Звільнення по сімейним обставинам

Вітаю, Артеме!

Наскільки я розумію, Ви військовослужбовець! Яким чином опинились вдома? Відпустка? Після відпустки не повернулись до військової частини?

Насправді командування праві, адже Ви маєте особисто подати рапорт за місцем проходження військової служби. У ситуації потрібно розбиратись.

Ви повинні були повідомити про причини несвоєчасно виконаного прибуття до в/ч. Відносно Вас буде проведено службове розслідування. Маєте право подати документи поважності неприбуття до в/ч.

Ні, я фактично наглядач за бабусею чекаю рішення вкнкому, сьогодні мав бути на місці дислокації, але не приїхав, надіслав їм документи і рапорт!

Доброго дня, Артеме!

Перш за все Вам треба негайно вирішити питання із СЗЧ - у Вас є всього 3 дні для цього!, Але це насамкінець моєї відповіді.

Якщо би все пройшло нормально, Ви мали би право на звільнення на підставі постійного догляду за бабусею.

Хоча для точної відповіді варто було б знати напевно, хто Ви - призовник, мобілізований чи контрактник? Бо підстави у всіх - різні!

Дам відповідь поки що для мобілізованих.

Таке звільнення за сімейними обставинами під час воєнного стану передбачене статтею 26 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про військовий обов'язок і військову службу».

Зокрема про звільнення під час воєнного стану в ній зазначено наступне (необхідне я виділив жирним шрифтом.):

«1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

…2) під час воєнного стану:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

військовослужбовці, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років."

Для звільнення рекомендую написати рапорт на ім'я командира частини і, додавши до нього документи, які підтверджують необхідність постійного догляду за бабусею та відсутність інших осіб, які можуть за нею доглядати.

Тут може йтися про такі документи:

довідку ЛКК 080-4 або 0780-2 з висновком про необхідність постійного догляду,

підтвердження спільної реєстрації або проживання,

свідоцтво про смерть чоловіка або про розірвання шлюбу,

довідку з ДРАЦСу про відсутність дітей або документ, що підтверджує їхню непрацездатність тощо.

В кожному окрему випадку тут треба аналізувати ситуацію індівідуально!

В рапорті треба просити командира про звільнення з лав ЗСУ.

От що далі каже про порядок звільнення закон:

Після надходження рапорту від військовослужбовця або заяви від його родичів про дострокове звільнення в запас за сімейними обставинами, командир військової частини зобов’язаний надіслати у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім’ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану.

Керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержавши документи від командира військової частини або заяву безпосередньо від родичів військовослужбовця про дострокове звільнення в запас, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця. За результатами перевірки складається акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов’язаний у триденний строк розглянути документи про дострокове звільнення військовослужбовця з військової служби і за наявності законних підстав надіслати їх командиру військової частини, де проходить службу військовослужбовець.

У разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця з військової служби за сімейними обставинами керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надає заявнику відповідь про причини відмови і повідомляє про це командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець.

Не виключаю ситуації, що командир може зволікати з відповіддю навіть за умови, що у Вас є всі документи, які підтверджують Ваше право на звільнення. В тому числі командир має право відмовити Вам у такому звільненні. В таких випадках його дії можна оскаржити!

Військовослужбовці мають право самостійно захистити порушені права під час проходження служби двома способами:

- зверненням з позовом до суду

- поданням скарги відповідній посадовій особі.

Зазначене питання регулюється Дисциплінарним статутом Збройних Сил України та Законом України «Про звернення громадян».

Військовослужбовець має право подати скаргу, ЯКЩО ВВАЖАЄ, що його ПРАВА, ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ БУЛИ ПОРУШЕНІ:

• незаконним рішенням, діями або бездіяльністю командирів;

• незаконним покладенням на нього обов'язків;

• незаконним притягненням до відповідальності;

• незаконними діями інших військовослужбовців.

Залежно від виду порушення СКАРГА ПОДАЄТСЬЯ ДО:

• органів військового управління;

• посадових осіб;

• військової служби правопорядку;

• органів, які проводять досудове слідство;

• інших державних органів.

З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються.

Якщо військовослужбовець, який подає скаргу, не знає, з чиєї вини порушені його права, скарга подається у порядку підпорядкованості безпосередньому командиру.

СКАРГА МОЖЕ ПОДАВАТИСЬ УСНО і ПИСЬМОВО:

- військовослужбовцем,

-членом сім’ї військовослужбовця

-іншою заінтересованою особою.

Усі скарги у день їх надходження заносяться до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян.

Усну скаргу військовослужбовці, члени їх сімей та інші громадяни мають право подати командирам військових частин під час особистого прийому, що визначено у кожній військовій частині, установі, організації.

ПИСЬМОВУ СКАРГУ бажано подавати у двох примірниках до відділу військової частини або іншого державного органу, у компетенції якого розгляд вашого питання. Другий примірник з відміткою про отримання залишається у особи, яка подала скаргу. Він є підтвердженням того, що військова частина або інший орган отримали скаргу, і може бути використаний як доказ факту звернення, якщо виникне потреба оскаржити затримку або незадовільні результати розгляду скарги.

У письмовій скарзі слід вказати

-прізвище, ім’я і по батькові,

-адресу місця проживання і номер телефону,

-посадову особу або орган державної влади, якому адресована скарга,

-ясно і докладно описати обставини порушення вашого права, суть порушення,

-зазначити, які дії ви просите відповідальну посадову особу вчинити для відновлення цього права, вказати дату і поставити підпис.

Якщо ви бажає бути присутнім при розгляді скарги, про це теж варто зазначити у ній.

ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ, які подали заяву чи скаргу, МАЮТЬ ПРАВО:

• особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звернутися за допомогою до свідків;

• подати додаткові матеріали, що стосуються справи, чи клопотати, щоб їх вимагав командир або орган, який розглядає заяву або скаргу;

• бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги;

• одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

• ознайомитися з матеріалами перевірки заяви чи скарги;

• оскаржити прийняте за їхньою заявою чи скаргою рішення в суді;

• вимагати відшкодування збитків у встановленому законом порядку.

Під час розгляду пропозиції, заяви чи скарги не допускається розголошення командиром чи іншою особою, яка бере участь у розгляді, відомостей про особисте життя військовослужбовця без його згоди, а також розголошення іншої інформації, якщо це зачіпає його права і свободи, законні інтереси.

СТРОКИ РОЗГЛЯДУ

УСІ пропозиції, заяви чи скарги розглядаються і вирішуються у строк НЕ БІЛЬШЕ ОДНОГО МІСЯЦЯ з часу їх отримання, а ті, що НЕ ПОТРЕБУЮТЬ ДОДАТКОВОГО ВИВЧЕННЯ й перевірки, - невідкладно, але НЕ ПІЗНІШЕ П'ЯТНАДЦЯТИ ДНІВ з часу їх надходження.

Якщо у місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, командир встановлює новий строк, про що сповіщається військовослужбовець, який подав звернення.

При цьому ЗАГАЛЬНИЙ СТРОК розгляду пропозиції, заяви чи скарги не може перевищувати СОРОКА П'ЯТИ ДНІВ.

Несвоєчасний, неповний розгляд скарги або незаконне рішення посадової особи, яка її розглядає, можна оскаржити встановленим порядком до суду, Військової служби правопорядку або вищого за підпорядкованістю командира.

ТЕПЕР ЩОДО СЗЧ...

Оголошення Вас у СЗЧ не є дуже добрий для Вас знак! Тому, якщо Ви не повернетесь протягом 3 днів, у Вас можуть бути серйозні проблеми!

За самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцю строкової служби загрожує арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб, а якщо таке сталося з військовослужбовцем, на якого протягом року вже накладалося таке стягнення - арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до п'ятнадцяти діб.

Якщо дане правопорушення вчиняє військовослужбовець (крім строкової військової служби), чи військовозобов’язаний та резервіст під час проходження зборів, покарання може бути у вигляді накладення штрафу від від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

У разі самовільного залишення військової частини або місця служби в умовах особливого періоду, крім воєнного стану штраф може сягати від від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а арешт з утриманням на гауптвахті - від десяти до п'ятнадцяти діб.

Відповідно до вимог статті 407 Кримінального кодексу України злочином визнається: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, а також вчинене в умовах особливого періоду, воєнного стану чи бойовій обстановці.

Для Вашого якісного та всебічного захисту я рекомендую Вам терміново знайти собі адвоката за місцем Вашого перебування!

Самі Ви з цим не впораєтесь!

Є варіанти захисту, пов'язані із лікуванням, але в цьому випадку треба знати всі подробиці цієї ситуації!

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРИЙ ДЕНЬ, пане АРТЕМ! Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII.

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): які здійснюють опіку над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд

Відповідно до частини 7 статті 26 Закону №2232-XII, звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно абзацу 2 пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (надалі - Положення) право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 233 Положення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Пунктом 234 Положення зазначено, що перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. Вислуга років військової служби військовослужбовців розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення. Інформація про розраховану вислугу років військової служби доводиться військовослужбовцю під підпис перед оформленням документів для його звільнення з військової служби. У разі незгоди з розрахунком вислуги роки військової служби військовослужбовець повинен письмово обґрунтувати свої заперечення на аркуші з розрахунком вислуги років і засвідчити їх своїм підписом. У разі відмови військовослужбовця підписати розрахунок вислуги років про це робиться відповідний запис на цьому ж аркуші та засвідчується підписами осіб, які були присутні під час бесіди.

Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (далі Інструкція №170) визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Відповідно до пункту 1.5 Інструкції №170 для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об`єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються: подання (додаток 1), рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України, Резерв кандидатів для просування по службі (додаток 2), План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад (далі - План переміщення на посади) (додаток 16) на військовослужбовців крім тих, які проходять строкову військову службу, зокрема щодо звільнення з військової служби.

Згідно із абзацом 2 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170 звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Додатком 19 Інструкції №170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема відповідно до п.5 Додатку при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року №413 та визначено підпунктом "г" пункту 1 частини четвертої, підпунктом "ґ" пункту 2 частини п`ятої, підпунктом "г" пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", подаються:

• копія аркуша бесіди;
• копія рапорту військовослужбовця;
• документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин;
• копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Військовий керівник, якому направлено рапорт навіть за умови наявності кримінального провадження - зобов`язаний, в розумний строк, розглянути рапорт та винести обґрунтоване рішення. Будь-які порушення збоку військовослужбовця - не звільняють командира, уповноваженого прийняти рішення по рапорту, від обов"язк його розглянути та надати відповідь.

Військовослужбовець має право подати рапорт з документами рекомендованим поштовим відправленням з описом.

Водночас військовослужбовець має з`явитись до військової частини при розгляді рапорту щодо звільнення на виконання вимог Інструкції №170 щодо бесіди з ним та оформлення відповідного аркуша бесіди, уточнення даних, а також надання ним оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Саме з такого виходять наразі адміністративні суди України, оцінюючи законність дій або бездіяльності військового командування.

Далі наводжу ЗРАЗОК РАПОРТА на звільнення за Вашою підставою.

Командиру ___ (відділення/взводу/роти/батальйону/начальнику

(рапорт пишеться за безпосереднім підпорядкування)

___ (звання та ПІБ командира)

РАПОРТ про звільнення через сімейні обставини

Прошу Вас припинити (розірвати) мій контракт та звільнити мене ___ (ПІБ, звання, посада, підрозділ) з військової служби на підставі абз. ___ пункту ___ частини ___ ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: у зв’язку з ___

Проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю ___ (бажаю/не бажаю).

На день виключення мене зі списків військової частини, прошу виплатити всі належні мені виплати (грошове забезпечення, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення тощо).

Прошу мою особову справу військовослужбовця направити до ___ територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

До рапорту додаю:

• нотаріально посвідчені копії - перелік документів.

«___»___ 2023 р. ___ (звання, підпис, ПІБ)

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня!

Рапорт дійсно треба подати особисто, можливо , зверніться до знайомих чи інших родичів, щоб вони доглянули за бабусею доки ,ви відвезете рапорт з додаткаами. Адже командування може розпочати службове розслідування, щодо залишення вами частини ,без повідомлення причин. Що може спричинити кримінального переслідування , щодо вас.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю!

1. ПЕРШЕ ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ ПРИБУТИ ДО ТЦКСП ТА РАПОРТОМ ДОВЕСТИ ДО ЇХ ВІДОМА ЖИТТЄВУ СИТУАЦІЮ. ВИ ПОВИННІ БУЛИ СТАТИ ДО ЦЬОГО НА ОБЛІК В СВОЄМУ ТЦКСП.

2. ПРОІНФОРМУВАТИ СЛУЖБУ ВІЙСЬКОВОГО ПРАВОПОРЯДКУ.

Гаряча лінія Головного управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (044) 454-73-08 у робочий час, (044) 4547303 у неробочий час.

Доброго вечора, Артем!

ВАМ ТРЕБА ПОВЕРНУТИСЯ ДО ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ АБО ПОКАИ НЕ БУДЕ ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ, ПЕРЕБУВАТИ У ГОСПІТАЛІ НА ЛІКАРНЯНОМУ ПО ХВОРОБІ.

ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ У ВОЄННИЙ ЧАС:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):

Про військовий обов'язок і ... | від 25.03.1992 № 2232-XII (rada.gov.ua)

"Стаття 26. Звільнення з військової служби

"Стаття 26. Звільнення з військової служби

1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.. ...

4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:…

2) під час дії воєнного стану:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

Конституція України | від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (rada.gov.ua)

"Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї

1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

2. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення".

Всього доброго!

"ПОЛОЖЕННЯ про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17):

"191. Відпустку може бути продовжено в разі затримки на шляху до місця проведення відпустки або неможливості виїзду з місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод у сполученні або через хворобу військовослужбовця, який прямує у відпустку або повертається з неї, на підставі документів, засвідчених посадовими особами, зазначеними в абзаці другому пункту 147 цього Положення, - на фактичний строк затримки, що підтверджується відповідними документами.

Право продовження військовослужбовцю відпустки належить начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проведення відпустки. Про строки і причини затримки начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки негайно повідомляє командира (начальника) військової частини, з якої прибув військовослужбовець, і робить відповідну позначку у відпускному квитку.".

Кримінальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text):

"Стаття 407. Самовільне залишення військової частини або місця служби...

5. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.";

"Стаття 66. Обставини, які пом'якшують покарання

1. При призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються:

1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;...

5) вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;...

2. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.".

"ПОЛОЖЕННЯ про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/154-2022-%D0%B...):

" 9. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань:...

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи;...".

---

Доброго дня, пане Артеме! Належним кроком з Вашої сторони було подання рапорту до РТЦК та СП про сімейні обставини, але, по-перше, він мав бути поданий до завершення відпустки, по-друге, керівник РТЦІК та СП лише вирішує питання продовження відпустки, а не звільнення з військової служби. Відмова РТЦК та СП у розгляді Вашого рапорту є незаконною і свідчить на Вашу користь. Разом з тим, Вам належало виконуцвати наказ клмандира в/ч про прибуття до в/ч, а керівникку РТЦК та СП разом з органами місцевої влади вирішувати питання опіки бабусею. Звернення до РТЦК та СП та необхідність постійного догляду за бабусею є обставинами, що мають бути враховані на пом'якшення Вашого покарання.

як би по закону ви повинні прибути до вч та подати рапорт та чикати на звільнення! Домовитися щоб за бабцею хтось дивився ! Тепер маєте проблему повинні звертатися до суду щодо щодо підстав не можливості залишити бабцю плюс кримінальну справу в вч де теж прийдеться вирішувати питання з командуванням чи вони направлять службове розслідування щодо порушення кримінальної справи або залишять все без змін там сувора догана зняття премій то що. Або справу відносно Вас по СЗЧ. Вам всерівно прийдеться вертатися в частину!

оброго дня, Ви маєте право на демобілізацію на підставі статті 26 Закону України «Про військовий обовʼязок і т.д»,

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469

«1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

…2) під час воєнного стану:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;ім'я командира військової частини!

Рапорт мало подати його треба зареєструвати в журналі рапортів або отримати штам на копії рапорту про його прийняття від якого числа. Це надасть змогу контролювати термін розгляду рапорту.

Рапорт пишиться у довільній формі, головне це до нього додати нотаріально завірені копії таких документів:

Свідоцтво про народження дружини.

Свідотцво про шлюб

Пенсійне посвідчення або посвідчення інваліда батька дружини

Копії паспортів.

Цих документів цілком достатньо!

Зі свого досвіду скажу, щоб пришвидшити звільнення РЕКОМЕНДУЮ Батькові дружини написати звернення на ім я комісара ТЦК, яким було мобілізовано чоловіка .з проханням найшвидшого звільнення зятя, до звернення додати тіж самі нотаріально завірені копії докуентів, що і до рапорту.