Помилка в митних документах

Вітаю, Катерино!

Складно одразу визначити, в чому дійсно проблема, але є дієва порада у Вашому випадку: вимагайте надання від сервісного центру письмової відмови в реєстрації авто.

Далі, коли буде письмова відмова, можливо буде обирати алгоритм дій: або звертатися із претензією до брокера, або оскаржувати відмову в суді.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго вечора, Катерина!

З Вашого питання, важко зробити висновок про яку помилку йдеться. В цілому порядок розмитнення авто, включно з його реєстрацією в сервісному центрі МВС, такий:

1. Купівля авто й оформлення документів в іноземній країні

До поїздки за кордон бажано домовитись із митним брокером, який буде займатись вашим питанням в Україні. Це спростить процес перетину кордону при поверненні назад. Вартість послуг брокера – приблизно від 300 до 600 доларів США у залежності від регіону.

2. Документи, які необхідно мати з собою:

біометричний закордонний паспорт (якщо подорожуєте у країни ЄС / Шенгену). Якщо паспорт не біометричний – необхідно оформити візу;

посвідчення водія;

внутрішній паспорт і довідку про присвоєння РНОКПП (реєстраційного номера облікової картки платника податків).

Слід враховувати, що при подорожі в країни ЄС без декларування можна брати із собою не більше 10 тис. євро готівкою на одну особу. Якщо необхідна більша сума – є три варіанти:

задекларувати кошти на митниці;

взяти з собою рідних і друзів – відповідно можна не декларувати по 10 тис. євро на кожного;

скористатися банківською карткою або переказом коштів.

Зверніть увагу, станом на квітень 2022 року автомобіль, який Ви купуєте, повинен відповідати екологічному стандарту – як мінімум Євро 2 (якщо машина була у користуванні) або Євро 5 (якщо авто є новим).

3. В іноземній країні Ви повинні отримати наступні документи:

договір купівлі-продажу авто або інший документ, який його замінює, – він укладається із продавцем;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт), оформлений на Ваше ім’я, – отримується у відповідному органі державної реєстрації.

Також автомобіль повинен бути знятий з обліку – перебувати на транзитних номерах. Після отримання транзитних номерів Ви маєте обмежений строк, щоб в’їхати на територію України, – зазвичай від 5 до 30 днів, в залежності від держави, яка видала ці номери. Також може бути обмеження щодо подорожей на транзитних номерах іншими країнами ЄС.

Наприклад, у Німеччині є різні види номерів: одні дають право проїхати тільки через Польщу та коштують дешевше, інші – через Австрію і є дорожчими.

Якщо ціна автомобіля включає ПДВ – Ви можете його повернути. Для цього до виїзду в Україну необхідно звернутись до митниці відповідної держави, в якій була зареєстрована машина, та оформити експортну декларацію. Її можна оформити й без повернення ПДВ, у такому випадку експортна декларація буде додатковим підтвердженням вартості автомобіля перед українською митницею.

4. Надсилання фотографій документів митному брокеру в Україні

Цей етап не є обов’язковим, але суттєво спрощує подальші дії.

5. Які документи необхідно сфотографувати та переслати:

внутрішній паспорт і довідку про присвоєння біометричний закордонний паспорт (якщо подорожуєте у країни ЄС / Шенгену). Якщо паспорт не біометричний – необхідно оформити візу;

посвідчення водія;

внутрішній паспорт і довідку про присвоєння РНОКПП (реєстраційного номера облікової картки платника податків);

договір купівлі-продажу авто;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт).

Отримавши документи, митний брокер повідомляє реквізити та суму для сплати митних платежів.

Після здійснення оплати брокер повинен повідомити номер попередньої декларації, який знадобиться Вам при перетині кордону. Ця декларація дійсна протягом трьох місяців із дати оформлення.

6. Перетин кордону

Кордон із боку ЄС.

Якщо Ви плануєте оформити повернення ПДВ, необхідно стати у чергу разом із вантажівками та пройти процедуру митного оформлення. Митний інспектор повинен поставити штамп на експортній декларації.

Кордон із боку України.

На нашому кордоні потрібно в будь-якому випадку проходити митне оформлення разом із вантажівками.

7. Подаються наступні документи:

паспорт і довідка про присвоєння РНОКПП (реєстраційного номера облікової картки платника податків);

договір купівлі-продажу авто;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт);

за наявності – інші документи, що підтверджують вартість авто: інвойс, експортна декларація тощо;

номер попередньої декларації (якщо була оформлена).

У підсумку складається акт митного огляду. В акті зафіксуйте усі пошкодження транспортного засобу, оскільки це матиме вплив при суперечках у визначенні вартості авто.

Якщо Ви не оформлювали попередню декларацію на другому етапі, то необхідно буде сплатити авансові митні платежі у гривнях. Їхня сплата не є гарантією того, що авто розмитнять за відповідною ціною. Остаточну вартість встановить митниця за місцем вашої реєстрації або тимчасового перебування. Після завершення усіх процедур Ви повинні отримати митну декларацію та квитанцію МД-1 щодо внесення грошової застави.

При позитивному рішенні проставляються відмітки особистого забезпечення на оригіналах документів, що підтверджують право власності на автомобіль. Також видається завірена копія Акту митного огляду.

При проходженні кордону митниця встановлює строк протягом якого Ви повинні провести процедуру оформлення на регіональній митниці. Завичай це 10 днів.

8. Отримання сертифікату відповідності

Сертифікат не знадобиться, якщо у свідоцтві про реєстрацію автомобіля (техпаспорті) зазначено екологічний стандарт, якому він відповідає. Наприклад Євро 5. Також на деяких митницях екологічний стандарт перевіряється за vin кодом (тільки для авто з країн ЄС).

Якщо такої відмітки немає, необхідно отримати сертифікат відповідності в акредитованому центрі в Україні.

Вартість становить близько 1 400 грн. Існують оголошення про “допомогу” щодо зручного отримання даного сертифікату за набагато більшу суму.

9. Розмитнення авто в Україні

Для цього потрібно звернутись до митниці відповідно до місця проживання або тимчасового перебування власника авто.

10. Подаються наступні документи:

митна декларація на транспортний засіб (оформлюється митним брокером, за наявності необхідних знань можна оформити самостійно);

акт митного огляду й інші документи, отримані при перетині кордону;

договір купівлі-продажу авто;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт);

сертифікат відповідності (якщо у техпаспорті немає відмітки);

за наявності – інші документи, що підтверджують вартість авто: інвойс, експортна декларація тощо.

Окрім вартості самого авто за кордоном та витрат на транспортування, необхідно заплатити за оформлення сертифікату відповідності (2000 – 3000 грн.).

Автомобіль під час митного оформлення повинен заїхати в зону митного контролю. В’їзд коштує 250 грн. Якщо не встигли усе оформити за один день, то за кожну наступну добу перебування авто необхідно сплатити по 90 грн.

На цьому етапі митниця робить остаточний розрахунок необхідних платежів. Якщо раніше Ви сплатили менше – треба доплатити різницю, якщо більше – Вам цю різницю повернуть. Зміни можуть відбутись у двох випадках:

ТЕПЕР ТЕ, ПРО ЩО ВЛАСНО ЙДЕТЬСЯ У ВАШОМУ ПИТАННІ:

11. Постановка автомобіля на облік у сервісному центрі МВС

Для цього спочатку необхідно отримати сертифікат, який підтверджує, що автомобіль відповідає українським стандартам. Приблизна вартість – 3 000 грн, може бути і значно більшою – за термінові замовлення.

Подаються наступні документи:

посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, отримане на регіональній митниці;

митна декларація;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт);

сертифікат відповідності для постановки на облік;

транзитні номерні знаки.

Необхідно оплатити адміністративні послуги – близько 600 грн.

Також на цьому етапі сплачується податок у Пенсійний Фонд. Його розмір залежить від вартості автомобіля без ПДВ і становить на 2022 рік:

до 409 365 грн – 3 % від вартості;

409 365.01 – 719 490 грн – 4 % від вартості;

більше ніж 719 490 грн – 5 % від вартості.

У підсумку власник повинен отримати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та українські номери.

На цьому процедура завершується.

Корисна правова інформація:

Наказ Державної митної служби України “Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України” від 17.11.2005 № 1118.

Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів” від 08.11.2018 року № 2611-VIII.

ВИСНОВОК:

Знову ж таки, поки що неясно про яку помилку йдеться... Проте, якщо дії або рішення сервісного центру незаконні, то їх можна оскаржувати, і я знаю, як це зробити.

Зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото. Можу реально Вам допомогти. Дуже добре знаймий з цією ділянкою права.

Вітаю!

1.

ТРЕБА ВИПРАВЛЯТИ ПОМИЛКУ. ВАМ ТРЕБА ЗВЕРТАТИСЬ В МИТНІ ОРГАНИ.

Частина 1 ст. 460 Митного кодек­су України встановлює таке правило:

«1…. допущення у митній декла­рації помилок, які [1] не призвели до неправомірного звільнення від спла­ти митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотри­мання заходів тарифного та/або не­тарифного регулювання зовнішньо­економічної діяльності, якщо такі [2] помилки не допускаються система­тично (стаття 268 цього Кодексу), [3] не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.»

Ця норма фактично дублюється в ст. 268 Митного кодексу, яка встанов­лює, що:

«1. Допущення у митній декларації помилок, які [1] не призвели до непра­вомірного звільнення від сплати мит­них платежів або [2] зменшення їх роз­міру, [3] до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної ді­яльності, не тягне за собою застосуван­ня санкцій, передбачених цим Кодек­сом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

2. У випадках, передбачених части­ною першою цієї статті, посадові особи митних органів надають декларантам або уповноваженим ним особам мож­ливість виправити помилки, допущені в митній декларації.

3. Якщо особа систематично (біль­ше двох разів протягом місяця) допус­кає у митній декларації помилки, за­значені в частині першій цієї статті (крім орфографічних помилок), мит­ний орган застосовує до такої особи санкції, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.»

Таким чином, вищезазначене пра­вило ст. 268 та ст. 460 Митного кодексу передбачає звільнення від адміністра­тивної відповідальності при виконан­ні трьох умов:

1. Недостовірні дані зазначено в де­кларації внаслідок помилки;

2. Така помилка не призвела до (а) неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх роз­міру чи (б) до незабезпечення дотри­мання заходів тарифного та/або нета­рифного регулювання ЗЕД;

3. Такі помилки не допускаються систематично (тобто більше ніж два рази протягом місяця, як це визначе­но у ст. 268 Митного кодексу).

Розглянемо 1-шу і 2-гу умови

Що таке помилка?

Передусім виникає питання, що саме має розглядатися як помилка, а не як свідоме зазначення неправдивих да­них у декларації.

Поняття «помилка» ані в Митному кодексі, ані в іншому законодавстві не визначено. Відсутня й офіційна позиція державних органів стосовно того, що має розглядатися як помилка в контек­сті митного оформлення. Для повноти викладеного зауважимо, що для цілей оподаткування вживаються також по­няття «арифметична помилка» та «ме­тодологічна помилка», які також на­лежним чином не визначені.

У такому випадку доцільно звернути­ся до визначення цього терміну, наведе­ного в тлумачному словнику. Так, слов­ник визначає помилку як (наводимо лише потенційно застосовні визначен­ня): 1. Неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. 2. Неправиль­ність у вчинках, діях і т. ін. // Непра­вильна думка, хибне уявлення про ко­гось, щось.

Тобто зазначене поняття охоплює арифметичні і орфографічні помилки, а також хибні уявлення про когось або щось.

З тим, що відноситься до арифме­тичних і орфографічних помилок, все більш-менш зрозуміло. Що ж до хибно­го уявлення про когось або щось, то тут можуть виникати питання. Посилаю­чись на хибне уявлення про товар, його вартість або вагу, потенційно у якості помилок можна розцінювати широке коло випадків, коли неправильно зазна­чається код товару за УКТЗЕД, країна його походження або митна вартість.

Відсутність визначення поняття «по­милка» на рівні законодавства створює можливості для тлумачення митниками цього поняття на власний розсуд. Однак усе ж таки таке тлумачення має на чо­позицію суб’єкта ЗЕД заперечити мит­никам буде не так вже й просто.

Саме тому, на нашу думку, варто за­безпечити документовані підтверджен­ня того, що при заповненні митної де­кларації було допущено саме помилку. Наприклад, якщо неправильно зазначе­ну вагу товару, то необхідно бути гото­вим аргументувати, чому в особи, яка заповнювала митну декларацію, вини­кло хибне уявлення стосовно ваги то­вару. Таким підтвердженням, на нашу думку, можуть бути такі документи, як контракт, за яким замовлявся товар саме вказаної в декларації ваги, або ж

«У ВИПАДКУ, КОЛИ ПОМИЛКА В МИТНІЙ ДЕКЛАРАЦІЇ В ПРИНЦИПІ НЕ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО НЕДОПЛАТИ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ, МОЖНА ГОВОРИТИ, ЩО НЕМАЄ І МОЖЛИВОСТІ НАСТАННЯ ШКІДЛИВИХ НАСЛІДКІВ У КОНТЕКСТІ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ. А В ТАКОМУ РАЗІ НЕМАЄ Й НЕОБЕРЕЖНОСТІ ЯК ФОРМИ ВИНИ ОСОБИ, ЩО ДОПУСТИЛА ПОМИЛКУ»

супровідні документи, надані поста­чальником, в яких зазначена непра­вильна вага.

У випадку арифметичних або орфо­графічних помилок, що виявляються під час митного оформлення, варто та­кож зафіксувати, що допущена саме по­милка при підрахунках. Це може бути зроблено шляхом подання письмово­го листа-пояснення митним органам, в якому бажано навести інформацію, у чому саме полягала помилка та чому вона була допущена.

Відсутність визначення поняття “помилка” на рівні законодавства створює можливості для тлумачення митниками цього поняття на власний розсуд.

Такі документи не будуть визначальними для позиції митних органів, однак принаймні забезпечать обгрунтування саме «помилкового» характеру наведених даних, яке може бути використане у випадку спору.

В яких випадках помилка є такою, що не призвела до неправомірного звільнення чи заниження розміру митних платежів?

Другою умовою є те, що помилка має бути такою, що не призвела до неправомірного звільнення від спла­ти митних платежів або зменшення їх розміру чи до незабезпечення дотри­мання заходів тарифного та/або нета­рифного регулювання.

У цьому положенні використовуєть­ся доконана форма дієслова «призво­дити». Це надає підстави вважати, що відповідальності не вдасться уникну­ти лише в тому випадку, коли є факт неправомірного звільнення або ж не­забезпечення дотримання тарифного та/або нетарифного регулювання. На нашу думку, такі факти можуть мати місце лише в тому випадку, коли мит­не оформлення товарів завершено на підставі помилкових даних, тобто коли помилка виявляється вже під час пост­аудиту. Якщо ж помилка виявляється митними органами під час митного оформлення, то ще не можна говори­ти, що помилка призвела до незакон­ного звільнення від митних платежів чи до незабезпечення дотримання за­ходів тарифного та/або нетарифного регулювання.

Однак, на жаль, буквальне форму­лювання зазначеної норми не надає од­нозначної можливості поширити цей висновок і на випадки, коли помилки призводять до зменшення розміру мит­них платежів.

Так, з формулювання вказаної нор­ми не зрозуміло, що ж слід вважати моментом, коли помилка вже при­звела до зменшення розміру митних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 Митного кодексу України «Датою виникнення податкових зобов’язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну тери­торію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подан­ня митному органу митної декларації для митного оформлення…»

А згідно з п. 187.8 ст. 187 Податко­вого кодексу України датою виникнен­ня податкових зобов’язань з ПДВ у разі ввезення товарів на митну територіїо України є дата подання митної декла­рації для митного оформлення.

Тобто мито та імпортне ПДВ нара­ховується в дату подання митному ор­гану митної декларації. А, відповідно, у випадку помилки, що впливає на роз­мір митних платежів, митні органи мо­жуть займати позицію, що помилка вже призвела до зменшення розміру митних платежів з дати їх нарахуван­ня, тобто подання митної декларації, що містить помилку, незважаючи на те, що сплата митних платежів ще не здійснювалася. Такий підхід є вигід­ним для податкових органів, а тому, напевне, вони будуть наполягати саме на його застосуванні.

Разом з тим, ми з таким підходом до прочитання цього правила не пого­джуємося. Так, це прочитання обмеж­ує сферу застосування звільнення лише випадками, коли помилки в принци­пі не можуть вплинути на розмір мит­них платежів.

Проте за такої вузької сфери засто­сування зазначене звільнення є взага­лі непотрібним.

Так, відповідно до ст. 458 Митного кодексу «порушення митних правил є адміністративним правопорушен­ням, яке являє собою протиправні, ви­нні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність…».

Норми, що є предметом розгляду, встановлюють звільнення у випад­ку помилки, що виключає умисел. Тобто може йтися про вину в формі необережності.

Згідно зі статтею 11 Кодексу про ад­міністративні правопорушення «Ад­міністративне правопорушення ви­знається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, перед­бачала можливість настання шкідли­вих наслідків своєї дії чи бездіяльнос­ті, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала мож­ливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.»

Таким чином, умовою визнання ді­яння особи необережністю є можли­вість настання шкідливих наслідків.

Однак у випадку, коли помилка в митній декларації в принципі не може призвести до недоплати митних плате­жів, можна говорити, що немає і мож­ливості настання шкідливих наслідків у контексті митного оформлення. А в такому разінемає й необережності як форми вини особи, що допустила помилку.

Це підводить нас до висновку, що помилки, які не можуть призвести до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх роз­міру чи до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифно­го регулювання, не спричиняють від­повідальність особи на підставі загаль­них правил, передбачених Кодексом про адміністративні правопорушен­ня. У такому разі немає вини особи, а відтак і складу адміністративного пра­вопорушення, яке могло б стати підста­вою для відповідальності.

Зважаючи на це, немає сенсу вста­новлювати спеціальне звільнення від відповідальності за помилки, які на­віть потенційно не можуть призвес­ти до недоплати митних платежів, оскільки вони не є адміністративним правопорушенням.

А в такому разі «обмежувальне» тлумачення ст. 460 Митного кодексу України, відповідно до якого звільнення поширюється лише на випадки, коли помилка в принципі не може призвес­ти до недоплати митних платежш, та­кож немає сенсу. За такого тлумачення це правило є непотрібним з урахуван­ням загальних правил про склад адмі­ністративного правопорушення.

Справедливість висновку щодо необ­ґрунтованості «обмежувального» тлу­мачення ст. 460 Митного кодексу може бути підтверджена також і з викорис­танням іншюї логіки міркувань.

Припустимо, що в помилці, яка не впливає на розмір митних платежів, є склад правопорушення. Наприклад, можуть намагатися стверджувати, що шкідливі наслідки полягають у тому, які виникли викривлення даних, що використовуються в цілях статистики (так, згідно зі ст. 246 метою митного оформлення, серед іншого, є забезпе­чення статистичного обліку).

У такому випадку згідно зі ст. 460 Митного кодексу України, якщо з яко­їсь причини такі помилки допускають­ся більше ніж два рази на місяць, може бути застосована відповідальність за загальними правилами.

Стаття 472 Митного кодексу Украї­ни передбачає відповідальність за недекларування товарів, транспортних за­собів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встанов­леною формою точних і достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного при­значення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, тран­спортних засобів з конфіскацією зазна­чених товарів, транспортних засобіїз.

Зазначені санкції за технічну помил­ку, яка не призвела до заниження розміру митних платежів ­більше ніж двічі на місяць, вбачаються занадто суворими та такими, що не від­повідають скоєному правопорушенню.

Тобто таке тлумачення порушує принцип справедливості/пропо­рційності, який знайшов своє відо­браження як у судовій практиці, так і в законодавстві. Про принцип про­порційності йдеться, зокрема, у ч. З (8) ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Ця норма вима­гає від адміністративних судів переві­ряти, чи вчинені оскаржувані рішення (дії) «пропорційно, зокрема з дотри­манням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямо­ване це рішення (дія)».

Вочевидь, накладення штрафу в розмірі 100% вартості товарів з кон­фіскацією товарів навряд чи може роз­цінюватися як збалансоване рішення у випадку технічної помилки, що не впли­ває на розмір митних платежш, незва­жаючи на те, допускаються ці помил­ки систематично чи ні.

Таким чином, виходячи з системно­го тлумачення, ми вважаємо, що намі­ром законодавця було поширити звіль­нення від відповідальності саме на ті випадки, коли помилка потенційно мо­гла призвести до заниження сум, які мають сплачуватися до бюджету, але таке заниження було попереджено дія­ми митних органів. Тобто в такому ви­падку помилка ще не призвела до змен­шення розміру митних платежів, що сплачуються до бюджету.

Таке прочитання, на нашу думку, є найбільш відповідним, оскільки надає можливість уникнути відповідальнос­ті у випадках, коли дії суб’єкта ЗЕД но­сять відверто помилковий характер, а іпкідливі наслідки у вигляді недоплати митних платежш були відвернені. Таке звільнення вносить баланс до системи відповідальності за порушення митних правил, передбаченої Митним кодек­сом України, певним чином компенсу­ючи суворість передбачених Кодексом

«НА ПІДСТАВІ СТ. 268 ТА СТ. 460 МИТНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ МОЖНА УНИКНУТИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОМИЛКУ В МИТНІЙ ДЕКЛАРАЦІЇ. НЕ ПОВИННО ВИНИКНУТИ ПРОБЛЕМ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗВІЛЬНЕННЯ, ЗА УМОВИ (1) НАЯВНОСТІ ПІДТВЕРДЖЕНЬ, ЩО ХИБНІ ДАНІ ВКАЗАНІ ПОМИЛКОВО, ТА (2) ЯКЩО ПОМИЛКА НЕ ВПЛИНУЛА НА РОЗМІР МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ»

санкцій за наведення хибних даних у декларації.

Як на додаткове обґрунтування значеного прочитання можна посилатися на ч. 4 ст. З Митного кодексу України, яка визначає, що:

«У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків підприємств і громадян… рішення повинно прийматися на користь зазначених приємств і громадян.»

На жаль, судова практика безпосередньо стосовно зазначеного спірного питання є неоднозначною.

Разом з цим, у нашій останній практиці суди (включаючи рівень aпеляції) займали підхід, що у випадку потенційної можливості шкідливих наслідків (які полягають у недоплаті митних платежів) неправильні дані супровідних документах не є підставою для накладення відповідальності через відсутність вини, а відтак і складу правопорушення. Питання стосується вантажу, який мав прямувати Україною в режимі транзит, але був конфіскований на митниці через розбіжність у вазі. Такий підхід судів непрямо підтверджує, що норми ст. 268 та ст. 460 призначені саме для випадків, коли помилки є такими, що можуть призвести до недоплати митних платежів. В інших випадках відповідальність застосовується через відсутність складу правопорушення.

Підбиваючи підсумки, на підставі ст. 268 та ст. 460 Митного кодексу України можна уникнути відповідальності за помилку в митній декларації. Не повинно виникнути проблем із застосуванням звільнення, за умови (1) наявності підтверджень, що хибні дані вказані помилково, та (2) якщо помилка не вплинула на розмір митних платежів.

На нашу думку, системне прочитання Митного кодексу надає підстав боротися за таке звільнення і у випадку, коли помилка в декларації, виявлена під час митного оформлення, призвела до зменшення розміру митних платежів у поданій декларації, але недоплати не сталося. Однак митні органи, скоріше за все відстоюватимуть менш ліберальниц підхід. Сподіваємося, що зазначеному питанню буде надано належну оцінку судовою практикою і “право на помилку” сумлінних суб’єктів ЗЕД буде захищено.

І наостанок, така непевна редакція норм Митного кодексу, яка надає поле для корупції, вочевидь, потребує уточнення. Закон не повинен 6ути настільки заплутаним, щоб для розуміння норми потрібно було проведення аналізу зі зверненням до тлумачного словника.

2.

Якщо ж конфлікт вже трапився, пропоную Вам наступні дії:

• Консультацію спеціаліста щодо розмитнення товарів в Україні та організації процесу імпорту до України;
• Аналіз вашої ситуації та оперативний пошук шляхів її вирішення;
• Формування регресного зобов'язання до брокера;
• Знайти адвоката, який буде представляти Ваші інтереси у судових органах та складати усі процесуальні документи.

Доброго дня!

Необхідно отримати письмову відмову з сервісного центру МВС , обгрунтовану з підписом начальника.

Далі звернутися до суду, для оскарження відмови та дій митного брокера і зобов'язати ,або внести зміни у документи ,або доручити зареєструвати ваше авто як є рішенням суду.

Як відповідача про оскарження рішень і дій( бездіяльності) посадових осіб вкажіть Начальника ТСЦ МВС та представника митниці (брокера) та нехай суд вирішить спір.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

---

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Повторно зверніться до митного брокера та нагадайте про його обов'язки та вкажіть на штрафні санкції за порушення виконання зобовязань.

Права та обов'язки митного брокера визначені законодавством, а також договором, який він підписує із замовником:

• Цей спеціаліст може вимагати від клієнта правдивих та точних відомостей про товари та вантажі. Брокер може попросити надати документи, що підтверджують вчинення правочину, та іншу інформацію, яка може знадобитися для митного оформлення.
• Брокер може діяти на митниці на свій розсуд, якщо замовник не надав усіх необхідних даних. Але всі його дії мають бути спрямовані на захист інтересів клієнта.
• Митні агенти мають право відмовитись від декларування вантажу, якщо замовник не надав йому повний пакет документів, або якщо виявились факти підтасовування даних, надання неправдивої інформації.
• Митний брокер не зобов'язаний оформляти дозвільні документи, передбачені Законом "Про транспортно-експедиторську діяльність", якщо це не прописано у договорі.

Успіхів (ಠ‿↼)

"ПОРЯДОК державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF...):

"..8...Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку:..

митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;...

У разі митного оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, які ввозяться на митну територію України, за електронною митною декларацією відомості про оформлення такої декларації перевіряються шляхом надсилання ...запиту в електронному вигляді до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем...

11... Державна реєстрація зазначених транспортних засобів, ввезених на митну територію України без сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що передбачені законодавством під час імпорту таких засобів, проводиться за умови подання документів про внесення таких податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких відповідно до Податкового кодексу України звільнені від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком або визначені такими, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, та транспортних засобів, які згідно з податковим законодавством звільнені від їх сплати, із внесенням відповідного запису у свідоцтво про реєстрацію. ...

Державна реєстрація ввезених в Україну транспортних засобів

28. Ввезені в Україну транспортні засоби підлягають державній реєстрації на підставі заяв власників і митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронних митних декларацій або виданих митними органами посвідчень про їх реєстрацію в сервісних центрах МВС.

Транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, ввезені в Україну з метою їх подальшого відчуження суб’єктами господарювання, діяльність яких пов’язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, придбані юридичними чи фізичними особами, реєструються на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, передбачених пунктом 8 цього Порядку, та наданих цими суб’єктами господарювання відомостей про номери оформлених митних декларацій. Відомості про оформлення митної декларації перевіряються шляхом надсилання запиту в електронному вигляді до єдиної інформаційної системи митних органів за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем.

У разі митного оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, за електронною митною декларацією з накладеним кваліфікованим електронним підписом відповідальної посадової особи митного органу державна реєстрація таких транспортних засобів і складових частин здійснюється на підставі зазначеної митної декларації, отриманої органами МВС від митних органів за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та розміщеної в автоматизованій інформаційній системі "Митний документ"...".

---

Доброго дня, Катерино! Проаналізуйте умови наведеного Порядку до обставин Вашого випадку. Як варіант, подайте на ім'я керівника СЦ МВС надіслати відповідно до п.8 Порядку електронний запит до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів.

Доброго дня, Катерино!

Враховуючи, що автомобіль пройшов митне оформлення (під час якого відповідно була перевірена подана Вами митна декларація), то відмова сервісного центру МВС України у здійсненні державної реєстрації є незаконною. Її можна оскаржити до адміністративного суду, відмовідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, на орган реєстрації покладається обов'язок довести законність цієї відмови, а не Ви зобов'язані доводити її незаконність. Також непотрібно сплачувати судовий збір за подачу такого позову. Взагалі законодавством передбачені наступні підстави для відмови у наданні послуги реєстрації автомобіля:

• подання до суб’єкта надання адміністративної послуги неповного пакета документів;
• невідповідність ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу із зазначеними в поданих документах;
• в результаті перевірки за Єдиним державним реєстром МВС та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби встановлено, що транспортний засіб перебуває в розшуку або під арештом;
• у разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження (частина п'ята статті 34 Закону України "Про дорожній рух").

В окремих випадках наявність обтяжень відносно транспортного засобу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та відсутність або наявність відповідної інформації про фізичну особу в Єдиному державному демографічному реєстру, Єдиному реєстрі боржників.

Всього найкращого!