Мама померла але коли була жива брала кредити

Вітаю, Олексію!

Кредитор може пред'явити свої вимоги по погашенню кредитних зобов'язань спадкодавця лише до тих спадкоємців, які прийняли спадщину в строки, встановлені законом. Коротко варто згадати про прийняття спадщини, можливість відкликання заяви про прийняття спадщини та відмову від спадщини.

Коли ви приймаєте спадщину, обтяжену кредитними зобов'язаннями, перед вами завжди стоїть вибір прийняття чи неприйняття такого спадку.

Разом з тим, не варто забувати про так зване «автоматичне» спадкування, відображене в ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачає загальний шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини, тобто смерті особи або оголошення її померлою (ст. 1220 ЦК України). Але важливо враховувати, - в умовах воєнного стану постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану», строк для прийняття спадщини становить шість місяців з дня смерті особи та ще чотири місяці, тобто з часу смерті строк подачі/направлення заяви про вступ до спадщини або відмови від неї, чи відкликання заяви про прийняття спадщини, складає 10 місяців.

Таким чином, якщо ви стоїте перед вибором спадкування кредиту і вирішуєте все ж, що вам такий спадок не потрібний, адже він перевищує вартість спадкового майна, і ви є тією особою, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час його смерті, вам потрібно в обов'язковому порядку подати після відкриття спадкової справи у нотаріуса заяву про відмову від вказаної спадщини. В іншому випадку відмова буде вважатися автоматичною, якщо просто не подати заяву про прийняття спадщини.

Якщо все ж із спадщиною прийнято й борги, то їх погашення відбудеться в межах вартості спадкового майна. За загальним правилом, вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між ними не встановлено інше (ч. 2 ст. 1282 ЦК України). Отже, за наявності кількох спадкоємців кожен з них відповідає за борги спадкодавця пропорційно до одержаної ними частки у спадковому майні.

Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. У свою чергу, кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у вищезазначені строки позбавляється права вимоги.

Відповідно до пункту 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями. При цьому слід враховувати, що за правилами ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню) за умови, що: 1) судом було прийнято рішення з призначенням певної суми до виплати кредитору; 2) боржник (спадкодавець) не виконав такого рішення суду. Тому ці всі обставини слід ретельно перевірити й встановити, а також документально підтвердити.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго дня.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять як права так обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Враховуючи положення ст. 1219 ЦК України, обов’язок спадкоємця задовольнити вимогу кредитора, не є таким, що нерозривно пов'язаний з особою спадкодавця, а тому входить до складу спадщини.

Частиною першою статті 1281 ЦК України передбачено обов'язок спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Таким чином, Ви відповідаєте по боргам матері в межах отриманої матері. Якщо після матері залишилось майно і Ви подали заяву про прийняття спадщини або мешкали разом з нею на момент її смерті, то ВИ відповідаєте по її боргам в розмірі вартості майна.

Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину:

у випадку повідомлення спадкоємцями, якщо їм відомо про наявність боргів, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги;

у випадку відсутності повідомлення спадкоємців та у випадку, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов'язань.

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Вітаю.

СПАДКУВАННЯ ЗА НАЯВНОСТІ БОРГІВ

1. Борги, в тому числі за кредитними договорами, вважаються частиною спадщини і переходять до спадкоємців. Прийняти тільки права і відмовитися від обов’язків, пов’язаних зі спадщиною, не можна, так само як і прийняти тільки частину спадщини.
2. Кредитор може пред’явити свої вимоги лише до тих спадкоємців, які прийняли спадщину в строки, встановлені законом.
3. Борги, які перейшли у спадщину, погашаються в межах вартості спадкового майна.
4. Якщо спадкоємець відмовляється погашати борги спадкодавця, тоді кредитори можуть подати на нього в суд з вимогою стягнути в натурі спадкове майно у спадкоємця в рахунок погашення боргів.
5. Якщо розмір боргів дорівнює або перевищує вартість спадкового майна і ви хочете відмовитися від спадщини, зробити це можна шляхом подачі заяви в нотаріальну контору, де відкрито спадкову справу.
6. Заяву про відмову слід подавати обов’язково тільки в тому разі, якщо на момент смерті ви були прописані разом з померлим за однією адресою. В іншому випадку відмова буде вважатися автоматичною, якщо не подати заяву про прийняття спадщини.

Добрый день. Могу объяснить простыми словами. Если вы приняли наследство после смерти мамы (автоматически или подав заявление нотариусу), то кредиторы могу предъявить вам требование о погашении долга. Но важно, что вы отвечаете за ее долги в пределах суммы наследства. Например если вам досталась часть квартиры, то отвечаеет за ее долги в размере части квартиры. Вам необходимо узнать общую сумму всех долгов и решить. Принимать наследство или нет. Если имущества больше, чем долгов, тогда принимайте, а угрозы кредиторов игнорируйте. Если кредиторы будут обращаться в суд или совершать другие действия, тогда будем это оспаривать.

Доброго дня, Олексію!

Допоки Ви не прийняли спадщину у вигляді майна, яке залишилось після смерті матері, Вам немає за що переживати.

Проте у разі смерті фізичної особи, яка є боржником у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування (в даному випадку Вашої матері), обов’язки померлої особи переходять до іншої особи – її спадкоємця (тобто Вас). Відбувається заміна боржника у зобов’язанні. При цьому законодавством встановлено, що спадкоємці, зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців (або Ви один) зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Отже, виконати зобов’язання померлої особи перед кредитором можуть лише спадкоємці боржника, але лише за наявності майна боржника, одержаного ними у спадщину.

Згідно стаття 1270 ЦКУ строки для прийняття спадщини такі:

"1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців".

В той самий час стаття 1282 ЦКУ передбачає обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора:

"1. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

2. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

{Абзац другий частини другої статті 1282 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2478-VIII від 03.07.2018 }".

Отже, з моменту смерті Вашої матері і протягом : місяців ніхто не має права вимагати від Вас повернення боргу, бо такий обов'язок у Вас ще не виник!

Незаконні дії кредиторів у цей період можна оскаржити до Національного банку України!

Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Постараюсь Вам допомогти!

Якщо вступите у спадщину- будете вимушені сплатити борги за кредити, проте, не більше суми успадкованого. Для прикладу, якщо сума боргу 60 тисяч, а майно, яке Ви успадкували, оцінюється у 40 тисяч, то Ви повинні сплатити лише 40 тисяч.Стосовно дзвінків: офіційним листом повідомити кредитора(колектора) про неприпустимість подібних дій та надіслати скаргу на кредитора до НБУ.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

До спадкової маси зараховується все майно і зобов язання спадкодавця(борги) , які є не погашені.(ст.1218 ЦК України)

Враховуючи сказане, якщо Ви приймете спадщину матері у порядку спадкування за ЦК України , у термін 6 -ти місяців,( в умовах воєнного стану строк 10 -ть місяців), то автоматично приймете на себе і борги спадкодавця, які потрібно буде виплачувати є два виходи:

1. написати заяву у нотаріуса про відмову від прийнняття спадщини всіх спадкоемців, тоді питання з боргами через деякий час перейде державі. І це вже буде не Вашою проблемою.

2. Якщо ж майно для Вас є важливим , приймати спадок, але писати заяву кредитору, про необгрунтованість вимог , якщо кредитор не звернеться до суду з вимогою про погашення боргів то можна не виплачувати борги померлої в зв язку зі строком позовної давності 3 роки та вирішувати у судовому порядку , адже кредитор може звернути стягнення на квартиру і шляхом її продажу вимагати погашення боргу , лише у разі якщо у померлої було у власності майно належне їй особисто, або родичі прийняли спадщину.

рекомендую вирішити питання про доцільність прийнняття такого спадку з наявністю боргів.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Олексій!

Правило перше. Спадкоємці відповідають за боргами (кредитами) спадкодавця тільки в межах вартості успадкованого майна.

Правило друге. Кредитори можуть висувати вимоги до спадкоємців відразу після прийняття (вступу) спадщини. Тобто факт оформлення прав на спадщину і отримання свідоцтва про право на спадщину не буде перешкодою для кредиторів.

Правило третє. Дізнатися які борги (кредити) є у спадкодавця, і які були заявлені кредиторами вимоги, можна у нотаріуса, але тільки після прийняття (вступу) спадщини. Однак Ви маєте право відмовитися від спадщини протягом 6 місяців з моменту смерті спадкодавця (відкриття спадщини).

Правило четверте. Кредитору необхідно протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Якщо кредитор, не пред'явив вимоги до спадкоємців в ці терміни, то такий кредитор позбавляється право вимагати сплати таких боргів.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5753):

"Стаття 1281. Пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців

1. Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

2. Кредиторові спадкодавця належить пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

3. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

4. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Стаття 1282. Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора

1. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

2. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.";

" Стаття 1268. Прийняття спадщини...

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї...";

"Стаття 605. Припинення зобов'язання прощенням боргу

1. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.".

---

Доброго дня, пане Олексію! Подайте до банків заяви про прощення боргів матері. За цей час, у випадку відмови, можливо, пройдуть строки для вимог банків до Вас.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Обов’язок погасити борг лягає на спадкоємця тільки в межах спадкового майна, яке він отримує. Згідно чинного законодавства України вимоги кредиторів не можуть перевищувати вартість прийнятого за спадщиною майна та погашаються лише у межах вартості даного майна.

Прийнявши спадок та боргові зобов’язання, спадкоємець повинен виплачувати борг і відсотки по ньому, якщо мова йде про банківський кредит. Причому платити доведеться не з дня прийняття спадщини, а з дня його відкриття, тобто з дня смерті спадкодавця. За невиконання даних зобов’язань з спадкоємця можуть бути стягнуті відсотки, що

підлягають сплаті.

ПРОТЕ, Згідно ст. 1281 ЦК України, кредитор спадкодавця повинен заявити про свої претензії спадкоємцю протягом

• шести місяців з моменту, коли спадкоємець отримав свідоцтво про право на спадщину;
• протягом шести місяців з моменту, коли кредитор дізнався про прийняття спадщини або свідоцтво спадкоємцем.

У разі якщо межах даних термінів не пред’явлено вимог, кредитор втрачає право вимагати від спадкоємця погашення зобов’язань.

З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, в Україні введено режим воєнного стану. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 “Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану” перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Заборгованість померлого спадкодавця може бути стягнуто з спадкоємців, які прийняли спадщину, в судовому порядку. Терміни позовної давності за вимогами кредиторів спадкодавця продовжують текти в тому ж порядку, що і до моменту відкриття спадщини.

Успіхів

Вітаю. С февраля 2017 года в Украине заработал институт частных исполнителей, и несомненно, при большинстве финансовых учреждений возникнут связанные с ними частные исполнительные конторы, которые, в отличие от отделов государственной исполнительной службы, будут взыскивать долги быстро и эффективно. При этом уже несколько лет действует измененный Кабинетом министров Украины список документов, принудительное взыскание по которым проводится на основании исполнительных надписей нотариуса (Постановление № 1172).

В соответствии с данным постановлением принудительно взыскать без суда и вообще без ведома должника можно не только залоговое имущество (например, недвижимость или транспортное средство), но и сумму долга в деньгах. Для взыскания долга в деньгах кредитору нужно подать только оригинал кредитного договора и выписку со счета заемщика с отметкой о сумме и сроках оплаты задолженности и ее непогашении.

По факту сейчас должники узнают о таких надписях только после их подачи на исполнение, когда исполнителем уже наложен арест на все имущество и начато принудительное фактическое исполнение надписи нотариуса. Но в будущем, когда такие документы будут исполняться частными исполнителями, при некотором злоупотреблении, должник может узнать о таком «бесспорном» долге с большим опозданием, уже после того, как он лишится своего имущества или дохода. Обжаловать злоупотребления частного исполнителя и кредитора будет возможно, но если имущество должника уже отобрано, вернуть его будет зачастую невозможно.

Кроме того, в 2016 году Верховный Суд Украины дал кредиторам «зеленый свет» на внесудебную перерегистрацию права собственности на залоговое, и в частности, ипотечное имущество, в случае если договором предусмотрено приобретение банком права собственности на предмет ипотеки. Таким договором может считаться как отдельный документ, так и пункт в договоре ипотеки о возможности удовлетворения требований ипотекодержателя путем приобретения последним права собственности на объект. А он есть почти в каждом ипотечном договоре.

Так как сегодня полномочия перерегистрировать право собственности имеют не только государственные регистраторы, но и нотариусы на всей территории Украины, банку или коллекторской компании не трудно будет найти среди них одного недобросовестного, который с нарушениями перерегистрирует право собственности на предмет ипотеки с должника на финучреждение, о чем должник узнает только пост-фактум. А может узнать и уже после смены замков в квартире, когда вернувшись с работы, должник застанет новых хозяев и выяснит, что он уже здесь не живет.

Существуют случаи «отъема» единственного жилья даже не смотря на прописанных малолетних детей и действующий Закон Украины «О моратории на взыскание имущества граждан Украины, предоставленного как обеспечение кредитов в иностранной валюте», и с началом работы частных исполнителей они будут учащаться.

Закон о моратории не распространяется на многие категории ипотекодателей. Например, иностранцев или тех, у кого помимо ипотечного жилья есть еще 1/10 бабушкиного домика в деревне. Поэтому рассчитывать только на него очень беспечно.

Применять внесудебные способы взыскания будут и те кредиторы, которым не удалось отобрать имущество заемщиков другими способами (например, суд отказал им в иске о взыскании задолженности или обращении взыскания на предмет ипотеки).

К сожалению, предупредить незаконные действия кредитора и исполнителей сложно, особенно если действовать в правовом поле. Но некоторые шаги доступны каждому должнику:

1. Если Ваша недвижимость находится в ипотеке, необходимо немедленно заключить договор с надежной охранной фирмой. Наличие охраны и оперативный выезд группы реагирования в случае попытки вскрытия замков не только гарантирует, что без Вашего ведома в квартиру не войдет представитель кредитора и не сменит замки, таким образом «выселив» Вас из жилья, но и обезопасит Вас от кражи со взломом. В 99% случаев само уведомление на двери о том, что квартира под охраной, отобьет желание у коллекторов в нее «вламываться».
2. Немедленно переоформить любую другую недвижимость, которая у Вас есть. Иначе Вы не только не подпадаете под действие моратория, но и будете в будущем вынуждены выкупать эту часть у банка по ее рыночной стоимости. Также, чтобы подпадать под действие моратория, должник (ипотекодатель) обязательно должен быть прописан в этом помещении, так как это должно быть его единственное жилье.
3. Никакая охрана не защитит Вас, если Вы сами впустите в свой дом коллекторов (или частных исполнителей), или сами соберете свои вещи и выселитесь, или подпишете документы о своем согласии на это. В нашей практике был случай, когда должник по валютному кредиту, проживающая в ипотечной квартире с тремя детьми, поехала с коллекторами, которых она назвала «нормальными ребятами», к нотариусу, где подписала заявление, что ей известно о перерегистрации права собственности на ее квартиру на финансовое учреждение, и находясь в здравом уме, трезвой памяти и без какого-либо принуждения, она полностью признает законность приобретения финучреждением права собственности на свою квартиру и обязуется выселиться с семьей в двухнедельный срок. С этим заявлением она и пришла на юридическую консультацию. К сожалению, любой суд всегда будет трактовать подобные заявление не в пользу должника, поэтому никогда не стоит самому себе подписывать «приговор».
4. Никогда не давайте кредитору никаких заявлений и не подписывайте договоров о том, что признаете какую-либо сумму долга, если Вы не планируете ее сразу же оплатить. Тем более, не платите долг частично, раз Вы уже не тянете погасить всю сумму. Например, если долг возник в 2006 году в сумме 2 гривны и кредитор в 2017 году вдруг потребовал оплатить 7000 грн. штрафов и пени, скорее всего, что принудительно он не сможет взыскать ни копейки. Но если Вы оплатите ему хотя бы эту копейку – он трактует это как признание всей суммы долга, и тогда без правовой помощи адвоката по защите в суде Вам уже не обойтись. Заемщики, берущие в долг у одних финучреждений, чтобы погасить долг перед другими, в конце концов оказываются должны и тем, и другим. Поэтому не стоит необдуманно перекредитовываться или реструктуризировать свой долг без предварительной консультации финансового советника.
5. Каждому действию кредитора должно быть грамотное и своевременное противодействие. В нашей практике сотни случаев, когда после оказания правового сопротивления и активной защиты должниками своих прав им удавалось договориться с финучреждениями о закрытии долга за 20-30% от насчитанной кредитором суммы, или даже вообще ничего не платить. Но такого результата можно достичь только до того, как все суды проиграны, а имущество изъято. Как говорится: мертвые пчелы не гудят. Поэтому самым главным советом является заключение договора с высококвалифицированным адвокатом по кредитным спорам.

В последнее время в СМИ активно обсуждается определение Высшего административного суда от 16 февраля 2016 года относительно законности заключения банками договоров факторинга в отношении должников-физических лиц. Поскольку разобраться в тонкостях судебного производства рядовому гражданину достаточно сложно, Prostopravo попытается прояснить ситуацию и ответить на главный вопрос: появилась ли у граждан новая возможность оспорить действия коллекторов.

Немного истории

Несколько лет тому назад некое ООО «Кредит Колекшн Груп» обратилось с иском к Государственной комиссии по регулированию рынков финансовых услуг о признании незаконным Распоряжения №231 от 03.04.2009г. Истец посчитал, что данное Распоряжение противоречит Гражданскому кодексу, ЗУ «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг», поскольку сужает круг лиц-участников факторинговых операций, указывая на должников исключительно как на субъектов хозяйствования. Вместе с тем, ни Гражданский кодекс Украины, ни Закон «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг» не устанавливают никаких ограничений по составу лиц, в отношении которых может осуществляться уступка права требования. Еще в 2013 году Окружной административный суд Киева в иске отказал. Но затем, в том же 2013 году, Киевский апелляционный административный суд пересмотрел дело и частично удовлетворил исковые требования, а именно, признал п.1 вышеуказанного Распоряжения таким, что противоречит правовому акту высшей юридической силы и отменил его. Не так давно, 16.02.2016 года Высший административный суд, рассмотрев дело в кассационном порядке, отменил постановления судов низших инстанций и направил дело на новое рассмотрение. Причем, основанием такого решения послужило несоблюдение процессуальных норм, а именно, отсутствие обязательной публикации об оспаривании нормативно-правового акта, вследствие чего заинтересованные лица, чьи права и свободы могли быть затронуты при рассмотрении дела судом, не имели возможности вступить в дело.

На данный момент времени еще не истек срок для пересмотра дела Верховным Судом Украины в соответствии со ст. 235 Кодекса административного судопроизводства, который теоретически может отменить определение ВАСУ. Если же определение ВАСУ останется в силе, будет новое рассмотрение дела в суде первой инстанции.

О самом Распоряжении Госфинуслуг № 231

Пункт первый Распоряжения Госфинуслуг №231 в редакции от 03.04.2009г. звучал следующим образом:

Отнести к финансовой услуге факторинга совокупность таких операций с финансовыми активами (кроме ценных бумаг и производных ценных бумаг):

1. финансирование клиентов - субъектов хозяйствования, которые заключили договор, из которого вытекает право денежного требования;
2. приобретение уступленного денежного требования, в том числе права требования, которое возникнет в будущем, к должникам – субъектам хозяйствованияпо договору, на котором базируется такое отступление;
3. получение платы за пользование денежными средствами, предоставленными в распоряжение клиента, в том числе путем дисконтирования суммы долга, распределения процентов, вознаграждения, если другой способ оплаты не предусмотрен договором, на котором базируется уступка.

Из чего, собственно говоря, и следует, что «продавать» долги должников-физических лиц банки не имели права, поскольку операция факторинга возможна только в отношении субъектов-хозяствования (юридических лиц и физических лиц-предпринимателей).

Впоследствии этот пункт Распоряжения №231 был отменен правоприемником Госфинуслуг, Национальной комиссии по государственному регулированию рынков финансовых услуг распоряжением №352 от 06.02.2014 года. А затем было отменено полностью Распоряжение №231 (уже Распоряжением Нацкомиссии от 13.08.2015 № 1926).

Таким образом, интересующий нас пункт Распоряжения №231 действовал с 03.04.2009 г. по 06.02.2014 г.

Исходя из этого, появляются основания для признания в суде недействительными договоров факторинга в отношении должников-физических лиц, заключенных в этот временной период. Даже если коллектор уже успел выиграть все три инстанции и взыскать с должника имущество, дело может быть пересмотрено по нововыявленным обстоятельствам.

Другие возможности

Возникает резонный вопрос о возможности пересмотра договоров факторинга в отношении должников-физических лиц по другим основаниям. Считаем, что такие основания есть.

В частности, 11.01.2006 года Украина присоединилась к Конвенции УНИДРУА о международном факторинге. В соответствии с подпунктом «а» пункта 2 статьи 1 Конвенции, «договор факторинга означает договор, заключенный между одной стороной (заемщиком) и другой стороной (фактором), согласно которому, в частности, поставщик уступает или может отступать фактору право денежного требования, вытекающие из контрактов купли-продажи товаров, заключаемых между поставщиком и его покупателями (должниками), кроме договоров купли-продажи товаров, приобретенных в первую очередь для их личного, семейного или домашнего использования.» Для личного, семейного или домашнего использования товары могут приобретать только физические лица.

Частью второй статьи 10 Гражданского кодекса Украины определено, что если в действующем международном договоре Украины, заключенном в установленном законом порядке, содержатся иные правила, чем те, которые установлены соответствующим актом гражданского законодательства, применяются правила международного договора Украины.

Таким образом, основания для признания недействительными договоров факторинга о передаче прав требования к должникам-физическим лицам были и ранее. А вот каким путем пойдет изменчивая украинская Фемида в дальнейшем предсказать сложно.

О том, как противодействовать коллекторским компаниям легальными методами и защитить себя расскажет Prostopravo.com.ua

Прежде всего, выясним, на каких правовых основаниях действуют коллекторские компании в Украине. Как известно, отдельного законодательного акта, который бы регулировал деятельность коллекторов в Украине, на сегодняшней день нет. Отношения между коллекторскими компаниями и их клиентами (банками, финансовыми организациями, другими субъектами хозяйствования) регулируются заключенными между ними договорами: поручения, уступки права требования (цессии) или факторинга.

Согласно ст. 1000 ГКУ по договору поручения одна сторона (поверенный) обязуется совершить от имени и за счет другой стороны (доверителя) определенные юридические действия. Сделка, совершенная поверенным, создает, изменяет, прекращает гражданские права и обязанности доверителя. Как правило, предметом договора поручения между банком (или другим кредитором) и коллекторской компанией является совершением последней определенных действий, направленных на взыскание проблемной задолженности: розыск должника, направление ему писем-претензий, ведение переговоров и т. д. и.т.п.

На основании п.1 части 1 статьи 512 ГКУ по договору цессии первоначальный кредитор передает свои права требования по договору другому кредитору, в данном случае коллекторской компании. К новому кредитору переходят права первоначального кредитора в обязательстве в объеме и на условиях, которые существовали на момент перехода этих прав, если иное не установлено договором или законом.

По договору факторинга, согласно ст.1077 ГКУ, (финансирование под уступку права денежного требования) одна сторона (фактор) передает или обязуется передать денежные средства в распоряжение другой стороны (клиента) за плату (в любой предусмотренный договором способ), а клиент уступает или обязуется уступить фактору свое право денежного требования к третьему лицу (должнику). При этом, Фактором может быть банк или другое финансовое учреждение, которое в соответствии с законом имеет право осуществлять факторинговые операции. В соответствии с п.11 части 1 статьи 4 ЗУ «О финансовых услугах и государственном регулировании финансовых услуг» факторинг является финансовой услугой, правом предоставления которой наделены только финансовые учреждения, зарегистрированные в установленном законодательством порядке и включенные в государственный реестр финансовых учреждений.

Исходя из вышеизложенного, первое, что должен сделать должник при обращении коллекторов— потребовать от них подтверждения своих полномочий и предоставления документов, на основании которых они действуют.

Согласно части первой статьи 513 ГКУ сделка по замене кредитора в обязательстве совершается в такой же форме, что и договор, на основании которого возникло обязательство, право требования по которому передается новому кредитору. Замена кредитора в обязательстве осуществляется без согласия должника, если иное не установлено договором или законом (ч.1 ст.516 ГКУ).

Если коллекторская компания не может или отказывается предоставить доказательства, подтверждающие ее полномочия, на этом этапе должник имеет полное право прекратить какое-либо дальнейшее общение с коллекторами, о чем и следует сообщить представителям коллекторской компании в вежливой, но категоричной форме. Не забывайте, что коллекторы чаще используют психологические методы воздействия, нежели правовые, поэтому изначально важно «взять правильный тон». Пусть представители коллекторов понимают, что Вы знаете свои законные права и не дадите просто так себя запугать.

Оговоримся сразу, отсутствие у коллекторов доказательств их полномочий вовсе не означает, что должник освобождается от выполнения своих обязательств перед первичным кредитором. Если должник не был письменно уведомлен о замене кредитора в обязательстве, новый кредитор несет риск наступления неблагоприятных для него последствий. В этом случае выполнения должником своего обязательства первоначальному кредитору является надлежащим выполнением (ч.2 ст.516 ГКУ).

Следующим действием должника должна быть сверка размеров задолженности. Часто коллекторы продолжают безосновательно начислять проценты и неустойку по кредитным договорам, которые уже прекратили свое действие (например, были досрочно расторгнуты первичным кредитором) или по истечении срока исковой давности. Попросить предоставить расчет размера задолженности — вполне законное требование должника.

Излюбленным методом воздействия коллекторов является психологическое давление на должника и членов его семьи: практикуются и ночные звонки домой, и звонки на работу, и звонки близким, и письма, содержащие откровенные угрозы, и даже визиты по месту жительства должника. В большинстве случаев такие действия являются незаконными.

Прежде всего, стоит помнить, что в соответствии с частью 6 статьи 6 ЗУ «О защите персональных данных» не допускается обработка данных о физическом лице без его согласия, кроме случаев, определенных законом, и лишь в интересах национальной безопасности, экономического благосостояния и прав человека. т. е. любой сбор информации и физическом лице без его согласия является незаконным. В случае нарушения своих прав такое физическое лицо может обратиться с жалобой на незаконные действия, связанные со сбором, хранением и обработкой его персональных данных в специально уполномоченный орган государственной власти по вопросам защиты персональных данных или в суд.

Согласно статье 21 ЗУ «О потребительском кредитовании» в договорах о потребительском кредите пеня за неисполнение обязательства по возврату кредита и процентов по нему не может превышать двойной учетной ставки Национального банка Украины, действовавшей в период, за который уплачивается пеня, и не может быть больше 15 процентов суммы просроченного платежа.

Совокупная сумма неустойки (штраф, пеня), начисленная за нарушение обязательств потребителем на основании договора о потребительском кредите, не может превышать половины суммы, полученной потребителем по такому договору, и не может быть увеличена по договоренности сторон.

Здесь следует уточнить, что срок исковой давности (3 года по основному обязательству 1 год по взысканию неустойки, если иное не установлено условиями договора) начинает течь с момента наступления срока выполнения обязательства или возникновения у кредитора права предъявить требование о его исполнении. Если должнику предоставляется льготный срок для исполнения такого требования, исчисление исковой давности начинается по истечении этого срока. Замена сторон в обязательстве не меняет порядка исчисления и течения исковой давности! (ст. 262 ГКУ).

Нарушением одного, а то и нескольких из этих требований обычно грешат коллекторы.

Кроме того, согласно части 4 статьи 19 Закона Украины «О защите прав потребителя» агрессивной считается предпринимательская практика, которая фактически содержит элементы принуждения, надоедания или ненадлежащего влияния. Как агрессивные, в частности, запрещены такие виды предпринимательской практики, как осуществление длительных и/или периодических визитов в жилье потребителя, несмотря на требование потребителя о прекращении таких действий или оставлении жилья; осуществление постоянных телефонных, факсимильных, электронных или иных сообщений без согласия на это потребителя (п.2,3 части 5 статьи 19 этого же Закона).

Как составить заявление по отмене штрафов / пени по кредиту

В случае нарушения своих прав, предусмотренных Законом Украины «О защите прав потребителей», потребитель имеет право обратиться с жалобой в управление по защите прав потребителей.

Если коллекторы нанесли визит к Вам домой, помните, что согласно статьи 30 Конституции Украины каждому гарантируется неприкосновенность жилья, поэтому Вы имеете полное право не пускать непрошеных гостей в свое жилье.

Кроме того, в соответствии со ст. 32 Конституции Украины никто не может подвергаться вмешательству в его личную и семейную жизнь, кроме случаев, предусмотренных Конституцией Украины. Не допускается сбор, хранение, использование и распространение конфиденциальной информации о лице без его согласия, кроме случаев, определенных законом, и лишь в интересах национальной безопасности, экономического благосостояния и прав человека.

Нередко действия представителей коллекторских компаний выходят за рамки правового поля настолько, что содержат в себе признаки состава преступлений, предусмотренных Уголовным кодексом Украины, а именно:

Статья 182 Нарушение неприкосновенности частной жизни

1. Незаконный сбор, хранение, использование, уничтожение, распространение конфиденциальной информации о лице или незаконное изменение такой информации, кроме случаев, предусмотренных другими статьями настоящего Кодекса, -

наказываются штрафом от пятисот до одной тысячи необлагаемых минимумов доходов граждан или исправительными работами на срок до двух лет, или арестом на срок до шести месяцев, или ограничением свободы на срок до трех лет.

1. Те же действия, совершенные повторно, или если они причинили существенный вред охраняемым законом правам, свободам и интересам лица, -

наказываются арестом на срок от трех до шести месяцев или ограничением свободы на срок от трех до пяти лет, или лишением свободы на тот же срок.

Примечание. Существенным ущербом в этой статье, если она заключается в причинении материального ущерба, считается такой ущерб, который в сто и больше раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан.

Статья 189. Вымогательство

1. Требование передачи чужого имущества или права на имущество или совершение каких-либо действий имущественного характера под угрозой насилия над потерпевшим или его близкими родственниками, ограничения прав, свобод или законных интересов этих лиц, повреждение или уничтожение их имущества или имущества, находящегося в их ведении или под охраной, или разглашение сведений, которые потерпевший или его близкие родственники желают сохранить в тайне (вымогательство), -

наказываются ограничением свободы на срок до пяти лет или лишением свободы на тот же срок.

1. Вымогательство, совершенное повторно, или по предварительному сговору группой лиц, или должностным лицом с использованием своего служебного положения, или с угрозой убийства или причинения тяжких телесных повреждений, или с повреждением или уничтожением имущества, или причинившее значительный ущерб потерпевшему, -

наказывается лишением свободы на срок от трех до семи лет.

1. Вымогательство, соединенное с насилием, опасным для жизни или здоровья лица, либо такое, которое нанесло имущественный ущерб в крупных размерах, -

наказывается лишением свободы на срок от пяти до десяти лет с конфискацией имущества.

1. Вымогательство, что нанесло имущественный ущерб в особо крупных размерах, или совершенное организованной группой, либо сопряженное с причинением тяжкого телесного повреждения, -

наказывается лишением свободы на срок от семи до двенадцати лет с конфискацией имущества.

Как составить заявление на реструктуризацию кредита

Статья 355. Принуждение к выполнению или невыполнению гражданско-правовых обязательств

1. Принуждение к выполнению или невыполнению гражданско-правовых обязательств, то есть требование выполнить или не выполнить договор, соглашение или другое гражданско-правовое обязательство с угрозой насилия над потерпевшим или его близкими родственниками, повреждения или уничтожения их имущества при отсутствии признаков вымогательства, -

наказывается исправительными работами на срок до двух лет или арестом на срок до шести месяцев, или ограничением свободы на срок до двух лет.

1. Принуждение к выполнению или невыполнению гражданско-правовых обязательств, совершенное повторно или по предварительному сговору группой лиц, или с угрозой убийства или причинения тяжких телесных повреждения, либо соединенное с насилием, не опасным для жизни и здоровья, или с повреждением или уничтожением имущества, -

наказывается лишением свободы на срок от трех до пяти лет.

1. Принуждение к выполнению или невыполнению гражданско-правовых обязательств, совершенное организованной группой либо сопряженное с насилием, опасным для жизни или здоровья, либо такое, что нанесло большой ущерб или повлекшее иные тяжкие последствия, -

наказывается лишением свободы на срок от четырех до восьми лет.

Если Вы пострадали от таких действий со стороны коллекторов, обращайтесь с заявлением о возбуждении уголовного дела в прокуратуру.

Следует сказать, что коллекторы крайне редко прибегают к судебному порядку взыскания задолженности. Происходит это по ряду причин: нежелание нести дополнительные временные и денежные затраты, отсутствие доказательной базы, безосновательность выдвигаемых к должнику требований, бесперспективность принудительного взыскания долга в порядке исполнительного производства и т. д. и т.п. Но если на Вас все же подали в суд, есть смысл обратиться за юридической помощью по подготовке и ведению процесса к специалисту.

Доброго дня!

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять як права так і обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Враховуючи положення ст. 1219 ЦК України, обов’язок спадкоємця задовольнити вимогу кредитора не є таким, що нерозривно пов'язаний з особою спадкодавця, а тому входить до складу спадщини.

Виходячи із змісту статті 1281 ЦК України законодавець допускає два способи пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців:

• безпосередньо до спадкоємців (пред'явлення вимоги);
• опосередковано - через нотаріуса, за місцем відкриття спадщини, а за межами України – через консула.

Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину:

• у випадку повідомлення спадкоємцями, якщо їм відомо про наявність боргів, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги;
• у випадку відсутності повідомлення спадкоємців та у випадку, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов'язань.

Частиною першою статті 1281 ЦК України передбачено обов'язок спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Варто зазначити, що на відміну від спадкоємця, який прийняв спадщину, та відповідно до статті 1282 ЦК України зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора, на набувача за спадковим договором такий обов'язок не покладається (абзац шостий пункту 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Строк задоволення вимог кредиторів:

Протягом строків, передбачених частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, кредитори спадкодавця вправі лише заявити спадкоємцям або нотаріусу за місцем відкриття спадщини про свої претензії. Саме ж задоволення таких вимог відбувається вже після прийняття спадщини спадкоємцями і не раніше спливу шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або одержання ними свідоцтва про право на спадщину.

Зверніть увагу, що задоволення вимог відбувається лише спадкоємцями. Навіть за умови участі в цих відносинах виконавця заповіту останній має лише право прийняти, зафіксувати вимоги спадкоємців, проте самостійно здійснювати їх погашення він не вправі. Обов'язки спадкодавця, як і його права, за правилами універсального наступництва переходять безпосередньо до спадкоємців і не можуть перейти до третіх осіб.

Спадкоємці несуть відповідальність за зобов'язаннями спадкодавця в межах дійсної вартості спадкового майна, що перейшло до нього. При цьому під дійсною вартістю спадкового майна розуміється ринкова грошова оцінка його на момент відкриття спадщини.

Встановлені законом строки для пред'явлення претензій кредиторами не є строками позовної давності. На ці строки не розповсюджуються норми статей 259, 263, 264 ЦК України, які регулюють питання зміни, зупинення або переривання строків позовної давності. Непред'явлення кредиторами у встановлені статтею 1281 ЦК України строки претензій погашає належні їм права вимоги, в той час як сплив строку позовної давності є підставою лише для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України) і не позбавляє особу самого матеріального права.

Обсяг відповідальності спадкоємців:

За наявності кількох спадкоємців кожен з них відповідає за борги спадкодавця пропорційно до одержаної ними частки у спадковому майні. Якщо до спадкоємців перейшли не ідеальні (у дробах) частки у спадщині, а реальні - чітко визначене у заповідальному розпорядженні майно, потрібна пропорція вираховується шляхом встановлення того співвідношення, у якому вартість цієї речі знаходиться із вартістю спадкової маси.

Таким чином, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою. Проте у виключних випадках, наприклад, при неподільності предмета зобов'язання, відповідальність спадкоємців буде солідарною (стаття 543 ЦК України) і кредитор матиме змогу вимагати виконання вимоги як від усіх спадкоємців разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Спадкоємець, який виконав спільне зобов'язання, має право пред'явити зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти боржників у рівній частці (стаття 544 ЦК України).

Форма задоволення вимог кредитора:

За загальним правилом вимоги кредитора задовольняються спадкоємцями у грошовій формі шляхом одноразового платежу, причому кредитор вправі наполягати на виконанні зобов'язання за рахунок спадкового майна саме цим способом, а при відмові спадкоємця - звернутися до суду за захистом своїх прав. Проте у деяких випадках (зокрема, у разі, коли змістом невиконаного спадкодавцем зобов'язання є не сплата грошей, а виконання певних дій, надання послуг тощо) кредитор більше заінтересований у виконанні зобов'язання саме у тій формі, у якій воно існувало за життя спадкодавця. Тому договором між спадкоємцем, частка якого обтяжена зобов'язанням, і кредитором може бути передбачений інший спосіб і порядок виконання зобов'язання.

Особливості спадкування кредитних зобов’язань:

Відповідно до пункту 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями. Це роз’яснення встановлює виняток із загального правила, передбаченого частиною першою статті 1282 ЦК України.

При цьому слід враховувати, що згідно з положенням частини другої статті 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню) за умови, що:

• судом було прийнято рішення з призначенням певної суми до виплати кредитору;
• боржник (спадкодавець) не виконав такого рішення суду.

Тому слід ретельно перевірити, чи мало місце пред’явлення кредиторами вимог до спадкодавця щодо погашення боргу за його життя, чи були додатково нараховані до суми боргу відсотки та чи було рішення суду про стягнення неустойки зі спадкодавця за його життя.

Крім того, право вимоги кредиторів до спадкоємця та обов’язок спадкоємця задовольнити такі вимоги в межах прийнятої спадщини не встановлюють солідарність зобов’язання. Кожен кредитор виступає окремо, і задоволення спадкоємцем вимог одного з них у повному обсязі за рахунок прийнятого у спадщину майна фактично може позбавити інших кредиторів можливості задовольнити свої вимоги.

Проте нерідко кредитор для стягнення заборгованості за кредитним договором застосовує усі можливі методи стягнення – як позасудові, так і судові. Такими методами є ігнорування факту смерті позичальника, стягнення заставного майна, у тому числі і з майнового поручителя, вчинення виконавчих написів на договорах іпотеки, позови до суду з вимогою повернення чи дострокового повернення заборгованості. Часто банки застосовують кілька таких дій водночас. Необхідно звернути увагу, що правовідносини за кредитним договором припиняються лише після погашення вимог кредитора.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки зобов’язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог стаетй 526, 599 Цивільного кодексу України. Отже, вже після рішення суду, якщо спадкоємець не здійснює погашення заборгованості, на нього можуть бути нараховані інфляційні втрати і 3% річних.

Поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника (статті 553 - 554 ЦК України), а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у договорі поруки. Відповідно до статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником, а згідно зі статтею 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає. Таким чином, на поручителів може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в тому числі у договорі поруки.

У разі смерті поручителя (крім випадків майнової поруки), враховуючи положення статті 607, частини першої статті 608 ЦК України, а також сутності поруки як особистого зобов'язання відповідати за належне виконання основного зобов'язання, спадкоємці поручителя не є солідарними боржниками за кредитним договором.

У разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, слід враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (стаття 23 Закону України "Про іпотеку"). Проте якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, який є відмінним від боржника, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки. Якщо боржник та іпотекодавець - одна й та сама особа, то після її смерті до спадкоємця переходять не лише права та обов'язки іпотекодавця, а й обов'язки за основним зобов'язанням у межах вартості спадкового майна.

Отже, правила статті 1281 ЦК України щодо строку пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобов'язань, забезпечених іпотекою.

Альтернативне задоволення вимог кредиторів:

Слід звернути увагу на питання про можливість альтернативного задоволення вимог кредиторів, коли фактично спадщина прийнята, але свідоцтво про право на нерухоме майно ще не оформлене (частина перша статті 1297 ЦК України). Судова практика ще не встановила можливість стягнення зі спадкоємців еквівалента вартості успадкованого майна.

Якщо ж спадкоємець не бажає задовольняти вимогу кредитора шляхом реалізації успадкованого нерухомого майна, можна скористатися альтернативним способом – задовольнити таку вимогу в грошовому еквіваленті. Таке задоволення вимоги кредитора можна реалізувати шляхом:

• укладення з кредитором мирової угоди, за якою спадкоємець повертає кредитору суму боргу в грошовому еквіваленті, виходячи з оціночної вартості успадкованого нерухомого майна, що підтверджується висновком експертної установи;
• оформлення нотаріально завіреної заяви (про проведення розрахунку), а саме про те, що кредитор отримав від спадкоємця грошову суму, яка відповідає сумі позовних вимог у відповідній справі, визнає належне виконання спадкоємцем боргового зобов’язання та відмовляється від позову.

Але навіть задовольнивши в такий спосіб інтереси одного кредитора, спадкоємець не застрахований від того, що інші кредитори в майбутньому не звернуться до нього з вимогами про виконання кредитних зобов’язань. За такої ситуації основними інструментами захисту інтересів спадкоємця буде рішення суду, мирова угода, квитанція про перерахування суми боргу кредитору та висновок експертної установи щодо оціночної вартості нерухомості, прийнятої у спадщину. Якщо грошова сума, еквівалентна вартості прийнятого у спадщину нерухомого майна, була повністю перерахована кредитору для погашення суми боргу, то задоволення вимог інших кредиторів, керуючись частиною другою статті 1282 ЦК України, буде неможливим. Якщо ж спадкоємець сплатив частину зазначеної грошової суми для повного погашення боргу перед кредитором, то наступні кредитори можуть пред’являти вимоги лише в межах вартості спадкового майна, яке залишилося. Важливо пам’ятати, що кожна особа, приймаючи спадщину чи за законом, чи за заповітом, має право відмовитись від неї, щоб уникнути судової тяганини щодо задоволення вимог кредиторів.

Успіхів!