: які випливають із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, установлених законом; вкладника до банку (фінустанови) про видачу вкладу; про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків заподіяння такої шкоди внаслідок недоліків товару, який є рухомим майном, у тому числі таким, яке є складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна, включаючи електроенергію; страхувальника (застрахованої особи) до страховика про проведення страхової виплати (страхового відшкодування); центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфері державного матеріального резерву, про виконання зобов'язань, що випливають із Закону від 24.01.97 р. № 51/97-ВР; про визнання недійсним правомочності, предметом якої відчуження гуртожитку як об'єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону № 500, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку до статутного капіталу товариства (організації), створеного в процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств. На замітку! Вимоги, на які не поширюються строки давності, можуть установлюватися не тільки ЦК, але й іншими нормативними актами. Наприклад, згідно зі ст. 233 КЗпП строки давності не застосовуються відносно вимог щодо заробітної плати. Обчислення строку позовної давності Початок перебігу строку Перебіг строку позовної давності починається з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав (ч. 1 ст. 261 ЦК). Як роз'ясняє ВГСУ (п. 4.2 Постанови № 10), у зобов'язальних правовідносинах, у яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг строку позовної давності починається із дня, що настає за останнім днем, у який відповідне зобов'язання повинне бути виконане. Розглянемо, як правильно застосовувати це правило на прикладі. ПРИКЛАД 1 Договором передбачено, що поставлений товар повинен бути оплачений не пізніше 25.12.18 р. Якщо до цієї дати оплата не буде здійснена, то строк давності відносно такої заборгованості почне обчислюватися з 26.12.18 р. Це загальне правило визначення початку перебігу строку позовної давності, але в нього є винятки. Так, ст. 261 ЦК установлено, що перебіг даного строку починається: за вимогами про визнання недійсного правочину, учиненого під впливом насильства, – із дня припинення насильства; вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину – із дня, коли почалося його виконання; зобов'язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, – із дня, коли в кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов'язання; регресними зобов'язаннями – із дня виконання основного зобов'язання. Зазначимо також, що винятки можуть бути встановлені й іншими нормами ЦК, а також законодавчими актами. Наприклад, ст. 264 ЦК передбачено, що якщо договором підряду встановлено гарантійний строк і заяву про недоліки товару зроблено в рамках цього гарантійного строку, то перебіг строку позовної давності починається із дня подання такої заяви. Як правильно обчислювати строк позовної давності, якщо у зв'язку з поетапним виконанням робіт у договорі визначено декілька строків оплати? При цьому за кожним етапом виконання робіт строк оплати – 10 календарних днів із моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт. У цьому випадку позовна давність обчислюється окремо за кожним із таких строків (див. роз'яснення ВГСУ в п. 4.2 Постанови № 10). Розглянемо це правило на прикладі. ПРИКЛАД 2 Строк оплати за договором – 10 календарних днів із моменту підписання акта приймання виконаних робіт. Сторони підписали акт приймання за першим етапом 12.01.18 р., за другим – 20.03.18 р., за третім – 17.05.18 р. Якщо оплата замовником робіт не буде здійснена у встановлений договором строк, строки позовної давності почнуть обчислюватися: за першим етапом – із 23.01.18 р.; другим – із 31.03.18 р.; третім – із 28.05.18 р. З якого моменту слід обчислювати строк позовної давності, якщо в договорі строк оплати не встановлено? Якщо в договорі не зазначено конкретний строк виконання зобов'язання, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час (ч. 2 ст. 530 ЦК), а боржник зобов'язаний виконати вимогу в 7-денний строк із дня її пред'явлення. Після закінчення 7 днів і почне обчислюватися строк позовної давності. Зупинення строку При обчисленні строку позовної давності для списання заборгованості слід ураховувати, що в деяких випадках, визначених ст. 263 ЦК, ці строки можуть зупинятися, а саме: якщо пред'явленню позову перешкоджали обставини непереборної сили, наприклад, природні або соціальні явища (повінь, страйки і т. п.); якщо закон передбачає відстрочення виконання зобов'язання (мораторій), наприклад, при порушенні справи про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, що виникли до дня його введення; якщо призупинено (на конкретний час або до прийняття нового акта) дію закону або іншого нормативно-правового акту, яким регулюються відповідні відносини; якщо позивач або відповідач перебуває в складі Збройних сил України або в інших створених згідно із законом військових формуваннях, які переведені на воєнний стан. Із дня припинення вищезгаданих обставин перебіг строку позовної давності продовжується з урахуванням часу, який минув до його призупинення. ПРИКЛАД 3 Відносно боржника за договором протягом трьох місяців (із 01.04.17 р. по 30.06.17 р. включно) діяли обставини непереборної сили (форс-мажор), засвідчені довідкою Торгово-промислової палати. Строк оплати за договором – не пізніше 31.01.17 р. Три місяці форс-мажору не включаються в розрахунок строку позовної давності. До зупинення строк позовної давності становив два місяці, значить, із трирічного загального строку залишилося 2 роки і 10 місяців, які слід обчислювати починаючи з 01.07.17 р. Таким чином, строк позовної давності за цією заборгованістю закінчується 30.04.20 р. Переривання строку Перелік випадків переривання строку позовної давності наведено і в ст. 264 ЦК. Якщо перебіг строку був перерваний однією з подій, передбачених законодавством, то цей строк починає обчислюватися заново, а час, який минув до моменту його переривання, у новий строк не зараховується. Підставами для переривання строку є такі події: 1. Боржник учинив дії, які свідчать про визнання ним боргу або іншого свого обов'язку. Як роз'яснює ВГСУ (пп. 4.4.1 Постанови № 10), такими діями можуть бути: визнання боржником пред'явленої претензії; зміна договору, з якого випливає, що боржник визнає існування боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання боржника відстрочити сплату боргу; підписання боржником (уповноваженою на це посадовою особою боржника) разом із кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, за якою виник спір; письмове звернення боржника до кредитора з гарантією сплати боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або суми санкцій. Важливий момент: якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник учинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини або періодичного платежу, то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу строку позовної давності за іншими (невизнаними) частинами платежу. Слід знати! Визнання боржником боргу після закінчення строку позовної давності не свідчить про його переривання. 2. Кредитор подав до суду позовну заяву з вимогою виплатити частину заборгованості або позов до одного з декількох боржників. ПРИКЛАД 4 За умовами договору постачаня покупець був зобов'язаний оплатити отриманий товар не пізніше 18.06.18 р. Оплата у встановлений строк не була здійснена. 05.12.18 р. між постачальником і покупцем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, яким підтверджена наявність заборгованості покупця перед постачальником за цим договором. Отже, строк позовної давності перервався і з 05.12.18 р. почав перебіг заново. Таким чином, строк позовної давності (3 роки) за розглянутою заборгованістю мине 05.12.21 р. Висновки Правила обчислення строків позовної давності за договірними зобов'язаннями визначено нормами ЦК. Існує загальний строк позовної давності – 3 роки та спеціальні строки, які встановлені відповідними нормами законодавства і можуть бути більше або менше загального строку. При обчисленні строків позовної давності слід ураховувати: умови договору, якими визначено строки виконання зобов'язань, щоб правильно визначити початок перебігу строку позовної давності; те, що при певних обставинах строк позовної давності може призупинятися та перериватися.

Рекомендую проанализировать Вам данную консультацию и описать свои требования к кредитору и фактору - покупателю долга , исключительно заказными письмами на адрес юридический или фактический направить с уведомлением о вручении после 15 -20 дней можете смело подавать в суд исковое заявление о вымогательстве и мошенничестве , и о признании долга недействительным по истечению срока давности, чеки с почты обязательно нужны для суда как подтверждение отправки Вами писем кредитору с предложением реструктуризации даже если кредитор снова проигнорирует их , отправлять лучше новой почтой.

Общение с кредитором ведите строго в письменной форме , что бы были доказательства для суда в будущем! Относительно звонков факторинговой компании , то подайте заявление в полицию о вымогательстве и шантаже - это их успокоит на время.

Если удастся договорится о реструктуризации - в договоре настаивайте, на том, что оплатите строго тело кредита ( требуйте указать эту фразу при оплате если на будет: " оплата тела кредита по договору № ХХХХ от ФИО и все .

Если же срок давности как описано выше истек , то иск в суд о признании долга недействительным по истечению срока давности. Платежи не вносите так как поновится срок исковой давности.

Если ситуация будет критической можно прийти к механизму -Признания физ.лица(вашей дочери) таким, что утратило платежеспособность (банкрут), согласно нового кодекса о банкротстве:

Инвалидность не есть причиной отмены финансовых обязательств по кредиту!

Чтобы защитить имущество необходимо , что бы Ваша дочь подарила Вам все свое имущество через дарственные у нотариуса , прописку у себя ей можете оформить. Но имущества на ней юридически быть не должно прав собственности.

Все что можно нужно подарить , продать Вам, пока они не подали в суд и не арестовали имущество

С уважением,

Константин Гончаренко

Здравствуйте, Светлана. Самое главное - переписать имущество дочери на вас или на детей, чтобы банки не могли на него претендовать.

Второе - не берите вы больше кредитов, бессмысленная трата денег.

Третье - если кредиторы пойдут к нотариусу и он наложит надпись, то да, она признается судами незаконной. Но тут тоже надо будет писать иск в суд о признании таковой надписи незаконной.

Если что, обращайтесь к юристам.

Добрый день, Светлана!

У всех МФО сейчас используется новый метод взыскания долгов и %. Это не через суд, а через -исполнительную надпись нотариуса (что заменит решение суда как исполнительный документ).

И тогда вступает в процесс исполнитель, который уже взыскивает на все что может, и что закон предусматривает в этом случае.

Назвать такие кредиты совсем незаконными нельзя, поскольку сам факт взятия денег был. Но снизить размер % и задолженности - возможно.

Если остались вопросы, оставляйте лид и набирайте.

Сам по себе кредит МФО законный .

Сейчас МФО практикуют -исполнительную надпись нотариуса .

то есть если подадут на суд - есть вариант списать пени и штрафы - то не тело кредита и пользование им ( при условии не пропуска исковой давности)

если на надпись - то сразу на исполнителя - нужно через суд будет аннулировать эту надпись

нужна детальная консультация или помощь в подготовке документов ( заявы, иски т .п.) - обращайтесь через сайт, с ув Виктория Костромина

Доброго Дня

Щодо вашого питання оскаржувати кредитні договора марна трата часу та коштів (це застаріла практика уникнення стягнень), ще й враховуючи, що Ваша донька їх брала і належним чином була повідомлена, про умови кредитування.

Вам варто зосередитися не про те як оскаржувати умови договорів або визнавати їх недійсними а зосередитись на тому, що на все майно вашої доньки а також грошові кошти будуть накладені арешти та винесені судові рішення про стягнення заборгованості, Тому вам необхідно виробити стратегію по реструктаризації заборгованості та встановити графік погашення коштів.

Успіхів

Добрий день!

Закон України "Про споживче кредитування" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n218):

Розділ IV ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

6. У разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Висновок: фінансова установа протягом дії карантину не може нараховувати і стягувати штрафні санкції та застосовувати інші види покарань. Якщо вже була нарахована пеня, то компанія повинна її відмінити (списати). Однак, нарахування процентів є законним, так як проценти є частиною кредиту, тому їх доведеться виплачувати.

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran49...):

Стаття 1048. Проценти за договором позики

1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Висновок: припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

При цьому, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Такий правовий висновок узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленою у Постанові від 06.02.2019 року по справі № 175/4753/15ц.

Наприклад, якщо строк кредитування становить 30 днів, а процентна ставка 1,50 відсотків, то загальний розмір процентів за користування кредитом, які позичальник повинен виплатити позикодавцю, складає 6750 грн = (15000 грн х (1.50% : 100%) х 30 днів строку дії кредитного договору).

Тобто, у такому випадку загальний борг позичальника не повинен перевищувати 21750.50 грн (кредит – 15000 грн, проценти за користування кредитом – 6750 грн).

Як і куди подати скаргу на МФО (інформація за посиланням):

1) bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-pochinaye-priymati-zvernennya-gromadyan-schodo-roboti-nebankivskih-finansovih-ustanov

2) bank.gov.ua/ua/news/all/finansova-ustanova-porushila-vashi-prava-do-kogo-zvertatisya

Всього доброго!

Щасти Вам!