Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

07 серпня 2022, питання №70823

Відмова виконувати бойове завдання

Доброго дня! Ситуація така. Мій батальйон знаходиться в зоні бойовий дій. Особисто я не бажаю виконувати бойові завдання та знаходитись в зоні бойових дій. Що мені грозить у випадку відмови виконувати бойове завдання та як взагалі вийти із зони бойових дій в тил. Перевестись не варіант?

Відповіді юристів (3)

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич рік тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 32 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго дня, Петре!

    Це питання достатньо складне!

    Відповідно до ст. 402 Кримінального кодексу України непокора (відкрита відмова виконати наказ начальника), а також інше умисне невиконання наказу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

    Також згідно зі ст. 403 Кримінального кодексу України невиконання наказу начальника, вчинене за відсутності ознак непокори, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

    Основа відмінність між двома злочинами полягає в тому, що при невиконанні наказу (ст. 403) відсутні відкрита заява про небажання виконувати наказ і демонстративні дії, що свідчать про явне небажання підлеглого коритися наказу начальника. Обов’язковою ознакою об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 403 Кримінального кодексу України, є настання через невиконання наказу тяжких наслідків.

    Відповідно до Статуту Статут внутрішньої служби ЗСУ та Дисциплінарного статуту ЗСУ командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству.

    Стаття 41 Кримінального кодексу України визначає, що наказ або розпорядження є законними, якщо вони:

    • віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень;
    • за змістом не суперечать чинному законодавству;
    • не пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.

    Виконанню підлягає тільки законний наказ.

    Явно злочинним слід вважати наказ, злочинний характер якого очевидний, зрозумілий як для того, хто його віддає, так і для того, кому він адресований, а також для інших осіб. Тобто злочинність такого наказу повинна бути очевидною і не викликати сумнівів.

    Особа, що виконала явно кримінально протиправний наказ або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.

    Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно кримінально протиправний наказ або розпорядження. Варто зазначити, що виконавець наказу може бути звільнений від відповідальності, якщо він не усвідомлював і не міг усвідомлювати злочинність наказу. У такому випадку відповідальності підлягає тільки особа, що віддала кримінально протиправний наказ.

    Чи варто писати відмову від виконання наказу?

    Відповідно до статті 37 розділу І, частини І Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. У свою чергу, підлеглий має право звернутися до командира з проханням уточнити наказ.

    Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов’язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов’язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

    Тому у випадках невпевненості у можливості виконати наказ я раджу писати рапорт про уточнення наказу, обов’язково в ньому зазначаючи про те, що Ви НЕ відмовляється виконувати наказ. Це передбачено наступними нормативно-правовими актами:

    • Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III;
    • Статут внутрішньої служби ЗСУ від 24.03.1999 № 548-XIV;
    • Дисциплінарний статут ЗСУ від 24.03.1999 № 551-XIV.

    Будуть додаткові питання чи уточнення, натискайте кнопку "звернутись" біля мого профілю. Буду радий допомогти!

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю, Петро!

    Доброго дня! Ситуація така. Мій батальйон знаходиться в зоні бойовий дій. Особисто я не бажаю виконувати бойові завдання та знаходитись в зоні бойових дій. Що мені грозить у випадку відмови виконувати бойове завдання та як взагалі вийти із зони бойових дій в тил. Перевестись не варіант?

    ВАМ ЗАГРОЖУЄ КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

    Стаття 402. Непокора

    1. Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу -

    карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

    2. Те саме діяння, якщо воно вчинено групою осіб або спричинило тяжкі наслідки, -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

    3. Непокора, вчинена в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

    карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

    4. Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, -

    карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

    Примітка. Під бойовою обстановкою в розділі XIX цього Кодексу слід розуміти обстановку наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування військової зброї і техніки стосовно військового супротивника або військовим супротивником. Обстановка бою, в якому бере участь військове з’єднання, частина (корабель) або підрозділ, розпочинається і закінчується з наказу про вступ у бій (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою.

    {Стаття 402 в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}

    Стаття 403. Невиконання наказу

    1. Невиконання наказу начальника, вчинене за відсутності ознак, зазначених у частині першій статті 402 цього Кодексу, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

    карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавленням волі на строк до двох років.

    2. Те саме діяння, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

    карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

    3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

    {Стаття 403 в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}

    ...

    ЩОДО ПЕРЕВЕДЕННЯ, ТО ДЛЯ ЦЬОГО МАЮТЬ БУТИ ПІДСТАВИ. ЯК МІНІМУМ, СТАН ЗДОРОВ'Я.

    ТРЕБА ДЕТАЛЬНІШЕ ПРОАНАЛІЗУВАТИ ВАШУ СИТУАЦІЮ.

    Якщо Вам потрібна детальна консультація або алгоритм дій, натискайте кнопку "Звернутися".

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович рік тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Добрий день!

    ДЛЯ ПЕРЕВЕДЕННЯ ДО ІНШОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ (ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ), ТРЕБА СПОЧАТКУ ОТРИМАТИ ВІДНОШЕННЯ З ТІЄЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ (ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ), КУДА МАЮТЬ НАМІР ВАС ПРИЙНЯТИ, ПІСЛЯ ЧОГО ВЖЕ ПОДАВАТИ РАПОРТ НА ПЕРЕВЕДЕННЯ ДО ІНШОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ (ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ), РАЗОМ З ЦИМ ВІДНОШЕННЯМ З ТІЄЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ (ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ).

    ПРИ НАЯВНОСТІ ТАКИХ УМОВ ТА ПІДСТАВ:

    Указ Президента України

    Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України:

    Про Положення про проходже... | від 10.12.2008 № 1153/2008 (rada.gov.ua)

    "Переміщення військовослужбовців

    110. Переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.

    Переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється:

    між з'єднаннями, військовими частинами, оперативними командуваннями - наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні з'єднання, військові частини та оперативні командування;

    між видами Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України;

    між військовими частинами видів, родів військ (сил) Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані Міністерству оборони України, - наказом керівника служби персоналу Міністерства оборони України.

    Форма та порядок надання клопотання визначаються Міністерством оборони України.

    Переміщення осіб офіцерського складу між видами Збройних Сил України, з'єднаннями, військовими частинами та оперативними командуваннями, здійснюється наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні види Збройних Сил України, з'єднання, військові частини та оперативні командування, крім посад, що належать до повноважень вищої посадової особи.

    Призначення на посади, що належать до номенклатури посад нижчої посадової особи, здійснюється наказами тих командирів (начальників), до номенклатури призначення яких належать посади, з яких переміщуються військовослужбовці...

    112. Військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов'язаній із керівництвом підлеглими особами.

    Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:

    неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

    неможливість проживання членів сім'ї військовослужбовця за станом здоров'я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;

    потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.

    Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв'язку із службовою необхідністю та за станом здоров'я на нове місце військової служби без його згоди.

    113. Переміщення військовослужбовця за станом здоров'я або за станом здоров'я членів його сім'ї здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.

    Для переміщення в іншу місцевість військовослужбовець до рапорту додає відповідні документи, які підтверджують необхідність зміни місця проживання:

    дружини (чоловіка);

    його (її) неповнолітніх дітей, повнолітніх дітей - учнів (студентів) навчальних закладів за денною формою навчання, які перебувають на утриманні військовослужбовця, та дітей-інвалідів I або II групи;

    непрацездатних батьків військовослужбовця та його (її) дружини (чоловіка);

    братів, сестер військовослужбовця та його (її) дружини (чоловіка), які перебувають на його (її) утриманні.

    Переміщення на нове місце військової служби військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, викликане потребою догляду за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) чи особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця, здійснюється командирами з'єднань, рівнозначними їм і вище посадовими особами на підставі рапорту військовослужбовця та відповідних документів, які підтверджують потребу в постійному сторонньому догляді (допомозі, нагляді) за ними.

    114. У разі коли переміщення військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, на нове місце військової служби передбачає зміну місця проживання його сім'ї, а дружина (чоловік) військовослужбовця також проходить військову службу за контрактом, одночасно з прийняттям рішення про переміщення військовослужбовця на нове місце військової служби, крім випадків переміщення на підставі висновку атестування чи у порядку реалізації накладеного дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також якщо може виникнути обставина, що порушує вимоги частини першої статті 27 Закону України "Про запобігання корупції", вирішується (за їх згодою) питання щодо переміщення у цю ж місцевість його (її) дружини (чоловіка).

    Переміщення на нове місце військової служби не здійснюється також, якщо військовослужбовці, які перебувають у шлюбі, не можуть бути одночасно призначені на військові посади в межах одного населеного пункту (гарнізону) та в разі відмови одного з них від звільнення з військової служби.

    Порядок організації контролю за прибуттям військовослужбовців до нового місця служби визначається Міністерством оборони України".

    "Види посад та вимоги при призначенні на посаду

    82. Призначення військовослужбовців на посади здійснюється:

    1) на вищі посади - у порядку просування по службі;

    2) на рівнозначні посади:

    у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

    у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби);

    для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця;

    за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

    за сімейними обставинами - на особисте прохання;

    з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;

    у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності;

    у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;

    вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах;

    у разі проведення заміни у військових частинах (підрозділах), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в районах проведення антитерористичних операцій;

    у разі відсутності можливості поновлення на попередній посаді у зв’язку з незаконним звільненням або переміщенням по службі - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;

    3) на нижчі посади:

    у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

    за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

    з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;

    за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;

    у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

    у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;

    у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

    вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;

    за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду – на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад;

    4) у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;

    5) у зв'язку із закінченням строку перебування на посаді;

    6) у зв’язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану;

    7) у зв'язку зі звільненням осіб сержантського і старшинського складу, які займали посади офіцерського складу;

    8) у зв’язку з призначенням на посади, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, - на особисте прохання за рішенням посадової особи, до повноважень якої належить призначення на посади відповідно до переліку посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, який визначається Міністерством оборони України;

    9) у разі запровадження нового військового звання.

    Посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачено вище військове звання, ніж за займаною посадою, а за умови рівних військових звань - більший посадовий оклад (тарифний розряд).

    Призначення військовослужбовців на інші посади також здійснюється у випадках, передбачених пунктами 102 і 104 цього Положення".

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    Всього доброго!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України