Про наявність чи відсутність конфлікту інтересів?

Доброго дня, так є конфліктом інтересів.

Відповідальність за вчинення дій, прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів

Загальні засади відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення визначені у частині першій статті 65-1 Закону, якою передбачено, що за їх вчинення особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

При цьому, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів відноситься до порушень, пов'язаних із корупцією, за яке законом встановлено такі види відповідальності:

дисциплінарну відповідальність за:

1. неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів (може застосовуватися в залежності від конкретних обставин вчинення проступку та ступені вини особи);
2. неповідомлення про реальний конфлікт інтересів та/або вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, за умови, що судом на особу не накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності (застосовується обов'язково) (ч.2 статті 65-1 Закону)

цивільно-правову відповідальність за:

• вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди відповідно до Цивільного кодексу України).

адміністративну відповідальність за:

1. неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (штраф від 1 700 до 3 400 гривень, а в разі застосування положень частини п'ятої статті 30 КУпАП, то додатково із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від шести місяців до одного року) (ч.1 статті 172-7 КУпАП);
2. вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (штраф від 3 400 до 6 800 гривень, а в разі застосування положень частини п'ятої статті 30 КУпАП, то додатково із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від шести місяців до одного року) (ч.2. статті 172-7 КУпАП);
3. за будь-яку із вищевказаних дій, вчинену особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення (штраф від 6 800 до 13 600 гривень з (обов'язковим) позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік) (ч.3.статті 172-7 КУпАП).

В аспекті кримінальної відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів важливо пам'ятати, що у випадках, коли приватний інтерес фактично призвів до прийняття правомірних або неправомірних рішень, а так само до вчинення правомірних чи неправомірних діянь, вони можуть розглядатися з точки зору наявності ознак таких корупційних злочинів як «Зловживання владою або службовим становищем» (стаття 364 Кримінального кодексу України), «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» (стаття 368 Кримінального кодексу України) тощо, а не лише як «конфлікт інтересів».

Закон України "Про запобігання корупції" виокремлює два види конфлікту інтересів:

• Потенційний конфлікт інтересів – у особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
• Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Такий інтерес може зумовлюватись особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також іншими обставинами.

Невід’ємною складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень.

Приватний інтерес здатний впливати на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації дискреційних службових чи представницьких повноважень.

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого – особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов’язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Закон "Про запобігання корупції" визначає, що певні особи зобов’язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника. У випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі вона повідомляє Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, дякий може звільнити чи ініціювати звільнення працівника з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність цього працівника конфлікту інтересів, ухвалює рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів та порядок їх застосування визначені в статтях 29–34 закону "Про запобігання корупції".

Якщо Національне агентство одержало від особи, яка перебуває на посаді, що не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, повідомлення про наявність у неї конфлікту інтересів, упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів

Вітаю Вас!

Керівник відділу освіти має в своєму підпорядкуванні школи та садочки, в одному із них працює директором ОСОБА 1. Керівник ВО уклав договір про постачання продуктів харчування з ФОП, який є близький родич ОСОБИ 1. Чи можуть ОСОБУ 1 притягнути до адм./крим. відповідальності за конфлікт інтересів?

Складно відповісти точно. Наявність або відсутність конфілкту інтересів у діях особи можуть засвідчувати працівники НАЗК, а визнавати особу винною - тільки суд.

У цій ситуації все залежить від наявності або відсутності приватного інтересу, тобто майнового або немайного інтересу особи. Якщо такого інтересу керівник ВО не мав у момент укладення договору про постачання продуктів, ніякого конфлікту інтересів не могло бути. Все ж схиляюся до відсутності у даній ситуації конфлікту інтересів у діях начальника ВО, оскільки ніякого зв'язку між начальником та ФОП у даній ситуації немає.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про запобігання корупції

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

...

близькі особи - члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта.

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

З повагою!

Відповідальність

Неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів -

• тягне за собою накладення штрафу від ста (1 700 грн) до двохсот (3 400 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів -

• тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот (3 400 грн) до чотирьохсот (6 800 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, зазначені вище, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

• тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот (6 800 грн) до восьмисот (13 600 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік (ст. 1727 Кодексу законів про адміністративні правопорушення).

Примітка.1. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".2. У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Шляхи вирішення для урегулювання питання усунення конфлікту інтересів

Згідно статті 29 Закону України "Про запобігання корупції", зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:

• усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
• застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
• обмеження доступу особи до певної інформації;
• перегляду обсягу службових повноважень особи;
• переведення особи на іншу посаду;
• звільнення особи.

Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції ", у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.Файл:Зразок повідомлення про реальнийпотенційний конфлікт інтересів.odt

Доброго дня, Марія!

Скорше за все, конфлікт інтересів в даному випадку відсутній.

Для розуміння моєї позиції, давайте розглянемо усі, передбачені українським законодавством варіанти конфлікту інтересів, починаючи з їх визначення.

Взагалі конфлікт інтересів - це конфлікт між публічно-правовими обов'язками і приватними інтересами державної посадової особи, за якого її приватні інтереси, котрі випливають з її положення як приватної особи, здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією державною посадовою особою її офіційних обов'язків або функцій.

Існує так званий потенційний конфлікт інтересів, тобто наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (ст.1 Закону України «Про запобігання корупції»).

Крім того, ми можемо говорити про реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (ст.1 Закону України «Про запобігання корупції»).

Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Такий інтерес може зумовлюватись особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також іншими обставинами.

Невід’ємною складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень.

Приватний інтерес здатний впливати на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації дискреційних службових чи представницьких повноважень.

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого – особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов’язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Закон "Про запобігання корупції" визначає, що певні особи зобов’язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника. У випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі вона повідомляє Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, дякий може звільнити чи ініціювати звільнення працівника з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність цього працівника конфлікту інтересів, ухвалює рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів та порядок їх застосування визначені в статтях 29–34 закону "Про запобігання корупції".

https://nazk.gov.ua/uk/pokaznyky-diyalnosti-departamentu/#:~:text=Реальний%20конфлікт%20інтересів%20–%20суперечність%20між,під%20час%20виконання%20зазначених%20повноважень.

Оскільки керівник ВО, уклав угоду з ФОП, який є родичем директора школи, не має жодного родинного відношення ані до згаданого директора школи (окрім підпорядкування), ані до фізичної особи, яка представляє сторону ФОП, то його дії цілком відповідають чинному законодавству і в цілому не суперечать вимогам Закону України "Про запобігання корупції".

Отже ніякої відповідальності в даному випадку бути не може за визначенням.

Хібо що в діях керівника ВО буде інакший склад правопорушення, не пов'язаний прямо з конфліктом інтересів. Але то зовсім інша історія, яка до Вашого питання відношення не має.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

Чи можуть ОСОБУ 1 притягнути до адм./крим. відповідальності за конфлікт інтересів? - ні, у даному випадку взагалі відсутній конфлікт інтересів та відповідно склад правопорушення. Оскільки замовником виступає керівник ВО, а не директор ОСОБА 1.

Визначення «конфлікту інтересів» наводить абзац 2 частини 5 статті 11 Закону № 922:

Конфлікт інтересів — для цілей цього Закону вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі).

Тобто, конфлікт інтересів виникає за таких умов:

• є особа, що проводить закупівлі або може вплинути на їхній результат;
• така особа має приватний інтерес;
• проведення закупівлі може або вже викликає суперечності між приватним інтересом та службовими чи представницькими повноваженнями такої особи;
• така ситуація впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення закупівлі службовою особою.

Водночас, що таке «приватний інтерес», визначає частина 1 статті 1 Закону № 1700. Дефініція не є вичерпною (тобто, окрім перелічених у Законі випадків, можуть бути і додаткові), але зміст зводиться до такого.

У випадку, коли особа, що має певні службові/представницькі повноваження, може отримати певні майнові вигоди (отримання певного матеріального зиску), або не майнову користь (допомога родині, друзям, тощо), можна говорити про наявність приватного інтересу.

Щодо суперечки між приватним інтересом та службовими/представницькими повноваженнями. Особа може спокуситися на отримання певних переваг/майна та використати своє становище, тобто ухвалити рішення (вчинити дію/бездіяльність), яке принесе більше користі лише такій особі, ніж замовнику, тобто державі загалом. Тож діє так звана «презумпція винуватості» щодо такої особи.

Закон № 922 вимагає, щоб призначення уповноваженої особи не створювало конфлікту між інтересами замовника й учасника чи між інтересами учасників закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі.

Частина 1 статті 1 Закону № 1700 вказує, що потенційний конфлікт інтересів — наявність в особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові/представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість ухвалення нею рішень (у т.ч. вчинення дії чи бездіяльності) під час виконання нею повноважень.

А реальний конфлікт інтересів за частиною 1 статті 1 Закону № 1700 — це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими/представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість ухвалення рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Тобто у першому випадку обставини, що можуть спричинити конфлікт інтересів (сумніви щодо неупередженості) є теоретичними, а у випадку реального конфлікту інтересів можна казати про те, що механізм ухвалення рішень уже запустили. Оскільки легше зрозуміти це на прикладах, перейдімо до наступного розділу.

Приклади конфлікту інтересів:

Потенційний конфлікт інтересів може полягати у такому. Є замовник, який має потребу в закупівлі продуктів харчування у певному регіоні. Оскільки такі продукти швидко псуються, а їхня доставка може спричинити додаткові витрати, то найчастіше на тендер виходять місцеві постачальники.

У той же час особа, що виконує службові/представницькі повноваження від імені замовника, має частку в ТОВ, що є одним із таких учасників (або родичі/друзі такої особи мають таку частку, чи навіть друг такої особи є підприємцем, що може поставити відповідні ТМЦ тощо).

У такому випадку ще до того, як оголосили таку закупівлю (але під час визначення необхідності такої закупівлі), виникає потенційний конфлікт інтересів. Адже є теоретична ймовірність того, що уповноважена особа (або інша особа, що має вплив на хід закупівель) спокуситься зробити цілеспрямовані дії, щоб визнати переможцем того учасника, з яким у такої особи є зв’язки.

Приклад 1. Особа, що виконує службові/представницькі функції має сина, який є власником одного з учасників закупівель. У цьому випадку йдеться не лише про пов’язаність осіб, але і про конфлікт інтересів.

Приклад 2. Ще один приклад реального конфлікту інтересів. Директор замовника пішов у відпустку, а договір закупівлі підписав його заступник. Умовно назвемо його пан А. Пан А має дружні стосунки із паном В, який є кінцевим бенефіціарним власником товариства – переможця закупівель.

Як показує практика, є такі види відповідальності:

1) господарська, яку суд застосовує до замовника шляхом визнання договору закупівлі недійсним. А також в силу приписів статті 208 ГК все одержане за зобов'язанням можуть стягнути в дохід держави за рішенням суду;

2) адміністративна відповідальність через конфлікт інтересів застосовується до особи, що не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів (ст. 1727 КпАП). Тобто накладається штраф на відповідну особу. Слід враховувати, чи така особа підпадає під дію приписів пунктів. 1,2 частини 1 статті 3 Закону № 1700.

Способи запобігання конфлікту інтересів описує стаття 28 Закону № 1700. Так, особи, яких визначають пункти 1,2 частини 1 статті 3 цього Закону повинні:

• вживати заходів з метою недопущення виникнення реального/потенційного конфлікту інтересів;
• повідомляти відповідні органи (керівника/НАЗК) про наявність конфлікту інтересів;
• не ухвалювати рішень/вчиняти дій в умовах реального конфлікту інтересів;
• вжити заходів, щоб врегулювати конфлікт інтересів.

Пам’ятайте, що особи, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати своїх підлеглих (у будь-який спосіб) до ухвалення рішень, вчинення дій або бездіяльності, що суперечать законодавству, на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

За таких обставин замовникам варто прописати у відповідних посадових інструкціях, що особа, яка є відповідальною або впливає (у т.ч. керівник) на закупівлю, повинна обов’язково уникати конфлікту інтересів та повідомляти про його наявність.

Також особа, яка є представником замовника (у т.ч. керівник), коли передбачає, що у майбутньому може виникнути конфлікт інтересів, може позбутися свого майна. Наприклад, продати частку у товаристві. Якщо ж для такої особи є більш привабливим залишити таку частку, то вона буде змушена або звільнитися (це стосується керівника), або написати доповідну про те, що не може бути уповноваженою особою замовника через можливість конфлікту інтересів.

Якщо ж представник замовника не певен, чи є у нього конфлікт інтересів, він може звернутися до НАЗК за роз’ясненнями. Допоки не надійде роз’яснення, варто утриматися від будь-яких дій. Якщо ж закупівля є нагальною, тоді варто звернутися до керівництва та повідомити про можливість наявності конфлікту інтересів. А керівнику, у такому випадку, слід або піти у відпустку, або передоручити підписання договору іншому працівникові.

Отже, під час закупівель, потрібно враховувати «конфлікт інтересів»: якщо ігнорувати цю обставину, можна спричинити серйозні наслідки.

Успіхів!

Доброго дня, шановна Марія!

Якщо тендер (закупівлі) проводило управління освіти та оплачувало їх управління освіти через централізовану бухгалтерію, а школа є лише отримувачем замовлених послуг / товарів - то жодної корупції та конфлікту інтересів тут немає. Тим більше директор не приймав участь у тендерній процедурі як представник чи керівник замовника і не міг на неї впливати.

Із 19 квітня 2020 року замовники мають керуватися визначенням поняття «конфлікт інтересів», яке було інтегровано у Закон України "Про публічні закупівлі".

Для цілей цього Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text

З повагою, адвокат Наталія Пономаренко

ВІТАЮ ВАС, пані МАРІЯ!

Для того, щоб керівника управління освіти притягнути до відповідальності треба довести, що така особа здійснювала вплив / тиск на директора школи, який є самостійним суб"єктом як керівник юридичної особи, що заснована на комунальній власності. В іншому випадку, оскільки Ви не підписували угоду та не оплачували її, то жодного конфлікту інтересів та корупції немає.

Перш за все маю відзначити, що є хибним уявлення, що питання запобігання конфлікту інтересів при публічних закупівлях регулюється Законом України "Про запобігання корупції".

Спеціальним законом для цих питань є Закон України "Про публічні закупівлі".

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text

Відповідно до цього закону:

6) Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

11) замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

19) переможець спрощеної закупівлі - учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю;

25) публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом;

28) спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону;

35) уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту);

37) учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону, До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать:

3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

• юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
• органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
• у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;

Відповідно до ч. 5 - 7 ст. 11 Закону,

5. Визначення або призначення уповноваженої особи не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Для цілей цього Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

6. Уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об’єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника.

7. Уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту, як правило юридичну або економічну освіту. У разі визначення кількох уповноважених осіб розмежування їх повноважень та обов’язків визначається рішенням замовника.

Не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.

Жодних пільг щодо публічних закупівель в цьому плані закон для сільської місцевості НЕ МІСТИТЬ.

Тобто якщо не Ви підписували договір із своїм сином та одноосібно визначали його переможцем закупівлі - то Вам не може за таких обставин бути інкриміноване порушення закону і корупція.

З повагою, юрист Ярослав Турчин