Конфіскація товару митницею, суд підтримав. Чи є сенс подавати апеляцію

Доброго дня, Іване!

Однозначно треба бачити всі документи і матеріали справи, перш ніж надавати Вам повну консультацію!

Загально і поки що можу сказати таке:

Особисті речі, що безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту на митну територію України або пересилаються в несупроводжуваному багажі декларуються за бажанням власника таких речей або на вимогу посадової особи митного органу та не оподатковуються.

Усне декларування – форма декларування, яка передбачає при митному оформленні повідомлення власником-громадянином в усній формі на вимогу посадової особи митного органу точних даних про валютні цінності, цінності, даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, що переміщуються ним через митний кордон України.

Під час переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України громадянами митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа заповнюється у разі, коли такі товари відповідно до Митного кодексу України та цього Положення декларуються з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також для декларування товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства.

Товари декларуються шляхом подання митному органу:

митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;

або митної декларації М-16;

або письмової заяви за формою згідно з додатком 1;

або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;

або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;

або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації.

Митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа для декларування товарів (крім тих, що пересилаються через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях), що переміщуються через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється на:

товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 150 євро;

товари, які підлягають державному експортному контролю та переміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;

товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;

товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими.

При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування)

1) особисті речі згідно з переліком, визначеним статтею 370 Митного кодексу України:товари особистої гігієни у кількості, що забезпечують потреби однієї особи; одяг, білизна, взуття, особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були у користуванні; індивідуальне письмове та канцелярське приладдя; один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера; бінокль; один переносний радіоприймач; стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук; переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук; індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні; одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки; спортивне спорядження, призначене для використання однією особою;

2) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України (якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби);

3) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у несупроводжуваному багажі;

4) культурні цінності, виготовлені 50 і більше років тому;

5) транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, а також пальне, що міститься у звичайних баках таких транспортних засобів, встановлених заводом-виробником. Обов’язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб органів доходів і зборів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку,встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану

На період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб'єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 ПК.

На період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.

Вказане звільнення від оподаткування не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Крім того, звільняються від оподаткування ввізним митом:

товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами для вільного обігу, крім спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива (крім квасу "живого" бродіння), тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу.

Звільнення від оподаткування ввізним митом, передбачене цим підпунктом не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

ВИСНОВОК: Апеляцію на рішення суду про кофіскацію ножів можна подати, але шансів не дуже багато. Тому треба зважувати ціну згаданих ножів та подальші витрати на оскарження рішення суду, й тоді вже приймати рішення.

Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче на них відповім!

Доброго дня!

Апеляцію звісно можна подати - це Ваше право , але треба оцінити матеріали справи.

ПОВЕРНЕННЯ ВИЛУЧЕНОГО ТОВАРУ, чи ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, документів ПІД ЧАС ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

У випадку порушення митних правил при ввезені товару, транспортних засобів на територію України, такий товар, транспортні засоби можуть бути тимчасово вилучено митницею.

Під час вилучення працівник митниці складає протокол про тимчасове вилучення товару, транспортного засобу або документів. У цьому протоколі зазначається перелік вилученого майна та вартість майна.

Після того як товар, чи транспортні засоби було вилучено, вони відправляються на склад митниці для подальшого їх зберігання.

Для того щоб забрати товар з митниці необхідно:

• отримати в суді постанову щодо притягнення до відповідальності за порушення митних правил та сплатити штраф;
• здійснити митне оформлення вилученого товару;
• відшкодувати витрати органів доходів і зборів на їх зберігання та сплатити відповідні митні платежі.

Після цього на ім’я керівника митниці надсилається заява щодо повернення вилученого товару, транспортного засобу.

До відома! До заяви обов’язково додається пакет документів, серед яких: документ який посвідчує особу, в залежності від виду порушення митних правил, подаються докази здійснення митного оформлення вилученого товару та сплатили усіх необхідних митних платежів. Заява розглядається не більше десяти днів з дня її реєстрації, після чого керівник митниці ставить на заяві відмітку «дозволено» і товар видається особі або «заборонено» (у такому випадку дане рішення за наявності обґрунтованих підстав можна оскаржити в судовому порядку).

Якщо при отриманні товару Ви виявили, що товар пошкоджений, то Вам потрібно обов’язково вказати про це в акті приймання-передавання товару та зробити фотографії пошкодженого товару.

Тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів здійснюється відповідно до ст. 511 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ).

Частиною 1 ст. 511 МКУ визначено, що товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися. Документи, які перебувають в електронному вигляді, вилучаються разом з відповідними носіями.

Відповідно до ч. 2 ст. 511 МКУ у разі виявлення порушень митних правил, передбачених статтями 471 - 473, 476, 482 - 484 МКУ, вилучення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації, а також відповідних документів є обов’язковим, а саме при:

- порушенні порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю (ст. 471 МКУ);

- недекларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення (ст.472 МКУ);

- пересиланні через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання (ст.473 МКУ);

- переміщенні товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності (ст.476 МКУ);

- переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем (ст. 482 МКУ);

- переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (ст. 483 МКУ);

- зберіганні, перевезенні чи придбанні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю (ст. 484 МКУ).

Згідно ч. 3 ст. 511 МКУ у разі вчинення порушення митних правил особою, яка не має в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається вилучення товарів, транспортних засобів у кількості, необхідній для забезпечення стягнення штрафу або вартості товарів, транспортних засобів відповідно до ч. 2 ст. 541 МКУ.

Вилучені товари, транспортні засоби та документи повинні бути перелічені у протоколі, що складається в передбачених МКУ випадках, або в доданому до нього описі з точним зазначенням кількості, міри, ваги та особливих ознак цих товарів, транспортних засобів та документів, а також вартості товарів, транспортних засобів (ч. 4 ст. 511 МКУ).

Форми процесуальних документів, що використовуються у справах про порушення митних правил затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 652 «Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.06.2012 за № 1015/21327.

Разом з тим, відповідно до ст. 512 МКУ, тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів та документів, зазначених у ч. 1 ст. 511 МКУ, може бути оскаржено в порядку, встановленому гл. 4 МКУ та іншими законами України.

Подання скарги на рішення про застосування тимчасового вилучення товарів, транспортних засобів та документів, чи товарів зазначених у ч. 1 ст. 511 МКУ, не зупиняє дію такого рішення. до остаточного прийняття рішення судом

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю!

Стаття 473 МК України передбачає відповідальність особи за вчинення дій, спрямованих на пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу, що тягне за собою конфіскацію цих товарів.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 року, №1948 «Деякі питання здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових та експрес-відправленнях» не підлягають пропуску через митний кордон у відправленнях товари та інші предмети заборонені до переміщення (пересилання) через митний кордон згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 МК України заборонено до переміщення товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 236 МК України товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях, підлягають письмовому декларуванню.

Пунктом 2 частини 1 статті 235 Митного кодексу України встановлено, що забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових відправленнях товарів, відправлених з порушенням митних правил.

Згідно з п. 2 ст. 235 МК України забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу, а також товарів, відправлених з порушенням вимог нормативно-правових актів з питань надання послуг поштового зв'язку.

Таким чином, у діях відправника міжнародного поштового відправника міжнародного поштового відправлення, вбачаються ознаки порушення митних правил, відповідальність за які передбачено ст. 473 Митного кодексу України, а саме: пересилання у міжнародних експрес - відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання.

Стаття 473. Пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання

Митний кодекс України

1. Пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу, -

тягне за собою конфіскацію цих товарів.

НА МОЮ ДУМКУ АПЕЛЯЦІЯ БЕЗПЕРСПЕКТИВНА.

Доброго дня Іване.

Апеляційний суд поверне вашу скаргу, бо стосовно Вас суд постанови не виносив.

Відповідно до статті 529 Митного кодексу України Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Добрий день!

Кодекс адміністративного судочинства України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11864

Стаття 293. Право на апеляційне оскарження

1. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, якщо для вас даний ніж має цінність, звичайно, потрібно подавати скаргу, право на це у вас є.

Для того, щоб сформувати позицію по справі, потрібно бачити матеріали судової справи та рішення суду.

Натискайте кнопку "Звернутися" для зв'язку.

Вітаю, Іване!

ЯК НА МЕНЕ, ВСЕ Ж ПЕВНА ПЕРСПЕКТИВА ПОДАННЯ ПОЗОВУ Є. ГОЛОВНЕ - МАТИ ВИСНОВОК КОМПЕТЕНТНИХ ОРГАНІВ ПРО ТЕ, ЩО ДАНІ НОЖІ НЕ Є ХОЛОДНОЮ ЗБРОЄЮ.

Статтею 473 МК України передбачена відповідальність за пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 МК України забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу, а також товарів, відправлених з порушенням вимог нормативно-правових актів з питань надання послуг поштового зв'язку.

Відповідно до ст. 15 Всесвітньої поштової конвенції від 12.08.2008 року до пересилання у всіх категоріях кореспонденції заборонені предмети ввезення або обіг яких заборонено в країні призначення.

Товари та інші предмети, які заборонені до переміщення (пересилання) через митний кордон згідно із законодавством або є предметами контрабанди чи порушення митних правил, вилучаються підрозділом митного органу в установленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Постанови Кабінету Міністрів України №270 від 5 березня 2009 р. «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» у міжнародних поштових відправленнях забороняється пересилати холодну зброю, якщо інше не передбачено законодавством.

Пунктом 2 частини 1 статті 235 Митного кодексу України встановлено, що забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових відправленнях товарів, відправлених з порушенням митних правил .

...

НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО ВИ НЕ Є ВІДПОВІДАЧЕМ ПО СПРАВІ, МАЄТЕ ПРАВО ПОДАТИ АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ ЯК ОСОБА, ЧИЇ ПРАВА ВИРІШЕНІ РІШЕННЯМ СУДУ.

ПЕВНУ ПЕРСПЕКТИВУ ВБАЧАЮ ЗА УМОВИ ОТРИМАННЯ ВИСНОВКУ, ЩО ЦЕ НЕ ХОЛОДНА ЗБРОЯ.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго Дня

Щодо Вашого питанням

Дійсно необхідно ознайомитись з матеріалами справи, проте

Частиною 7 ст. 233 Митного кодексу України визначено, що міжнародні поштові відправлення переміщуються через митний кордон України після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих відправленнях.

Пунктом 31 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено, що міжнародні поштові відправлення це упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв`язку листи, поштові картки, бандеролі, спеціальні мішки з позначкою "М", дрібні пакети, відправлення з оголошеною цінністю, поштові посилки, згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація", відправлення міжнародної прискореної пошти "EMS", які приймаються для пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються через територію України транзитом операторами поштового зв`язку.

Згідно з Указом Президента України від 10.10.2017 № 316/2017 затверджені Всесвітня поштова конвенція, Загальний регламент Всесвітнього поштового союзу, Заключний протокол Всесвітньої поштової конвенції та Угода про поштові платіжні послуги, підписані від імені України 11 жовтня 2012 року в м. Доха.

Стаття 473 МК України передбачає відповідальність особи за вчинення дій, спрямованих на пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу, що тягне за собою конфіскацію цих товарів.

При цьому відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

У разі виявлення порушень митних правил, передбачених ст.ст. 471-473 476, 482-484 цього Кодексу, вилучення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов`язковим.

Я б радила Вам спробувати шукати докази для відшкодування Вам шкоди відправником (Проодавцем), у разі якщо кошти за товар були Вами сплачені.

Удачі

Вітаю,

Нормативна база

• Конституція України
• Кодекс адміністративного судочинства України
• Закон України "Про судовий збір"
• Закон України “Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України ‘Про судоустрій і статус суддів’ щодо визначення територіальної підсудності судових справ”.
• Указ Президента України від 29.12.2017 № 455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах"
• Рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 р. № 9 “Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні”.
• Рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 2 березня 2022 р.

Куди подавати апеляційну скаргу

Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.

Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.

Згідно Указу Президента України від 29.12.2017 № 455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах" в системі адміністративних судів України діють такі апеляційні адміністративні суди:

1. Перший апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку та Луганську області, з місцезнаходженням у містах Донецьку та Краматорську Донецької області;
2. Другий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Полтавську, Сумську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові;
3. Третій апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі;
4. Четвертий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, з місцезнаходженням у місті Севастополі;
5. П'ятий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Миколаївську, Одеську та Херсонську області, з місцезнаходженням у місті Одесі;
6. Шостий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві;
7. Сьомий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Житомирську, Хмельницьку та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Вінниці;
8. Восьмий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську та Тернопільську області, з місцезнаходженням у місті Львові.

Територіальна підсудність справ в умовах воєнного стану

З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!

У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не можуть бути припинені повноваження судів.

В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть.

3 березня 2022 року Верховна Рада України внесла зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни підсудності судів.

У новій редакції частини сьомої статті 147 Закону передбачено можливість забезпечення належного функціонування судової влади у випадку виникнення надзвичайних обставин. Зокрема, у разі неможливості здійснення судом правосуддя може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді. Рішення про зміну підсудності ухвалюється Вищою радою правосуддя за поданням Голови Верховного Суду, а у разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя своїх повноважень - за розпорядженням Голови Верховного Суду.

Рада суддів України оприлюднила Рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану:

• обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;

• по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя;*справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження;

• виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану;

• зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою);
• вважати за неможливе відкладення судових засідань, на яких має розглядатись питання про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У цих випадках суд (слідчий суддя) діє на підставі положень чинного кримінального процесуального законодавства.

Розпорядження Верховного Суду щодо зміни територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану:

• від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22
• від 08 березня 2022 року № 2/0/9-22
• від 10 березня 2022 року № 4/0/9-22
• від 12 березня 2022 року № 5/0/9-22
• від 14 березня 2022 року № 7/0/9-22
• від 15 березня 2022 року № 8/0/9-22
• від 16 березня 2022 року № 10/0/9-22
• від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22
• від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22
• від 22 березня 2022 року № 13/0/9-22
• від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22
• від 04 квітня 2022 року № 15/0/9-22
• від 06 квітня 2022 року № 16/0/9-22
• від 08 квітня 2022 року № 17/0/9-22
• від 29 квітня 2022 року № 26/0/9-22
• від 10 травня 2022 року № 29/0/9-22
• від 05 липня 2022 року № 36/0/9-22
• від 22 липня 2022 року № 40
• від 14 вересня 2022 року № 49
• від 15 вересня 2022 року № 50
• від 26 вересня 2022 року № 52
• від 21 жовтня 2022 року № 61

Розпорядження Верховного Суду щодо відновлення територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану:

• від 21 квітня 2022 року № 18/0/9-22
• від 21 квітня 2022 року № 24/0/9-22
• від 22 квітня 2022 року № 25/0/9-22
• від 04 травня 2022 року № 27/0/9-22
• від 05 травня 2022 року № 28/0/9-22
• від 19 травня 2022 року № 30/0/9-22
• від 25 травня 2022 року № 32/0/9-22
• від 12 липня 2022 року № 37/0/9-22
• від 25 липня 2022 року № 41
• від 25 липня 2022 року № 42
• від 31 серпня 2022 року № 47
• від 20 вересня 2022 року № 51
• від 18 жовтня 2022 року № 60
• від 17 листопада 2022 року № 65
• від 10 січня 2023 року № 2

Див. детальніше: Територія України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції

Для того, аби знати, до якого суду звертатись за захистом своїх прав, можна скористатись інтерактивними мапами, що періодично публікуються на вебресурсі Верховного Суду. За рішенням Вищої ради правосуддя або розпорядженням Голови Верховного Суду у разі неможливості здійснення правосуддя судом через воєнний стан здійснюється зміна територіальної підсудності справ, які вже перебувають на розгляді відповідного суду та нових справ.

Хто має право подати апеляційну скаргу

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАСУ (ст. 293 КАСУ).Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особа, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, користується процесуальними правами і несе процесуальні обов’язки учасника справи.

Порядок подання апеляційної скарги та вимоги до апеляційної скарги

Апеляційна скарга подається у письмовій формі безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 КАСУ).Однак відповідно до підпункту 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАСУ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.Відповідно до абз. 3 підпункту 15.17 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАСУ окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Форма та зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі зазначаються:

1. найменування суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;
2. найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення;
3. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
4. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
5. вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;
6. обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;
7. у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;
8. дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
9. перелік матеріалів, що додаються.

Апеляційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.До апеляційної скарги додаються:

1. документ про сплату судового збору;
2. копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи;
3. копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи;
4. докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Судовий збір

За подання апеляційної скарги до адміністративного суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п. 2, п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").Автоматичний розрахунок судового збору на сайті «Судова влада».

Відкриття апеляційного провадження

Відповідно до п.1 ст. 298 КАСУ апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

За відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.

Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 298 КАСУ.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги на судове рішення. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.

Приєднання до апеляційної скарги

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, у будь-який час до початку апеляційного розгляду мають право приєднатися до апеляційної скарги, підтримавши її вимоги.

До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази надсилання (направлення) копії заяви іншим учасникам справи.

У заяві про приєднання до апеляційної скарги може міститися клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Доповнення, зміна, відкликання апеляційної скарги чи відмова від неї

Згідно з ст. 303 КАСУ особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

При відкликанні апеляційної скарги суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про повернення скарги.

До закінчення апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї повністю або частково, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв’язку з цим апеляційного провадження вирішується судом апеляційної інстанції, що розглядає справу, в судовому засіданні. Про прийняття відмови від скарги та закриття у зв’язку з цим апеляційного провадження суд постановляє ухвалу. У разі закриття апеляційного провадження у зв’язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.

Визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частинах п’ятій та шостій статті 189 КАСУ.

Відзив на апеляційну скаргу

Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.Відзив на апеляційну скаргу має містити:1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) ім’я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, за наявності;

3) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;

4) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу;

5) перелік матеріалів, що додаються.

У відзиві на апеляційну скаргу може міститися клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

До відзиву на апеляційну скаргу додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Строк розгляду апеляційної скарги

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п’ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Доброго дня,

Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правилЗагальні положення щодо порушень митних правил

Відповідно до статті 458 Митного кодексу України (далі - МКУ) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені МКУ, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Суб’єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств (частина друга статті 459 МКУ).

Види адміністративних стягнень за порушення митних правил

За порушення митних правил можуть бути накладенні адміністративні стягнення, а саме:

• попередження – передбачене статтею 463 МКУ, представляє собою офіційне попередження правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Попередження виноситься у формі постанови про накладення адміністративного стягнення;
• штраф – передбачений статтею 464 МКУ, являє собою покладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається МКУ залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення;
• конфіскація - передбачена статтею 465 МКУ, полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 МКУ, і безоплатній передачі їх у власність держави.

Дуже важливо! Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку передбаченому МКУ.

Конфіскація товарів, транспортних засобів, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил

Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до:

• Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
• Місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (частина перша статті 529 МКУ).

Важливо! якщо постанова митниці одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади та до суду і суд приймає адміністративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, припиняється.Оскарження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику

Особливістю оскарження постанов про порушення митних правил до центрального органу виконавчої влади, а саме до Державної митної служби України, є те що процес їх оскарження регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Строк на оскарження постанов про порушення митних правил складає 10 днів з моменту винесення рішення митним органом (стаття 289 КУпАП).

Вказаний строк може бути поновлений органом, що буде розглядати скаргу за наявності поважних причин, при чому законодавчого переліку причин, що є поважними не містить, що в свою чергу означає, що рішення про поважність конкретної причини пропуску строків приймає посадова особа, що розглядає скаргу на власний розсуд.

За результатами розгляду скарги на постанову про порушення митних правил, уповноваженим органом може бути прийняте одне з чотирьох рішень, а саме:

• про залишення постанови без змін, а скарги без задоволення;
• про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд;
• про скасування постанови та закриття справи;
• про зміну виду адміністративного стягнення в межах відповідальності, передбаченої за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено (частина перша статті 293 КУпАП).

Копія рішення по скарзі на постанову протягом 3х днів з дня його винесення надсилається особі, щодо якої її винесено (стаття 295 КУпАП).

У разі скасування постанови суми штрафів повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності (стаття 296 КУпАП).

Відповідно до статті 531 МКУ підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правила або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:

• відсутність у діях особи, яка притягуються до відповідальності, ознак порушення митних правил;
• необ’єктивність або неповнота провадження провадження у справі або необ’єктивність її розгляду;
• невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;
• винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі і розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження по справі про порушення митних правил та її розгляду;
• неправильна або неповна класифікація вчиненого правопорушення;
• накладення стягнення, не передбаченого МКУ.

Цей перелік не є вичерпним.

Оскарження в порядку адміністративного судочинства

Скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений КУпАП. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов) може бути поновлений. Разом з цим, у випадку оскарження постанов у справах про порушення митних правил, цей строк складає 10 днів та обчислюється з ухвалення відповідної постанови (стаття 289 КУпАП).

Що стосується підсудності скарг на рішення митних органів, то за загальним правилом, згідно зі статтею 25 Кодекса адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Вимоги до оформлення апеляційної скарги (позовної заяви), а також до документів, які повинні бути до неї долучені містяться у статтях 160, 161 КАСУ. У випадку невідповідності апеляційної скарги (позовної заяви) цим вимогам, остання, протягом 5 днів з дня надходження, може бути залишена без руху з визначенням строку для усунення зазначених у відповідній ухвалі недоліків, при чому вказаний строк не може перевищувати 10 днів з дня отримання відповідної ухвали (стаття 169 КАСУ).

Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.