Начните консультацию с юристом онлайн
Доброго дня. Є наступне питання. Мені не можуть зробити бронювання на роботі, так як у мене відчутне війсково-облікова спеціальність та військове звання. З документів (з війскомата) у мене є тільки приписне свідоцтво видане 2008 р. Після цього я до війскомата не ходив.
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (12)
Адвокат, г. Киев, 31 год опыта
Добрий день, Валентин!
ЩОДО БРОНЮВАННЯ:
Органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за формою згідно з додатком 1 в друкованій формі та/або в електронній формі з відповідним обґрунтуванням.
Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.
У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати шість місяців.
Також порядок тут:
5_Додаток_лист_Мінекономіки (1).pdf
6_Додаток_лист_Міноборони (1).pdf
ВСЕ ПРО БРОНЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ В ПЕРІОД МОБІЛІЗАЦІЇ ТА ВОЄННОГО СТАНУ:
ЩОДО ВІДСТРОЧКИ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ:
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):
Про мобілізаційну підготовк... | від 21.10.1993 № 3543-XII (rada.gov.ua)
"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;...".
ТАК, ВАМ ТРЕБА ЗВЕРНУТИСЯ ДО ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ), РАЗОМ З ТАКИМИ ДОКУМЕНТАМИ:
- ПАСПОРТОМ ГР.УКРАЇНИ, ІДЕНТИФІКАЦІЙНИМ КОДОМ (ОРИГІНАЛИ І КОПІЇ), ТИМЧАСОВИМ ПОСВІДЧЕННЯМ, КОПІЯМИ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО БРОНЮВАННЯ (ВИТЯГОМ З НАКАЗОМ ТОЩО),
- ДЕ:
1) СТАТИ НА ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК (ЯКЩО ВИ НА НЬОМУ НЕ ПЕРЕБУВАЄТЕ);
2) ПРОЙТИ ВЛК;
3) ОТРИМАТИ ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ У ВИГЛЯДІ ВІДМІТКИ У ТИМЧАСОВОМУ ПОСВІДЧЕННІ;
4) ОТРИМАТИ ПОСВІДЧЕННЯ ПРО ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ;
5) ОТРИМАТИ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО СПЕЦІАЛЬНИЙ ОБЛІК;
6) ДОВІДКУ ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ) ПРО ТЕ, ЩО ВИ МАЄТЕ ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ ТА НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ (ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ).
ЩОДО ПЕРЕТИНУ КОРДОНУ:
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А від 27 січня 1995 р. N 57 Київ
Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України:
Про затвердження Правил перетинан... | від 27.01.1995 № 57 (rada.gov.ua)
ПРАВИЛА перетинання державного кордону громадянами України:
«1. Ці Правила визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону. 2-6.Уразі введення на території України надзвичайного або воєнногостануправонаперетин державного кордону, крім осіб, зазначенихупунктах2-1та2-2цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службупідчасмобілізації.Цянормане поширюється на осіб, визначенихв абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 ЗаконуУкраїни"Промобілізаційнупідготовкутамобілізацію" ( 3543-12 )».Що підтверджується Державною прикордонною службою України на строінці:
Уряд вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України (dpsu.gov.ua)
У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".
Всього доброго!
Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта
Общаться в чатеДобрий день, Валентине!
Бронювання є однією з пістав щодо відсрочки від призову під час мобілізації. Це зазначено у Статті 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text), який надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:
Зокрема в ній йдеться про наступне:
"Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;"
ПИТАННЯ БРОНЮВАННЯ РЕГУЛЮЮТЬСЯ ст.ст. 24, 25 Закону України “Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку”:
«Стаття 24. Мета бронювання військовозобов’язаних
Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Стаття 25. Організація і порядок бронювання військовозобов’язаних
1. Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
{Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014}
2. Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України».
Крім того, постановою КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03 березня 2022 № 194).
В умовах воєнного стану військовозобов’язаних бронюють у порядку, що визначила саме Постанова № 194.
Забронювати працівника-військовозобов’язаного мають право:
органи державної влади, інші державні органи, ОМС підприємства, установи, організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування державних органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).
Підстава — стаття 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII.
Уряд визначив, що в умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних здійснюється за підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення (п. 1 Постанови № 194).
Бронювати працівників можуть і уповноважені банки, що залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду. На них поширюється дія Постанови № 194 (п. 1 Постанови № 194).
Що ці закони та нормативні акти означають на практиці:
Порядок оформлення броні такий:
Орган державної влади, інший державний орган подає Міністерству економіки пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях та обґрунтування до них. Пропозиції треба попередньо узгодити з Мінборони. Форму для відомостей про бронювання визначає додаток до Постанови № 194 (див. Додаток).
Подати пропозиції та обґрунтування можно у друкованій формі та/або в електронній формі (п. 2 Постанови № 194).
Подання пропозицій.
Органи державної влади, інші державні органи подають Мінекономіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов'язаних у відповідних сферах управління, галузях економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за встановленою формою з відповідним обґрунтуванням.
Підприємствам аграрного сектору рекомендовано направляти лист з пропозиціями щодо бронювання військовозобов'язаних на електронну адресу Мінагрополітики.
Приватним підприємствам рекомендовано додавати обґрунтування виконання завдання із задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, населення. Підтвердженням може бути прийняте рішення Уряду, обласних, Київської військових адміністрацій, укладений договір тощо.
Обсяги бронювання осіб визначаються з урахуванням необхідності для виконання таким підприємством завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення.
Бронювання водіїв, які здійснюють перевезення для потреб ЗСУ, інших військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, здійснюється за рішенням Мінінфраструктури або обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Міністерство економіки узагальнює подані пропозиції, протягом одного робочого дня ухвалює відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також держоргану, що подав пропозицію. Мінекономіки вкаже в рішення строк дії відстрочки. Максимальна відстрочка — шість місяців.
ТЦК (військомат) дізнається про бронь вже через день. Генштаб передає до ТЦК витяги з наказів Мінекономіки (п. 6 Постанови № 194).
Отримання витягу.
Орган державної влади, інші державні органи видають військовозобов'язаному витяг з наказу Міністерства економіки з метою підтвердження надання відстрочки від призову.
Візьмемо для прикладу бронювання в аграрній сфері:
Міністерство аграрної політики та продовольства України деталізувало процедуру бронювання для підприємств, установ та організацій агропромислового виробництва. Мета бронювання в агросфері — своєчасне проведення комплексу весняно-літніх польових робіт, забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства, щоб задовольнити потреби ЗСУ та населення.
Аграрні підприємства, що вже подавали документи на бронь з 03 по 07 березня, мають зробити це повторно.
Щоб оформити бронь, аграрне підприємство надсилає до Мінагрополітики на e-mail mobagro2022@gmail.com:
лист з пропозиціями щодо бронювання військовозобов’язаних з відповідним обґрунтуванням, електронною адресою, контактними номерами телефонів, ПІБ контактних осіб тощо за формою;
пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних за визначеною формою, у форматі Excel .
Мінагрополітики визначило формат назви файлу, який прискорить опрацювання матеріалів:
Рік.
Місяць.
Число (коли подаються пропозиції).
Скорочене найменування організації. Кількість працівників що подаються для бронювання
Бронь підтверджується у такий спосіб:
Держорган має видати військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки. Цей документ підтверджує відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час (п. 5 Постанови № 194).
Анулювання броні:
Відстрочку від призову анулюють у таких випадках:
1) закінчення строку її дії;
2) завершення виконання або скасування завдання підприємству щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;
3) ліквідація органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;
4) звільнення військовозобов’язаного.
У випадках 2— 4 цього пункту відстрочку анулюють таким чином. Держорган повідомляє про випадок у поданні до Мінекономіки, а міністерство за один день ухвалює відповідне рішення, надсилає його копію держоргану та Міноборони.
Як будуть питання, звертайтесь особисто. Успіхів!
Адвокат, г. Киев, 5 лет опыта
Вітаю!
Постановою Кабінету міністрів України від 03 березня 2022 р. № 194 закріплено порядок бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану.
Органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за формою згідно з додатком 1 в друкованій формі та/або в електронній формі з відповідним обґрунтуванням.
Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.
У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати шість місяців.
З метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час орган державної влади, інший державний орган видає військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки.
Міністерство оборони організовує через Генеральний штаб Збройних Сил доведення в одноденний строк до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки витягів з наказів Міністерства економіки.
В листі Міноборони від 11.03.2022 р. № 220/1469 повідомило, що Головнокомандувач Збройних Сил України прийняв рішення щодо заборони бронювання військовозобов'язаних, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності.
Отже, заборонено бронювати військовозобов'язаних наступних військово-облікових спеціальностей (ВОС):
– рядового, сержантського та старшинського складу: 003, 004, 008, 015, 016, 019, 021, 028, 029, 034, 035, 036, 037, 039, 047, 048, 054, 055, 058, 065, 069, 070, 071, 072, 110, 113, 117, 118, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 133, 134, 135, 136, 137, 139, 140, 143, 144, 145, 146, 147, 153, 163, 178, 183, 184, 210, 216, 220, 221, 223, 225, 233, 234, 245, 248, 250, 251, 260, 261, 262, 265, 267, 307, 320, 323, 326, 333, 340, 379, 381, 382, 383, 403, 420, 460, 474, 500, 501, 502, 503, 507, 525, 527, 528, 530, 531, 538, 543, 544, 549, 550, 554, 569;
– офіцерського складу за групами ВОС: 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 12, 14, 34, 44, 46, 47, 49, 50, 52, 53, 54, 70, 90.
Зазначеним категоріям осіб не буде надаватися відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час.
Таким чином, для отримання бронювання вам мають надати витяг з наказу Міністерства економіки. Якщо ваша спеціальність підпадаєє під одну з вищевказаних, то забронювати вас неможливо.
Нормативні документи, що регулюють питання бронювання працівників:
Якого ви віку? Якщо вам виповнилось 27 років, то ви мали змінити приписне на військовий квиток. Невиконання цього обов'язку свідчить про порушення правил військового обліку.
Кодекс України про адміністративні правопорушення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
Стаття 210. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку
Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку -
тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -
тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
До відповідальності ви будете притягнуті у тому випадку, якщо самі або за повісткою з'явитесь до військомату.
Існують законні (поважні) причини для неявки в військкомат!!!
Так, найпоширенішою поважною підставою для неявки в військкомат є хвороба (будь-яка).
Ви можете:
Закон України Про військовий обов'язок і військову службу
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text
Стаття 15. Призовний вік. Призов громадян України на строкову військову службу
"11. Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, установлений територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, які підтверджені відповідними документами, визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини".
Зазначені документислід направити до військкомату зручним способом (пошта, електронна пошти).
Рекомендую ознайомитись з усіма підставами, що надають право на вістрочку від мобілізації та на перетин кордону.
Підстави для отримання звільнення від мобілізації, що надають право для перетину кордону зазначені у ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text)
6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Підстави для отримання відстрочки від призову по мобілізації, що надають право для перетину кордону зазначений у ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text)
Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
{Абзац третій частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
{Абзац четвертий частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Законів № 2226-VIII від 06.12.2017, № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
{Абзац п’ятий частини першої статті 23 в редакції Законів № 1614-VII від 25.07.2014, № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 339-VIII від 21.04.2015; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2226-VIII від 06.12.2017; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
{Абзац десятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
{Абзац одинадцятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
{Абзац тринадцятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2122-IX від 15.03.2022}
Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:
здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
{Абзац другий частини статті 23 в редакції Закону № 2745-VIII від 06.06.2019}
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
{Абзац третій частини статті 23 в редакції Закону № 2745-VIII від 06.06.2019}
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
{Частину доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
{Частину доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
{Частину доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
{Частину доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
{Частину доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1575-VII від 03.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 277-VIII від 07.04.2015; в редакції Закону № 570-VIII від 01.07.2015}
Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
Державна прикордонна служба окремо роз’яснила підстави для пропуску за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років (https://dpsu.gov.ua/ua/news/Do-kogo-z-cholovikiv-gromadyan-Ukraini-vikom-vid-18-do-60-rokiv-ne-zastosovutsya-obmezhennya-viizdu-za-kordon-/):
- які мають посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік (відповідно до рішення Уряду про затвердження переліку посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час);
- які мають висновок військово-лікарської комісії про непридатність з виключенням з військового обліку.
- на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
- які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
- на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю віком до 18 років або повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, до досягнення нею 23 років.
- усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.
- зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
- які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено.
- здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі).
Крім того нагадаємо, що перетнути кордон на виїзд з України можуть військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законодавством випадках, зокрема:
водії, які заброньовані для здійснення міжнародних вантажних перевезень, перевезень для потреб Збройних Сил України, медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, відповідно до визначеного порядку https://www.facebook.com/MinInfra.UA/posts/3250891...
люди з інвалідністю та особи, що їх супроводжують
Окремо звертаємо увагу, що всі громадяни, які підпадають під виключення, повинні мати необхідні документи для підтвердження. При цьому у ході заходів прикордонного контролю перевірятиметься їх дійсність і факт видачі відповідними органами.
Як тільки виникнуть питання - звертайтесь! Буду радий допомогти.
Юрист, г. Чернигов, 6 лет опыта
Общаться в чатеВітаю!
Значить спочатку Вам потрібно оформити належний військово-обліковий документ - або військовий квиток або тимчасове посвідчення.
Оскільки Вам більше 27 років, то приписне вже втратило чинність.
Загалом у будь-якому випадку приблизний алгоритм Ваших дій за нинішньої ситуації наступний:
1. Звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військкомат) краще за місцем реєстрації (однак якщо за місцем реєстрації можливостей немає, можна і за місцем фактичного проживання) для постановки на військовий облік та проходження медичної комісії.
Звертаю увагу:
Необхідні документи
2. Ви повинні бути готовими, що Вас притягнуть до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку - стаття 210 КУпАП.
Стаття 210. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку
Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку -
тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -
тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально через "Звернутись"!
Адвокат, г. Киев, 26 лет опыта
Доброго дня, Валентине! На Ваше запитання, повідомляю наступне: Для бронювання Вас як військовозобовязаного необхідно стати на військовий облік за місцем реєстрації. Після реєстрації ваш роботодавець зможе звернутись до військомату за місцем розташування підприємств для оформлення посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік.
Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період (стаття 24 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ).
Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
В умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення, здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 194 "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану".
Призовники і військовозобов’язані повинні дотримуватися Правил військового обліку призовників і військовозобов’язаних (додаток № 1 до Порядку), зокрема:
Якщо виникли додаткові питання, відповім на особисте звернення. Звертайтесь, контакти в профілі. Щасти Вам!
Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта
Доброго дня!
Розділом V Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» встановлюються основні засади проведення бронювання. Метою бронювання, що здійснюється у мирний та воєнний час є забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період. Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Найбільш проблемним для більшості підприємств України є питання, чи є можливим бронювання працівників після початку мобілізації.
Ситуація ускладнюється тим, що документи, якими врегульовуються обсяги та порядок бронювання відсутні у публічному доступі, оскільки віднесені до інформації для службового користування. Так, постанова Кабінету Міністрів України № 377 від 9 червня 1994 р. «Про затвердження Положення про військовий облік військовозобов’язаних та призовників» має гриф «Для службового користування», але у неофіційних джерелах вказується, що пунктом 15 Положення передбачається, що бронювання відбувається на підставі інформації, що подається керівником юридичної особи . Пунктом 3.4. Інструкції організації ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затверджені наказом Міністра оборони України від 15.12.2010 N 660 визначається, що на керівників підприємств покладається своєчасне оформлення бронювання військовозобов’язаних за підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час . Однак, відкритими документами не передбачене жодне визначення поняття «своєчасно». Окремі посадовці трактують таке визначення як «у мирний час» , проте Законом (див. вище) можливість бронювання не обмежується мирним часом.
Таким чином, при наявності подібного спору, завжди є можливість це швиденько оскаржити
---
Існує Перелік військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 20 червня 2012 року № 412/ДСК, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 липня 2012 року за № 1190/21502 (із змінами) , його використовують у своїй роботі ТЦК СП
Щодо порядку бронювання є постанова КМУ ПОСТАНОВА
від 03 березня 2022 р. № 194 Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану.
Скажіть вашому директору нехай видасть наказ по підприємству про бронювання робітників для виконання суспільно-корисної роботи в умовах мобілізації від імені підприємства - волонтери.
Роздати цей наказ призовникам , вони подають його до тцк сп і їх беруть на спец військовий облік дають посвідчення та довідку про відстрочку від мобілізації з цією метою (для суспільно-корисних робіт).
З повагою, Костянтин Гончаренко
Юрист, г. Чернигов, 10 лет опыта
Доброго дня, Валентин!
Основним нормативно-правовим актом, яким детально врегульовано процедуру та інші аспекти бронювання працівників в умовах воєнного стану є Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. №194 "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану".
Між категоріями осіб, які підлягають бронюванню, та тими, хто є "звільненим" від мобілізації є кілька суттєвих відмінностей.
По-перше, на відміну від окремих категорій осіб, які не підлягають мобілізації взагалі (наприклад, особи, що визнані особами з інвалідністю), заброньовані особи фактично отримують відстрочку від мобілізації.
Відповідно до абзацу другого пункту третього Постанови, строк дії такої відстрочки не може перевищувати шість місяців.
По-друге, законодавством встановлена чітка процедура бронювання військовозобов’язаних, яка передбачає зокрема необхідність отримання погодження окремих органів державної влади.
Водночас, особи, які не підлягають мобілізації взагалі, не повинні окремо отримувати погодження державних органів – вони є звільненими від мобілізації в силу приписів закону.
Хто має право бронювати власних працівників?
Частина перша статті 25 Закону про мобілізацію передбачає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено так звані "мобілізаційні завдання".
Виходячи з положень Закону, мобілізаційним завданням (замовленням) є певне персоніфіковане завдання з виготовлення продукції, виконання робіт або надання послуг, виконання якого покладається на конкретне підприємство, установу чи організацію на умовах договору (контракту).
Його метою є задоволення потреб Збройних Сил України (ЗСУ), державних органів, населення тощо в особливий період.
Варто зазначити, що підприємства, установи і організації не можуть відмовлятися від укладання договорів (контрактів) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень), якщо їх можливості з урахуванням мобілізаційного розгортання та переданих їм матеріально-фінансових ресурсів дають змогу виконати ці завдання (частина третя статті 21 Закону про мобілізацію).
Водночас, реальна обстановка в країні в умовах війни диктує власні об’єктивно обумовлені вимоги, які іноді не повністю відповідають тому, що написано у законодавстві.
Так, цілком ймовірною є ситуація, коли підприємство ще не отримало мобілізаційного завдання, проте вже забезпечує критичні нагальні потреби населення і держави.
Уряд намагається якнайшвидше адаптувати законодавство до сучасних реалій, проте не завжди це вдається зробити своєчасно.
Тому у разі якщо підприємство та його поточна діяльність підпадає під ознаки, визначені у законодавстві, воно може звертатись до процедури бронювання працівників.
Окремо потрібно враховувати, що відповідно до абзацу другого пункту 1 Постанови бронювати працівників можуть також уповноважені банки, що залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду.
Чи всі працівники підприємства можуть бути заброньовані?
Закон про мобілізацію прямо встановлює, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях ... у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).
Тобто бронюванню можуть підлягати виключно ті працівники, які є необхідними для виконання зазначених завдань.
Враховуйте також, що в своєму листі від 11.03.2022 №220/1469 Міністерство оборони України повідомило, що Головнокомандувач ЗСУ прийняв рішення щодо заборони бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності, перелік яких наведено у вказаному листі.
Яка процедура бронювання військовозобов’язаних працівників?
Підприємства, установи і організації повинні надіслати власні пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних (Пропозиції) до органів державної влади, інших державних органів за відповідною сферою управління, галуззю національної економіки.
Надалі відповідний орган аналізує та узагальнює надані Пропозиції, погоджує їх з Міноборони та подає до Мінекономіки України, яке приймає відповідне рішення.
При цьому подавати Пропозиції до Мінекономіки мають право виключно органи державної влади, інші державні органи за формою, закріпленою Постановою.
Законодавством не встановлено форми за якою представники бізнесу повинні подавати власні Пропозиції органам, до сфери управління яких вони належать. Проте цілком логічним вбачається використання форми, закріпленої Постановою.
Вкрай важливо додати до Пропозиції належне обґрунтування щодо виконання таким підприємством, установою, організацією завдань із задоволення потреб ЗСУ, держави, населення з відповідним підтвердженням (прийняте рішення Уряду, військової адміністрації, укладений договір тощо).
З метою підтвердження надання відстрочки військовозобов’язаному видається витяг з наказу Мінекономіки.
Зауважимо, що рішення щодо бронювання військовозобов’язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб армії, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, військовозобов’язаних працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, приймається не Мінекономіки, а Міністерством інфраструктури України або відповідною військовою адміністрацією.
Отже, можливість бронювання військовозобов’язаних працівників вбачається дієвим механізмом забезпечення належного функціонування бізнесу.
Водночас, реалії сьогодення суттєво впливають на потреби держави та населення, змінюючи їх майже щодня. Наслідком цього є постійна адаптація та оновлення законодавства, тому радимо уважно слідкувати за змінами відповідних нормативно-правових актів.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed2022...):
Стаття 37. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього
6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text):
Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
{Абзац третій частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
{Абзац четвертий частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Законів № 2226-VIII від 06.12.2017, № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
{Абзац п’ятий частини першої статті 23 в редакції Законів № 1614-VII від 25.07.2014, № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 339-VIII від 21.04.2015; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2226-VIII від 06.12.2017; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
{Абзац десятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
{Абзац одинадцятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2169-IX від 01.04.2022}
народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2122-IX від 15.03.2022}
Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:
здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
{Абзац другий частини статті 23 в редакції Закону № 2745-VIII від 06.06.2019}
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
{Абзац третій частини статті 23 в редакції Закону № 2745-VIII від 06.06.2019}
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
{Частину доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
{Частину доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
{Частину доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
{Частину доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
{Частину доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1575-VII від 03.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 277-VIII від 07.04.2015; в редакції Закону № 570-VIII від 01.07.2015}
Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
{Статтю 23 доповнено частиною згідно із Законом № 259-VIII від 18.03.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 413-VIII від 14.05.2015}
Якщо виникнуть додаткові питання, звертайтеся через кнопку "Звернутися" і я відповім на них в індивідуальному порядку.
При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.
ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!
Адвокат, г. Киев, 16 лет опыта
Доброго дня, Валентин!
Питання ваше полягає в тому, що вас все ж таки забронювати?
Ви на обліку перебуваєте за місцем знаходження підприємства?
Звертайтесь.
Адвокат, г. Киев, 25 лет опыта
Общаться в чатеВітаю!
ЯКЩО В ВІЙСЬКОМАТІ В ВАШІЙ ОБЛІКОВІЙ СПРАВІ СТОЇТЬ ДІФІЦИТНА ВІЙСЬКОВО-ОБЛІКОВА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ, ВАС НЕ ЗАБРОНЮЮТЬ.
Відповідно до чинного законодавства підприємства, установи та організації мають право бронювати військовозобов’язаних, це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Відповідно, такі працівники відповідних підприємств та організацій не підлягають мобілізації.
Розділом V Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» встановлюються основні засади проведення бронювання. Метою бронювання, що здійснюється у мирний та воєнний час є забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період. Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних подають до Мінекономіки виключно органи державної влади, інші державні органи (п. 2 постанови КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03.03.2022 № 194). Підприємства, які мають потребу забронювати працівників, надсилають пропозиції щодо бронювання до органів державної влади, інших державних органів за відповідною сферою управління, галуззю національної економіки для аналізу та узагальнення. Таку позицію підтверджує й лист Мінекономіки від 08.03.2022 № 2714-20/9420-03.
В листі Міноборони від 11.03.2022 р. № 220/1469 повідомило, що Головнокомандувач Збройних Сил України прийняв рішення щодо заборони бронювання військовозобов'язаних, які мають дефіцитні для Збройних Сил України військово-облікові спеціальності.
Отже, заборонено бронювати військовозобов'язаних наступних військово-облікових спеціальностей:
- офіцерського складу за групами ВОС: 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 12, 14, 34, 44, 46, 47, 49, 50, 52, 53, 54, 70, 90.
- рядовий, сержантський і старшинський: 003, 004, 008, 015, 016, 019, 021, 028, 029, 034, 035, 036, 037, 039, 047, 048, 054, 055, 058, 065, 069, 070, 071, 072, 110, 113, 117, 118, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 133, 134, 135, 136, 137, 139, 140, 143, 144, 145, 146, 147, 153, 163, 178, 183, 184, 210, 216, 220, 221, 223, 225, 233, 234, 245, 248, 250, 251, 260, 261, 262, 265, 267, 307, 320, 323, 326, 333, 340, 379, 381, 382, 383, 403, 420, 460, 474, 500, 501, 502, 503, 507, 525, 527, 528, 530, 531, 538, 543, 544, 549, 550, 554, 569
Отже, зазначеним категоріям осіб не буде надаватися відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час.
Перелік військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 20 червня 2012 року № 412/ДСК, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 липня 2012 року за № 1190/21502 (із змінами) - цей наказ для службового використання.
ВОЄННА ЕКОНОМІКА, БРОНЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ:
Юрист, г. Днепр, 31 год опыта
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12):
"Стаття 27. Зарахування в запас. Категорії запасу
1. У запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
2. Запас військовозобов’язаних поділяється на першу і другу категорії...
4. До запасу другої категорії належать військовозобов’язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби...
Стаття 28. Розряди запасу та граничний вік перебування військовозобов'язаних у запасі
1. Запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних.
2. Військовозобов’язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:
1) перший розряд - до 35 років;
2) другий розряд - до 60 років...".
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text):
"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;...".
"ПОРЯДОК організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%B...):
"...5. З метою ведення військового обліку в державі утворюється система військового обліку призовників і військовозобов’язаних (далі - система військового обліку)...
16. Військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів:
для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;
для військовозобов’язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов’язаного...
18. Взяттю на військовий облік військовозобов’язаних державними органами, підприємствами, установами та організаціями підлягають:...
особи, які досягли граничного віку (27 років) перебування на військовому обліку призовників;..
21. Військовий облік військовозобов’язаних за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов’язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, який ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Решта військовозобов’язаних перебуває на загальному військовому обліку...
56. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
організовують та ведуть військовий облік на відповідній території;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов’язаних у випадках, передбачених законодавством;...
Персонально-якісний облік призовників і військовозобов’язаних ведеться районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки шляхом обліку персональних та службових даних призовників і військовозобов’язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов’язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов’язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.
Виключення з військового обліку осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (які пропали безвісти) або засуджені до позбавлення волі, здійснюється без їх особистої присутності.
Про взяття призовників і військовозобов’язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
У разі відсутності у призовників і військовозобов’язаних військово-облікових документів районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки беруть їх на військовий облік, знімають або виключають з нього лише після відновлення зазначених документів...".
"ПЕРЕЛІК військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-20#Text):
"Номер ВОС Найменування військово-облікової спеціальності...
10.13. Без військової підготовки
998 Придатні до військової служби
999 Непридатні до військової служби у мирний час, обмежено придатні у воєнний час..".
---
Доброго дня, Валентине!
По-перше, відповідно до Закону про військову службу, у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на військовому обліку призовників (27 років) Ви набули статусу "військовозобов'язаний" і підлягали до зарахування в запас, переведенні на військовий облік до категорії "військовозобов'язані запасу"; в даному випадку до запасу другої категорії - "військовозобов’язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби". Непроведення цих заходів є, було порушенням з боку ТЦК та СП (військомату), але не означає, що Ви не є а ні призовником, а ні військовозов'язаним - Ви є, як я вважаю, військовозов'язаним запасу другої категорії.
По-друге, зарахування військовозов'язаних в запас передбачає присвоєння їм військового звання - в даному випадку звання "рядовий".
По-третє, наведений вище Перелік військово-облікових спеціальностей, в тому числі, рядового складу, передбачає номери ВОС в даному випадку (без військової підготовки), а саме: або номер 998 для військовозов'язаних, придатних до військової служби, або 999 - непридатних до військової служби у мирний час, обмежено придатні у воєнний час. Таким чином, Ви є рядовим запасу з номером ВОМ 998 (як вбачається).
Подайте на ім'я керівника за місцем роботи заяву, пояснювальку записку про обгрунтування Вашого статусу з посиланням на приведені мною нормативні акти.
Адвокат, г. Киев, 31 год опыта
Здравствуйте, Валентин!
РЕКОМЕНДУЮ ВАМ ОБРАТИТЬ ВНИМАНИЕ НА СВЕЖУЮ ОБНОВЛЕННУЮ ИНФОРМАЦИЯ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОГРАНИЧНОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ, КОТОРАЯ ОПУБЛИКОВАНА НА САЙТЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОГРАНИЧНОЙ СЛУБЫ УКРАИНЫ:
https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-v-umovah-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu/
"Перетинання державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану
03 травня 2022 07:28
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правил).
З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.
Так, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років можуть виїхати за кордон:
1. Визнані встановленим порядком непридатними до військової служби за станом здоров’я з виключенням з військового обліку (тимчасове посвідчення військовозобов’язаного або військовий квиток з відміткою, витяг з наказу про звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу);
2. Постійно проживають за кордоном (відмітка міграційної служби в паспортному документі «Постійне проживання в «___»/печатка «Оформлено виїзд на постійне проживання» або відмітка дипломатичної установи України в паспортному документі «Постійне проживання «___»/«Прийнятий на консульський облік»);
3. Є здобувачами фахової передвищої та вищої освіти за кордоном (студентський квиток або студентська віза; перекладені та нотаріально завірені документи про зарахування/навчання особи у закордонному вузі; військово-облікові документи з записом щодо надання їм відстрочки від призову (призову за мобілізацією), довідка видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти);
4. Які є уповноваженими представниками моніторингової групи, створеної відповідно до наказу Мінсоцполітики, та слідують для моніторингу умов перебування дітей за межами України;
5. Є особами з інвалідністю (незалежно від групи) (за наявності одного з таких документів, що підтверджують інвалідність: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о); посвідчення, яке підтверджує відповідний статус; пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності; довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики);
6. Для супроводу:
1) особи з інвалідністю I чи II групи - у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їхдружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);
2) особи з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, - у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи зінвалідністю I чи II групи - додатково документів, що підтверджують інвалідність);
3) особи з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, - у супроводі її опікуна (за наявності рішення про призначення опікуном над такою недієздатною особою), а у разі коли опікуна такій особі не призначено, - у супроводі одного з повнолітніх членів сім’ї (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);
4) особами з інвалідністю або іншими особами, які потребують постійного догляду, які проживають/перебувають у закладах/установах різних форм власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги закладів догляду (крім осіб з інвалідністю, зазначених в абзацах третьому - шостому цього пункту), - у супроводі осіб, у тому числі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду/ особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати особи, у тому числі працівники закладу догляду, які не перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, або працівники закладу догляду, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 50 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.
5) дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки.
Виїзд за межі України осіб для супроводу може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.
6) дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, здійснюється матір’ю та / або батьком, опікуном піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності довідки про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні,онкогематологічні онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або документа, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями);
7) дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування (далі – діти),– законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:
паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів,що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;
наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.
8) дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів, здійснюється - особи, уповноваженої керівником відповідного закладу/працівником закладу, який його заміщує або органом опіки та піклування чи обласною військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми, за наявності:
паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;
наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує;
письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого Нацсоцслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя та письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової (військово-цивільної) адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України такої сім’ї або дітей, які влаштовані в сім’ю патронатного вихователя, із зазначенням держави їх остаточного перебування;
запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.
7. Виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону. При цьому в разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів.
8. Пункт 2-6 Правил передбачає можливість виїзду за межі України інших зобов’язаних, які не віднесені до вище перелічених категорій:
1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями;
2) визнані відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії):
висновок ВЛК;
військово-обліковий документ з відповідною відміткою.
3) чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
Підтверджуючі документи:
1) свідоцтва про народження дітей (трьох і більше);
2) свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю дітей (трьох і більше
або
рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком
або
рішення суду про розірвання шлюбу та рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з батьком.
3) посвідчення батька багатодітної сім’ї.
4) чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
Підтверджуючі документи: 1) свідоцтво про народження дитини (дітей); 2) свідоцтво про смерть матері дитини або рішення суду про позбавлення матері батьківських прав або рішення суду про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав або рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою або рішення суду про оголошення матері померлою.
5) жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу":
Підтверджуючі документи: 1) свідоцтво про народження дитини (дітей); 2) свідоцтво про шлюб; 3) довідка з військової частини про проходження другим з подружжя військової служби.
6) працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України – документи про службове відрядження або надання відпустки.
9. Виїзд осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресієюрф проти України, на лікування за кордон здійснюється за наявності:
1)паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України (за їх відсутності - документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону);
2) висновку про необхідність направлення особи на лікування за кордон;
3) листа МОЗ про погоджений з іноземною стороною перелік осіб, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.
Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім’ї першого ступеня споріднення- батьків, чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених(у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) (2755-17)".
Нужна полная консультация алгоритм действий обращайтесь индивидуально через кнопку "Звернутися".
Всего доброго!
Юрист, г. Чернигов, 10 лет опыта
Валентин!
Правовые основы бронирования определены в разделе V Закона Украины "О мобилизационной подготовке и мобилизации" (далее - "Закон о мобилизации"), который отмечает, что бронирование сотрудников допускается предприятием, которому установлены мобилизационные задания (заказы), что доводятся до него на основании мобилизационных планов и договоров. Очевидно, что по состоянию на 24 февраля 2022 года большинство компаний не заключали соответствующие договоры и не имели мобилизационных заказов со стороны государства.
По этим или иным причинам, с введением военного положения Кабинет Министров Украины принял постановление от 3 марта 2022 года № 194 "О некоторых вопросах бронирования военнообязанных в условиях правового режима военного положения" (далее - "Постановление"), значительно упрощающее требования предприятий в процедуре бронирования.
Постановление в основном касается порядка бронирования, однако также указывает на основной критерий - сотрудников могут бронировать только те организации, которые удовлетворяют потребности Вооруженных Сил, других военных формирований, населения. То есть Постановлением не связывается процедура бронирования с мобилизационными задачами, что значительно увеличивает круг бизнеса, который может воспользоваться бронированием.
Кого можно забронировать?
Государство выдвигает ряд требований к сотрудникам, которые могут быть забронированы.
Во-первых, бронированию подлежат только военнообязанные лица. Например, мужчина, исключенный из военного учета в связи с непригодностью, не может считаться военнообязанным. Подобно этому таковыми не являются женщины, не состоящие на военном учете. Такие критерии для бронирования представляются логичными, ведь невоеннообязанные лица не будут мобилизованы, а потому отсутствует потребность в их бронировании.
Во-вторых, к бронированию допускаются только наемные сотрудники. Так, сегодня, механизм бронирования не допускает бронировать физических лиц-предпринимателей. Поэтому забронировать удастся только лиц, работающих в компании на основании трудового договора или контракта.
В-третьих, забронировать смогут только лиц, ранее проходивших военную службу. Об этом говорится в отдельных письмах Минобороны, которое на этом основании обосновывало отказ от согласования списков на бронирование. Впрочем, официальное решение Минобороны относительно такого критерия пока не опубликовано.
В-четвертых, для бронирования не согласовываются также те военнообязанные, которые имеют дефицитные военно-учетные специальности. Такой критерий был сформирован Минобороны в письме от 11 марта 2022 года № 220/1469. Так, забронировать не удастся лиц, у которых есть определенные ракетные, артиллерийские, танковые, радиотехнические, минные и противоминные или другие специальности.
Конкретную военно-учетную специальность, присвоенную сотруднику, следует искать в военном билете. При этом в выяснении под каким номером осуществляется учет специальности сотрудника или в расшифровке ее номера поможет Перечень военно-учетных специальностей рядового, сержантского и старшинского состава Вооруженных Сил Украины, утвержденный приказом Минобороны от 7 сентября 2020 года №317.
В-пятых, как следует из письма Минэкономики от 08 марта 2022 года № 2714-20/9420-03 (далее - "Письмо Минэкономики"), лица, имеющие отсрочку от призыва на время мобилизации и военное время также не могут быть забронированы. Таким образом, предотвращается задвоение отсрочки, например, одновременно на основаниях бронирования и по медицинским показаниям.
Процедура бронирования
Процедура бронирования многоэтапная, впрочем, для предприятия порядок действий четко определен. Как показывает практика бронирования и что не отрицается государственными органами, основная задача предприятия - четко следовать утвержденным формам документов и указаниям определенных регуляторов. Ниже предлагаем выяснить такие указания и подробные шаги бронирования сотрудников.
I этап - составление предложений по бронированию.
Прежде всего компании следует сформировать список лиц, которые компания желает предложить к бронированию (далее - "Предложения"). Такой список должен четко соответствовать форме, утвержденной Постановлением, включая следующую информацию:
- наименование органа, которому представляются Предложения
- персональные данные сотрудника (ФИО, дата рождения)
- занимаемая должность
- воинское звание и военно-учетная специальность сотрудника
- название и местонахождение компании
- название территориального центра комплектации и социальной поддержки (военкомата) по местонахождению работодателя и месту военного учета сотрудника
При подготовке Предложений предприятию необходимо определить круг лиц, которые предлагаются к бронированию с учетом необходимости выполнения таким предприятием задач по удовлетворению потребностей Вооруженных Сил, военных формирований или населения. Такими, по мнению государственных органов, могут быть определяющие должности, критические для компании, отрасли и дефицитные на рынке. Так, последними решениями Минобороны не согласовало предложение о бронировании сторожей, охранников, разнорабочих, грузчиков, уборщиков, подсобников и т. д. Таким образом, бронировать следует сотрудников, без работы которых функционирование предприятия будет невозможно или значительно усложнено. Например, приказ от 27 февраля 2022 года №93 Минэнерго определил конкретный перечень должностей, по которым допускается бронирование на объектах топливно-энергетического комплекса.
При этом следует обратить внимание, что форма Предложений, которая была утверждена вместе с Постановлением еще 3 марта 2022 года, уже не актуальна. Так, 7 марта 2022 года в Постановление были внесены изменения, которыми форма Предложения утверждена в новой редакции, в частности отредактирован объем сведений, которые следует указывать при бронировании.
Как показывает практика, органы власти достаточно скрупулезно подходят к проработке Предложений, проверяя соблюдение предприятиями всех формальных требований по их содержанию. В частности, в Письме Минэкономики указано, что не будут рассматриваться Предложения, не соответствующие форме согласно Постановлению, а также отсутствие данных в соответствующих графах Предложений. Подобные утверждения были также опубликованы на сайте Минагрополитики.
ІІ этап - направление Предложений уполномоченным органам.
Подготовленные Предложения дополняются сопроводительным письмом произвольной формы, в котором следует надлежащим образом обосновать выполнение предприятием задач по удовлетворению потребностей Вооруженных Сил, других военных формирований, населения с соответствующим подтверждением. Как свидетельствует Письмо Минэкономики, таким подтверждением может быть решение Кабинета Министров Украины или определенных военных администраций, заключенный договор и другое. Впрочем, на практике в случае отсутствия таких решений или договоров доказательствами также могут служить и письма от государственных администраций об участии предприятия в удовлетворении потребностей населения или военных формирований.
При этом, определенные предприятия, хотя могут и не иметь указанных выше доказательств, однако сама деятельность такого предприятия может свидетельствовать о зависимости благосостояния населения от их работы (например, это может иметь место для банков, ритейла, продовольственных магазинов, сельскохозяйственных предприятий, объектов критической инфраструктуры и подобное). В любом случае в сопроводительное письмо следует включить детальное обоснование деятельности компании и ее важность в период военного положения.
Указанные Предложения и письмо направляются по электронной почте органам государственной власти, другим государственным органам соответствующей сфере управления для анализа и дальнейшего обобщения. То есть если речь идет о банке, то органом управления такого предприятия является Национальный банк Украины, если же Предложения представляются ИТ компанией, то их обработка относится к Минцифре и так далее.
Несмотря на это, нередки случаи, когда Предложения с письмом следует направлять военным администрациям на местах, которые в свою очередь осуществляют дальнейшее направление таких документов профильным органам. Учитывая это, перед направлением пакета документов, рекомендуем уточнять у военных администраций по местонахождению предприятия информацию о необходимости согласования с ними Предложений.
III этап - одобрение Предложений рядом государственных органов.
Согласование и одобрение Предложений осуществляется цепочкой государственных органов. Сначала таким являться военная администрация (если такая практика подтверждена в конкретной области), которая в дальнейшем направляет Предложения профильному регулятору. Соответствующий орган согласовывает Предложения с Минобороны. В конечном счете, последним органом согласования является Минэкономики, принимающее окончательное решение.
IV этап - принятие решения об отсрочке.
Решение об отсрочке принимается Минэкономики в течение одного рабочего дня, о чем сообщается Минобороны и другие органы в цепочке согласования путем направления копии решения.
Само принятое решение Минэкономики, в частности выписка из соответствующего приказа, является подтверждением предоставления отсрочки от призыва на военную службу во время мобилизации и военное время сроком до шести месяцев.
Если понадобиться моя помощь, обращайтесь через кнопку "Обратиться".
При обращении указывайте свой e-mail, по которому с Вами можно связаться.
Всего доброго!