незаконное пересечение границы

Доброго дня!

17 березня 2022 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 7171 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України з порушенням вимог нормативно-правових норм в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану».

На даний час такий законопроект не прийнятий.

Особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади карається штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, - штраф від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Вітаю!

Перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон:

• поза місцем розташування пункту пропуску;

• поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону;

• хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Покарання за незаконне перетинання державного кордону

Особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Адміністративна відповідальність

Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади карається штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, - штраф від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Кримінальна відповідальність

Статтею 332-2 Кримінального кодексу України передбачено, перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості, карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно або групою осіб, караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з насильством або із застосуванням зброї, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Виняток! Не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо вони звернулися із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

ЗА АНАЛОГІЄЮ ПРАВА ВИ БІЖЕНЦІ, ЯКІ РЯТУВАЛИ СВОЄ ЖИТТЯ.

ТОМУ, ЯКЩО ВИ ПЕРЕТНУЛИ КОРДОН ПІСЛЯ 24.02.2022 Р. В НАПРЯМКУ КРАЇНИ-АГРЕСОРА, БІЛОРУСІ АБО В НАПРЯМКУ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ, ТО ВИ БУДЕТЕ ЗВІЛЬНЕНІ ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

Тримайтесь!

Вітаю!

У ваших діях має місце лише 1 порушення закону - незаконний перетин кордону, за що станом на сьогодні передбачена адміністративна відповідальність.

Однак, вам не треба за це хвилюватись, оскільки ви діяли з метою рятування життя в умовах крайньої необхідності, що виключає відповідальність.

Кодекс України про адмінстративні правопорушення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text

Стаття 204-1. Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Стаття 18. Крайня необхідність

Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Окрім того, маю вас повідомити, що до Кримінального кодексу України пропонується внести нову статтю 332-3, яка встановлює відповідальність за перетинання державного кордону України без законних підстав в умовах особливого періоду або правового режиму воєнного стану (частина 1) та за сприяння таким діям (частина 2). Однак, Вам НЕ ТРЕБА за нього хвилюватись зважаючи на наступне.

Кого каратимуть?

Військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів, осіб, які підлягають мобілізації, а також народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, сільських, селищних, міських голів, працівників правоохоронних органів, суддів, суддів Конституційного суду України, прокурорів.

Відповідно до частини 2 нової статті 332-3 КК за сприяння у незаконному виїзді вищевказаних осіб каратимуть посадових осіб та/або військовослужбовців Державної прикордонної служби України.

Як каратимуть?

Пропонується встановити досить суворе покарання, однак, зважаючи на специфічні умови вчинення такого порушення, які суттєво підвищують суспільну небезпеку, а саме в особливий період або в період воєнного стану, санкція є допустимою.

Незаконний перетин кордону у воєнний час загрожуватиме позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, а прикордонникам за сприяння таким діям – від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Практична можливість конфіскації майна є сумнівною, адже вказаний злочин НЕ є корисливим та НЕ належить до злочинів проти основ національної безпеки України та громадської безпеки, як того вимагають загальні положення застосування конфіскації майна, відображені у ч. 2 ст. 59 КК України.

‼️ У прикінцевих положеннях КК пропонується визначити, що той, хто впродовж десяти днів після набрання чинності цього Закону повернеться в Україну, звільняється від відповідальності.

Таким чином, автори заохочують до повернення в Україну вищевказаних осіб, які з моменту російського вторгнення 24 лютого 2022 року незаконно перетнули кордон та виїхали з України.

Однак, оскільки кримінальний закон не має зворотної дії в часі, то ви І ТАК НЕ ПІДЛЯГАТИМИТЕ КРИМІНАЛЬНІЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ, адже на момент вашого виїзду з України такі діяння не були протиправними.

Якщо залишились питання - звертайтесь! Буду радий допомогти.

Добрий день, Ярославе!

Ваша сім'я не перша, хто перетнув кордон таким чином. Порушення в тому не має, оскільки Ви , (та й всі українці!) знаходитесь в екстремальних умовах, а на моент перетину кордону захищали своє життя і не мали іншого вибору. Хоча формально Ви порушили як мінімум ст. 204-1 адмінкодексу України - Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України:

Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Зараз я раджу Вам з'явитись в українське консульство та чесно пояснити ситуацію, яка з Вами склалася, аби вони зафіксували всі обставини Вашого випадку та поставили Вас на облік як військовозобов'язаного. Заодно пояснили, як Вам діяти далі.

Звертайтесь за потребою. Вдачи!

Ярославе!

Забув роз'яснити Вам з приводу Вашого питання про закон. Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України з порушенням вимог нормативно-правових норм в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану» ще не прийнятий. Так що з тим у Вас проблеми не буде.

Бо по-перше,закони зворотньої сили не мають, а по-друге, у Ваших діях в будь якому разі не має складу злочину!

Вітаю!

Питання складне, наразі точної інформації немає.

Має місце перетин кордону без проставлення відповідних відміток в паспорті, тобто незаконний перетин.

Відповідно якщо мова йде про незаконний перетин, то наразі є 2 юридичні склади відповідальності:

адміністративна стаття 2041 Кодексу України про адміністративні правопорушення

кримінальна стаття 332-2 Кримінального кодексу України.

Окрім того, за останніми повідомленнями секретаря РНБО, "усіх чоловіків, які покинули Україну без відповідного дозволу будуть виловлювати на зворотньому шляху". https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/7/7337963/

Тому наразі ще ніхто не знає, які саме дії будуть провадити щодо осіб, що перетнули кордон незаконно.

Однак у майбутньому має бути розроблених механізм щодо подібних випадків, адже йде мова про збереження життя та здоров'я.

Стаття 3 Конституції України. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

КОЖНИЙ ВИПАДОК БУДЕ ВИВЧАТИСЬ ІНДИВІДУАЛЬНО.

ПЕРЕКОНАНИЙ, ЩО ЗА ТАКИЙ ВИЇЗД ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕ НАСТАНЕ.

Успіхів!

Добрий день!

ЦЕЙ ЗАКОН НЕ ПРИЙНЯТО.

ЗАКОН НЕ ПОВИНЕН МАТИ ЗВОРОТНЬОЇ ДІЇ У ЧАСІ!

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

Конституція України | від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (rada.gov.ua)

"Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

{Офіційне тлумачення частини першої статті 58 див. в Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99}

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

{Офіційне тлумачення статті 58 див. в Рішеннях Конституційного Суду № 1-зп від 13.05.97, № 6-рп/2000 від 19.04.2000}".

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

"Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі

1. Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

2. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

3. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

4. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи".

ПРИ ТАКИХ УМОВАЄ ВОЄННОГО СТАНУ, ВИ ТАК МОЖЕТЕ ВЧИНИТИ, З МЕТОЮ ВРЯТУВАННЯ СВОГО ЖИТТЯ ТА ЖИТТЯ СВОЇХ БЛИЗЬКИХ РОДИЧІВ, ЗА ЦЕ НЕ БУДЕ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

"Стаття 39. Крайня необхідність

1. Не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.

3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.

Стаття 40. Фізичний або психічний примус

1. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

2. Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.

Стаття 42. Діяння, пов'язане з ризиком

1. Не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети.

2. Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.

3. Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій".

Важливою гарантією дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному процесі та обов’язковою складовою справедливого судового розгляду є презумпція невинуватості. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України). Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов’язок доведення вини особи покладається на державу.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

Конституція України | від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (rada.gov.ua)

"Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї

1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

2. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення".

ЯВКА ДО ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ), Є ОБОВЯЗКОВОЮ ЛИШЕ ПО ВИКЛИКУ ЗА ПОВІСТКОЮ, ЩО Є ОПОВІЩЕННЯМ:

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №69/2022

Про загальну мобілізацію:

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №69/2022 — Офіційне інтернет-представництво Президента України (president.gov.ua)

"У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Оголосити та провести загальну мобілізацію (далі – мобілізація).

2. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

3. Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

4. Призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України. Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

5. Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов’язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.

6. Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

7. Службі безпеки України здійснити заходи контррозвідувального забезпечення під час виконання загальної мобілізації.

8. Місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб – підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку:

1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;

2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;

3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

9. Головам обласних державних адміністрацій забезпечити створення та роботу обласних, районних та міських медичних комісій.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

24 лютого 2022 року".

ЕСТЬ ЗАКОННЫЕ ОСНОВАНИЯ для неявки в ТЦКСП (военкомат) .

Так, самым распространенным законным основанием для неявки в ТЦКСП (военкомат), является болезнь (любое заболевание), что есть уважительной причиной для неявки в ТЦКСП (военкомат) .

Вы можете вызвать скорую помощь и получить справку о вызове скорой помощи с последующим направлением на лечение в больницу, которую потом направите в ТЦКСП (военкомат) с заявлением по почте через Укрпочту и на электронную почту.

Также, Вы можете обратиться в любую больницу и получить справку о том, что заболел и проводится лечение в отношении Вас, которую потом направите в ТЦКСП (военкомат) с заявлением по почте через Укрпочту и на электронную почту.

Кроме того, Вы можете лечь на стационар или дневной стационар любой больницу и получить справку о том, что заболели и проводится лечение в отношении Вас, которую потом направите в ТЦКСП (военкомат) с заявлением по почте через Укрпочту и на электронную почту.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text

"Стаття 15. Призовний вік. Призов громадян України на строкову військову службу...

8. Після набрання чинності Указом Президента України щодо проведення чергового призову:... у разі якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов'язані з'явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України;... ".

"10. У разі неявки призовника без поважних причин за викликом відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на призовну комісію він несе відповідальність, установлену законом".

"11. Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, установлений територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, які підтверджені відповідними документами, визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини".

Эта же норма, распространяется и на военнообязанных запаса, резервистов.

ЕСЛИ Вы НЕ ЯВИТЕСЬ ПО ПОВЕСТКЕ ДЛЯ ПРИЗЫВА ПО МОБИЛИЗАЦИИ:

Кодекс України про адміністративні правопорушення:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text

Стаття 210-1. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- ШТРАФ ОТ 3400 грн. ДО 5100 грн..

ЗАОЧНО ШТРАФА БЫТЬ НЕ МОЖЕТ, ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ ЕГО ПРИВЛЕЧЬ К АДМИНИСТРАТИВНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ НУЖНО ТОЛЬКО ЛИЧНОЕ ПРИСУТСТВИЕ, ЧТОБЫ СОСТАВИТЬ ПРОТОКОЛ И ВРУЧИТЬ ЕГО, ВЫНЕСТИ ПОСТАНОВЛЕНИЕ И ВРУЧИТЬ ЕГО!

БЕЗ ОФОРМЛЕНИЯ ДОКУМЕНТОВ НЕ БУДЕТ ШТРАФА.

УГОЛОВНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА ЭТО НЕ ПРЕДУСМОТРЕНА.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

Доброго дня!

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект №7171, яким пропонується доповнити статтею 332-3 (незаконне перетинання державного кордону України в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану) Кримінальний кодекс України, та запровадити кримінальну відповідальність для військовозобов’язаних осіб, які виїхали за кордон, і підлягають мобілізації в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, законопроектом запропоновано, визнати злочином незаконний перетин державного кордону України без законних підстав в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану.

Суб’єктами таких неправомірних дій є:

1. 01.військовослужбовці, військовозобов’язані особи, резервісти, особи, які підлягають мобілізації;
2. 02.народні депутати України, депутати місцевих рад, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови;
3. 03.працівники правоохоронних органів, судді, судді Конституційного Суду України, прокурори,

а також:

1. 04.посадові особи та/або військовослужбовці Державної прикордонної служби України, які сприяли таким особам у вчиненні неправомірних дій.

Однак, таке формулювання правової норми може призвести до її неправильного правозастосування, адже вона не має правової визначеності в декількох аспектах.

По-перше, авторами законопроекту пропонується запровадити кримінальну відповідальність за факт незаконного перетину кордону, без законних підстав. Втім, в чинному законодавстві відсутня така підстава як тимчасове обмеження/обмеження на час дії воєнного стану та/або особливого періоду виїзду окремої категорії громадян за кордон, саме у зв’язку зі здійсненням окремих депутатських, посадових чи службових повноважень.

По-друге, законодавство не містить переліку законних підстав для перетину окремими громадянами державного кордону на час дії воєнного стану та/або особливого періоду у зв’язку зі здійсненням депутатських, посадових чи службових повноважень. Так само, законодавством не передбачено одержання ними дозволу на перетин кордону.

По-третє, при визначенні суб’єктів злочину не було враховано правової підстави для здійснення повноважень та повноважень, які здійснюються особою, у зв’язку із займаною посадою. Об’єктивно, не доцільно забороняти перетинати державний кордон в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану громадянам, які не підлягають для призову на військову службу під час мобілізації, або тим, у кого на час воєнного стану повноваження можуть бути припиненими, чи, навпаки, у зв’язку з необхідністю виконання повноважень особи будуть зобов’язані перетинати державний кордон України.

По-четверте, законопроектом пропонується встановлення кримінальної відповідальності за перетин державного кордону в цілому, в той час, як під перетином кордону слід розуміти не лише виїзд за межі України, а й в’їзд на територію держави.

По-п’яте, чинне законодавство не містить визначення незаконного перетину кордону. Наприклад, ст. 332-2 Кримінального кодексу України визначено, що під незаконним перетином кордону законодавець розглядає, зокрема, перетин державного кордону України у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України, або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості. Втім, припускаємо, що даний законопроект покликаний притягнути до відповідальності саме тих осіб, які вибули за межі України, будучи усвідомленими про необхідність проходження ними військової служби за призовом під час мобілізації.

Щодо відповідальності. Для осіб, які незаконно перетнули державний кордон України без законних підстав в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану, законопроектом передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.

За сприяння посадовими особами та/або військовослужбовцями Державної прикордонної служби України у вчиненні суб’єктами злочину неправомірних дій передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна або без такої.

Разом з цим, законопроектом запропоновано звільнення від відповідальності за незаконний перетин державного кордону України з порушенням вимог нормативно-правових норм в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану, якщо особа впродовж 10 днів після набрання чинності даними положенням Закону повернеться в Україну.

Не вдаючись до питання можливості впровадження конфіскації майна за дану категорію злочинів, запропоноване звільнення від кримінальної відповідальності не узгоджується як з самою нормою, якою передбачена кримінальна відповідальність, так і з положеннями Конституції України та Кримінальним кодексом України.

Насамперед, редакцією ст. 332-3 КК України пропонується, зокрема, визнати “незаконним перетин державного кордону України без законних підстав в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану”, а звільнення від кримінальної відповідальності пропонується за “незаконний перетин державного кордону України з порушенням вимог нормативно-правових норм в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану”. Тобто, відповідальність пропонується за безпідставний перетин кордону, а звільнення від відповідальності за порушення нормативно-правових актів. Як наслідок, звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, запропонованих у законопроекті, буде неможливою.

Крім того, запропоновані підстави звільнення від кримінальної відповідальності вказують про бажання авторів законопроекту імплементувати норму, за якою буде можливе притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили дії з нібито незаконного перетину кордону під час дії воєнного стану (перетину кордону України з 24.02.2022) до набрання чинності законодавчих змін та встановлення відповідальності за діяння, визначених запропонованою ст. 332-3 Кримінального кодексу України.

На наше переконання, це незаконно, адже такі законодавчі зміни будуть суперечити Основному закону України.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України встановлюються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Статті 58, 92 Основного закону також отримали офіційне тлумачення Конституційного Суду України у розрізі положень Кримінального кодексу України.

У своєму рішенні № 6-рп/2000 від 19.04.2000 Конституційний Суд України зробив висновок про те, що виключно законами України визначаються діяння, які є злочинами, та встановлюється кримінальна відповідальність за їх вчинення. Такі закони мають зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують кримінальну відповідальність особи.

Аналогічні положення також відображені у ч. 2 ст. 4 Кримінального кодексу України, де визначено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Також, у ч. 2 ст. 5 Кримінального кодексу України в якій визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Важливо, що у ч. 3 ст. 4 Кримінального кодексу України відображено, що часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Таким чином, злочинність діяння встановлюється з моменту набуття чинності закону, яким передбачена кримінальна відповідальність, та не поширюється на діяння, які були вчинені раніше.

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися".

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

Ярославе!

Настійливо раджу зайти у консульство! Тому що при поверненні погранці обов'зково у Вас запитають, де відмітка про виїзд? Їм це пояснювати буде складніще, бо вже пройде певний час.

Доброго дня, Ярослав!

Наразі цей законопроект не прийнято.

Але за вашим описом перетин кордону був поза законодавчо встановлені пункти пропуску.

Тому у випадку прийняття цього закону чи іншого випадку адмін.відповідальності за незаконний перетин кордону, ви можете обгрунтувати це високим ризиком для вашого життя.

Звертайтесь, якщо залишились питання.

Доброго дня!

Вказаний законопроект,ще не прийнято та не оприлюднено, змінами Запропоновано доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 332-3 «Незаконне перетинання державного кордону України в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану.

Перетинання державного кордону України військовослужбовцями, військовозобов’язаними, резервістами, особами, які підлягають мобілізації, а також народними депутатами України, депутатами місцевих рад, посадовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, сільськими, селищними, міськими головами, працівниками правоохоронних органів, суддями, суддями Конституційного суду України, прокурорами, без законних підстав в умовах особливого періоду або правового режиму воєнного стану карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Сприяння посадовими особами та / або військовослужбовцями Державної прикордонної служби України у вчиненні дій, передбачених частиною першою цієї статті, карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої».

Також пропонується процедура звільнення від відповідальності за скоєння вказаного кримінального правопорушення. Зазначається, що особа не несе кримінальної відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України з порушенням вимог нормативно-правових норм в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану, якщо вона протягом десяти днів після набрання чинності цього положення Закону повернеться в Україну.

Одразу хочеться зазначити, що прийняття, а надалі реалізація таких змін практично неможлива, принаймні в поточній редакції.Це слідує із таких зауважень.

1. Дія закону про кримінальну відповідальність у часі

Одним із основоположних приписів Кримінального кодексу України є його дія у часі. Зокрема, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Аналогічну заборону містить і Конституція України, де в ч. 2 ст. 58 зазначено: «Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення».

Тобто ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, якщо воно вчинене до набрання чинності відповідним законом України.

Громадяни, які покинули Україну після 24 лютого, не можуть бути притягнуті до відповідальності навіть при прийнятті цього Закону.

Запропоновані зміни в частині звільнення від відповідальності у разі повернення в Україну суперечать вказаним вимогам Конституції України та КК України, оскільки, за логікою автора проєкту, моментом вчинення злочину був виїзд за межі України, а це неможливо, оскільки у цей час його вимоги не діяли.

2. Вимога до якості закону

Правова норма має бути передбачуваною, сформульованою з достатньою чіткістю. Жодна правова норма, а особливо та, яка передбачає кримінальну відповідальність, не може бути непередбачуваною, сформульованою нечітко, адже відсутність конкретики обумовлюватиме можливість її двоякого трактування та застосування.

У запропонованих змінах відсутнє чітке визначення переліку осіб, які можуть нести відповідальність за вчинення цього кримінального правопорушення.

Наприклад, чи доцільно встановлювати відповідальність за виїзд за межі України в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану депутатам місцевих рад, оскільки їх правовий статус кардинально відрізняється від правового статусу народних депутатів України. Адже ці особи здійснюють свої депутатські повноваження на громадських засадах, сесії місцевих рад проводяться не постійно, а лише час від часу, а в разі створення на певних територіях (або в адміністративно-територіальних одиницях) військових адміністрацій відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» місцеві ради припиняють свою діяльність до закінчення дії воєнного стану.

Відсутня і конкретика в профільних законах. Передусім слід внести зміни в ЗУ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», адже відповідно до його діючої норми громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в’їхати в Україну. А в ст. 6 вказаного Закону наведено вичерпний перелік підстав для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України.

Отже, висловлювання в проєкті «без законних підстав в умовах особливого періоду або правового режиму воєнного стану» не має достатньо законодавчого підґрунтя, що буде наслідком неоднозначного його тлумачення.

Також можливе двояке тлумачення словосполучення «перетинання державного кордону України», адже під цим розуміється як виїзд, так і в’їзд. Зважаючи на подальші складові правової норми, має йтися саме про незаконний виїзд.

3. Мета законопроєкту

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за перетинання державного кордону України з порушенням вимог нормативно-правових норм в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану.

Діючий Кримінальний кодекс встановлює відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України (ст. 332 ККУ), а також за незаконне перетинання державного кордону України (ст. 332-2 ККУ). Ці правові норми охоплюють достатньо широке коло можливих порушень, що стосуються перетину кордону.

Однак можна зробити висновок, що ці зміни мають на меті включити не охоплені аспекти — період чи під час дії правового режиму воєнного стану. Окремо можна звернути увагу на те, що вчинення будь-яких злочинів із використанням умов воєнного або надзвичайного стану, визначені Кримінальним кодексом як обставини, які обтяжують покарання.

Невиправдано суворе покарання, яке в проєкті пропонується визначити — від 5 до 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна або без такої.

Для порівняння також можна навести передбачену ст. 305 КК України відповідальність, а саме — контрабанда наркотичних засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Тобто доволі необґрунтованим є визначення в проєкті Закону настільки суворого покарання, так само як і можливість конфіскації майна, адже це не корисливий злочин.

Підсумовуючи, можна однозначно сказати, що прийняттям такої норми законодавець не досягне мети Кримінального кодексу України, якою є правове забезпечення охорони прав і свобод людини та громадянина, забезпечення миру і безпеки людства. Законопроєкт потребує значного доопрацювання.

Рекомендую розпочати врегулювання питаня через дипломатичне представництво у країні перебування.

Бо станом на зараз може загрожувати до 10 ти років за рішенням суду.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Ярослав!

Закон України "Про прикордонний контроль" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17/stru#S...):

Стаття 7. Прикордонний контроль осіб

1. Паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.

Стаття 12. Відмітка про перетинання державного кордону

3. Відмітки про перетинання державного кордону не проставляються у:

1) паспортних документах громадян України, за винятком випадків їх особистого звернення з метою проставлення такої відмітки;

ПРАВИЛА перетинання державного кордону громадянами України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#T...):

2. Перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну:

1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

7. Громадяни в'їздять в Україну без будь-яких обмежень.

8. В'їзд/вхід на територію пункту пропуску громадян, які перетинають державний кордон, перебування у пункті пропуску та виїзд/вихід громадян з нього здійснюється за паспортними документами.

9. Громадяни, які перетинають державний кордон, зобов'язані пройти прикордонний, митний та інші види контролю відповідно до законодавства.

10. Пропуск громадян через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону.

Ознайомтеся зі статтею "Незаконне перетинання державного кордону" - https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9D%D0%B...

Якщо виникнуть додаткові питання, звертайтеся через кнопку "Звернутися" і я відповім на них в індивідуальному порядку.

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!