Виїзд за кордон із договіром по аліментах

Вітаю, Ілля.

- чи можна мені буде виїхати?

Ви точно маєте правл на виїзд. Однак стверджувати на 100 %, що Ви виїдете, я особисто не буду. На кордоні інколи трапляються казусні ситуацію, а тому прогнозувати таке питання дуже складно.

Але факт у тому, що право на перетин Ви маєте. Цього не віддати, не забрати, як то кажуть.

Звертаю увагу на те, що Державна прикордонна служба оновила роз’ясненнящодо виїзду за кордон. «Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання-відповідь

07 листопада 2022 08:49

https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-ko...

За змістом п. 2-6 Правил категорії осіб, яким дозволяється виїзд за межі України, визначено частиною першою статті 23 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зокрема, абзацом четвертим ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено таку категорію, як жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Таким чином, визначальним фактором є не батьківство, а саме утримання трьох і більше дітей.

Отже, для перетину кордону на даній підставі необхідно надати підтверджуючі документи на утримання трьох і більше дітей віком до 18 років.

Такими документами можуть бути:

1)свідоцтва про народження дітей (трьох і більше);

2) свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю дітей (трьох і більше) та, відповідно, свідоцтва про народження цих дітей;

або

рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком;

або

рішення суду про розірвання шлюбу та рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з батьком;

або

3) посвідчення батька багатодітної сім’ї.

Для чоловіка, який є батьком трьох і більше дітей, можна перетинати кордон без дітей, за наявності зазначених документів або їх нотаріально завірених копії.

Також слід врахувати, що якщо чоловік не проживає однією сім’єю зі своєю дитиною ( дітьми), необхідно надати докази утримання такої дитини (дітей).

Підтверджуючими документами можуть бути:

рішення суду про призначення аліментів на утримання дитини (дітей) та довідка з виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів, розміру сплати таких аліментів, тощо.

ЯК БАЧИТЕ, ПРИКОРДОННА СЛУЖБА ДОВОЛІ ЧІТКО ЗАЗНАЧИЛА, ЩО У ВАШОМУ ВИПАДКУ ВИ МАТИМЕТЕ ПРАВО НА ВИЇЗД ЗА НАЯВНОСТІ НА КОРДОНІ НАСТУПНИХ ДОКУМЕНТІВ (ОРИГІНАЛІВ, АБО НОТАРІАЛЬНИХ КОПІЙ):

1. СВІДОЦТВ ПРО НАРОДЖЕННЯ ДІТЕЙ (У ДІЇ ТАКОЖ ПІДІЙДЕ);

2. ПОСВІДЧЕННЯ БАГАТОДІТНОГО БАТЬКА (З ПРАКТИКИ ЗНАЮ, ЩО ЦЕ НЕ ОБОВ'ЯЗКОВИЙ ДОКУМЕНТ);

3. ДОКАЗИ УТРИМАННЯ ДІТЕЙ (ТУТ ПОТРІБНО МАТИ РІШЕННЯ СУДУ ПРО РОЗЛУЧЕННЯ, РІШЕННЯ СУДУ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ АЛІМЕНТІВ, ДОВІДКУ ІЗ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ЗАБОРГОВАНОСТІ. ТАКОЖ МОЖЕТЕ МАТИ КВИТАНЦІЇ ПРО ПЕРЕКАЗ КОШТІВ, ЦЕ БУДЕ ТІЛЬКИ +).

- якщо мені не дадуть виїхати чи можно скористуватися відмовою, щоб оскражувати аліменти в суді через те що я втрачу роботу, якщо не виїду; Аліменти доволі великі майже 1к$

У ПЕВНІЙ МІРІ ТАК. У ДАНОМУ ВИПАДКУ ЦЕ ПОВ'ЯЗАНІ РЕЧІ, А ТОМУ ВТРАТА РОБОТИ МОЖЕ БУТИ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ПОДАННЯ ПОЗОВУ ДО СУДУ ПРО ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ АЛІМЕНТІВ.

ІЛЛЯ, ЗА БУДЬ-ЯКИХ, ЯКЩО ВАМ ВІДМОВЛЯТЬ У ПЕРЕТИНІ ПРИ НАЯВНОСТІ НАВЕДЕНИХ МНОЮ ВИЩЕ ДОКУМЕНТІВ, ПРОПОНУЮ ТАКИЙ АЛГОРИТМ:

1. СПРОБУВАТИ ПЕРЕТНУТИ КОРДОН В ІНШОМУ ПУНКТІ ПЕРЕТИНУ. ІНОДІ ПРИ ЗМІНІ ПРИКОРДОННИКІВ ЦЕ СПРАЦЬОВУЄ.

2 ЯКЩО РЕЗУЛЬТАТІВ НЕМАЄ, ТО ПРИ ПОВТОРНІЙ ВІДМОВІ У ПЕРЕТИНІ НА ІНШОМУ ПУНКТІ ОБОВ'ЯЗКОВО ВИМАГАЙТЕ ПИСЬМОВУ ВІДМОВУ У ПЕРЕТИНІ КОРДОНУ. ЦЕ ЗНАДОБИТЬСЯ ДЛЯ ТОГО, АБИ ПОТІМ ОСКАРЖУВАТИ ТАКІ ВІДМОВУ У СУДІ.

3. ПРИ ВІДМОВІ У ПЕРЕТИНУ, ОДРАЗУ ПИШІТЬ СКАРГУ НА НАЧАЛЬНИКУ ПРИКОРДОННОГО ГАРНІЗОНУ ТА ТАМ ЖЕ ЗВЕРТАЙТЕСЬ ДО ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ.

4. ЯКЩО Є МОЖЛИВІСТЬ, СПРОБУЙТЕ ЗДІЙСНИТИ ПЕРЕТИН КОРДОНУ РАЗОМ ІЗ АДВОКАТОМ ЧИ ЮРИСТОМ, ОДНАК ОБОВ'ЯЗКОВО УКЛАДІТЬ ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ.

Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши кнопку «Звернутися»!

Доброго дня, Ілля!

Загалом це виглядає не просто...

У останніх роз'ясненнях ДПСУ від 17 жовтня 2022 року ця підстава для виїзду тлумачиться так:

"За змістом п. 2-6 Правил категорії осіб, яким дозволяється виїзд за межі України, визначено частиною першою статті 23 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зокрема, абзацом четвертим ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено таку категорію, як жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Таким чином, визначальним фактором є не батьківство, а саме утримання трьох і більше дітей.

Отже, для перетину кордону на даній підставі необхідно надати підтверджуючі документи на утримання трьох і більше дітей віком до 18 років.

Такими документами, що підтверджує самостійне виховання дитини згідно з приписами Сімейного кодексу України можуть бути:

1)свідоцтва про народження дітей (трьох і більше);

або

2) посвідчення батька багатодітної сім’ї;

або

3) рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав;

або

4) свідоцтво про смерть матері дитини;

або

5) рішення суду про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав;

або

6) рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою;

або

7) рішення суду про оголошення матері померлою.

Для чоловіка, який є батьком трьох і більше дітей, можна перетинати кордон без дітей, за наявності зазначених документів або їх нотаріально завірених копії.

Також слід врахувати, що якщо чоловік не проживає однією сім’єю зі своєю дитиною ( дітьми), необхідно надати докази утримання такої дитини (дітей).

Підтверджуючими документами можуть бути:

рішення суду про призначення аліментів на утримання дитини (дітей) та довідка з виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів, розміру сплати таких аліментів, тощо".

Тепер Ваші питання і сумніви:

в загалом питання такі:- чи можна мені буде виїхати?

Виїхати можна, і тут я з вами погоджуюсь, але оскільки Ви виїжджаїте без двох дітей від першого боаку, то потпібні докази їх утримання з Вашого боки:

1. Договір про виплату аліментів - це добре, але ще потрібні виписки з банку, які б доводили наявність зазначених в тому договорі виплат. Також, і в тому Ви праві, не завадила б довідка з виконавчої служби. В цілому разом із нотариально завіреними копіями свідоцтв про народження дітей цього повинно бути достатньо. Принаймні, якщо спиратися на букву закону.

- якщо мені не дадуть виїхати чи можно скористуватися відмовою, щоб оскражувати аліменти в суді через те що я втрачу роботу, якщо не виїду; Аліменти доволі великі майже 1к$

Що стосується оскарження в суді, то такий факт як втрата роботи не буде для суду визначальним для прийняття рішення на Вашу користь. Оскільки предметом такого позову буде законність рішення ДПСУ про відмову у виїзді за кордон.

Якщо у Вас виникнуть додаткові питання, звертайтесь до мене персонально, натиснувши відповідну зелену кнопку біля мого фото. Можу реально допомогти і надати правовий супровід, в тому числі, при виїзді!

Вітаю.

Багатодітний батько може виїхати за кордон, якщо на його утриманні перебуває троє чи більше дітей віком до 18 років. Для перетину державного кордону окрім документів, які підтверджують особу, потрібно мати документи, які підтверджують факт утримання дітей. Це можуть бути:

1. Свідоцтва про народження дітей.
2. Свідоцтва про реєстрацію шлюбу з матір’ю дітей (трьох і більше) та, відповідно:
   • свідоцтва про народження цих дітей,
   • або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком,
   • або рішення суду про розірвання шлюбу та рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з батьком.
3. Посвідчення батька багатодітної сім’ї.

Окрім цього, якщо чоловік не проживає однією сім’єю з дітьми, необхідно надати докази їх утримання: рішення суду про призначення аліментів на утримання дитини (дітей) та довідку з виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів, та розміру сплати таких аліментів.

Якщо багатодітний чоловік хоче перетнути кордон без дітей, йому необхідно пред’явити свідоцтва про народження дітей або їх нотаріально завірені копії.

У разі відмови письмової- оскаржується відповідно до норм КАСУ.

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%8...

Доброго вечора, Ілля!

- "- чи можна мені буде виїхати"?

- ТАК, ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ.

Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання-відповідь

07 листопада 2022 08:49

Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання-відповідь (dpsu.gov.ua)

"За змістом п. 2-6 Правил категорії осіб, яким дозволяється виїзд за межі України, визначено частиною першою статті 23 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зокрема, абзацом четвертим ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено таку категорію, як жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Таким чином, визначальним фактором є не батьківство, а саме утримання трьох і більше дітей.

Отже, для перетину кордону на даній підставі необхідно надати підтверджуючі документи на утримання трьох і більше дітей віком до 18 років.

Такими документами, що підтверджує самостійне виховання дитини згідно з приписами Сімейного кодексу України можуть бути:

1) свідоцтва про народження дітей (трьох і більше);

або

2) посвідчення батька багатодітної сім’ї;

або

3) рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав;

або

4) свідоцтво про смерть матері дитини;

або

5) рішення суду про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав;

або

6) рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою;

або

7) рішення суду про оголошення матері померлою.

Для чоловіка, який є батьком трьох і більше дітей, можна перетинати кордон без дітей, за наявності зазначених документів або їх нотаріально завірених копії.

Також слід врахувати, що якщо чоловік не проживає однією сім’єю зі своєю дитиною ( дітьми), необхідно надати докази утримання такої дитини (дітей).

Підтверджуючими документами можуть бути:

- "Що є на руках:

- воєний квіток, у 2009 знят з обліку;- договір по аліментах на двох дітей;

- договір про розрив шлюбу із колишньою дружиною;..".

"я почитав закони і враження, що виїхати вдасться, єдине - чи потрібні мені виписки з банку що я сплачую аліменти? або довідка з виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів"?

ВІЙСЬКОВИЙ КВИТОК НЕ ТРЕБА.

ТРЕБА ОРИГІНАЛИ ТА КОПІЇ (ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ):

- Свідоцтва про народження на кожну дитину.

- Договір по аліментах на двох дітей.

- Договір про розрив шлюбу із колишньою дружиною.

- Виписки з банку щодо сплати аліментів (БАЖАНО).

- Довідка з виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів.

У РАЗІ ВІДМОВИ У ПЕРЕТИНІ КОРДОНУ ЗІ СТОРОНИ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, ВИМАГАЙТЕ ВІД ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, НАДАННЯ ОФІЦІЙНОЇ ВІДМОВИ У ПЕРЕТИНУ КОРДОНУ ВІД ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, ЯКУ ВИ МАЄТЕ ПРАВО ОСКАРЖИТИ, ЯК НЕЗАКОННЕ РІШЕННЯ ДО НАЧАЛЬНИКА ПУНКТУ ПРОПУСКУ ТА ОДНОЧАСНО ДО ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, А ТАКОЖ ДО ОКРУЖНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ ТОЩО.

ПРО ОБОВ»ЯЗОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ТУТ:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про прикордонний контроль

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 6, ст.46):

Про прикордонний контроль | від 05.11.2009 № 1710-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 14. Порядок відмови у перетинанні державного кордону іноземцям, особам без громадянства та громадянам України

1. Іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

2. Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

3. Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.

4. У разі відмови іноземцю, особі без громадянства у перетинанні державного кордону на в'їзд в Україну візу у його паспортному документі може бути скасовано за наявності однієї з таких підстав:

1) рішення відповідного державного органу України про заборону в'їзду в Україну;

2) обґрунтованих підстав вважати візу отриманою у незаконний спосіб. Неподання іноземцем або особою без громадянства під час в'їзду в Україну одного чи кількох підтверджуючих документів щодо мети та умов перебування в Україні не є підставою до скасування візи.

Скасування візи здійснюється уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону шляхом проставлення на ній відтиску штемпеля, форма якого встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Про скасування візи зазначається у рішенні про відмову у перетинанні державного кордону.

5. У разі якщо іноземці, особи без громадянства, яким відмовлено у перетинанні державного кордону при в'їзді в Україну, були привезені в пункт пропуску через державний кордон перевізником, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону:

1) наказує перевізникові вивезти іноземців, осіб без громадянства в державу, з якої їх було привезено, або в державу, яка видала паспортний документ, або знайти інший спосіб вивезення зазначених осіб за межі території України;

2) до подальшого вивезення іноземців, осіб без громадянства, яким було відмовлено у перетинанні державного кордону при в'їзді в Україну, вживає належних заходів щодо запобігання їх незаконному перетинанню державного кордону".

Контакти (dpsu.gov.ua)

Адміністрація Державної прикордонної служби України розташована за адресою:

вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, Україна

adpsu@dpsu.gov.uaCлужба «Довіра»:+38(044)527-63-63Факс:+38(044)239-84-80

Громадська приймальня:

пн-чт: 09:00 - 17:00

пт: 09:00 - 16:00

обід: 13:00 - 14:00

Громадська приймальня Адміністрації Державної прикордонної служби України розташована за адресою (тимчасово не працює під час карантину):

вул. Володимирська, 30, м. Київ, 01601, Україна

zvernennia@dpsu.gov.ua+38 (044) 527-64-29

пн-чт: 09:00 - 17:00

пт: 09:00 - 16:00

обід: 13:00 - 14:00

Телефон гарячої лінії (Служба «Довіра»)

Надання громадянам відповідей на питання консультаційного характеру в межах компетенції Державної прикордонної служби України

1598 (для дзвінків з мобільного)+38(044)527-63-63 (для дзвінків із-за кордону)

dovira@dpsu.gov.ua

Подання запитів на отримання публічної інформації

ПИСЬМОВО - на поштову адресу: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601. ОСОБИСТО - до Громадської приймальної за адресою (тимчасово не працює): вул.Володимирська, 30, м.Київ.

(044) 527-64-29(044) 239-84-80 (факс)

Publicinfo@dpsu.gov.ua

Подання звернень громадян

ПИСЬМОВО - на поштову адресу: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601. ОСОБИСТО - до Громадської приймальної за адресою (тимчасово не працює під час карантину): вул.Володимирська, 30, м.Київ.

"- якщо мені не дадуть виїхати чи можно скористуватися відмовою, щоб оскражувати аліменти в суді через те що я втрачу роботу, якщо не виїду; Аліменти доволі великі майже 1к$"?

- ВИ МАЄТЕ ПРАВО ПОДАТИ ЗАЯВУ ДО СУДУ ПРО ЗМІНУ РОЗМІРУ АЛІМЕНТІВ ЩОДО ЗМЕНЬШЕННЯ ЇХ РОЗМІРУ.

Відповідно до ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв’язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я когось із них.

СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 21-22, ст.135):

Сімейний кодекс України | від 10.01.2002 № 2947-III (rada.gov.ua)

"Стаття 182. Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів

1. При визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

3. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати".

"Стаття 183. Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини

1. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

2. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

3. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

5. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину".

"Стаття 192. Зміна розміру аліментів

1. Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом".

При наличии вопросов обращайтесь через кнопку зеленого цвета "Звернутися".

Всего доброго!

Ілля!

На доповнення до моєї відповіді...

ЯКЩО РАПТОМ У ВАС ВИНИКНУТЬ ПРОБЛЕМИ З ПРИКОРДОННИКАМИ, ОСЬ ВАМ АЛГОРИТМ ДІЙ, ЯКИМ МОЖНА СКОРИСТАТИСЯ В ТАКИХ ВИПАДКАХ:

По-перше, на всі відмови Держприкорджон служби треба вимагати пісьмового підтвердження та одразу його оскаржувати. В таких випадках вони будуть відчувати більше відповідальності та діяти не так нахабно.

По-друге, згідно з роз’ясненнями самої Держприкордонслужби України та відповідно до статті 23 Закону України “Про доступ до публічної інформації” рішення, дії чи бездіяльність органів ДПС можуть бути оскаржені до Голови Державної прикордонної служби України, вищого органу або суду..

По-третє, згідно ст. 14Закону України Про прикордонний контроль від 05.11.2009 № 1710-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 14. Порядок відмови у перетинанні державного кордону іноземцям, особам без громадянства та громадянам України

…Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом...".

Відповідно до статті 24 Закону України “Про доступ до публічної інформації” відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень за:

відмову в задоволенні запиту на інформацію;

відстрочку задоволення запиту на інформацію;

ненадання відповіді на запит на інформацію;

надання недостовірної або неповної інформації;

несвоєчасне надання інформації;

невиконання органами Держприкордонслужби обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 Закону України “Про доступ до публічної інформації”;

інші рішення, дії чи бездіяльність органів Держприкордонслужби, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені органами Держприкордонслужби, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Держприкордонслужби до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

По-четверте, телефони Держприкодонслужби, які можуть згодитись в таких випадках!

1598 (ДЛЯ ДЗВІНКІВ З МОБІЛЬНОГО); +38(044)527-63-63 (ДЛЯ ДЗВІНКІВ ІЗ-ЗА КОРДОНУ)

- ТЕЛЕФОН ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ (СЛУЖБА «ДОВІРА»)

(044) 527-64-29; (044) 239-84-80 (ФАКС)

- ПОДАННЯ ЗАПИТІВ НА ОТРИМАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

(044) 527-64-29; (044) 239-84-80 (ФАКС)

- ПОДАННЯ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН

Нарешті, по-п’яте, прикордонники зобов’язані надавати консультації в телефонному режимі у пунктах пропуску за такими номерами:

(033) 272 09 20 – Волинський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Волинської області – пункти пропуску Ягодин, Устилуг);

(032) 239 01 23 – Львівський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Львівської області – пункти пропуску Угринів, Рава-Руська, Грушів, Краківець, Шегині, Смільниця );

(067) 181 42 67 – Чопський прикордонний загін (кордон зі Словаччиною, Угорщиною – пункти пропуску Малий Березний, Ужгород, Малі Селменці, Тиса);

(031) 313 82 61 – Мукачівський прикордонний загін (кордон з Угорщиною, Румунією – Лужанка, Вилок, Косино, Дзвінкове, Дякове, Солотвино);

(037) 259 19 49 – Чернівецький прикордонний загін (кордон з Румунією, Молдовою у межах Чернівецької області – пункти пропуску Порубне, Мамалига, Росошани, Кельменці, Сокиряни);

(043) 376 01 41 – Могилів-Подільський прикордонний загін – (кордон з Молдовою у межах Вінницької області);

(032) 275 62 90 – Західне регіональне управління.

Якщо у Вас будуть до мене уточнення, звертайтесь персонально.

Вдачи!

Доброго дня, так ви маєте на перетин кордону.

За змістом п. 2-6 Правил категорії осіб, яким дозволяється виїзд за межі України, визначено частиною першою статті 23 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зокрема, абзацом четвертим ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено таку категорію, як жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Таким чином, визначальним фактором є не батьківство, а саме утримання трьох і більше дітей.

Отже, для перетину кордону на даній підставі необхідно надати підтверджуючі документи на утримання трьох і більше дітей віком до 18 років.

Такими документами, що підтверджує самостійне виховання дитини згідно з приписами Сімейного кодексу України можуть бути:

1)свідоцтва про народження дітей (трьох і більше);

або

2) посвідчення батька багатодітної сім’ї;

або

3) рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав;

або

4) свідоцтво про смерть матері дитини;

або

5) рішення суду про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав;

або

6) рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою;

або

7) рішення суду про оголошення матері померлою.

Для чоловіка, який є батьком трьох і більше дітей, можна перетинати кордон без дітей, за наявності зазначених документів або їх нотаріально завірених копії.

Також слід врахувати, що якщо чоловік не проживає однією сім’єю зі своєю дитиною ( дітьми), необхідно надати докази утримання такої дитини (дітей).

Підтверджуючими документами можуть бути:

ВАМ ТРБА МАТИ З СОБОЮ НОТАРІАЛЬНО ЗАВІРЕНІ КОПІЇ, ТРИ СВІДОЦТВА ПРО НАРОДЖЕННЯ , РІШЕННЯ СУДУ ПРО СПЛАТУ АЛІМЕНТІВ НА ДВОХ ДІТЕЙ З ЯКИМИ НЕ ПРОЖИВАЄТЕ. ВИПИСКИ З БАНКУ НЕ ТРЕБА.

ТАКОЖ ЯКЩО ВИ ЗНЯТИЙ З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ ВИ ТЕЖ МАЄТЕ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ.

За змістом п. 2-6 Правил категорії осіб, яким дозволяється виїзд за межі України, визначено частиною першою статті 23 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Виїзд дозволено, виходячи з положень п. 2-6 Правил та абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (якщо особа у встановленому порядку оформила інвалідність)

Виїзд дозволено, виходячи з положень п. 2-6 Правил та абз. 16 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо особи, знята з військового обліку на підставі рішення ВЛК про непридатність до військової служби із виключенням з військового обліку)

Чоловіки, які мають документи з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) з відміткою/записом «знятий з військового обліку» – дана відмітка/запис не підтверджує ані інвалідність, ані непридатність до військової служби у воєнний час за станом здоров’я, а тому рекомендуємо звернутися до ТЦК та СП;

Обмежено придатні у військовий час – не можуть перетинати кордон.

Остаточне рішення буде прийматися в пункті пропуску представниками Державної прикордонної служби України за результатами вивчення всіх документів та з’ясування усіх обставин та фактів

ПЕРЕД ВИЇЗДО ЗАТЕЛЕФОНУЙТЕ НА ГАРЯЧУ ЛІНІЮ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. ДЛЯ УТОЧНЕННЯ.

+38 (044) 527-63-63

Якщо є питання Задавайте.

Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Вітаю!

ОФІЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-ko...

Виїзд чоловіка, якщо він виключений з військового обліку:

За змістом п. 2-6 Правил категорії осіб, яким дозволяється виїзд за межі України, визначено частиною першою статті 23 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Виїзд дозволено, виходячи з положень п. 2-6 Правил та абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (якщо особа у встановленому порядку оформила інвалідність)

Виїзд дозволено, виходячи з положень п. 2-6 Правил та абз. 16 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо особи, знята з військового обліку на підставі рішення ВЛК про непридатність до військової служби із виключенням з військового обліку)

Чоловіки, які мають документи з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) з відміткою/записом «знятий з військового обліку» – дана відмітка/запис не підтверджує ані інвалідність, ані непридатність до військової служби у воєнний час за станом здоров’я, а тому рекомендуємо звернутися до ТЦК та СП;

Обмежено придатні у військовий час – не можуть перетинати кордон.

Остаточне рішення буде прийматися в пункті пропуску представниками Державної прикордонної служби України за результатами вивчення всіх документів та з’ясування усіх обставин та фактів

Виїзд чоловіка, який є батьком трьох і більше дітей, в тому числі і від різних шлюбів:

За змістом п. 2-6 Правил категорії осіб, яким дозволяється виїзд за межі України, визначено частиною першою статті 23 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зокрема, абзацом четвертим ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено таку категорію, як жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Таким чином, визначальним фактором є не батьківство, а саме утримання трьох і більше дітей.

Отже, для перетину кордону на даній підставі необхідно надати підтверджуючі документи на утримання трьох і більше дітей віком до 18 років.

Такими документами, що підтверджує самостійне виховання дитини згідно з приписами Сімейного кодексу України можуть бути:

1)свідоцтва про народження дітей (трьох і більше);

або

2) посвідчення батька багатодітної сім’ї;

або

3) рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав;

або

4) свідоцтво про смерть матері дитини;

або

5) рішення суду про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав;

або

6) рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою;

або

7) рішення суду про оголошення матері померлою.

Для чоловіка, який є батьком трьох і більше дітей, можна перетинати кордон без дітей, за наявності зазначених документів або їх нотаріально завірених копії.

Також слід врахувати, що якщо чоловік не проживає однією сім’єю зі своєю дитиною ( дітьми), необхідно надати докази утримання такої дитини (дітей).

Підтверджуючими документами можуть бути:

ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ, ЯК БАТЬКО, КОТРИЙ УТРИМУЄ ТРЬОХ ДІТЕЙ.

ЗНЯТТЯ З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ ДАЄ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ, ЯКЩО ЗНЯТТЯ ВІДБУЛОСЬ НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ ВЛК.

ВАМ ПОТРІБНО МАТИ РУШЕННЯ СУДУ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ АЛІМЕНТІВ ТА ДОВІДКА З ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПО СПЛАТІ АЛІМЕНТІВ.

ЯКЩО ВИ БУДЕТЕ МАТИ ВСІ ДОКУМЕНТИ, А ВАМ БУДЕ ВІДМОВЛЕНО В ПЕРЕТИНІ КОРДОНУ, ТО ЦЕ ТРЕБА ОСКАРЖУВАТИ.

РОЗМІР АЛІМЕНТІВ МОЖЕ ЗМІНИТИ ТІЛЬКИ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ. БАГАТО ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТОГО ЯК ВАМ ПРИЗНАЧЕНІ АЛІМЕНТИ - В ТВЕРДІЙ ГРОШОВІЙ СУМІ АБО В ЧАСТИНІ ВІД ДОХОДУ.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про прикордонний контроль

Стаття 3. Правовi засади здiйснення прикордонного контролю

1. Пiд час прикордонного контролю посадовi та службовi особи Державної прикордонної служби України здiйснюють свої повноваження в межах, передбачених Конституцiєю України, цим Законом, Законом України "Про Державну прикордонну службу України", iншими актами законодавства України, а також мiжнародними договорами України.

Якщо мiжнародним договором, згоду на обов'язковiсть якого надано Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що встановленi цим Законом, то застосовуються правила мiжнародного договору.

Стаття 14. Порядок вiдмови у перетинаннi державного кордону iноземцям, особам без громадянства та громадянам України

1. Iноземцю або особi без громадянства, якi не вiдповiдають однiй чи кiльком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першiй, третiй статтi 8 цього Закону, а також громадянину України, якому вiдмовлено у пропуску через державний кордон при виїздi з України у зв'язку з вiдсутнiстю документiв, необхiдних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявнiстю однiєї з пiдстав для тимчасового обмеження його у правi виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України i в'їзду в Україну громадян України", вiдмовляється у перетинаннi державного кордону лише за обґрунтованим рiшенням уповноваженої службової особи пiдроздiлу охорони державного кордону iз зазначенням причин вiдмови. Уповноважена службова особа пiдроздiлу охорони державного кордону про прийняте рiшення доповiдає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рiшення набирає чинностi невiдкладно. Рiшення про вiдмову у перетинаннi державного кордону оформляється у двох примiрниках. Один примiрник рiшення про вiдмову у перетинаннi державного кордону видається особi, яка пiдтверджує своїм пiдписом на кожному примiрнику факт отримання такого рiшення. У разi вiдмови особи пiдписати рiшення про це складається акт.

2. Форма рiшення про вiдмову у перетинаннi державного кордону встановлюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

3. Особа, якiй вiдмовлено у перетинаннi державного кордону, має право оскаржити вiдповiдне рiшення згiдно iз Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рiшення не зупиняє його дiї. Оскаржене рiшення може бути скасовано чи змiнено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.

ПЕРВОНАЧАЛЬНО (ПОСЛЕ ОТКАЗА) ОБРАЩАЙТЕСЬ К НАЧАЛЬНИКУ ПОГРАНЛТРЯДА, А ПОСЛЕ ЕГО ОТКАЗА ИДИТЕ В СУД.

Вимоги до звернень:

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про звернення громадян

від 2 жовтня 1996 року

(Витяг)

Стаття 5. Вимоги до звернення

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

ЗРАЗОК ОСКАРЖЕННЯ

НАЧАЛЬНИКУ __ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ

Державної прикордонної служби України

від___

(П.І.Б., громадянство, дата народження,

реквізити паспортного документу)

___

___

___

___

(адреса проживання)

Заява

Прошу Вас скасувати рішення від __.__.2022 року про відмову мені в перетині державного кордону.

Прошу Вас надати інформацію про можливе існування відносно мене тимчасового обмеження на право виїзду за межі України.

Додаток на ___ аркушах.

1. ___

(ксерокопія документа, який посвідчує особу)

2.

___ ___

(дата) (підпис)

Хххх

Статьей 55 Конституции Украины каждому предоставляется право на обжалование решений, действий либо бездеятельности органов государственной власти. Рассмотрение дел об обжаловании незаконных решений осуществляется по правилам, установленным Кодексом административного судопроизводства Украины (КАСУ).

При зверненні до адміністративного суду краще скористатися послугами адвоката на місці.

Відмова в перетині кордону територіально підсудна суду, який знаходиться там, де пункт пропуску.

Доброго дня!

Вам необхідно мати ОРИГІНАЛИ ТА КОПІЇ (ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ):

- Свідоцтва про народження на кожну дитину.

- Договір по аліментах на двох дітей.

- Договір про розрив шлюбу із колишньою дружиною.

- Виписки з банку щодо сплати аліментів (необов язково).

- Довідка з виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів.

На дітей ,що не записані на Вас як батька , треба довідку з органу МС про те,що така дитина перебуває на Вашому повному утриманні.

Підстави для перетину актуальні на цей час:

Зокрема тих, які мають: ( Вам необхідно у ТЦК та СП у регіоні перебування отримати одну з таких довідок за підписом начальника)

посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік, (заброньований за погодженням з Мінекономіки, установою , організацією, для суспільно -корисної допомоги) або

висновок військово-лікарської комісії про непридатність ( з виключенням з обліку повністю , взагалі)

Крім того обмеження не стосуються осіб:

на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, або

які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років, або

на утриманні яких є дитина з інвалідністю., або особа з інвалідністю до 23 років.

А також тих, хто є:

усиновителем

опікуном, або

чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції. та під час дії воєнного стану.

здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі).

водії, які заброньовані для здійснення міжнародних вантажних перевезень, перевезень для потреб Збройних Сил України, медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, відповідно до визначеного порядку;

люди з інвалідністю та особи, що їх супроводжують.

Особи, що зайняті доглядом за особами , що його потребують згідно висновку ЛКК (внаслідок когнітивних порушень здоров я)

які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено.

З 29.07.22

військовозобов'язані жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії росії у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. ( треба мати довідку , що родич загинув саме від виконання бойових завдань медичної експертизи про причинно -наслідковий зв язок загибелі.)

Додаткові підстави:

Згідно з постановою від 20 травня 2022 р. № 615 під час війни можуть виїжджати за кордон водії, залізничники та спортсмени.

водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб ЗСУ, інших військових формувань, а також населення України.

залізничники, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці.

спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;

тренерів із складу національних збірних команд, спортивних суддів та інших фахівців, що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України за наявності підтвердних документів щодо участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, що проводяться за кордоном.

---

Вам треба мати копію довідки МСЕК про Вашу інвалідність чи інвалідність родичанад яким ви здійснюєте опіку , чи постійний догляд (за висновком ЛКК згідно довідки органу соц. Захисту як доглядач з відповідними виплатами), або висновок про термінове лікування закордоном та військовий квиток де вказано про відстрочку, або довідку про це, також паспорт закордонний

Таке формулювання може дати підставу для відстрочки з правом виїзду, візьміть на ВЛК всі медичні документи оригінали та копії , копії залиште у них в тцк сп.

або домагатися висновку ВЛК про непридатність з виключенням з обліку

Нові правила перетину з 07.09.22

h͚t͚t͚p͚s͚://d͚p͚s͚u͚.g͚o͚v͚.u͚a͚/u͚a͚/p͚e͚r͚e͚t͚i͚n͚a͚n͚n͚y͚a͚-d͚e͚r͚z͚h͚a͚v͚n͚o͚g͚o͚-k͚o͚r͚d͚o͚n͚u͚-v͚-u͚m͚o͚v͚a͚h͚-p͚r͚a͚v͚o͚v͚o͚g͚o͚-r͚e͚z͚h͚i͚m͚u͚-v͚o͚n͚n͚o͚g͚o͚-s͚t͚a͚n͚u͚/

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Ілля!

1) я почитав закони і враження, що виїхати вдасться, єдине - чи потрібні мені виписки з банку що я сплачую аліменти? або довідка з виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів ? - банківські виписки потрібні, довідка з виконавчої служби - ні. Однак, Ви і не зможете отримати таку довідку, адже сплачуєте аліменти по договору, а не рішенню суду, яке виконується в примусовому порядку органами ДВС.

2) - чи можна мені буде виїхати? - так, можна. На сьогоднішній день виїзд за кордон чоловіка, який виховує трьох і більше дітей до 18 років, – дозволений. Ніяких змін до законодавства, які б забороняли повторний виїзд, також не приймалося та не планується у майбутньому (відсутні проекти таких рішень).

У даному випадку визначальним фактором є не батьківство, а фінансове утримання дітей.

Необхідні документи (якщо діти живуть з батьком):

• свідоцтва про народження трьох (і більше) дітей
• або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком;
• або рішення суду про розірвання шлюбу та рішення органу опіки й піклування про визначення місця проживання дітей з батьком;
• або посвідчення батька багатодітної сім’ї.

Якщо чоловік не живе разом із дитиною/дітьми (зокрема від різних шлюбів), для виїзду за кордон йому знадобляться докази їхнього утримання. Якщо у дітей багатодітного батька з якоїсь причини різні прізвища, то це не впливає на можливість виїзду. Головне, щоб у свідоцтвах про народження дітей зазначалося, хто є їхнім батьком.

Законодавча база:

• відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" (частина 1, п. 2-6 Правил, абзац 4).

Таким чином, для виїзду за кордон Вам будуть потрібні:

1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

2) свідоцтва про народження трьох дітей;

3) рішення суду про розірвання шлюбу, договір про утримання 2-х дітей та виписки з банку про сплату аліментів.

4) документи про спільне проживання з дитиною від другого (цивільного) шлюбу (наприклад, довідка про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку (береться в ЦНАПі) або Витяг про місце проживання (на себе, дружину і дитину) онлайн через ДІЯ (https://diia.gov.ua/services/vityag-z-reyestru-teritorialnoyi-gromadi).

3) якщо мені не дадуть виїхати чи можно скористуватися відмовою, щоб оскражувати аліменти в суді через те що я втрачу роботу, якщо не виїду; Аліменти доволі великі майже 1к$ - Ви зможете виїхати, на практиці пропускають. Крім того, ваше право на виїзд за кордон під час дії воєнного стану закріплено законодавством. А відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ПРАВИЛА перетинання державного кордону громадянами України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#T...):

1. Ці Правила визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону.

2. Перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну:

1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

2-6. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text):

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

{Абзац четвертий частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Законів № 2226-VIII від 06.12.2017, № 2122-IX від 15.03.2022}

ОТЖЕ, ДЛЯ ВАС ЖОДНИХ ЗМІН У ПЕРЕТИНІ КОРДОНУ НЕ ВІДБУЛОСЯ.

ВИ МОЖЕТЕ ВИЇЖДЖАТИ З УКРАЇНИ НЕОБМЕЖЕНУ КІЛЬКІСТЬ РАЗІВ НА ПІДСТАВІ П.2-6 ПРАВИЛ.

ЗАЗНАЧЕНЕ ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ ОСТАННІМИ РОЗ'ЯСНЕННЯМИ ДПС УКРАЇНИ ВІД 07.11.2022 - https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-ko...

Зверніть увагу, що прикордонники надають консультації в телефонному режимі:

• (033) 272 09 20 – Волинський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Волинської області – пункти пропуску Ягодин, Устилуг);
• (032) 239 01 23 – Львівський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Львівської області – пункти пропуску Угринів, Рава-Руська, Грушів, Краківець, Шегині, Смільниця );
• (067) 181 42 67 – Чопський прикордонний загін (кордон зі Словаччиною, Угорщиною – пункти пропуску Малий Березний, Ужгород, Малі Селменці, Тиса);
• (031) 313 82 61 – Мукачівський прикордонний загін (кордон з Угорщиною, Румунією – Лужанка, Вилок, Косино, Дзвінкове, Дякове, Солотвино);
• (037) 259 19 49 – Чернівецький прикордонний загін (кордон з Румунією, Молдовою у межах Чернівецької області – пункти пропуску Порубне, Мамалига, Росошани, Кельменці, Сокиряни);
• (043) 376 01 41 – Могилів-Подільський прикордонний загін – (кордон з Молдовою у межах Вінницької області);
• (032) 275 62 90 – Західне регіональне управління.Якщо для перетину кордону обрано якийсь конкретний пункт пропуску, то перед поїздкою рекомендую Вам зв’язуватись з тим підрозділом, в зоні відповідальності якого він знаходиться.

Якщо для перетину кордону обрано якийсь конкретний пункт пропуску, то перед поїздкою рекомендую Вам зв’язуватись з тим підрозділом, в зоні відповідальності якого він знаходиться.

Також можете телефонувати до Адміністрації ДПС України на телефон гарячої лінії (служба «ДОВІРА») +38 (044) 527-63-63 (для дзвінків із-за кордону), 0-800-218-808, 1598.

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

Доброго дня, Ілля!

3) якщо мені не дадуть виїхати чи можно скористуватися відмовою, щоб оскражувати аліменти в суді через те що я втрачу роботу, якщо не виїду; Аліменти доволі великі майже 1к$ - так, Ви будете мати право на зменшення розміру аліментів. Так, аліменти на утримання дитини можуть виплачуватись:

• за угодою сторін. Батькам надано право добровільно та самостійно визначити порядок сплати аліментів на дитину шляхом укладення відповідного договору, який підлягає нотаріальному посвідченню. Умови договору про сплату аліментів на дитину (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права.

При цьому, розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у частині другій статті 182 Сімейного кодексу України (далі - СК України) (50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку). Розмір аліментів, визначений домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше (стаття 184 СК України).

• на підставі рішення суду. У випадку коли взаємної згоди між батьками щодо сплати аліментів на дитину не досягнуто той з батьків, з ким проживає дитина, вправі звернутися до суду.

Суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України, а саме:

1. стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2. стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3. наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4. наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
5. наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
6. доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
7. інші обставини, що мають істотне значення.

• Варто звернути увагу, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції)

Дана правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (частина друга статті 182 СК України).Відповідно до частини першої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Він визначається за умови, що батько чи мати, які проживають окремо, не мають достатньої кількості коштів, аби здійснювати більші виплати.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (частина третя статті 182 СК України).

Законодавством передбачена можливість зміни розміру аліментів:

• в добровільному порядку (аліментів, встановлених за домовленістю між батьками в нотаріально посвідченому договорі).

Зміни до нотаріально посвідченого договору оформляються письмово шляхом укладення окремого договору, який підписується сторонами та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

• в судовому порядку (аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками в нотаріально посвідченому договорі).

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі:

1. зміни матеріального або сімейного стану;
2. погіршення або поліпшення здоров’я когось із них;
3. інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.

(стаття 192 СК України, пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів. (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 61-51сво18).

При цьому, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки) (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13).

Також важливо розуміти та відрізняти між собою поняття розміру аліментів та способу їх стягнення.Так, дійсно у випадках вказаних в ст.192 СК України до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів може звернутись як стягувач, так і платник аліментів. В той же час ст. 181 СК України визначаються способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину. А ч.3 ст.181 СК України вказує на те, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Що й підтверджується судовою практикою — посилання на судове рішення апеляційної інстанції Наприклад:

1) аліменти стягуються у твердій грошовій сумі - до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів може звернутись як стягувач, так і платник аліментів.

2) аліменти винесені у частині від усіх видів доходу (1/4, 1/3 чи інше) - до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів на кокретну грошову одиницю може звернутись лише стягувач.

Отже, наприклад, якщо матеріальне становище платника аліментів значно покращилось матір (батько) дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. В той же час, значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Дана правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 462/4973/15-ц

Також, як приклад можна привести наступне.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України, у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення).

Ч. 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням стану здоров’я позивача, його доходів та витрат, які він несе по оплаті орендної плати за житло для своєї сім’ї, навчання повнолітньої дочки, витрат на утриманні матері похилого віку зменшення апеляційним судом розміру аліментів з 40 відсотків від усіх видів доходів щомісячно до 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку є правомірним.

Дана правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 161/10751/16-ц

Однак, варто зазначити наступне, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Дана правова позиція міститься в Постанові Верховного суду від 16 вересня 2020р. у справі № 565/2017/19.

Позовна заява про зміну розміру аліментів подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача (стаття 27 ЦПК України).

Позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (стаття 28 ЦПК України).

До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ЦПК України, обов’язково додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (зміна розміру аліментів), наприклад:

• докази зміни матеріального стану (довідки про доходи батьків, кредитні договори, будь-які інші документи, які можуть бути підтвердженням зміни матеріального становища, його погіршення або покращення);
• докази погіршення або поліпшення здоров’я (медичні довідки, висновки лікарів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо необхідності лікування);
• докази, що підтверджують зміну сімейного стану (наприклад, народження дітей у платника аліментів)

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів (ст. 5 Закону України "Про судовий збір").

Аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 23 постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

Відносно "відсутність заборгованості по сплаті аліментів" мене немає в реестрі тому що я сплачую аліменти добровільно згідно з договором по аліментах. Тож цієї довідки в мене нема, тільки банківські виписки із електроною або мокрою печаткую можу дістати.

ххх

Вітаю!

Треба надати на кордоні нотаріально ЗАВІРЕНИЙ договір про сплату аліментів та виписки з банку про платівки з ПОЗНАЧКОЮ "аліменти".

Вітаю, Ілля.

Стосовно «чи потрібні мені виписки з банку що я сплачую аліменти? або довідка з виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів ?» - у Вашому випадку потрібні тільки банківські виписки.

Стосовно «чи можна мені буде виїхати?» - право на виїзд Ви маєте, але досить поширеними є випадки, коли прикордонники незаконно не випускають чоловіків, вимагаючи документи, які законодавством не потребуються для виїзду або взагалі не повідомляючи причину.

Стосовно «якщо мені не дадуть виїхати чи можно скористуватися відмовою, щоб оскражувати аліменти в суді через те що я втрачу роботу, якщо не виїду» - відмова не є підставою для зменшення розміру аліментів, навіть якщо Ви у результаті такої відмови можете втратити чи вже втратили роботу. А ось сам факт втрати роботи вже є підставою для позову до суду про зменшення розміру аліментів у зв’язку зі зміною матеріального стану. І у цьому випадку у Вас дійсно великі шанси на ЗНАЧНЕ зменшення суми аліментів. Саме зменшення, а не повне скасування.

Враховуйте, що суд буде перевіряти Ваші витрати і, якщо вони будуть явно перевищувати вказані Вами заробітки (наприклад, якщо у Вас є які-небудь неофіційні джерела доходу), суд прийме це до уваги при вирішенні питання щодо задоволення позову.

Тобто, якісь шанси на зменшення розміру аліментів Ви будете мати ВИКЛЮЧНО у разі, якщо реально втратите роботу. Не у разі відмови у виїзді, не через гіпотетичну можливість в результаті цього втратити роботу, а тільки у разі коли ви реально втратите роботу, оскільки Ваш матеріальний стан зміниться тільки у разі реальної втрати роботи.

Зв’язати розмір аліментів та відмову неможливо, оскільки Вам буде відмовлено не через розмір аліментів, а через те, що Ви гіпотетично не зможете довести факт утримання всіх дітей або факт сплати аліментів. І гіпотетична втрата роботи буде не через розмір аліментів, не через відмову, а знову ж – через те, що Ви гіпотетично не зможете довести факт утримання всіх дітей або факт сплати аліментів.

Хочу звернути Вашу увагу на те, що норми про матеріальний стан у Вашому випадку можуть працювати і у зворотному напрямку – якщо, наприклад, матеріальне становище Вашої колишньої покращилось з моменту визначення розміру аліментів, то це також є підставою для звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.