Начните консультацию с юристом онлайн
28 років. Пройшов рік тому мед комісію та отримав військовий квиток як придатний. Одразу виїхав за кордон на легальних підставах. По місцю проживання приходили повістки, в руки не отримував. На місці моєї прлписки проживають родичі і до них зараз приїждають представники тцк та погрожують відкриттям кримінальної справи на мене та подачі мене в розшук. Чи взагалі можлива така процедура враховуючи всі обставини? Та чи потрібно якось реагувати? На телефоні дзвінки від тцк не реагую.
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (5)
Юрист, г. Чернигов, 6 лет опыта
Общаться в чатеВітаю!
28 років. Пройшов рік тому мед комісію та отримав військовий квиток як придатний. Одразу виїхав за кордон на легальних підставах. По місцю проживання приходили повістки, в руки не отримував. На місці моєї прлписки проживають родичі і до них зараз приїждають представники тцк та погрожують відкриттям кримінальної справи на мене та подачі мене в розшук. Чи взагалі можлива така процедура враховуючи всі обставини? Та чи потрібно якось реагувати? На телефоні дзвінки від тцк не реагую.
Якщо Ви виїхали за кордон на легальних підставах, Вам немає про що хвилюватись. Що стосується відкриття кримінального провадження, то, на секундочку, працівники ТЦК таких повноважень не мають, і взагалі будь-які підстави для цього відсутні. Зараз детальні поговоримо, чому саме так.
Константине, Ви повинні розуміти, що єдиноправильним та належним викликом особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (нова назва старої назви "військкомат") є тільки повістка, вручена особисто особі під підпис.
ДЗВІНКИ ПО ТЕЛЕФОНУ ІЗ ВИМОГОЮ ЩОДО ЯВКИ - ЦЕ НЕ БІЛЬШЕ НІЖ ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТИСК НА ОСОБУ.ВИМОГА ЯВКИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПОВІСТКИ ВЗАГАЛІ ВИГЛЯДАЄ ПО МЕНШІЙ МІРІ СМІШНО, ОСКІЛЬКИ ЦЕ ПРЯМИЙ ОБОВ'ЯЗОК ТЦКСП ЗДІЙСНЮВАТИ ВИКЛИК ОСІБ ТА ЇХ ОПОВІЩЕННЯ ДЛЯ ЯВКИ. ТЕЖ САМЕ МОЖНА СКАЗАТИ І ПРО ПРИЇЗДУ ДОДОМУ, ЗАЛИШЕННЯ ПОВІСТОК ПІД ДВЕРИМА, В ПОШТОВИХ ЯЩИКАХ І ТАК ДАЛІ.
В законодавстві України є тільки 2 статті, які передбачають відповідальність за неявку.
1. Кодекс України про адміністративні правопорушення:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
Стаття 210-1. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Кримінальний кодекс України:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text
Стаття 336. Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
ВИ ПОВИННІ РОЗУМІТИ І ЗНАТИ, ЩО В ОБОХ ВИПАДКАХ ОБОВ'ЯЗКОВИМ ЕЛЕМЕНТОМ ДЛЯ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Є ПОВІСТКА, ЯКА БУЛА ВРУЧЕНА ОСОБІ І ЗА ЯКОЮ ОСОБА НЕ З'ЯВИЛАСЯ.
РІЗНИЦЯ МІЖ ЦИМИ СТАТТЯМИ ПОЛЯГАЄ ТІЛЬКИ У ВИДІ ПОВІСТКИ: У ПЕРШОМУ ВИПАДКУ ЦЕ ПОВІСТКА ПРО ВИКЛИК (НАПРИКЛАД, НА ВЛК), У ДРУГОМУ ВИПАДКУ ПОВІСТКА ПРО ВИБУТТЯ ДО ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ ВЖЕ ПІСЛЯ ПРОХОДЖЕННЯ ВЛК.
ОСКІЛЬКИ ВИ ПОВІСТКИ НЕ ОТРИМУВАЛИ, ВІДПОВІДНО РИЗИК ПРИТЯГНЕННЯ ВАС ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Є НУЛЬОВИМ.
Що стосується розшуку особи, яка ухиляється від призову.
В ЦЬОМУ ПИТАННІ ВАМ ПОТРІБНО РОЗУМІТИ НАСТУПНЕ.
У ЯКИХ ВЗАГАЛІ ВИПАДКАХ МОЖЕ БУТИ ПРОВЕДЕНИЙ РОЗШУК ОСОБИ?
Одразу варто зазначити, що розшук як захід примусу можливий тільки у кримінальному процесі.
Кримінальний процесуальний кодекс України говорить наступне:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text
Стаття 281. Розшук підозрюваного
1. Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов’язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
{Частина перша статті 281 в редакції Законів № 1950-VIII від 16.03.2017, № 1422-IX від 27.04.2021}
2. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
3. Здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підрозділам.
АБИ ВАС МОГЛИ ПОДАТИ В РОЗШУК, ВИ ПОВИННІ БУТИ ПІДОЗРЮВАНИМ.
Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений
1. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
...
КОРОТКО РЕЗУМУЮЧИ:
АБИ МАТИ МОЖЛИВІСТЬ ПОДАТИ В РОЗШУК ОСОБУ, МАЄ БУТИ ВІДКРИТО КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЗА СТАТТЕЮ 336 ККУ, ВРУЧЕНО ВАМ ПІДОЗРУ, І ТІЛЬКИ ПОТІМ ОГОЛОШЕНО РОЗШУК.
ОДНАК ВІДКРИТИ ПРОВАДЖЕННЯ ВОНИ НЕ МОЖУТЬ, ОСКІЛЬКИ ПОВІСТКА ВАМ НЕ ВРУЧАЛАСЬ, ВИПАЛКИ НЕЯВКИ ПО БОЙОВІЙ ПОВІСТЦІ АБО МОБІЛІЗАЦІЙНОМУ РОЗПОРЯДЖЕННІ ВІДСУТНІ.
СТАНОМ НА СЬОГОДНІ ЗА УМОВИ НЕОТРИМАННЯ ВАМИ ПОВІСТКИ РИЗИК НАСТАННЯ БУДЬ-ЯКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НУЛЬОВИЙ.
Всього доброго! Успіхів Вам.
Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта
Общаться в чатеДоброго ранку!
Якщо Ви виїхали за кордон на законних підставах і перед тим не отримували повістки на проходження ВЛК або мобілізізаційне розпорядження, то шанси, що проти Вас буде порушено кримінальну справу (як правило, мова в таких випадках йде про статтю 336 КК України - ухилення від мобілізації) дорівнює нулю! Не бачу жодної підстави для того!
Більш того, якщо б навіть вона і була чисто гіпотетично порушена, то оголошення Вас в звичайний внутришній розшук по Україні було б в цьому випадку замало, і це нічим би не скінчилось, оскільки Ви тепер знаходитесь за кордоном.
В той самий час без порушення проти особи кримінальної справи та оголошення їй підозри розшук не можливий. Тим не менш, Ви повинні знати, що особу, проти якої порушено кримінальну справу, можуть шукати в Україні - внутришній розшук, або за кордоном - міжнародний розшук.
Ось Вам короткий опис двох єдино можливих варіантів оголошення особи в розшук у випадку наявності кримінальної справи:
Виходячи з норм статті 281 КПК України, законодавець передбачає наступні підстави оголошення підозрюваного в розшук:
- місцезнаходження підозрюваного невідоме;
- особа перебуває за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення по такий виклик;
- слідчий, прокурор вжив усі необхідні заходів щодо встановлення місцезнаходження підозрюваного.
Якщо в результаті вжитих заходів місцезнаходження підозрюваного встановити не вдалося, оголошується його розшук.
До матеріалів досудового розслідування приєднуються документи, які свідчать про те, що підозрюваний переховується і його місцезнаходження невідоме, а саме: підтвердження про отримання підозрюваним повістки про виклик (у порядку ст. 133 КПК України); постанова про привід підозрюваного і результати її виконання (відповідно до вимог статей 140-143 КПК України); протоколи допитів, інших слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій, які було проведено з метою встановлення місцезнаходження підозрюваного; довідки (з місця роботи, навчання, паспортної служби, військкомату, прикордонної служби, медичного закладу) тощо.
Перед тим, як оголосити у розшук підозрюваного, який ухиляється від явки до слідчого, прокурора, повинні бути проведенні всі дії, спрямовані на встановлення його місцезнаходження: допитані родичі, знайомі, сусіди, направлені запити до різних установ (лікарень, моргів, паспортної служби, військкоматів, підприємств, організацій), накладений арешт на кореспонденцію, здійснено її огляд та виїмку, проведено зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та електронних інформаційних систем, її дослідження тощо. Якщо в результаті вжитих заходів місцезнаходження підозрюваного встановити не вдалося або є підтверджений факт перебування його за кордоном та неявки без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, оголошується розшук підозрюваного.
Оголошення розшуку підозрюваного передбачає обов'язковість належного повідомлення підозрюваного про виклик до слідчого, прокурора, неявку на виклик без поважних причин та наявність підтвердженого факту відсутності відомостей про місцезнаходження підозрюваного або перебування його за межами України. Наслідком рішення про оголошення розшуку підозрюваного може стати зупинення досудового розслідування. Підставою для зупинення досудового розслідування повинна бути сукупність фактів, підтверджених доказами, які переконливо свідчать про необхідність саме такого кроку.
Якщо одночасно з оголошенням розшуку підозрюваного досудове розслідування зупиняється відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, то про розшук підозрюваного вказується в постанові про зупинення досудового розслідування.
Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 281 КПК України).
Після прийняття процесуального рішення слідчий доповідає про оголошення підозрюваного в розшук керівникові органу досудового розслідування для їх погодження та подальшого направлення керівникові територіального органу, підрозділу поліції або міжрегіонального територіального органу Національної поліції України або його територіального (відокремленого) підрозділу, який здійснює оперативне супроводження кримінального провадження або матеріали діяльності якого стали підставою для початку кримінального провадження, для організації розшуку підозрюваного.
У кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочин, в який підозрюваного оголошено в розшук, слідчим вносяться за погодженням з прокурором клопотання до слідчого судді про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Розшук підозрюваного може здійснюватися особисто слідчим або доручатися оперативним підрозділам, перелік яких передбачено у ст. 41 КПК України. Про це слідчий вказує в постанові про оголошення розшуку. Порядок розшуку підозрюваного на підставі постанови слідчого і доручення про розшук здійснюється оперативними підрозділами згідно з відомчими нормативно-правовими актами.
З метою розшуку підозрюваного можуть проводитися негласні слідчі (розшукові) дії в порядку, передбаченому статтями 246-275 КПК України, а також оперативно-розшукові заходи.
При встановленні місцезнаходження підозрюваного, який переховувався від органів досудового розслідування, службові особи оперативних підрозділів вживають заходів щодо його затримання та доставлення до місця, де здійснюється кримінальне провадження.
У кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочин, в який підозрюваного оголошено в розшук, у разі наявності достатніх підстав вважати, що особа може переховуватися за межами України, слідчий відповідно до законодавства вирішує питання про оголошення особи в міжнародний розшук.
На стадії досудового розслідування подати в міжнародний розшук можуть. Власно, на цій стадії це переважно і відбувається. Але багато чого залежить від того, де саме Ви знаходитесь у цей момент! Якщо це, до прикладу, самопроголошена Туре́цька Респу́бліка Півні́чного Кі́пру, то там Вас шукати ніхто окрім турків не зможе, оскільки ТРПК визнає сьогодня тільки Турція. Як би там не було але порядок оголошення в міжнародний розшук та отримання інформації з інтерполу про розшукувану людину такий:
Основна мета міжнародного розшуку - провести кримінальне провадження та притягнути особу до кримінальної відповідальності або заочно, або шляхом екстрадиції в Україну. Після підтвердження факту виїзду особи з України, зокрема з метою ухилення від відповідальності, у слідчий може використовувати два варіанти розвитку подій:
проведення заочного досудового розслідування кримінального провадження чи заочного судового провадження стосовно особи (тобто без неї)
або екстрадиція особи за допомогою компетентних органів іноземної держави.
Сама процедура оголошення в міжнародний розшук виглядає так:
Насамперед, слідчий та/або прокурор звертаються до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (в Україні Національна поліція виступає як Національне центральне бюро Інтерполу). Туди подається запит про публікацію щодо особи так званої «синьої картки», мета якої — встановлення реального місцезнаходження особи. У такому запиті має бути викладена повна та об'єктивна інформація про події та факти щодо розшукуваних осіб.
Далі Департамент міжнародного поліцейського співробітництва вивчає отриманий запит та додані до нього матеріали, а у разі потреби запитує в ініціатора розшуку додаткові відомості. Після цього, згідно з прийнятими Інтерполом правилами, він надсилає запит до Генерального Секретаріату Інтерполу у Францію. В деяких країнах додатково передує етап передання запиту до Національного центрального бюро Інтерполу відповідної країни. Генеральний Секретаріат Інтерполу після отримання відповідних документів направляє їх до Комісії з контролю файлів Інтерполу, яка тимчасово фіксує інформацію про публікацію карток оповіщення в базі даних організації.
У період, поки Генеральний Секретаріат розглядає запити на публікацію карток, вони тимчасово фіксуються в базі даних Організації. Під час розгляду ці запити можуть бути відображені як публікації (врегульовано ст. 77 Правил Інтерполу щодо обробки інформації). При цьому такі публікації не можна плутати з опублікованими картками. У разі задоволення запиту Генеральний секретаріат Інтерполу надсилає ініціатору звернення повідомлення про публікацію щодо особи «синьої картки» та розпочинає процес встановлення місцезнаходження особи.
Повідомлення щодо оголошення в розшук публікується у вигляді так званої картки (notice) оповіщення, яка може бути не лише інструментом міжнародного розшуку, але й способом обміну інформацією. За загальним правилом, картки не підлягають оприлюдненню, але це можливо виключно за дозволом держави, яка здійснила запит. Отже, більшість карток є непублічними, а решта, яким все ж таки було надано розголосу, розміщуються на офіційному веб-порталі Інтерполу. Залежно від мети розшуку, «картці» (її лівому куту) надається колір. Як вже було зазначено, метою «синьої картки» є встановлення місцезнаходження особи, а от картка з червоним кутом має додаткову та ключову мету — арешт особи для подальшої екстрадиції.
Окремо слід зазначити, що «червоні картки» перед опублікуванням підлягають обов'язковій перевірці Генеральним Секретаріатом Інтерполу. Цим займається Центр командування і координації Генерального Секретаріату, який зобов'язаний перевіряти кожний запит. Якщо у співробітників центру виникають питання щодо законності запиту, вони мають право звернутися до юридичного управління.
У разі успішного встановлення місцезнаходження особи за «синьою карткою» Генеральний Секретаріат Інтерполу надсилає відповідному слідчому органу в Україні відомості щодо місцезнаходження особи. Лише після цього слідчий або прокурор мають підстави звернутися із запитом про міжнародну правову допомогу до Генеральної прокуратури України. В такому запиті чітко вказується назва правоохоронного органу іноземної країни, якій доручається вручити особі виклики до слідчого органу України, а за наявності — повідомлення про підозру.
Лише після дотримання такої процедури за особою офіційно буде визначено статус підозрюваного у кримінальному провадженні. У разі ігнорування такою особою викликів слідчий орган матиме всі підстави для звернення до Генерального Секретаріату Інтерполу із запитом про публікацію щодо особи «червоної картки» (для затримання як особи, яка ухиляється від кримінальної відповідальності, з подальшою можливістю її екстрадиції).
Як я і сказав вище держави-учасниці можуть використовувати 2 інструменти для міжнародного розшуку осіб.
Перший – це внесення даних особи до бази Інтерполу з присвоєнням червоної картки «red notice». Інші країни мають розглядати червону картку, як запит на затримання людини для подальшої екстрадиції.
Що треба знати про «red notice»:
- її присвоюють не автоматично, а за рішенням органів Інтерполу;
- список осіб, щодо яких діють червоні картки, опубліковано на сайті міжнародної поліції. Але пам’ятайте, що відомості про Вас можуть проходити виключно по внутрішнім базам;
- для присвоєння червоної картки потрібні конкретні умови.
Так «red notice» присвоюють за сукупністю наступних умов:
По-перше, правопорушення, що інкримінують особі, визнається кримінальним у більшості країни.
По-друге, верхня межа покарання за нього не менше 2 років в’язниці. Або альтернативна умова – людину засудили за нього не менш ніж на 6 місяців позбавлення волі і строк невідбутого покарання також становить не менше 6 місяців. До того ж червона картка повинна відповідати цілям Інтерполу і не бути інструментом незаконного переслідування.
Інший інструмент розшуку – дифузія. Це запит про затримання та подальшу видачу особи від однієї країни-учасниці до іншої. Наприклад, людину розшукують правоохоронні органи України. Вони отримують інформацію, що особа може знаходитись на території Північний Кіпру. Тоді Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України направляє запит до Національного бюро розслідувань Турції (бо в ТРПК не визнана!) про затримання особи та її подальшу видачу.
Дифузія відрізняється від червоної картки наступним:
- це двоканальна комунікація між країнами-учасницями, без залучення органів Інтерполу;
- дані про дифузію не публікуються на веб-ресурсах Інтерполу.
По суті, дифузія небезпечніша, ніж червона картка. Адже тоді людина може і не знати, що потрапила до міжнародного розшуку. Найгірше, якщо вона дізнається про це в момент затримання.
Тому варто завчасно оцінювати ризики і прогнозувати: чи може якась з країн направити запит до іншої щодо Вас, що це за країни, які в них правила екстрадиції, практика видачі тощо.
ЯК ПЕРЕВІРИТИ, ЧИ ПЕРЕБУВАЄТЕ ВИ В МІЖНАРОДНОМУ РОЗШУКУ.
Інформацію щодо міжнародного розшуку конкретної особи можна перевірити трьома шляхами:
- перевірити інформацію на офіційному сайті Інтерполу. У розділі «Wanted persons» вводимо у пошуковому рядку прізвище та ім’я, національність, вік, стать, країну, яка потенційно могла ініціювати розшук.
Так ви можете побачити, чи є Ви базі та чи діє щодо нього червона картка. На жаль, дані про дифузію не публікуються відкрито. Крім того,зверніть увагу, що на офіційному сайті виставлені далеко не всі розшукувані. Якщо країна-ініціатор розшуку сама висловила бажання про розшук в публічній базі, в іншому випадку
- відомості щодо вашого клієнта проходять по внутрішнім базам – тоді пошук по сайту буде безрезультатним;
- запитати інформацію у національних правоохоронних органів – Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України. Проте є нюанси. У національних органів також може не бути повного доступу до деяких файлів Інтерполу;
- надіслати запит Комісії з контролю за файлами Інтерполу (далі – Комісія).
Останній спосіб найбільш надійний.
Як надіслати запит до Комісії Інтерполу
Отримати доступ до файлів Інтерполу можете виключно Ви або Ваш представник (оскільки перше в більшості випадків абсолютно ризиковано, то залишається, власне, тільки друге). Для цього необхідно надіслати письмове звернення на адресу офісу міжнародної поліції в Ліоні. Бланк такого запиту можна завантажити на сайті Інтерполу. Цей документ називається «Application Form - access-correction-deletion». До його оформлення є декілька вимог:
- Ваш представник повинен заповнювати бланк однією з робочих мов Інтерполу: англійська, іспанська, арабська, французька;
- представник має підтвердити свої повноваження, як представника. Для цього треба додати до листа відповідні документи – їх також необхідно перекласти на одну з робочих мов;
- обов’язково треба вказати мету запиту – доступ до файлів;
- детально описати факти, які дозволяють припустити, що особа знаходиться у міжнародному розшуку;
- додати до запиту усі документи, що підтверджують обґрунтованість такої підозри – вироки суду, постанови слідчих органів тощо. Не забувайте про переклад на робочі мови;
- підпис на запиті має бути оригінальним – копії підпису використовувати не можна.
Після того як Комісія отримає запит Вашого представника, впродовж 3 місяців вона вирішує питання про його «прийнятність». Інтерпол має пересвідчитись, що запит відповідає вимогам, а розкриття інформації не порушує нічиї права, не шкодить суспільній чи національній безпеці тощо.
Якщо запит виявився прийнятним, впродовж чотирьох місяців Комісія надасть Вашому представнику відповідь. Це довгий шлях. Але цей найбільш надійний спосіб дізнатися, чи перебуваєте Ви у міжнародному розшуку, та убезпечити Вас від небажаного арешту та екстрадиції.
З цього моменту постарайтесь відповідати лише на знайомі дзвінки.
Припиніть спілкування по месенджерах з людьми малознайомими, тим більше, з представниками української влади. Якщо є така потреба, нехай хтось зробить це за Вас.
Про всяк випадок, нікому, крім дружини і батьків, не повідомляйте про місце свого перебування за кордоном ні за яких обставин!
З повагою, адвокат Айвазян.
Юрист, г. Полтава, 4 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня, Костянтине!
Якщо Ви не отримували під особистий підпис повістку на відправку або мобілізаційне розпорядження - Вас не можуть притягнути до кримінальної відповідальності за ухилення від призову.
Повістка має бути вручена особисто військовозобов’язаному і він має поставити підпис про її отримання, що цілком узгоджується із судовою практикою (постанова ккс вс від 14.12.2021 у справі №761/8429/16-к, постанова вс від 28.01.2020 по справі № 759/5435/16-к).
Оскільки особа має отримати повістку особисто, під підпис, отримання повістки родичами, телефонним зв’язком, поштою не може вважатися належним повідомленням особи.
Всі погрози щодо відкриття кримінальної справи - це психологічний тиск, який часто застосовують працівники ТЦК у своїй роботі, адже підстав для відкриття кримінальної справи немає.
Якщо ж все-таки працівники ТЦК неправомірно звернуться до поліції, то останні зобов'язані будуть внесті відомості в ЄДИНИЙ РЕЄСТР ДОСУДОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ. Тому періодично можете провіряти інформацію за посиланням https://erdr.gp.gov.ua/erdr/erdr.web.system.LoginP...
Якщо, там, навіть, з'явиться інформація щодо Вас - не факт, що справа дійде до суду.
Кримінальне провадження: особливості термінології
Термін «кримінальне провадження» стосується процесуальної діяльності органів досудового розслідування, прокурора, слідчого, суду і судді у зв’язку з вчиненням тих чи інших кримінальних правопорушень. Дуже часто цей термін виступає в якості синоніму до терміна «кримінальний процес».
Кримінальний процесуальний кодекс України розцінює кримінальне провадження в якості «судового провадження і досудового розслідування, процесуальні дії, пов’язані з вчиненням діяння, який передбачений законом України про кримінальну відповідальність».
Будь-яке кримінальне провадження передбачає наступні стадії:
Способи закриття кримінальної справи
Закриття кримінальної справи може бути викликане різноманітними причинами, основні з яких:
Таким чином, кримінальна справа стосовно особи закривається у разі відсутності підстав застосування до неї заходів кримінально-правового характеру.
З повагою, юрист Дерій В.О.!
Бажаю успіхів!
Адвокат, 24 года опыта
Доброго дня.
Поки Ви не отримували на руки повістку належним чином, тобто під розпис від відповідального працівника ТЦК, пошти, місцевого самоврядування, Ви не вважаєтесь таким, що маєте безумовний обов'язок з'явитись до ТЦК за викликом, а тому і не виникає підстав для притягнення Вас до відповідальності за неявку.
Самим оптимальним варіантом є ігнорування таких погроз
Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта
Доброго дня!
Хто може вручати повістки
Представники органів місцевого самоврядування. Керівники підприємств, установ, організацій, незалежно від підпорядкування і форми власності. Посадові особи районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).
Де можуть вручати повістки
Законодавством України чітко не визначено, де саме має відбуватися вручення повісток, тому вручення повістки можливе на вулиці, блокпостах, за місцем проживання, за місцем роботи тощо.
Чи має право уповноважена особа ТЦК зупиняти людей та перевіряти документи
Ні. Перевіряти документи мають право уповноважені представники Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Тому сформувалась практика, коли працівники ТЦК спільно із представниками Національної поліції здійснюють вручання повісток.
Чи мають бути у поліції якісь підстави для перевірки документів
Так, перелік підстав визначений*:
*Постанова КМУ від 29.12.2021 № 1456.
Чи має людина право запитувати в уповноваженої особи пред’явити якісь його/її документи, перш ніж пред’явити свої
Так, на прохання уповноважена особа зобов’язана пред’явити:
Повістки для уточнення військово-облікових даних: відповідальність за неприбуття у визначену повісткою дату та час
Що буде, якщо проігнорувати повістку, що видана з метою уточнення військово-облікових даних
Може настати адміністративна відповідальність — штраф. Станом на лютий 2023 року це 3400 – 5100 грн (від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Статті 210-1 КУпАП України.
Хто приймає рішення про накладення штрафу
Керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Саме вони розглядають справи про адміністративні правопорушення і мають право накладати адміністративні стягнення.
Стаття 235 КУпАП України.
Якою має бути форма документа про штраф? Чи достатньо папірчика від працівників ТЦК про суму та реквізити
Папірчика недостатньо. Керівник ТЦК має видати постанову про накладення адміністративного стягнення. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або надсилається особі, щодо якої її винесено.
Чи можна оскаржити постанову про накладення штрафу
Так. Можна подати скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення. На це є 10 днів з дня винесення постанови.
Стаття 289 КУпАП України.
Скільки дається часу на сплату штрафу
15 днів з дня вручення копії постанови. У разі оскарження постанови — 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Якщо штраф не сплатити вчасно
Постанову про штраф передадуть до державної виконавчої служби. Сума штрафу зросте удвічі + виконавчі витрати.
Стаття 308 КУпАП України.
Чи потрібно приносити в ТЦК квитанцію про оплату штрафу
Так. Необхідно принести квитанцію про оплату або її копію посадовій особі, яка винесла постанову про штраф. На це дається 3 робочі дні від дня закінчення строку, передбаченого для оплати штрафу.
Стаття 307 КУпАП України.
Чи потрібно з’являтися по повістці до ТЦК, якщо штраф сплачено
Потрібно. Сплата штрафу не позбавляє від обов’язку з’явитися до ТЦК.
Повістки у формі мобілізаційного розпорядження: відповідальність за неприбуття у визначену повісткою дату та час
Що буде, якщо проігнорувати повістку у формі мобілізаційного розпорядження
Може наставати кримінальна відповідальність відповідно до ст. 336 ККУ, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
Як відбувається притягнення до відповідальності
Рішення по таких справах може приймати тільки суд.
Одночасно з оголошенням підозри особа отримує право на призначення адвоката відповідно до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», послуги якого оплачує держава. Для цього потрібно подати клопотання слідчому, який займається справою. Слідчий виносить постанову про залучення захисника та для призначення адвоката, надсилає цю постанову до регіонального центру безоплатної вторинної правової допомоги. Після цього призначається адвокат.
Якщо мені вручили повістку, але в мене є вже відстрочка за результатами попередньої повістки, по новій я вже можу не йти у військкомат?
Отримання нової повістки не скасовує надану раніше відстрочку. Якщо ви отримали нову повістку,
необхідно відвідати ТЦК та СП, оскільки законодавство не визначає періодичність вручення повісток з метою уточнення військово-облікових даних.
З повагою,
Костянтин Гончаренко