Питання щодо лейблів "біо", "еко" на косметиці

Доброго дня, так це цілком можливо.

Ст. 6 зу про захист споживачів

Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукці.

Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції

Ст. 9 Закону

Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n133

Доброгодня!

Такі дії цілком можуть вважатися "недобросовісною конкуренцією", тобио це такі дії, що суперечать торговим та іншим нормативно-правовим актам у господарській діяльності. Одним із найпоширеніших видів нечесної конкуренції є надання виробником для своєї продукції невластивих позитивних та привабливих для споживача властивостей.

Відповідно до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» інформацією, яка вводить споживача в оману є інформація, яка спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який він міг не погодитися, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації про товар, послугу тощо.

Інформацією, що вводить споживача в оману зі сторони виробника є:

• характеристики продукції (відомості про наявність продукції в обігу та її переваги, яку небезпеку може нести дана продукція, склад та методи використання продукції тощо);
• гарантійний строк та гарантійне обслуговування продукції (ненадання гарантійного талону, не зазначення відділень, які здійснюють гарантійне обслуговування продукції);
• спосіб продажу, ціну, наявність знижок або інших цінових переваг ();
• умови оплати, доставки, виконання договору купівлі-продажу;
• місце розташування і повну назву продавця (в разі потреби – місце розташування і повну назву особи, від імені якої виступає продавець);
• характер, атрибути та права продавця (зокрема інформації про його особу, статус, наявність ліцензії тощо);
• небезпеку, яка може загрожувати споживачу у зв’язку з покупкою або використанням продукції;
• права споживача (у тому числі право відмовитися від продукції, право на заміну продукції неналежної якості або відшкодування понесених збитків у зв’язку з придбанням продукції).

По-перше, Вам необхідно зафіксувати порушення суб’єктом господарської діяльності, а саме поширення інформації, яка вводить або може вводити в оману споживача та зібрати належні докази. Оскільки відповідно в постанові Касаційного цивільного суду від 06 квітня 2020 року по справі № 293/780/18 було наголошено, що згідно з постановою Верховного Суду України від 29 квітня 2014 року у справі № 3-11гс14, що позивач має довести обставини, якщо стверджує про вчинення правочину під впливом обману. Посилання на рішення суду: https://reyestr.court.gov.ua/Review/88641581.

По друге, звернутися до Антимонопольного комітету України для притягнення порушника до відповідальності, вимагати припинення порушення законодавства та відновлення порушених прав.

По-третє, Антимонопольний комітет України вивчає матеріали справи, висновки експертів, пояснення свідків, а також інші докази у справах про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції (рекламний ролик, листівка з акційними пропозиціями, фото рекламного плакату, проведене незалежне експертне дослідження впливу на споживачів недобросовісної реклами або інформації).

Після вивчення всіх матеріалів Антимонопольний комітет України виносить рішення. У разі незгоди з прийнятим рішенням його можна оскаржити в суді у 2?х місячний строк з дня його одержання.

Для кваліфікації дій суб’єктів господарювання як недобросовісної конкуренції необов’язково з’ясовувати настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, настання інших відповідних наслідків. Достатньо встановити сам факт вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 11, 13-15 і 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»), або можливості настання зазначених наслідків у зв’язку з відповідними діями таких суб’єктів господарювання (статті 6 і 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 4, 6, 8, 15-1, 16-18 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). Постановою Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року по справі № 910/23000/17, посилання на рішення суду: https://reyestr.court.gov.ua/Review/82998256.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», до суб’єкта господарювання, який вчиняє дії, які визначаються недобросовісною конкуренцією, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі до 5% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф, а особи, які зазнали збитків даним порушенням можуть звернутися до суду задля їх відшкодування.

Строк притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності 3 роки з дня вчинення порушення, а у разі порушення, що тривало в часі – три роки з дня закінчення вчинення порушення

• Доброго дня, Анна!

Те, про що Ви питаєте є одним із найпоширеніших способів нечесної конкуренції на ринку України, а саме: введення споживачів в оману. На практиці введення в оману споживача, як правило, полягає в приписуванні виробником своїй продукції невластивих їй позитивних і привабливих для споживача якостей.

В Україні вступив в силу Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу» від 12.11.2019 № 286-IX.

Верховна Рада України постановила внести зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Закону України «Про захист прав споживачів» (далі – Закон), а саме статтю 19 Закону.

Так в частині 2 статті 19 розширено перелік інформації, ненадання якої або надання неправдивої або неповної інформації, вважається введенням в оману споживача. Частину 3 статті 19, пунктами 9-16 і внесеними змінами до пункту 4, доповнено переліком форм підприємницької практики, яка вводить в оману.

Так, стаття 19 Закону в новій редакції викладена таким чином:

1. Нечесна підприємницька практика забороняється.

Нечесна підприємницька практика включає:

• вчинення дій, які кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції;
• будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або що є агресивною.

Підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації про:

• основні характеристики продукції, такі як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару;
• гарантійний строк та гарантійне обслуговування продукції;
• будь-які застереження щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції;
• спосіб продажу, ціну або спосіб розрахунку ціни, наявність знижок або інших цінових переваг;
• умови оплати, доставки, виконання договору купівлі-продажу;
• потреби у послугах, заміні складових чи ремонті;
• місце розташування і повну назву продавця, а в разі потреби - місце розташування і повну назву особи, від імені якої виступає продавець;
• характер, атрибути та права продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди;
• небезпеку, що загрожує споживачу у зв'язку з покупкою та/або використанням продукції;
• права споживача, у тому числі право відмовитися від продукції (для відповідних видів товарів, робіт і послуг), право на заміну продукції або відшкодування збитків.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Підприємницька практика, яка істотно спотворює або може істотно спотворити економічну поведінку лише чітко визначеної (окремої) групи споживачів, особливо вразливих до такої діяльності через їх розумові або фізичні вади, вік чи довірливість, у разі якщо продавець мав об'єктивну можливість передбачити їх поведінку та особливості, має оцінюватися з точки зору середньостатистичного представника такої групи, а також з урахуванням припущення, що, зважаючи на викладені обставини, можливість здійснити свідомий і компетентний вибір відсутня і споживач помиляється при вчиненні правочину щодо обставин, які мають істотне значення. Зазначені умови не стосуються законної рекламної діяльності, у тому числі створення заяв або виразів, які не можуть бути сприйняті буквально.

Забороняються як ті, що вводять в оману:

• пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції;
• пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої;
• відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару;
• недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення;
• пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження;
• недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію;
• утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції;
• використання повідомлення про розпродаж у зв'язку із припиненням суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності;
• маркування продукції знаком довіри, знаком якості або знаком відповідності без отримання на це відповідного дозволу уповноваженої особи чи власника таких знаків;
• пропонування продажу продукції за спеціальною ціною, якщо:

а) у продажу така продукція відсутня;

б) продавець відмовляється прийняти замовлення на таку продукцію або доставити її у прийнятний строк;

в) продавець пропонує неякісні екземпляри такої продукції з наміром продати іншу продукцію;

представлення встановленого законодавством права споживача як наданого продавцем продукції привілею; неправдива заява про припинення продавцем торговельної діяльності або його переїзд; заява про те, що придбання продукції може сприяти виграшу у лотереї; поширення недостовірної інформації про стан ринку або можливість придбати продукцію з метою спонукати споживача придбати продукцію на менш вигідних для нього умовах; заява про проведення конкурсу або розіграшу подарунків без наступного вручення таких подарунків або їх еквівалента; недостовірне твердження про те, що продавець діє не в торговельних, ділових чи професійних інтересах, або представлення продавцем себе як споживача". Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним. Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.

При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться:

• час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції;
• вживання образливих або загрозливих висловів;
• використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача;
• встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб'єктом господарювання;
• загроза здійснити незаконні або неправомірні дії

Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:

• створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати;
• здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;
• здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача;
• вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання. Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

• Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.
• Продавцям, представникам і виробникам рекомендується на кожній точці продажу або видачі мати копії документів, що засвідчують відповідність продукції, яку вони реалізують, Технічним регламентам. Якщо це неможливо, то надати вільний доступ до цієї інформації онлайн, повідомивши про це покупця або супроводивши продукцію копією відповідних документів.

Крім того, відповідно до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» інформацією, яка вводить споживача в оману є інформація, яка спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який він міг не погодитися, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації про товар, послугу тощо.

Інформацією, що вводить споживача в оману зі сторони виробника є (необхідне я виділив жирним шрифтом):

• характеристики продукції (відомості про наявність продукції в обігу та її переваги, яку небезпеку може нести дана продукція, склад та методи використання продукції тощо);
• гарантійний строк та гарантійне обслуговування продукції (ненадання гарантійного талону, не зазначення відділень, які здійснюють гарантійне обслуговування продукції);
• спосіб продажу, ціну, наявність знижок або інших цінових переваг ();
• умови оплати, доставки, виконання договору купівлі-продажу;
• місце розташування і повну назву продавця (в разі потреби – місце розташування і повну назву особи, від імені якої виступає продавець);
• характер, атрибути та права продавця (зокрема інформації про його особу, статус, наявність ліцензії тощо);
• небезпеку, яка може загрожувати споживачу у зв’язку з покупкою або використанням продукції;
• права споживача (у тому числі право відмовитися від продукції, право на заміну продукції неналежної якості або відшкодування понесених збитків у зв’язку з придбанням продукції).

Відповідальність за порушення Закону України «Про рекламу»

І рекламодавець, і виробник реклами несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення норм законодавства про рекламу.

Будь-яку рекламу можна перевірити на предмет дотримання вимог і заборон, визначених законом. Контроль за рекламою в Україні (окрім оголошень про працевлаштування) здійснює Держпродспоживслужба України та її територіальні органи. Держпродспоживслужба має право вимагати документи, пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, у разі якщо виявить в рекламі прояви дискримінації.

Крім того, Держпродспоживслужба може надсилати рекламодавцям та виробникам обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень, ухвалювати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, ухвалювати рішення про зупинення реклами, у якій виявлено порушення.

Штрафи за порушення в рекламі

Рекламодавці, які порушили вимоги Закону України «Про рекламу» отримають штраф у розмірі п’ятикратної вартості розповсюдженої реклами. Якщо рекламодавець не надасть відомостей про вартість такої реклами, то орган, що відповідає за контроль реклами, накладає на рекламодавця штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 5100 гривень.

За повторне вчинення такого правопорушення протягом року штраф зросте вдвічі від передбаченого за ці порушення розмірі.

За порушення заборони в рекламі про вакансії рекламодавцеві загрожує штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення. У 2022 році цей штраф становить 65 000,00 грн. Рекламодавець має сплатити штраф у 15-денний строк на рахунки органів Держказначейства. Якщо рекламодавець не сплатить штраф у цей строк та не подасть скаргу, суму штрафу стягуватимуть через суд.

Виникнуть питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Постараюсь на них відповісти.

Доброго вечора. Є закон Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.Відповідно до Закону Маркування державним логотипом для органічної продукції продукції, що була отримана не в результаті органічного виробництва, а також використання під час маркування такої продукції будь-яких позначень та написів "органічний", "біодинамічний", "біологічний", "екологічний", "органік" та будь-яких однокореневих та/або похідних слів від цих слів з префіксами "біо-", "еко-" тощо будь-якими мовами є обманом покупця або замовника. Така продукція підлягає вилученню в порядку, визначеному законом.

Стаття 40. Відповідальність за порушення законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції

1. Оператори несуть відповідальність за такі правопорушення:

1) невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів, розпорядчих актів) щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції -

тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;

2) ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації про обсяги органічної продукції, що вводиться в обіг, -

тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

3) маркування продукції державним логотипом для органічної продукції або використання у маркуванні позначень та написів "органічний", "біодинамічний", "біологічний", "екологічний", "органік" та/або будь-яких однокореневих та/або похідних слів від цих слів з префіксами "біо-", "еко-" тощо будь-якими мовами, за відсутності сертифіката, що засвідчує відповідність процесу виробництва продукції та її обігу вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, -

тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.Звертайтесь для детальної консультації. Бо є різні позиції, залежить від того, кого захищати, виробника або споживача.

Доброго дня!

Мають право подати заяву про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (у тому числі, про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції) суб'єкти господорювання – конкуренти, постачальники чи покупці відповідача та інші фізичні та юридичні особи, які можуть підтвердити, що дії чи бездіяльність відповідача, визначені зазначеними законами як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть безпосередньо і негативно вплинути на їхні права.

Як подати заяву:

1. Заява подається виключно в письмовому вигляді.

Примірник форми заяви ( .doc , 29.18 Кб )

2. Заява розглядається протягом 30 календарних днів.

3. У разі потреби одержання додаткової інформації, яка не може бути надана заявником, строк розгляду заяви може бути подовжений на 60 календарних днів. (Заявник отримає пісмове повідомлення від органу Комітету, що уповноважений її розглядати);

4. Якщо ви відмовилися від заяви, вона залишається без розгляду, але це не є перешкодою для продовження Комітетом, відділенням дослідження з питань, порушених у ній.

Важливо:

Подання заяви є безкоштовним.

У разі, якщо заявник вважає, що подання ним заяви може спричинити для нього настання негативних наслідків, АМКУ може здійснити розслідування за власною ініціативою. Для цього заявник має подати вмотивоване клопотання про початок розгляду справи за власною ініціативою органів Комітету.

Якщо заява подана без додержання вимог згідно пункту 18 Правил розгляду справ, державний уповноважений:

залишає заяву без руху (заявник отримає пісьмове повідомлення),

заявникові надається строк для усунення недоліків.

Важливо:

Час залишення заяви без руху не зараховується у строк розгляду заяви.

Заява залишається без розгляду, якщо:

у разі невиконання заявником зазначених вимог у встановлений строк (але це не позбавляє заявника права звернутися до Комітету з повторною заявою);

у разі, коли заявник відмовився від заяви.

Важливо:

Відмова від заяви не є перешкодою для продовження Комітетом дослідження з питань, порушених у ній.

Розгляд заяви може бути зупинено:

з власної ініціативи відповідного органу Комітету, голови територіального відділення, за заявою особи, що подала заяву, до завершення розгляду органом Комітету, судом пов'язаної з цією заявою іншої справи;

до вирішення органом Комітету чи іншим державним органом пов'язаного з нею іншого питання.

Важливо:

Про зупинення розгляду заяви та його поновлення приймається розпорядження, яке надсилається заявнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

У розгляді заяви може бути відмовлено:

якщо подана заява одним і тим же заявником з одного й того ж питання, якщо питання, порушені у раніше поданій заяві, розглянуті по суті;

якщо не виявлено ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції (заявник повідомляється пісьмово, згідно пункту 20 Правил розгляду справ);

якщо дії чи бездіяльність, що містять ознаки порушення, не мають відчутного впливу на умови конкуренції на ринку (на підставі частини ІІ статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції»);

якщо заяву було подано після шести місяців з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Однак, якщо Комітет, відділення визнає поважними причини пропуску строку звернення із заявою, порушене право підлягає захисту (згідно статті 28 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).

Важливо:

Про дії чи бездіяльність суб’єктів господарювання, органів державної влади або органів місцевого самоврядування, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть повідомляти Комітет, або його територіальні відділеня, особи, права яких НЕ порушуються внаслідок неправомірних дій у конкуренці.

Такі повідомлення не є заявами про порушення у розумінні абзацу другого частини І статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції». До них не може бути застосовано норми щодо розгляду органами Комітету заяв про порушення законодавства. Якщо внаслідок такого повідомлення органом Комітету будуть розпочаті процесуальні дії, особа, яка його надала, не буде мати процесуальних прав заявника у цій справі.

Таке повідомлення може бути оформлене у довільній письмовій формі з викладенням відомих заявникові дій чи бездіяльності.

У заяві вказати:

ознаки порушення (на думку заявника);

назву, відомі реквізити (адреса, телефон тощо) суб’єктів господарювання, органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Інформація обов’язково буде прийнята до уваги органом Комітету під час виконання своїх завдань та функцій.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

У разі коли надання недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило:

1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;

2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням - споживач має право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;

3) заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача - споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбачені законом, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.

Збитки, завдані споживачеві недобросовісною рекламою, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі.

Продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.

Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.