Срок нахождения в Украине с статусом временная защита.

Доброго дня!

Безвізовий режим розповсюджується на територію держав-членів ЄС, крім Об’єднаного Королівства та Ірландії:

Держави-члени ЄС, які є частиною території Шенген: Австрія, Бельгія, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Іспанія та Швеція;

Держави-члени ЄС, в яких ще не в повному обсязі впроваджена Шенгенська нормативно-правова база (тобто ті, що не є частиною території Шенген без внутрішніх кордонів): Болгарія, Хорватія, Кіпр та Румунія. * * Перебування у цих країнах не буде враховуватися під час підрахування днів перебування на території Шенген. 90-денний ліміт для кожної з цих країн буде підраховуватись окремо. Наприклад, якщо у подорожуючого вичерпаний 90-денний ліміт перебування на території Шенген, він може одразу ж поїхати безпосередньо у Хорватію та перебувати там до 90 днів.

Безвізовий режим розповсюджується також на держави - асоційовані учасники Шенгенської угоди: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.

Безвізовий режим розповсюджується тільки на європейську територію Франції та Нідерландів.

2. Як довго можна знаходитися без візи на території країн-учасниць Шенгенської угоди?

Ви можете перебувати на території країн-учасниць Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180-денного проміжку часу.

При застосуванні цього правила необхідно врахувати наступне:

День в’їзду вважається першим днем перебування на шенгенській території;

День виїзду вважається останнім днем перебування на шенгенській території;

180-денний проміжок часу не є фіксованим. Мова йде скоріше про гнучкі часові рамки. При цьому проміжок часу розглядається, виходячи з відповідного дня перебування (будь то з моменту в’їзду на територію Шенген або з дня проведеної перевірки, наприклад у зв’язку з перевіркою з боку національної внутрішньої поліції або офіцера прикордонної служби при виїзді з країни);

Відсутність у країнах Шенгенського простору безперервно протягом 90 днів дозволяє нове перебування до 90 днів.

Прохання звернути увагу на те, що попереднє перебування під час дії дозволу на довгострокове проживання або візи, яка дозволяє перебування більше 90 днів, не враховується під час підрахунку днів безвізового перебування.

Видача дозволів на проживання та віз, що дозволяють перебування більше 90 днів, регулюється положеннями інших законів, тому згадані вище підрахунки днів перебування сюди не відносяться. Відповідно до положень § 6 абз. 3 Федерального закону про перебування іноземних громадян в’їзд у Німеччину з метою довготривалого перебування повинен здійснюватися за наявності національної візи.

Безвізове перебування у країнах шенгенської угоди після закінчення тривалого (більше 90 днів) перебування - по національній візі або за дозволом на проживання є можливим, проте Вам необхідно виїхати із шенгенської території, а потім в'їхати по біометричному паспорту уже після закінчення терміну дії національної візи (категорії D)/дозволу на проживання . У даному випадку при в'їзді перевіряються умови Ст. 6 Шенгенського кодексу про кордони, який регулює безвізовий в'їзд.

Якщо Ви залишитеся у країнах Шенген, умови безвізового в'їзду не будуть виконані і у Вас можуть виникнути проблеми на кордоні через недозволене (нелегальне) перебування.

3. Чи можу я під час цього періоду багаторазово в’їжджати на територію Шенгенських країн?

Так, Ви можете. Проте Вам необхідно самостійно добросовісно вести підрахунок кількості Ваших попередніх днів перебування, щоб не перевищити дозволену кількість днів перебування – 90 днів у 180-денний проміжок часу (див. вище). Кількість днів перебування Ви можете підрахувати за допомогою «калькулятора терміну перебування»

Більше інформації щодо підрахунку Ви можете знайти за наступним лінком

Підрахунок дозволеного терміну перебування під час короткострокових поїздок

4. Який проїзний документ я маю мати з собою для безвізового в’їзду на територію Шенгенських країн?

Вам потрібно мати біометричний закордонний паспорт, який повинен бути дійсним ще протягом щонайменше трьох місяців після запланованої дати виїзду із шенгенської території. Ваш паспорт є біометричним, якщо він містить значок наявності чипа на передній та на ідентифікаційній сторінках паспорта. Це стосується українських паспортів серії FB, FE, FF, FG, FH, FJ, PU, SU, DU, а також усіх закордонних паспортів, виданих після 1 січня 2017 року.

5. Чи наявність безвізового режиму надає мені право на в’їзд на територію Шенгенських країн?

Безвізовий режим не надає Вам права на безумовний в’їзд та перебування на території Шенген. Держави-члени мають право на відмову у в’їзді та перебуванні на їх території, якщо не виконана одна або більше із перелічених нижче умов.

Для перебування, що не перевищує 90 днів у 180-денному проміжку часу, для громадян третіх країн діють такі правила:

а) наявність дійсного проїзного документу (див. пункт 4) або документу, що авторизує перехід кордону

б) наявність підтвердження мети та умов запланованого перебування, наявність достатніх коштів для фінансування запланованого перебування та повернення в країну походження

в) відсутність занесення особи до Шенгенської інформаційної системи з метою заборони в’їзду

г) Ви не становите загрозу для громадського порядку, внутрішньої безпеки, громадського здоров'я відповідно до Ст. 2 абз. 19 Шенгенського кодексу про кордони або для міжнародних відносин однієї чи декількох країн-учасниць Шенгенської угоди, а також Ваші дані не занесені до національних баз даних з метою заборони в’їзду до цих країн з цієї ж причини.

6. Які документи я маю показати під час перетину кордону офіцерові прикордонної служби?

Ви маєте показати під час перетину кордону Ваш біометричний закордонний паспорт. Додатково Вас можуть попросити надати документи щодо мети та умов запланованого перебування (наприклад, квитки на літак на наступний рейс або для повернення в країну походження, бронювання житла, запрошення, якщо метою Вашої поїздки є приватний чи службовий візит, запрошення на конференцію, виставку або на інші заходи, підтвердження про зарахування Вас для участі у курсах, тренінгах або мовних курсах тощо **), а також підтвердження наявності достатніх коштів для фінансування запланованого перебування (див. нижче). Якщо подорожують неповнолітні діти, то особу, яка їх супроводжує, можуть попросити надати додатково заяву від осіб, що мають право опіки над дитиною (як правило, батьків), про їх згоду на виїзд дитини за кордон.

** Перелік можливих документів для підтвердження Ви можете знайти у додатку І Шенгенського кодексу про кордони (Розпорядження 562/2006)

7. Скільки грошей мені потрібно мати з собою для в’їзду у Німеччину чи в інші країни – учасниці Шенгенської угоди?

Для в’їзду у Німеччину не встановлено нормативної добової суми. Скоріше навпаки у кожному окремому випадку необхідна особлива перевірка з боку службовців прикордонної поліції під час контролю в’їзду на кордоні. При цьому враховуються особисті обставини, такі як тип та мета подорожі, тривалість перебування, наявність місця для проживання у друзів чи членів родини або оплаченого готелю чи іншого житла як частини туристичного перебування, а також кошти на харчування.

Якщо іноземний громадянин не може документально підтвердити ці обставини або хоча б надати правдиву інформацію щодо свого перебування, то у нього мають бути наявні грошові кошти у розмірі 45 Євро на добу на 1 особу. У його розпорядженні є можливості підтвердження фінансування мандрівника, передбачені Візовим кодексом Європейської спільноти. Забезпечення фінансування подорожі можна підтвердити у вигляді готівкових коштів, дебетових або кредитних банківських карток, що мають міжнародне визнання, чеків, гарантійних депозитів від особи, що запрошує, або третьої особи у німецькому Відомстві в справах іноземних громадян у запланованому місці перебування, заява-зобов’язання, оформлена у німецькому Відомстві в справах іноземних громадян тощо.

Дійсність кредитної картки може перевірятися прикордонними службами шляхом контактування з фінансовою установою, що її видала, або іншими доступними їм методами.

Верифікація заяви – зобов’язання та інших запрошень може здійснюватися шляхом контактування з особою, що запрошує, або перевірки її фінансової спроможності через національні контактні установи тієї країни, де вона проживає.

Окрім того, має бути гарантія того, що повернення в країну проживання або транзит іноземного громадянина є можливими. Підтвердженням цього можуть бути проїзні квитки, виписані на ім’я та прізвище мандрівника, які не можна передати в користування третій особі, або авіаквиток. Квиток має містити інформацію про дати подорожі та відповідний транспортний засіб.

Під час подорожей в інші шенгенські країни контроль з боку службовців прикордонної поліції під час в’їзду у відповідну країну відбувається за такими ж критеріями. Прохання звернути Вашу увагу на те, що майже всі країни-учасниці Шенгенської угоди встановили нормативні добові суми (інформація англ. мовою)***

*** Reference amounts for the crossing of the external borders, as referred to in Article 5(3) of Regulation (EC) No 562/2006 of the European Parliament and of the Council of 15 March 2006 establishing a Community Code on the rules governing the movement of persons across borders (Schengen Borders Code)

8. Чи мені завжди потрібно мати з собою поліс медичного туристичного страхування?

Громадяни третіх країн, що користуються правом безвізового в’їзду, повинні мати з собою поліс медичного туристичного страхування під час в'їзду на територію країн Шенгенської угоди.

С уважением,

Константин Гончаренко

Доброго дня.

Якщо Ваша дружина отримала право на тимчасовий захист в Швеції і це підтверджено карткою UT, то при пред'явленні її на кордоні, польськи пркордонні служби не можуть відмовити їй у в'їзді на територію ЄС в межах 90 денного строку протягом 6 місяців.

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

За потреби може бути надана письмова консультація.

Доброго дня, Владиславе!

Українцям з 04 березня 2022 року на підставі рішення Ради ЄС і статті 5 Директиви від 20 липня 2001 року № 2001/55/EC про мінімальні стандарти надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та несення їх наслідків надано можливість отримати дозвіл на проживання на території Європейського Союзу на 1 рік.

За загальним правилом тривалість тимчасового захисту становить 1 рік, який може бути автоматично подовжений кожні 6 місяців ще на 1 рік. Однак, якщо підстави для тимчасового захисту зберігаються і після цього строку, Європейська комісія може запропонувати продовження дії такого захисту ще до 1 року. При цьому кожна країна-член ЄС самостійно визначає тривалість надання тимчасового захисту. Таким чином, загалом тимчасовий захист без попереднього подання заявки на притулок (отримання статусу біженця) надає громадянам дозвіл на проживання в країнах ЄС до 3 років.

Водночас, якщо ситуація в Україні покращиться та дозволятиме переміщеним людям безпечно повернутися додому, то Єврокомісія може запропонувати припинити дію Директиви.

Ані законодавство України, ані правила ЄС не забороняють повернення українців додому в будь-який час. Проте існують певні процедурні відмінності для зворотного шляху особи, яка отримала статус біженця, та особи, що перебуває під тимчасовим захистом ЄС.

Так, здійснення біженцем дій, спрямованих на повернення на територію власної держави прирівнюється до повернення під її захист. Що, відповідно, зумовлює автоматичну втрату статусу біженця незалежно від підстав та умов такого повернення.

Натомість особа, яка отримала тимчасовий захист ЄС, може в будь-який зручний для неї час та на невстановлений термін повернутися до рідної країни без втрати цього статусу. Така можливість наразі є вкрай необхідною для осіб, чиї домівки розташовані на відносно безпечних територіях та є потреба відвідати сім’ю або родичів похилого віку.

Як правове підтвердження викладеного вище наведемо положення Директиви Ради ЄС 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року для забезпечення мінімальних стандартів надання тимчасового захисту у випадках масового напливу переміщених осіб. Про можливість добровільного повернення свідчить стаття 21 Директиви.

Додатково зауважимо: якщо особа, яка користується тимчасовим захистом, має потребу поїхати до іншої країни – не члена ЄС чи Шенгенської зони, вона не втрачає належних їй пільг за умови подальшого повернення.

Проте деякі країни Європейського Союзу на рівні внутрішнього законодавства можуть встановлювати строки для перебування українців за межами таких країн – надавачів захисту до моменту їх повернення без втрати такого статусу. Як правило, цей строк складає 30 днів (наприклад, у Польщі, що прийняла найбільшу кількість українців). Варто також зауважити, що в деяких країнах такого обмеження немає взагалі.

Навіть у разі втрати статусу тимчасового захисту, що надавався країною, внаслідок перевищення строку виїзду за її межі, особа може перебувати у такій країні на підставі безвізового режиму, хоча вже й без передбачених захистом пільг. Наприклад, у Польщі такий термін наразі подовжений до 31 грудня 2022 року замість загальних 90 днів протягом 180 днів. Окрім того, Директива не встановлює заборони для повторного клопотання про отримання статусу тимчасового захисту в разі його втрати.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Статус Тимчасовий захист дозволяє українцям вільно пересуватися в межах ЄС. Кожна країна-член ЄС може самостійно визначати тривалість його надання, але загальною рекомендацією є один рік, який може бути автоматично подовжений кожні шість місяців ще на рік.

Законодавство України та правила Євросоюзу не забороняють повертатися українцям додому. Проте існують певні процедурні відмінності для зворотного шляху для людей, які набули статусу біженця та тих, хто перебуває під тимчасовим захистом ЄС.

Українці, які отримали тимчасовий захист Євросоюзу, можуть у будь-який час та на невстановлений термін повернутися до рідної країни та не втратити цей статус. Така можливість зараз вкрай необхідна особам, чиї будинки розташовані на відносно безпечних територіях.

Не втрачаєте пільги та статус можна лише за умови подальшого повернення до Євросоюзу. Проте, деякі країни Євросоюзу на рівні внутрішнього законодавства можуть встановлювати терміни для перебування українців за межами таких країн. Зазвичай, цей термін становить 30 днів.

Успіхів

Добрый день!

При предъявлении карты Швеции временной защиты отказа при пересечении границы с Польшей не будет.

В случае вопросов, набирайте.