Могут ли описать у нас имущество за долги по кредитам человека который прописан в квартире

Вам нечего переживать, квартира в которой проживаете не ваша и не вашей свекрови. Она принадлежит государству а вы являетесь квартиросъёмщикаии, имееются ввиду прописанные члены семьи. По долгам свекровь будет отвечать принадлежащим ей имуществом, а как я уже писал выше квартира ей не принадлежит. Вашему жилью и имуществу вашей семьи ничего не угрожает. Приватизация квартиры принципиально не влияет на решение вопроса, но если хотите можете приватизировать.

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Ви не відповідаєте за боргами родичів -це їх питання і арешту підлягає лише майно яке належить боржнику та поручителям.

Ваше майно ніхто не має права чіпати без рішення суду,якщо ви не є боржником.

Так, відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором кредитодавець повинен надати грошові кошти (кредит) позичальникові на умовах та в розмірі, встановлених договором, а останній зобов'язується повернути дані кошти та сплатити проценти за договором.

Звертаємо Вашу увагу, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (стаття 510 Цивільного кодексу України). Боржником є Ваш брат, і саме він повинен виплачувати даний кредит.

Так як Ви не є стороною даного зобов’язання, між Вами та фінансовою установою не виникає будь-яких правовідносин, тому сплачувати борг брата Ви не зобов’язані.

Проте боржник (в даному випадку ваш брат) має обов’язок виплатити борг кредитору (компанії, в якій брали кредит) та сплатити неустойку в зв’язку з простроченням виконання зобов’язання.

Кредитор Вашого брата може вимагати стягнення коштів з Вашого брата, в тому числі за рахунок його майна. Тому, якщо у Вас є спільне майно з Вашим братом, Ви можете задовольнити вимогу кредитора за власним бажанням, так як кредитор Вашого брата може в судовому порядку стягнути з нього кошти та звернути стягнення на його майно або його частину спільного з Вами майна, в чому Ви можете бути не зацікавлені.

Згідно із статтею 528 Цивільного кодексу України, інша особа (це можете бути Ви) може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно.

Підкреслюємо, що це є Вашим правом, а не обов’язком.

ВИСНОВОК:

Оскільки Ви не є стороною зобов’язання між фінансовою установою та Вашим братом, а саме стороною кредитного договору, Ви не зобов’язані відповідати перед кредитором Вашого брата та сплачувати за нього кошти.

Також звертаємо Вашу увагу, що Ви можете звернутися до правоохоронних органів з заявою про вимагання коштів. У такому разі вони будуть зобов’язані прийняти таку заяву та внести її у Єдиний державний реєстр досудових розслідувань.

В усіх випадках вторгнення у ваше майно ,викликайте поліцію та повідомляйте про злочин.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Для того, чтобы избежать дополнительных хлопот, временных затрат. Вы можете ничего не приватизировать, вот просто оставить все как есть. Квартиру у вас не заберут она ГОСУДАРСТВЕННАЯ и не может быть взыскана по долгам частного лица в пользу другого частного лица по долговым обязательствам. Все остальные действия излишни. Не переживайте.

Відповідно до законодавства України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (якщо така особа не є стороною договору, наприклад – поручителем).

Отже, якщо Ви не є поручителем за кредитним договором, то банк не має права вимагати від Вас сплати кредиту, в тому числі й не може примусово вилучити ваше майно.

Добрий день, Алевтина!

Приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України (пункт 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон).

Норма приватизації:

Приватизація передбачає безоплатну передачу громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї (лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло) та додатково 10 кв. м на сім'ю (пункт 1 статті 3 Закону).

Якщо загальна площа квартири (будинку) перевищує площу, яку має право отримати сім'я наймача безоплатно, наймач здійснює доплату цінними паперами, одержаними для приватизації державних підприємств чи землі, а у разі їх відсутності - грошима. Сума доплат визначається добутком розміру надлишкової загальної площі на вартість одного квадратного метра (пункт 3 статті 5 Закону).

Оплата вартості надлишкової загальної площі приватизованого житла може провадитись громадянами у розстрочку на 10 років за умови внесення первинного внеску в розмірі не менше 10 відсотків суми, що підлягає виплаті. При цьому громадянин дає органу приватизації письмове зобов'язання про погашення суми вартості, що залишається несплаченою (пункт 11 Положення).

Допоміжні приміщення передаються у спільну сумісну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах безоплатно і окремо приватизації не підлягають (пункт 7 Положення).

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

В приватизації приймають учась всі особи, які зареєстровані в квартирі, окрім тих, які використали своє право на приватизацію, вони подають заяву про відмову.

Приватизація здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Громадянин подає до органів приватизації такі документи:

1. заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі (бланк надається в органі приватизації);
2. копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;
3. копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
4. копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);
5. довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;
6. технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;
7. копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;
8. документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім’ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
9. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);
10. заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
11. витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла (для громадян, які проживають у гуртожитку);
12. копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла (для громадян, які проживають у гуртожитку);
13. форму первинної облікової документації № 028/о "Консультаційний висновок спеціаліста" з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз (для громадян, які проживають у гуртожитку).

За малолітніх та неповнолітніх членів сім’ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини (пункт 13 Положення).

Орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян та на підставі вказаного рішення орган видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі (пункт 23 Положення).

Свідоцтво про право власності підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав.

Щодо заборгованості:

Вам ці борги не загрожують, відповідальність за борги несе лише боржник своїм особистим майном.

Те що боржник зареєстрований за певною адресою не означає, що його майно теж є за цією адресою.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи або за виконавчим написом нотаріуса.

Всього доброго, успіхів Вам!

"ПОЛОЖЕННЯ про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10#n17):

"4. Передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника...

16. Передача квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках кімнат у комунальних квартирах у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" оформляється свідоцтвом про право власності, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення...

23. Орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності...

Органам приватизації рекомендується проводити видачу свідоцтв про право власності на спеціальних бланках, зразки та описи яких затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.04.2003 № 39/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.04.2003 за № 318/7639...".

Пост. Пленума ВСУ "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-91#Te...):

"6. При вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності.

При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.

Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

В окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи, і при відсутності згоди власника, що виділяється, зобов'язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов'язковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема, це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник в будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею.".

Во-первых, как предусмотрено вышеизложенным Положением, для приватизации квартиры требуется согласие всех совершеннолетних членов семьи, постоянно проживающих в квартире, т.е. отказ свекрови от приватизации повлечет, как я считаю, отказ органа приватизации в приватизации квартиры.

Во-вторых, в результате приватизации уполномоченному собственнику квартиры будет выдано свидетельство о праве собственности на квартиру, с указанием в нем всех членов семьи, принявших участие в приватизации, а также общей площади и стоимости квартиры.

В-третьих, квартира при приватизации передается членам семьи согласно свидетельства в общую долевую или совместную (как правило) собственность. При этом, для обращения взыскания на квартиру по обязательствам кого-либо из участников приватизации, подлежит, необходимо выделить долю этого должника, по меньшей мере, в идеальной форме, т.е. по размеру этой доли в площади квартиры и стоимости этой доли. При этом, выделение этой доли подлежит исключительно в судебном порядке.

В-четвертых, в случае вынесения судом решения о взыскании со свекрови определенной суммы, возбуждения исполнителем исполнительного производства он, скорее всего, наложит арест на квартиру (если на этот момент квартира будет приватизирована), но для суммы по решению суда (+ исполнительный сбор) он должен обратиться в суд о выделении доли должника-свекрови. После принятия судом о выделении и размере этой доли свекровь выплачивает суму по исполнительному производству.

В-пятых, после выплаты доли свекрови в стоимости квартиры по первому или следующих решений судов по искам ко свекрови, квартира становиться "чистой" по долгам свекрови и взыскание на нее не может быть далее обращаться.

Таким мне представляется алгоритм в Вашем случае.