Чи маю право відмовитись від виконання завдання (риття окопів в зоні бойових дій) за станом здоров'я?

Доброго дня, Валентине!

Відмовитись від наказу командира немаєте права, оскільки можете бути притягнуті за це до кримінальної відповідальності.

Стаття 402 ККУ передбачає:

"1. Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу -

карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно вчинено групою осіб або спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Непокора, вчинена в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

4. Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Примітка. Під бойовою обстановкою в розділі XIX цього Кодексу слід розуміти обстановку наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування військової зброї і техніки стосовно військового супротивника або військовим супротивником. Обстановка бою, в якому бере участь військове з’єднання, частина (корабель) або підрозділ, розпочинається і закінчується з наказу про вступ у бій (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою".

Відповідно до статті 403 ККУ:

"1. Невиконання наказу начальника, вчинене за відсутності ознак, зазначених у частині першій статті 402 цього Кодексу, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавленням волі на строк до двох років.

2. Те саме діяння, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".

Відповідно до Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" право командира ‒ віддавати накази і розпорядження, а обов’язок підлеглого ‒ їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження.

Згідно із Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України":

"35. Накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв’язку.

Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

36. Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.

За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

37. Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.

Військовослужбовець зобов’язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов’язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов’язаний доповісти вищезазначеним особам негайно..."

Отже, не рекомендую відмовлятись від виконання наказу, а звернутись до командира з рапортом про роз'яснення (уточнення) наказу. Такий рапорт подається у випадках, коли виданий наказ є таким, що явно порушує права військовослужбовця, або його виконання є неможливим з певних причин, наприклад, за станом здоров'я.

З повагою, адвокат Айвазян.

Відмова від наказу за станом здоров'я

Доброго вечора!

Якщо Вас виключили з особового складу частини, відповідно Ви були зараховані у розпорядження командира.

Згідно довідки ВЛК Ви є обмежено придатним до військової служби у ДШВ та придатні до служби лише у частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах.

Відповідно до закону військовослужбовці мають право звертатись до свого командування з рапортом по різним питанням: звільнення з військової служби, направлення на ВЛК, отримання лікування, надання відпустки тощо.

Вам потрібно подати рапорт про різке погіршення стану здоров'я, що унеможливлює Ваше проходження військової служби та виконання покладених на Вас обов'язків, зокрема риття окопів.

Ви можете відмовитись від виконання наказу, але скоріш за все командування розціне даний поступок як непокору і в такому випадку доведеться відстоювати свої право у судовому порядку.

Проте, згідно статті 37 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» підлеглий має право звернутися до командира з проханням уточнити наказ.

Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов’язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов’язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Саме тому у випадках невпевненості у можливості виконати наказ раджу писати рапорт про уточнення наказу, обов’язково в ньому зазначаючи про те, що Ви НЕ відмовляється виконувати наказ, а просто по стану здоров'я не в змозі виконувати покладені обов'язки.

Стаття 41 Кримінального кодексу України визначає, що наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина. Тобто виконанню підлягає тільки законний наказ.

Явно злочинним слід вважати наказ, злочинний характер якого очевидний, зрозумілий як для того, хто його віддає, так і для того, кому він адресований, а також для інших осіб. Тобто злочинність такого наказу повинна бути очевидною і не викликати сумнівів.

Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно кримінально протиправний наказ або розпорядження. Також зауважу, що виконавець наказу може бути звільнений від відповідальності, якщо він не усвідомлював і не міг усвідомлювати злочинність наказу. У такому випадку відповідальності підлягає тільки особа, що віддала кримінально протиправний наказ.

Крім того, Ви можете подати скаргу на командира за перевищення службових повноважень до вищестоящого командування.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня,так ви маєте право не виконувати наказ, за станом здоров'я. У такому випадку, вам потрібно вимагати письмового наказу , після чого на нього надайте письмову відмову, від його виконання за станом здоров'я та вимогою проходження ВЛК. Якщо на влк не відправляють викликайте собі швидку.

Доброго дня.

Порядок віддання й виконання наказів передбачено статтями 35-38 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Так, накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв’язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

Згідно статті 36 розділу 1 частини 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.

За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

Оцінити незаконність наказу в кожному конкретному випадку може бути доволі складно в силу різних обставин, особливо в бойових умовах. Тому важливо розуміти, що сама по собі Ваша незгода з наказом, його доцільністю та ефективністю ще не означає, що такий наказ є дійсно незаконним.

Згідно п.п. 110-113 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі порушення його прав.