Халатне відношення батьків до дитини , батьки розлучені ,

Доброго дня, Олександре!

Законом України “Про охорону дитинства” визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці . Закон передбачає, що виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того проживають вони разом чи окремо, оскільки обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них.

Тому неналежне виховання малолітнього – це правопорушення батьків і, як наслідок, настання відповідальності.

Обов’язки батьків висвітлені в ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки зобов’язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

За невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності а саме:адміністративна відповідальність, кримінальна відповідальність, сімейно – правова відповідальність. Докладніше можете ознайомитись за посиланням https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_батьків_за_неналежне_виконання_батьківських_обов’язків

Право на отримання аліментів мають:

• неповнолітні діти;
• діти, які продовжують навчання, до досягнення 23 років;
• дружина під час вагітності та у разі проживання з нею дитини;
• той з подружжя, з ким проживає дитина – інвалід;
• батьки;
• один із подружжя під час шлюбу;
• один із подружжя після розірвання шлюбу;
• жінка/чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою;

Неповнолітні діти:

Кожна дитина до досягнення нею 18 років, має право на утримання. Батьки зобов’язані утримувати власних дітей (ст. 180 Сімейного кодексу України). В даному випадку потрібно звернути увагу на те, що спосіб утримання може бути визначено за домовленістю батьків. В тому випадку, якщо батьки не досягли згоди щодо способу утримання дитини – таке питання вирішується в судовому порядку.

Якщо батьки самостійно досягли згоди щодо розміру сплачуваних аліментів – краще всього укласти нотаріально завірену угоду. Так, у випадку невиконання домовленості, той з подружжя, на ім’я якого стягуються кошти, матиме право отримати виконавчий напис нотаріуса та звернутись до виконавчої служби для примусового виконання даного договору.

Аліменти на дитину можуть бути присуджені як в твердій грошовій сумі, так і в частці від доходу платника. Спосіб стягнення визначається стягувачем (особою, котра звертається з позовом про стягнення аліментів), тобто із тим з батьків, з ким проживає дитина.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Звертаємо увагу, що аліменти на утримання дитини повинні сплачувати і ті батьки, котрі позбавлені батьківських прав.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Окрім цього, батьки повинні приймати участь у додаткових витратах на дитину. Додаткові витрати на дитину – це додаткові кошти, котрі потрібні дитині і викликані особливими обставинами. Такими обставинами може бути: розвиток здібностей дитини, хвороба, каліцтво, інші обставини). Звернутись з позовом про стягнення коштів на додаткові витрати можна, незалежно від того, чи було звернення до суду про стягнення аліментів.

Наприклад, дитина проживає з матір’ю. Мати вирішила не звертатись з вимогою про стягнення аліментів до батька дитини, оскільки має можливість утримувати дитину самостійно. Проте, дитина захотіла займатись танцями, а також розвивати свої музичні навички. Це потребує щомісячних додаткових витрат. В даному випадку мати звертається з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину. Розмір таких витрат визначається судом, з урахуванням особливостей, які мають значення (сума витрат, фінансовий стан платника та стягувача, тощо).

Діти, які продовжують навчання, до досягнення 23 років

Підставами для стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є:

• досягнення дитиною 18 років;
• продовження навчання нею навчання;
• потреба дитини в матеріальній допомозі;
• можливість батьків надати таку допомогу.

Звернутись з позовом про стягнення аліментів має право як сама дитина, так і той з батьків, з ким вона проживає.

При визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину, котра продовжує навчання, враховується майновий стан обох батьків.

Тобто, при визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд повинен оцінити не лише матеріальне становище того з батьків, хто повинен сплачувати аліменти, а й того з них, з ким вона проживає. Тобто, якщо матір, з якою проживає дитина просить стягувати з батька 5000 гривень щомісячно, але при цьому сама має депозитні рахунки в банку та отримує заробітну плату та пенсію, то дана сума може бути зменшена, оскільки суд повинен врахувати і майновий стан стягувача і майновий стан платника.

Якщо дитина закінчила навчання, то виплата аліментів теж припиняється.

З повагою, адвокат Айвазян.