Как мне стоит вести себя в суде по обвинению в статье 173 купап

Вам краще знайти адвоката, який належним чином захистить Ваші права.

Самостійний захист за допомогою мережі Інтернет нічого доброго не дасть.

Доброго дня.Ви можете спробувати зсилатися на Стаття 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення.

При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Це ні як не вплине на веше життя, протягом року відомості про вчинення адмін правопорушення буде видалено (погашено) штраф у вашому випадку буде складати максимум 119 гривень.

Ви маєте право захищати себе самостійно, у даному випадку захист адвоката не обов'язково. Штраф можуть дати ыз ним, а його захист буде коштувати на багато більше 120 гривень. Але вирішувати вам.

Відповідно до статті 173 КУпАП до дрібного хуліганства відносять нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Іншими словами, дрібним хуліганством визнаються дії, що не мають ознак кримінально караного хуліганства.

• нецензурна лайка в громадських місцях;

Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. У правовій літературі справедливо зазначається, що незалежно від того у зв'язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку.

Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно, знижуює рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність (навчальний посібник "Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції громадської безпеки").

• образливе чіпляння до громадян;

Чіпляння - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав'язати свою волю, а точніше - свавілля.

• інші подібні дії:

1. насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком;
2. безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону;
3. співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей;
4. вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів;
5. гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час;
6. публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях;
7. поява у громадському місці в оголеному вигляді;
8. самовільне без потреби зупинення комунального транспорту;
9. нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту;
10. неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків;
11. грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них;
12. знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-не-будь майна у незначних розмірах;
13. зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів;
14. умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.

Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.

Суб'єктом адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство є фізична осудна особа, що на момент скоєння правопорушення досягла 16-річного віку.

За вчинення дрібного хуліганства особи віком від 16 до 18 років підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах, що передбачено статті 13 КУпАП, з урахуванням заходів впливу, які можуть застосовуватися до неповнолітнього (ст. 241КУпАП).

Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце.

Громадське місце — частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. Зокрема під'їзди, підземні переходи, стадіони. Перелік не є вичерпним.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього.

Суб'єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Елементом суб’єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Карається:

1. накладанням штрафу від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ;
2. громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин;
3. виправними роботами на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку;
4. адміністративним арештом на строк до 15 діб.

Правозахисник Корнійчук Євген Іванович, маю всі необхідні знання та навичики для вирішення питань будь якої складності

Доброго дня, Максиме!

Стаття 173 КУпАП зазначає наступне:

"Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, -

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб".

Відповідно до частини 2 статті 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121 - 127, 130, 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 1734, 174, 1831, 185, 190 - 195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 241 КУпАП.

Згідно з частиною 1 статті 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 241КУпАП:

• зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
• попередження;
• догана або сувора догана;
• передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).

3. Суб'єкт адміністративного проступку- загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Якщо більш детально...

Конкретні прояви цього правопорушення надзвичайно різноманітні.

Таке розмаїття законодавець визначив терміном «інші подібні дії», до яких необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів’я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під’їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-1У).

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб’єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Суб’єктом правопорушення можуть бути особи, яким виповнилося 16 років.

Тепер щодо відповідей на Ваші питання.

1) Публичным извинением можно отделаться только в случае моего признания своей вины?

Дійсно, така міра покарання можлива лише за умови Вашого повного визнання своєї провини і каяття.

При тому вам варто пам'ятати про існування статті 22 КУпАП, яка допоможе взагалі уникнути покарання.. В ній зокрема зазначено:

"При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням".

2) Как в целом повлияет на мою жизнь административная статья у меня в истории. Будет ли сложнее, например, устроиться на работу, или создаст ли это проблемы с военкоматом?

Відповідальність за статтею Адміністративного кодексу України не вважатиметься надалі судимістю і жодним чином не вплине на Вашу долю чи кар'єру, крім тих випадків, коли навіть таке незначне правопорушення може мати значення. Маю на увазі роботу в тих сферах професіональної діяльності де на це звертають увагу. Наприклад, бажання працювати в правоохоронних органах, в судовій системі, на виборних посадах тощо.

3) Нужно ли мне пользоваться услугами адвоката, или я смогу справиться сам?

Не бачу причин, за якими в данному випадку Вам був би потрібен адвокат в суді. Справа очевидна і ніяких нюансів чи підводних каменів, які треба було би обходити при судовому розгляді, не містить.

Ещё вопрос в чём конкретно меня будут обвинять: в разбивании стёкол, или в ругани матом

В данному випадку мова, скорше за все, буде йти про гучну нецензурну лайкуй почасти про безпричинне, невмотивоване биття скла у вікнах.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

Неповнолітні особи – діти від 14 до 18 років.

Неповнолітні несуть адміністративну відповідальність за вчинення незначних проступків – адміністративних правопорушень. Вона наступає з 16-річного віку.

Ними є:

• дрібна крадіжка – тягне за собою накладення штрафу від 10 до 30 неоподаткованих мінімумів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п’яти до десяти діб;
• дрібне хуліганство;
• розпиття алкогольних напоїв, в тому числі і пива, або поява в п’яному вигляді в громадському місці;
• бродяжництво (прогули уроків, залишення домівки більш ніж на добу);
• куріння в школі та на вулицях;
• бійки та інші.

У разі вчинення двох і більше адміністративних правопорушень протягом року неповнолітній одразу ставиться на облік до кримінальної міліції у справах дітей, про що інформується заклад, в якому той навчається. Він перебуває на цьому обліку до виправлення, але не менше, ніж один рік.

Частиною 1 ст. 13 КУпАП передбачено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 241КУпАП:

• зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
• попередження;
• догана або сувора догана;
• передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Зазначені зходи впливу, згідно з ч. 2 ст. 13 КУпАП, - можуть бути застосовані, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, і до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 13 КУпАП (окрім вчинення правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП).

Відповідно до статті 173 КУпАП до дрібного хуліганства відносять нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Іншими словами, дрібним хуліганством визнаються дії, що не мають ознак кримінально караного хуліганства.

• нецензурна лайка в громадських місцях;

Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. У правовій літературі справедливо зазначається, що незалежно від того у зв'язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку.

Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно, знижуює рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність (навчальний посібник "Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції громадської безпеки").

• образливе чіпляння до громадян;

Чіпляння - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав'язати свою волю, а точніше - свавілля.

• інші подібні дії:

1. насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком;
2. безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону;
3. співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей;
4. вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів;
5. гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час;
6. публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях;
7. поява у громадському місці в оголеному вигляді;
8. самовільне без потреби зупинення комунального транспорту;
9. нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту;
10. неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків;
11. грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них;
12. знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-не-будь майна у незначних розмірах;
13. зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів;
14. умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.

В КУпАП відсутні докладні роз’яснення та особливостей застосування заходів впливу до неповнолітніх у вигляді:

• зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
• догани або суворої догани;
• передачі неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Тому суд при застосуванні зазначених заходів впливу повинен виходити з буквального змісту заходу, що застосовується судом виходячи з загальних засад права та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 2 "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою. Особами, які заміняють батьків, є, зокрема, усиновителі, пікуни і піклувальники. Питання про передачу неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, суд повинен вирішувати з урахуванням даних, що їх характеризують. Неприпустимо передавати неповнолітнього під нагляд батька чи матері, які позбавлені батьківських прав, а також батьків чи інших осіб, котрі через свою поведінку не здатні позитивно впливати на нього. Хоча в законі не передбачено обов'язкове отримання згоди батьків або осіб, які їх заміняють, на передачу їм неповнолітнього під нагляд, суд має отримати таку згоду. Неповнолітнього можна передати під нагляд педагогічного (за місцем навчання) чи трудового (за місцем роботи) колективу - за згодою цього колективу, а також під нагляд окремих громадян - на їхнє прохання. При цьому як педагогічний чи трудовий колектив, так і окремий громадянин мають бути спроможні здійснювати виховний вплив на неповнолітнього, постійно й належним чином контролювати його поведінку та зобов'язані це робити.

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом (стаття 26 КУпАП).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КУпАП при застосуванні заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу суд виносить постанову, яка згідно з ст. 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду справи, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Згідно з ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення неповнолітнім (у віці від 16 років) адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації у розмірі не більше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, то суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її за умови, якщо неповнолітній має самостійний заробіток.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди неповнолітнім, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства (частина третя ст. 40 КУпАП).

Згідно з ч. 3 ст. 33 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 ЦК України.

Частиною 1 ст. 1179 ЦК України встановлено, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.Випадки відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою внаслідок вчинення нею адміністративного правопорушення, її батьками (усиновлювачами), піклувальником, опікуном, - окреслені в частині 2 статті 1179, частині 2 статті 1180, частині 2 статті 1182 ЦК України (п. 5 зазначеної Консультації).

1) Адміністративна відповідальність інших осіб за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень передбачених КУпАП:

Вчинення неповнолітніми віком від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 1734 КУпАП, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 184 КУпАП).

Вчинення неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років діяння, передбаченого частиною 1 статті 1734 КУпАП, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин (ч. 3 статті 1734 КУпАП).

Вчинення неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років діяння, передбаченого частиною 2 статті 1734 КУпАП, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин (ч. 4 статті 1734 КУпАП).

2) Обов'язок батьків або осіб, які їх замінюють сплатити штраф за особу, віком від 16 до 18 років, до якої за вчинення адміністративного правопорушення застосовано штраф:

Частиною 2 ст. 307 КУпАП передбачено, що у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

3) Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою внаслідок вчинення нею адміністративного правопорушення, її батьками (усиновлювачами), піклувальником, опікуном:

• частина 2 статті 1179 ЦК України - у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди (частина 3 статті 1179 ЦК України).

• частина 2 статті 1180 ЦК України - у разі відсутності у неповнолітньої особи, яка набула повної цивільної дієздатності, майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.
• частина 2 статті 1182 ЦК України - якщо в момент завдання шкоди кількома неповнолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду.

1. Щире каяття дуже важливе.

2. За одиночне притягнення до адміністративної відповідальності ніяких наслідків для подальшого життя не буде.

3. По великому рахунку адвокат Вам не потрібен.

Щоб відповісти за що ВАС притягнуть до відповідальності, спрогнозувати важко - треба бачити матеріали справи.

ЗДРАВСТВУЙТЕ, МАКСИМ!

- ВАШЕ В УЧАСТИЕ В СУДЕ ЯВЛЯЕТСЯ ОБЯЗАТЕЛЬНЫМ И ЭТО ПЛЮС В ТОМ. ЧТО СУД БЕЗ ВАШЕГО УЧАСТИЯ НЕ РАССМОТРИТ ДЕЛО:

Кодекс України про адміністративні правопорушення:

Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

Стаття 268. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

...При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов’язковою.

Кодекс України про адміністративні правопорушення:

Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

Стаття 173. Дрібне хуліганство

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, -

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

- ЧТОБЫ ВАС НЕ ПРИВЛЕКЛИ К АДМИНИСТРАТИВНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ:

Кодекс України про адміністративні правопорушення:

Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

Стаття 12. Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

- УЧИТЫВАЯ ТО, ЧТО СУД НЕ МОЖЕТ БЕЗ ВАШЕГО УЧАСТИЯ РАССМАТРИВАТЬ ДЕЛО, А СРОК РАССМОТРЕНИЯ ДЕЛА - ТРИ МЕСЯЦА С ДАТЫ СОВЕРШЕНИЯ:

Кодекс України про адміністративні правопорушення:

Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення

...Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. ...

- ВАМ НУЖНО ЗАТЯНУТЬ ВРЕМЯ РАССМОТРЕНИЯ ДЕЛА, ЧТОБЫ СУД ЗАКРЫЛ ДЕЛО В СВЯЗИ С ИСТЕЧЕНИЕМ СРОКА НАЛОЖЕНИЯ АДМИНИСТРАТИВНОГО ВЗЫСКАНИЯ:

"...7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;...":

Кодекс України про адміністративні правопорушення:

Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

- ДЛЯ ЭТОГО НУЖНО ЗАТЯНУТЬ РАССМОТРЕНИЕ ДЕЛА, С ПОМОЩЬЮ ПОДАЧИ В СУД ЗАЯВЛЕНИЙ ПЕРЕД ЗАСЕДАНИЕМ ЗА НЕСКОЛЬКО ДНЕЙ (ЧТОБЫ ПЕРЕКРЫТА БЫЛА ДАТА СУДЕБНОГО ЗАСЕДАНИЯ) О ТОМ, ЧТО ВЫ ЗАБОЛЕЛИ, С ПРИЛОЖЕНИЕМ СПРАВКИ С БОЛЬНИЦЫ И ТАК, ПОКА НЕ ПРОЙДЕТ ТРИ МЕСЯЦА РАССМОТРЕНИЕ ДЕЛА И ПРОСИТЕ СУД ПЕРЕНЕСТИ РАССМОТРЕНИЕ ДЕЛА, А ДЕЛО РАССМАТРИВАТЬ ТОЛЬКО С ВАШИМ УЧАСТИЕМ И В ИТОГЕ СУД ДОЛЖЕН БУДЕТ ЗАКРЫТЬ ДЕЛО ПО ИСТЕЧЕНИЮ СРОКА НАЛОЖЕНИЯ АДМИНИСТРАТИВНОГО ВЗЫСКАНИЯ.

"1) Публичным извинением можно отделаться только в случае моего признания своей вины"?

- ЭТО НЕ ПОНАДОБИТСЯ.

"2) Как в целом повлияет на мою жизнь административная статья у меня в истории. Будет ли сложнее, например, устроиться на работу, или создаст ли это проблемы с военкоматом"?

- ДЕЛО БУДЕТ ЗАКРЫТО.

В ЛЮБОМ СЛУЧАЕ:

Кодекс України про адміністративні правопорушення:

Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

Стаття 39. Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню

Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

"3) Нужно ли мне пользоваться услугами адвоката, или я смогу справиться сам"?

- ЭТО ВАШЕ ПРАВО, АДВОКАТ БУДЕТ ОКАЗЫВАТЬ ВАМ ПРАВОВУЮ ПОМОЩЬ+ С АДВОКАТОМ ЛЕГЧЕ БУДЕТ ЗАТЯГИВАТЬ РАССМОТРЕНИЕ ДЕЛА, ОН МОЖЕТ БЫТЬ ЗАНЯТ В ДРУГИХ ДЕЛАХ И ПОСТОЯННО ПОДАВАТЬ В СУД ЗАВЯЛЕНИЕ О ПЕРЕНОСЕ РАССМОТРЕНИЯ ДЕЛА И Т.П.:

Кодекс України про адміністративні правопорушення:

Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

Стаття 268. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу. ...

Стаття 271. Захисник

У розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов’язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.

Якщо особа є суб’єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Зазначений адвокат має права, передбачені частиною першою цієї статті та іншими законами.

Повноваження адвоката, призначеного Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, підтверджуються дорученням, що видається Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

ВСЕГО ДОБРОГО.

Добрый день!

Вам необходимо обратиться в центр безоплатной правовой помощи в регионе 0800 213 103 вам предоставят адвоката бесплатно.

Просите его ,что бы он подавал заявления суду о том ,что Вы болели и заседание перенесут, так нужно продержаться 90 дней , далее дело закроют по срокам давности.

Спустя 1 год после закрытия дела, вы будете считаться таким,что не привлекались к админ ответственности ,

Это малозначное нарушение это штараф 119 грн

Адвокат сможет эффективно отработать затягивание рассмотрения в суде.

Попробую поделиться с Вами собственным опытом.

1. Неявка в судебное заседание.

Самый простой способ, но самый рискованный. Согласно ст. 169 Гражданского процессуального кодекса Украины, суд откладывает рассмотрение дела в случае первой неявки стороны по делу, даже если она получила повестку. В случае же повторной неявки без уважительной причины истца, суд оставляет иск без рассмотрения, а ответчика – рассматривает дело без его участия.

То есть, теоретически, первое заседание можно пропустить, не сообщая суду о причинах неявки и не подавая заявление о перенесении дела, и рассмотрение дела должно быть отложено судом. Но есть и определенные риски: если первое заседание является предварительным и суд назначит на следующее заседание рассмотрение дела по сути, Ваши доказательства на этом следующем заседании могут быть уже не приняты. Также неявка в заседание без уважительных причин может расцениваться как неуважение к суду (в моей практике таких случаев не было, но для адвокатов и работников государственных органов это чревато последствиями). Ну и наконец, иногда случается так, что судьи пренебрегают требованиями гражданского процессуального законодательства и выносят решения прямо на первом заседании, несмотря на отсутствие обеих сторон (а вот такое в моей практике, к сожалению, было).

С другой стороны, этот способ может применяться не только на первых заседаниях по делу. Одна судья рассказывала мне, что рассматривает дело по абсолютно безосновательному иску о признании недействительным кредитного договора, которое длится уже больше года, потому что истец, который явно заинтересован в том, чтобы дело рассматривалось как можно дольше, является в суд через одно заседание. То есть, на одно пришел, следующее пропустил, на следующее опять явился и т.д. Из-за того, что двух неявок подряд у него не было, суд не может оставить иск без рассмотрения и вынужден постоянно переноситься, что вызывает огромное возмущение у судьи, но поставить точку она никак не решается. Да что говорить, у меня лично есть элементарное дело о затоплении квартиры соседями (я представляю истца), которое рассматривается полтора года, хотя ответчики факт затопления не оспаривают, а сумма ущерба чуть больше 10 тыс. гривен. Казалось бы, что может быть проще, но суд постоянно откладывает рассмотрение дела – то ответчики не получили повестки, то просто не явились и о причинах неявки не сообщили, то подали заявление о переносе заседания без каких-либо уважительных причин.

В общем, раз на раз не приходится, так что использовать этот метод желательно только в крайних случаях, когда нет другого выбора.

2. Подача заявления об отложении судебного заседания.

Гражданское процессуальное законодательство не предусматривает исчерпывающий перечень причин, по которым может быть отложено судебное заседание и не указывает, какие причины считаются уважительными, а какие нет. Поэтому можно включить фантазию (если, конечно, у Вас на самом деле нет оснований для перенесения заседания) и подать в суд заявление об отложении рассмотрения дела по причине, например, такой:

- болезни (и предоставить подтверждающие справки или обязаться предоставить их в следующее заседание и, если их на самом деле нет, надеяться, что судья о них не вспомнит):

- нахождения в служебной командировке (с подтверждающими документами – аналогично как в случае с болезнью);

- участия в это время в другом судебном заседании;

- если Вы не успели подготовиться к заседанию, потому что не вовремя получили повестку (по требованиям ч. 4 ст. 74 ГПК, повестка должна быть вручена не позднее, чем за три дня до заседания);

- если Вы являетесь стороной и не успели найти себе адвоката/специалиста в области права для представительства Ваших интересов;

- если Вы являетесь адвокатом/специалистом в области права и Вы не успели подготовиться к заседанию, потому что к Вам поздно обратились за предоставлением правовой помощи и т.д.

Заявление об отложении судебного заседания можно подать через канцелярию суда, желательно, не позднее чем за день до заседания, или отправить на официальный адрес электронной почты суда в отсканированном варианте (в этом случае, перед заседанием желательно созвониться с помощником/секретарем судьи и убедиться, что заявление ими получено).

3. Подача заявления об истребовании доказательств/вызове свидетелей.

В случае, если у Вас действительно есть основания для истребования доказательств или нужны показания свидетелей для обоснования своей правовой позиции, отсрочка в рассмотрении дела может стать дополнительным бонусом (или наоборот, если Вы заинтересованы в скорейшем вынесении решения). Но если в этих процессуальных действиях нет потребности и на ход рассмотрения дела они особо не повлияют, всегда можно попросту придумать основания для их применения, чтобы отсрочить принятие решения. Здесь главной задачей будет убедить суд в необходимости истребования доказательств или допроса свидетелей, поэтому нужно заранее подготовиться.

4. Подача ходатайства о назначении экспертизы.

Здесь ситуация аналогичная с предыдущим пунктом. Если проведение экспертизы действительно необходимо, будьте готовы к тому, что суд, назначая экспертизу, останавливает производство до получения результатов этой самой экспертизы, что может затянуться на долгие месяцы. Соответственно, экспертизу можно использовать как метод затянуть судебный процесс, главное придумать достаточные основания для ее назначения. Однако есть немаленький минус – это цена экспертизы. За подачу заявления о назначении экспертизы придется заплатить судебный сбор, размер которого на данный момент составляет 320.00 грн., а за саму экспертизу - от 2 тыс. до 20-30 тыс. грн. Можно схитрить и ходатайствовать о назначении экспертизы, а когда экспертное учреждение выставит счет – его не оплачивать. Тогда дело вернется опять в суд, производство будет восстановлено, Вы выиграете несколько месяцев, но у суда, скорее всего, возникнет обоснованный вопрос – что это было?

5. Подача встречного иска.

Этот способ подойдет только тем, кто является ответчиком по делу. Опять же, если есть причины ожидать, что встречный иск может быть удовлетворен судом – хорошо. Если нет, но очень нужно затянуть дело, можно просто написать красивый встречный иск по любому более-менее убедительному основанию и всеми силами оттягивать принятие отрицательного решения по нему, используя методы, перечисленные выше. Единственный недостаток – это судебный сбор, поэтому желательно формулировать исковые требования так, чтобы они имели неимущественный характер, чтобы заплатить по минимальной ставке (на данный момент 640 грн.)

6. Подача заявления о приостановлении производства.

Мой любимый метод, но самый трудоемкий. Согласно ч. 4 ст. 201 Гражданского процессуального кодекса Украины, суд обязан остановить производство по делу в случае невозможности рассмотрения этого дела до вынесения решения по другому делу, которое рассматривается в порядке любого вида судопроизводства. Например, в суде № 1 рассматривается дело по иску гражданина А о взыскании с гражданина Б суммы процентов по договору займа, а в суде № 2 рассматривается дело по иску гражданина Б о признании договора займа, заключенного между гражданами А и Б, недействительным. Естественно, суд № 1 не может вынести объективное и законное решение по делу, пока суд № 2 не определит, является этот договор действительным или нет. Гражданин Б мог бы подать в суд № 1 встречный иск с такими же требованиями или заявить ходатайство об объединении этих двух дел в одно производство, если бы хотел, чтобы дела побыстрее рассмотрели, но это его право, а не обязанность. Поэтому дело в суде № 2 может рассматриваться очень долго, а производство в суде № 1 все это время будет остановлено

Преимущество подачи отдельного иска, а не встречного, в том, что он даст Вам выиграть больше времени, потому что даже после вынесения судом по нему решения можно, например, обжаловать его в апелляционном порядке, а производство по первичному иску не может быть восстановлено до вступления в силу решения по делу, из-за которого оно было приостановлено.

Однако для того, чтобы успешно провернуть этот метод, необходимо заранее подготовиться, поскольку нужно успеть подать иск в другой суд, дождаться открытия производства и получить определение суда об этом На заседании по рассмотрению дела, которое Вы хотите затянуть, Вам нужно будет подать заявление о приостановлении производства и приложить к нему определение другого суда об открытии производства по делу, на основании которого Вы просите приостановить производство.

7. Обжалование в апелляционном порядке определения суда об открытии производства.

Это одно из немногих определений суда. которое можно обжаловать в апелляционном порядке отдельно от решения по сути и подача апелляционной жалобы на которое влечет за собой передачу всех материалов дела в апелляционный суд, так что рассмотрение дела в суде первой инстанции становится невозможным. Подача апелляционной жалобы на другие определения суда первой инстанции не останавливает судебный процесс в местном суде, поскольку в апелляционный суд передаются только отдельные материалы, а не все дело, которое благополучно продолжает рассматриваться.

Важно также не пропустить срок на обжалование определения об открытии производств по делу, который составляет всего 5 дней с момента получения Вами копии такого определения или повестки.

Это самые простые способы отсрочки принятия решения по делу. Можно придумать еще множество, если проявить фантазию и смекалку.

С уважением,

Константин Гончаренко