Сталося ДТП, загинула дружина, що може бути впроваджено проти чоловіка

Вітаю!

Мої співчуття.

Прогнозувати розвиток подій у такій ситуації не потрібно, це однозначно!

Має бути відкрито кримінальне провадження, скоріше за все за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України!

В рамках розслідування і буде визначено, чи наявні у діях водія-чоловіка ознаки порушення ним правил дорожнього руху, що призвели до смерті людини та травм інших, чи навпаки, він був невинен!

За будь-яких умов, я б радив винайняти адвоката та співпрацювати виключно з ним!

Успіхв

Доброго дня, Констянине!

Якщо порушення правил було зафіксовано з обох боків, то кожен з виновників ДТП буде відповідати саме за свої дії. Втім, що вирішить слідство, сказати наперед доволі складно. Я бачу тут ознаки статті 286 ККУ.

Тепер відповіді на Ваші питання:

1. Що може бути виставлено чоловіку, дружина якого загинула

Якщо буде ствановлена його провина в ДТП, то, як мінімум, незумисне вбивство власної дружини по необережності та нанесення тілесних ушкоджень (а вони, скорше за все, будуть тяжкими) іншим особам, які були в його авто.

2. Які його дії в цьому випадку та які терміни

Які його дії в цьому випадку залежить від тактики, що він обере зі своїм адвокатом, а останній йому буде точно потрібен!

3. Автострахування - якщо не вистачить суми його страховки цивілки на ремонт іншої автівки, то які можуть бути тут варіанти та до чого потрібно бути готовими

Якщо не вистачить суми страховки, то доплачувати прийдеться із власної кишені за судовим позовом страхової компанії протилежної сторони. Втім, якщо все ж таки буде визнана вина у ДТП обох, то може платити взагалі не прийдеться!

Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче на них відповім!

Маєте аргументовано пояснювати про відсутність можливості уникнути зіткнення. У разі закриття кримінального провадження вимоги про відшкодування шкоди мають бути вирішені в цивільній справі.

Стаття 286 ККУ Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -

карається штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Я думаю поліцією порушено таке провадження по факту. Далі буде встановлено хто винен. ЩОдо ваших дій, то вам однозначно потрібен адвокат для захисту інтересів.

Щодо страхової, то залежно від того хто винен в ДТП, той і платить, якщо у вас обов’язкова страховка. Якщо коштів страхової недостатньо, то стягується в судовому порядку.

Доброго дня, Костянтин!

"1. Що може бути виставлено чоловіку, дружина якого загинула"?

- В РАМКАХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ, ТРЕБА ПРОВЕСТИ СУДОВО-АВТОТЕХНІЧНУ ЕКСПЕРТИЗУ, ЯКА ПОВИННА ВСТАНОВИТИ, ЧИ СПРАВНИЙ БУВ АВТОМОБІЛЬ, ЧИ МАВ ВІН ТЕХНІЧНУ МОЖЛИВІСТЬ УНИКНУТИ ДТП.

ЯКЩО БУДЕ ДОВЕДЕНО ЙОГО ПРИЧЕТНІСТЬ ДО СКОЄННЯ ЗЛОЧИНУ, ВИНУ, ТО ЙОГО МОЖУТЬ ПРИТЯГНУТИ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

"Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -

карається штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Примітка. Під транспортними засобами в цій статті та статтях 286-1, 287, 289 і 290 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби".

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 84. Докази

1. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

2. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів".

"Стаття 85. Належність доказів

1. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів".

"Стаття 86. Допустимість доказу

1. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

2. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення".

"2. Які його дії в цьому випадку та які терміни"?

- ЙОМУ ТРЕБА ТЕРМІНОВО НАЙТИ АДВОКАТА (ЗАХИСНИКА), ЯКИЙ БУДЕ НАДАВТАИ ЙОМУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

Конституція України | від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (rada.gov.ua)

"Стаття 59. Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав".

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 45. Захисник

1. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).

2. Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю".

"Стаття 46. Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні

1. Захисник не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу.

2. Неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов’язковою.

Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу.

3. Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п’яти захисників одного обвинуваченого.

4. Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

5. Захисник має право брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним зустріч без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту - мати такі зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні.

Зустрічі, передбачені абзацом першим цієї частини, є конфіденційними.

Присутність на зустрічах інших осіб можлива за письмовою заявою захисника (захисників) або письмовою заявою підозрюваного, обвинуваченого, якщо таку заяву складено ним у присутності особи (осіб), яка (які) прибула (прибули) до нього.

Аудіофіксація такої зустрічі забороняється.

Відеофіксація такої зустрічі здійснюється відкрито. Підозрюваний, обвинувачений та особи, які до нього прибули, мають бути повідомлені про місце встановлення камери. Відеофіксація зустрічі камерою, про яку не повідомлено її учасників, забороняється.

Відеофіксація зустрічі здійснюється у спосіб, що унеможливлює фіксацію змісту документів, якими користується підозрюваний, обвинувачений та/або особа (особи), яка (які) до нього прибула (прибули).

Відеофіксація здійснюється в спосіб, що унеможливлює фіксацію змісту розмови підозрюваного, обвинуваченого з особою (особами), яка (які) до нього прибула (прибули).

Захисник (захисники) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого має (мають) право на зустріч із ним за власною ініціативою та/або клопотанням особи, стосовно якої він (вони) здійснює (здійснюють) захист, за місцем перебування такої особи.

Захисник (захисники) має (мають) право на зустріч з одним підозрюваним, обвинуваченим. Зустріч захисника (захисників) з двома і більше підозрюваними, обвинуваченими одночасно не допускається.

Підозрюваний, обвинувачений має право на таку зустріч не більш як з двома захисниками одночасно.

Якщо ініціатором зустрічі є захисник, але підозрюваний, обвинувачений, засуджений відмовляється від такої зустрічі, адміністрація установи зобов’язана організувати зустріч захисника з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим.

У разі якщо підозрюваний, обвинувачений, засуджений особисто та безпосередньо повідомляє захиснику про небажання продовжувати зустріч, така зустріч припиняється.

Не є підставою для відмови адміністрацією установи в зустрічі підозрюваного, обвинуваченого, засудженого із захисником наявність письмової заяви про відмову підозрюваного, обвинуваченого, засудженого від зустрічі. Відмова адміністрації установи в зустрічі підозрюваного, обвинуваченого, засудженого із захисником тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Особа, яка прийняла рішення про зміну місця перебування підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, зміну його правового та/або процесуального статусу, не пізніш як за 24 години інформує письмово або шляхом надсилання листа на електронну поштову скриньку захисника, близьких родичів підозрюваного, обвинуваченого, засудженого про його місце перебування, дату зміни місця перебування, правового та/або процесуального статусу з обґрунтуванням підстав для прийняття такого рішення та із зазначенням суб’єкта, який його прийняв. Відповідний інформаційний лист вручається адміністрацією установи також захисникам, близьким родичам невідкладно після їх фактичного прибуття до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого.

6. Документи, пов’язані з виконанням захисником його обов’язків, без його згоди не підлягають огляду, вилученню чи розголошенню слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом.

7. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх службові особи зобов’язані виконувати законні вимоги захисника".

"Стаття 47. Обов’язки захисника

1. Захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

2. Захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

3. Захисник без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.

4. Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:

1) якщо є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні;

2) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов’язкової участі захисника;

3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо;

4) якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним".

ЩОДО СТРОКІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ:

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 219. Строки досудового розслідування

1. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

2. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

3. З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:

1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу;

2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;

3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу;

4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

4. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

5. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею, крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу. ...".

"3. Автострахування - якщо не вистачить суми його страховки цивілки на ремонт іншої автівки, то які можуть бути тут варіанти та до чого потрібно бути готовими"?

- ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ, В ПОРЯДКУ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "ЗВЕРНУТИСЯ".

Всього доброго

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Кримінальна відповідальність за ст.286 КК України наступає за наявності сукупності наступних обставин:

а) діяння у виді порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту;

б) настання наслідків у виді середньої тяжкості тілесних ушкоджень (частина 1), тяжких тілесних ушкоджень або смерті потерпілого (частини 2 та 3);

в) наявності причинного зв’язку між діянням та наслідками, що настали.

Під час розслідування цієї категорії кримінальних правопорушень слідчий має встановити потерпілого, що здебільшого є досить проблемним.

Правоохоронці не завжди поспішають визнавати особу потерпілою з моменту відкриття кримінального проваження.

Слідчі визнають осіб, яким завдано такої шкоди, потерпілими лише після проведення судово-медичної експертизи на встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, ряду інших експертиз, а також проведення інших слідчих дій.

Для притягнення до кримінальної відповідальності за цей злочин необхідно чітко встановити, який саме пункт Правил дорожнього руху або експлуатації транспорту було порушено суб’єктом і що саме порушення ПДР призвело до негативних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень або смерті.

Місце та обстановка вчинення злочину не є визначальними ознаками складу злочину.

Суб’єктом злочину є особа, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право, якій до моменту вчинення злочину виповнилося 16 років.

В цілому злочин, передбачений у ст. 286 КК України, визнається необережним. По відношенню до діяння у виді порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту особа може ставитися умисно або необережно, по відношенню до наслідків у виді заподіяння шкоди життю або здоров’ю потерпілого — тільки з необережністю.

Мінімальним видом і розміром покарання за ч.1 ст.286 КК України при заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень є штраф від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів (від 51 000 грн до 85 000,00 грн.).

В той же час за ч.1 ст.286 КК України суд може призначити і обмеження волі на строк до трьох років, виправні роботи або арешт. При цьому, частіше за все суд звільняє засудженого від відбування покарання з випробуванням – встановленням іспитового строку від одного до трьох років (ст.75 КК України). Також закон передбачає інші підстави для звільнення від кримінальної відповідальності.

За ч.2 ст.286 КК України суд може призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. При цьому, аналогічно суд може звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням – встановленням іспитового строку від одного до трьох років (ст.75 КК України). Не рідкість звільнення від відбування покарання за амністією.

Необхідно зазначити, що при призначенні покарання істотне значення має думка потерпілого щодо виду і розміру покарання, який необхідно призначити винуватцю ДТП.

Як правило, разом із кримінальним процесом, також розглядається позов потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Державного адвоката можна залучити тут 0800 213 103 , або за домовленістю звернутись до приватного захисники.

---

потерпілий може висунути до Винного у дтп вимоги про компенсацію збитків навіть , після ремонту авто(якщо будуть документальні докази пошкоджень офіційно зафіксовані.у разі відкриття провадження по справі , суд направить Вам( сторонам) ухвалу про відкриття провадження та матеріали справиВам необхідно буде у строк вказаний в ухвалі (але не більше 15-ти днів) подавати відзив на позовну заяву де детально пояснювати суду , ступінь завданих збитків. з доказами.

у потерпілого є 3 роки для звернення до суду окремим цивыльним позовом за стягненням завданої шкоди - згідно ст. 257 ЦК України.Він може скористатися цим правом у будь-який момент у межах 3-х років.Термін у 1 рік встановлено для відшкодування страхового випадку згідно ЗУ Про обов'язкове страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"., ЯКЩО ПОСТРАЖДАЛИЙ у термін 1 рік не звернеться за компенсацією з моменту пригоди, то далі страхова компанія після вказаного терміну не зможе оформити компенсацію.А позов до Винного у дтп - це окреме судове провадження, незалежно від того чи було звернення до страхової компанії чи ні.Якщо через два роки, то страхова компанія участі у цьому приймати не зможе.Обов язкова сума сплачується у встановлені строки - немає звернення , не буде виплати.А ось у суді може бути заявлена інша сума збитків , що підтверджено документами.Якщо винний у дтп раніше сплатить кошти потерпілому то з документами у термін 3 роки може звернутись у страхову, аби вона відшкодувала йому витрати.

Якщо справа буде розглядатися быльше 3 -х місяців може пройти строки притягнення винного у дтп до адмін відповідальності. Та справу закриють. якщо не відкриють кримінальне провадження, а адмін процесс.

Рекомендую подавати суду письмові пояснення та докази для об єктивного розгляду справи , особисто письмово , або поштою на адресу суду з врученням рекомендованем листом з номером справи зазначеним у поясненнях.

Статус особи її посадове становище не мають впливати на суд .

З повагою

Костянтин Гончаренко

Доброго вечора, Костянтине!

Ваше питання дуже обширне, всі консультації, які Ви отримаєте ( і моя у тому числі) є приблизним аналізом з Ваших слів (яких небагато і недостатньо для розуміння обставин події та прогнозування реальних наслідків).

Почну з початку. В кожному ДТП є винна особа, іноді кілька, і потерпілі особи ( зазвичай пасажири та водій авта, водій якого діяв у повній відповідності до вимог ПДР України).

Дуже часто дії обох водіїв перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із подією ( обидва водії порушили ПДР, але хтось більш істотно, співвідношення відсотковості, хто наскільки завинив, встановлює суд).

Без аналізу схеми ДТП, відео-матеріалів та показів свідків жодних прогнозів Вам ніхто не має права давати. Під час розслідування ДТП вживаються найсталіші закони - закони фізики, кодекси тут другорядні акти.

1. Що може бути виставлено чоловіку, дружина якого загинула - цей чоловік водій, він може мати кілька процесуальних статусів, зокрема, в статусі як потерпілого, так і підозрюваного /обвинуваченого. Питання кримінальної відповідальності див. у відповіді 2.Якщо питання про майнові вимоги, потрібно розуміти, на якій правовій підставі він управляв автівкою - власник, орендар, взяв проїхатися, тощо. Оскільки є кілька потерпілих ( родичі дружини, син та пасажири іншого авта), може йти мова про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої цим особам - витрати на лікування, поховання, тощо. Якщо з матеріальною шкодою все більш-менш зрозуміло, то моральну можуть вимагати в різних розмірах.

2. По факту події, враховуючи наслідки, відкрито кримінальне провадження за ознаками ч. 2 ст. 286 КК України, ось її зміст та санкції: ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

3. Сума, якої не вистачить, зазвичай, покривається особами, які на підставі вироку суду, визнані винними у вчиненні події.

Термінові поради:

1. Знайти адвоката, який спеціалізується на ДТП. Вам потрібна людина, яка розуміє фізику ДТП (колишній експерт, слідчий по ДТП або адвокат, який здобув досвід саме на таких справах), і вміє приміняти на практиці це розуміння.

2. Направити повідомлення у свою страхову - не важливо, хто винен. Обов'язково, протягом 3 робочих днів з дати ДТП, якщо особи були шпиталізовані з місця ДТП, строк підлягає поновленню.

3. Починайте спілкуватися із екіпажем іншого авта. У Вас одна загальна проблема, яку потрібно вирішувати. Якщо відносини будуть приязними, є шанс мінімізувати додаткові можливі витрати. При цьому не раджу давати кому-сь гроші без досягнення певних домовленностей та фіксації передачі таких коштей.

Тримайтеся та бережіть себе.