бездіяльність працівників нац.поліції

ДОБРОГО ДНЯ, пані ІРИНО! В ідеалі звісно б подивитися ухвалу суду по № справи. Але в будь-якому разі поліція діє або повністю некомпетентно, або все розуміють і просто включають "дурників".

Вас визнано потерпілою стороною? Вручено під підпис пам"ятку про права потерпілої особи відповідно до статті 55 КПК України?

Твердження поліції про якусь там однину чи множину - це суцільна неправда, бо слідчий суддя зобов"язує внести відомості до ЄРДР не якісь віртуальні, а на підставі ЗАЯВИ, яку Ви подали.

Ну це рівносильно що людина подасть до суду позовну заяву про одне, а суддя прийме рішення зі стелі про своє щось.

Зміна кваліфікації кримінального правопорушення, або перекваліфікація, це процес, коли правова оцінка діяння, вчиненого особою, змінюється на іншу, більш/менш тяжку, або іншу за характером. Це може відбуватися на різних етапах кримінального провадження, як під час досудового розслідування, так і в суді.

Зміна слідчим кваліфікації кримінального правопорушення може бути оскаржена до слідчого судді. Потерпілий, підозрюваний, їхні представники та захисники мають право подати скаргу на рішення слідчого, дії чи бездіяльність, включаючи зміну кваліфікації. Скарга подається до слідчого судді протягом 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності.

Кримінальний процесуальний кодекс не забороняє змінювати правову кваліфікацію кримінально караних дій особи під час досудового розслідування. Повідомлення про підозру, у випадку виникнення підстав, може бути змінене слідчим чи прокурором шляхом ухвалення відповідної постанови.

КПК не передбачено, що внесення змін у ЄРДР і зміна правової кваліфікації злочину мають здійснюватися виключно за погодженням саме керівника прокуратури та на підставі відповідної ухвали слідчого судді. На це вказав Кримінальний касаційний суд Верховного Суду у постанові від 20 січня 2025 року по справі №357/12623/21.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України

На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9 - 1 ) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

{Частину першу статті 303 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону }

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9 - 1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

ОТЖЕ, Вам слід оскаржити до прокурора який здійснює нагляд за слідством бездіяльність або протиправні дії слідчого, якщо вважаєте їх такими.

Але розпочати треба з закріпленя за Вами статусу потерпілого. А вже потім можна оскаржувати.

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин

Доброго дня, Ірина!

Відповідно до ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення з огляду на їх зміст має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого приймає рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Кримінальне провадження відкрите в квітні місяці, жодних дій не проводиться, мене не опитали, на місце злочину ніхто ще не виїжджав. Хто може проконсультувати, що мені робити в даній ситуації, куди можна звернутись щоб справа врешті решт зрушила з місця?

Нормами чинного КПК України не визначено підсудність розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування.

Між тим, системний аналіз положень КПК, зокрема його Розділу II Глави 10 статті 132 ч. 2 та Глави 18 статей 184 ч. 1, 201 ч. 1, а також положення ч. 6 ст. 9 КПК дозволяє зробити висновок, що усі питання, які виникають під час досудового розслідування та передбачені ст. 303 КПК, повинні розглядатися слідчим суддею у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Під час досудового розслідування потерпілий має право: на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим; отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує його прийняття і реєстрацію; отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього злочину по закінченню попереднього розслідування тощо.

Протягом кримінального провадження потерпілий має право: заявляти відводи і клопотання; оскаржити рішення, дії або бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, знайомитися з матеріалами, які стосуються вчиненого щодо нього злочину, отримувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення тощо.

Слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за винятком матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова в наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Оскаржити бездіяльність посадових осіб можна з таких підстав:

- Бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у встановлений законом 24-годинний строк після отримання заяви чи повідомлення про це;

- Бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 КПК;

- Бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає в нездійсненні ними будь-яких процесуальних дій, які вони зобов'язані здійснити у визначений законом строк;

- Рішення слідчого або прокурора про припинення досудового розслідування;

- Рішення слідчого або прокурора про зупинення кримінального провадження;

- Рішення слідчого або прокурора про відмову у визнанні потерпілим;

- Рішення, дії або бездіяльність слідчого, або прокурора при застосуванні заходів безпеки;

- Рішення слідчого або прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;

- Рішення слідчого або прокурора про зміну порядку розслідування та продовження його згідно з правилами провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Скаргу можна подати до керівника органу досудового розслідування, до прокурора або до слідчого судді. Скарги на рішення, дії або бездіяльність слідчого, або прокурора, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого або прокурора оформляється постановою, термін подачі скарги починається з дня отримання особою її копії. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Оскарження недотримання слідчим або прокурором розумних строків на підставі норм КПК здійснюється до прокурора вищого рівня і тільки підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим або їх захисниками, представниками, законними представниками. Скарга повинна бути розглянута в 3-денний термін з моменту її подачі.

Слідчий несе відповідальність за законність і своєчасність вчинення процесуальних дій.

Він повинен проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії. Для здійснення тих чи іншої дій не завжди встановлений певний чіткий термін.

Існує ряд ситуацій, коли потерпілий позбавлений можливості оскаржити дії чи бездіяльність органу досудового розслідування чи прокуратури, через фактичну відсутність у зазначеній статті КПК України пункту, який би надавав на це право.

До прикладу, неможливо оскаржити відмову у проведенні процедури тимчасового доступу, оскільки це не слідча дія, а захід забезпечення кримінального провадження. Ще один випадок, коли слідчий задовольняє подане потерпілим клопотання, але продовжує ухилятися від його фактичного виконання. Виходить, що він формально не відмовив у проведенні слідчої дії, хоча і вчиняє бездіяльність, і в той же час така бездіяльність у більшості випадків не буде розглядатися слідчими суддями як такою, що підлягає оскарженню за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Отже, практика показує, що іноді навіть інститут оскарження рішення, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, не може гарантувати пришвидшення процесу досудового розслідування чи хоча б проведення ініційованої потерпілим слідчої чи процесуальної дії.

Іншим шляхом до прискорення процесу досудового розслідування є оскарження прокурору вищого рівня недотримання слідчим, дізнавачем або прокурором розумних строків. Порядок здійснення такого оскарження також досить простий - потерпілий чи його представник, подають на розгляд вищестоящому прокурору (відносно прокурора-процесуального керівника) скаргу, в порядку ст. 308 КПК України, у якій обґрунтовують свої доводи про неефективність слідства та недотримання розумних строків під час проведення досудового розслідування. За результатами розгляду такої скарги, вищестоящим прокурором приймається рішення про задоволення скарги, з наданням прокурору обов'язкових для виконання вказівок, або ж про відмову у її задоволенні.

Однак, даний метод також не завжди дає очікуваний результат. Досить часто трапляється так, що вищестоящий прокурор задовольняє скаргу, надає слідчому письмові вказівки, і навіть запевняє скаржника, що кримінальне провадження поставлено на особистий контроль. Проте, такі обіцянки, не мають нічого спільного з реальним впливом на слідчого, дізнавача чи прокурора-процесуального керівника, а надані вказівки залишаються без фактичного виконання.

І нарешті третій шлях, ймовірно, найбільш ефективний - встановлення слідчому, дізнавачу чи прокурору конкретного строку на вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Як відомо, чинним КПК України передбачено, що одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, а своєрідним гарантом виконання цього завдання на досудовому розслідуванні є слідчий суддя. У свою чергу, статті 28 та 114 КПК України, наділяють слідчого суддю правом на обмеження строків на проведення слідчим, дізнавачем чи прокурором процесуальних дій. Таке обмеження може застосовуватися для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, а також у разі необхідності здійснення кримінального провадження у більш короткі строки. Серед можливих ініціаторів обмеження строків на проведення процесуальних дій закон також передбачає потерпілого.

Аби продемонструвати практичне застосування даного методу, слід повернутися до вищенаведеної ситуації, коли слідчий хоча і задовольняє клопотання потерпілого про проведення слідчої дії, але все ж ухиляється від її реального проведення. Як і зазначалось, формально, його бездіяльність не може бути оскаржена на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України. Відтак, задля забезпечення виконання слідчим взятого на себе зобов'язання, потерпілий чи його представник звертаються до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. ст. 28, 114 КПК України. Серед іншого, у клопотанні про встановлення строку зазначається про факт задоволення слідчим клопотання про проведення слідчої дії, про відсутність будь-яких активних дій слідчого, спрямованих на реалізацію задоволеного клопотання, а також обґрунтовується максимальний строк, що знадобився б слідчому для проведення пропонованої слідчої дії. За наслідками розгляду такого клопотання, слідчим суддею постановляється ухвала про зобов'язання слідчого провести слідчу дію у конкретно визначений строк. У результаті, останній, розуміючи наслідки невиконання судового рішення, змушений провести пропоновану потерпілим слідчу дію.

https://jurliga.ligazakon.net/analitycs/200404_shl...

Звернулась до Нац.поліції з заявою про вчинення злочину передбаченого ст. 162 проникнення у приміщення, ст.185 крадіжка коштів у військовий час, ст.194 ККУ самоправство, умисне нищення чужого майна. У поліції не побачили жодних ознак крим.правопорушення. Суд своєю Ухвалою зобов'язав НП внести відомості у ЄРДР про кримінальне правопорушення ( при цьому вказав в однині "кримінальне правопорушення"), на підставі цього поліція зареєструвала тільки ст.162 ч.1, інші статті до уваги не взяли.

Тобто, поліція має на увазі, що суд повинен був винести ухвалу із зазначенням "внести дані до ЄРДР про кримінальні правопорушення"?

На моє питання чому вони не відкрили крим.провадження по інших статтях згідно моєї заяви, відповідають що суд вказав порушення в однині, а значить тільки по одній статті.

Цікава логіка поліції, яка звісно не відповідає дійсності. Той факт, що суддя зазначив в ухвалі "внести до ЄРДР дані про кримінальне правопорушення" не зазначає, що таке порушення повинно бути одне, оскільки Ви подали заяву про злочин до НПУ у відповідності із трьома статтями ККУ.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

ВАМ ТРЕБА СКАРЖИТИСЯ В ПРОКУРАТУРУ.

ПРИБЛИЗНИЙ ТЕКСТ СКАРГИ:

___ 2025 року Суд ухвалив рішення про реєстрацію в ЄРДР інформації про злочин.

Після цього жодних процесуальних дій працівниками поліції зроблено не було.

Я не був визнаний потерпілим та не був допитаний в якості потерпілого.

Також не була допитана в якості свідків ___.

Отже зараз я не маю жодного процесуального статусу, тому не маю змоги захищати свої права в рамках КПК.

Неодноразові звернення до ___ УП НУ НП України в м.Львові ігнорувалися.

Хочу звернути Вашу увагу на рішення Європейського суду з прав людини.

Європейський суд акцентує увагу, на проведенні ефективного офіційного розслідування кримінальних справ, чим висловлює сталу позицію, вказуючи у своїх рішеннях на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справах "Ніконенко проти України" від 14.11.2013 року, п.44, "Мута проти України" від 31.07.2012 року, п. 61, "Карабет та інші проти України" від 17.01.2013 року, п.259).

Виходячи з вищенаведеного та керуючись вимогами КПК та Закону України "Про прокуратуру"

ПРОШУ:

1. Розглянути законність та неупередженість дій співробітників ___ УП НУ НП України в м.Львові.

2. Дати вказівку органу дізнання ___ УП НУ НП України в м.Львові діяти згідно КПК України.

В подальшому я лишаю за собою право на звернення за захистом своїх прав до ДБР, Уповноваженого ВР України з прав людини та суду.

ДОДАТКИ

1. Рішення Суду.

Підпис

Число

Вітаю Вас, пані Ірино!

Згідно ст. 214 КПК України, слідчий або прокурор зобов’язаний внести до ЄРДР всі обставини, викладені у вашій заяві, і кваліфікувати їх за всіма можливими статтями. Суд лише зобов’язує «внести відомості», але перелік статей визначає слідчий. Тобто поліція повинна була зареєструвати провадження одразу за кількома статтями ККУ(162, 185, 194), а не вибирати одну.

Факт, що від квітня не проведено жодної слідчої дії, Вас навіть не допитали, ніхто не виїжджав на місце події, це - бездіяльність слідчого.

Куди звертатися:

1. В прокуратору - написати скаргу на бездіяльність слідчого (ст. 36 КПК https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n622). Прокурор зобов’язаний дати вказівки поліції, які слідчі дії провести і може змінити кваліфікацію.

2. Подати скаргу слідчому судді на бездіяльність органу досудового розслідування (ст. 303 КПК https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691).

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас.

Бажано проаналізувати ухвалу суду, обов'язково. Можливо, що слідчий правий, а можливо - і ні. Якщо все ж таки представник правоохоронного органу виявиться не правим, варто подавати скаргу до прокуратури.

На мій погляд, поліція намагається «звузити» зміст судової ухвали, хоча законодавство прямо зобов’язує її діяти інакше.

Що можна робити далі?

1. Подати скаргу на бездіяльність слідчого / прокурора до слідчого судді (ст. 303 КПК України). У скарзі можна зазначити як невнесення до ЄРДР усіх статей, так і фактичну бездіяльність (відсутність слідчих дій).

2. Звернутися із письмовою скаргою до прокуратури, оскільки саме прокурор здійснює процесуальне керівництво та має право зобов’язати слідчого змінити/доповнити правову кваліфікацію.

3. Якщо розслідування й надалі ігноруватиметься, можна піднімати питання про службове розслідування щодо працівників поліції (скарга до ДБР або внутрішньої безпеки НПУ).

З повагою! Щасти Вам!