Начните консультацию с юристом онлайн
В данный момент мой брат (22 года студент,не служил), находится в оккупированном Херсоне. Родители хотят что бы он выехал через Крым в Грузию к знакомым. Мой вопрос относится к закону о военном положении и запрету выезда с территории украины мужчинам призывного возраста. Хотим понимать его юридический статус в таком случае. Будет ли он обязан ехать в Украину из Грузии или есть возможность остаться в Грузии до завершения военных действий в Украине не нарушая законов Украины. Есть ли исключения для таких случаев?
Какая ответственность?
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (5)
Юрист, 2 года опыта
Добрый день, нужна полная консультация в ходе которой будет разработан определённый алгоритм действий, обращайтесь индивидуально через кнопку "Звернутися".
Адвокат, г. Киев, 5 лет опыта
Добрый день!
Вам не грозит никакой ответственности, поскольку вы действуете в условиях крайней необходимости, у вас не было другого варианта спасти свою жизнь, кроме как выехав с оккупированной териитории через Крым в третью страну.
Для более подобной консультации нажимайте кнопку "Обратиться".Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта
Общаться в чатеДоброый день, Александр!
Формально ответственность за незаконное пересечение границы предусмотрена статьей 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України).
"Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади -
тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -
тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Чинність цієї статті не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо вони звернулися із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
Но на деле в Вашем случае эта статья действовать не будет, поскольку Вы согласно ст. 18 Уголовного кодекса Украины находились в состоянии крайней необходимости:
«Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода».
То есть в данном случае Вы защищали свое конституционное право на жизнь, независимо от способа этой защиты.
Советую по приезду в ЕС обратится в украинское консульство или посольство, где изложить обстоятельства своего пересечения границы и стать на учет. Это даст Вам стопроцентную гарантию из бежать любой ответственности. Помните, Ваш случай не единственный: многие поступают так, не имея другой возможности избежать попадания на оккупированные территории.
То же самое рекомендует вице-премьер, министр по вопросам реинтеграции Ирина Верещук.
Прямая речь: "Виїдьте, будь ласка, бо наша армія обов’язково деокуповуватиме ці землі. Наша воля це робити є непохитною. І дуже-дуже важко потім буде відкрити гуманітарний коридор, коли там будуть діти… Ми знатимемо, що там діти, і ми будемо безсилі, і цього дуже не хочеться. Повірте, деокупація буде дуже швидко. Контрнаступ обов’язково буде".
При этом Верещук призвала «скористатися для виїзду тимчасово, виданими для цього окупантами "фейковими" документами і запевнила, що українська влада за це не каратиме».
Прямая речь: "Вони (то есть Ви – ред. моя) не порушать закон, якщо виїдуть через тимчасово окуповані території. Ми знаємо, що це на сьогодні – ледь не єдині гуманітарні коридори, якщо їх так можна назвати, і яким можна виїхати. Отже, якщо є можливість, виїдьте, особливо, з дітками.
Як тільки ви потрапите на територію третіх країн – Європейського Союзу чи ще когось – зверніться в будь-яке консульство або знайдіть можливість зателефонувати до нас. Навіть без жодних документів вас впустять всі країни. Як буде потрібно, ми виготовимо документи, передамо в консульство, де ви будете знаходитись".
При наличии вопросов, обращайтесь ко мне лично, нажав кнопку "звернутись". Удачи!
Юрист, г. Чернигов, 6 лет опыта
Общаться в чатеВІТАЮ!
Питання складне, наразі точної інформації немає.
Має місце перетин кордону без проставлення відповідних відміток в паспорті, тобто незаконний перетин.
Відповідно якщо мова йде про незаконний перетин, то наразі є 2 юридичні склади відповідальності:
адміністративна стаття 2041 Кодексу України про адміністративні правопорушення
кримінальна стаття 332-2 Кримінального кодексу України.
Окрім того, за останніми повідомленнями секретаря РНБО, "усіх чоловіків, які покинули Україну без відповідного дозволу будуть виловлювати на зворотньому шляху". https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/7/7337963/
Тому наразі ще ніхто не знає, які саме дії будуть провадити щодо осіб, що перетнули кордон незаконно.
Однак у майбутньому має бути розроблених механізм щодо подібних випадків, адже йде мова про збереження життя та здоров'я.
Стаття 3 Конституції України. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
КОЖНИЙ ВИПАДОК БУДЕ ВИВЧАТИСЬ ІНДИВІДУАЛЬНО.
ПЕРЕКОНАНИЙ, ЩО ЗА ТАКИЙ ВИЇЗД ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕ НАСТАНЕ.
Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши кнопку «Звернутися»!
Адвокат, г. Киев, 31 год опыта
Добрий день!
ПРИ ТАКИХ УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ, З МЕТОЮ ВРЯТУВАННЯ СВОГО ЖИТТЯ, ЗДОРОВ»Я ТА ЖИТТЯ, ЗДОРОВ»Я СВОЇХ БЛИЗЬКИХ РОДИЧІВ, ВИ ТАК МОЖЕТЕ ВЧИНИТИ І ЗА ЦЕ НЕ БУДЕ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):
Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)
"Стаття 39. Крайня необхідність
1. Не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.
2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.
3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.
Стаття 40. Фізичний або психічний примус
1. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
2. Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.
Стаття 42. Діяння, пов'язане з ризиком
1. Не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети.
2. Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.
3. Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій".
Важливою гарантією дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному процесі та обов’язковою складовою справедливого судового розгляду є презумпція невинуватості. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України). Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов’язок доведення вини особи покладається на державу».
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):
Конституція України | від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (rada.gov.ua)
"Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".
КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):
Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)
"Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини
1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї
1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
2. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.
3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення".
ДО СКЛАДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ.336 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ (УХИЛЕННЯ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ), ВХОДЯТЬ ОЗНАКИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ: ОБ"ЄКТ, ОБ"ЄКТИВНА СТОРОНА, СУБ"ЄКТ ТА СУБ"ЄКТИВНА СТОРОНА.
ТАК, З ОБ"ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ВИ ФАКТИЧНО НЕ ВЧИНЯЛИ УХИЛЕННЯ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ, ТАКІ СКЛАДОВІ ВІДСУТНІ.
ТАКОЖ, НЕ МОЖЛИВО СКАЗАТИ, ЩО ВИ Є СУБ"ЄКТОМ ЦЬОГО ЗЛОЧИНУ, ТАК ЯК ВАМ НЕ ПРОВЕДЕНО ВЛК (МЕДКОМІСІЮ), ТОМУ НЕ МЖЛИВО ВИЗНАЧИТИ, Є ВИ ПРИДАТНИМ, ЧИ НЕПРИДАТНИМ ДО ПРИЗОВУ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ, ТАКОЖ, НЕ ВИЧВЕНО ВАС, ЯК ОСОБУ, ЯКА МАЄ ЧИ НЕ МАЄ ПІДСТАВИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВІДСТРЧОКИ, ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПРИЗОВУ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ.
КРІМ ТОГО, З СУБ"ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ,.НЕ ДОВЕДЕНО НАЯВНІСТЬ У ВАС УМИСЛУ НА СКОЄННЯ УХИЛЕННЯ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ, НАСЛІДКИ, ПРИЧИННИЙ ЗВ"ЯЗОК МІЖ НИМИ.
ТАКИМ ЧИНОМ, В ВАШИХ ДІЯХ ВІДСУТНІ ОЗНАКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗА УХИЛЕННЯ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ ЗА СТ.336 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ.
У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".
Всього доброго!