Прописка та оформлення спадщини

Питання наступні:

1) Чи достатньо буде у ЦНАПі надати довіреность від власника з Польші та свідоцтво про смерть іншого співвласника для оформлення прописки? - Достатньо.

2) Яка саме процедура оформлення довіреності в Польші? Чи можна піти до польського нотаріуса? Що саме має бути написано в довіреності? Чи потрібно її якось завіряти в Україні? - Довіреність повинна відповідати вимогам законодавства України. В ній повинні бути зазначені відповідні повноваження. Оскільки між Україною та Польщею є двух - сторонній договір легалізації на території України довіреність не підлягає. Достатньо буде перекладу на українську мову, підпис перекладача необхідно буде завірити нотаріально.

3) Яка процедура оформлення спадщини? - Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна. Якщо заява подається не особисто спадкоємцем, а направляється поштою - вона повинна бути нотаріально засвідчена.

Доброго дня, Юлія!

Для реєстрації у помешканні згаданної Вами особи необхідна нотаріально завірена згода (або особиста присутність) чотирьох власників квартири, як також свідоцтво про смерть п'ятого власника.

Стосовно власника квартири, який знаходиться в Польщі, то він повинен оформити згоду в українському консульстві або у місцевого нотаріуса.

Увага! Рекомендую не завіряти український переклад у польскіх нотаріусах, оскільки за польськім законодавством вони не несуть відповідальності за достовірність оформленних ними довіренностей, і українські державні установи та органи не приймають довіренності перекладані у такий спосіб. Отже, польську довіренність треба перекласти в українського нотаріуса.

Для оформлення спадщини треба особам, які мають право на отримання спадщини, звернутись до нотаріуса із відповідною заявою. Через шість місяців нотаріус видає заявнику свідоцтво про спадщину.

В той самий час у Вашому випадку, всі власники, які мають право на успадкування майна померлого, отримують його автоматично.

Згідно зі статтею 1268 ЦКУ:

"1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї".

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

1) Чи достатньо буде у ЦНАПі надати довіреность від власника з Польші та свідоцтво про смерть іншого співвласника для оформлення прописки?

Не достатньо. Свідоцтво про смерть не підійде, адже поки спадкоємці не приймуть спадщину вважається, що відсутні власники частини, яку мав спадкодавець.

Згідно пункту 35 ПОРЯДКУ декларування та реєстрації місця проживання (перебування) для реєстрації місця проживання Ваш батько повинен подати в ЦНАП:

1) заяву за формою згідно з додатками 2 або 8;

2) паспортний документ

3) документи, що підтверджують:

право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи.

У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім’ї, уповноваженої особи житла

4) відомості або документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (не подається у разі здійснення реєстрації місця перебування).

5) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку)

Коли один співвласник вже помер, а його частка ще не перейшла у право власності в порядку спадкування до його спадкоємців - фактично власники даної частки відсутні.

У такому випадку органи місцевого самоврядування відмовлять у реєстрації місця проживання особи у цій квартирі через неможливість отримати згоду всіх співвласників.

2) Яка саме процедура оформлення довіреності в Польші? Чи можна піти до польського нотаріуса? Що саме має бути написано в довіреності? Чи потрібно її якось завіряти в Україні?

Довіреність можете оформити у консульстві України в Польщі або засвідчити у польськового нотаріуса з перекладом на українську мову.

3) Яка процедура оформлення спадщини?

Якщо спадкоємці проживали разом зі спадкодавцем (мали однакове місце реєстрації), вважається, що вони автоматично прийняли спадщину. Тому вони можуть відразу подати нотаріусу, який завів спадкову справу, заяву про видачу свідоцтва про спадщину .

Відповідно до глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України

3.19.Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

4.9. Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

4.10. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

4.11. Для спадкоємця, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину є первинним документом, на підставі якого заводиться спадкова справа. При цьому нотаріус має виконати всі дії, які передбачені цим Порядком.

Ті, спадкоємці, які не проживали разом зі спадкодавцем повинні поновлювати строки прийняття спадщини у судовому порядку.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю успіхів!

ВІтаю Вас, ЮЛИЯ! Особа, яку планується зареєструвати / прописати повнолітня (старше 18 років)? - Нажаль свідоцтва про смерть одного із співвласників квартири може бути недостатньо, адже воно не доводить, що майно не набуте у власність спадкоємцями. Без оформлення спадщини скоріш за все буде відмова у реєстрації від ЦНАПу. З довіреністю особливих проблем не буде. Якщо особа, яку планується зареєструвати - військовозобов"язана, можуть вимагати дозвіл ТЦК (воєнкомату). Далі відповідаю на Ваші питання.

1) Чи достатньо буде у ЦНАПі надати довіреность від власника з Польші та свідоцтво про смерть іншого співвласника для оформлення прописки?

Розпочну з того, що існуючий Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 на підставі Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"

ВІдповідьно до частини другої статті 9 Закону, До заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються:

1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними;

2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років;

3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України);

4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника);

5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків;

6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору;

7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У разі відсутності документів, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла (ч. 3 ст. 9 Закону).

В силу статті 358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. А отже, здача в оренду майна, що перебуває у спільній власності, орендодавець може лише за згоди інших співвласників. Жоден з учасників самостійно не має права укладати правові угоди про спільне майно без їх згоди.

Якщо ніхто не оформив спадщину за померлим, то вона може бути визнана відумерлою та перейти до територіальної громади, від імені якого діє орган місцевого самоврядування.

ТОЖ, скоріш за все без належного оформлення права спадщини на частину квартири померлого, Вам ніхто в ЦНАПі реєстрацію місця проживання не зробить. Свідоцтво про смерть не є документом, який позбавляє права власності.

2) Яка саме процедура оформлення довіреності в Польші? Чи можна піти до польського нотаріуса? Що саме має бути написано в довіреності? Чи потрібно її якось завіряти в Україні?

Щодо довіреності в Польші.

ВІдповідно до статті 13 Закону України "Про міжнародне приватне право", документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Як Україна так і Польща є учасниками Гаазької Конвенції що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Для того щоб польські документи були в Україні легальні - Вам треба аби на них польський нотаріус проставив апостиль, далі такі документи перекладаються на українську мову і український нотаріус посвідчує вірність підпису перекладача. Після отримання нотаріально завіреного підпису переклача з перекладом документів на українську мову Ви можете їх подати в ЦНАП.

Ось сервіс, який допомагає з апостилем та перекладом.

https://notabenepolska.pl/uk/apostil-dokumentiv-v-...

Набагато простішим є варіант оформлення довіреності в Консульстві України в одному з міст Польші.Така довіреність не потребує легалізації в Україні. Але бувають значні черги в Консульствах.

3) Яка процедура оформлення спадщини?

Щодо спадщиниВІдповідно до ч. 3 ст. 1288 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто якщо особа, що померла була у відповідній квартирі зареєстрована зі своїми спадкоємцями, вони можуть в будь-який час звернутися до приватного нотаріуса та оформити спадщину як такі, що прийняли спадщину "автоматично".Без цього, формально співвласники не мають права вчинять будь-які правочини з квартирою, а вчинені - є незаконними.

Для оформлення спадщини у нотаріуса Вам знадобляться такі документи:

• паспортний документ + довідка про присвоєння податкового номера;
• свідоцтво про смерть родича та (за наявності) довідка про присвоєння йому податкового номера;
• заява про отримання спадщини;
• довідки, виписки, свідоцтва, що підтверджують родинні зв'язки з покійним.
• правоустановлюючі документи, що підтверджують належність йому частки у квартирі.

Як правило, якщо не потрібно отримувати додаткові документи від компетентних органів, нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину в місячний термін.

З повагою, юрист-правозахисник Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Доброго дня!

Необхідно , щоб спадкоємці померлого отримали свідоцтва про право на спадщину, переоіормили майно у нотаріуса на себе, та уже як нові власники надали згоди письмові на реєстраціі особи у їх житлі.

Згоди мають нотаріально посвідчені бути.

Лише після оформлення спадщини , можна дати згоду на реєстрацію нових осіб у житлі.

Згідно ст. 1222 ЦК України - спадкування проходить у термін 6-ти місяців за заповітом ,або за законом.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Закон України " Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#n363):

" Стаття 1. Сфера дії Закону...

3. Декларування місця проживання, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила...

Стаття 9. Порядок реєстрації місця проживання (перебування) особи

1. У разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник).

2. До заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються:...

3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України);...

3. У разі відсутності документів, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла. ..".

---

Доброго дня, пані Юліє! Моя відповідь є частковою, у частині незгоди з думкою колег що (не)правомірності застосування свідоцтва про смерть співвласника у ході реєстрації місця проживання особи у цьому вашому житлі. Справа в тому, що реєстрація місця проживання особи у житлі не має наслідку виникнення у цієї особи права власності на житло; як і зняття з реєстрації не означає втрату права власності особи на це житло. Тому питання перерозподілу житла з підстав смерті співвласника не має ніякого відношення до питання реєсторації місця проживання іншої, третьої особи у цьому житлі. Питання полягає лише у згоді співвласників на реєстрацію місця проживання особи у цьому житлі. А отже, для встановлення факту відсутності співвласника, згода якого на реєстрацію іншої особи є необхідною, достатньо свідоцтва про смерть цього співвласника, без документів про перерозподіл його частки у житлі. Зрештою, наведений Закон вимагає саме згоди співвласників, а не документів про розподіл житла між спвівласниками.

Доброго дня, Юліє!

По Вашому питанню можу повідомити таке. До вирішення питання зі спадщиною на долю в нерухомому майні - зареєструвати місце проживання людини, без згоди усіх власників житла - нереально. Бо ж дійсно факт смерті не позбавляє права власності на частину квартири як самого померлого, так і його спадкоємців. І у разі чого такі спадкоємці можуть оскаржити дії по державній реєстрації місця проживання особи.

Принаймні таку відповідь мені тільки що надала знайома адмінстратор з Печерського районного ЦНАП м. Києва.

Єдиний шанс - це потрапити на недосвідченого адміністратора, який це пропустить.

Тому Вам слід зосередитись на вирішенні питання зі спадщиною на частку в квартирі. До вирішення цього питання у вас майже немає шансів зареєструвати в квартирі іншу особу, звісно якщо це не ваші неповнолітні діти.

Для прийняття спадщини визначено законодавством 6-місячний строк від дня відкриття спадщини, тобто смерті спадкодавця.

Якщо ніхто не прийняв спадщину у визначений строк - спадщина вважається відумерлою і право на неї виникає у органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкту нерухомості.

В той же час, малолітні, неповнолітні особи, особи, цивільна дієздатність яких обмежена та особи, які проживали за однією адресою з померлим (померлою) вважаються такими, що прийняли спадщину "автоматично", якщо письмово не заявили у визначений законом строк про відмову від спадщини.

Поняття автоматичне прийняття спадщини тлумачиться так: якщо особа проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, то вона є такою, що прий­няла спадщину. Тобто звертатися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом 6 місяців їй не обов’язково. Хіба що ця особа відмовляється від спадку.

Просто по закінченню 6-місячного терміну така особа має право отримати право власності на спадкове майно на загальних підставах.

Саме таке регулювання визначають частини третя та четверта статті 1268 Цивільного кодексу України.

Якщо хтось із спадкоємців пропустив строк для прийняття спадщини, то ви або можете оформити спадщину як є, або надати згоду на продовження строку для прийняття спадщини нотаріусом.

Щодо питання з співвласником, який знаходиться у Польші. Такий співвласник може надати свою згоду двома шляхами.

Або шляхом оформлення багаторазової довіреності на Ваше ім'я з наданням відповдіних повноважень щодо управління часткою квартири з уточненням права надавати згоду на реєстрацію у житлі.

Таку довіреність краще за все оформити в українському консульстві за місцем перебування.

Або шляхом нотаріального / консульського посвідчення відповідної одноразової письмової згоди на реєстрацію в житлі відповідної особи.

Документи, посвідчені нотаріусами країн Євросоюзу дуже часто вітчизняні органи влади відмовляються визнавати без легалізації як в Польші, так в Україні та відповідного нотаріального перекладу на державну мову України.

Який варіант краще влаштує - уточніть у конкретного адміністратора ЦНАП, який здійснює реєстрацію місця проживання у вашому районі.

З повагою,

адвокат Наталія Пономаренко

(м. Київ та Київська обл.)

Вітаю!

19 червня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану" від 9 травня 2023 року № 469, яка скасовує одне з положень Постанова Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".

Відтак, починаючи з 19 червня 2023 року, строки прийняття спадщини в Україні повертаються до довоєнних норм, а отже, всі питання, пов'язані зі спадщиною, повинні вирішуватись протягом шести місяців.

Крім того, 19 березня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату», яким зокрема внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Так, в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини (останнє місце проживання спадкодавця, а якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна).

Тобто під час дії воєнного стану можливо прийняти спадщину, перебуваючи в своєму населеному пункті, скориставшись послугами місцевого нотаріуса. Якщо ж інші спадкоємці вже встигли подати заяву про прийняття спадщини в іншій місцевості – можна засвідчити заяву про прийняття спадщини в будь-якого нотаріуса за своїм поточним місцем проживання та надіслати її до нотаріуса, у якого заведено спадкову справу.

Також, в умовах дії воєнного стану:

• за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п’яти робочих днів з дня поновлення такого доступу;
• спадкова справа реєструється у Спадковому реєстрі лише після перевірки відомостей реєстру на наявність раніше заведеної спадкової справи;
• якщо за результатами перевірки відомостей Спадкового реєстру встановлено наявність раніше заведеної спадкової справи, заведена без використання Спадкового реєстру спадкова справа передається до нотаріуса, яким раніше заведено спадкову справу. Якщо наявність такої справи не встановлено, здійснюється реєстрація спадкової справи в Спадковому реєстрі.
• забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до його реєстрації у Спадковому реєстрі;
• в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру реєстрація відомостей про заповіти, зміни до них, скасування заповітів, заведені спадкові справи, спадкові договори, зміни до них, розірвання спадкових договорів, видані свідоцтва про право на спадщину та їх дублікати проводиться протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.

При спадкуванні майна в Україні застосовуються два основних порядки визначення спадкоємців та розподілу спадкового майна:

• спадкування за заповітом;
• спадкування за законом.

Іноді буває і одночасне спадкування, в тих випадках, коли наприклад частина майна спадкоємцю заповідана, а іншу частину він успадкував за законом.

Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 ЦК україни.

Незалежно від часу відкриття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Незалежно від того, на якій із цих двох підстав отримується спадок, на прийняття спадщини у спадкоємця є 6 місяців з моменту її відкриття. За цей час він повинен або прийняти спадщину, або відмовитись від неї.В тих випадках, коли спадкоємець пропустив строк на прийняття спадщини, йому потрібно звернутися з відповідною заявою до суду, щоб цей термін йому було продовжено.

Згідно статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець зобов’язаний особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява подається за місцем її відкриття, яким є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за ваідсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Після отримання заяви, нотаріусом заводиться спадкова справа. Для цього спадкоємець подає в нотаріальну контору наступні документи:

1. свідоцтво про смерть спадкодавця;
2. довідка з житлово-експлуатаційної контори про останнє місце проживання та прописку спадкодавця до дати смерті за вказаною адресою;
3. документ, що посвідчує особу спадкоємця та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
4. документ, що підтверджує родинні стосунки (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження, тощо);
5. документи, які посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме та рухоме майно.

Треба пам’ятати, що спадкова справа заводиться за останнім місцем проживання спадкодавця. Тобто, якщо ваш родич проживав у певному селі, то вам потрібно звертатись до нотаріуса, який здійснює свою діяльність в цьому селі.

На підтвердження місця відкриття спадщини нотаріусу подається довідка органу місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію місця проживання спадкодавця, а також будинкова книга, у якій міститься запис про реєстрацію місця проживання спадкодавця.

Свідоцтво про право на спадщину видається або на ім’я всіх спадкоємців, або кожному окремо. В будь-якому випадку в свідоцтві зазначається все спадкове майно, перелічуються всі спадкоємці, та визначається частка спадщини спадкоємця, якому воно видане.

Іншими словами свідоцтво про право на спадщину є документом, що підтверджує перехід права власності на майно від спадкодавця до спадкоємця. Видача свідоцтва про право на спадщину ніякими строками не обмежена. Тож звертатися за одержанням документу можна в будь-який час після закінчення шестимісячного терміну. Коли ви отримаєте свідоцтво на руки – обов’язково потрібно зареєструвати право власності в Реєстрі речових прав на нерухоме майно у нотаріуса або державного реєстратора місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування.

Успіхів!