наклеп на лікаря через лікарняний

Доброго дня, сімейний лікар може продовжити лікарняний, який видали в лікарні (наприклад, якщо людина після операції повертається додому, але за станом здоров'я ще не може виходити на роботу.

Вітаю Вас!

Чи належить діагноз "перелом грудини" до повноважень невролога чи все таки більше травматолога? Ось ключове питання, оскільки відповідно до законодавства внесення інформації до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я здійснюється лікуючим лікарем. Який лікар тут повинен бути лікуючим? Я схиляюся до того, що все таки травматолог.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

01.06.2021 № 1066

Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність

5. Формування медичних висновків в Реєстрі ідентифікованим пацієнтам здійснюється лікуючим лікарем суб’єкта господарювання (далі - лікуючим лікарем) при пред’явленні паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу непрацездатного, відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», і не може бути платною послугою в суб’єктів господарювання незалежно від форми власності.

Формування медичних висновків у Реєстрі здійснюється лише у випадках наявності в Реєстрі пацієнтів відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків або відмітки про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків для пацієнта та/або непрацездатної особи, які досягли 14 років.

Формування медичних висновків у Реєстрі неідентифікованим пацієнтам здійснюється без пред’явлення документа в порядку, визначеному в пункті 2 розділу IV цього Порядку.

Всього доброго! З повагою!

Доброго дня!

Медичні заклади незалежно від форм власності — приватні, державні чи комунальні — мають право видавати листки непрацездатності. Про це йде мова у пп. 1.4.5 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, наказ МОЗ від 13.11.2001 р. № 455. Нею права видавати листки непрацездатності наділено:

• лікуючих лікарів закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності;
• лікарів, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізособи-підприємці (ФОП).

Однак слід врахувати декілька важливих деталей:

• електронний лікарняний формується на основі медичного висновку з електронної системи охорони здоров’я;
• медичний висновок може сформувати лише лікуючий лікар (абз. 2 п. 2 розділу І Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затверджений наказом МОЗ від 01.06.2021 р. № 1066, далі – Порядок № 1066);
• лікуючий лікар – лікар закладу охорони здоров'я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування.(абз. 1 ст. 34 Закону “Про основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.1992 р. № 2801).

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності.

Законодавство не забороняє, щоб листок непрацездатності відкривав один лікар, а закривав інший.

Тому, на підставі медичного висновку невропатолог або травмолог повинні були продовжити лікарняний.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

А якщо завідуюча поліклініки звинувачує невролога ,то як тоді бути?

ВІТАЮ ВАС, пані ЛАНА!

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності (абзац 1 пункту 1.7 розділу 1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом МОЗ України від 13.11.2001 № 455 (в редакції від 07.09.2021).

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01#Text

Листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього (пункт 1.8 розділу 1 Інструкції).

Відповідно до пункту 2.2 розділу 2 Інструкції, При втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 15 календарних днів.

Якщо непрацездатність триває понад 15 календарних днів, продовження листка непрацездатності до 30 днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення, а надалі - ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.

В окремих випадках, коли захворювання вимагає тривалого лікування, наприклад у разі важких травм та туберкульозу періодичність оглядів ЛКК з продовженням листка непрацездатності може бути не рідше 1 разу на 20 днів залежно від тяжкості перебігу захворювання.

Згідно з пунктом 2.9. розділу 2 Інструкції У разі лікування в стаціонарі листок непрацездатності видається лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення за весь період стаціонарного лікування. У разі потреби продовження лікування в амбулаторних умовах листок непрацездатності може бути продовжено на термін до 3 календарних днів з обов'язковим обгрунтуванням у медичній карті стаціонарного хворого та витягу з неї.

ОТЖЕ, враховуючи приписи інструкції, листок непрацездатності у разі захворювання, яке підлягає лікуванню ПРОФІЛЬНИМ СПЕЦІАЛІСТОМ або в УМОВАХ СТАЦІОНАРУ - продовжуються після відкриття лікарем-терапевтом (дільничним, сімейним лікарем) - таким лікуючим лікарем - профільним спеціалістом, відповідно до ДІАГНОЗУ.

У разі видачі / продовження лікарняного з діагнозом, що не віднесена до компетенції (спеціалізації) такого лікуючого лікаря, можуть виникнути питання корупційного характеру отримання листка непрацездатності хворим...

ТОМУ, враховуючи діагноз "перелом грудини", наскільки мені дозволяють знання в галузі медицини за двома вищими освітами з курсів "Фізіологія, валеологія та основи медицини", "Судова медицина та психіатрія", а токож ті знання, які мені передав мій дідусь, який більше 20 років займав посаду головного торакального хірурга України (світла йому пам"ять), то данний діагноз аж ніяк не відноситься до компетенції лікаря - невропатолога, а до компетенції лікаря-травматолога, а у випадку виявлення травм, що можуть свідчити про наявність загрози життю чи пошкодженню органів - лікаря - торакального хірурга в умовах відповідного стаціонару.

Якщо такі особи не здійснювали лікування пацієнта, то "лікарняний" мав продовжувати сімейний лікар (лікар-терапевт), який і здійснив направлення пацієнта до відповідних профільних спеціалістів і у такому випадку фактично виступав "лікуючим лікарем" в розумінні Інструкції.

Зокрема, можна також врахувати з цієї проблематики методичне видання:

ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ТРАВМ ГРУДНОЇ КЛІТКИ (методичний посібник для лікарів) / Державна установа “Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України”. - Київ, 2015.

http://www.ifp.kiev.ua/ftp1/metoddoc/mr_1_2015.pdf

А також

УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТРАВМА ОРГАНІВ ГРУДНОЇ КЛІТКИ – ПНЕВМОТОРАКС, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України 21.06.2016 № 612 та внесений в РЕЄСТР медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги

https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/...

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Додатково до моєї відповіді.

ВІдповідно до статті 34 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я",

Лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров'я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування.

Лікуючим лікарем при наданні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів є лікар фізичної та реабілітаційної медицини, який працює у реабілітаційному закладі, відділенні, підрозділі, або лікар фізичної та реабілітаційної медицини, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і надає реабілітаційну допомогу пацієнтові.

Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.

Лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я, за умови, що це не загрожуватиме життю пацієнта і здоров’ю населення.

Лікар не несе відповідальності за здоров’я особи в разі відмови останньої від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

Граничні нормативи навантаження медичних працівників затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Відповідно до статті 34-1 Закону, Первинна медична допомога - це медична допомога, що передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому спеціалізованої медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, спеціалізованої медичної допомоги.

Первинну медичну допомогу надають лікарі загальної практики - сімейні лікарі, лікарі інших спеціальностей, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, та інші медичні працівники, які працюють під їх керівництвом.

Пацієнт має право обирати лікаря, який надає первинну медичну допомогу, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Згідно зі статтею 34-2 Закону, Спеціалізована медична допомога - медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації (крім лікарів загальної практики - сімейних лікарів) у плановому порядку або в екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування та профілактики хвороб, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних (під час вагітності та пологів) станів, у тому числі із застосуванням високотехнологічного обладнання та/або високоспеціалізованих медичних процедур високої складності; направлення пацієнта відповідно до медичних показань для надання спеціалізованої медичної допомоги з іншої спеціалізації.

Лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги є лікар закладу охорони здоров’я, у якому надається така допомога, або лікар, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець, які отримали підготовку за відповідною спеціальністю (крім спеціальності "загальна практика - сімейна медицина").

Лікуючого лікаря з надання спеціалізованої медичної допомоги в закладі охорони здоров’я, що забезпечує надання такої допомоги, визначає керівник цього закладу або уповноважена на прийняття відповідних рішень особа. Порядок визначення лікуючого лікаря встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Спеціалізована медична допомога надається відповідно до медичних показань за направленням лікуючого лікаря з надання первинної медичної допомоги або лікуючого лікаря закладу охорони здоров’я, що забезпечує надання спеціалізованої медичної допомоги.

Без направлення спеціалізована медична допомога відповідно до медичних показань надається безоплатно закладами охорони здоров’я, з якими укладено договори про медичне обслуговування населення, пацієнтам, які звернулися до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, та пацієнтам із хронічними захворюваннями, які перебувають на диспансерному обліку в цьому закладі охорони здоров’я.

Без направлення спеціалізована медична допомога відповідно до медичних показань також надається безоплатно в закладах охорони здоров’я, що забезпечують надання спеціалізованої допомоги, пацієнтам, які перебувають у невідкладному стані.

Порядок направлення пацієнтів відповідно до медичних показань до закладів охорони здоров’я, що забезпечують надання спеціалізованої медичної допомоги, а також порядок надання такої допомоги визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

ПОРЯДОК визначення лікуючого лікаря з надання спеціалізованої медичної допомоги затверджений Наказом МОЗ України від 23.12.2022 № 2334 (ЦЕЙ ПОРЯДОК НЕ ПОШИРЮЄТЬСЯ НА ДОПОМОГУ, ЩО НАДАЮТЬ В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0235-23#Text

Порядок направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я та фізичних осіб - підприємців, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та надають медичну допомогу відповідного виду, затверджений наказом МОЗ України від 28 лютого 2020 року № 586.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0235-20#Text

Ініціатор направлення - лікар, який надає первинну медичну допомогу і про вибір якого пацієнтом подана відповідна декларація згідно із законодавством (далі - лікар ПМД) чи інший лікуючий лікар пацієнта, який приймає рішення про направлення;

Направлення - скерування пацієнта ініціатором направлення з метою надання пацієнтові медичної допомоги, яку ініціатор направлення не може або не повинен надавати пацієнту, а також замовлення лабораторних та інструментальних досліджень.

Ініціатор направлення зобов’язаний:

1) роз’яснити та переконатися, що пацієнту зрозумілі мета направлення, підстави, ризики та очікувані результати від отримання пацієнтом послуг за направленням;

2) повідомити пацієнту про строк дії направлення, який встановлюється з урахуванням стану пацієнта та галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я і не має становити більше одного календарного року, та про можливості отримання медичних послуг за направленням у суб’єктів господарювання, які надають такі послуги, в тому числі за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення;

3) надати можливість пацієнту ставити будь-які питання щодо направлення та надати відповіді на такі питання.

Після внесення запису про направлення до системи пацієнту повідомляється номер запису про направлення в системі технічними засобами електронних комунікацій. На вимогу пацієнта ініціатор направлення повинен надати йому копію запису про направлення або номер запису про направлення в системі у паперовій або електронній формі.

Медичні послуги за направленням не надаються у випадках, якщо:

1) суб’єкт господарювання не має права або можливості надавати відповідні послуги згідно із законодавством та ліцензією на право провадження господарської діяльності з медичної практики;

2) пацієнт уже отримав послуги за цим направленням;

3) направлення є відкликаним ініціатором направлення;

4) закінчився строк дії направлення;

5) під час попереднього огляду пацієнта лікар встановив, що пацієнт не потребує надання медичних послуг за направленням або має медичні протипоказання до таких послуг;

6) пацієнт не надає згоду на медичне втручання для отримання послуги за направленням, крім випадків, коли відповідно до закону така згода не вимагається;

7) пацієнт не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку суб’єкта господарювання, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров’ю населення.

З повагою, юрист Ярослав Турчин

То я так розумію з невролога там просто знущаються,роблять крайнім,як тоді неврологу себе захистити?