Начните консультацию с юристом онлайн
Добрый вечер. Я работаю терапевтом и в кол договоре нет для моей специальности 3 дней дополнительных оплачиваемых к отпуску. Но в нём сказано, что педиатрам и семейным врачам за непрерывный стаж работы (более 3 лет) даётся 3 дня. На данный момент я проработала уже 3 года и 3 мес. Я написала заявление на председателя профсоюза и главврача, но они рассматривать отказываются, потому что я не состою в профсоюзе. Есть приказ МОЗ Украины 504, где написано, что терапевт и педиатр приравниваются к сем врачу.
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (12)
Юрист, г. Киев, 9 лет опыта
Общаться в чатеДоброго дня. Відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136):
Дана норма застосовується до працівників залучених до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Навіть під час воєнного стану беззаперечними залишаються наступні твердження: охорона здоров'я – це один з пріоритетних напрямків державної політики, заклади охорони здоров'я належать до об'єктів критичної інфраструктури
Тому вам мають право відмовити у додатковій відпусці
Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта
Общаться в чатеВІТАЮ ВАС, пані ІННО! Такі дії головного лікаря є незаконними.
Для захисту своїх прав зверніться із письмовою заявою та зареєструйте її офіційно, отримавши відмітку про реєстрацію у відповідному журналі вхідної та вхідний №. У разі відмови реєструвати, тобто працювати офіційно за законом, Ви можете викликати наряд поліції та зафіксувати у їх протоколі про факт відмови реєструвати Ваше звернення. При цьому, таке звернення можна надіслати Укрпоштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення.
В такому разі Ви зможете оскаржити дії чи бездіяльність головного лікаря, чи як там зараз називається посада керівника закладу охорони здоров"я? - Мабуть директор комунального закладу.
Головний лікар (директор) має надати письмову відповідь на Ваше звернення у строк, визначений Законом України "Про звернення громадян". У разі ненадання відповіді, він може бути притягнутий до адміністративної відповідальності представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якій здійснює нагляд за дотриманням законодавства та уповноважений складати відповідні матеріали адміністративного провадження для притягнення керівників до відповідальності.
https://www.ombudsman.gov.ua/news_details/pravo-gr...
Скарга на ненадання відпустки може бути подана до відповідного управління Держпраці та (або) до суду.
До Держпраці можна звенутися за посиланням. https://dp.dsp.gov.ua/zvernennia-hromadian/
Юридична та фактична адреса Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро)
Поштова адреса: 49107, м. Дніпро, вул.Армстронга Ніла, 1 Д
Офіційний e-mail: dn@dsp.gov.ua
E-mail для реєстрації вхідної документації: dn@dsp.gov.ua
Приймальня: тел. (056)794-08-30
Телефон для довідок щодо отримання вхідного реєстраційного номера: тел. (056)794-08-32
Прохання, надіславши запит на електронну адресу, переконатись в його отриманні.
Телеграм-канал: @dspdnipro
Фейсбук: https://www.facebook.com/profile.php?id=100069656948379
З повагою, юрист Ярослав Турчин
Юрист, г. Днепр, 24 года опыта
Общаться в чатеУ період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п’ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п’ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України "Про відпустки" у період дії воєнного стану не застосовуються.
У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки".
Наразі таке законодавство.
Згідно законодавства Ви маєте право звернутися до державної інспекції з питань праці якщо вважаєте, що Ваші права порушені.
Юрист, г. Киев, 8 лет опыта
Вітаю. Нормативним документом, який встановлює державні гарантії права на відпустки працівників, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам, є Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР. Однак у зв’язку із введенням в дію воєнного стану було внесено зміни в законодавство. 24 березня 2022 р. набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі – Закон № 2136). Норми Закону № 2136 мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану для працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні. Норми законодавства про працю, які суперечать положенням Закону № 2136, на період дії воєнного стану не застосовуються.
Статтею12 Закону № 2136 передбачено, що у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Але йдеться лише про обмеження щодо тривалості тільки основних щорічних відпусток. Таким чином, ця норма не обмежує права працівника на одержання щорічних додаткових та інших відпусток, передбачених законодавством.
Відповідно Закону України «Про відпустки» додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, належать до соціальних та надаються понад щорічні відпустки.
Водночас у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), але тільки якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня!
Закон № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» вніс зміни щодо порядку надання та компенсації відпусток, розрахунку стажу для щорічних основних та додаткових відпусток. Останнім встановлено деякі обмеження, а також додано нові види відпусток.
Можливість оформлення протягом періоду воєнного стану щорічних додаткових, соціальних, навчальних та інших відпусток тривалістю та на умовах, визначених законодавством про відпустки, не обмежується Законом № 2136.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону № 2136:
"у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури". Зазначена вище норма стосується виключно випадків, коли працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.
Отже, під час воєнного стану працівник має право, окрім основної щорічної відпустки, оформити додаткову відпустку.
Тому раджу Вам подати скаргу до територіального управління Держпраці на дії головного лікаря.
З повагою, адвокат Айвазян.
Юрист, г. Днепр, 31 год опыта
Закон України " Про колективні договори і угоди" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12#Text):
"Стаття 9. Дія колективного договору, угоди
Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства..."(
КЗпП України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1191):
"Стаття 224. Компетенція комісії по трудових спорах
Комісія по трудових спорах є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у статтях 222, 232 цього Кодексу.
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з роботодавцем.".
Закон України "Про звернення громадян" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%...):
"Стаття 7. Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.".
---
Доброго дня, пані Інно! По-перше, відмова у задоволенні заяви і відмова її розглядати - це різні речі; відмовляти у розгляді заяви адміністрація не має права, а відмова у задовленні заяви про додаткову відпустку є незаконною - дія колективного договору має чинність на всіх працівників незалежно від їх членства у профспілковій організації. Подайте на ім'я керівника заяву (під реєстрацію її вручення на своєму примірнику) про незаконність відмови у розгляді поданої заяви про додаткову відпустку, про незаконність відмови у її задовленні та про передачу питання до комісії по трудовим спорам. Також викладіть застереження про звернення до обласного Управління Держпраці.
Юрист, г. Днепр, 12 лет опыта
Вітаю Вас. Відмова є законною.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n41
Стаття 11. Зупинення дії окремих положень колективного договору.
1. На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
Додатково повідомляю, що держ праця під час військового стану, перевірки не проводить. Тому на вашу скаргу буде відписка. Зі свого досвіду скажу, що бородьба за 3 дні відпустки, Ви тільки витрате свої нерви, і нічого не відбудиться, крім погіршення стосунків на роботі. Але вирішувати вам, як діяти. Я вважаю, що вам відмовили цілком законо. Тим паче, після шороху, щоб прикрити свій зад, вони зупинять положення кол.договору заднім числом і все. Правди не доб'єся.
Юрист, г. Полтава, 4 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня!
Ви маєте право на додаткову відпустку згідно Закону.
Згідно пункту "н" частини першої статті 77 ЗУ "Основи законодавства України про охорону здоров'я""
лікарі дільничних лікарень, головні лікарі та лікарі амбулаторій, розташованих у сільській місцевості, дільничні лікарі-терапевти, лікарі-педіатри, дільничні медсестри територіальних ділянок поліклінік (поліклінічних підрозділів) та дільничні медичні сестри амбулаторій, лікарі загальної практики (сімейні лікарі) та медичні сестри загальної практики - сімейної медицини, завідувачі терапевтичних та педіатричних відділень поліклінік, керівники амбулаторій та відділень сімейної медицини, медичні працівники бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, медичні працівники бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, медичні працівники оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, медичні працівники відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги - за безперервну роботу на зазначених посадах у зазначених закладах (на територіальних ділянках) понад три роки мають право на додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарних дні. При цьому зберігаються права інших категорій медичних працівників на додаткову оплачувану відпустку у межах існуючих норм.
Тому подавайте заяву про відпустку до головного лікаря, якщо відмовляється її реєструвати - відправляйте поштою рекомендованим листом з описом вкладеного.
У разі нерозгляду заяви або відмови у додатковій відспустці - звертайтесь зі скаргою до Держпраці.
Згідно статті 16 ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за ЗАЯВОЮ працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.
З повагою, юрист Дерій В.О.!
Бажаю успіхів!
Адвокат, г. Киев, 28 лет опыта
Общаться в чатеДоброго Вам дня, Інна! Скоріш за все, такі дії роботодавця є незаконними. Підкажіть. Ви ж не залучені до роботи на об'єкті критичної інфраструктури? Про це Вас мали повідомити письмово під підпис, оскільки мова може йти про зміну істотних умов праці.
В будь-якому разі Ваш керівник має надати письмову обгрунтовану відповідь на Вашу заяву, подану та зареєстровану належним чином, відповідно до правил діловодства у державних та комунальних організаціях (Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 р. № 1000/5 в останній редакції від 03.06.2023 р.).
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0736-15
Після отримання офіційної відмови чи бездіяльності по наданню відповіді та розгляду Вашої заяви (звернення), Ви маєте право звернутися за захистом до компетентного органу виконавчої влади, що здійснює нагляд у сфері праці _ Державної служби України з питань праці, яка має проводити позачергові перевірки роботодавців, надавати приписи, обов'язкові до виконання кадровими службами та керівниками організацій-роботодавців, притягати винних у порушенні законодавства про працю до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів.
Місто Дніпро, якщо Ви вірно зазначили своє місто, віднесене до юрисдикції Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці України.
https://dp.dsp.gov.ua/
У разі невірного тлумачення Вашим роботодавцем або Держпраці положень законодавства, які надають Вам право на відпустку, Ви можете захиститит своє право вже в судовому порядку.
Також хочу наголосити, що можливе посилання на воєнний стан є неправомірними, адже відповідно до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" у період воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами та для догляду за дитиною до 3-річного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури (ч. 2 ст. 12 Закону).
Водночас, згідно із ч. 4 ст. 9 Закону України "Про критичну інфраструктуру" До життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема:
1) урядування та надання найважливіших публічних (адміністративних) послуг;
2) енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії);
3) водопостачання та водовідведення;
4) продовольче забезпечення;
5) охорона здоров’я;
6) фармацевтична промисловість;
7) виготовлення вакцин, стале функціонування біолабораторій;
8) інформаційні послуги;
9) електронні комунікації;
10) фінансові послуги;
11) транспортне забезпечення;
12) оборона, державна безпека;
13) правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою;
14) цивільний захист населення та територій, служби порятунку;
15) космічна діяльність, космічні технології та послуги;
16) хімічна промисловість;
17) дослідницька діяльність.
На виконання закону, діє Реєстр об’єктів критичної інфраструктури, включення до якого та інші питання регулюються Порядком ведення Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, включення таких об’єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2023 р. № 415
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/415-2023-%D0%B...
Якщо Ваша лікарня включена до Реєстру як об'єкт критичної інфраструктури і у керівника є відповідне підтвердження, а не лише посилання на закон, і Вас під підпис повідомляли про зміну істотних умов праці та перехід у роботу в режимі об'єкта критичної інфраструктури, то дійсно роботодавець може позбавляти Вас права на відпустки. Якщо - ні, то такі дії однозначно незаконні.
Таким чином, під час воєнного стану працівник має право, окрім основної щорічної відпустки, оформити додаткову відпустку, адже обмежень у зв'язку з воєнним станом законодавством не встановлено, окрім працівників, які відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" залучені до виконання робіт на об'єкті критичної інфраструктури.
Саме тому я наполягаю на тому, що слід отримати відповідь роботодавця, чим саме він обгрунтовує свою відмову. Після цього вже можна аналізувати ситуацію детально та конкретно.
З повагою, адвокат Наталія Пономаренко
Адвокат, г. Киев, 11 лет опыта
Общаться в чатеВітаю,
Правове регулювання відносин, пов’язаних з наданням щорічних відпусток працівникам, здійснюється на підставі норм Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) та Закону України «Про відпустки». Проте, на період воєнного стану можуть вводитись обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. Такі обмеження введені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136), який набув чинності 24 березня 2022 р., і норми якого визначили особливі правила організації трудових відносин на період воєнного часу. Серед багатьох питань цей закон певною мірою змінив і порядок надання працівникам відпусток. Розглянемо, що саме змінилося.
Відповідно до норм с.12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
Одночасно, стаття 4 Закону України «Про відпустки» чітко визначає поділ відпусток за видами, і встановлює, що щорічна відпустка поділяється на:
- основну відпустку (стаття 6 цього Закону);
- додаткову відпустку за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);
- додаткову відпустку за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);
- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (наприклад, відпустка передбачена для медпрацівників первинки, згідно пункту «н» статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я).
Таким чином, визначення «щорічна відпустка» співвідноситься з з визначенням «щорічна основна відпустка» і «щорічна додаткова відпустка», як загальне з частковим.
Варто звернути увагу, що Законом № 2136 встановлено обмеження щодо надання працівникам лише щорічної основної відпустки, проте Закон № 2136 не містить жодних обмежень щодо надання працівникам щорічних додаткових відпусток.
За загальним правилом стаття 75 КЗпП України та стаття 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
При цьому, окремим категоріям працівників нормами статті 6 Закону України «Про відпустки» передбачено подовжену тривалість саме основної відпустки. До них, зокрема, належать працівники з числа:
- осіб з інвалідністю I і II груп — щорічна основна відпустка становить 30 календарних днів;
- осіб з інвалідністю III групи — щорічна основна відпустка становить 26 календарних днів.
- осіб віком до вісімнадцяти років — щорічна основна відпустка становить 31 календарний день.
- керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників та наукових працівників — щорічна основна відпустка становить до 56 календарних днів тощо.
Тому саме цих категорій працівників і стосуються наведені обмеження, встановлені Законом №2136.
Іноді працівники, які мають невикористані щорічні основні відпустки за попередні роки прагнуть їх використати разом із щорічними основними відпустками за поточний рік. В цьому випадку правила щодо обмежень щорічної основної відпустки будуть діяти. Оскільки 24 календарних дні щорічної основної відпустки під час дії Закону № 2136 надають у цілому за будь-який період, а не за кожен відпрацьований рік окремо.
Необхідно розуміти, норми статті 12 Закону № 2136 вводять обмеження лише на період воєнного часу, тобто, якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних дні, то різниця днів відпустки не втрачається, і має бути надана для використання після відміни чи скасування воєнного стану.
Зважаючи на те, що нормами частини третьої статті 1 Закону № 2136 визначено, що в період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим законом. А сам Закон № 2136 не вніс жодних обмежень в правове регулювання надання щорічних додаткових відпусток, які широко встановлені для посад працівників закладів охорони здоров’я, ці відпустки і надалі повинні надаватись медикам відповідно до вимог Закону України «Про відпустки».
Так нормами статей 7, 8 Закону України «Про відпустки» встановлено, що окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2003 р. № 679; далі — Список).
До таких професій належать загальні професії працівників закладів та установ охорони здоров’я, а також окремі посади працівників, які безпосередньо зайняті обслуговуванням хворих, у інфекційних, туберкульозних (протитуберкульозних), психіатричних (психоневрологічних), нейрохірургічних, наркологічних та інших закладів, вміщених у нормах розділу «XVII. Охорона здоров'я, освіта та соціальна допомога» Списку:
Номер позиції
Виробництва, роботи, професії і посади
Максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, календарних днів
114.
Акушерка, яка працює у стаціонарі пологового будинку, пологового відділення (палати), медпункті, лазареті, фельдшерсько-акушерському пункті; фельдшер, який працює у фельдшерсько-акушерському пункті, військовій частині
7
115.
Гардеробник, який працює у радонолікарні
4
116.
Дезінфектор, зайнятий роботами на вогневій, камерній і профілактичній дезінфекції, дезінсекції, дератизації в лікувально-профілактичних установах
7
117.
Електромеханік з ремонту та обслуговування медичного рентгенівського устаткування, зайнятий ремонтом, настроюванням та регулюванням рентгенівських апаратів та установок
7
118.
Інструктор виробничого навчання робітників масових професій системи соціального захисту:
-
хворих туберкульозом
7
психохроніків
25
119.
Інструктор виробничого навчання установ (відділень) системи соціального захисту населення:
-
дитячих
7
неврологічного, геріатричного типу та спеціальних
25
120.
Кастелянка, яка працює у радонолікарні
4
121.
Керівники і фахівці, які безпосередньо працюють у лікувальних барокамерах
11
122.
Лікар-анестезіолог-реаніматолог, сестра-анестезист медична, а також лікар та молодші спеціалісти з медичною освітою (крім лікаря-лаборанта та лаборанта) відділень (груп) анестезіології-реанімації та палат для реанімації та інтенсивної терапії
11
123.
Лікар - дільничний терапевт, лікар загальної практики - сімейний лікар, лікар-педіатр, лікар-онколог, лікар-невропатолог; лікар-акушер-гінеколог, який працює у стаціонарі; лікар, який працює в оздоровчому пункті та медпункті, лікар - дільничний терапевт цехової лікувальної дільниці; лікар-терапевт підлітковий, лікар кабінету антирабічних щеплень; лікар - завідувач відділення (відділу, лабораторії, кабінету, покоїв); лікар - терапевт дільничний та районний (сільського району), які працюють у лікарні, амбулаторії в сільській місцевості, а також лікар, який працює у госпіталі, лазареті, медсанбаті та медсанроті, розташованих у районних центрах та населених пунктах, що належать до сільської місцевості
7
124.
Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою та молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри, які працюють у підземних оздоровчих пунктах
7
125.
Керівники і фахівці, які безпосередньо беруть участь в операціях із застосуванням апаратів «Штучне серце», «Штучна нирка», «Штучні легені» та дихальних центрів
7
126.
Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою та молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри, які працюють у венерологічних стаціонарах закритого типу
11
127.
Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою та молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри та препаратор із збирання та оброблення крові, які працюють у боксах
7
128.
Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою та молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри, які працюють у амбулаторіях та оздоровчих пунктах на штучних островах нафторозробок
7
129.
Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою та молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри, які працюють у лікувально-профілактичних установах (відділеннях, групах), установах (відділеннях, групах) соціального забезпечення, установах (групах) освіти для дітей з фізичними вадами або з ураженням центральної нервової системи з порушенням опорно-рухового апарату без порушення психіки
7
130.
Інструктор з організаційно-масової роботи, який працює у відділеннях та палатах для хворих з ураженням спинного мозку та хребта (спинальних хворих) у лікувально-профілактичних установах та будинках інвалідів
7
131.
Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою, які працюють в барокамерах та кесонах
11
132.
Лікар, який працює в закладах і установах охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення та будинку відпочинку
7
133.
Молодші спеціалісти з медичною освітою закладів та установ охорони здоров'я, освіти та соціального забезпечення
7
134.
Молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри закладів і установ охорони здоров'я, освіти та соціального забезпечення
7
134а.
Нянька у дитячих яслах та ясельних групах ясел-садків
7
135.
Персонал центрів і відділень мікрохірургії, який безпосередньо виконує хірургічні операції з імплантації пальців, кісток, сегментів кінцівок у пластичній мікрохірургії, мікросудинній хірургії
11
136.
Працівники лабораторій, відділень та відділів, зайняті заготовленням та консервуванням трупної крові та трупних тканин
7
137.
Сестра-господиня, яка працює у радонолікарні
4
138.
Сестра медична з дієтичного харчування та працівник молочної кухні, які працюють біля печі та автоклавів
7
139.
Слюсар-ремонтник, механік, електромеханік з ремонту та обслуговування медичного устаткування та електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, зайняті на роботах у цехах, відділеннях, відділах та лабораторіях, де всі основні працівники мають право на щорічну додаткову відпустку
4
140.
Швейцар, який працює у радонолікарні
4
Також щорічні додаткові відпустки встановлюються працівникам з ненормованим робочим днем за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів, згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Щорічні додаткові відпустки, передбачені статтями 7 та 8 Закону України «Про відпустки», надають понад щорічну основну відпустку і лише за однією підставою, обраною працівником.
Черговість же надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцями за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації і доводять до відома всіх працівників.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки.
Зважаючи на вимоги п. 23 Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров'я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2000 р. № 204-о, графіки відпусток складаються в закладах охорони здоров’я на кожний календарний рік не пізніше 5 січня поточного року.
Тобто, на момент введення воєнного стану в Україні в усіх закладах охорони здоров’я вже повинні були бути затверджені та діяти графіки черговості надання щорічних відпусток.
Крім того, згідно за нормами статті 10 Закону України «Про відпустки», щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. При цьому щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.
Тож в загальному, медичний працівник і надалі може використати повну тривалість щорічної відпустки у 31 календарний день, що складається з щорічної основної (тривалість якої обмежена 24 календарними днями) та щорічної додаткової відпустки за особливі умови праці (тривалістю, наприклад, 7 календарних днів).
Важливо зазначити, що частиною другою статті 12 Закону № 2136, визначено, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, проте така відмова повинна бути обґрунтована певною виробничою необхідністю, і може бути різною залежно від типу закладу та виду допомоги населенню, який він надає.
Однак, наведеною нормою передбачено лише право роботодавця, а не його обов’язок. Тобто Закон № 2136 не встановив заборону для надання щорічних відпусток працівникам чи окремих їх видів, а лише створив можливість для роботодавця, заклад якого відноситься до критичної інфраструктури, оперативно реагувати на ситуацію щодо потреб населення в наданні медичної допомоги в умовах воєнного часу.
Адвокат, г. Киев, 25 лет опыта
Общаться в чатеВітаю!
Медичні працівники мають право як на щорічну основну відпустку, так і на додаткову відпустку за особливий характер роботи. Крім цього, якщо таким працівникам встановлено ненормований робочий день, це ще одна підстава для отримання відпустки
Правове регулювання відносин, пов’язаних з наданням щорічних відпусток працівникам, здійснюється на підставі норм Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) та Закону України «Про відпустки». Проте, на період воєнного стану можуть вводитись обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. Такі обмеження введені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136), який набув чинності 24 березня 2022 р., і норми якого визначили особливі правила організації трудових відносин на період воєнного часу. Серед багатьох питань цей закон певною мірою змінив і порядок надання працівникам відпусток. Розглянемо, що саме змінилося.
Відповідно до норм с.12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
Одночасно, стаття 4 Закону України «Про відпустки» чітко визначає поділ відпусток за видами, і встановлює, що щорічна відпустка поділяється на:
- основну відпустку (стаття 6 цього Закону);
- додаткову відпустку за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);
- додаткову відпустку за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);
- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (наприклад, відпустка передбачена для медпрацівників первинки, згідно пункту «н» статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я).
Таким чином, визначення «щорічна відпустка» співвідноситься з з визначенням «щорічна основна відпустка» і «щорічна додаткова відпустка», як загальне з частковим.
Варто звернути увагу, що Законом № 2136 встановлено обмеження щодо надання працівникам лише щорічної основної відпустки, проте Закон № 2136 не містить жодних обмежень щодо надання працівникам щорічних додаткових відпусток.
Додаткова щорічна відпустка може надаватися і за ненормований робочий день. Ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається наднормовою). Міра праці у цьому разі визначається не тільки тривалістю робочого часу, а й колом обов'язків та обсягом виконуваних робіт (навантаженням). Як компенсація за виконаний обсяг робіт, міру напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до семи календарних днів. Конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором.
Закон України Про колективні договори і угоди
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12#Text
Стаття 9. Дія колективного договору, угоди
Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.
ВИСНОВОК:
1. ДІЇ ГОДОВНОГО ЛІКАРЯ ПРОТИПРАВНІ.
ВІН ПОВИНЕН РОЗГЛЯНУТИ ВАШУ ЗАЯВУ. ЦЕЙ ОБОВ'ЯЗОК НА НЬОГО ПОКЛАДАЄ ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН ".
2. ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА ДОДАТКОВУ ВІДПУСТКУ, ТРИВАЛІСТЬ ЯКОЇ ВИЗНАЧЕНА В КОЛЕКТИВНОМУ ДОГОВОРІ.
ГОЛОВА ПРОФКОМА ПОВИНЕН ВАМ ВІДПОВІСТИ ПРО ТРИВАЛІСТЬ ДОДАТКОВОЇ ВІДПУСТКИ.