Задайте вопрос юристу

829 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Семейное право, 26 ноября 2022, вопрос №76278 150₴

Чоловік грозиться вигнати жінку. Він деколи неадекватний і може це зробити.

Чоловік і жінка. Розведені. Живуть разом. Спільна дитина. Чоловік погрожує жінці вигнати її з дому. Дім - власність чоловіка де жінка приписана з дитиною. Вигнати може, але дитину сказав не віддасть. Дитина не любить батька, тільки матір. Якщо він вижене, а він може, як відразу діяти жінці? Для дитини це може бути шоком, і травмою. Можливо до цього варто щось заздалегідь зробити щоб убезпечити себе? Як діяти коли є такі погрози щоб не чекати поки вижене і дитину не віддати? Що робити в такій ситуації... порадьте будь ласка... чоловік деколи не адекватний. Може постраждати невинна дитина.

Ответы юристов (8)

    Кирда Вячеслав Володимирович
    20%

    Вітаю.

    Тут більше сімейні відносини, а не юриспруденція. Єдине, що я можу сказати з посиланням на чинну нормативну базу, це те, що чоловік не має права виселити Вас примусово, якщо Ви зареєстровані там вдвох з дитиною.

    Можливо є сенс не чекати, допоки він спробує втілити свої ганебні плани, а самостійно покинути приміщення? Після того, як Ви будете проживати окремо, Ви зможете вирішити питання щодо проживання дитини з Вами через органи опіки та піклування або суд.

    Щодо визначення місця проживання дитини, повідомляю Вам наступне:

    Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України (далі – СК) місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою.

    Згідно з чинним законодавством, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина (яка не досягла 14 років), спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

    Варто знати, що звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі ж звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

    Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини (до 14 років) беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

    Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    • Олександр Клиент год назад

      А як мені віддати 150 грн за це питання платне? Я вперше на сайті і не знаю. Підкажіть.

      • Кирда Вячеслав Володимирович

        Можете закрити питання оплатою на користь юристів, які Вам допомогли, шляхом натиснення зеленої галочки нижче фота профілю та проставлення відсотків.

        Успіхів. При наявності запитань, звертайтесь.

    Гіммельфарб Станіслав  Олегович
    20%

    Доброго дня.

    Виселити Вас з будинку можливо лише в судовому порядку.

    Насильницькі дії щодо Вас, підпадають під поняття ст. 126-1 КУАП, а саме, діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

    Тобто у випадку загрози вчинення відносно Вас описаних дій (навілть висловлених в усній формі), Вам потрібно звернутися до поліції.

    Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.
    Айвазян Юрий Климентьевич
    20%
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Олександре!

    Я би для початку запропонував жінці звернутись до поліції із заявою про злочин за ознакою статті 126-1 ККУ, тобто домашнє насильство!

    "Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, -

    карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років."

    Може порушення кримінальної справи надасть тому чоловіку трохи розуму?

    Щодо виселення, то з того приводу особливо хвилюватись не має сенсу, бо чоловік може виселити тдружину, та ще й з дитиною, хіба що в судовому порядку!

    Виникнуть додаткові питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче допоможу!

    Гончаренко Константин

    Добрый день.

    Описанная Вами ситуация содержит признаки домашнего насилия в семье, а именно психического насилия со стороны родственников мужа, за которое предусмотрена не только гражданско-правовая, но и административная и уголовная ответственность.

    Обидчик, который нарушил требования специальных мероприятий по противодействию домашнему насилию, несет ответственность в соответствии с законом (ст.29 Закона Украины «О предотвращении и противодействии домашнему насилию»). Статьей 15 Закона Украины «О предупреждении насилия в семье» установлено, что члены семьи, совершивших насилие в семье, несут уголовную, административную или гражданско-правовую ответственность в соответствии с законом.

    Согласно ст. 30 указанного закона, лицо имеет право на возмещение материального вреда, причиненного вследствие домашнего насилия, моральный вред возмещаетя независимо от материального ущерба, который подлежит возмещению, и не связан с его размером. Порядок возмещения материального ущерба и морального вреда, причиненных вследствие домашнего насилия, определяется Гражданским кодексом Украины и другими законодательными актами.

    Необходимыми элементами состава гражданского правонарушения, как основания деликтной ответственности является вред, противоправное поведение, причинная связь между вредом и противоправным поведением виновного лица, что Вам следует обосновать и доказать при обращении в суд с иском о возмещении морального вреда. Согласно общих оснований гражданско-правовой ответственности обязательному выяснению судом при решении спора о возмещении морального (неимущественного) вреда подлежат: наличие такого вреда, противоправность деяния ее причинителя, наличие причинной связи между вредом и противоправным деянием причинителя и вины последнего в ее нанесении.

    Простыми словами, обращаясь в суд с иском о возмещении морального вреда, Вам следует обосновать, а также подтвердить доказательствами, противоправность действий родственников мужа (а именно насилие в семье с их стороны), указать какой вред был нанесен такими деяниями, а также доказать причинно-следственную связь между их действиями и причиненным Вам вредом.

    Такими доказательствами могут быть постановления о привлечении к административной ответственности за совершение административного правонарушения, предусмотренного ст.173-2 ч.1 КоАП Украины, то есть, за совершение насилия в семье - умышленного совершения действий психологического или физического характера в отношении члена своей семьи; высновки инспекторов полиции о рассмотрении Ваших сообщений о домашнем насилии касательно Вас; свидетельские показания и прочее.

    Следует также обратиться с соответствующим заявлением в Службу по делам детей, просить провести обследование условий проживаний ребенка, а также провести беседу с сожителями с целью предотвращения их негативного поведения в отношении ребенка. Заключения, акты, полученные в результате рассмотрения Вашего заявления, также будут служить доказательствами в суде.

    Определяя размер возмещения морального вреда, Вам также необходимо будет предоставить суду надлежащие, допустимые и достаточные доказательства характера, объема и глубины страданий (физических, душевных, психических), которые Вы понесли в результате домашнего насилия, подтвердить как отразилось это на Вашем эмоциональном состоянии, а также состоянии ребенка, и к каким последствиям это привело. Вы должны будете также указать, из каких соображений исходите, определяя размер ущерба, предоставить доказательства о том, как отразилось на Вашем здоровье и здоровье ребенка домашнее насилие со стороны родственников мужа, указать, как привело домашнее насилие к вынужденным изменениям в Ваших жизненных и производственных отношениях, каким образом это отразилось на чести, достоинстве, деловой репутации и престижа (то есть предоставить доказательства потери работы, в Вашем случае) и в чем именно это заключается, можно также указать необходимое время и усилия, необходимые для восстановления предыдущего состояния, возможные ухудшения способностей или лишения возможности их реализации в результате противоправных действий со стороны причинителей вреда.

    Собрать необходимо также справки, назначения врачей, выписки из медицинской карты, свидетельствующие об обращении за медицинской помощью из-за перенесенного стресса, а также назначенного лечения, квитанции, чеки о покупке необходимых медикаментов.

    Для составления искового заявления необходимо обратиться к адвокату, он также окажет помощь в сборе необходимой доказательственной базы.

    Во многих населенных пунктах действуют кризисные центры, куда могут обращаться люди, ставшие жертвами домашнего насилия (адреса можно найти в интернете). В центрах возможно временное пребывание женщин с несовершеннолетними детьми, а также оказываются консультационные услуги юрисконсультом, психологом, психотерапевтом.

    Вы можете обратиться также в Центр предоставления бесплатной правовой помощи (адрес центра в вашем городе можно найти тут :

    https://minjust.gov.ua/news/info/adresi-tsentriv-z...

    , во многих из них есть специализированные юристы по проблемам домашнего насилия, вся информация и контакты социальных служб о том куда нужно обращаться за дополнительной помощью.

    В соответствии с Законом Украины «О бесплатной правовой помощи» (ст.ст.13,14) Вы имеете право на предоставление бесплатной вторичной правовой помощи (то есть и представительство Ваших инв суде, и составление процессуальных документов будет осуществляться адвокатом бесплатно). 0800 213 103

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    ---

    Ви можете здійснити оплату юристу, натиснувши "галочку зеленого кольору під фото обраного юриста", з залишенням відзиву, а також додатково: у разі наявності можливості у графі: "Віддячити".

    Гончаренко Константин
    20%

    Доброго дня!

    Відповідно до статті 26 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

    Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження чи повторного вчинення домашнього насильства.

    Обставинами, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису є факти вчинення кривдником одного з видів насильства передбачених статтею 1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” - тобто фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.

    Також суди при розгляді таких заяв вирішують питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також про забезпечення недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків.

    Тобто, в кожному окремому випадку суди надають оцінку письмовим доказам та враховують фактичні обставини справи, такі як:

    – порушення прав дитини;

    – характер і форми домашнього насильства;

    – вразливість (діти є вразливою категорією осіб);

    – наявність стресу, болю, страждання;

    – перебування дитини в залежному стані від дорослого;

    – стан здоров’я (і причинний зв’язок між діями і наслідками у вигляді погіршення стану здоров’я, якщо він мав місце);

    – причинно-наслідковий зв’язок між діями та наслідками;

    – чи зверталась особа, яка подає заяву про застосування припису, до правоохоронних органів раніше, які результати розгляду її звернення;

    – чи притягувався кривдник до відповідальності;

    – чи є вірогідність того, що дії, які стали причиною звернення з заявою, повторяться;

    – чи є потреба у застосуванні тимчасових обмежувальних заходів (їх кількість та строки).

    Таким чином, при поданні заяви про видачу обмежувального припису потрібно довести випадки домашнього насильства відносно дитини, а також наявність ризиків настання насильства у майбутньому.

    Основною причиною відмов у задоволенні заяв про видачу обмежувальних приписів є відсутність доказів щодо:

    • фактів вчинення домашнього насильства,
    • їх вчинення саме кривдником, щодо якого подано заяву;
    • існування вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства.

    Тому потрібно звернути увагу на доведення належними та допустимими доказами перед судом обставин, на які маєте намір посилатися у заяві, якими може стати:

    • інформація про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, копії заяви до поліції (тобто фіксування проявів насильства відносно дитини шляхом виклику поліції або подачі заяви до поліції)
    • матеріали, якими підтверджується наявність провадження (кримінального чи про адміністративне правопорушення) щодо особи кривдника (буде свідчити про періодичність та системність вчинення ним насильства);
    • фото- та відео- докази;
    • письмові показання свідків насильства (під час розгляду справи можна заявити клопотання про допит свідків у судовому засіданні);
    • фіксування тілесних ушкоджень, в т.ч. висновками експертів, будь-якими медичними документами.

    У разі неможливості надати зазначені докази, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування (наприклад, від правоохоронних органів).

    При цьому, форма заяви про видачу обмежувального припису має відповідати нормам статей 350-1 - 350-4 Цивільного процесуального кодексу України:

    1. заява подається до суду за місцем проживання (перебування) постраждалої дитини;
    2. заява подається батьками / законними представниками / родичами дитини / органом опіки та піклування;
    3. заінтересованими особами зазначаються особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису;
    4. у заяві зазначаються наступні відомості:
    • найменування суду, до якого подається заява;
    • прізвище, ім’я та по батькові особи, яка подає заяву із зазначенням її статусу (батько / мати / законний представник / родич дитини / орган опіки та піклування), та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;
    • прізвище, ім’я та по батькові дитини, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;
    • обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують або клопотання про їх витребування.

    поліція має вирішити питання обмежень для чоловіка.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Адвокат Евгений Александрович
    20%

    Доброго вечора, Олександр!

    СЛІД ЗВЕРНУТИСЯ ДО ПОЛІЦІЇ ТА ДО СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ МІСЦЕВОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ.

    7 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в якому запроваджено комплексний підхід та визначено систему заходів щодо запобігання та протидії фізичному, психологічному та сексуальному насильству в сім’ї. Законом встановлено, що до кривдника (особи що вчинила домашнє насильство у будь-якій формі) суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству може бути встановлено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству. До таких спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:

    1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України);

    2) обмежувальний припис стосовно кривдника (видається судом);

    3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (здійснюється уповноваженими підрозділами органу Національної поліції України);

    4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників (відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування).

    Розглянемо особливості деяких із основних спеціальних заходів, на які слід більше звернути увагу.

    Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

    Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

    1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

    2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

    3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

    Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи.

    Вимога поширюється на місце спільного проживання постраждалої особи та кривдника незалежно від того, чи належить таке помешкання одному з них на праві власності, чи дане помешкання є орендованим, або право на квартиру/будинок належить родичам, знайомим тощо.

    Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

    Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду.

    Обмежувальний припис видається судом у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

    Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:

    1) постраждала особа або її представник;.

    2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;

    3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.

    Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, – за місцезнаходженням цього закладу.

    Обмежувальний припис видається на строк від 1 до 6 місяців та може бути продовжений судом на строк не більше 6 місяців. Таке продовження має місце лише один раз.

    Судом визначається один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього наступних обов’язків:

    1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

    2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

    3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

    4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

    5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

    6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

    Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.

    Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.

    Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.

    Таким чином, законодавство запроваджує нові заходи, які можуть бути застосовані до кривдника у разі здійснення ним домашнього насильства, або погрози його здійснення. Такі заходи мають захищати осіб, які постраждали від домашнього насилля та попереджувати таке насилля.ності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "ЗВЕРНУТИСЯ".

    Всього доброго!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України