Начните консультацию с юристом онлайн
Мати інваліда намагається виселити свого сина з невісткою (яка теж є інвалідом) з квартири померлої бабусі. Хроніка подій приблизно така:
1. Подружжя інвалідів (Тетяна і Ярослав) проживали в квартирі бабусі Ярослава на умовах, що вони будуть доглядати бабусю, яка страждала на деменцію. Усна домовленість з матір'ю Ярослава (донькою вищезгаданої бабусі) полягала в тому, що вони успадкують житло, якщо будуть опікуватися бабусею.
2. Бабуся померла в грудні 2020 року, залишивши квартиру у спадок своїй доньці (матері Ярослава). Через деякий час у квартирі з'являється квартирантка (буцімто подружка матері).
3. 04.09.2021 мені зателефонував Ярослав і попросив допомогти: мати хоче, щоб вони негайно звільнили квартиру. Причому сказала вона це синові не особисто, а передала через квартирантку-подружку.
4. Відвідавши Ярослава і Тетяну, щоб з'ясувати деталі, я мав коротку розмову із квартиранткою. Вона робить вигляд, що занепокоєна цією ситуацією, але звичайно ж не має до неї жодного стосунку. Пропонує Ярославу та Тетяні переїхати в її будинок у Чернігівській області, в якому наразі ніхто не живе (а-ля хоче допомогти).
5. За словами Ярослава його мати ментально нездорова (вже давно), але офіційно підтвердженого діагнозу немає. Вона агресивна, тому Ярослав боїться, що вона спробує виселити їх із застосуванням сили.
Резюме: скидається на те, що квартирантка намагається заволодіти житловою площею, втершись у довіру до психічно нездорової людини.
Що робити в цій ситуації? Питання термінове.
Дякую за допомогу.
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (6)
Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта
Доброго дня!
Якщо квартира згідно свідоцтва про право на спадщину успадкована матір'ю то вона є її власником, якщо онук бабусі є особою з інвалідністю він має прво на обов'язкову частку в спадщині, про це необхідно повідомити нотаріуса.
Якщо письмовий договір довічного утримання та догляду з бабусею не складався то усні домовленості нічого не варті.
Якщо медичного висновку про хворобу матері стійку немає, вона є здоровою дієздатною особою, володіє всіма правами та обов'язками.
У Вашому випадку можна наполягати на тому ,що онук бабусі потребує виділення обов'язкової частки зі спадкового майна не згаданого у заповіті, або з майна , що успадковане по заповіту ,так як онук є особою з інвалідністю.
Відповідно до ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Адвокат, г. Киев, 31 год опыта
Добрий день, Данило!
Має значення чи укладався договір довічного утримання (догляду) бабусі з Тетяною і Ярославом?
Щодо договору довічного утримання (догляду):
Договір довічного утримання (догляду) - різновид договорів відчуження майна, який передбачає, що одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (стаття 744 Цивільного кодексу України)
Договір довічного утримання (догляду) є альтернативою договору купівлі - продажу в тих випадках, коли особа за життя має намір, але за певних умов, розпорядитись належним їй на праві власності майном. Також цей договір може розглядатись як альтернатива спадкового договору або договору дарування. Водночас, правові наслідки укладення таких договорів істотно відрізняються.
Правове регулювання договору довічного утримання в Україні здійснюється Цивільним кодексом (глава 57) та іншими правовими актами.
Передаючи у власність майно, відчужувач, насамперед, має за мету отримання матеріального (натурального чи грошового) забезпечення, догляду та послуг, яких він потребує. Сторони вправі самостійно визначити в договорі розмір, обсяг та періодичність надання матеріального забезпечення, види і зміст догляду.
Відповідно до статті 745 Кодексу, договір довічного утримання укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно пункту 82 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, договори довічного утримання (догляду) посвідчуються нотаріусами з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження. Договір довічного утримання (догляду), за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації.
Чи були зареєстровані в квартирі Тетяна і Ярослав?
Якщо в квартирі зареєстровані Тетяна та Ярослав, то вони мають право проживати в квартирі.
В такому випадку виселити і зняти з реєстрації за місцем проживання в квартирі, можливо лише примусово в судовому порядку, шляхом подання до суду позовної заяви.
Щодо спадкування онуків:
Чинне цивільне законодавство передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі її смерті спадкування здійснюється за заповітом, який є останньою волею спадкодавця. Спадкування за заповітом поставлене, серед видів спадкування, на перше місце відповідно до домінанти пріоритетності волі особи. Це підтверджується статтею 1223 ЦК України, яка залишає право на спадкування спадкоємцям за законом лише за відсутності заповіту або повного чи часткового визнання заповіту недійсним, неприйняття (відмови) спадщини спадкоємцем за заповітом, усунення від права на спадкування спадкоємця за заповітом, неохоплення заповітом усієї спадщини. Таким чином, спадкування за законом має місце, коли й оскільки воно не змінене заповітом.
Згадка про онуків як претендентів на майно міститься у ст. 1266 Цивільного кодексу України. «Так, онуки отримують частку у спадщині, яка б належала їх матері, батькові, дідові, бабусі, якби вони були живі на час відкриття спадщини (право представлення).
Щодо шахрайства квартирантки:
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):
Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)
"Стаття 190. Шахрайство
1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -
карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -
карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна".
Про шахрайство квартирантки, треба подавати завяу до поліції про внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст.214 КПК України.
КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):
Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)
"Стаття 214. Початок досудового розслідування
1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. ...".
Всього доброго!
Адвокат, г. Сновск, 6 лет опыта
Доброго дня.
Я так розумію, мати Ярослава прийняла спадщину після смерті своєї матері та оформила спадкові права на квартиру. Отже, вона є єдиним законним власником. Ярослав мав би обов"язкову частку у спадщині, якщо підпадав би під умови ст. 1241 ЦК України ( обов"язкова частка у спадщині), але він є онуком по відношенню до спадкодавця і не має обов"язкової частки. Якщо він проживав без реєстрації в даній квартирі, то власник має всі підстави виселити його зі свого майна, наприклад, у разі відчуження квартири ( тій самій " квартирантці" подарувати). Якщо була лише усна домовленість про договір довічного утримання, то Ви самі розумієте наслідки такої домовленості: мати Ярослава ніде не підтвердить даного факту. Також законний власник має на свій розсуд розпоряджатися своїм майном, тобто здавати квартиру в оренду. Як варіант можливо викликати поліцію, якщо квартиронаймач проживає без законних підстав ( без договору), але це лише разово. Оптимальний варіант- поговорити Ярославу з матір"ю, без сварок, можливо знайти компроміс
Юрист, г. Днепр, 31 год опыта
Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):
"Стаття 1268. Прийняття спадщини...
3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї...";
"Стаття 1264. Четверта черга спадкоємців за законом
1. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Стаття 1265. П'ята черга спадкоємців за законом
1. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.";
"Стаття 1224. Усунення від права на спадкування...
5. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.".
Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13):
"1...Заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження підлягають задоволенню судом, якщо у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації особи...
За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини ...
Так, відповідно до частин 3, 4 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї...
Зазначені особи вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків їхньої відмови від спадщини,...
3.1. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою,...
Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268 - 1270 ЦК...".
Фактично сім'я інвалідів з підстав того, що проживала в квартирі бабусі на момент її смерті (відкриття спадщини) є такими, що прийняли спадщину. З питання невідомо, чи були вони зареєстровані у кваритирі бабусі, але відповідно до припису наведеного листа ВССУ суд має визнати факт постійного проживання зі спадкодавцем за відсутності відмітки про місце реєстрації особи. З питання ткож не зрозуміло, чи мало місце заповіту на користь доньки бабусі ("...залишивши квартиру у спадок своїй доньці..."), але, як я вважаю, сім' інвалідів має право та підстави для зверення до суду з позовом про визнання права власності на спадковану квартиру.
Закон України "Про безоплатну правову допомогу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/3460-17#Text):
"Стаття 14. Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу
1. Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб:...
1)...особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;...".
У цій частині, якщо розмір пенсії інвалідів відповідає вимозі цього Закону, то вони мають право на безоплатну правову допомогу, яка надається центрами цієї допомоги (адреси центрів у м.Києві дивіться: https://minjust.gov.ua/news/info/adresi-tsentriv-z...).
Адвокат, г. Ровно
Доброго Дня
Щодо вашого питання повністю погоджуюсь з колегами
Ситуація вказана (переказана) нажаль тут значення має формальне оформлення та документи оформленні на квартиру, а також наявність договору утримання, місце реєстрації, договору оренди, спадкових документів, і в залежності від стадії та визначень наведених у них можна виробити стратегію по допомозі,
Однозначно, що дії квартирантки є шахрайством, але доказів зазначеному також немає.
Звісно ідеальний варіант отримати від матері на сина договір дарування.
Також виселити сина без його згоди можливо лише в судовому порядку, а стратегія у даному судовому провадженні може бути лише максимальне затягування часу.
Також рекомендую з наявними документами сину звернутися до бюро безоплатної допомоги за консультаціє.
Успіхів
Адвокат, г. Киев, 16 лет опыта
Доброго дня, Данило!
За Вашим описом та хронологією, не має у сина та невістки наразі правових підстав жити.
Спадщина є спадщина, це воля бабусі. Якщо ви не укладали договір на догляд з бабусею в обмін на квартиру, всі ваші домовленості не мають юридичну силу.
Якщо у вас є обгрунтовні підстави, вважати що зараз житлом намагаються заволодіти з причин хвороби матері, раджу спробувати в цьому напрямку і працювати.
Звертайтесь, якщо потрібна допомога.