Задайте вопрос юристу

829 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Гражданское право, 21 ноября 2022, вопрос №76048 150₴

Пенсия вдове военного пенсионера

Здравствуйте, у меня 5 месяцев назад умер муж-военный пенсионер, полковник, 54 года.Мне 55 лет, стаж 12 лет.Когда я могу претендовать на часть пенсии мужа?

Ответы юристов (8)

    Айвазян Юрий Климентьевич
    33.3%
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Наталля!

    Чинним законодавством України передбачена можливість отримання пенсії померлого законного чоловіка. Такий вид пенсії, згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – «Закон»), називається пенсією у зв’язку з втратою годувальника. Розмір такої пенсії складає 50 % від пенсії за віком померлого чоловіка (дружини).

    Стаття 36 Закону встановлює, що така пенсія може бути призначена непрацездатним членам сім’ї померлого, які були на його утриманні.

    Таким чином, для здобуття пенсії померлого чоловіка необхідно, щоб дружина померлого:

    a) був/була непрацездатним (у випадку, якщо дружина (чоловік) є особою з інвалідністю або досягла пенсійного віку; у випадку, якщо чоловік (дружина) померлого годувальника не працює і зайнятий доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років);

    (Звертаю увагу, що непрацездатними членами сім’ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку; діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років; чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років. До членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.)

    b) був/була на утриманні померлого.

    Слід зауважити, що утримання могло бути і не повним. Достатньою умовою є той факт, що чоловік (дружина) отримував/отримувала від померлого годувальника допомогу, яка була для нього/неї постійним і основним джерелом коштів для існування.

    Саме цей факт зазвичай і вимагає підтвердження. Таким підтвердженням може слугувати довідка з ЖЕКу або сільської ради. Якщо ці установи відмовляються видавати таку довідку, то факт знаходження на утриманні можна встановити в судовому порядку.

    Для цього громадянин звертається до суду з відповідною заявою і прикладає:

    1) копію свідоцтва про смерть годувальника;

    2) копію свідоцтва про шлюб;

    3) докази, які підтверджують факт знаходження заявника на утриманні померлої особи (документи, акти, листи ділового і особистого характеру, довідку про доходи, довідку про розмір своєї пенсії);

    4) докази, які встановлюють, що надані заявникові матеріальні засоби були основним і постійним джерелом для його існування (квитанції і інші документи, які свідчать про отримання заявником грошових коштів або іншої допомоги від годувальника; квитанції, які підтверджують витрати заявника);

    5) довідку з ЖЕКу або сільської ради про те, що заявник звертався до них за здобуттям документа, підтверджуючого факт знаходження на утриманні померлого годувальника, але йому було відмовлено в цьому у зв’язку з відсутністю відомостей про утримання.

    Після отримання довідки в ЖЕКу/сільській раді або судового рішення необхідно подати відповідну заяву в органи Пенсійного фонду України. Для подачі заяви необхідно мати:

    1) паспорт заявника та його реєстраційний номер облікової картки платника податків;

    2) документ про місце проживання заявника;

    3) трудова книжка і/або пенсійне посвідчення померлого;

    4) документ, який підтверджує знаходження заявника на утриманні померлого (довідка з ЖЕКу/сільської ради або рішення суду);

    5) довідка про склад сім’ї чи свідоцтво про шлюб, якщо в паспорті відсутній запис про укладання шлюбу. В окремих випадках це може бути рішення суду;

    6) свідоцтво про смерть померлого.

    ВАРТО ЗНАТИ! До Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб у частині, що стосуються пенсій в разі втрати годувальника внесено зміни та визначено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.

    Згідно законодавчих змін до таких категорії належать батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю; також додані категорії осіб годувальники, яких брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку, на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону.

    Законодавчі новації також стосуються і розмірів таких виплат. Так, особи, які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), мають право на утримання у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім’ї, пенсія призначається у розмірі 90 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 процентів на кожного непрацездатного члена сім’ї” замінити словами і цифрами “а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім’ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім’ї, – у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім’ї (крім батьків, дружини (чоловіка) – у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї”.

    Також внесеними змінами передбачено, що пенсія в разі втрати годувальника (або частина спільної пенсії кожного непрацездатного члена сім’ї), що призначається членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім’ї не може бути меншою ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім’ї, який має право на таку пенсію.

    Куди звертатися за призначенням пенсії у разі втраті годувальника

    При наявності усіх необхідних документів, для призначення пенсії можна звернутись до будь-якого сервісного центру ПФУ незалежно від регіону. Місце прописки та фактичного проживання для призначення пенсії не мають значення, оскільки Пенсійний фонд володіє Рєстром застрахованих осіб, де зберігається інформація про кожну людину, яка офіційно працювала.

    Як і раніше, місцеві мешканці та внутрішньо переміщені особи обслуговуються без прив’язки до місця проживання – як безпосередньо у сервісних центрах Фонду, так і дистанційно, через вебпортал Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua), а також за телефонами «гарячих» ліній.

    Виникнуть питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Постараюсь Вам допомогти.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю, Наталія.

    Прийміть мої співчуття.

    Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. Тому Ви можете вже зараз звертатись до органів Пенсійного фонду.

    В принципі можу написати приблизний перелік необхідних документів, однак раджу їх уточнювати безпосередньо в Пенсійному фонді.

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович
    33.3%

    Доброго дня.

    З урахуванням змін з 02.04.2022 року, право на пенсію по втраті годувальника за померлого військовослужбовця мають батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли 60 років незалежно від наявності у них страхового стажу, або є особами з інвалідністю

    Таким чином, Ви отримаєте право на пенсію в 60 років.

    Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

    • Наталья Клиент год назад

      спасибо-чётко и конкретно

      • Гіммельфарб Станіслав  Олегович

        Якщо консультація Вам допомогла, закрийте, будь ласка, питання, відмітивши віідповідь

    Дубовенко Володимир Володимирович
    33.3%

    Вітаю!

    Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які перебували на їх утриманні. Тобто, щоб отримати пенсію по втраті годувальника, як мінімум, необхідно бути непрацездатною особою, тобто, особою, яка досягла пенсійного віку або є особою з інвалідністю.

    Відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону.

    Якщо у Вас немає дострокової пенсії або статусу особи з інвалідністю, то до 60-ти років Ви не зможете отримати пенсію по втраті годувальника - військового пенсіонера.

    Мамай Ірина Євгеніївна

    Вітаю,

    Ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зазначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

    Тобто, якби ви мали право на пенсію, то могли б отримувати пенсію чоловіка.

    Оскільки у вас 12 років страхового стажу, то права на пенсію ви не маєте та відповідно отримувати пенсію чоловіка не можете.

    Стаття 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зазначає, що сім’ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

    Пенсії в разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім’ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім’ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті (ст. 29 Закону)

    Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

    Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: - непрацездатним дітям;

    • непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування,
    • а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

    Питання непрацездатності теж має певні ознаки. Зокрема:

    Непрацездатними членами сім’ї вважаються:

    а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

    б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;

    в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю.

    Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року;

    г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов’язані їх утримувати;

    д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

    Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених у пункті "а" статті 20 цього Закону, має право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до пункту "д" частини четвертої цієї статті незалежно від того, працює (проходить військову службу) вона (він) чи ні (Стаття 30 Закону).

    Таким чином, зверніться до пенсійного фонду, нехай вирішать ваше питання.

    Відмову завжди можна оскаржити до суду

    Гончаренко Константин

    Доброго дня!

    Пенсія в разі втрати годувальника за померлого/загиблого військовослужбовця згідно із Законом України від 09.04.1992 року № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, призначається якщо годувальник помер/загинув у період проходження служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби або пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби.

    Такі пенсії виплачуються членам сім’ї померлих/загиблих військовослужбовців, людей, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, Національної поліції, пожежної охорони, Національного антикорупційного бюро, службі судової охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки, Державної кримінально-виконавчої служби та інших представників силових підрозділів, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262.

    Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім’ї, які перебували на утриманні годувальника. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на його утриманні (тобто, чи проживали разом, чи отримували від годувальника мінімально необхідні блага для життя та виховання).

    Розмір пенсії залежить від причини смерті годувальника.

    Якщо годувальник помер/загинув при виконанні обов’язків військової служби пенсія призначається:

    – у розмірі 70% грошового забезпечення померлого/загиблого годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї – батька, дружини (чоловіка), або іншого непрацездатного члена сім’ї померлого/загиблого годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім’ї;

    – у розмірі 50% грошового забезпечення померлого/загиблого годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних члени сім’ї (крім батьків, дружини (чоловіка)).

    Якщо годувальник помер/загинув внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, пенсія обчислюється в розмірі 30% грошового забезпечення годувальника.

    Заява про призначення пенсії подається до уповноважених органів силових структур (міністерств або відомств), в яких військовослужбовець проходив службу до дня смерті.

    Пенсійне забезпечення членів сімей загиблих військовослужбовців

    1. Члени сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника:

    а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

    б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" або є інвалідами;

    в) батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або якщо вони є інвалідами.

    г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати;

    д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку;

    ж) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони), стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23-річного віку.

    Необхідно мати на увазі:

    а) усиновителі мають право на пенсію нарівні з батьками;

    б) неповнолітні, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, зберігають це право і при їх усиновленні;

    в) вітчим і мачуха мають право на пенсію нарівні з батьком і матір'ю за умови, якщо виховували або утримували загиблого пасинка чи падчерку не менш як 5 років);

    г) пасинок і падчерка, якщо вони не одержували аліментів від батьків, мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми;

    д) дітям, які перебувають на повному державному утриманні, виплачується в розмірі 50 процентів призначеної пенсії, при цьому дітям, які втратили обох батьків, за період перебування на повному державному утриманні пенсія виплачується у повному розмірі.

    Крім цього:

    Батьки загиблого мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України