Определение места жительства детей

Вітаю Вас!

Не хвилюйтеся, нічого він Вам не зробить, жодні звернення до поліції не допоможуть. Це просто шантаж чистої води. У адвоката є цілком законний спосіб отримання того чи іншого документу - подання до суду клопотання про його витребування у особи, яка ним володіє.

Повідомте, що у випадку продовження такого тиску Ви будете вимушені самі звернутися до правоохоронних органів або до суду, а також до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою щодо порушення адвокатом адвокатської етики.

Успіхів. З повагою!

Доброго дня, Ірина!

Адвокат не має права вимагати у Вас свідоцтво про шлюб. Те, що він погрожує Вам розшуком і поданням в поліцію - просто шантаж у надії на те, що Ви повірете в це і надасте йому бажану інформацію. Доречи, за такі погрози адвокат може бути позбавлений ліцензії. Для того Вам треба звернутись в Раду адвокатів відповідної області, членом якої він є.

Для того аби отримати будь яку інформацію щодо особи адвокат повинен зробити адвокатський запит.

Адвокатський запит — письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту (частина перша статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон).

Адвокат має право звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень положень законодавства.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Випадки, коли отримувачі запитів мають право або зобов’язані відмовити у наданні інформації, оскільки вона належить до інформації з обмеженим доступом, передбачені окремими спеціальними законами, наприклад, «Про державну таємницю», «Про банки і банківську діяльність», «Про захист персональних даних», Кримінальним процесуальним кодексом України тощо. Особливо, з прийняттям останнього закону, адвокати доволі часто у відповідь на поданий запит отримують відмову у наданні необхідної інформації через її конфіденційність та обмежений режим доступу до неї.

Інформація з обмеженим доступом – це конфіденційна, таємна та службова інформація (частина перша статті 21 Закону України «Про інформацію»).

До конфіденційної інформації про фізичну особу слід відносити інформацію про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адресу, дату і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові й немайнові відносини цієї особи з іншими особами (зокрема, з членами сім’ї), а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються в побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, – за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка обіймає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування.

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Адвокатський_запит#:~:text=Адвокат%20має%20право%20звертатися%20з,і%20роз%27яснень%20положень%20законодавства.

Отже, витребувати відповідну інформацію навіть за умови подання адвокатського запиту до РАЦСу адвокат Вашого колишнього чоловіка не зможе, оскільки вона є конфідеційною.

Тому, єдиний варіант для нього - це подання клопотання до суду про витребування доказів. Лише у випадку винесення судом відповідної ухвали Ви повинні будете надати саме суду, а не адвокату, інформацію щодо Вашого сідоцтва про шлюб.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, ви не забов'язані виконувати вимоги адвоката, якщо ви не бажаєте надавати будь-який документ, це ваше право.

Також ви можете підтвердити це подавши клопотання про погодження з вимогами позову і проханням задовільнити їх в повному обсязі. Цього буде ціклком достатньо.

На рахунок поліції не хвилюйтеся, це психологічний тиск.

Якщо у вас є докази ви маєте право подати заяву до поліції про шантаж а також скаргу на НААУ.

Доброго дня!

Ви маєте право не надавати документи. Тому Вам нічого не загрожує.

Дії адвоката протиправні, адже адвокат не має права отримувати за адвокатськими запитами конфіденційну інформацію та документи (копії), які містять конфіденційну інформацію про фізичну особу, інтереси якої він не представляє.

Згідно статті 25 ЗУ "Правила адвокатської етики!

Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Наступного разу зафіксуйте тиск адвоката (запишіть розмову) та подавайте скаргу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону або заяву до поліції про шантаж (погрози)

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, шановна Ірина! Ви маєте повне право не давати жодні персональні дані про себе будь-кому та вимагати поваги до Вашого особистого життя та захищати Ваші персональні дані. Якщо така особа подасть Вас в розшук, будучі освідомленою про те, що Ви не пропали і у Вас будуть докази про це - то таку особу можна притягнути до кримінальної відповідальності. Власне як і адвоката до дисциплінарної відповідальності за недбросовісну поведінку та надання консультацій, які сприяють порушенню закону та (або) вчиненню злочину.

Бачу три варіанти вирішення Вашого питання.

Варіант 1. В залежності від країни проживання (Україна, країни ЄС тощо), Ви можете отримати витяг про зміну прізвища у ДРАЦСі.

Варіант 2. Замалювати (знеособити) персональні дані в документі (свідоцтві про шлюб), дозвіл на розповсюдження яких Вам не надава Ваш новий чоловік. Тобто ніхто не може заборонити знеособити дані Вашого нового чоловіка, бо вони не стосуються ні предмету спору, ні сторін, які прийматимуть участь у такому спорі.

Варіант 3. Взагалі не надавати ніякі документи і попередити Вашого колишнього та його адвоката про юридичні наслідки спроб протиправних дій щодо Вас. Якщо адвокат вашого колишнього фахівець - він має розуміти, що Ваші нові Ваші дані не потрібні для надання правничої допомоги з встановлення місця проживання дітей разом з батьком. Отриманню Заочного рішення суду це жодним чином не заважає. В крайньому випадку - адвокатський запит в поміч.

Хоча я розумію наміри Вашого колишнього чоловіка. Він планує отримати рішення суду, яке дасть йому змогу уникнути мобілізації як особі, що самостійно виховує дитину. Саме для цього адвокат мабуть йому радить і в розшук Вас подати, бо саме по собі визначення місця проживання з батьком дітей не свідчить про самостійне їх виховання. Для цього потрібна або довідка про борг по аліментам, або свідоцтво про смерть другого з батьків, або дійсно докази розшуку особи як такої, місце перебування якої невідоме.

В будь-якому разі Ваші нові персональні дані і документи їм нічого не дадуть, якщо Ви полишили Україну і не проходили процедуру оформлення документів на виїзд для постійного місця проживання (ПМП) через Міграційну слжубу або ЗПМП (залишення на постійне місце проживання через Консульство України).

Подібні дії мого колеги є непрофесійними і навіть на межі злочину. Тому щиро прошу вибачення за подібні дії від адвоката Укарїни, нажаль до асоціації приєдналися різні люди, деякі з яких не усвідомлюють, що таке права людини, адвокатська етика, стандарти професії. Багато хто колишні правоохоронці та прокурори, які звикли подібним чином діяти з людьми.

В будь-якому разі це неправомірно і Вам нічим не загрожує. Спробуйте збегети про всяк випадок докази подібних дій адвоката або записати їх на диктофон, якщо погрози мають місце по телефону.

Щоб притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності треба подати скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону в якому адвокат здійснює свою діяльність.

Ці дані можна визначити за ПІБ адвоката шляхом пошуку в Єдиному реєстрі адвокатів України https://erau.unba.org.ua/

Вимоги Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до процедури дисциплінарного провадження, що здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за скаргами, які містять відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, деталізуються у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженому рішенням РАУ від 30.08.2014 №120 із доповненнями, внесеними рішенням Ради адвокатів України № 64 від 03 липня 2021 року.

Згідно із Положенням, скарга до КДКА подається у письмовій формі (п. 14.1). Вона підписується особою, яка її подає або представником.

Нажаль скарга на адвоката є платним задоволенням.

Заявник (скаржник) має право на відшкодування витрат, понесених за організаційно-технічне забезпечення розгляду його заяви (скарги), у разі притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за рахунок адвоката, стосовно якого прийнято відповідне рішення.

Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, подана за межами строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або така, що не містить відомостей про зміст дисциплінарного проступку адвоката, без викладу обставин, якими обґрунтовуються вимоги заявника (скаржника) та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, повертається заявникові (скаржникові) з відповідними роз’ясненнями, не пізніше десяти днів від моменту її надходження (п. 15).

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.(п. 16).

Частину четверту статті 23 Закону України "Про інформацію" треба розуміти так, що забороняється не лише збирання, а й зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав та свобод людини. До конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).

(пункт 1 резолютивної частини)

Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України "Про інформацію" та статті 12 Закону України "Про прокуратуру" (справа К.Г.Устименка) від 30 жовтня 1997 року № 5-зп/1997

Системний аналіз положень частин першої, другої статті 24, частини першої статті 32 Конституції України дає підстави Конституційному Суду України вважати, що реалізація права на недоторканність особистого і сімейного життя гарантується кожній особі незалежно від статі, політичних, майнових, соціальних, мовних чи інших ознак, а також статусу публічної особи, зокрема державного службовця, державного чи громадського діяча, який відіграє певну роль у політичній, економічній, соціальній, культурній або іншій сфері державного та суспільного життя. … Таким чином, Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції України, вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) – це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

(абзаци третій, п’ятий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012

Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що перелік даних про особу, які визнаються як конфіденційна інформація, не є вичерпним.

(абзац шостий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012

Положення частини другої статті 32 Основного Закону України передбачають вичерпні підстави можливого правомірного втручання в особисте та сімейне життя особи (в тому числі й тієї, яка займає посаду, пов’язану з функціями держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім’ї). Такими підставами є: згода особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації стосовно неї, а також, у разі відсутності такої згоди, випадки, визначені законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Даючи офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 32 Конституції України у системному зв’язку з частиною другою статті 34 цієї Конституції, Конституційний Суд України дійшов висновку, що збирання, зберігання, використання та поширення державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням в її особисте та сімейне життя, яке допускається винятково у визначених законом випадках і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

(абзаци третій, четвертий пункту 5 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012

Отже, аналіз положень частин першої, другої статті 32 Конституції України, юридичних позицій Конституційного Суду України дає підстави для висновку, що втручання у конституційне право особи на приватне і сімейне життя шляхом збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди допускається, якщо воно передбачене законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Таке втручання вважатиметься законним у разі наявності підстави в національному законі, а також за умови, що такий закон відповідатиме принципу верховенства права, закріпленому в частині першій статті 8 Конституції України.

(абзац шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень абзацу першого пункту 40 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України від 11 жовтня 2018 року № 7-р/2018

В будь-якому разі Вам нічого окрім можливого звернення за аліментами збоку колишнього чоловіка - не загрожує. Адже ми не можемо ніколи знати дійсних мотивів інших людей. Тож можете сміливо ігнорувати погрози його так би мовити "адвоката".

З повагою, адвокат Наталія Пономаренко