Задайте вопрос юристу

829 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Недвижимость, 13 января 2023, вопрос №78531 150₴

Переоформлення право власності

Доброго вечора! Підкажіть, будь ласка, мама померла трохи більше, ніж 6 місяців тому. Договір куплі-продажу квартири був укладений ще у 2000 році, в якому прописано, що вона (покупець) діє від свого імені та від імені її неповнолітньої доньки (мене). Чи потрібно мені якимось чином переоформлювати право власності?

Ответы юристов (4)

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю.

    Співчуття Вам.

    ВАМ ПОТРІБНО ВСТУПАТИ В СПАДЩИНУ І ПОДАВАТИ ВІДПОВІДНУ ЗАЯВУ ДО НОТАРІУСА. ПРИ ЦЬОМУ, ЯКЩО ВИ ПРОЖИВАЛИ РАЗОМ З МАМОЮ НА МОМЕНТ СМЕРТІ, ВИ ВЖЕ ВВЖАЄТЕСЬ ТАКИМ, ЩО ПРИЙНЯЛИ СПАДЩИНУ.

    СТРОК ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ ЗАРАЗ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ СТАНОВИТЬ 10 МІСЯЦІВ, А ТОМУ ВАМ ЗАЛИШИЛОСЬ ЧЕКАТИ МЕНШЕ 4 МІСЯЦІВ.

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    100%
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Владиславе!

    Вам потрібно звернутись до нотаріусу для відкриття спадкового провадження.

    Порядок оформлення спадщини в умовах воєнного стану такий:

    Спадкування нерухомості – процедура довготривала та клопітка. Спадкоємці можуть отримати нерухомість двома способами: за заповітом і за законом. До речі, почати процедуру спадкування необхідно у чітко визначений термін – до 6-ти місяців від моменту смерті родича. А в період воєнного стану – до 10 місяців.Спочатку необхідно звернутися до приватного або державного нотаріуса, який здійснює свою діяльність на території нотаріального округу (місто, район), де на момент смерті був зареєстрований (не проживав – важливо) померлий. Якщо ж даний факт відсутній, тоді місцем відкриття спадку можна вважати територіальне місцезнаходження нерухомості, тобто звертатись необхідно до нотаріуса, який здійснює свою діяльність на території розташування нерухомого майна. Важливий момент, якщо ви хочете користуватися послугами державного нотаріуса звернутися до нього варто найраніше, як тільки можливо, через величезні черги. Унотаріуса пишемо заяву про прийняття спадщини після померлого.

    Перелік документів, які необхідні щоб отримати спадок

    свідоцтво про смерть померлого – оригінал;

    довідка, де зафіксовано місце реєстрації померлого, де він і з ким був зареєстрований на момент смерті;

    документи, які підтверджують право власності на майно померлого (наявність не обов’язкова);

    паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;

    заповіт (якщо спадкуємо за заповітом);

    якщо за законом – документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб);

    оплата послуг нотаріуса і державного мита за відкриття спадкової справи.

    Запам’ятайте, згідно Порядку вчинення нотаріальних дій, нотаріус не може прийняти заяву про прийняття або відмову від спадщини від імені спадкоємців третіми особами.Спадкоємець повинен або сам з’явитись до нотаріуса або з’явитись до найближчого нотаріуса, який посвідчить підпис на заяві про прийняття спадщини й відправити цю заяву до нотаріуса для прийняття спадщини. Коли увесь пакет документів сформовано і подано нотаріусу, той у свою чергу надає витяг зі спадкового реєстру. Побутує думка, що жити у квартирі чи будинку, яку отримали у спадок, не можна протягом 6-ти місяців. Жити можна, але заборонено її продавати чи дарувати, поки не отримаєте у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину. Випадки спадкування:

    За заповітом – ніхто і ніяк не впливає на процеси спадкування (винятки, які потрібно уточнювати у нотаріуса, якщо на житловій площі були зареєстровані– інваліди, пенсіонери, неповнолітні діти)

    За законом мають право спадкувати родичі за ступенем споріднення:

    1 черга – один з подружжя, діти або батьки, 2 черга – рідні брати й сестри, баби, діди 3 черга – тітки, дядько 4 черга – зареєстровані мешканці, які прожили не менше 5 років разом з померлим однією сім`єю. Якщо немає претендентів на спадщину серед вище вказаних категорій, тоді спадкують родичі до 6 ступеня споріднення. Після закінчення терміну 6 міс після смерті спадкодавця, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину. Слід зазначити, що термінів для отримання свідоцтва про право на спадщину немає.

    Документи, які потрібні:

    Заява про видачу свідоцтва про право на спадщину;

    Оригінали правовстановлюючих документів на майно;

    Квитанції про сплату державного мита та адміністративного збору за реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

    оплата послуг нотаріуса.

    Після цього нотаріус видає свідоцтво на спадщину за законом/за заповітом Разом із видачею свідоцтва на право на спадщину нотаріус реєструє за вами право власності на спадкове майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. І тоді ви – законний власник нового майна. На кожне нерухоме майно видається окреме свідоцтво (земельна ділянка, пай, будинок, квартира тощо). Оплата державного мита Щоб здійснити оплату нотаріус, що займається вашою справою, має дати реквізити за якими оплатити або сам оплатить Ви йому просто залишаєте кошти. Оплатити можна у будь-якому відділенні банку. Процедура відмови від спадку Всі особи, які отримали спадок можуть написати відмову від нього протягом 6 місяців з моменту смерті спадкодавця. Цей строк поновленню не підлягає. Якщо пропустили 6 місячний термін, тоді потрібно звертатися до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо спадкоємець, який прийняв спадщину, надасть вам згоду також на прийняття спадщину– теж звертаємося до нотаріуса. Зверніть увагу, якщо хтось зі спадкоємців звернувся до нотаріуса про прийняття спадщини, то усі інші повинні йти теж до того ж нотаріуса. Після померлого заводиться лише одна спадкова справа, яку може вести лише той нотаріус, до якого першого звернулись спадкоємці.

    Для отримання повної і більш конкретної консультації треба мати більше інформації. Тож натисніть кнопку "звернутись" біля мого профілю. Завжди готовий допомогти.

    Мамай Ірина Євгеніївна

    ВАм потрібно переоформити квартиру на себе. Для цього потрібно мати правовстановлюючий документ, яким є свідоцтво про спадщину. ПОтрібно звернутися до нотаріуса будь-якого із заявою про прийняття спадщини. У вас є 10 місяців (під час військового стану) з моменту смерті матері.

    Адвокат Евгений Александрович

    Дорого вечора, Владислава!

    Згідно Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від особи, яка померла, (спадкодавець) до особи (осіб), що набувають право на спадщину (спадкоємці). Особливості спадкування під час воєнного стану, на сьогодні, регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 року № 164. Окрім того, Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» від 11.03.2022 № 1118/5, що набрав чинності 19.03.2022, були внесені зміни в Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

    Основні зміни у прийнятті спадщини під час воєнного стану

    У результаті дій держави-агресора законодавцями внесені низка суттєвих змін, вищевказаними нормативно-правовими актами, щодо прийняття спадщини в умовах воєнного стану, а саме:

    • перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Тобто, за загальним довоєнним правилом строк прийняття спадщини становив 6 місяців з дня відкриття спадщини. Втім, зміни, що почали діяти з 06.03.2022, додали до цього строку ще 4 місяці. Обрахунок строку для кожної конкретної відкритої справи до воєнного стану виглядатиме таким чином – якщо до 06.03.2022 року шестимісячний строк спадкування не сплинув, то він автоматично подовжується ще на 4 місяці і в сумі становить 10 місяців, а якщо сплинув під час воєнного стану, але до 06.03.2022 року, то діє стара норма, за якою строк прийняття спадщини або відмови від неї не подовжується та становить 6 місяців;
    • в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
    • в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
    • забороняється видача свідоцтва про право на спадщину (далі – свідоцтво) у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі;
    • під час дії воєнного стану свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом після закінчення строку для прийняття спадщини. Тобто, останніми змінами, що були внесені 02.06.2022 року до п.3 постанови КМУ №164, свідоцтво буде видаватись спадкоємцям, але не через 6 місяців з дня смерті спадкодавця, а через 10 місяців з моменту його смерті або оголошення особи померлою.
    Дії осіб, що хочуть реалізувати своє право на спадкування

    Право на спадщину обов’язково необхідно оформити у нотаріуса (державного чи приватного), звернутися до якого можна в будь-якому населеному пункті на підконтрольній території України. Знайти нотаріуса можна в Реєстрі нотаріусів, які працюють під час війни, ведення якого здійснює Нотаріальна палата України.

    Отже, для оформлення спадщини спадкоємцю необхідно вчинити такі дії:

    • отримати свідоцтво про смерть спадкодавця (може отримати в будь-якому органі ДРАЦС на підконтрольній території України);
    • подати заяву про прийняття спадщини (далі – заява) до нотаріуса без обмеження строком у шість місяців на період дії воєнного стану у країні. Та слід мати на увазі, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Після отримання заяви нотаріус відкриває спадкову справу та надає особі, яка подала заяву, перелік документів, необхідних для оформлення спадщини, у якому також зазначається розмір плати за вчинення нотаріальних дій;
    • отримати свідоцтво про прийняття спадщини у нотаріуса.

    У разі отримання відмови у вчинення нотаріальних дій, нотаріус повинен протягом трьох днів надати письмово обґрунтовану постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, яку заявник може оскаржити у судовому порядку.

    Дії осіб, що хочуть реалізувати своє право на спадкування, які виїхали за кордон

    Через військову агресію рф багато громадян України були змушені покинути свої домівки та переміститись у пошуках надійного прихистку, не лише на більш безпечні території України, а й за її межі. За кордоном нотаріальні дії здійснюють консульські установи та дипломатичні представництва України відповідно до статті 38 Закону України «Про нотаріат». У такому випадку заяву про прийняття спадщини спадкоємець подає до вище зазначених установ.

    Також заяву можна направити нотаріусу на підконтрольній території України поштою, заздалегідь попередивши його про це, але в такому випадку вона повинна бути нотаріально завірена нотаріусом тієї країни в якій особа перебуває. У залежності від наявності міжнародних договорів, між країною перебування та Україною, може бути необхідне проставлення апостилю. Крім того необхідно буде зробити нотаріально завірений переклад заяви на українську мову.

    Після отримання українським нотаріусом нотаріально правильно завіреної заяви алгоритм дій щодо прийняття спадщини буде аналогічним, як уже було вище вказано.

    Фактичне прийняття спадщини та кому не обов’язково писати заяву про прийняття спадщини

    У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

    Це означає, що якщо особа, на момент смерті спадкодавця, була зареєстрована з ним за однією адресою, то їй не обов’язково йти до нотаріуса та писати заяву.

    Водночас, на практиці, ми б рекомендували, подати заяву до нотаріуса, щоб уникнути в майбутньому проблем. Справа в тому, що трапляються випадки, що особу виписали без її відома або вона просто проживала зі спадкоємцем без реєстрації місця проживання і відсутні підтверджуючі документи про спільне проживання, у таких випадках факт подачі заяви вже буде підтвердженим фактом, що спадкоємець не пропустив строки подачі заяви про прийняття спадщини.

    Ще однією категорією осіб, які автоматично приймають спадщину, відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, крім випадків, встановлених ч. 2 – 4 ст. 1273 цього Кодексу (відмова від спадщини за згодою батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників та обов’язковим дозволом, на таку дію, органу опіки та піклування). Однак і в цьому випадку рекомендуємо подавати заяву про прийняття спадщини в інтересах вище зазначених осіб, так як дуже часто інші спадкоємці свідомо не надають інформацію про таких осіб, а отже нотаріус розподіляє спадкову масу між відомими спадкоємцями і в майбутньому призводить до судових «тяганин». Також слід врахувати воєнний стан в Україні, так як на територіях де йдуть бойові дії або перебували в окупації, доступу до багатьох реєстрів чи архівів взагалі нема.

    Отже, підсумовуючи все вище викладене, можна вказати, що основними змінами, які відбулися з порядком прийняття спадщини в умовах воєнного стану є:
    • на період воєнного стану строк для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
    • у період воєнного стану, не залежно від місця відкриття спадщини, за зверненням спадкоємця будь-який нотаріус України має право завести спадкову справу.
    • якщо нотаріус немає доступу до Спадкового реєстру, він все одно має право завести спадкову справу. Наявність заповіту, спадкового договору та заведеної спадкової справи перевіряється нотаріусом протягом 5 робочих днів з моменту відновлення доступу до реєстру.

    Водночас, виходячи з власного досвіду, рекомендуємо обов’язково подавати заяву про прийняття спадщини, не дивлячись на продовження строків для прийняття спадщини та інших суттєвих змін, що були внесені законодавцями, особливо якщо знаходитесь на більш безпечній території України або за кордоном. До закінчення 10 місяців з дня відкриття спадщини (на період воєнного стану цей строк подовжено) спадкоємець має звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. У разі пропуску цього строку він вважається таким, що відмовився від прийняття спадщини.

    Якщо строк пропущений з поважних причин, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

    До суду необхідно подати підтвердження причин пропуску строку. Суди оцінюють поважність причин пропуску строку, а також чи перешкоджали такі обставини зверненню до нотаріуса. Прикладами поважних причин є тривала хвороба спадкоємця, перебування на військовій строковій службі у складі ЗСУ. Необізнаність про смерть спадкодавця або перебування за кордоном не є поважною причиною пропуску строку.

    Тому аби уникнути в майбутньому проблем з прийняттям спадщини рекомендуємо не зволікати та звертатись до нотаріуса вчасно.

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

    Всього доброго!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України