Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Військове право, 03 листопада 2022, питання №75277

Звільнення зі служби по ст.26

Подав рапорт на звільнення за смійними обставинами згідно ст.26
У зв‘язку з доглядом за особою з інвалідністю 2 групи
Рапорт розглядається вже з 4.10.22 року
На даний час знаходжусь в частина на ППД очікую рішення
Чи мають право мене відправляти в зону бойових дій і щоб там я очікував наказу на звільнення?
Чи маю право я відмовитись від виконання такого наказу у зв‘язку з сімейними обставинами за якими я звільняюсь?

Відповіді юристів (3)

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич рік тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 32 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго дня, Андрію!

    За таких умов час подавати скаргу! Порядок її подачи такий:

    Військовослужбовці мають право самостійно захистити порушені права під час проходження служби двома способами:

    - зверненням з позовом до суду

    - поданням скарги відповідній посадовій особі.

    Зазначене питання регулюється Дисциплінарним статутом Збройних Сил України та Законом України «Про звернення громадян».

    Військовослужбовець має право подати скаргу, ЯКЩО ВВАЖАЄ, що його ПРАВА, ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ БУЛИ ПОРУШЕНІ:

    незаконним рішенням, діями або бездіяльністю командирів; незаконним покладенням на нього обов'язків; незаконним притягненням до відповідальності; незаконними діями інших військовослужбовців.

    Залежно від виду порушення СКАРГА ПОДАЄТСЬЯ ДО:

    органів військового управління; посадових осіб; військової служби правопорядку; органів, які проводять досудове слідство; інших державних органів.

    З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються.

    Якщо військовослужбовець, який подає скаргу, не знає, з чиєї вини порушені його права, скарга подається у порядку підпорядкованості безпосередньому командиру.

    СКАРГА МОЖЕ ПОДАВАТИСЬ УСНО і ПИСЬМОВО:

    - військовослужбовцем,

    -членом сім’ї військовослужбовця

    -іншою заінтересованою особою.

    Усі скарги у день їх надходження заносяться до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян.

    Усну скаргу військовослужбовці, члени їх сімей та інші громадяни мають право подати командирам військових частин під час особистого прийому, що визначено у кожній військовій частині, установі, організації.

    ПИСЬМОВУ СКАРГУ бажано подавати у двох примірниках до відділу військової частини або іншого державного органу, у компетенції якого розгляд вашого питання. Другий примірник з відміткою про отримання залишається у особи, яка подала скаргу. Він є підтвердженням того, що військова частина або інший орган отримали скаргу, і може бути використаний як доказ факту звернення, якщо виникне потреба оскаржити затримку або незадовільні результати розгляду скарги.

    У письмовій скарзі слід вказати

    -прізвище, ім’я і по батькові,

    -адресу місця проживання і номер телефону,

    -посадову особу або орган державної влади, якому адресована скарга,

    -ясно і докладно описати обставини порушення вашого права, суть порушення,

    -зазначити, які дії ви просите відповідальну посадову особу вчинити для відновлення цього права, вказати дату і поставити підпис.

    Якщо ви бажає бути присутнім при розгляді скарги, про це теж варто зазначити у ній.

    ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ, які подали заяву чи скаргу, МАЮТЬ ПРАВО:

    • особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звернутися за допомогою до свідків;

    • подати додаткові матеріали, що стосуються справи, чи клопотати, щоб їх вимагав командир або орган, який розглядає заяву або скаргу;

    • бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги;

    • одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

    • ознайомитися з матеріалами перевірки заяви чи скарги;

    • оскаржити прийняте за їхньою заявою чи скаргою рішення в суді;

    • вимагати відшкодування збитків у встановленому законом порядку.

    Під час розгляду пропозиції, заяви чи скарги не допускається розголошення командиром чи іншою особою, яка бере участь у розгляді, відомостей про особисте життя військовослужбовця без його згоди, а також розголошення іншої інформації, якщо це зачіпає його права і свободи, законні інтереси.

    СТРОКИ РОЗГЛЯДУ

    УСІ пропозиції, заяви чи скарги розглядаються і вирішуються у строк НЕ БІЛЬШЕ ОДНОГО МІСЯЦЯ з часу їх отримання, а ті, що НЕ ПОТРЕБУЮТЬ ДОДАТКОВОГО ВИВЧЕННЯ й перевірки, - невідкладно, але НЕ ПІЗНІШЕ П'ЯТНАДЦЯТИ ДНІВ з часу їх надходження.

    Якщо у місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, командир встановлює новий строк, про що сповіщається військовослужбовець, який подав звернення.

    При цьому ЗАГАЛЬНИЙ СТРОК розгляду пропозиції, заяви чи скарги не може перевищувати СОРОКА П'ЯТИ ДНІВ.

    Несвоєчасний, неповний розгляд скарги або незаконне рішення посадової особи, яка її розглядає, можна оскаржити встановленим порядком до суду, Військової служби правопорядку або вищого за підпорядкованістю командира.

    Подавати скаргу раджу за моєї допомоги та правового супроводу. Так буде значно ефективніше!

    Маю грунтовний длосвід такої роботи. Реально можу допомогти!

    Для того тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото!

    Мамай Ірина Євгеніївна
    Мамай Ірина Євгеніївна рік тому

    Адвокат, м. Рівне, 6 років досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Протягом якого строку командир в/ч зобов’язаний розглянути Ваш рапорт.

    Такий строк встановлюється абзацом 2 пункту 213 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, де вказується, що у разі надходження рапорту від військовослужбовця або заяви від його родичів про дострокове звільнення в запас за сімейними обставинами командир військової частини зобов'язаний надіслати у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім'ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану.

    Керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержавши документи від командира військової частини, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця. За результатами перевірки складається акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

    Керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний у триденний строк розглянути документи про дострокове звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби і за наявності законних підстав надіслати їх командиру військової частини, де проходить службу військовослужбовець.

    У разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби за сімейними обставинами керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надає заявнику відповідь про причини відмови і повідомляє про це командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець.

    Командир військової частини не пізніше трьох діб після отримання від керівників обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки акта обстеження сімейного стану родичів військовослужбовця та нотаріально завірених копій документів, що підтверджують причину дострокового звільнення, зобов'язаний:

    1) за наявності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця надіслати документи за підпорядкованістю.

    Рішення про дострокове звільнення військовослужбовця приймається не пізніше ніж через три дні з дати надходження відповідних документів начальником штабу виду Збройних Сил України, оперативного командування, а для військових частин центрального підпорядкування - начальником структурного підрозділу Генерального штабу Збройних Сил України, який відповідає за кадрову роботу. Командир військової частини на підставі одержаного рішення не пізніше ніж через три дні звільняє військовослужбовця достроково в запас за сімейними обставинами;

    2) у разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення із строкової військової служби надати відповідь керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (заявнику) із зазначенням причин відмови.

    Але вцілому процес звільнення триває 30-45 днів. Саме стільки часу мають право розглядати заяви про звернення.

    Поки ви військовослужбовець не виконувати законний наказ командира - це злочин.

    Можна направити адвокатський запит із запитанням про долю вашу рапорту.

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович рік тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Добрий день!

    ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ У ВОЄННИЙ ЧАС:

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про військовий обов'язок і військову службу

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):

    Про військовий обов'язок і ... | від 25.03.1992 № 2232-XII (rada.gov.ua)

    "Стаття 26. Звільнення з військової служби

    1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

    а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;

    б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку…..

    4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

    2) під час воєнного стану:

    а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

    б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

    в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

    г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

    у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

    у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

    у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

    військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

    один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

    військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

    перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років".

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    Всього доброго!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України