Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Трудовое право, 04 сентября 2023, вопрос №91657 150₴

Звільнили з роботи у зв'язку з виїздом за кордон з місця бойових дій

Доброго дня. Мене звільнили з роботи у зв'язку з прогулом. Ми з міста Нікополь, що перебуває під постійними артилерійськими обстрілами та розташоване у 9 км від захопленої ЗАЕС. Перебуваю з дитиною за кордоном. Я написала та надіслала копію заяви на відпустку за власний рахунок до на період бойових дій в Україні.
Директор вимагала, щоб я написала заяву на звільнення, або вийшла на роботу.
Як діяти у такій ситуації? Чи правомірні дії директора?

Ответы юристов (5)

    Гончаренко Константин
    20%
    Гончаренко Константин 8 месяцев назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Доброго дня!

    Роботодавець може надати працівникові відпустку без збереження зарплати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону "Про відпустки", тобто, протягом дії воєнного стану, більше ніж 15 календарних днів ( ч. 3 ст. 12 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" ).

    01 липня 2022 року Президент України підписав Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який оптимізує трудові відносини у період воєнного стану. Цей закон вніс зміни до КЗпП, Закону "Про відпустки" та Закону про організацію трудових відносин, що діють тимчасово на період воєнного стану.

    Статтю 12 Закону про організацію трудових відносин доповнено ч. 4, яка передбачає обов’язкове надання відпустки без збереження зарплати працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1ї ст. 9 Закону "Про відпустки".

    Така відпустка без збереження зарплати надається тільки тим працівникам, які виїхали з України або набули статусу внутрішньо переміщеної особи. Якщо такий працівник просить надати йому цю відпустку, то роботодавець не має права відмовити.

    Усі інші працівники, як і раніше, мають право на відпустку без збереження зарплати на період воєнного стану на підставі ч. 3 ст. 12 Закону про організацію трудових відносин.

    Ця норма залишається незмінною з набуттям чинності Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі — Закон про оптимізації трудових відносин), а саме з 19.07.2022, і в ній немає обмеження "не більше 90 календарних днів", тобто така відпустка може бути надана на строк до закінчення воєнного стану. Цей вид відпустки надається за згодою, досягнутою між роботодавцем і працівником, а надання такого виду відпустки є правом керівника, а не обов’язком.

    Важлива відмінність між цими відпустками: період відпустки, наданої на підставі ч. 4 ст. 12 Закону про організацію трудових відносин, не включається до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, а на підставі ч. 3 ст. 12 Закону про організацію трудових відносин – включається до такого стажу згідно п. 4 ст. 9 Закону “Про відпустки”.

    Оскільки Закон про оптимізацію трудових відносин набув чинності з 19.07.2022, всі нові правила слід застосовувати із зазначеної дати.

    На сьогоднішній день законодавство України передбачає надання таких видів відпусток без збереження зарплати під час воєнного стану:

    Протягом періоду дії воєнного стану (ч. 3 ст. 12 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану").

    90 календарних днів під час воєнного стану (ч. 4 ст. 12 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

    Вибір відпустки під час військового стану повністю залежить від обставин, в яких опинилася людина.

    Осіб з інвалідністю звільняти не можливо це порушення

    Директор може призупинити НАКАЗОМ трудовий договір з Вами ,але має продовжити зараховувати і передавати дані про обов язкові платежі до податкової та ПФУ - і зарплату має проводити по бухгалтерії , але може не виплачувати ,але після повернення на роботу має виплатити -це не звільнення ,а призупинення для обох сторін. Поо порушення поввдомте орган Держпраці поштою. Нехай видає наказ про призупинення трудового договору з вами до моменту повернення, або подовжить відпустку , інакше орган Держпраці про порушення прав працівника . Призначить перевірку і через суд поновитеся. Онлайн заява є належним засобом повідомлення про необхідність відпустки. У воєнний стан.

    У заяві просіть про призупинення трудового договору на час воєнного стану( - це не звільнення просто у вас не буде між вами та директором прав та обов язків по виконанню роботи та забезпечення соціальних гарантій на цей час.

    Після завершення воєнного стану Ваш договір повністю відновиться і зарплата і соц гарантії - це передбачено новими поправками до закону " Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану.)

    ---

    В пояснювальній записці потрібно вказати, що були вимушені виїхати та продовжуєте знаходитись в іншій країні з метою збереження життя та здоров'я свого особисто та членів своєї родини у тому числі малолітньої дитини. Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

    З повагою, Костянтин Гончаренко

    Дерій Владислав Олегович
    20%

    Доброго дня!

    Ви маєте право оскаржити своє звільнення до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення.

    Пункт 4 частини 1 статті 40 КЗпП передбачає розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору в разі прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) саме «без поважних причин».

    Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

    До поважних причин відсутності на робочому місці слід відносити, зокрема, такі обставини:

    • незадовільний стан здоров’я (тимчасова непрацездатність);
    • інші причини, які виключають вину працівника (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 754/16137/15-ц)
    • причини сімейно-побутового характеру (якщо вихід працівника на роботу за наявності таких причин міг би заподіяти працівникові або іншим особам шкоду, що значно перевищує ту шкоду, що заподіяна роботодавцю невиходом на роботу);
    • форс-мажорні обставини (аварія, стихійне лихо: землетрус, повінь, ураган, вибухи, пожежі тощо), страйк, дії влади (оголошення карантину, обмеження, зупинення перевезень на певних напрямках тощо);

    У справах про звільнення за прогул суд оцінюватиме також чи ведуться активні бойові дії у населеному пункті та чи є будь-які інші причини, що становлять загрозу життю та здоров’ю працівників та членів їх сімей. З’ясування поважності причини, через яку працівник відсутній на роботі стане визначальним фактом для рішення у такій справі.

    Крім того, згідно частини 4 ст 12 ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в ОБОВ'ЯЗКОВОМУ порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

    У разі виникнення додаткових питань - звертайтесь! Всього доброго!

    Айвазян Юрий Климентьевич
    20%

    Доброго дня, Софія!

    З одного боку, згідно статті 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"

    "Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

    1. У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

    2. У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.".

    У той самий час з другого боку Ви мусили рятувати свою дитину й тому не могли юільше знаходитись у місці проведення активних бойових дій! Отже у відповідності зі статтею 16 згаданого Закону

    "Державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю у період дії воєнного стану

    1. У період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

    2. Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

    3. Позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються:

    за наявності підстав, визначених абзацами п’ятим, восьмим, дев’ятим, десятим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

    за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;

    у зв’язку з невиконанням суб’єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

    У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.".

    Отже у разі незаконності Вашого звільнення Ви маєте право звернутись до теруправляння Держпраці за місцем знаходження підприємства або ж прямо до суду.

    Виникне потреба у персональній консультації, я завжди готовий до того!

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    20%

    Вітаю, Софія!

    Доброго дня. Мене звільнили з роботи у зв'язку з прогулом. Ми з міста Нікополь, що перебуває під постійними артилерійськими обстрілами та розташоване у 9 км від захопленої ЗАЕС. Перебуваю з дитиною за кордоном. Я написала та надіслала копію заяви на відпустку за власний рахунок до на період бойових дій в Україні.Директор вимагала, щоб я написала заяву на звільнення, або вийшла на роботу.

    Як діяти у такій ситуації? Чи правомірні дії директора?

    Потрібно розібратись: чи надавали Вам гарантовану відпустку тривалістю 90 календарних днів у зв'язку із перебуванням за кордоном? Ця відпустка зокрема гарантована наступним Законом України.

    Яка сфера Вашої роботи?

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану

    Стаття 12. Відпустки

    1. У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

    Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

    У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п’ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п’ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України "Про відпустки" у період дії воєнного стану не застосовуються.

    У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки".

    {Частина перша статті 12 в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022}

    2. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

    3. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки".

    4. У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

    ...

    ЯКЩО ТАК, ТОДІ НАДАННЯ ІНШОЇ ВІДПУСТКИ - ЦЕ ПРАВО РОБОТОДАВЦЯ.

    ВСЕ Ж ТАКИ КОМПЕТЕНТНІ ОРГАНИ ВЛАДИ НЕ РАДИЛИ РОБОТОДАВЦЯ ПРИЙМАТИ КАДРОВІ РІШЕННЯ ЩОДО ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ ВИЇХАЛИ ЗА КОРДОН, АЛЕ ПРАКТИКА ПОКАЗУЄ ЧИМАЛУ КІЛЬКІСТЬ ТАКИХ КЕЙСІВ.

    ЧИ МАЄТЕ ВИ НАКАЗ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ?

    Крикун Сергій  Павлович
    20%
    Крикун Сергій Павлович 8 месяцев назад

    Юрист, г. Днепр, 30 лет опыта

    КЗпП України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n263):

    " Стаття 153. Створення безпечних і нешкідливих умов праці...

    Роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров’я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я умов праці роботодавець зобов’язаний повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, який може надати тимчасову згоду на роботу в таких умовах...

    Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів...

    Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення,...

    Стаття 234. Поновлення судом строків, пропущених з поважних причин

    У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

    Стаття 235. Поновлення на роботі,...

    При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу...

    Стаття 237-1. Відшкодування роботодавцем моральної шкоди

    Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством."

    Закон України " Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text):

    "Стаття 5. Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця 1. У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки...

    Стаття 12. Відпустки...

    2. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

    3. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки".

    4. У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".". --- Доброго дня, пані Софіє! По-перше, директорка не мала права вимагати від Вас заяви на звільнення. По-друге, відповідно до ст.153 директорка не мала права вимагати виходити на роботу в умовах явної небезпеки для здоров'я та життя працівника; крім того,директорака мала отримати від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (Державна служба з питань праці) згоду на діяльність підприємства в таких умовах ("ПЕРЕЛІК територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7). По-третє, відповідно до Закону про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану навіть у випадку звільнення працівника під час перебування його у відпустці днем звільнення є день виходу його з відпустки. По-четверте, дійсно, працівнику роботодавцем може бути надана відпустка без збереження зарплати без обмеження строком на період воєнного стану, тобто фактично до моменту припинення такого стану. Вважаю за належне направити адмінстрації заяву про передачу питання на розгляд комісії з трудових спорів та поновлення на роботі. Також направити скаргу до обласного управління Держпраці з клопотанням про скасування наказу про звільнення. Крайнім заходом є, буде звернення до суду про поновлення на роботі, виплати середнього заробітку за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України