Возврат оплаты за некачественные услуги агенства по трудоустройству

Наразі діє Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав трудових мігрантів та боротьби з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном» від 20 березня 2023 року. Для надання відповіді на це питання необхідно ознайомитись з Вашим договором.

Вітаю Вас! Як я розумію договір Ви заключали дистанційно?! Скоріш за все ви потрапили на шахрайську схему... По-перше - отримання плати за агентські послуги з працевлаштування закордоном з фізичних осіб - в Україні не зовсім законно...

По-друге, дуже часто на цій ниві практикують липові контори, чи реальні агентства у договорах спотворюючи свої реквізити та вказуючи недостовірні дані.

Потім довести, що це були саме вони - дуже важко.

Для надання більш точної відповіді - повідомте будь-ласка таке.

1) У якій формі заключався договір? - Паперова, онлайн. Чи є цей договір у відкритому доступі ?

2) Як Ви здійснювали оплату та на який рахунок.

У таких випадках Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає повернення грошей за ненадані послуги. Згідно з пунктом 1 статті 8 Закону, замовник може в будь-який час відмовитися від укладеного договору. Єдина умова - клієнт повинен оплатити виконавцеві фактично понесені затрати, пов'язані з виконанням договірних зобов'язань.

Перш ніж звертатися до виконавця, необхідно визначити суму претензії. Якщо послуга не була надана, гроші повертаються повністю. Якщо якість робіт виявилася низькою, клієнт може запросити часткову компенсацію витрат. Порядок дій стандартний:

• Визначитись чи реальне Агентство з яким Ви уклали договір та вивчити умови договору (як правило вони прописують їх так, аби вони не були нікому нічого винні, навіть якщо не зробили нічорта).
• Претензія виконавцю. Заява на повернення грошей за ненадані послуги складається в довільній формі. У документі обов'язково зазначаються моменти, які не влаштували клієнта, і його вимоги. Претензію краще відправити рекомендованим листом або вручити особисто. В останньому випадку виконавець повинен поставити позначку на другому примірнику заяви.
• Очікування відповіді. На повернення грошей підряднику дається 10 днів. Якщо після закінчення цього терміну ви не отримали відповідну суму, можна звертатися до суду.
• Подача позовної заяви. У документі необхідно викласти факти, що стосуються справи, і привести доказову базу. Іноді потрібні показання свідків.

У справах про повернення грошей за ненадані послуги судді найчастіше стають на бік споживача. Але для сприятливого вирішення питання потрібна грамотна аргументація вимог і неспростовні докази порушень, які були допущені виконавцем.

Після надання Вами відповідей спробую дати більш детальну відповідь.

З повагою. Гарного Вам дня!

Доброго дня.

Перш за все, необхідно знати, чи укладали Ви офіційний договір, чи мали отримати послуги на підставі оферти, тобто шляхом оплати послуг на умовах викладених на сайті агентства.

Якщо є письмовий договір, то необхідно ознайомитись з його умовами, що вказано кінцевим результатом наданих послуг.

Без цих відомостей надати консультацію щодо можливості повернення грошей, неможливо

Вітаю!

Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном” від 21 вересня 2022 року № 2623-ІХ внесено зміни до статті 38 Закону України “Про зайнятість населення”.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України “Про зайнятість населення” надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється після укладення між особою та суб’єктом господарювання договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний безоплатно надавати громадянам України консультації та інформацію про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою працевлаштування.

Суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється роботодавцем, якому надано такі послуги.

Цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

ЗАКОН набрав чинності 15.10.2022 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ

1. Діяльність суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, підлягає ліцензуванню і регулюється законами України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про зовнішньоекономічну діяльність", цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном надаються відповідно до заявок іноземного роботодавця (його контрагента) щодо вільних робочих місць (вакансій) і лише в межах укладених іноземними суб'єктами господарювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування з метою сприяння підписанню трудового договору (контракту найму). Обов'язковим додатком до зовнішньоекономічного договору (контракту) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування за кордоном є проект трудового договору, завірений іноземним роботодавцем.

Суб'єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, несе відповідальність згідно із законодавством за погіршення умов трудового договору, укладеного між особою та іноземним роботодавцем, копія якого зберігається у такого суб'єкта протягом трьох років.

{Частина перша статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 }

2. Надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється після укладення між особою та суб’єктом господарювання договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний безоплатно надавати громадянам України консультації та інформацію про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою працевлаштування.

Суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється роботодавцем, якому надано такі послуги.

{Частина друга статті 38 в редакції Закону № 2623-IX від 21.09.2022 }

3. Суб'єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, сприяє громадянам, яким надано такі послуги, у вирішенні питань правового і соціального захисту та інформує їх про механізм добровільної участі у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні.

4. Громадяни у період трудової діяльності за кордоном мають право брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні, зокрема пенсійному, відповідно до законодавства України, що дає їм право на соціальний захист у разі настання відповідних страхових випадків.

ЯКЩО ДОГОВІР О ПОСЕРЕДНЕЦТВІ В ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ, ТО ДОГОВІР НЕ ВІДПОВІДАЄ ЗАКОНОДАВСТВУ, ЯКЩО У АГЕНЦІЇ НЕМАЄ ЛІЦЕНЗІЇ - В ТАКОМУ РАЗІ ВІН НЕДІЙСНИЙ.

ЗВЕРНІТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ДО ПОЛІЦІЇ, СКОРІШЕ ЗА ВСЕ ЦЕ ШАХРАЙСТВО.

Доброго дня, Владиславе!

Треба дивитись Ваш договір з агенцією з працевлаштування про надання послуг у пошуку роботи.

Якщо умови договору порушенні, то згідно статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів" Ви маєте право повернути свої кошти за ненадання або невідповідне надання домовленої в договорі послуги. Таке можливе після надання претензії до агенції шляхом звернення із відповідною позовною заявою до суду.

Не виключаю того, що Ви мали справу із шахраями і в діях так званих працівників агенції є ознаки статті 190 КК України.

Стаття 190 Кримінального кодексу України. Шахрайство:

"1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -

карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна".

В таких випадках Ви можете звернутись до правоохоронних органів, наприклад, до кіберполіції. Все залежить від форми, в якій був здійснений злочин.

Якщо Ви стали жертвою шахрайства в інтернеті, треба звернутись до Департаменту кіберполіції Національної поліції України.

Департамент кіберполіції Національної поліції України є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який входить до структури кримінальної поліції Національної поліції та відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію державної політики у сфері боротьби з кіберзлочинністю, організовує та здійснює відповідно до законодавства оперативно-розшукову діяльність.

Основні завдання Департаменту кіберполіції Національної поліції України:

1) Участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики щодо попередження та протидії кримінальним правопорушенням, механізм підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

2) Сприяння у порядку, передбаченому чинним законодавством, іншим підрозділам Національної поліції у попередженні, виявленні та припиненні кримінальніх правопорушень.

Для отримання on-line допомоги та надання даних для оперативного реагування на кібер інциденти натисніть на посилання. Інформацію буде опрацьовано у відповідності до Закону України "Про звернення громадян"

Телефони:

Для довідок за електронними зверненнями, відправленими через форму зворотнього зв'язку:

0800 50 51 70

Приймальня:+380 (44) 374 3713

Канцелярія Департаменту кіберполіції:+380 (44) 374 3751, +380 (44) 374 3799

Електронна пошта:

Для надання додаткової інформації за електронними зверненнями, відправленими через форму зворотного зв`язку:

callcenter@cyberpolice.gov.uaДля ЗМІ:press@cyberpolice.gov.ua

Якщо компанія, яка надала Вам послуги є іноземною і не працює на території України, то звертатись до суду, як також, у певних випадках, до правоохоронних органів, можливо прийдеться в країні її реєстрації.

З повагою, адвокат Айвазян.

Якщо у Вас не має контракту з електроним підписом практично складно буде повернути кошти ! Можливо пробувати офіційно листами повідомляти щодо шахрайських дій агенство!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю:

Згідно статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

У разі виявлення недоліків вже у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

• безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;
• відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);
• безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;
• відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;
• реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Ця вимога може бути пред'явлена споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).

Алгоритм дій у випадку порушення прав споживача

У разі порушення своїх прав, споживач має право спробувати вирішити спір у досудовому порядку, звернувшись до територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба) (Головних управліннь Держпродспоживслужби в областях, в місті Києві; районних управлінь Головних управліннь Держпродспоживслужби в областях, в місті Києві).Також споживач може підготувати позовну заяву та вирішити спір у суді.

Досудове врегулювання

Головні управління Держпродспоживслужби розглядають скарги, заяви i пропозиції громадян з питань захисту прав споживачів i вживають необхідних заходів для їхнього розв'язання; консультують споживачів з питань законодавства про захист прав споживачів.

Звернення до Держпродспоживслужби розглядаються в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян». Аби звернення було розглянуто, воно повинно відповідати таким вимогам:

• повинно бути адресованим (чи органу державної влади, чи посадовій особі);
• у зверненні має бути зазначено Ваше прізвище, ім ' я, по-батькові, місце проживання , викладено суть питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги;
• повинно бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так i групою осіб (колективне). На рівні районів і міст обласного значення звернення щодо захисту прав споживачів також приймають відділи по захисту прав споживачів у місцевих державних адмістраціях, виконавчих органах місцевих рад.

Судове врегулювання спору:

По-перше: негайно після виявлення факту порушення своїх прав, споживачу необхідно звернутися до продавця із письмовою заявою-претензією з вимогою щодо відновлення порушеного права. Претензія складається в двох примірниках в довільній формі і адресується продавцю (керівнику юридичної особи, фізичній особі-підприємцю).

Важливо отримати на другому примірнику претензії відмітку про її отримання продавцем (із зазначенням дати, прізвища і посади особи, яка прийняла претензію, її підписом, печаткою юридичної особи, фізичної особи-підприємця). У випадку ухилення продавця від прийняття або реєстрації претензії слід направити її засобами поштового зв’язку на юридичну адресу продавця з описом вкладеної кореспонденції та повідомленням про вручення.

Якщо претензія не була прийнята та/або розглянута або на неї не була надана відповідь або відповідь виявилася негативною, необґрунтованою та незаконною, а проведені переговори з продавцем/виробником товару (виконавчцем робіт, послуг) не призвели до задоволення ваших законних вимог, споживач має право оскаржити такі дії до Держпродспоживслужби .

По-друге: у випадку якщо звернення з вимогами про поновлення порушеного права до продавця/виробника (виконавця робіт, послуг) або скарги до Держпродспоживслужби не дали бажаного результату, споживач має право звернутися до суду.

Позов про захист прав споживачів подається до суду: за місцем проживання споживача, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору - на вибір позивача.

Згідно статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Позовна заява має відповідати загальним вимогам щодо форми i змісту позовної заяви, зокрема, містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли i в чому це виявилось; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками i обґрунтуваннями; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, чек, транспортна чи інша накладна...).

Відшкодування шкоди, завданої споживачу

Відповідно до статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Моральна шкода, згідно із положеннями статті 23 Цивільного кодексу України полягає у:

• - фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
• - душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
• - душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
• - приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.

Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Вимогу про відшкодування моральної шкоди може бути заявлено як під час підготовки претензії так і в позовній заяві у разі звернення до суду.

направте письмову претензію з усіма вимогами рекомендованим листом укрпоштою на адресу компанії збережіть чек з пошти та через 30-ть днів подавайте пакет документів до суду на стягнення збитків.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго Дня

Щодо Вашого питання:

Необхідно ознайомитись з текстом договору.

Проте повернути кошти можливо в судовому порядку, тому рекомендую повторно спробувати повернути кошти шляхом переговорів та розмішення інформації про неналежні послуги агенства в соціальних мережах.

Успіхів

Доброго дня!

Доброго дня! Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав трудових мігрантів та боротьби з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном» набуде чинності лише 14.10.2023 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2982-20#Text).

Наразі діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, регулюється Законами України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про зайнятість населення» та іншими законодавчими актами України.

Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, є: зареєстрована в установленому законом порядку юридична особа, яка провадить господарську діяльність, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, а також фізична особа-підприємець, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні та/або за кордоном відповідно до цього Закону та інших актів законодавства.

Крім того, суб’єкти господарювання юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, здійснюють діяльність за видами економічної діяльності, визначеними розділом 78 «Діяльність із працевлаштування» Класифікатору видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Чи є обов’язковими ліцензії на надання послуг з працевлаштування за кордоном?

Згідно з вимогами пункту 20 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та частини першої статті 38 Закону України «Про зайнятість населення» діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, підлягає ліцензуванню. На сайті Міністерства соціальної політики України міститься інформація щодо переліку суб’єктів, які мають ліцензію з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Крім того, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а також фізичні особи-підприємці, винні у порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог частини третьої статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» у разі провадження суб’єктом господарювання діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без отримання відповідної ліцензії стягується штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

Які ще є обов’язкові вимоги до таких агенцій передбачені законодавством України? На що потрібно звернути увагу, щоб не стати жертвою шахраїв?

На жаль, Україна досі залишається країною походження, транзиту та призначення у торгівлі чоловіками, жінками та дітьми. Користуючись привабливістю роботи за кордоном, шахраї видумують сотні різних способів обману чесних людей. Так, наприклад, їх можна побачити відразу по текстах оголошень, а саме: «не вимагається знання іноземної мови», «оформлення документів за кілька тижнів», «внесення великої передплати за послуги». Тому потрібно ретельно перевіряти всю наявну інформацію про посередника, послугами якого Ви бажаєте скористатися.

Організаційні вимоги щодо провадження ліцензіатом господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном визначені постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1060 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» (далі –Постанова).

Нормами Постанови передбачено, що ліцензіат повинен провадити діяльність в нежитловому приміщенні. Біля входу в приміщення ліцензіата розміщується інформація про: найменування ліцензіата відповідно до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; режим роботи ліцензіата.

У приміщенні ліцензіата розміщується із забезпеченням доступу для відвідувачів така інформація:

-відомості про повне найменування ліцензіата, його місцезнаходження та номери телефонів, прізвище, ім’я та по батькові керівника та/або власника;

-копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

-інформація щодо рішення органу ліцензування про видачу ліцензії або копія ліцензії, або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із зазначенням дати видачі ліцензії та органу, що її видав;

-перелік держав, до яких згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами (контрактами) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ліцензіат має право працевлаштовувати клієнтів;

-завірена ліцензіатом загальна інформація про характер майбутньої роботи, види професійної діяльності, за якими пропонується працевлаштування, умови праці та проживання у державі працевлаштування;

-контактний номер телефону структурного підрозділу органу ліцензування, до повноважень якого належить виконання функцій у сфері ліцензування;

-Закони України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», витяги із Законів України «Про зайнятість населення», «Про зовнішню трудову міграцію», «Про захист прав споживачів» у частині надання послуг, ці Ліцензійні умови;

-книга відгуків і пропозицій.

Крім того, радимо погоджуватися на сприяння у працевлаштуванні лише за умови оформлення спеціальної робочої візи (за необхідності). Службова, туристична та гостьова візи не дають права на легальну роботу за кордоном. Зателефонуйте до посольства тієї країни, в яку плануєте їхати працювати, та уточніть, чи відкриваються на даний момент робочі візи для громадян України за даною спеціальністю, а також які документи треба надати для відкриття робочої візи, і скільки вона коштуватиме.

Підписуючи трудовий договір, контракт або трудову угоду на що потрібно звернути увагу? Яка інформація обов’язково повинна відображатися в цьому документі?

Статтею 38 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном надаються відповідно до заявок іноземного роботодавця (його контрагента) щодо вільних робочих місць (вакансій) і лише в межах укладених іноземними суб’єктами господарювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування з метою сприяння підписанню трудового договору (контракту найму). Обов’язковим додатком до зовнішньоекономічного договору (контракту) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування за кордоном є проект трудового договору, завірений іноземним роботодавцем.

Суб’єкт господарювання – посередник до укладення договору (контракту) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном повинен безоплатно надати клієнту завірену ним достовірну інформацію про умови праці та умови проживання у державі працевлаштування.

Крім того, він не може пропонувати відвідувачам/клієнтам посередництво у їх працевлаштуванні за кордоном за видами діяльності, що заборонені або за які передбачено відповідальність згідно із законодавством України, держави працевлаштування чи міжнародними нормами.

У трудовому договорі (контракті) повинна міститися найбільш повна інформація про умови роботи: тривалість робочого дня, вихідні дні, оплата праці, умови проживання, страхування (в тому числі від нещасного випадку, хвороби, медичне). Уникайте використання в контракті фраз типу: «та інші види робіт», «всі роботи на вимогу роботодавця».

Цей договір складається у двох примірниках: один віддається клієнту, а другий залишається у посередника. Підписання трудового договору (контракту) є обов’язковою умовою легального працевлаштування.

Водночас, суб’єкт господарювання – посередник несе відповідальність згідно із законодавством за погіршення умов трудового договору, укладеного між особою та іноземним роботодавцем, копія якого зберігається у такого суб’єкта протягом трьох років.

Яким документом оформлюється факт працевлаштування шукача роботи за кордоном з агенцією з посередництва?

Надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється після укладення у письмовій формі договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном між особою та суб’єктом господарювання – посередником, який укладається у двох примірниках (один видається клієнту, другий залишається у суб’єкта господарювання – посередника), та повинен зберігатися протягом трьох років після закінчення строку дії договору (контракту).

Виконання умов договору оформляється актом наданих послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, який підписується обома сторонами після укладення клієнтом суб’єкта господарювання – посередника трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем, умови праці якого відповідають тим, що визначені в проекті трудового договору (або поліпшують їх).

Суб’єкт господарювання – посередник не має права отримувати від осіб, яким надані такі послуги, плату до підписання акта виконаних робіт.

Джерело - https://zp.dsp.gov.ua/2020/06/17/%D1%80%D1%83%D0%B...

ХХХ

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав трудових мігрантів та боротьби з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном» передбачає скасування ліцензування з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та вводить принцип декларування. Послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном можна буде надавати виключно після включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (далі- Перелік), та в межах укладених зовнішньоекономічних договорів.

Ліцензійні умови, які діють зараз, будуть скасовані, а замість них має бути прийнятий порядок подання декларації.

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію з посередництва у працевлаштуванні за кордоном до набрання чинності цим законом, за поданою протягом 6 місяців декларацією включаються до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Ліцензії з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, видані суб’єктам господарювання до набрання чинності цим Законом, втрачають чинність через 6місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, подати Декларацію для включення до Переліку слід протягом 6 місяців з 14.10.2023 року, тобто до 14.04.2024 року.

Перелік буде вести Міністерство економіки України, він буде відкритим із доступом на веб-сайті Міністерства.

Включення до такого переліку буде здійснюватися на підставі поданої декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном (далі- Декларація) у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

ПОЧАТОК ПРОВАДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

Для початку провадження діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та включення до переліку, такий суб'єкт господарювання має:

1) бути зареєстрованим у встановленому законодавством порядку за видом економічної діяльності з посередництва у працевлаштуванні;

2) мати укладений з іноземним роботодавцем зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників (далі - зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб'єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження – Закон не визначає, форму та перелік таких документів, ймовірно, деталізація з’явиться у підзаконних нормативних актах;

3) мати зареєстроване місце провадження господарської діяльності;

4) подати декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути укладений українською мовою та однією чи більше мовами, що використовуються в державі місцезнаходження роботодавця. Після закінчення строку дії зберігати зовнішньоекономічний договір (контракт)слід протягом 3 років.

ОБОВ’ЯЗКИ СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ НАДАЮТЬ ПОСЛУГИ З ПОСЕРЕДНИЦТВА У ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ ЗА КОРДОНОМ

З 14.10.2023 року у суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, будуть наступні обов’язки:

1) надати громадянину до виїзду для працевлаштування за кордоном:

- інформацію у письмовій формі про права та гарантії, які йому надаються за трудовим договором (контрактом), передбачені законодавством України та законодавством держави місцезнаходження роботодавця;

- контактні дані консульських установ України у державі перебування – для моряків державою перебування буде держава прапору судна;

- проект трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем.

Одержання інформації та проекту трудового договору (контракту) громадянин маєпідтвердити звичайним або електронним цифровим підписом.Зазначені документи потрібно буде зберігати протягом 5років (зараз 3 роки);

2) вести облік громадян, які за посередництвом суб’єкта працевлаштовані за кордоном - Закон не передбачає форму ведення обліку. Очевидно, що облік буде письмовим, а чи залишиться форма журналу, чи буде нова форма, ймовірно, визначить Кабмін;

3) безоплатно надавати громадянам інформацію та консультації про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою місцезнаходження роботодавця;

4) подавати звітність про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Порядок, форма та строки подання такої звітності затверджуються Кабінетом Міністрів України – цей обов’язок є зараз і скоріше за все звітність залишиться незмінною;

5) повідомляти Мінекономіки про зміну даних, зазначених у Переліку, протягом 1 місяця з дня настання такої зміни – це положення також діє і зараз;

6) у разі укладення нового або декількох зовнішньоекономічних договорів (контрактів) відомості про них та реєстраційні документи таких іноземних суб'єктів господарювання - роботодавців у державі місцезнаходження надсилаються до Мінекономіки у місячний строк після їх укладення;

7) забезпечувати безперешкодний доступ до зареєстрованого місця провадження господарської діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном представників Держпраці для здійснення державного контролю.

Суб'єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні моряків, рибалок на судна, що плавають під Державним Прапором України або прапором іноземної держави, додатково зобов'язаний перевіряти наявність у моряків, рибалок, які працевлаштовуються за його посередництва, кваліфікації, необхідної для виконання робіт, заявлених судновласником, та документів, що її підтверджують.

ЗАБОРОНИ

Суб'єктам господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється:

1) вимагати, зберігати чи використовувати інформацію про стан здоров'я громадянина або використовувати таку інформацію для визначення його придатності до роботи, якщо зазначена інформація не пов'язана безпосередньо з вимогами до конкретної професії, виду діяльності та якщо на це не одержано письмову згоду громадянина;

2) стягувати з громадян будь-які гонорари, комісійні, винагороди, інші види оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні прямо чи опосередковано, повністю або частково. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні здійснюється виключно роботодавцем, якому надано такі послуги;

3) пропонувати громадянам роботу, що має ознаки неформальної зайнятості, а також таку, що приховує справжню мету та предмет роботи, або залучати до роботи, яка не визначена трудовим договором (контрактом).

ПЕРЕВІРКИ

Державний контроль за діяльністю посередників у працевлаштуванні за кордон здійснюватиметься Державною службою України з питань праці у формі інспекційних відвідувань. Підставою таких інспекцій може слугувати зокрема інформація, отримана з медіа, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, чи від Мінекономіки, а також з інших підстав, визначених законом.

ВКЛЮЧЕННЯ ТА ВИКЛЮЧЕННЯ З ПЕРЕЛІКУ

Декларацію для включення до Переліку можна буде подати у паперовому чи електронному вигляді. Форму Декларації та порядок її подання має визначити Кабінет Міністрів України.

У декларації буде зазначатися інформація про:

1) державну реєстрацію в установленому законом порядку;

2) адресу місця провадження господарської діяльності;

3) керівника суб’єкта господарювання (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків)

4) укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження.

Документи, не передбачені цим Законом, вимагати забороняється.

Включити до Переліку мають протягом 10 робочих днів з дня подання декларації, якщо не надано обґрунтовану відмову.

Підставою для відмови у включенні до Переліку є подання в Декларації відомостей не в повному обсязі або недостовірних відомостей

Виключення з Переліку відбуватиметься на підставі рішення Мінекономіки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підставами для виключення з Перелікує:

1) заявапро виключення з Переліку;

2) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

3) подання копії свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця;

4) неподання або порушення строків подання звітності протягом 3 звітних періодів поспіль;

5) акт Держпраці, складений за результатами проведення заходу державного контролю у зв’язку з невиконанням вимог про усунення порушень- тобто спочатку Держпраці в результаті перевірки встановлює порушення та вимагає їх усунути, і лише після того, як ці порушення не будуть усунуті, може бути складений акт, на підставі якого Мінекономіки зможе виключить з Переліку;

6) встановлення факту надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту);

7) неможливість проведення Держпраці перевірки за зазначеним у Переліку місцем провадження господарської діяльностіпротягом 6 місяців з дати, визначеної у рішенні про проведення перевірки;

8) встановлення особі у встановленому порядку статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, внаслідок працевлаштування за сприяння суб'єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном";

ШТРАФНІ САНКЦІЇ

Відповідно до змін до Закону України «Про зайнятість населення», у разі провадження діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без включення до Переліку буде стягуватись штраф у 20-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (134 000 грн).

Крім того, встановлюється адміністративна відповідальність за Кодексом України про адміністративні правопорушення:

- здійснення діяльності без включення до Переліку – штраф від 7000 до 8000 н.м.д.г. (119 000 грн. – 136 000 грн.), у разі повторного виявлення – штраф від 8000до 10 000 н.м.д.г. (136 000грн. – 170 000 грн.)

- стягнення з громадян будь-яких видів оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном тягне за собою штраф від 3500 до 4000 н.м.д.г. (59 500 – 68 000 грн).

Успіхів!

Доброго дня. це шахрайство пишіть заяву до поліції.

Шахрайство - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (стаття 190 Кримінального кодексу України).

Об'єктом кримінального правопорушення у шахрайстві є право власності як охоронювані законом відносини між людьми, які виражаються у володінні, користуванні та розпорядженні майном.

Предмет: як майно, так і право на нього.

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.

Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших кримінальних правопорушень проти власності. Водночас, якщо потерпіла особа через вік, фізичні чи психічні вади або інші обставини не могла правильно оцінювати і розуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу нею майна чи права на нього не можна вважати добровільною.

Для кваліфікації не має значення як вчинено шахрайство - шляхом обману чи зловживання довірою, через те що в кримінально-правовій нормі про шахрайство вони закріплені як альтернативні способи вчинення кримінального правопорушення, але відсутність визначень даних понять у законі не дозволяє з абсолютною впевненістю визнати деякі злочини шахрайством.

Обман при шахрайстві - це повідомлення завідомо неправдивих даних або приховування, замовчування інформації про факти або обставини, повідомлення про які було обов'язковим, спрямовані на введення потерпілого в оману або на підтримку помилки особи з метою заволодіння чужим майном або правом на майно, і які призвели до такого стану потерпілого. Обман як спосіб шахрайства може бути вчинений і шляхом активної, і пасивної поведінки правопорушника. До такого висновку дійшов Верховний суд. Так, 14 липня 2021 р. колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 176/952/20, провадження №51- 2219 км 21 - прийнято рішення задовольнити частково касаційну скаргу прокурора, який оскаржував виправдувальний вирок щодо особи, яка отримувала страхові виплати за померлого батька. Обвинувачена яка визнала, що картку отримала після смерті батька, знімала кошти із зазначеної картки для себе, бо вважала, що в неї не було обов’язку повідомляти державні органи, які здійснювали нарахування та виплату її батькові щомісячних страхових виплат, про його смерть.

Зловживання довірою - це використання винним відносин довіри, які є основою правовідносин або існують в особистих стосунках, вчинене з метою протиправного заволодіння чужим майном. При цьому зловживання довірою є другорядним по відношенню до обману, але не втрачає свого самостійного значення як спосіб заволодіння майном при шахрайстві.

Однак слід пам’ятати, що з'явився такий вид товару, як інформація, і вартість його може бути дуже високою. У пам'яті комп'ютера чи на інших електронних носіях зберігається інформація, яка містить різноманітні відомості, у тому числі й такі, що становлять комерційну таємницю (характеристика нових видів продукції, оригінальних розробок у певних галузях господарства тощо). За умов конкуренції заволодіння такою інформацією шляхом шахрайства може завдати шкоди підприємству, порушити його нормальну діяльність, що свідчить про велику суспільну небезпеку такого роду посягань і потребує адекватної кримінально-правової боротьби з ними. У зв’язки із цим законодавець визначив наступний вид шахрайства – шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Для шахрайства необхідно встановити причинний зв’язок між діями винної особи і наслідками для потерпілого. Так, особливість причинного зв'язку при шахрайстві полягає в тому, що винний, повідомляючи неправдиві відомості, вводить в оману особу, через що остання передає йому майно. Тому при шахрайстві обман або зловживання довірою завжди передують заволодінню майном і знаходяться з останнім у причинному зв'язку. При відсутності такої послідовності виключається склад шахрайства, а самі дії, за наявності необхідних для того ознак, можуть утворювати інший склад кримінального правопорушення.

Шахрайство - умисне кримінальне правопорушення. Винний бажає настання результату - звернення певного майна на свою користь. Що стосується упущеної вигоди, то винна особа, як правило, не має прямого умислу, і це виключає можливість визнання даного наслідку елементом будь-якої форми розкрадання.

Шахраї, які вчинюють свої кримінальні правопорушення у сфері економіки, не сприймають себе порушниками, хоча і припускають, що порушують закон.

Шахрайство вчинюється з прямим умислом, отже винний усвідомлює, що на майно, яким він заволодіває, він ніяких прав не має. Він розуміє, що вчинює суспільне небезпечне протиправне діяння і передбачає розвиток причинного зв'язку й настання суспільне небезпечних наслідків.

Умисел при шахрайстві за часом виникнення й формування частіш за все буває заздалегідь обдуманим і набагато рідше - таким, що виник раптово.

Кримінальна відповідальність за вчинення шахрайства настає з 16 років.

Більшість шахраїв володіють певними психологічними прийомами, акторськими навичками та іншими прийомами, які їм допомагають приховати істинні наміри. Шахраї також здатні орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, мають непогану реакцію. Частина шахраїв володіють знаннями в області економічних наук, особливо у сфері фінансів, постачання та збуту, операцій з нерухомістю. Часто шахраї знають прізвища відповідальних працівників органів державної та місцевої влади і посилаються на них при вчиненні шахрайств.

• Повторно (визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із наступних кримінальних правопорушень – статті 185, 186, 187, 189-191, 262 Кримінального кодексу України);
• попередня змова групою осіб (спільно вчинили кримінальне правопорушення декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення);
• шахраство, що завдало значної шкоди потерпілому (визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
• вчинене у великих розмірах (250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
• вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки;
• вчинене в особливо великих розмірах (600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
• організованою групою (якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Розрахунок суми для кваліфікації шахрайства вчиненого в великих та особливих розмірах розраховуються згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому на 1 січня звітного податкового року (у 2022 році - 1240,5 гривні).

Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство. За певних обставин (наприклад, коли майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за статтею 193 Кримінального кодексу України.

Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії особи кваліфікуються відповідно як крадіжка, грабіж або розбій.

1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Вітаю!

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав трудових мігрантів та боротьби з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном» передбачає скасування ліцензування з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та вводить принцип декларування. Послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном можна буде надавати виключно після включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (далі- Перелік), та в межах укладених зовнішньоекономічних договорів.

Ліцензійні умови, які діють зараз, будуть скасовані, а замість них має бути прийнятий порядок подання декларації.

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію з посередництва у працевлаштуванні за кордоном до набрання чинності цим законом, за поданою протягом 6 місяців декларацією включаються до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Ліцензії з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, видані суб’єктам господарювання до набрання чинності цим Законом, втрачають чинність через 6місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, подати Декларацію для включення до Переліку слід протягом 6 місяців з 14.10.2023 року, тобто до 14.04.2024 року.

Перелік буде вести Міністерство економіки України, він буде відкритим із доступом на веб-сайті Міністерства.

Включення до такого переліку буде здійснюватися на підставі поданої декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном (далі- Декларація) у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

ПОЧАТОК ПРОВАДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

Для початку провадження діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та включення до переліку, такий суб'єкт господарювання має:

1) бути зареєстрованим у встановленому законодавством порядку за видом економічної діяльності з посередництва у працевлаштуванні;

2) мати укладений з іноземним роботодавцем зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників (далі - зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб'єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження – Закон не визначає, форму та перелік таких документів, ймовірно, деталізація з’явиться у підзаконних нормативних актах;

3) мати зареєстроване місце провадження господарської діяльності;

4) подати декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути укладений українською мовою та однією чи більше мовами, що використовуються в державі місцезнаходження роботодавця. Після закінчення строку дії зберігати зовнішньоекономічний договір (контракт)слід протягом 3 років.

ОБОВ’ЯЗКИ СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ НАДАЮТЬ ПОСЛУГИ З ПОСЕРЕДНИЦТВА У ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ ЗА КОРДОНОМ

З 14.10.2023 року у суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, будуть наступні обов’язки:

1) надати громадянину до виїзду для працевлаштування за кордоном:

- інформацію у письмовій формі про права та гарантії, які йому надаються за трудовим договором (контрактом), передбачені законодавством України та законодавством держави місцезнаходження роботодавця;

- контактні дані консульських установ України у державі перебування – для моряків державою перебування буде держава прапору судна;

- проект трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем.

Одержання інформації та проекту трудового договору (контракту) громадянин маєпідтвердити звичайним або електронним цифровим підписом.Зазначені документи потрібно буде зберігати протягом 5років (зараз 3 роки);

2) вести облік громадян, які за посередництвом суб’єкта працевлаштовані за кордоном - Закон не передбачає форму ведення обліку. Очевидно, що облік буде письмовим, а чи залишиться форма журналу, чи буде нова форма, ймовірно, визначить Кабмін;

3) безоплатно надавати громадянам інформацію та консультації про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою місцезнаходження роботодавця;

4) подавати звітність про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Порядок, форма та строки подання такої звітності затверджуються Кабінетом Міністрів України – цей обов’язок є зараз і скоріше за все звітність залишиться незмінною;

5) повідомляти Мінекономіки про зміну даних, зазначених у Переліку, протягом 1 місяця з дня настання такої зміни – це положення також діє і зараз;

6) у разі укладення нового або декількох зовнішньоекономічних договорів (контрактів) відомості про них та реєстраційні документи таких іноземних суб'єктів господарювання - роботодавців у державі місцезнаходження надсилаються до Мінекономіки у місячний строк після їх укладення;

7) забезпечувати безперешкодний доступ до зареєстрованого місця провадження господарської діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном представників Держпраці для здійснення державного контролю.

Суб'єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні моряків, рибалок на судна, що плавають під Державним Прапором України або прапором іноземної держави, додатково зобов'язаний перевіряти наявність у моряків, рибалок, які працевлаштовуються за його посередництва, кваліфікації, необхідної для виконання робіт, заявлених судновласником, та документів, що її підтверджують.

ЗАБОРОНИ

Суб'єктам господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється:

1) вимагати, зберігати чи використовувати інформацію про стан здоров'я громадянина або використовувати таку інформацію для визначення його придатності до роботи, якщо зазначена інформація не пов'язана безпосередньо з вимогами до конкретної професії, виду діяльності та якщо на це не одержано письмову згоду громадянина;

2) стягувати з громадян будь-які гонорари, комісійні, винагороди, інші види оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні прямо чи опосередковано, повністю або частково. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні здійснюється виключно роботодавцем, якому надано такі послуги;

3) пропонувати громадянам роботу, що має ознаки неформальної зайнятості, а також таку, що приховує справжню мету та предмет роботи, або залучати до роботи, яка не визначена трудовим договором (контрактом).

ПЕРЕВІРКИ

Державний контроль за діяльністю посередників у працевлаштуванні за кордон здійснюватиметься Державною службою України з питань праці у формі інспекційних відвідувань. Підставою таких інспекцій може слугувати зокрема інформація, отримана з медіа, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, чи від Мінекономіки, а також з інших підстав, визначених законом.

ВКЛЮЧЕННЯ ТА ВИКЛЮЧЕННЯ З ПЕРЕЛІКУ

Декларацію для включення до Переліку можна буде подати у паперовому чи електронному вигляді. Форму Декларації та порядок її подання має визначити Кабінет Міністрів України.

У декларації буде зазначатися інформація про:

1) державну реєстрацію в установленому законом порядку;

2) адресу місця провадження господарської діяльності;

3) керівника суб’єкта господарювання (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків)

4) укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження.

Документи, не передбачені цим Законом, вимагати забороняється.

Включити до Переліку мають протягом 10 робочих днів з дня подання декларації, якщо не надано обґрунтовану відмову.

Підставою для відмови у включенні до Переліку є подання в Декларації відомостей не в повному обсязі або недостовірних відомостей

Виключення з Переліку відбуватиметься на підставі рішення Мінекономіки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підставами для виключення з Перелікує:

1) заявапро виключення з Переліку;

2) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

3) подання копії свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця;

4) неподання або порушення строків подання звітності протягом 3 звітних періодів поспіль;

5) акт Держпраці, складений за результатами проведення заходу державного контролю у зв’язку з невиконанням вимог про усунення порушень- тобто спочатку Держпраці в результаті перевірки встановлює порушення та вимагає їх усунути, і лише після того, як ці порушення не будуть усунуті, може бути складений акт, на підставі якого Мінекономіки зможе виключить з Переліку;

6) встановлення факту надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту);

7) неможливість проведення Держпраці перевірки за зазначеним у Переліку місцем провадження господарської діяльностіпротягом 6 місяців з дати, визначеної у рішенні про проведення перевірки;

8) встановлення особі у встановленому порядку статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, внаслідок працевлаштування за сприяння суб'єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном";

ШТРАФНІ САНКЦІЇ

Відповідно до змін до Закону України «Про зайнятість населення», у разі провадження діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без включення до Переліку буде стягуватись штраф у 20-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (134 000 грн).

Крім того, встановлюється адміністративна відповідальність за Кодексом України про адміністративні правопорушення:

- здійснення діяльності без включення до Переліку – штраф від 7000 до 8000 н.м.д.г. (119 000 грн. – 136 000 грн.), у разі повторного виявлення – штраф від 8000до 10 000 н.м.д.г. (136 000грн. – 170 000 грн.)

- стягнення з громадян будь-яких видів оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном тягне за собою штраф від 3500 до 4000 н.м.д.г. (59 500 – 68 000 грн).

Успіхів!