Чи є факт пожежі без акту про пожежу

Доброго дня, тут питання стоїть в іншому, що згоріло?, яке ви маєте до цього відношення.?

Відповідно до частини першої статті 194 КК України злочином визначається умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.

Безпосереднім об'єктом злочину є право власності.

Додатковими факультативними об'єктами можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров'я людини.

Предметом злочину може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме будь-якої форми власності, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК України як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна.

Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями, які полягають у знищенні, або пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

Знищення чужого майна – це доведення майна до повної непридатності, що унеможливлює його використання за призначенням і призводить до втрати спо­живчих властивостей та економічної цінності або до повного припинення існування (при цьому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені). Наприклад, це спалення будівлі чи споруди, загибель худоби, отруєння напоїв, розтрощення коштовної антикварної речі тощо. У окремих випадках майно може бути знищене без фізичного зіпсування (зокрема, у разі виливання бензину у каналізацію).

Пошкодження чужого майна – це дії, спрямовані на погіршення якості майна, обмеження можливості його використання за при­значенням, при якому споживчі властивості та економічна цінність втрачається не в повному обсязі, а частково. При цьому пошкоджене майно може бути відновлене і знову набу­ти повістю або частково втрачених корисних якостей для вико­ристання його за призначенням, однак для цього необхідні значні витрати коштів і часу. Знищення чи пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб (розбиття, розламування чи розрізання речі на шматки, дія на річ водою чи повітрям, повне чи часткове розчинення її у воді чи інших рідинах тощо).

Суспільно небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони злочину полягають у спричиненні знищенням чи пошкодженням чужого майна шкоди у великих розмірах (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення).

Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за частиною другою статті 194 КК України. Використання майна за його призначенням, що призвело до припинення його існування (наприклад, спалення палива), не може розглядатися як спосіб його знищення чи пошкодження, а тому не утворює складу розглядуваного злочину. За наявності для того підстав зазначені діяння можуть розглядатися як привласнення чи розтрата такого майна.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.

Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного (частина перша статті 194 КК України) або 14-річного (частина друга статті 194 КК України) віку.

Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, потребує додаткової кваліфікації за статтями 364 або 365 КК України.

Кваліфікуючі ознаки:

• заподіяння шкоди в особливо великих розмірах (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення)

Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на січень 2023 року 50% прожиткового мінімуму становить 1342 грн. Таким чином станом на січень 2023 року 1342х600 = 805 200 грн.);

• вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом;
• спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків (заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком особам або тілесного пошкодження середньої тяжкості двом чи більше особам). Форма вини у даному випадку стосовно наслідків необережна.

Такі елементи складу як мотив і мета не є обов'язковими ознаками цього злочину, але їх встановлення є важливим в плані відмежування його від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватись знищенням чи пошкодженням чужого майна. Це, зокрема, стосується таких злочинів, як диверсія (стаття 113 КК України), вимагання (стаття189 КК України), терористичний акт (стаття 258 КК України), масові заворушення (стаття 294 КК України).

1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах -карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально небезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

• Постанова Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі № 536/621/16-к (обов'язковою характеристикою злочину, передбаченого частиною другою статті 194 КК України, є не наслідки (шкода у великих розмірах), а саме діяння (спосіб вчинення), оскільки воно в цьому випадку має більшу суспільну небезпеку порівняно зі шкодою у великих розмірах).

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A3%D0%B...

Доброго дня, Едуарде!

Згідно пункту 5 Постанови КМУ від 26 грудня 2003 р. № 2030 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 р. № 313) про "Порядок обліку пожеж та їх наслідків"

"Документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу (далі - акт) за формою згідно з додатком 1. Акт складається представником центрального органу виконавчої влади або його територіального органу, іншого державного органу, що веде облік пожеж відповідно до пункту 6 цього Порядку, на місці пожежі не пізніше 24 годин із моменту ліквідації пожежі чи подання письмової заяви та підписується комісією, до складу якої входить не менше трьох осіб, зокрема представник центрального органу виконавчої влади або його територіального органу, іншого державного органу, що веде облік пожеж, власник об’єкта (постраждалий) або його представник та свідок або поліцейський. До акта вносяться дані, встановлені за результатами огляду місця пожежі. Внесення змін і доповнень до акта не допускається.

Під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану, після закінчення воєнних (бойових) дій та повернення контролю держави чи встановлення контролю міжнародними організаціями (МАГАТЕ, ООН, ОБСЄ) над раніше окупованими територіями допускається складання акта впродовж місяця з моменту повідомлення про пожежу чи подання відповідної письмової заяви. До складу зазначеної комісії допускається не включати власника об’єкта (постраждалого) або його представника за умови його відсутності (евакуація з району воєнних (бойових) дій чи території, де введено правовий режим воєнного або надзвичайного стану, загибель або отримання тілесних ушкоджень тощо).".

Також у пункті 14 наведенного вище порядку зазначено що:

"Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання, інші юридичні та фізичні особи зобов’язані впродовж 10 діб із моменту ліквідації пожежі подавати територіальному органу ДСНС документи (довідки, витяги, письмові заяви тощо) про суму прямих та побічних збитків, завданих пожежею, та суму врятованих матеріальних цінностей.

Під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану, після закінчення воєнних (бойових) дій та повернення контролю держави чи встановлення контролю міжнародними організаціями (МАГАТЕ, ООН, ОБСЄ) над раніше окупованими територіями строк подання зазначених документів допускається збільшувати до 30 діб із моменту ліквідації пожежі".

Тобто в даному випадку, якщо дана територія, де сталася пожежа, контролювалась державою, то строк складання та подання акту пожежі був порушений.

З іншого боку, якщо є ознаки кримінального правопорушення, передбачено ст. 194 ККУ, а саме:

"1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, -

карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років".

то в цьому випадку згаданий акт не потрібен, й досудове розслідування може відбуватись і без нього. Натомість слідчим буде призначено відповідні судові експертизи, які встановлять причини пожежі, вінуватців та розмір нанесеної шкоди.

З повагою, адвокат Айвазян.

Дякую. А скажіть, якщо пожежно-технічна експертиза проводилась експертом без виїзду на місце події? Чи вважається вона доказом у суді

• Як таке може бути? Звичайно така експертиза не може бути доказом в суді і можна клопотати про проведення повторної пожежно-технічної експертизи.