КУпівля товарів з корпоративної карти

Доброго дня!

Порядком № 1222 урегулированы вопросы получения, использования и учета благотворительных взносов (пожертвований) от благотворителей – юридических и физических лиц резидентов и нерезидентов бюджетными учреждениями и заведениями образования, здравоохранения, социальной защиты, культуры, науки, спорта и физического воспитания. В частности, благотворительные взносы могут предоставляться благотворителями приобретателям в денежной форме для потребностей их финансирования по направлениям расходов, определенным благотворителем, а также как товары, работы, услуги в натуральной форме.Гражданское законодательство рассматривает благотворительную помощь как пожертвование. Согласно ст. 729 Гражданского кодекса (далее – ГК) во время заключения договоров о пожертвовании применяются положения о договоре дарения, если иное не установлено законом. Такие договоры могут заключаться как в устной, так и в письменной форме. Это согласуется со ст. 6 Закона № 5073, которая определяет безвозмездную передачу благотворителем денежных средств, другого имущества, имущественных прав в собственность бенефициаров (приобретателей) для достижения определенных, заранее обусловленных целей благотворительной деятельности, как благотворительное пожертвование.

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 298 від 14.12.99 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 27 грудня 1999 р. vd991214 vn298 за N 915/4208

Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги

Положение (стандарт) бухгалтерского учета

Если из-за границы благотворительная организация получает благотворительную помощь в виде материальных активов, эти активы при ввозе на таможенную территорию Украины подлежат таможенному оформлению с уплатой соответствующих сумм ввозной пошлины. В бухучете суммы такой пошлины увеличивают первоначальную стоимость активов (п. 8 П(С)БУ 7; п. 9 П(С)БУ 9).

Для документального оформлення даної операції з передачі у частину необхідно :

1. - Лист – прохання про надання благодійної допомоги (від частини)

2. - Наказ по організації( частині)

3. - Наказ по організації про надання благодійної допомоги згідно листа – прохання.(фонд благодійний)

4. - Договір про надання благодійної допомоги

В договорі варто зазначити, що дана операція здійснюється на виконання статутних завдань та цілей організації, надається безоплатно, на які цілі надається допомога, прописати право організації контролювати цільове використання наданої допомоги та відповідальність отримувача допомоги за цільове використання отриманого обладнання. Варто вказати що обладнання закуплено за кошти (назва донора) та в рамках проекту (ініціативи).

5. - Акт прийому – передачі благодійної допомоги з зазначенням суми коштів на які її придбано фондом.

---

корпоративная карта:

Порядок использования электронных платежных средств, к которым относятся абсолютно все платежные карты, регулируют Закон № 2346 и Положение № 705. Различают только два вида платежных карт:

(1) личные (в том числе и зарплатные), пользователями которых являются физлица;

(2) корпоративные (КПК), пользователями которых являются субъекты хозяйствования.

Выпуск других карточек для субъектов хозяйствования действующие нормативно-правовые акты не предусматривают.

* Этот термин — фишка АО «КБ «ПриватБанк». В других банках подобные карты могут называться по-другому. В этой статье мы используем этот термин в отношении аналогичных продуктов прочих банков.

Платежная карта «ключ к счету» представляет собой разновидность корпоративного (бизнесового) электронного платежного средства с той лишь особенностью, что она предоставляет прямой доступ к основному банковскому счету предприятия. Соответственно, ее применение не требует открытия отдельного, так называемого карточного счета, как в отношении обычной КПК.

Поэтому все, что касается порядка использования КПК, в полной мере касается использования карты «ключ к счету»**

** О том, что карта «ключ к счету» считается КПК, говорит и НБУ (см., например, письмо от 24.04.2019 г. № 57-0007/22460).

Держателем КПК, как правило, является работник предприятия (доверенное лицо), на имя которого выдается КПК. Он на законных основаниях использует КПК для инициации перевода средств с соответствующего счета в банке или осуществляет другие операции с ее применением (п. 1.4 ст. 1 Закона № 2346).

Порядок использования КПК определен условиями договора с банком*** и требованиями законодательства. Об этом сказано в п. 1 разд. III Положения № 705.

*** Банк обязан при выдаче платежных карточек предоставить пользователю экземпляр договора, правил пользования платежными карточками и тарифов банка на обслуживание платежных карточек (п. 8 р. ІІ Положения № 705).

На сегодняшний день с помощью КПК можно осуществлять все виды расчетно-кассовых операций (оплачивать товары, услуги, в том числе через сеть Интернет, снимать наличные, переводить средства на другие счета предприятия, оплачивать товары/услуги). В целом, с 04.04.2019 г. (с даты действия новой редакции Инструкции № 492) ограничений по проведению операций со счетов субъектов хозяйствования с использованием КПК (в том числе карты «ключ к счету») практически нет. Хотя некоторые ограничения все же остались. О них ниже.

Во-первых, субъекты хозяйствования не могут использовать КПК для выплат социального характера и заработной платы работникам (второй абзац п. 1 разд. III Положения № 705)***.

*** См. «Налоги и бухгалтерский учет», 2019, № 102, с.26.

То есть «прямо в лоб» с КПК выплатить зарплату или осуществить выплаты социального характера не получится — упираемся в запрет. Но вполне законно такой запрет обойти можно. Например, оформить данную операцию, «прогнав» средства через подотчет (см. «Налоги и бухгалтерский учет», 2019, № 48, с. 22).

Во-вторых, по-прежнему запрещены расчеты по внешнеэкономическим договорам в наличной форме. А значит, все расчеты по ВЭД-операциям (т. е. по текущим торговым операциям) должны проводиться исключительно через счета в банках (п. 16, п.п. 2 п. 109 Положения № 5, пп. 28 и 31 Положения № 2).

Другими словами, работник, находясь в командировке, не может покупать товары для нужд предприятия за наличную валюту (предварительно сняв средства с КПК). Не путать (!) с командировочными расходами, перечень которых определен п.п. «а» п.п. 170.9.1 НКУ. На оплату таких расходов запрет не распространяется.

В принципе, такой же запрет установлен для расчетов с помощью КПК (п.п. 2 п. 109 Положения № 5). Хотя рассчитываться за рубежом за товары с помощью КПК (как гривневой с возможностью оплаты в инвалюте, так и валютной) командированный работник все-таки может. Но учтите (!): в таком случае позволительны только расчеты по одному ВЭД-договору (контракту) в один операционный день и в сумме, которая не превышает незначительный размер (т. е. эквивалент 150 тыс. грн.*).

* А с 28.04.2020 г. — 400 тыс. грн., ст. 20 Закона № 361.

Подробнее об этом и о том, как выйти из ситуации, когда работник о таком запрете запамятовал, см. «Налоги и бухгалтерский учет», 2019, № 21, с. 22, № 80, с. 15.

Итак, доверенное лицо (держатель КПК) с помощью платежной карты может осуществлять оплату командировочных или прочих расходов для нужд предприятия как путем безналичных перечислений, так и наличкой, сняв предварительно средства с карты.

В каких случаях считается, что держатель КПК получает с помощью такой карты денежные средства под отчет, а значит, должен предоставить в бухгалтерию Отчет об использовании средств, выданных на командировку или под отчет** (далее — Отчет)?

** Форма его утверждена приказом Минфина от 28.09.2015 г. № 841.

Сразу учтите: дата передачи доверенному лицу самой КПК не считается датой выдачи средств под отчет держателю карты. А вот отправной точкой здесь будет именно дата снятия / безналичного списания средств с корпоративной карты.

То есть обязанность подавать Отчет при расчетах с использованием КПК прямо прописана, когда держатель карты (в том числе директор предприятия (даже при условии, что он единственный сотрудник предприятия)):

1) снимает с помощью КПК наличные средства (п. 20 Положения № 148, п.п. «а» п.п. 170.9.3 НКУ). В таком случае наличку используют без оприходования в кассу предприятия (п. 20 Положения № 148);

2) или использует КПК при расчетах в безналичной форме в счет оплаты за товары/услуги (п.п. «б» п.п. 170.9.3 НКУ).

Обратите внимание: в последнем случае к безналичным расчетам с помощью КПК относят не только, например, расчеты в торговых сетях через терминалы, платежные терминалы, но и расчеты с использованием реквизитов КПК (п.п. 8 п. 4 разд. I Положения № 705). Это значит, что средства считаются также выданными под отчет держателю КПК при расчетах через Интернет, когда держатель всего лишь указывает реквизиты КПК. Подробнее см. «Налоги и бухгалтерский учет», 2019, № 36, с. 22.

Если пренебречь Отчетом (то есть своевременно не отчитаться), то выданные под отчет средства получат статус излишне израсходованных средств предприятия (п.п. 170.9.1 НКУ). Соответственно, у подотчетного лица (держателя КПК) возникнет налогооблагаемый доход (п.п. 164.2.11, п. 170.9 НКУ). Подробно о налоговых последствиях см. «Последствия нарушения сроков» этого номера.

Вместе с Отчетом держатель КПК должен предоставить в бухгалтерию (п. 20 Положения № 148):

(1) расчетные документы, подтверждающие факт приобретения товаров/услуг, и

(2) документы, подтверждающие факт безналичного расчета с помощью КПК или получение наличности с текущего счета (чек банкомата, слип, квитанцию торгового терминала и т. п.).

Если работник не предоставил документы, подтверждающие факт проведения расчетов с использованием КПК (чек банкомата, копию расходного ордера, справки установленной формы, слип, квитанции торгового терминала), то утвердить Отчет все равно придется. Как разъясняют налоговики, бухгалтер обязан принять меры по подтверждению факта использования средств с текущего счета (см. письмо Миндоходов от 23.09.2013 г. № 11727/6/99-99-19-03-02-15 и 109.21 БЗ). По нашему мнению, для этого вполне достаточно банковской выписки со счета.

Что касается банковской комиссии за снятие наличных с КПК, то тут все просто — такие расходы являются расходами предприятия. Их суммы в Отчете работника не отражаются.

Денежные средства, которые были выданы под отчет и не использованы, возвращаются в кассу или зачисляются на банковский счет лица, их выдавшего, до или во время подачи Отчета (п.п. 170.9.2 НКУ)

При этом в п. 20 Положения № 148 также сказано, что остаток наличности вместе с Отчетом должен быть сдан в бухгалтерию предприятия.

Следовательно, Отчет представляется в бухгалтерию независимо от того, были фактически использованы полученные под отчет с помощью КПК денежные средства или нет (то есть Отчет может быть условно нулевым).

Подчеркнем: вернуть излишне израсходованные средства можно в кассу или непосредственно на текущий счет предприятия (пп. 170.9.2 и 170.9.3 НКУ).

Если для операций с КПК открыт отдельный дополнительный текущий карточный счет в гривне, то операции по такому счету отражаем на субсчетах 313 «Прочие счета в банке в национальной валюте», 314 «Прочие счета в иностранной валюте».

Если речь идет о платежной карте «ключ к счету», то операции с помощью такой карточки логично учитывать на субсчетах 311 «Текущие счета в национальной валюте», 312 «Текущие счета в иностранной валюте».

При осуществлении платежей с использованием КПК дата фактического списания средств со счета не всегда совпадает с датой осуществления операции.

Так, в момент операции происходит блокировка соответствующей суммы на указанном текущем карточном счете, а уже затем — ее списание. Поэтому в учете имеет смысл разделять суммы, заблокированные на дополнительном текущем счете предприятия, и денежные средства, доступные для использования. Для этого, как правило, можно ввести дополнительные субсчета к субсчетам 313 (311) и 314 (312). Например: 313/1 «Денежные средства, доступные для использования с применением КПК» и 313/2 «Денежные средства, заблокированные в результате операций с КПК».

При этом задолженность работника перед предприятием в связи с выдачей аванса, на наш взгляд, логично отражать на дату снятия наличных в банкомате или осуществления им безналичных расчетов с использованием КПК проводкой, например: Дт 372 — Кт 333. При этом кредитовое сальдо по субсчету 333 фактически означает наличие кредиторской задолженности перед банком, которая погасится в момент списания средств со счета предприятия.

После утверждения Отчета подотчетные расходы попадают на затратные счета 23, 91, 92, 93,94 с кредита субсчета 372.

А теперь рассмотрим порядок отражения операций с применением КПК на примере.

Пример. Согласно приказу о командировке от 13.01.2020 г. директор предприятия находился в командировке с 14.01.2020 г. по 16.01.2020 г.

13.01.2020 г. на карточный счет была перечислена сумма 6000 грн. В этот же день работнику выдана КПК.

14.01.2020 г. денежные средства в сумме 1400 грн. сняты работником наличными в банкомате с уплатой комиссии в размере 14 грн. Фактически средства были списаны со счета предприятия 15.01.2020 г.

16.01.2020 г. через платежный терминал с применением КПК была оплачена стоимость проживания в гостинице в размере 1800 грн. (в т. ч. НДС — 300 грн.). Средства списаны со счета предприятия 17.01.2020 г.

18.01.2020 г. работником составлен Отчет, который был утвержден в тот же день в сумме 3000 грн. (в том числе НДС — 300 грн.) с учетом суточных* в размере 1200 грн. (400 грн./дн. х 3 дн.). Остаток средств в сумме 200 грн. (1400 грн. + 1800 грн. - 3000 грн.) работник сдал в кассу предприятия.

* Размер суточных по Украине согласно приказу и Положению о служебных командировках, действующему на предприятии.

Использование КПК при командировке в пределах Украины

Дата

Содержание хозяйственной операции

Корреспонденция счетов

Сумма, грн.

Дт

Кт

13.01.2020

Выдана КПК работнику

Отражаем операцию в аналитическом учете

Отражаем операции на основании банковской выписки

13.01.2020

Перечислены средства на карточный счет

313/1

311

6000

14.01.2020

Заблокирована

— сумма, полученная работником наличными в банкомате;

— сумма в размере комиссии банка

313/2

313/2

313/1

313/1

1400

14

Отражено снятие работником наличных средств в банкомате

372

333

1400

15.01.2020

Списана:

— сумма, полученная работником наличными в банкомате;

— сумма комиссии банка

333

92

313/2

313/2

1400

14

16.01.2020

Заблокированы денежные средства в оплату проживания

313/2

313/1

1800

Отражена оплата работником стоимости проживания

372

333

1800

17.01.2020

Списаны денежные средства в оплату проживания

333

313/2

1800

Утвержден Отчет работника

18.01.2020

Включены в расходы командировочные расходы

92

372

2700

Отражен налоговый кредит по НДС на основании счета гостиницы

641/НДС

372

300

Возвращен в кассу остаток неиспользованных денежных средств

301

372

200

18.01.2020

Возвращена КПК работником

Делается запись в аналитическом учете предприятия

• Расчеты по ВЭД-договору (контракту) через КПК разрешены только в незначительном размере (не выше эквивалента в 150 тыс. грн., с 28.04.2020 г. — 400 тыс. грн.) в один операционный день по одному договору.
• Отсутствие документов, подтверждающих снятие/списание средств с использованием КПК (чек банкомата, слип и т. д.), не может быть помехой для утверждения подотчетных расходов.

С уважением,

Константин Гончаренко

Добрій день!

Если оплата за товары, работы, услуги производится предприятием или частным предпринимателем с корпоративной карты, такая операция является нарушением валютного законодательства в части расчетов.

Статьей 7 Декрета Кабинета Министров Украины № 15-93 от 19.02.1993 г. «О системе валютного регулирования и валютного контроля» (далее – Декрет 15-93) предусмотрено, что все расчеты между субъектами хозяйствования резидентами и нерезидентами осуществляются только через уполномоченные банки в порядке, установленном Национальным банком Украины.

В статье 6 Закона Украины № 959-XII от 16.04.1991 г. «О внешнеэкономической деятельности» (далее - Закон о ВЭД) предусмотрено, что внешнеэкономический договор (контракт) должен быть заключен в письменной форме, если иное не предусмотрено международным договором Украины или законом.

Таким образом, субъекту хозяйствования для проведения расчетов с нерезидентом за товары, работы или услуги требуется заключить письменный договор, оформить инвойс и купить валюту на межбанковском валютном рынке Украины и оплатить сумму в иностранной валюте через текущий валютный счет с соблюдением процедуры валютного контроля.

В соответствии с пунктом 1.4 Положения о порядке эмиссии специальных платежных средств и осуществления операций с их использованием, утвержденного постановлением Правления Национального банка Украины от 30 апреля 2010 года № 223, корпоративное специальное платежное средство (корпоративная карточка) - это специальное платежное средство, которое дает возможность его держателю осуществлять операции по счету предприятия. Особенности открытия и использования текущих счетов, операции по которым могут осуществляться с использованием специальных платежных средств, определены пунктом 8 Инструкции о порядке открытия, использования и закрытия счетов в национальной и иностранных валютах, утвержденной постановлением Правления Национального банка Украины от 12 ноября 2003г . № 492 (далее – Инструкция № 492). Пункт 8.3 Инструкции № 492 предусматривает, что средства с текущего счета юридического лица и физического лица - предпринимателя не могут быть использованы с помощью специального платежного средства для получения заработной платы, других выплат социального характера, расчетов по внешнеэкономическим договорам (контрактам), осуществления иностранных инвестиций в Украину и инвестиций резидентов за ее пределы.

Следовательно, субъектам хозяйствования для осуществления расчетов с нерезидентами по ВЭД-контрактам корпоративные платежные карточки применять нельзя.

Ответственность за проведение расчетов с нерезидентом с применением корпоративной карты предусмотрена ст. 16 Декрета 15-93. За нарушение резидентами порядка расчетов с нерезидентами установлен штраф в размере, эквивалентном сумме валютных ценностей, использовавшихся при расчетах, пересчитанной в валюту Украины по обменному курсу НБУ на день осуществления таких расчетов.

С уважением,

Константин Гончаренко

Вітаю!

Нацбанк спростив обмеження для сприяння діяльності волонтерів. Дозволено купувати та переказувати іноземну валюту в межах щомісячного ліміту 400 тис. грн в еквіваленті (це, наприклад, більше 13,5 тис. дол. США) для придбання низки товарів військового призначення.

До цього переліку увійшли: бронежилети, каски, шоломи, військова та тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги.

Коди товарів можна переглянути у Постанові Правління Національного банку №18: https://cutt.ly/rFLoRHF

Ураховуючи, що сума переказів не перевищує 400 тис. грн на місяць, перевірка відповідних операцій здійснюється за спрощеною процедурою. У вашому банку вам підкажуть, які саме документи потрібно надати.

НБУ фіксує зворотний зв'язок щодо відповідного переліку товарів та опрацьовує можливість його оновлення. Водночас ураховуючи, що відповідний перелік створений для фізичних осіб, до нього може бути включена лише готова продукція. Сировина ж використовується суб’єктами бізнес-діяльності.

Важливо! Формуючи перелік для фізосіб Національний банк обирав товари з переліку критичного імпорту, ураховуючи запити волонтерів та банків. Водночас він жодним чином не обмежує перелік товарів критичного імпорту, який затверджується Кабінетом міністрів саме для юридичних осіб, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

Фізичні особи волонтери також можуть скористатися можливостями, які доступні для всіх громадян. Зокрема, дозволено:

1. Переказувати гроші зі своєї картки на картку отримувача за кордоном у межах ліміту 100 тис. грн на місяць (в еквіваленті), у тому числі для оплати товарів або послуг. Водночас відповідний ліміт також розповсюджується на здійснення операцій із використанням платіжних карток для придбання активів, які належать до операцій quasi cash (поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля віртуальних активів тощо).

2. Розраховуватися картками українських банків за товари та послуги в торговельних мережах та Інтернеті як в Україні, так і за кордоном. Національний банк не запроваджував обмеження на такі операції. Проте, ліміти можуть установлюватися банками.

Як юридичні особи можуть купувати товари за кордоном?

Фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, можуть купувати та переказувати валюту за кордон для придбання товарів критичного імпорту.

Цей перелік затверджується Кабінетом Міністрів України та включає значну кількість товарів. Серед них: бронежилети, каски, шоломи, захисне взуття та одяг, військова та тактична форма і взуття, медикаменти та лікарські засоби, рації, автомобілі, безпілотні літальні апарати, тепловізори, прилади нічного бачення, протидронні пушки, костюми, комбінезони хімічного захисту (гума), рукавички хімічного захисту (гума, неопрен), парашути, біноклі та багато інших товарів.

Крім готових товарів, до переліку критичного імпорту входять і товари проміжного споживання. Наприклад, це тканина, яку можна використовувати для пошиття військового одягу.

Повний актуальний перелік можна переглянути за посиланням: https://cutt.ly/aFLoInu

Щоб придбати іноземну валюту та переказати її за кордон з метою купівлі товарів з переліку критичного імпорту, юридичним особам потрібно надати банкам документи, які підтверджують здійснення такої операції. Банк, як агент валютного нагляду самостійно вирішує, які конкретно документи має надавати клієнт.

ххх

Неприбуткові організації можуть відкривати валютні рахунки та використовувати їх для цілей своєї статутної діяльності без обмежень. Надходження на валютні рахунки також мають вписуватись в рамки статутної діяльності організації – приймання благодійних внесків у валюті, пожертв тощо. Для неприбуткової організації діють лише загальні обмеження.

Це також стосується і використання валюти. Використання готівкової валюти дозволяється лише у випадках, передбачених розділом VI Положення № 2. Зокрема, відповідно до п. 42 та п. 43 Положення № 2:

• резиденти - юридичні особи мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном, із використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти;
• юридичні особи - резиденти, які мають власні транспортні засоби (орендують, фрахтують), мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для розрахунків з оплати експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном.

На території України готівкові розрахунки у валюті (приймати внески, пожертви, надавати допомогу тощо) проводити не можна.

Курсові різниці. Дохід неприбуткової організації, отриманий у вигляді позитивного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої як дохід від статутної діяльності, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток.

Неприбуткова організація закуповує товари для ведення власної діяльності та для надання благодійної допомоги, це робиться за загальними правилами. Товари можна закуповувати у фізичних осіб, у ФОП та юридичних осіб, проводити розрахунки з постачальниками можна через підзвітну особу або безготівковим переказом через банки.

Придбання товарів у резидентів – суб’єктів господарювання (ФОП або юридичних осіб), як правило, оформляється видатковою накладною, яку складає постачальник. Отримувач – неприбуткова організація може оплатити товар на умовах попередньої або подальшої оплати. Жодних особливостей немає.

У бухобліку неприбуткової організації отримані товари, що призначаються для діяльності самої організації, зараховуються на рах. 20 або рах. 22. Якщо придбані товари призначаються для надання благодійної допомоги, на нашу думку, їх доцільно обліковувати на рах. 28 – окремо від запасів, призначених для діяльності самої організації. Якщо товари мають подвійне призначення, рахунок 20, 22 чи 28 можна обрати залежно від того, яке призначення переважає.

Придбання товарів у нерезидентів – суб’єктів господарювання. Неприбуткові організації можуть бути суб’єктами ЗЕД на загальних підставах, використовувати валюту для розрахунків з іноземними постачальниками. Для придбання товарів за кордоном, як правило, укладають ЗЕД-контракт з постачальником, також зазвичай оформляється інвойс, який виконує функції видаткової накладної, при ввезенні оформляється імпортна митна декларація. Розрахунки з іноземними постачальниками проводяться тільки через банки.

Доброго дня, Олександра!

Основним законодавчим актом, який визначає поняття платіжної картки є Закон України № 1591-ІХ від 30 червня 2021 року «Про платіжні послуги», відповідно до якого це електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки. Тобто це звична користувачам банківська картка, власником якої є юридична особа або фізична особа-підприємець. Банк, як емітент платіжних інструментів, випускає (надає) корпоративну картку відповідно до умов договору з платником. Платник 一 особа, яка має рахунок у банку, з якого здійснюються платіжні операції за допомогою банківської (корпоративної) картки. Головним призначенням корпоративної картки є ініціювання платіжних операцій з банківського рахунку та/або електронних гаманців.

Корпоративна картка може бути використана лише для здійснення операцій для ведення господарської діяльності підприємства.

Порядок здійснення операцій з корпоративними картками визначається у Постанові Правління Нацбанку України № 164 від 29 липня 2022 року «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів». Однак, враховуючи той факт, що здійснення платіжних операцій за допомогою корпоративної картки це безпосередньо розпорядження грошовими коштами компанії, то перелік таких операцій є строго визначеним.

Згідно пункту 8.3 інструкції №492 "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів" кошти з поточного рахунку юридичної особи не можуть бути використані за допомогою корпоративної картки для:

виплати заробітної плати працівникам, у тому числі через банківський переказ чи зняття готівки;виплати соціальних платежів;

розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами);

здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.

Отже, відповідно до цього з корпоративної картки Ви не можете проводити розрахунки на сайтах за кордоном.

З повагою, адвокат Айвазян.

Ще раз вітаю Вас пані Олександра! ТАК - МОЖЕТЕ. Але з певними особливостями та в межах незначної суми (до 150 тисяч гривень в еквіваленті за раз).

Раніше (до 07.02.2019 р. під час дії Декрету Кабінеті Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93) розрахунки між резидентом і нерезидентом в межах торговельного обороту могли здійснюватися лише через уповноважені банки. Тобто проводити ЗЕД-розрахунки із застосуванням платіжної картки суб’єктам господарювання-резидентам було суворо заборонено.

Але дію Декрету №15-93 було скасовано в зв’язку з прийняттям Закону №2473 «Про валюту і валютні операції».

Відповідно до цього, НБУ у листі від 21.06.2019 р. №40-0006/32346 зазначає, що наразі вимоги до емісії платіжних карток та здійснення операцій з їх використанням встановлені законодавством України (зокрема Положенням №2), правилами платіжних систем, внутрішньобанківськими правилами та договором, укладеним між банком та клієнтом.

Зокрема, у листі йде мова про те, що розрахунок за одним таким договором не заборонено, за умови, якщо в один операційний день він не перевищуватиме незначний розмір. Це відповідає вимогам норми п. 32-1 Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, що затверджено постановою НБУ від 02.01.2019 р. № 2.

При цьому згідно з п. 32 Положення №2 суб'єкти господарювання – резиденти (юридичні особи та фізичні особи – підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту (імпорту) товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищуватиме незначний розмір.

Величина незначного розміру встановлена ст. 15 Закону №1702 і становить 150 000 в гривневому еквіваленті.

Тобто поки що ваш працівник може придбавати для підприємства товари за кордоном (за допомогою Інтернету) або ж привозити із закордонного відрядження придбані там для роботодавця ТМЦ. Порушення порядку ЗЕД-розрахунків не буде, якщо вартість придбаного за раз не перевищуватиме 150 тис. грн!

На сьогоднішній день, фіноперація підлягає моніторингу, якщо сума дорівнює чи перевищує 400 тис. гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тис. гривень). Якщо операція в інвалюті - еквівалентна сума за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. гривень на момент проведення фіноперації (ч. 1 ст. 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 р. № 361-IX).

ОТЖЕ, це можливо, але в рамках разових операцій на суми не більше 150 тисяч гривень в еквіваленті та не більше 150 тисяч гричень за 1 операційний день.

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Вітаю!

Основним законодавчим актом, який визначає поняття корпоративної картки є ЗУ «Про платіжні послуги», відповідно до якого це електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки. Корпоративна картка може бути використана лише для здійснення операцій для ведення господарської діяльності підприємства.

Порядок здійснення операцій з корпоративними картками визначається у постанові Правління Нацбанку України № 164 від 29 липня 2022 року «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів. Однак, враховуючи той факт, що здійснення платіжних операцій за допомогою корпоративної картки це безпосередньо розпорядження грошовими коштами компанії, то перелік таких операцій є строго визначеним.

Зміст представницьких витрат визначається наказом Міністерства закордонних справ України № 99 від 07 квітня 2016 року «Про затвердження Порядку використання бюджетних коштів на представницькі витрати закордонними дипломатичними установами України» і відноситься до бюджетних установ.

Проте комерційні організації можуть застосовувати цей перелік представницьких витрат і під час своєї діяльності.

Тобто, корпоративна картка підходить не для всіх платіжних операцій. Нацбанк та Державна податкова служба пильно слідкують за дотриманням законодавства під час здійснення платіжних операцій.

Заборонено використання корпоративної платіжної картки для:

- виплати заробітної плати працівникам, у тому числі через банківський переказ чи зняття готівки;

- виплати соціальних платежів; розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами);

- здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.

Відповідно до постанови Правління Нацбанку України № 148 від 29 грудня 2017 року «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

між собою 一 у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень включно;

з фізичними особами 一 у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно.

Крім того це обмеження відноситься до розрахунків за товари та послуги на виробничі (господарські) потреби готівкою, отриманою за допомогою платіжного інструменту. Хто може користуватися корп

Зазвичай платіжна картка є власністю емітента, який її випустив, і надана платнику послуг у використання. Юридична особа 一 власник рахунку до якого прикріплена картка повинен зберігати її як матеріальну цінність та запобігати випадкам незаконного використання. Директор чи інша особа, уповноважена представляти інтереси підприємства, видає внутрішній наказ. У ньому визначається особа, яка може здійснювати розрахунки за допомогою корпоративної картки.

Загальні правила використання корпоративної платіжної картки визначаються у договорі між емітентом, який її випустив, та платником 一 власником рахунку. У договорі зазначаються строк дії картки, ліміти на операції, тарифи на використання картки та інші важливі питання.

Підприємство може встановити свої власні правила здійснення платежів за допомогою корпоративної картки у внутрішніх актах та ознайомити з ними працівників. Особа, яка здійснила платіжні операції по корпоративній картці, повинна надати документи, підтверджуючі розходи. Звітні документи дозволяються у паперовій та/або електронній формі та у разі необхідності підходять як аргумент у спірних ситуаціях.

Успіхів!