Купівля земельної ділянки з будинком

Вітаю, Вікторія!

Договір онлайн щодо купівлі земельної ділянки укласти неможливо. У вашому випадку підходить тільки один варіант - оформлення довіреності на іншу особу, яка укладе договір від Вашого імені. Довіреність обов'язково має бути посвідчена нотаріально.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

Стаття 244. Представництво за довіреністю

1. Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

2. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи.

3. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

У ВАШОМУ ВИПАДКУ Є 2 СПОСОБИ ВИДАЧІ ПОТРІБНОЇ ДОВІРЕНОСТІ:

1. Через консульство України в Німеччині. Але дуже часто консульства мають черги на місяці наперед.

2. Через місцевого нотаріуса. Але потім таку довіреність потрібно буде перекласти та в Україні та завірити переклад у нотаріуса.

ЦЕ ВЛАСНЕ ВСЕ. У ДОВІРЕНОСТІ ГОЛОВНЕ ПРОПИСАТИ КОНКРЕТНІ ДІЇ, ЯКІ ЗМОЖЕ ЗДІЙСНЮВАТИ ВІД ВАШОГО ІМЕНІ ДОВІРЕНА ОСОБА.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго вечора ! Ви можете бути учасником договору купівлі - продажу лише через довіреного представника , по довіреності. Укладання договору купівлі - продажу онлайн наразі в Україні не передбачено.

Щодо видачі довіреності .

1 варіант - звернутися до консульства України в Німеччині.

Перелік кроків, які необхідно здійснити для вчинення нотаріальної дії:

1. Записатись на прийом за допомогою онлайн-форми https://online.mfa.gov.ua, обравши у відповідному розділі необхідну нотаріальну дію.

2. Підготувати в електронному вигляді проект документу (довіреності, заяви) у форматі Word та бути готовим у день вчинення нотаріальної дії відправити його на вказану консулом електронну адресу.

3. Особисто прибути в консульство у запланований день з такими документами:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) або паспорт громадянина України (внутрішній паспорт) + копії;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі оформлення довіреності) + копія;

- копія паспорта представника (у разі оформлення довіреності);

- інші документи залежно від характеру нотаріального документа (наприклад, копії документів про право власності на рухоме/нерухоме майно – у разі оформлення довіреності на розпорядження майном;

копія свідоцтва про народження, про смерть, про шлюб – якщо довіреність/заява стосується оформлення/прийняття спадщини, неповнолітньої дитини тощо).

4. Оплатити в Генконсульстві збір німецькою ЕС-карткою за надання послуги.

Другий варіант - Відвідуєте будь-якого німецького нотаріуса, і він на ваше прохання складає необхідний документ на німецькій мові, а також засвідчує під ним ваш підпис. Після такої процедури посвідчення документа або підпису у німецького нотаріуса на нього необхідно ще проставити штамп міжнародного посвідчення «Апостиль», або зробити його консульську легалізацію.

Дану довіреність в оригіналі потрібно передати в Україну особі, яка буде Вашим представником , і він зможе діяти від Вашого імені на території України

чи можливо укласти договір на відстані? - Ні

Які існують можливості? - оформлення довіреності на іншу людину, яка знаходиться в Україні. Довіреність краще всього оформити в консульстві, але не обов"язково, можливо оформити у місцевого нотаріуса та апостеліровати її. Потім в Україні треба бути її перекласти на українську мову та нотаріально посвідчити переклад

Вітаю!

ОФОРМИТИ КУПІВЛЮ-ПРОДАЖ БУДИНКУ ОНЛАЙН НЕМОЖЛИВО.

Продаж майна — це відповідальний момент, що вимагає безпосередньої участі власника. Якщо ви з будь-якої причини не зможете бути присутнім під час угоди, то законом України передбачено можливість вчинення правочину через довіреність на продаж квартири, будинку, землі, автомобіля. У цьому разі власник майна довіряє іншій особі продаж майна.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє (стаття 239 Цивільного кодексу України) (далі – Кодекс).

Відповідно до частини першої та абзацу першого і другого частини третьої статті 202 Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила.

Статтею 244 Кодексу передбачено, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися також на акті органу юридичної особи.

Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно із статтею 245 Кодексу, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, форма довіреності може бути звичайною письмовою або письмовою нотаріальною. Нотаріально посвідчена довіреність вимагається на вчинення правочину, який потребує нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до частини першої статті 42 Цивільного процесуального кодексу України, повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені, зокрема, довіреністю фізичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Статтею 58 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріально або посадовою особою підприємства, установи, організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні, чи за рішенням суду або за місцем його проживання (перебування).

Проте, необхідно зазначити, що згідно зі статтею 28 Господарського процесуального кодексу України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються виключно нотаріально посвідченою довіреністю.

Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

Нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені фізичної особи або юридичної особи, на ім’я однієї або кількох осіб з чітко визначеними юридичними діями, які належить учинити представникові.

Посвідчені нотаріусами довіреності, а також довіреності, видані в порядку передоручення, припинення їх дії, підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, установленому Положенням про Єдиний реєстр довіреностей.

Довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем, нотаріусом не посвідчується.

Довіреність на укладання договору дарування, у якій не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемною.

У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посаду, яку вони займають. У довіреностях на ім’я адвокатів зазначаються їх статус та членство в адвокатському об’єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об’єднання).

Слід вказати, що чинними законодавчими актами України не передбачено вимоги зазначати у довіреності паспортні дані довірителя та повіреної особи.

Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час.

На сьогодні, таким законом є лише Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", статтею 10 якого передбачено право забудовника на час дії договору видавати безвідкличну довіреність управителю на право делегування третім особам функцій забудовника у разі порушення останнім умов договору з управителем.

Нотаріального посвідчення потребують також і довіреності, за якими передбачається передача у майбутньому повноважень, наданих довірителем повіреному, у порядку передоручення. Ця вимога закону поширюється і на передоручення довіреностей, виданих від імені юридичної особи.

Довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, у якій застережене право на передоручення, або після подання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність. Строк дії довіреності, виданої за передорученням, не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої вона видана.

Статтею 247 Кодексу встановлено, що строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.

Враховуючи зазначене, відмова нотаріуса у посвідченні довіреності в порядку передоручення, якщо в основній довіреності не вказаний строк дії, вважається правомірною.

Представництво за довіреністю припиняється у разі закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності, смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.

З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення, а представник зобов’язаний негайно повернути довіреність.

Однією з підстав припинення представництва за довіреністю є її скасування. Відмова від цього права є нікчемною.

Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Права та обов’язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Нотаріус, завідувач державним нотаріальним архівом при одержанні заяви про скасування довіреності або передоручення робить про це відмітку на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Якщо особа, яка видала довіреність, подасть примірник довіреності, що є у неї, то напис про скасування довіреності або передоручення робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою додається до примірника, що зберігається у справах нотаріуса, в державному нотаріальному архіві.

Таким чином, довіреність, як односторонній правочин, припиняє свою дію, а документ (довіреність) втрачає свою юридичну силу.

Повідомлення особи, яка видала довіреність, представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність, про скасування довіреності, може бути оформлено нотаріусом шляхом передавання відповідної заяви. Заяви повинні подаватися нотаріусу належним чином оформлені не менше, ніж у двох примірниках, один з яких передається поштою зі зворотнім повідомленням або особисто адресатам під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів. У цьому випадку другий примірник заяви повертається особі, що її подала.

Дублікат довіреності може бути виданий нотаріусом тільки довірителю, так як при його видачі нотаріус з’ясовує відсутність підстав припинення представництва за довіреністю, передбачених статтею 248 Кодексу, які можуть бути перевірені у разі видачі дубліката виключно довірителю.

Крім того, оскільки довіреність є одностороннім правочином, а також враховуючи положення статті 8 Закону України "Про нотаріат" щодо нотаріальної таємниці, такий документ (дублікат) може бути виданий лише особі, від імені якої вчинялася нотаріальна дія.

Довіреності, які видані іноземними органами і будуть пред’являтися на території України, зокрема для вчинення нотаріальної дії нотаріусами України, мають відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством України та міжнародним договорам.

Відповідно до статті 100 Закону України "Про нотаріат", документи, які складено за кордоном з участю іноземних властей або які від них виходять, приймаються нотаріусами за умови їх легалізації органами Міністерства закордонних справ України. Без легалізації такі документи приймаються нотаріусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Крім того, відповідно до статті 98 цього Закону нотаріуси приймають документи, складені відповідно до вимог іноземного права, а також вчиняють посвідчувальні написи за формою, передбаченою іноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про міжнародне приватне право", документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Конвенція 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, згода на обов’язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів", набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22.12.2003.

Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Згідно з положеннями Конвенції, документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції.

Для посвідчення довіреностей у порядку передоручення, нотаріусом витребовується основна довіреність, і якщо така довіреність виходить від іноземної юридичної чи фізичної особи, то вона визнається дійсною у разі її легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасоване будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ держав-учасниць такого Договору.

На сьогодні діють Договори про правову допомогу між Україною та Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Республікою Грузія та Туркменістаном, Литовською Республікою, Естонською Республікою, Латвійською Республікою, Чеською Республікою, Угорською Республікою, Республікою Польща, Монголією, Соціалістичною Республікою В’єтнам, Республікою Македонія, Ісламською Республікою Іран, Республікою Болгарія, Республікою Куба та Китайською Народною Республікою тощо.

Відповідними статтями зазначених договорів передбачено, що документи, що були складені або засвідчені відповідною установою однієї з Договірних Сторін, скріплені печаткою та засвідчені підписом компетентної особи, мають силу документа на території другої Договірної Сторони без будь-якого іншого засвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж і на території другої Договірної Сторони.

Де оформити довіреність на квартиру із правом продажу?

Цей документ за законом складається в нотаріуса. Він діє в межах законодавства України, проводячи процедуру за регламентом. Для видачі довіреності необхідна присутність власника нерухомості й повіреної особи.

Оформленням довіреності займаються як державні, так і приватні нотаріуси. У документі варто вказати термін дії довіреності, щоб уникнути двозначного трактування. Нотаріус забезпечить виконання процедури у межах законодавства. Це дозволить розпоряджатися майном в інтересах довірителя.

Особливості

Довіреність на право продажу квартири може бути оформлена на фізичну та юридичну особу. Найчастіше документ оформлюють на родичів, людей, яким особа довіряє. Це важливо, адже власник передає свої права. Внаслідок вчинення угоди купівлі-продажу повірена особа може змінювати суму, одержувати гроші від продажу, оформляти інші документи.

Угоди готують і супроводжують рієлтори або агентства з нерухомості, нерідко власники довіряють їм від їхнього імені продати квартиру. У цьому разі іноді оформляють довіреність на юридичну особу. Угоди з нерухомістю відносять до ризикованих процедур, тому власникам необхідно бути впевненими в професіоналізмі й компетентності того, на кого планується оформлення довіреності. Відповідальність за вибір повіреної особи повністю лягає на власника нерухомості..

Договір купівлі-продажу квартири за довіреністю містить дані про повірену особу. У документі вказують ПІБ, адресу проживання, паспортні дані та ІПН. Виходячи з цього, для оформлення довіреності в нотаріуса необхідно пред'явити:

1. паспорт, ІПН, свідоцтво про народження, якщо права передаються від неповнолітніх власників;
2. інші документи на вимогу нотаріуса.

Доброго дня, Вікторія!

Укладання такого договору дистанційно законом не передбачено, оскільки він повинен бути завірений нотаріально. Проте Ви можете надати довіренність в України особі, яка виконає такий правочин замість Вас. Довіренність можна оформити в українському консульстві або у місцевого нотаріуса. В останньому випадку таку довіренність необїідно перекласти, а переклад також нотаріально завірити.

Тепер щодо самого договору. Основним правовстановлюючим документом на ділянку є Державний акт на землю, який підтверджує право власності. У цьому документі має міститися експертна оцінка наділу, опис місця його розташування й інші відомості. Якщо ви зважуєтеся купити будинок без зазначеного акта, пам’ятайте — ви не застраховані від неприємних несподіванок. Приміром, може прийти господар наділу й зажадати, щоб ви звільнили його територію. Вивчаючи акт на землю, пильну увагу звертайте на розміри й цільове призначення землі — ці параметри строго регламентовані законодавством. Так, відповідно до норм Земельного кодексу (ст. 121) громадяни України можуть мати право на безоплатну передачу землі різного призначення в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства — не більше 0,2 га; для ведення садівництва — не більше 0,12 га; для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) — не більше 0,25 (у селах), 0,15 га (у селищах), 0,10 га (містах); для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 га.

Крім того рекомендую переконатися, чи наявний у земельної ділянки кадастровий номер, адже відповідно до ч.1 ст. 79-1 Земельного кодексу земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту їй присвоєння кадастрового номеру (ч. 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України). Тому, якщо у земельної ділянки немає кадастрового номера, то продавцеві необхідно подбати про його присвоєння, інакше нотаріус відмовить в посвідченні договору купівлі-продажу. Також слід перевірити чи внесена земельна ділянка до Державного земельного кадастру. Тут слід скористатись Публічною кадастровою картою. Пошук земельної ділянки можна робити за кадастровим номером або за місцезнаходженням земельної ділянки. Кадастровий номер земельної ділянки можна знайти, серед іншого на обороті державного акту про право власності на земельну ділянку, над планом земельної ділянки. Це стосується державних актів, які видавались з 2002 по 2012 рік (так звані державні акти синього та зеленого кольору). Проте, якщо державний акт виданий у період з 1992 по 2001 роки та не містить кадастрового номеру, то в цьому випадку необхідно буде провести роботу з присвоєння кадастрового номеру. Для цього має бути виконана кадастрова зйомка та розроблена технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Важливо також для укладання договору купівлі-продажу обрати правильного нотаріуса, що здійснюватиме посвідчення договору. Вибір нотаріуса обов'язково узгоджується сторонами договору. Проте, варто звернути увагу на те, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору.

Не забудьте перед укладанням договору довіреною особою оформити для неї дозвіл від другого з подружжя на здійснення-купівлі-продажу земельної ділянки. Якщо Ви перебуваєте в шлюбі, то як для продажу, так і для купівлі земельної ділянки вимагається наявність нотаріально посвідченої згоди другого з подружжя або її особиста присутність при укладенні договору.

Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Можу реально Вам допомогти уникнути проблем при укладанні такої угоди.

Найпростіше: через консульство оформити довіреність на особу, що перебуває в Україні. Передати ту довіреність разом з додатком цій особі. Довірена особа реєструє консульську довіреність через українського нотаріуса, після чого, на підставі цієї довіреності вчиняє потрібні угоди з нерухомістю

Доброго дня. Ндаю відповіді на ваші запитання:

Які існують можливості? Наприклад: з довіреністю, без довіреності з подальшим узгодженням, укладення договору онлайн.

Так ви можете купити будинок на территорії України за допомогою нотаріально оформленної довіреності на довірену особу яку зможе ічинити такий правочин. Краще щоб це був родич, або близька людина щоб не потрапити на шахрая.

Також вам треба мати нотаріально завірену згоду від вашої дружини на придбання будинку.

Довіреність можно оформити у консульстві України за кордоном. Або у приватного нотаріуса але при цьому довіреність буде на іноземній мові тому треба залучити перекладача який має відповідну ліцензію і завірити переклад нотаріально!

Зазвичай нотаріуси співпрацюють з перекладачами тому проблем не повинно бути.І чи можливо укласти договір на відстані?

Тільки за допомогою довіреності, який зможе укласти договір куплі-продажу на территорії України.

Для початку давайте проллємо світло на поняття самої угоди купівлі-продажу будинку. Фактично це документ, який засвідчує законну передачу житлової нерухомості від одного власника до іншого за винагороду, яка вказана в цьому ж документі. Окрім продавця та покупця в угоді також бере участь ріелтор та нотаріус. Основною задачею для ріелтора є пошук та аналіз будинку, а також допомога продавцю в підготовці всіх документів перед передачею нотаріусу. В свою чергу, нотаріус виступає ключовою фігурою в підписанні угоди, оскільки він узгоджує всі документи та своїм підписом затверджує здійснення передачі прав власності на нерухоме майно.

Документи, які повинен мати продавець

Для укладення угоди купівлі-продажу продавці повинні зібрати обов'язковий пакет документів. Таким чином продавець підтвердить, що є власником нерухомості та підвищить надійність угоди. Для початку відмітимо, які персональні документи повинен мати власник будинку.

Фізична особа:

• Паспорт чи інший документ посвідчення особистості.
• Документ про реєстрацію місця проживання (у випадку ID-картки).
• Ідентифікаційний код.
• У випадку шлюбу відповідне свідоцтво (Свідоцтво про розірвання шлюбу/Рішення суду про розірвання шлюбу/Свідоцтво про смерть другого з подружжя).

Представник фізичної особи:

• Довіреність, яка дає право представляти інтереси фізичної особи.
• Паспорт чи інший документ посвідчення особистості.
• Довідка про реєстрацію (у випадку ID-картки).
• Ідентифікаційний код.

Відповідно, об'єкт продажу також повинен мати перелік обов'язкових документів:

• Документ, який підтверджує право власності особи на майно або витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення державної реєстрації права власності без видачі відповідного документа).
• Звіт про оцінку, зареєстрований у єдиній базі даних, з присвоєнням унікального номера.
• Державна реєстрація права власності (за винятком випадків, реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав та коли відомості про державну реєстрацію права власності містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно).
• Документ про наявність/відсутність прав малолітніх, неповнолітніх, недієздатних чи інших осіб користуватись майном.
• Якщо власником майна є неповнолітні чи недієздатні особи, також важливим є дозвіл органу опіки та піклування у формі витягу з рішення відповідної міської, районної чи сільської адміністрації.

У випадку продажу приватного будинку, навколо нього обов'язково буде знаходитись земельна ділянка. Незалежно від того, наскільки великою є ділянка, перед виставленням будинку на продаж варто забезпечити наявність обов'язкових документів, які її стосуються.

Документи щодо земельної ділянки:

• Документ, який підтверджує право власності на ділянку або витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення державної реєстрації права власності без видачі відповідного документа).
• Витяг з Державного земельного кадастру.
• Звіт про оцінку майна, зареєстрований у єдиній базі даних, з присвоєнням унікального номера.

Що стосується покупця будинку, він також повинен мати перелік обов'язкових документів. Зокрема він повинен надати посвідчення особи та ідентифікаційний код. У випадку подружжя, також не завадить мати при собі свідоцтво про шлюб, а також письмову згоду подружжя на здійснення угоди.

https://notarius-vorobiova.site/articles/kupivlya-...

Також ви можете отримати консультацію на гарячій лінії нотаріату України

Номер телефону «гарячої лінії»: (044) 271 17 86

Для обміну контактів та детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Доброго дня!

Згідно статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Якщо Ви знаходитеся за кордоном найбільш оптимальним варіантом для Вас буде оформлення довіреності на особу, яка від Вашого імені буде здійснювати певні дії.

Довіреність може бути засвідчена в консульстві України або у місцевого закордонного нотаріуса з подальшим перекладом на державну мову.

Є ще багато нюансів на які варто звернути увагу, наприклад, чи є обтяження на нерухоме майно, чи перебуває воно у спільній (частковій) власності та ін.

При виникненні додаткових питань натискайте "Звернутися". Всього доброго!

Вітаю. ВИ маєте право придбати будинок без власної присутності за нотаріальною довіреністю на дієздатну особу яка знаходиться в Україні. Довіреність ви можете виготовити у консульстві України або у будь якого нотаріуса. Довіреність повинна бути на Українській мові або мати нотаріально завірений переклад.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Окрім продавця та покупця в угоді також бере участь нотаріус.Нотаріус виступає ключовою фігурою в підписанні угоди, оскільки він узгоджує всі документи та своїм підписом затверджує здійснення передачі прав власності на нерухоме майно.

Стаття 181 Цивільного кодексу України встановлює, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Така угода має відповідати нижченаведеним вимогам:

• укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню;
• посвідчується нотаріусом за місцем знаходження майна або за юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї зі сторін договору;
• посвідчується за умови подання документів, що підтверджують право власності, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
• коли квартира є спільним майном подружжя, а документ, що посвідчує право власності, оформлений на ім'я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена;
• якщо подані документи не містять усіх передбачених законодавством відомостей або в таких документах міститься суперечлива інформація, нотаріус може запитувати від відповідних суб'єктів (органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які видавали такі документи) інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для вчинення нотаріальної дії;
• у разі виявлення з поданих документів, що право власності або право користування відчужуваною квартирою або її частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у продавця дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину;
• посвідчується за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна;
• посвідчується за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого з ціни, зазначеної в договорі, але не нижче вартості такого нерухомого майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - у випадку продажу об'єкта нерухомості, що перебуває у власності менше трьох років (крім майна, отриманого у спадщину), або продажу протягом податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості;
• перед посвідченням договору нотаріусом перевіряється відсутність податкової застави, заборони відчуження або арешту майна.

Предметом договору купівлі-продажу нерухомого майна можуть бути:

• земельні ділянки,
• єдині майнові комплекси,
• житлові будинки (квартири) або інше нерухоме майно.

За статтею 658 ЦК України право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Іншими словами, це положення законодавтсва означає, що приймати рішення про відчуження майна (визначати його правову долю) має право лише його власник, оскільки за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві не лише саме майно, а й право власності на нього. Тільки за такої умови у покупця може виникнути відповідне право. Продавець не може передати покупцеві те, на що він сам не має права.

Для продавця:

1. Паспорт та ідентифікаційний номер (документ про реєстрацію місця проживання (у випадку ID-картки);
2. Свідоцтво про шлюб (якщо квартира набувалась/набувається у стані подружжя, у такому випадку, дружина/чоловік дає нотаріально засвідчену згоду на продаж/купівлю даної квартири;
3. Правовстановлюючі документи;
4. Технічний паспорт на житло;
5. Експертна оцінка нерухомості;
6. Довідка про склад сім᾽ї;
7. Довідка про відсутність заборгованості по оплаті комунальних послуг;
8. Свідоцтво про народження дітей та дозвіл від опікунських органів на продаж (якщо діти мають частку в житлі або там зареєстровані).

Особа віком до 14 років:

• Свідоцтво про народження.
• Ідентифікаційний код.
• Дозвіл органу опіки та піклування (витяг з рішення відповідної міської, районної чи сільської адміністрації).

8.2. Особа віком від 14 до 18 років:

• Паспорт.
• Довідка про реєстрацію місця проживання (у випадку ID-картки).
• Письмова згода батьків на здійснення угоди.
• Дозвіл органу опіки та піклування (витяг з рішення відповідної міської, районної чи сільської адміністрації).

Для законного представника:

1. Довіреність, яка дає право представляти інтереси фізичної особи;
2. Паспорт чи інший документ посвідчення особистості;
3. Довідка про реєстрацію (у випадку ID-картки).;
4. Ідентифікаційний код.

Для покупця:

1. Паспорт та ідентифікаційний номер (документ про реєстрацію місця проживання (у випадку ID-картки);
2. Паспорт та ідентифікаційний номер дружини/чоловіка покупця (якщо таке має місце);
3. Свідоцтво про шлюб (якщо квартира набувається у стані подружжя, у такому випадку, дружина/чоловік дає нотаріально засвідчену згоду на купівлю даної квартири);
4. Свідоцтво про зміну прізвища, ім’я, по-батькові (якщо таке має місце).
5. У разі продажу земельної ділянки Витяг ДЗК.

Згідно частини 4 статті 55 Закону України " Про нотаріат" місце реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна:

• за місце знаходженням такого майна;
• за місце знаходженням юридичної особи;
• за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору.

Відповідно до підпункт 1.2 пункту 1 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 документами що посвідчують право власності:на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів:

• нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором;
• свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах);
• свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомого майна; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя;
• договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно;
• договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно;
• договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки;
• рішенням суду;
• договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав тощо.

на земельну ділянку посвідчується державним актом, а на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без змін її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину; витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення державної реєстрації права власності без видачі відповідного документа); витяг з Державного земельного кадастру; звіт про оцінку майна, зареєстрований у єдиній базі даних, з присвоєнням унікального номера. .

Якщо укладається договір купівлі-продажу квартири, витрати при цьому будуть складатися з податку при продажу нерухомості, державного мита, збору до Пенсійного фонду, послуг нотаріуса. А тепер розмір кожного, враховуючи ставки, встановлені нормативно:

• податок з доходів фізичних осіб (коротко «ПДФО») – 5%;
• військовий збір – 1,5%;
• держмито – 1%;
• збір до Пенсійного фонду – 1%;
• послуги нотаріуса – за домовленістю.

Порядок оподаткування угоди купівлі-продажу будинку регламентується ст.172 Податкового кодексу України. У випадку здійснення подібних операцій особи повинні декларувати свої доходи, отримані в результаті угоди.

ПДФО, військовий збір сплачує продавець, держмито – за домовленістю між покупцем і продавцем, покупець – збір до Пенсійного фонду та оплата реєстрації майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Хто за що платить при укладенні договору – це «внутрішня» домовленість сторін. Але здійснюються такі оплати все одно від вищевказаних платників, визначених законом. Важливо! Сума, від якої сплачується податок – це сума доходу, отриманого від продажу. Дохід визначається з огляду на ціну, яка зазначена в договорі купівлі-продажу, тобто суми, яку покупець передає продавцеві за нерухоме майно, але не нижче оціночної вартості. Оціночну вартість визначає експерт. Тобто, ще одна стаття витрат – це послуги експерта. Увага! Не обкладається податком сума, якщо протягом року особа здійснює лише одну угоду з об’єктом нерухомості, яким володіє понад три роки. Якщо особа отримала об’єкт нерухомості у спадок, умова щодо перебування майна у власності понад три роки в такому випадку не поширюється, тобто можна сміливо продавати одразу: податок при продажу нерухомості не сплачується.Те ж саме стосується і оподаткування при продажу будинку.Є ще один об’єкт для здійснення угод – це земельна ділянка.

Податок при продажу земельної ділянки сплачується у такому ж розмірі, як і при продажу іншого нерухомого майна. Винятком в даному випадку є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, а також та, яка не перевищує норми приватизації (безоплатної передачі), передбаченої ст.121 Земельного кодексу України. Для звільнення від оподаткування також необхідна умова володіння ділянкою понад три роки, виключаючи ситуацію отримання ділянки у спадок. Якщо продавець-нерезидент, в такому випадку розмір податку при продажу нерухомості буде іншим – ставка ПДФО становить 18%. Вищевказані винятки також відносяться і до продавця-нерезидента. Податок сплачується до нотаріального посвідчення угоди. Укласти договір можна за місцезнаходженням майна або за місцем реєстрації однієї зі сторін договору.

Для успішного офрмлення договору повинен бути присутній нотаріус. Він перевіряє наявність всіх обов'язкових документів та завіряє їх, чим затвердить законність угоди. Перш за все, нотаріус готує договір купівлі-продажу будинку, після чого передає його для ознайомлення продавцю та покупцю нерухомості.

Кожна із сторін повинна звернути особливу увагу на правильність даних своїх паспортів, ідентифікаційних кодів та ПІБ. В договорі містяться всі дані, які стосуються нерухомості, включаючи адресу, технічні особливості та ціну. Крім того, обов'язковим атрибутом будь-якого договору має бути точна дата укладення.

Якщо якась із сторін перебуває у шлюбі, в процесі підписання договору повинні бути присутні чоловік/дружина. Вони повинні дати свою письмову згоду на здійснення угоди.

У разі узгодження всіх умов договору та перевірки правильності даних обома сторонами та сплати всіх вищезазначених податків, продавець та покупець підписують його. В свою чергу, нотаріус повинен посвідчити договір, після чого угода може вважатися здійсненою.

Останнім етапом є внесення даних про нового власника до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На цьому угода купівлі-продажу нерухомого майна може вважатися успішно завершеною.

Файл:Договір купівлі-продажу (типовий).docx

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B...

НАТИСКАЙТЕ КНОПКУ ЗВЕРНУТИСЯ І Я ВАМ ДОПОМОЖУ,

Вітаю. Все легко оформіть довіреність у консульстві України. А також завірте згоду жінки на купівлю будинку.

Нотаріальні дії

Опубліковано 16 січня 2023 року о 19:08

Порядок вчинення нотаріальних дій консулом визначається статтею 38 Закону про Нотаріат України, статтею 44 Консульського Статуту України, Положенням про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України та іншими актами законодавства України.

Нотаріальне діловодство в дипломатичних та консульських установах України за кордоном ведеться виключно українською мовою.

Нотаріальне посвідчення документів проводиться в приміщенні консульського відділу у години прийому відвідувачів.

В Генеральному консульстві здійснюються наступні нотаріальні дії: Посвідчення довіреності, засвідчення підпису на документах, у тому числі підпису перекладача.

Перелік кроків, які необхідно здійснити для вчинення нотаріальної дії:

1. Записатись на прийом за допомогою онлайн-форми https://online.mfa.gov.ua, обравши у відповідному розділі необхідну нотаріальну дію.

2. Підготувати в електронному вигляді проект документу (довіреності, заяви) у форматі Word та бути готовим у день вчинення нотаріальної дії відправити його на вказану консулом електронну адресу.

3. Особисто прибути в консульство у запланований день з такими документами:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) або паспорт громадянина України (внутрішній паспорт) + копії;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі оформлення довіреності) + копія;

- копія паспорта представника (у разі оформлення довіреності);

- інші документи залежно від характеру нотаріального документа (наприклад, копії документів про право власності на рухоме/нерухоме майно – у разі оформлення довіреності на розпорядження майном;

копія свідоцтва про народження, про смерть, про шлюб – якщо довіреність/заява стосується оформлення/прийняття спадщини, неповнолітньої дитини тощо).

4. Оплатити в Генконсульстві збір німецькою ЕС-карткою за надання послуги (Тарифи консульського збору)

У разі ігнорування перелічених вище кроків - нотаріальна дія не вчиняється.

Важлива інформація щодо нотаріальних дій:

Вчинення нотаріальних дій може бути відкладене при необхідності витребування додаткових відомостей чи документів або направлення документів на експертизу, а також на інших підставах, передбачених законодавством України. У цьому випадку необхідно повторно здійснити попередній запис на прийом і призначити нову дату вчинення нотаріальної дії.

Нотаріально посвідчувані доручення, заяви та інші документи підписуються заявником особисто в присутності консула, який вчинює нотаріальні дії.

Якщо доручення, заяву чи інший документ підписано за відсутності консула, то особа, яка підписала такий документ, повинна особисто підтвердити, що документ підписаний нею.

Якщо вчинення нотаріальної дії суперечить законодавству України, консул відмовляє у вчиненні такої дії. Консул не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства України, або можуть за своїм змістом завдати шкоди інтересам України, або містять відомості, що порочать честь і гідність громадян.

Не приймаються для вчинення нотаріальних дій документи, що мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, а також документи, написані олівцем або чорнилами, що зникають.

При посвідченні договорів майнового характеру у заяві до Генконсульства додатково треба вказати відомості:

— для юридичних осіб-резидентів – відомості про найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

— для юридичних осіб-нерезидентів – найменування, місцезнаходження та державу;

— для громадян України – прізвище, ім’я, по-батькові, адреса постійного місця проживання та ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів;

— для іноземців та осіб без громадянства – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), громадянство, адресу місця проживання.

Ненадання відомостей або документів на вимогу консула є підставою для відкладення, зупинення нотаріальної дії або відмови в її вчиненні.

При вчиненні нотаріальних дій консул встановлює особу заявника.

Встановлення особи громадянина України здійснюється за чинним паспортом громадянина України для виїзду за кордон.

Встановлення особи іноземця здійснюється за паспортним документом, оформленим відповідними органами держави громадянства. При цьому обов’язковим є надання нотаріально засвідченої копії такого документа з проставленим на ній штампом «Апостиль» та перекладом на українську мову, що також посвідчується штампом «Апостиль».

Правоздатність юридичної особи (установа, підприємство, організація) установлюється на основі установчих документів (статуту, установчого договору, для некомерційних організацій - загального положення), документів про реєстрацію. Консул також перевіряє повноваження представника юридичної особи на основі:

— Наявності в нього службового посвідчення з фотокарткою, яке містить вказівку на те, що він є представником юридичної особи;

— Нотаріально засвідчених виписок із протоколів про призначення посадових осіб, що мають повноваження підписувати документ від імені даної юридичної особи;

— Доручення на здійснення відповідної юридичної дії.

Допущення помилки у документах, що подаються до консульства для посвідчення, майже завжди призводить до неможливості їх подальшого використання і, як наслідок, - необхідності оформлення нового документа та повторної сплати консульського збору.

У цьому зв'язку Генеральне консульство рекомендує:

проект документа, що подається для посвідчення, попередньо узгоджувати з нотаріусом в Україні (іноді заявники, що звертаються до Генконсульства за оформленням довіреності або заяви для подальшого використання їх в Україні, неточно розуміють роз'яснення нотаріуса та оформлюють у консульстві документ, який не задовольняє вимог нотаріальної контори);

перед підписанням оформленого документа дуже уважно та ретельно прочитати текст доручення чи заяви, та у разі виявлення неточностей, розбіжностей, помилок чи необхідності доповнень – виправити/доповнити документ і подати консулу для доопрацювання.

УВАГА! Своїм особистим підписом заявник підтверджує, що в тексті все правильно і документ відповідає його волі. Варто бути максимально уважними!

Після підпису заявником нотаріального документа та його засвідчення консулом внесення жодних змін, уточнень чи доповнень не вбачається можливим. У разі їх виявлення після посвідчення консулом - Ви будете змушені оформити новий документ та повторно сплатити консульський збір.

Відповідальність за правильне зазначення персональних даних в нотаріальному документі несе заявник.

Відповідно до Положення про єдиний реєстр довіреностей (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06#Text), довіреності (у тому числі їх дублікати), посвідчені в нотаріальному порядку, підлягають обов'язковій реєстрації у Єдиному реєстрі за заявою довірителя.

Тому, за бажанням довірителя, в консульстві одночасно з посвідченням довіреності може бути оформлено нотаріальну заяву довірителя про внесення в Україні довіреності до Єдиного реєстру. За оформлення такої заяви стягується додатковий консульський збір.

Орієнтовні зразки довіреностей:

https://munich.mfa.gov.ua/konsulski-pitannya/4082-...

Для співпраці натискайте кнопку звернутися.

Доброго дня!

Це можливо як угода , лише через довіреного представника , по довіреності. Укладання договору купівлі - продажу онлайн наразі в Україні не можливо.

Консульство може оформити і нотаріально завірити і направити представнику ,який у ваших інтересах підпише угоди та заяви.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрий день!

Усе достатньо просто. Вам потрібно виготовити довіреність та вислати її в Україну особі, яка від вашого імені підписуватиме угоду. Це можна зробити декількома способами:

1. У консульстві України в Німеччині. Недоліком є те, що в консульство треба записуватись заздалегідь, запис зазвичай на місяць вперед. Переваги: не потрібно ставити апостиль та робити переклад довіреності, менша вартість.

2. У німецького нотаріуса. Це буде однозначно швидше, але таку довіреність потрібно проапостилювати в Німеччині, зробити переклад українською та засвідчити такий переклад.

Після цього ви направляєте довіреність в Україну і особа, яка там вказана, вчиняє усі необхідні дії для укладення угоди та підписує її за вас.

При виникненні додаткових питань натискайте кнопку "Звернутися". Буду радий допомогти.