Чи дає право на відстрочку від мобілізації опікунство тещі-інваліда?

Доброго дня, Андрію!

Стаття 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:

Зокрема в ній зазначено:

«Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

{Абзац одинадцятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}".

Отже, Ви будете мати відстрочку за абзацем 11, якщо матір Вашої дружини не має інших працездатних осіб, які відповідно до закону повинні її утримувати. Такими особами вважаються родичи першого ступеня спроріднення, а саме: другий із подружжя та повнолітні діти.

Той факт, що Ваша дружина не працює, а її сестра знаходиться за кордоном не впливає на те, що вони, як працездатні особи, не можуть утримувати свою матір.

У відповідності із статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:

«непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону;»

Тому, за обставин, які склалися, можу зробити висновок, що відстрочку за абзацем 11 буде отримати складно у зв'язку з наявністю двох працездатних дітей у матері Вашої дружини..

Щодо визнання матері Вашої дружини недієздатною у судовому порядку, то тут все залежить від того, хто буде призначений її опікуном. Якщо це будете Ви, то матимете право на відстрочку за абзацем 12 статті 23 вищезгаданого закону. В даному випадку вона виглядає наступним чином:

"опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}".

Щодо самого процесу визнання особи недієздатною, то це непроста та довготривала справа.

Недієздатна особа – це особа, яка внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України.

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заява до суду про визнання громадянина недієздатним або обмежено дієздатним може бути подана:

– членами сім’ї, близькими родичами,

– органом опіки та піклування,

– психіатричним закладом.

Заявник і орган опіки та піклування мають бути присутні під час судового розгляду цієї справи. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Заява про визнання особи недієздатною подається до суду за місцем проживання особи, щодо якої розглядатиметься справа про недієздатність, а у випадку, якщо особа така перебуває на лікуванні — за місцем знаходження психіатричного закладу (ч. 1 ст. 295 ЦПК України). До заяви мають бути додані докази такого психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

Згідно ч. 6-8 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання недієздатності визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 ЦК України, опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника (ч. 4 ст. 63 ЦК України).

Опікун недієздатній особі призначається судом за поданням органу опіки та піклування (ст. 60 ЦК України).

Також можна було б ще запропонувати Вам оформлення постійного догляду за матір'ю дружини на підставі абзацу 10 статті 23:

"зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

{Абзац десятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}".

У даному випадку потрібен висновок про потребу матері дружини у постійному догляді. Якщо вона має інвалідність І групи, то даний запис може бути зроблений на зворотній стороні довідки МСЕК, якщо ж ні, то тоді їй прийдеться пройти ЛКК та отримати висновок форми 080-2 про потребу у постійному догляді.

Проте, це ще не кінець, оскільки Ви повинні будете довести ТЦК, що саме Ви здійснюєте такий догляд за матір'ю Вашої дружини. Відповідними доказами можуть бути або довідка про компенсацію за догляд на непрофесійній основі, або акт встановлення факту здіснення догляду. Оскільки Ви працюєте, то довідку про компенсацію Вам отримати не вдасться, отже, залишаеться акт встановлення факту здійснення догляду.

Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю І чи ІІ групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.

Також хочу звернути Вашу увагу на новий законопроект, який буде розглянутий у другому читанні наприкінці лютого. Якщо він буде прийнятий саме у такій редакції, яка є станом на сьогодня, та підписаний Президентом, то єдиною підставою щодо відстрочки для Вас залишеться лише опкунство над особою, визаною судом недієздатною. Всі інші підстави, які стосуються батьків дружини будуть скасовані.

З повагою, адвокат Айвазян.