Продовження терміну на посаді голови благодійного фонду

Вітаю Вас, Олександре! Протокол може бути проголосовано дистанційно (з фіксацією відеоконференції під запис), або підписано електронними цифровими підписами. При цьому, якщо керівник вже внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то повторно дані туди вносити не треба.

Протокол підписує головуючий та секретар засідання. В додатку до протоколу про участь - ставиться відмітка про участь через відеоконференцію.

Інший варіант - голосування за довіреністю.

В принципі такі випадки дуже часті. Так проводе засідання за участі іноземних партнерів Наглядова рада Приватбанку, Нафтогазу, Комітети Верховної Ради та ін. Закон не забороняє це. Певен не забороняє це і Ваш статут.

Якщо не зручно, то за наявності консенсусу, можете поставити підписи у протоколі замість засновників. Це часто практикується в непідприємницьких товариствах і ніхто експертизи не проводить за відсутності зацікавлених осіб.

Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників має визначати Статут (ч. 3 ст. 20 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні органвзації").

З повагою, юрист Ярослав Турчин (супровід громадських об'єднань та благодійних фондів з 2011 року).

Доброго дня, хто знає зустрічалися ви там чи ні, аби члени не були проти. Складайте протокол і все. Довіреність на підпис можно зробити у нотаріуса ', щоб наприклад розписався секретар за всих.багато варіантів вирішення вашого питання. Ні чого складного не має

Доброго дня, Олександре!

Звичайно, перш ніж відповідати на Ваше питання, бажано б було бачити статут.

Проте, Вашу проблему вирішити зовсім нескладно. Хоча в Законі України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" прямо і не вказано, що Ви маєте право на проведення загальних зборів у формі відеоконференції (і я вважаю, що це серьйозний недолік цього закону!), по аналогії із Законом України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, Ви можете це зробити. В цьому випадку в якості підписів, які підтвердять законність протоколу й, відповідно, рішення загальних зборів про обрання голови БФ на новий термін, Ви можете використати свої електроні підписи. В кінці кінців, в законі також відсутня і заборона у самій можливості дистанційного голосування.

Можна було б також погодитись з думкою, що таке голосування можливе за довіренностями. Але достатньо тільки уявити собі скільки клопоту це потягне, аби відмовитись від цієї ідеї, як від занадто громіздкою.

Згідно із статтею 19 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації":

"1. Органами управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників, виконавчий орган і наглядова рада.

Вищим органом управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників.

Органами управління благодійних установ є виконавчий орган і наглядова рада.

Вищим органом управління благодійних установ є наглядова рада.

2. У благодійних товариствах та благодійних фондах, які мають не більше десяти учасників, наглядова рада може не створюватися. У разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами учасників.

3. Установчі документи благодійної організації можуть визначати порядок утворення та діяльності інших органів благодійної організації, підзвітних органам управління благодійної організації, зазначеним у частині першій цієї статті".

Відповідно до статті 20 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації":

"1. Вищим органом управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників, які складаються з учасників таких благодійних товариств чи благодійних фондів або уповноважених представників таких учасників.

2. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності благодійних товариств та благодійних фондів.

3. Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників, їх скликання та проведення, а також інші питання щодо здійснення загальними зборами учасників своїх повноважень як вищого органу управління благодійних товариств та благодійних фондів визначаються їх статутами.

4. До виключної компетенції загальних зборів учасників благодійних товариств та благодійних фондів належить:

1) внесення змін до статуту;

2) призначення або обрання та зупинення повноважень чи припинення повноважень (відкликання) членів виконавчого органу та наглядової ради;

3) прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію.

5. Статутами благодійних товариств та благодійних фондів до виключної компетенції загальних зборів учасників можуть бути віднесені також інші питання.

6. Якщо благодійне товариство або благодійний фонд має одного учасника, рішення, які повинні прийматися загальними зборами учасників такого благодійного товариства чи благодійного фонду, приймаються цим учасником одноосібно і оформлюються ним письмово у формі рішення".

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас, Олександре! У Вашої ситуації є багато варіантів вирішення. Проте, найефективнішим та швидким на сучасному етапі є участь в засіданні в режимі відеоконференції. Наприклад через систему EasyCon

https://easycon.com.ua/

Цю систему наприклад використовують суди України для дистанційного доступу учасників до судових засідань.

У деяких громадських та благодійних організацій, громадських спілок кількість членів/учасників налічує до 100 осіб. Погодьтесь, що зібрати всіх членів/учасників у одному приміщенні в один день та час для проведення засідання колегіального органу практично нереально. Хоча, навіть, якщо кількість членів/учасників усього 3 особи, все одно проведення офлайн засідань колегіальних органів не завжди є можливим та доцільним у цей непростий для всіх воєнний стан: люди роз’їхались по різним куточкам України та закордон, дехто живе практично весь час «в укритті», хтось працює «у полях» під обстрілами, хтось в лікарні, а хтось на фронті воює. Тому проведення онлайн формату засідань колегіальних органів – це ледве не єдиний реальний спосіб вийти із ситуації. Є і інші способи, наприклад, проведення заочного голосування чи прийняття рішення шляхом опитування, голосування представниками за довіреністю тощо.

На жаль чи на щастя, спеціальне законодавство України у галузі діяльності громадських об’єднань та/або благодійних організацій не закріплює вимоги щодо проведення загальних зборів.

Наприклад, Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 5 липня 2012 року № 5073-VI (надалі ЗУ № 5073) посилається на статут благодійної організації:

Стаття 20 ЗУ № 5073. Загальні збори учасників благодійних товариств та благодійних фондів «3. Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників, їх скликання та проведення, а також інші питання щодо здійснення загальними зборами учасників своїх повноважень як вищого органу управління благодійних товариств та благодійних фондів визначаються їх статутами.»

У силу того, що громадське об’єднання прирівняне до непідприємницького товариства, щоб розібратись у процедурі загальних зборів, треба звертатись до законодавства України, що регулює діяльність товариств.

У даному випадку, благодійні організації також по аналогії закону підпадають під регулювання даного законодавства України в частині проведення та оформлення засідань колегіальних органів.

Стаття 1 ЗУ № 4572 Поняття громадського об’єднання

«5. …Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.»

Тому відкриваємо Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII (надалі ЗУ № 2275).

Стаття 33 Закону № 2275. Проведення загальних зборів учасників «3. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно, чи із застосовуванням інших засобів електронної ідентифікації.»

Як бачимо, процедура проведення онлайн засідань колегіальних органів закріплена лише у ст. 33 ЗУ № 2275, а в інших нормативно – правових актах України взагалі практично нічого не сказано про цю процедуру.

Звертаю Вашу увагу, що наразі у більшості випадків при реєстрації нової громадської чи благодійної організації, громадської спілки, та/або проведення змін статуту діючої організації/спілки, реєстратор Вас ПОПРОСИТЬ вписати пункт щодо можливості проведення онлайн засідання. Хоча відмов на підставі відсутності тільки такого пункту я ще не бачила (лише як зауваження серед інших недоліків).

ОТЖЕ:

1) У протоколі посилаємось на вимоги нормативно правового акту та пункти статуту, які дозволяють проводити таку зустріч у форматі відеоконференції.

Також у протоколі обов’язково вказується назва системи/програми, із застосуванням якої проводилась онлайн зустріч. Стаття 33 ЗУ № 2275. Проведення загальних зборів учасників «3. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно, чи із застосовуванням інших засобів електронної ідентифікації.»

2) Навіть якщо засідання проводиться онлайн, все одно треба вказувати адресу в протоколі «за місцезнаходженням» організації/спілки. Дату та час у протоколі вказується відповідно до цього місцезнаходження організації. Це ніби Ви в Вашому офісі встановили комп’ютер із зумом/скайпом тощо.

При чому не треба вказувати окремо десь по тексту протоколу, що час та дата проведення засідання для когось із членів/учасників, які перебувають в інших країнах, відмінні від основної дати та часу. Ця зайва деталізація не потрібна. Якщо Ви проводили засідання за межами України, то вказується той день та час, які відповідають адресі проведення засідання.

Стаття 33 ЗУ № 2275. Проведення загальних зборів учасників «7. Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.»

3) Проводити засідання краще у тій із системі/програмі, яка дозволяє Вам скачати текст переписки, щоб прикріпити до протоколу, а за можливості і відео самого засідання. Це дозволить зафіксувати голоси поіменно, особливо тих, хто був проти запропонованого рішення на засіданні. Як бачите, законодавець закріплює вимогу щодо відкритого голосування, тому має бути чітко видно, хто за що голосував, особливо ті голоси, які були «проти». Бажано навіть у протоколі фіксувати репліки тих осіб, які були проти, бо часто саме ці особи звертаються в суд з метою оскарження прийнятого рішення.

Стаття 34 ЗУ № 2275. Прийняття рішень загальними зборами учасників з питань порядку денного «1. Рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.»

Тобто можна оформити таким чином:

ПРОТОКОЛ

№ ___ від ______

Адреса проведення засідання – /місцезнаходження організації/

Дата та час – – /дата та час за місцезнаходженням організації/

Програма, яка використовується для відеоконференції та переписки – /назва/, запис ведеться на ___ Члени/учасники організації присутні на відеоконференції:

Іванчук В.П. (можна в лапках вказати, що він знаходить, наприклад, у США), Силантьєв Д.А (можна написати, що фізично знаходиться за місцезнаходженням організації, в офісі) тощо. Виходить нічого немає складного у оформленні протоколу загальних зборів, що проводились онлайн?

На жаль, є складнощі. І виникають вони саме на етапі підписання такого протоколу.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (надалі ЗУ № 755) теж звертає увагу на підписи:

Стаття 15 ЗУ № 755 Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації

«6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству. Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами), якщо інше не передбачено законом. Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи (крім акціонерних товариств, громадських формувань та об’єднань співвласників багатоквартирного будинку) щодо зміни керівника юридичної особи у випадках, коли для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб, підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами, які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом юридичної особи.».

Стаття 33 ЗУ № 2275. Проведення загальних зборів учасників

«4. На загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа з числа учасників товариства або їх представників, якщо інше не передбачено статутом товариства. Протокол, що містить відомості про рішення про зміну керівника товариства, у разі якщо для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб, підписується учасниками (їх представниками), які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом товариства. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.»

Ось саме у підписах і «зарита собака». Як бачимо, усі вищевказані акти кажуть, що протокол має бути підписаний як мінімум головою/головуючим цих загальних зборів + секретарем. І цьому випадку ЗУ № 2275 не згадує про секретаря, але краще не ризикувати. Тобто на самому протоколі та на кожному додатку має бути внизу:

Голова/головуючий ___/___/

Секретар ___/___/

Із цієї причини краще цих людей обирати із тих, хто фізично знаходиться за місцезнаходженням організації та/або хоча в Україні, щоб можна було фізично ці документи підписати. Якщо ж усі люди за кордоном та/або далеко один від одного знаходяться та/або Ви не маєте можливості надіслати поштою документи на підпис, то можна підписати документи за допомогою Електронного цифрового підпису (ЕПЦ). Тоді у протоколі вказується, що підписання відбувається за допомогою ЕПЦ у програмі ___ відповідно до таких то норм діючого законодавства України та за наявності відповідних пунктів статуту Вашої організації.Хоча вищевказані нормативно – правові акти України кажуть тільки про 2 підписи – головуючого/голови та секретаря, але все таки краще готувати зразу реєстр присутніх на загальних зборах, де має кожен підписатись із тих, хто був на відеозв’язку.

Закон України «Про громадські об’єднання» від 22 березня 2012 року № 4572-VI (ЗУ № 4572) каже нам наступне щодо утворення громадського об’єднання, але ці вимоги застосовуються і при будь яких реєстраційних діях:

Стаття 9 ЗУ № 4572 Утворення та реєстрація громадського об’єднання

«3. Юридична особа приватного права бере участь в утворенні громадської спілки через свого керівника або іншого уповноваженого представника, який діє на підставі довіреності на вчинення дій щодо утворення громадської спілки…

7. Протокол установчих зборів підписується головуючим та секретарем зборів…

11. Невід’ємною частиною протоколу установчих зборів громадського об’єднання є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, в якому обов’язково зазначаються відомості:

1) щодо фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;

2) щодо юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.»

Також цей додаток до Протоколу можна підписати через ЕПЦ у системі/програмі, такій як Вчасно.

Чи можна підписати за іншу особу?

Ви можете підписати за іншу особу, якщо ця особа (фізична та/або юридична особа) видала Вам нотаріальну довіреність на відповідну дію.

У такому випадку Ви пишете Ваше ПІБ, ваші персональні дані, вказуєте, що Ви є представником такої то особи відповідно до такої довіреності. Копія довіреності додається до протоколу.

Звертаю увагу: довіреність має бути лише нотаріальна.

Звичайно, якщо Ви хочете просто підробити підпис іншої особи, то маєте пам’ятати про кримінальну відповідальність за такі дії.

Самі державні реєстратори не мають зразків підписів фізичних осіб та/або керівників юридичних осіб, тому, звісно, «на око» не зможуть виявити підробку.

АЛЕ якщо ця особа, підпис якої був підроблений, звернеться до правоохоронних органів та/або до суду, то зможе вимагати зупинення дії рішення/скасування рішення, яке було прийняте на підставі підроблення їх підпису в протоколі. І відповідно застосування кримінальної відповідальності щодо Вас за підробку підпису.

Тому, коли до Вас звертаються із проханням «ну підпиши», пам’ятайте по можливу відповідальність.

А також те, що неадекватних людей та/або шахраїв багато. Сьогодні людина скаже «підпиши за мене», а завтра почне Вас шантажувати цим.

Враховуючи непідприємницький статус благодійних організацій, як правило державні органи контролюють процес не так прискіпливо.

Якщо в ЄДРЮОФОП містяться дані про строк на який керівника було обрано - то краще повідомити про переобрання державного реєстратора. Якщо ні - то це не має принципового значення у разі, якщо того самого керівника переобрали на новий строк повноважень.

Текст консультації надано з використанням роз'яснення, підготовленого мною для проекту "Ти потрібен Україні" в червні 2023 року..

Доступ за посиланням. https://www.uny.org.ua/dopomoga/registration-actio...

Щасти Вам!

З повагою, адвокат Наталія Пономаренко

Додатково. У разі переобрання на посаду тієї самої особи, за практикою, повідомляти Реєстратора та вносити зміни до Реєстру самі реєстратори не радять. Сенсу в цьому особливого немає. Державні установи теж не вносять зміни.

Але якщо йти з точки зору формалізму, то моя позиція по питанню переобрання керівника наступна. За аналогією з виборами Президента України наприклад.

Якщо за тих чи інших причин в умовах воєнного стану немає змоги вирішити питання - повноваження керівника благодійної організації продовжуються автоматично.

Бажано, щоб це було прописано в Статуті. У разі якщо після закінчення строку повноважень керівника (назва посади), загальними зборами учасників з будь-яких причин не прийнято рішення про припинення його повноважень, повноваження керівника (назва посади) продовжуються до моменту прийняття рішення про його переобрання".

Нажаль у законодавчому регулюванні питань юридичних осіб приватного права не реалізовано принцип неперервності управління, але за логікою речей такий принцип має діяти. Бо комусь треба подавати звіти до податкової та ПФУ, інші документи. Дбати про збереження майна та активів юридичної особи тощо.

Але якщо в Статуті про це нічого немає, то не страшно.

Частина 3 статті 3 Закону України "Про громадські об'єднання" передбачає, принцип самоврядності громадського об'єднання, що передбачає право членів (учасників) самостійно здійснювати управління діяльністю відповідно до мети (цілей) громадського об'єднання, визначати напраямки діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів влади і місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків , визначених законом.

З повагою, адвокат Наталія Пономаренко

Пане ОЛЕКСАНДР! Вибачте, що не можу назвати Вас по імені та по батькові.

За останні 12 років серед клієнтів, яким я надавав юридичну підтримку було кілька десятків громадських організацій, 7 ТОВ, 4 благодійні фонди, ряд інших форм неприбуткових організацій. Як правило у них були близькі засновники, тож не лякайтесь цифрам. Серед них були і організації з кількасот та кількадесятмільйонними оборотами (в гривні). Керівники часто не змінювались протягом усього строку діяльності. В Реєстр зміни не вносили у зв'язку з переобранням. Просто оформлювали протокол про переобрання на новий 5-річний строк і все. Ні у контрагентів, ні у банків, ні у податкової, ні у інших органів питань щодо повноважень голови правління та директора фонду (часто в одній особі) - ніколи не виникало. При цьому один з фондів, який пропрацював з 2011 по 2020 рр. , ми успішно закрили, пройшовши без питань усі ліквідаційні перевірки.

Тож не переживайте надмірно за це питання. Наведеного оформлення шляхом участі через веб-засоби зв"язку - буде цілком достатньо. Як співав Святослав Вакарчук: "Все буде добре...!"

З повагою, юрист Ярослав Турчин (супровід громадських об'єднань та благодійних фондів з 2011 року).

Вітаю,

Дехто плутає магістратуру з другою вищою, дехто вважає, що без неї освіта не є вищою і вступати до магістратури треба обов’язково. Чи допоможе диплом магістра в кар’єрному зростанні і кому слід замислитись над його отриманням, розглянемо докладніше у нашій статті.

По суті, магістратура є початковим ступенем у науковій діяльності. Навіть якщо просто досліджувати етимологію слова “магістр”, це стає очевидним. У латинській мові слово “магістр” означає “начальник, голова, учитель”. Незважаючи на довгі роки існування людства, це поняття не зазнало змін і тому магістратура – це лише для тих, хто планує пов’язати життя з наукою, стати наставником для студентів. Магістратура потрібна далеко не всім, однак, перед людиною, яка має такий диплом, відкривається багато можливостей. Крім того, що можна закріпитися на кафедрі та писати дисертацію на здобуття наукового ступеня, можна ще й виїхати за кордон.

ЩО СОБОЮ ЯВЛЯЄ МАГІСТРАТУРА?

Магістратура - це наступна після «бакалавра» щабель в системі вищої освіти. Магістрам надається можливість отримати більш глибокі знання теорії пов'язаної зі спеціальністю, а також знайти певний рівень в науково-дослідній діяльності.

Вступ до магістратури можливо як на платній основі (контракт), так і безкоштовно (бюджетні місця). Варто відзначити, що з кожним роком кількість бюджетних місць зменшується, а вартість платного місця збільшується. Ціна за навчання на магістратурі залежить від популярності і затребуваності спеціальності. Навчання на рівень «магістра» триватиме протягом 2-2,5 років.

Після закінчення навчання на рівні «бакалавр» вступити до магістратури можна або на свою спеціальність, або на спеціальність, безпосередньо пов'язану з тією, на яку раніше, проводилося навчання.

Навчання на магістратурі на увазі під собою наявність двох форм вивчення спеціальності:

• Денна форма навчання - студент присутній на всіх лекція, практичних і лабораторних роботах протягом семестру, а потім здає сесію.
• Заочна форма навчання - студент прослуховує всі лекції в прискореному режимі протягом декількох тижнів, всі практичні та лабораторні роботи він виконує в домашніх умовах, а потім все відразу здає викладачеві.ОСОБЛИВОСТІ ОТРИМАННЯ ДРУГОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ
• Дане освіту здобувають ті люди, які в процесі своєї професійної діяльності усвідомили, що хочуть реалізувати себе в зовсім іншій сфері. Для отримання цього виду освіти обов'язково має бути перша вища освіта.При вторинному вступі на здобуття вищої освіти, відсутні бюджетні місця, відповідно за навчання прийдется платити.