Здача нерухомості в оренду по дорученню від власника

Доброго дня.

Така схема на умовах довіреності, тобто договору доручення, не ефективна, так як повірена особа вчиняє дії від імені та в інтересах довірителя і все що набувається повіреним є власністю довірителя, тобто по всім сума отриманим від оренди майна податкові зобов'язання виникають тільки у власника.

Можлива схема, коли ФОП бере у власника в оренду майно і далі передає його в суборенду. В такому випадку, у власника майна виникають податкові зобов'язання тільки від суму отриманої орендної плати, яка може дорівнювати, наприклад, податку на нерухоме майно (якщо він сплачується).

В такому випадку сума суборенди може бути будь-яка і податкове зобов'язання за нею несе виключно ФОП-орендатор

ВІтаю Вас, Ольга! Нажаль це неможливо. Відповідно до довіреності особа, яка діє за довіреністю вчиняє дії на користь та від імені особи - довірителя (стаття 1001 Цивільного кодексу України).

Якщо представник вчинив правочин не в інтересах довірителя, а у своїх, то це є підставою для визнання такого правочину недійсним

На це вказав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 1 лютого 2023 року у справі № 569/19674/19.

Відповідно до частини 3 статті 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

В той же час, я б запропонував Вам іншу схему. Власник укладає з ФОП (який мав бути повіреним) договір оренди з правом суборенди приміщення.

Бажаючи взяти в платне користування приміщення у фізособи, потрібно оформити договір оренди (ст. 759 Цивільного кодексу України, далі - ЦКУ). Його укладають у письмовій формі (ст. 793 ЦКУ).

Розмір орендної плати сторони встановлюють за домовленістю (ст. 632 ЦКУ). Тобто, орендуючи приміщення у фізособи, сторони мають право встановити будь-яку ціну (адже вона не підлягає держрегулюванню). Це випливає з норм ст. 44 Господарського кодексу України (далі - ГКУ), ст. 632 ЦКУ, ст.ст. 10,11 Закону України "Про ціни і ціноутворення".

Договір оренди приміщення підлягає нотаріальному посвідченню, якщо строк договору становить 3 і більше років (ч. 2 ст. 793 ЦКУ). Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦКУ "правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін".

Тому якщо договір оренди укладено на строк до 3 років і в договорі не передбачили обов'язкового нотаріального посвідчення - цей договір оренди не обов'язково нотаріально посвідчувати. А коли строк договору оренди становить 3 і більше років, нотаріальне посвідчення є обов'язковим.

Якщо договір оренди укладено на строк не менш як 3 роки, то право користування підлягає реєстрації (ч. 1 ст. 794 ЦКУ). Про це зазначає також п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV. Правила реєстрації прописані в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127. У цьому випадку реєстрація права користування відбуватиметься в разі посвідчення договору оренди в нотаріуса.

Про необхідність оформлення документа (акта), який засвідчує факт передання нерухомості в користування, вказано у ч. 1 ст. 795 ЦКУ. Його мають підписати обидві сторони договору оренди.

Зазвичай під час складання такого акта за основу беруть типову форму Акта приймання-передачі основних засобів (типова форма № ОЗ-1). Заповнюючи цю форму, підприємство-орендар у графі "Дебет" зазначає рахунок 01 позабалансового обліку, а в графі "Первісна (балансова) вартість" - оціночну вартість об'єкта, що прописана в договорі оренди.

Здебільшого орендарі ведуть облік орендованих основних засобів за інвентарними номерами орендодавця. Проте, оскільки останнім є фізособа, інвентарного номера вона не присвоювала, відповідно, ФОП для аналітичного обліку має право присвоїти свій. Графи, які стосуються амортизації, орендар не заповнюватиме.

Заборони на встановлення заниженої орендної плати немає, однак при цьому необхідно брати до уваги деякі аспекти оподаткування. Оренда плата буде становити дохід орендодавця, з якого має бути сплачений податок. Якщо орендодавцем є фізична особа, то потрібо буде сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, якщо фізична особа-підприємець чи юридична особа - податок відповідно до обраної системи оподаткування.

У випадку, якщо оренда буде заниженою, держава недоотримає податок. Тому у абз. 2 пп. 170.1.2. пункту 170.1. ст. 170 Податкового кодексу України визначено, що при наданні в оренду об'єктів нерухомості об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

В свою чергу, мінімальна сума орендного платежу визначається відповідним органом місцевого самоврядування за методикою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 1253 від 29.12.2010 року.

Якщо мінімальну вартість не було встановлено чи оприлюднено органом місцевого самоврядування до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Договір позики нежитлового приміщення як альтернатива договору оренди

На відміну від договору найму (оренди), договір позики не має ознаки оплатності. У позику можуть передаватися не лише грошові кошти, а і речі, у тому числі нежитлові приміщення. Позика може бути безпроцентною.

Договір позики нежитлового приміщення може бути укладений в простій письмовій формі. На відміну від договору найму (оренди), укладення договору позики нежитлового приміщення трьорічний чи довший строк не вимагатиме нотаріального посвідчення такого договору.

З іншого боку, позика як така передбачає передачу коштів чи інших речей не у користуванння, як це часто сприймається (за користування грошовими коштами сплачуюються проценти - це невірно), а у власність:

Стаття 1046. Договір позики

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Зрозуміло, що коли фактично нежитлове приміщення передається у користування, передача його у власність нікому не потрібна, та й потребує державної реєстрації. Саме тому договір позики не підходить для оформлення тимчасового користування нежитловим приміщенням.

Договір позички як альтернатива договору оренди

Інша справа - договір позички, передбачений Главою 60 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Форма договору позички нежитлового приміщення така ж сама, як і для договору оренди - проста письмова, а якщо договір укладається на трирічний чи довший строк, то нотаріальна.Таким чином, договір позички підходить для оформлення відносин, за яких нежитлове приміщення передається у користування на безоплатній основі. Варто пам'ятати, що юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю (ч. 2 ст. 829 ЦК України).Втім, виникає запитання, чи не буде позичка нежитлового приміщення розцінена ДПІ як безоплатне отримання послуг? Такі ризики дійсно мають місце, однак відповідь тут не буде однозначною. Наведу приклад з судової практики, який ілюструє ставлення судів до цього питання.

Закарпатський окружний адміністративний суд у 2015 році виніс постанову по справі № 807/1504/15 за позовом до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій.

Позивачу за договором позички її матір'ю було передано в строкове безоплатне користування (позичку) нежитлове приміщення для використання в нотаріальній діяльності. Відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення виходив з того, що до даного договору позички повинні застосовуватися положення про найм (оренду), відповідно до ч. 3 ст. 827 ЦК України та кваліфікував дії позивача щодо отримання у безоплатне користування нежитлового приміщення за договором позички, як «безоплатне отримання послуг оренди». З таким висновком суд не погодився, оскільки договір позички не підпадає під ознаки договору оренди, та задовольнив позов.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/53403489

Таким чином, укладаючи договір позички нежитлового приміщення, необхідно бути готовим до претензій податківців, однак свою позицію можна буде відстоювати у судовому порядку.

ІНШИХ ВАРІАНТІВ УНИКНУТИ ОБОВ"ЯЗКУ ДЕКЛАРУВАННЯ та ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДУ ВІД ОРЕНДИ ПРИМІЩЕННЯ - НАЖАЛЬ НЕМАЄ. Не для того держава утримує "податкових церберів", щоб громадяни "крутили схеми" і не платили податки.

Переказ коштів за оренду плату на рахунок ФОП, який не є власником чи орендарем приміщення - незаконне і має наслідком проблеми не лише у Вас, а й у ФОПа та орендаря. Та й не певен, що грамотний орендар буде згоден на такі розрахунки... адже фактично Ви можете потім позиватися до нього, що гроші були передані неналежній особі. А орендар в свою чергу буде мати змогу позиватися до ФОПа про безпідставне отримання коштів...

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, Ольга!

Найкращим виходом для Вас в цій ситуації може бути оренда нежитлового приміщення у формі договору позички.

Аби Ви ясно розуміли причини такого попереднього висновку, я повинен Вам дещо поянити.

Почнемо зі змісту та логіки використання самого правочину, якого стосується Ваше питання.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. З наведеного законодавчого визначення предмету договору оренди можна зробити висновок, що оренда безоплатною бути не може.

Оскільки оренда не може бути безоплатною, то вона може бути оплатною, однак плата становитиме, до прикладу, 1 гривню на місяць.

Заборони на встановлення заниженої орендної плати немає, однак при цьому необхідно брати до уваги деякі аспекти оподаткування. Оренда плата буде становити дохід орендодавця, з якого має бути сплачений податок. Якщо орендодавцем є фізична особа, то потрібно буде сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, якщо фізична особа-підприємець чи юридична особа - податок відповідно до обраної системи оподаткування.

У випадку, якщо оренда буде заниженою, держава недоотримає податок. Тому у абз. 2 пп. 170.1.2. пункту 170.1. ст. 170 Податкового кодексу України визначено, що при наданні в оренду об'єктів нерухомості об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Для приховування безоплатної оренди, часто використовують договір позики, як законодавчо передбачену альтернативу, але таке рішення Вашої проблеми представляється мені не дуже вдалим.

На відміну від договору найму (оренди), договір позики не має ознаки оплатності. У позику можуть передаватися не лише грошові кошти, а і речі, у тому числі нежитлові приміщення. Позика може бути безпроцентною.

Договір позики нежитлового приміщення може бути укладений в простій письмовій формі. На відміну від договору найму (оренди), укладення договору позики нежитлового приміщення на трьохрічний чи довший строк не вимагатиме нотаріального посвідчення такого договору.

Проте у цього правочину є один нюанс, який суперечить всьому сенсу укладання такої угоди: позика як така передбачає передачу коштів чи інших речей не у користування, як це часто сприймається, а у власність.

Тож перейдемо до договору позички...

Відповідно до ч. 1 ст. 827 ЦК, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Форма договору позички нежитлового приміщення така ж сама, як і для договору оренди - проста письмова, а якщо договір укладається на трирічний чи довший строк, то нотаріальна.

Таким чином, договір позички ідеально підходить для оформлення відносин, за яких нежитлове приміщення передається у користування на безоплатній основі.

Договір позички може укладатися у трьох формах:

УСНІЙ -

між фізичними особами щодо речей побутового призначення ч. 1 ст. 828 ЦК України , між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі ч. 2 ст. 828 ЦК України

ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ -

договір позички на будівлі, капітальні споруди, якщо строком до 3 років (ст. 793, ч. 3 ст. 828 ЦКУ)

ПИСЬМОВО НОТАРІАЛЬНІЙ ФОРМІ, ЯКА ПІДЛЯГАЄ ДЕРЖАВНІЙ РЕЄСТРАЦІЇ -

щодо передачі будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на з роки роки і більше ст. 793 ЦК України та передачі транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа ч. 4 ст.828 ЦПК України

До підстав розірвання договору позички законом віднесені:

на вимогу позичкодавця:

• у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;
• користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;
• річ самочинно передана у користування іншій особі;
• в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена. Особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку;
• особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.

на вимогу користувача:

• в будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніш як за сім днів до повернення речі.

Невиконання обов'язку повернути предмет позички спричиняє несприятливі наслідки для користувача у вигляді відшкодування завданих збитків. Збитки відшкодовують у вигляді як реально понесених втрат, так і неодержаних доходів (упущеної вигоди) відповідно до стаття 623 Цивільного кодексу України. Крім цього, предмет договору позички повертається позичкодавцеві.

Вам також варто про всяк випадок пам'ятати, що згідно частини 2 ст. 829 Цивільного кодексу України юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.

Окремий порядок при договорі позички для нежитлових приміщень визначений для державного і комунального майна, Закон України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає заборону передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позичку.

ВИСНОВОК:

Маючи в руках такий інструмент як договір позички Ви можете передати у безоплатне користування своє нежитлове приміщення особі, якою б формою підприємницьої діяльності вона не займалась.

Якщо договір складається на строк до трьох років, то достатньо звичайної письмової форми його укладання.

Далі орендар може використовувати отримане ним у позичку нежитлове приміщення на свій розсуд: використовувати для досягнення цілей свої пілприємницької діяльності, здавати в оренду тощо.

Насамкінець, надаю Вам типовий зразок договору позички між фізичною особою та ФОП:

ДОГОВІР

ПОЗИЧКИ НЕЖИЛОГО ПРИМІЩЕННЯ №__

Місто ___ ___ 202_ року

Ми, що нижче підписалися:

___, ___ року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків ___ , що мешкає за адресою ___, який надалі іменується «ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ»

та

Приватний підприємець ___, ___ року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків ___ , що мешкає за адресою ___, діє на підставі ___, який надалі іменується «КОРИСТУВАЧ»,

попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності правочинів, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно уклали цей договір про таке:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ передає у виключне строкове та безоплатне користування КОРИСТУВАЧУ нежиле приміщення за № ___ , площею ___ кв.м., що розташовано за адресою: ___ ___ .

1.2. Передача Об’єкта із зазначенням його стану шляхом опису оформлюється двостороннім Актом приймання-передачі об’єктів, який підписується уповноваженими представниками обох сторін, який є невід'ємною частиною даного Договору.

1.3. „КОРИСТУВАЧ" приймає у виключне строкове та безоплатне користування у „ПОЗИЧКОДАВЦЯ" вищевказане нежиле приміщення, далі «НЕЖИЛЕ ПРИМІЩЕННЯ».

2. ГАРАНТІЇ

2.1 Вказане нежиле приміщення належить ПОЗИЧКОДАВЦЮ на підставі свідоцтва про право власності, виданого ___ .

2.2. Сторони гарантують, що наділені всіма повноваженнями для укладення цього договору і виконання зобов’язань за ним, не обмежені ніякими законодавчими або договірними зобов’язаннями.

2.3. За свідченням ПОЗИЧКОДАВЦЯ, нежиле приміщення, що надається в позичку, на момент укладання цього договору нікому іншому не продане, не подароване, не відчужене ніяким іншим способом, під заставою (в тому числі податковою), забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо нього а також прав у третіх осіб як у межах, так і за межами України немає, як внесок до статутного капіталу інших юридичних осіб не внесене.

3.СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

3.1.Цей договір вступає в дію після його підписання сторонами.

3.2.Договір укладається строком на ___ і діє до ___.

3.3. Користувач повинен повернути нежиле приміщення, передане йому у виключне строкове та безоплатне користування після спливу строку договору, за актом приймання-передачі, підписаного Сторонами під час такої передачі протягом трьох днів з моменту закінчення дії договору.

4. ПРАВА ТА ОБОВ`ЯЗКИ СТОРІН

4.1. ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ зобов'язаний:

4.1.1 передати нежиле приміщення користувачу для безперешкодного та безоплатного користування в технічно-виправленому стані, а також належні до них документи, за актом приймання-передачі, підписаного Сторонами під час такої передачі протягом трьох днів з моменту підписання даного договору.

4.1.2 прийняти нежиле приміщення від користувача як після закінчення строку договору, так і при відмові від користування користувачем.

4.2. ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ має право:

4.2.1. здійснювати контроль за умовами експлуатації нежилого приміщення;

4.2.2. вимагати від користувача відшкодування збитків, завданих внаслідок його недбалого поводження з нежилим приміщенням або їх пошкодження.

4.3. КОРИСТУВАЧ зобов’язаний:

4.3.1. прийняти та належним чином користуватися нежилим приміщенням, що є об'єктом позички, за його призначенням (управляти, використовувати, експлуатувати);

4.3.2. користуватися нежилим приміщенням без права передачі третім особам;

4.3.3. повернути нежиле приміщення після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому воно було на момент його передання.

4.4. КОРИСТУВАЧ має право:

4.4.1. відмовитись від прийняття об’єкта позички до закінчення строку дії договору, попередивши позичкодавця про відмову від договору позички не пізніше як за тридцять днів до повернення нежилого приміщення;

4.4.2. вимагати розірвання договору позички та відшкодування завданих збитків, якщо позичкодавець не виконує обов’язки.

5. РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ПОЗИЧКИ.

5.1.ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ має право вимагати розірвання договору і повернення нежилого приміщення у разі, якщо:

5.1.1. У зв’язку з непередбаченими обставинами нежиле приміщення стало потрібним йому самому;

5.1.2. користування нежилим приміщенням не відповідає його призначенню;

5.1.3. нежиле приміщення самочинно передане у користування іншій особі;

5.1.4. в результаті недбалого поводження з нежилим приміщенням воно може бути знищено, або пошкоджено.

5.2. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений за тридцять днів.

6. ІНШІ УМОВИ ДОГОВОРУ

6.1.Якщо після припинення договору, користувач не повертає нежиле приміщення, позичкодавець має право вимагати його примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

6.2.Зі змістом ст.ст. 827-836 Цивільного кодексу України сторони ознайомлені.

6.3. Цей договір складений, та після прочитання його тексту, підписаний у двох примірниках, один з яких залишається у позичкодавця інший у користувача.

ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ:

___ ___ ___

КОРИСТУВАЧ:

___ ___ ___

Місто ___ , ___ дві тисячі двадцять третього року

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Здаючи майно за Вашим варіантом по довіреності - у власника нерухомості виникає зобов'язання сплачувати податки.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦКУ довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Крім того, ст. 1000 ЦКУ передбачено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Безпосередньо за фактом нотаріального посвідчення довіреності, договору доручення, наприклад, права користування чи розпорядження нерухомим майном, без вчинення відповідного запису до державного реєстру перехід права власності на рухоме майно від повіреного до довірителя не відбувається. Однак у разі вчинення повіреною особою від імені власника (довірителя) правочину, зокрема здачі в оренду нерухомого майна, оподатковуваний дохід отримує власник (довіритель) такого майна. Лише у разі відмови власника від майна на користь повіреної особи з документальним оформленням такого правочину і внесенням змін до державного реєстру, повірена особа набуває статусу власника.

Вирішення Вашого питання.

1. Варіант. Щоб мінімізувати податкові зобов'язання власник нерухомості може передати нерухоме майно в оренду ФОП по мінімальній орендній платі у Вашому регіоні. А ФОП в свою чергу може передати майно в суборенду по бажаній для власника орендній платі.

Згідно пункту 19.13 РІШЕННЯ Київської міської ради N 5828/5869 Про бюджет міста Києва на 2023 рік мінімальна вартість місячної оренди 1 кв. м загальної площі нерухомого майна фізичних осіб становить - 38,18 гривень (з ПДВ) і додаткові коефіцієнти до неї згідно з додатком 13 до цього рішення.

2. Варіант. Власник нерухомого майна може укласти з ФОП договір позики на передачу нерухомого майна у безоплатне користування. ФОП в свою чергу матиме можливість здавати нерухомість в оренду та отримувати дохід з якого буде сплачувати податки.

Будь-який з двох варіантів несе свої ризики для власника нерухомого майна, які головним чином пов'язані з добросовісністю ФОП. Адже в разі відмови ФОП віддати належні кошти - власнику майна доведеться звертатись до суду, до того ж якщо всі документи оформлені законодавчо правильно - існує великий ризик, що суд прийме рішення на користь ФОП.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю успіхів!

Вітаю!

Для реалізації Вашої схеми потрібно не доручення, а договір між двома ФОП на управління та збереження майна з правом надання в аренду.

Доброго дня!

Вам скоріше треба мати два ФОП та укласти між вами договір про надання у оренду та управління майном , тоді той ФОП , який надає майно у оренду зможе приймати плату за нього самостійно, згідно договору.

За довіреністю вам необхідно буде лише підписати договір оренди з реквізитами власника , якоиу і буде зараховуватись плата за оренду.

Довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, у якій застережене право на передоручення, або після подання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність. Строк дії довіреності, виданої за передорученням, не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої вона видана.

У довіреності, виданій у порядку передоручення, не допускається передавання повіреній особі права на передоручення.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-14#Te... (

Особливості нотаріального посвідчення довіреності)

---

Якщо власник буде самостійно надавати у оренду то і плату зараховуватимуть на його рахунк тоді,

Власнику не обов язково відкриття ФОП! Він можете передавати в оренду власне майно керуючись ст. 759 ЦК України - де чітко зазначено: орендодавець (фізична особа) передає майно орендарю (фізичній або юридичній особі) за плату та на певний термін на підставі договору оренди.

Враховуючи зазначене Вам необхідно скласти договір оренди, передбачити всі умови , перелік майна , порядок оплати та період оренди , відповідальність сторін за порушення умов способи розірвання договору , та порядок звернення за компенсацією збитків, реквізити сторін.

До договору необхідно скласти акт приймання-передачі майна на момент передачі в оренду: стан майна , відсоток зношеності окремих елементів , зафіксувати покази приладів обліку світла , води. Підписати як додаток до дговору, аби в подальшому при виникненні спору Ви мали докази для суду.

Щодо податків то Вам необхідно подати до органів ДФС за місцем реєстрації деклараціюза звітний рік про майновий сттан та доходи в якій вказати серед іншого отриманий дохід від здачі майна в оренду та сплатити:

ПДФО - 18%

ВЗ - 1,5%

Якщо така діяльність набуде систематичного характеру необхідно буде вирішити питання щодо реєстрації ФОП, адже не зареєстрована підприємницька діяльність систематичного характеру, тягне адмін відповідальність за ст. 164 КУпАП У ВИГЛЯДІ штрафу від 17 до 34 тис.грн.

Якщо ж треба контроль платежів та стану майна то лише через договір між вами на управління майном з правом передачі вами у оренду

Важно ,что бы основной договор аренды включал возможности субаренды( иначе нужно разрешение владельца офиса)

Платежи проводите на счет ФОП (включая их в доход), отображая в отчетности.

На Оборудование заключите прямой договор аренды с Вами ,платежи тоже отобразите в доход. Себе добавьте КВЕД передача в аренду личного и арендуемого имущества.

З повагою,

Костянтин Гончаренко