Задайте вопрос юристу

833 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Гражданское право, 28 ноября 2021, вопрос №52260 100₴

Чи правильно наптсана розписка

Чи правильна розписка і чи може бути розписка не підписана одним з учасників та чи у електроному варіанті?

Ответы юристов (12)

    Тимченко Анастасия Александровна

    Добрый день. Расписка написана не совсем правильно. Во первых расписка должна быть у вас на руках в оригинале. В расписке должно быть написано сколько денег получено и сколько денег заемщик обязуется вернуть и в какой срок. Обещания и неполучение прибыли не являются основаниями в случае невозврата для истребования долга.

    Адвокат Евгений Александрович

    Добрий вечір, Павло!

    "Чи правильна розписка і чи може бути розписка не підписана одним з учасників та чи у електроному варіанті"?

    - Законом передбачено складання саме боргових розписок.

    Дана боргова розписка не відповідає вимогам закону, так як вверху дата - 28 листопада 2021 року, а внизу 29. 11.2021 року (невідповідність, ты більше зазначена дата, яка ще не настала).

    Також, з цієї боргової розписки не видно, яка сума боргу та у який строк повинна бути повернута, а має місце застереження щодо здійснення певних подій у вигляді можливої помилки, не отримання ним 29000 грн.,поамнно відбутися повернення якоїсь суми.

    Адвокат Евгений Александрович

    Павло!

    Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суд майже в кожній своїй постанові з перегляду справи про стягнення боргу за розпискою, застосовуючи статтю 1046 Цивільного кодексу України (яка містить поняття договору позики, згідно з яким за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, а договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками) наголошує на тому, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, що є доказом укладення договору позики (наприклад, постанова ВС у складі колегії суддів Касаційного цивільного суд у справі № 177/1659/17, провадження № 61-40766св18, від 18 травня 2020 року). Тобто, складена належним чином боргова розписка є підтвердженням факту укладення договору позики, однак, поняття боргової розписки є вужчим, ніж поняття договору позики.

    Так, під час складення боргової розписки необхідно чітко вказувати, що саме є предметом позики: якщо це грошові кошти, то треба в цифровому вираженні та прописом зазначити, в якому розмірі надається позика, а якщо це річ/речі, визначені родовими ознаками, необхідно обов’язково зазначити найменування речі/речей та вказати їх число, вагу, міру тощо.

    Верховний Суд вказує, що боргова розписка підтверджує не лише факт укладення договору позики та погодження його умов між кредитором та боржником, а також вона засвідчує й безпосередньо факт отримання боржником від кредитора грошових коштів у певному розмірі або речей. Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц.

    Тобто, для доведення в суді під час розгляду справи про стягнення боргу за розпискою факту передачі грошових коштів або речей від кредитора боржнику, достатньо самої боргової розписки із посилання в її тексті на такі обставини та зазначення дати на підтвердження моменту передачі предмета позики.

    Не менш важливою складовою змісту боргової розписки є зазначення в її тексті обов’язку боржника повернути предмет позики кредитору. Відсутність такої вказівки може фатально вплинути на результат розгляду справи та захист прав та інтересів кредитора.

    Вперше, правова позиція стосовно того, що розписка як документ, що підтверджує боргове зобов’язання, окрім інших умов, має містити вказівку на зобов’язання боржника повернути грошові кошти або речі, які є предметом позики, була висловлена ще Верховним Судом України в постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15.

    Щодо зазначення моменту повернення предмета позики, то така умова має бути погоджена сторонами, та вони можуть дійти згоди щодо посилання на кінцеву дату такого повернення. Також, в розписці дату можна не зазначати, та строк виконання боржником свого зобов’язання з повернення позики буде визначатися вимогою кредитора про це (в порядку частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України. Згідно з наявною в ній нормою, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства).

    Всього доброго!

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 2 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Павло!

    1) Розписка складена неправильно, так як по ній Ви фактично передаєте кошти не в борг, а з метою створення другою особою вашого акаунту в Паріматч та подальшого отримання Вами доходу у сумі 290 тис. грн. Тобто, це можна трактувати не як позику, а як оплату роботи/послуги.

    2) Оригінал розписки має зберігатися у позикодавця, тобто у Вас.

    3) Якщо сума, яка надається в борг, перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто більше 170 грн., то договір позики доцільно укладати у письмовій формі.

    Відповідно до частини другої статті 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

    Варто наголосити, що розписка сама по собі не є договором позики – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами, а також вона засвідчує й безпосередньо факт отримання боржником від кредитора грошових коштів у певному розмірі або речей. Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц.

    Якою має бути розписка:

    Позичальник власноручно пише розписка, що повинна містити таку інформацію:

    • назва документа – «Розписка»;
    • дата та місце складання розписки;
    • прізвище ім’я та по батькові позичальника, його паспортні дані та місце проживання (також місце фактичного проживання у разі, якщо місце реєстрації та місце проживання не співпадають);
    • прізвище ім’я та по батькові позикодавця, його місце проживання і паспортні дані;
    • боргова сума (точна сума і валюта) (варто зазначити, як цифрами так і прописом, щоб унеможливити виправлення сум);
    • дата, коли борг повинен бути повернутий;
    • дата та місце складання розписки;
    • особистий підпис боржника;
    • прізвище ім’я та по батькові свідків (щонайменше двох) їх паспортні дані та місце проживання (у тому числі фактичного проживання), підписи.

    4) Зразок розписки:

    %D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0.png

    Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через контакти в моєму профілі або через Звернутися біля фото.

    Всього доброго!

    Щасти Вам!

    Вець Орися (Аріна) Ігорівна

    Зразок розпискиР О З П И С К А

    Я, ___(ПІБ), ___ року народження, що мешкаю в ___ (паспорт __ № ___, виданий ___ «__»___ року, ідентифікаційний код ___), даю цю розписку ___(ПІБ), ___ року народження, що мешкає в ___ (паспорт__№___, виданий ___ «_»___ року, ідентифікаційний код ___), в тому що я ___ отримав від ___ у борг гроші в сумі ___ (сума прописом) гривень.

    Позика є безвідсотковою (або: надається під ___відсотків річних).

    Зобов’язуюся повернути позику в строк до «__» ___ р.

    Написано власноруч

    «__» ___ року

    Підпис

    Вець Орися (Аріна) Ігорівна
    100%

    Обов'язкові умови та реквізити розписки

    Розписку краще складати від руки, в такому випадку, якщо позичальник буде оскаржувати факт отримання грошей, можна буде провести почеркознавчу експертизу.

    Що слід вказати в розписці:

    • дату і місце складання боргової розписки, момент отримання позики;
    • сума позики цифрами і прописом (в дужках);
    • валюта зобов'язання.

    Згідно зі ст.533 Цивільного Кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

    • Боргова розписка повинна однозначно підтверджувати факт отримання грошей позичальником і його зобов'язання повернути;
    • Прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серію, дату видачі паспорта), ІПН, адреса займодавця;
    • Прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серію, дату видачі паспорта), ІПН, адреса позичальника;
    • Термін повернення грошей за договором позики.

    Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів з дня пред'явлення вимоги про повернення позики.

    • Вимогу про повернення слід вручити боржнику або особисто або надіслати поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
    • Розмір і порядок виплати відсотків за договором.

    Згідно з ч.1,2 ст.1048 ЦКУ позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

    • відповідальність (штрафні санкції) за несвоєчасне повернення боргу;
    • власноручний підпис позичальника.
    Вець Орися (Аріна) Ігорівна

    Правова природа розписки

    Згідно зі ст.1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

    Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

    Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

    На підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

    Письмова форма договору позики з урахуванням його реального характеру є доказом не тільки факту укладення договору, а й факту передачі грошової суми позичальникові. (До такого висновку неодноразово приходив Верховний суд України в своїх правових позиціях).

    Таким чином, наявність договору позики, укладеного в письмовій формі є достатнім, відсутність розписки ніяк не впливає на дійсність договору.

    Згідно з частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Угода визнається укладеною в письмовій формі, якщо вона підписана його стороною (сторонами).

    За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і договору, а також свідчить про отримання боржником від кредитора певної грошової суми (правова позиція висловлена Верховним судом України 18.01. 2017 р .. у справі №6-2789цс16).

    Так що і однієї розписки цілком достатньо для підтвердження того факту, що договір позики укладено, а грошові кошти отримані від позикодавця. Але за умови, що розписка правильно оформлена і містить всі істотні умови

    Гончаренко Константин

    Доброго дня!

    Законодавством визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

    Розписка – це документ, який підтверджує передачу й одержання грошей, матеріальних цінностей, документів тощо від установи чи приватної особи.

    Якщо ви вирішили надати в борг грошові кошти, або ж отримати їх, дані дії та умови повернення позиченого варто викласти в договорі позики і додатково підтвердити написаною позичальником борговою розпискою.

    Звичайно, можна і в усному порядку позичити грошові кошти, заручившись твердою обіцянкою позичальника про їх повернення. Проте в разі недотримання строків чи взагалі факту їх неповернення, особа, яка надає грошові кошти – позикодавець, залишається тільки з тими самими обіцянками. На жаль, без дотриманої письмової форми здійсненого правочину – факту передання грошових коштів та порядку їх повернення, позичальнику навіть у судовому порядку практично неможливо довести дійсність передачі коштів без достатніх доказів, тобто договору, або ж розписки позичальника.

    Щоб уникнути неприємних ситуацій під час позичання чи повернення коштів, законодавством визначена письмова форма правочину.

    Отже, перший етап, як в інтересах позикодавця так і позичальника – потрібно укладати договір позики тільки в письмовій формі та на підтвердження його укладання видавати розписку, написану позичальником.

    для правильного оформлення подібного роду правочину, потрібно здійснити обидва варіанта (і договір, і розписка), які і будуть достатнім доказом засвідчення правочину.

    Варто наголосити, що боргова розписка сама по собі не є договором позики – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами.

    При написанні розписки варто виокремити основні реквізити, які обов’язково потрібно зазначати:

    дата та місце складання;

    прізвище, ім’я та по батькові позичальника, реквізити документа, що посвідчує його особу, та місце проживання (фактичного проживання), реєстраційний номер облікової картки платника податків;

    прізвище, ім’я та по батькові позикодавця, реквізити документа, що посвідчує його особу, та місце проживання (фактичного проживання);

    боргова сума (точна сума і валюта) (варто зазначити, як цифрами так і прописом);

    конкретну дату, коли борг повинен бути повернутий;

    підписи сторін;

    прізвище, ім’я та по батькові свідків (щонайменше 2-х), реквізити документів, що посвідчує їх особи, та місце проживання (фактичного проживання), підписи.

    Договір позики доцільніше підготувати в друкованому вигляді з фіксацією моментів щодо повернення суми боргу та відсотків за користування коштами, якщо вони встановлені.

    Розписку варто писати від руки саме позичальником, адже в разі настання судового процесу автора написаного можна ідентифікувати за допомогою почеркознавчої експертизи.

    Якщо за домовленістю між позикодавцем і позичальником передбачено сплату процентів за користування коштами, їх потрібно чітко конкретизувати. Наприклад, 1% від загальної суми позики за кожний місяць прострочення чи за кожний день тощо. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

    Важливо зазначити не лише про те, що позичальник взяв певну суму грошей, а й те, що він зобов’язується її повернути. Лише в цьому випадку буде вважатися наявне зобов’язання і підстава для позову. За законодавством боржник зобов’язаний повернути суму боргу не пізніше дати, вказаної в договорі позики. У разі прострочення, боржник зобов’язаний повернути борг з урахуванням індексу інфляції.

    Якщо грошові кошти позичаються в іноземній валюті, то варто визначити в якій саме та за яким курсом (станом на дату надання). Оскільки, знецінення грошових коштів − це природній процес, зазначте, що поверненню підлягають грошові кошти в іноземній валюті, в якій позичалися, або ж в еквіваленті національної валюти за офіційним курсом, встановленим Національним банком України (станом на дату повернення).

    Якщо у договорі позики чи у розписці не визначена кінцева дата повернення грошових коштів, позичальник повинен повернути їх протягом 30 днів з моменту пред’явлення вимоги від позикодавця. В момент повернення позичальником грошових коштів, йому обов’язково потрібно забрати боргову розписку, яку він писав при отриманні грошових коштів.

    Чи потрібно нотаріально завіряти боргову розписку чи договір позики?

    Договір позики не відноситься до обов’язкових видів договорів, що підлягають нотаріальному посвідченню, а тому таке посвідчення – справа суто добровільна.

    Нотаріально посвідчений договір позики має деяку перевагу у разі порушення боржником умов договору. Так, при порушенні боржником строків повернення за нотаріально посвідченим договором позики кредитор має право звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого запису, який має силу виконавчого документа, який, у свою чергу, минаючи судову процедуру стягнення заборгованості за договором, може бути переданий безпосередньо державній виконавчій службі або приватному виконавцю для примусового стягнення боргу. Але у такому випадку, ваші витрати знову зростуть через необхідність сплати послуг нотаріуса, державного мита/адміністративного збору тощо. Водночас ці витрати доведеться понести задовго до отримання всієї суми заборгованості.

    Тому за умови грамотного оформлення документів, достатнім буде укладення самого договору позики та підписання боргової розписки позичальником без нотаріального посвідчення.

    . Не соромтесь попросити у свого апонента розписку, ким би він не був – другом, родичем чи просто добрим знайомим, адже належна фіксація взаємних домовленостей допоможе уникнути тривалих судових розглядів у майбутньому.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Крикун Сергій  Павлович

    Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

    "Стаття 202. Поняття та види правочинів..

    2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

    3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

    Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

    Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами...

    Стаття 209. Нотаріальне посвідчення правочину

    1. Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін...

    3. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

    4. За бажанням фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений...

    Стаття 1047. Форма договору позики..

    2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.".

    "ПЕРЕЛІК документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF...):

    Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами

    1. Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).

    Для одержання виконавчого напису подаються:

    а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

    б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання...".

    Закон України "Про електронні довірчі послуги" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text):

    "Стаття 1. Визначення термінів

    1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:..

    6) Довірчий список - перелік кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг та інформації про послуги, що ними надаються;

    7) електронна довірча послуга - послуга, яка надається для забезпечення електронної взаємодії двох або більше суб’єктів, які довіряють надавачу електронних довірчих послуг щодо надання такої послуги;...

    12) електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис;...

    23) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа;...

    24) кваліфікований надавач електронних довірчих послуг - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа - підприємець, яка надає одну або більше електронних довірчих послуг, діяльність якої відповідає вимогам цього Закону та відомості про яку внесені до Довірчого списку;...

    Стаття 17. Використання електронних довірчих послуг...

    2. Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства,...повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

    6. Використання електронних довірчих послуг не змінює порядку вчинення правочинів, встановленого законом.

    Правочини, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, встановлених законом, вчиняються в електронній формі виключно із застосуванням кваліфікованих електронних довірчих послуг та у встановленому порядку...

    Розділ VII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ...

    4. Акредитовані центри сертифікації ключів, утворені відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", які мають намір надавати кваліфіковані електронні довірчі послуги, автоматично вносяться центральним засвідчувальним органом до Довірчого списку як кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг протягом року з дня набрання чинності цим Законом...".

    Надаю свою відповідь у частині, що не викладена іншими колегами. По-перше, розписка, як односторонній правочин підлягає до підпису позичальником, що не виключає підпису позикодавцем, а також свідками вчинення розписки. По-друге, позикодавець має право вимагати нотаріального посвідчення розписки (про що зазначив колега гончаренко), на підставі чого він матеме право стягнення боргу у безспірному порядку в порядку виконавчого напису нотаріуса. По-третє, розписка може бути складена. вчинена в електронному вигляді в порядку електронної довірчої послуги з використанням кваліфікованого електронного підпису; таку електронну довірчу послугу надають кваліфіковані надавачі цієї послуги (акредитовані центри сертифікації ключів), які внесені до Довірчого списку.

    Крикун Сергій  Павлович

    Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19?find=1...):

    "Стаття 6. Незалежність судів

    1. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права...

    Стаття 13. Обов’язковість судових рішень..

    5. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

    6. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права...

    Стаття 46. Пленум Верховного Суду...

    10-1) з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні окремих категорій справ узагальнює практику застосування матеріального і процесуального законів, систематизує та забезпечує оприлюднення правових позицій Верховного Суду з посиланням на судові рішення, в яких вони були сформульовані;

    10-2) за результатами аналізу судової статистики та узагальнення судової практики надає роз’яснення рекомендаційного характеру з питань застосування законодавства при вирішенні судових справ;...".

    Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text):

    "Стаття 10. Верховенство права та законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи

    1. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

    2. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

    3. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

    4. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

    5. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

    6. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

    У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.

    7. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

    8. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.

    9. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

    10. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.".

    Доречно, не по суті питання, з приводу посилання, застосування колегами у своїх відповідях відповідних рішеь судів в окремих справах, вважаю таке застосування неналежним та незаконним, таким, що суперечить принципу верховенства права. В Україні при здійсненні судочинства діє принцип верховенства права, а не принцип прецеденту; більш того, у наведених колегами рішеннями судів висновки з одного й того питання (стосовно розписки) різні. Я спеціально навів повний зміст ст.10 ЦПК - не передбачено, як принципи верховенства права, рішень судів в окремих справах. А от рішення (постанови) Пленуму ВСУ є керівними, рекомендаційними, законними до застосування. Для правозастосовчої практики рішення судів в окремих справа не підлягають, є неналежними;вивчення цих рішень є, звичайно, правом кожного юриста, правознавця, але на мою думку їх якщо і вивчати, то з метою запобігання допущених в них помилок, які руйнують долі людей.

    Григораш Андрій Георгійович

    Доброго дня, Павло.

    Декілька практичних міркувань з приводу надання розписки.

    Дуже добре, що текст розписки написаний позичальником власноруч. Згідно вимог чинного законодавства, юридичну силу мають обидва варіанти – як написаний від руки, так і машинописний. Проте є нюанс, що у разі неповернення боргу і вирішення такої справи у судовому порядку можуть знадобитись не тільки прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані та ідентифікаціний код, але і зразок підпису та почерку людини. В такому випадку розписка, яка написана від руки може дати більше гарантій того, що Ваш боржник не зможе посилатися на те, що він не брав грошей під розписку.

    Також добре, що вказано те, що гроші отримано у борг. Недоліком же є те, що фактично не вказано мету позики. У разі неповернення боргу Ваш боржник може в подальшому сказати, що гроші видано, наприклад, за послугу щодо створення аккаунту в ПАРІМАТЧ.

    Також, розписка в отриманні грошових коштів обов´язково має бути у Вас на руках в оригіналі.

    Гроші в борг під розписку бажано надавати при свідках, які надалі зможуть підтвердити факт передачі Вами грошей боржнику. Тому при наданні розписки мають бути вказані дані, які допоможуть ідентифікувати їх. Краще, щоб зразки підпису свідків були в наявності у Вас.

    Ну і на майбутнє, в ідеалі потрібно давати гроші в борг під розписку через нотаріуса. Чинне законодавство не встановлює такого обов’язку. Процедура є платною, що є мінусом.

    Але в такому разі:

    Нотаріус може перевірити наскільки правомірною є ця угода та підтвердити, що цей документ був оформлений конкретною людиною.У підсумку, у суді у боржника вже не буде можливості відмовитися від своїх обов’язків.

    З повагою.

    Костромина Виктория
    Чи правильна розписка і чи може бути розписка не підписана одним з учасників та чи у електроному варіанті?

    расписка написана неправильно

    она должна быть написана собственноручно тем кто одалживает деньги и им же подписана


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України