Поліція хоче вилучити куплений в ломбарді телефон

Доброго дня!

Стаття 388 Цивільного Кодексу України характеризує право власника на витребування майна від добросовісного набувача в наступних випадках:

1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

• було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
• було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
• вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Передусім важливо зрозуміти чи був набувач (тобто Ви) добросовісним під час набуття майна.

Закон розрізняє два види незаконного володіння чужою річчю, що породжує різні цивільно-правові наслідки. Власник визнається добросовісним, якщо, здобуваючи річ, він не знав і не повинний був знати про те, що відчужуватель речі не має права на її відчуження. У випадку, якщо власник речі знав, чи принаймні, повинний був знати, що здобуває річ в особи, що не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним.

Власник може витребувати в судовому порядку телефон. Встановлення добросовісності набуття майна покладається на набувача (тобто на Вас), який має довести, що він набув майно оплатно і що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.

Якщо Ви не знали, що телефон крадений то не має складу злочину пердбаченого ст. 198 КК України, так як відсутня суб"єктивна сторона злочину (умисел)...!!!

Стаття 198. Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом Заздалегідь не обіцяне придбання або отримання, зберігання чи збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, — карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Добрий вечір, Михайло!

Мобільний телефон може бути з числа викрадених, це треба дізнатися та перевірити.

Вам не треба видавати мобільний телефон добровільно.

Слідчий має право вилучити мобільний телефон лише на підставі:

- протоколу огляду місця події;

- на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей (виїмку), лише в рамках кримінального провадження;

- на підставі ухвали слідчого судді про обшук, лише в рамках кримінального провадження.

Після чого, за клопотанням слідчого погодженим прокурором на мобільний телефон, повинно бути накладено арешт, інакше він повинен бути повернутий у Вашу адресу.

Відповідно до вимог ст.169 КПК України - «Припинення тимчасового вилучення майна. 1. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 171,частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту».

Згідно до п.1.2. Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року – «1.2. Оскарження бездіяльності слідчого, прокурора з неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК.

Відповідно до ч.1 ст.167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

КПК передбачає можливість тимчасового вилучення майна у трьох випадках: 1) у затриманої особи; 2) при проведенні огляду; 3) при проведенні обшуку. Майно є тимчасово вилученим до його повернення або вирішення питання про його арешт.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно повинно бути негайно повернуто особі, у якої воно вилучено.

Саме невиконання процесуального обов’язку щодо негайного повернення майна особі й зумовлює існування процесуального механізму щодо оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, визначеного в п.1 ч.1 ст.303 КПК.

У ч. 1 ст. 304 КПК встановлено строки звернення особи зі скаргою, у тому числі на бездіяльність, які становлять 10 днів з моменту такої бездіяльності. Однак, на відміну від бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, та бездіяльності, що полягає у нездійсненні окремих процесуальних дій, які слідчий чи прокурор зобов’язані вчинити, бездіяльність з неповернення майна слід віднести до категорії триваючих. Так, результати аналізу змісту ч.5 ст.171 КПК свідчать про те, що вона встановлює обов’язок слідчого, прокурора подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна. У свою чергу, за умови невиконання такого обов’язку у зазначених суб’єктів виникає інший обов’язок – негайно повернути особі вилучене майно, строк виконання якого не обмежується в часі, а отже, моментом завершення виконання такого обов’язку є винятково його виконання. Саме тому немає підстав повертати скарги на бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, з підстав пропущеного строку звернення з такою скаргою, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого строку» (п.1.2. Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року).

Відповідно до вимог ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчогопід час досудового розслідування може бути про зобов’язання вчинити певну дію.

Вказане свідчить про необхідність звернення з клопотаннням до слідчого про повернення автомобіля, а якщо не буде результату, то подавати скаргу на бездіяльність слідчого, яка виразилася у неповерненні тимчасово вилученого майна - автомобіля, згідно з вимогами ст.169 КПК України та зобов’язання слідчого вчинити певну дію: повернути автомобіль, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Всього доброго!

Добрый день!

Вам необходимо подать пояснения в полицию(следователю) о том , что телефон Вы приобрели законно, о его краже не знали.

далее необходимо подать иск в суд о компенсации за купленное имущество , а так же заявить требование о истребовании имущества для добросовестного приобретателя, согласно ст. 388 ЦК Украины.

Ответчиком по делу должен выступать директор ломбарда или его уполномоченный представитель согласно доверенности.

С уважением,

Константин Гончаренко

Доброго дня, Михайло!

Що Вам необхідно зробити:

1. Звернутися у ломбард для отримання копії квитанції про придбання вказаного телефону або довідки про придбання Вами у них вказаного телефону. (Якщо знадобиться направити до ломбарду відповідний офіційний лист)

2. Вам необхідно одразу знати, що Вы добросовісний набувач речі. Ви ви здобули права на цю річ, так як Ви отримали її у вастановленому порядку - купили (фактично уклали договір купівлі-продажу).

Відповідно до:

• Стаття 330 Цивільного Кодексу України - Набуття добросовісним набувачем права власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права

1. Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

• Стаття 388. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача

1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

• Стаття 660. Обов'язки покупця і продавця у разі пред'явлення третьою особою позову про витребування товару

1. Якщо третя особа на підставах, що виникли до продажу товару, пред'явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі у справі. Продавець повинен вступити у справу на стороні покупця.

2. Якщо покупець не повідомив продавця про пред'явлення третьою особою позову про витребування товару та не подав клопотання про залучення продавця до участі у справі, продавець не відповідає перед покупцем, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця.

3. Якщо продавець був залучений до участі у справі, але ухилився від участі в її розгляді, він не має права доводити неправильність ведення справи покупцем.

• Стаття 661. Відповідальність продавця у разі відсудження товару у покупця

1. У разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

2. Правочин щодо звільнення продавця від відповідальності або щодо її обмеження у разі витребування товару у покупця третьою особою є нікчемним.

Висновок та алгоритм дій:

Як вказано у цих статтях майно може бути витребувано у Вас -

ВИТРЕБУАННЯ МАЙНА ВІДБУВАЄТЬСЯ У СУДОВОМУ ПОРЯДКУ (Цивільний кодекс). ЗА РІШЕННЯМ СУДУ

- Власник подає до суду позов для витребування майна з чужого володіння.

- Отримавши повістку про виклик до суду, Ви, відповідно до ст. 660 Цивільного кодексу України повідомляєте продавця про це та подаєте до суду клопотання про залучення продавця до участі у справі.

- Якщо Ви цього не зробите втратите право на компенсацію за річ.

- Після вчинення всих цих дій, у відповідності до ст. 661 ЦК України, у разі вилучення у Вас речі - продаваць зобовязаний відшкодувати Вам збитки - вартість придбання товару.

Добровільно Ви не зобовязані повертати власнику вказану річ, так як Ви добросовісний набувач та це майно на законних підставах належить Вам.

2. Може бути інший випадок в рамках Кримінального-процесуального законодавства.

А) У Вас можуть попросити добровільно віддати цю річ поліцейським.

Ваші дії:

Добровільно Ви не зобовязані повертати власнику вказану річ чи передавати їїх поліції, так як Ви добросовісний набувач та це майно на законних підставах належить Вам. При цьому необхідно повідомити, що Ви передасте поліції майно лише за рішенням суду в рамках кримінального провадження - Ухвала про тимчаосовий доступ до речей і документів.

ЩОБ ВОНИ НЕ РОЗКАЗУВАЛИ ЗАБРАТИ У ВАС ЙОГО МОЖУТЬ ЛИШЕ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ.

Б) Якщо слідчий органів поліції вилучить у Вас телефон на підставі рішення суду - хвала про тимчаосовий доступ до речей і документів.

Ви звертаєтесь до продавця (ломбарду) з листом про компенсацію вартості товару у звязку з його вилученням на підставі рішення суду - у відповідності до ст. 661 ЦК України, у разі вилучення у Вас речі - продаваць зобовязаний відшкодувати Вам збитки - вартість придбання товару.

ГОЛОВНЕ ЗРОЗУМІТИ, ЩО ПОВЕРНУТИ ВИТРАЧЕНІ НА ТЕЛЕФОН ГРОШОВІ КОШТИ ВИ МОЖЕТЕ ЛИШЕ У РАЗІ ВИЛУЧЕННЯ ЙОГО У ВАС ЗА РІШЕННЯМ СУДУ. ПРАЦІВНИКАМ ПОЛІЦІЇ ЙОГО НЕ ПОТРІБНО ОБОВЯЗКОВО ПЕРЕДАВАТИ НА ЇХ ПРОХАННЯ - ЦЯ РІЧ ВАША ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНОДАВСТВА.

В обох випадках (Цивільне чи Кримінальне законодавство): ВЛАСНИК чи ПРАЦІВНИКИ ПОЛІЦІЇ мають право вилучити у Вас річ ЛИШЕ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ.

У разі виникнення додаткових питань звертайтесь.

З повагою Охременко Артем!

Доброго вечора, Михайло!

Самостійно не віддавайте. Слідчий знає процедуру, тим більше для вилучення.

Як і документи -які потрібні вам надати, щоб вилучити.

Окремо зауважу, що відновлення чеку через ламбард можливо, тому якщо загубили- варто відновити.

Звертайтесь, через контакти на сайті.

Фактично цей телефон є речовим доказом, процедура вилучення якого встановлена положеннями чинного законодавства.

ІНСТРУКЦІЯ про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0051900-10#Te...):

1. Цією Інструкцією встановлюються єдині правила вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів, цінностей та іншого майна на стадії дізнання, досудового слідства і судового розгляду, а також порядок виконання рішень органів досудового слідства, дізнання і суду щодо речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна.

2. У ході дізнання, досудового слідства і судового розгляду у кримінальних справах слідчий, працівник органу дізнання, прокурор на підставі відповідного процесуального рішення, у тому числі постанови або ухвали суду, зобов'язані вилучати:

а) речові докази;

3. Речовими доказами згідно із ст. 78 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05 ) є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності.

5. Факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з обігу) відображається у протоколі слідчої дії.

У разі надання свідком, потерпілим, обвинуваченим (підозрюваним), іншими особами, а також представниками організацій і установ предметів, документів, цінностей або іншого майна, яке має ознаки речових доказів або вилучене з обігу, а також такого, що підлягає конфіскації або арешту для забезпечення відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, або для виконання вироку суду про конфіскацію, складається протокол відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ). При цьому на стадії дізнання або досудового слідства працівник органу дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані допитати особу, яка надала названі об'єкти, про час, місце та інші обставини їх відшукання, придбання та зберігання.

Копії вилучених документів за клопотанням власника, а також інших осіб, які мають право користуватися цими документами, можуть бути надані таким особам в порядку, передбаченому ч.ч. 3, 4 ст. 186 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1002-05 ).

У разі відмови у видачі копій документів про це у десятиденний строк з дня їх вилучення виноситься вмотивована постанова, яка у той же термін надсилається особам, що заявляли клопотання про надання копій вилучених документів.

6. Для вилучення об'єктів, застосування яких потребує певних навиків, точної фіксації їх якісних характеристик, індивідуальних ознак та визначення вартості, залучаються відповідні спеціалісти.

У необхідних випадках виявлення та вилучення предметів, цінностей та документів фіксується фотозйомкою, відеозаписом та іншими науково-технічними засобами.

7. У протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючі ознаки, а також місце, де відповідний об'єкт був виявлений.

Всього доброго!

Щасти Вам!