Задайте питання юристу

880 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Цивільне право, 16 квітня 2024, питання №105827 250₴

Питання по новому мобілізаційному закону

Доброго дня, у мого чоловіка батько інвалід 2 групи пожиттєво ( інсульт, інфаркт) Він у батька один син. Але у батько ще є дружина 70 років, вона ще являється опікуном внучкі сироти інваліда першої групи .Ми всі переселенці з Донецької обл і винаймаємо житло спільне. Чи можуть чоловіка мобілізувати?І чи може він супроводжувати батька закордон?

Відповіді юристів (5)

    Богун Сергій Павлович
    20%

    Доброго дня.

    Наразі чоловік може супроводжувати свого батька за кордон.

    Це передбачено правилами перетинання державного кордону громадянами України.

    Згідно з новою редакцією закону право на відстрочку мають особи, які

    мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного

    з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови

    відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону

    зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами

    з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім

    домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи

    позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати

    догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа

    військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

    В принципі Ваш чоловік може претендувати на отримання відстрочки.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    20%

    Вітаю Вас.

    16 квітня 2024 року Президент України підписав законопроєкт 10449 (новий мобілізаційний законопроєкт), який орієнтовно через 1 місяць набере чинність. Так, до цього часу мають діяти чинні підстави для відстрочки від мобілізації, передбачені в статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", але наскільки охоче по них ТЦК та СП надаватимуть відстрочку - питання серйозне. По статті 19 Конституції України (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України) мають надавати по чинному законодавству, але так чи інакше, громадяни повинні враховувати те, що зовсім скоро набере чинності. Що передбачає законопроєкт 10449:

    "...13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одногоз батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю..."

    Тут є певна проблема з дружиною батька чоловіка, адже незважаюи на наявність у неї статусу непрацездатної, законопроєкт 10449 передбачає конкретно - "за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами із інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту)". Мова не йде про працездатність та непрацездатність, тому у цьому також може бути певна проблема. Звісно, особа, яка є непрацездатною, не може за кимось доглядати та утримувати когось, але факт залишається фактом - наші депутати знову щось "накрутили". Його дружина не зобов'язана утримувати чоловіка, будучи сама непрацездатною, але будемо бачити практику. Питання доволі дискусійне.

    Все ж таки Сімейний кодекс України передбачає, що:

    Стаття 75. Право одного з подружжя на утримання

    1. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

    2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

    3. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

    4. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

    Але наразі чоловік та батько мають право на перетин кордону. Так, на даний момент достатньо спільного місця реєстрації та 2 групи інвалідності.

    Ось Ваша підстава для виїзду за кордон:

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

    від 27 січня 1995 р. № 57 Київ

    Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України

    2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

    ...

    особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.

    Втім, треба зважати на те, що інколи прикордонники вимагають довідку з ТЦК про відстрочку, якщо Ви не виключеня з обліку. У цьому відношенні гарно було б переглянути Ваш військовий квиток.

    Починаючи з 29 грудня 2023 року, громадянам масово почали відмовляти у перетині кордону. Офіційна версія – відсутність всіх документів, які вимагаються чинним законодавством. Хоча по факту це відбувається через відсутність оформлених у ТЦК та СП відстрочок від призову під час мобілізації. Відомо і чимало кейсів, коли люди виїздили, що ще більше ставить ситуацію в невизначеність.

    Пам'ятайте - чинні Правила перетинання державного кордону не вимагають від Вас жодних довідок, дозволів з ТЦК та СП (при виїзді за більшістю підстав). Так, є закони України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" "Про військовий обов'язок і військову службу" та інші НПА, які передбачають виконання військового обов'язку, проходження ВЛК, повідомлення про наявність підстав для відстрочки тощо.

    Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Якою взагалі є тенденція та що робити, коли Вам відмовляють?

    1. Підготуватися заздалегідь (сформувати чітку правову позицію, орієнтовану на постанову КМУ № 57), за потреби роздуркувати нормативно-правовий акт, бути готовим відстоювати свої права). Не зайвим буде супровід юриста (адвоката) в офлайн або онлайн режимі.

    2. Багато в чому успіх залежить навіть від конкретної зміни прикордонників та відповідної посадової особи.

    3. По можливості - намагайтеся перетинати кордон в денну пору доби, аби працівники ДПСУ не мали змоги обгрунтувати відмову як неможливість перевірки Ваших документів.

    4. Беріть із собою якомога більшу кількість документів (виписки, медичні документи, посвідчення тощо). При змозі спробуйте документально оформити мету виїзду за кордон (особливо стосується тих, хто здійснює супровід особи з інвалідністю або особи, яка потребує постійного стороннього догляду).

    5. Відмова у перетині кордону на одному пункті не забороняє Вам спробувати виїхати через інший, у тому числі за наявності письмової відмови.

    З повагою! Нехай у Вас все вийде.

    Айвазян Юрій Климентійович
    20%

    Доброго дня, Інна!

    Відповідно до чинного законодавства Ваш чоловік має право на відстрочку у зв'язку з інвалідністю батька ІІ групи за наявних обставин:

    Стаття 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

    надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:

    Зокрема в ній зазначено:

    «Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

    {Абзац одинадцятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}".

    У відповідності із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:

    «непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону;»

    Отже, оскільки дружина батька є непрацездатною особою, станом на сьогодня Ваш чоловік має право на відстрочку.

    Проте, сьогодня Президент підписав Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набере чинності через місяць. Відповідно до цього закону підстава для відстрочки буде виглядати наступним чином:

    "які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю".

    Згідно зі статтею 202 СКУ:

    «Повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги».

    Відповідно до статті 75 СКУ:

    «1. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

    2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

    3. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи».

    Стаття 198 СКУ зазначає:

    «Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати».

    Отже, з одного боку у батька чоловіка є невійськовозобов'язана особа (дружина), а з іншого боку вона вже є непрацездатною й відповідно не може утримувати свого чоловіка.

    Тому, станом на зараз незрозуміло, як все це буде відбуватись на практиці. Як бачите, із підстави зник термін "непрацездатні", а замість нього з'явився "невійськовозобов'язані". З якою метою, поки що незрозуміло, бо виглядає дуже дивно, коли дружина батька Вашого чоловіка, яка сама є непрацездатною та має поважний вік, повинна утримувати свого чоловіка.

    Якщо слідувати логіці цієї норми у тому вигляді, в якому вона викладена, то виходить так, що Ваш чоловік не має права на відстрочку за новим законом.

    Щодо виїзду за кордон.

    Згідно змін, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 р. № 1044 та внесені до Правил перетинання державного кордону громадянами України, Ваша підстава для виїзду та перелік документів, необхідних для того, зазначені наступним чином:

    21. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

    особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують

    родинні зв’язки,

    інвалідність,

    а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка),

    або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка),

    або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.

    Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю І чи ІІ групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням".

    Отже, станом на зараз чоловік має право на перетин кордону, як супроводжуючий свого батька. Для того знадобляться наступні документи: свідоцтво про народження Вашого чоловіка, документ, що підтверджує інвалідність батька Вашого чоловіка (окрім довідки МСЕК), документ, що підтверджує спільне місце реєстрації, якщо останнього немає, то прийдеться оформлювати акт встановлення факту здійснення догляду.

    Проте й у випадку з виїздом можуть виникнути проблеми, оскільки останнім часом на пунктах пропуску через кордон прикордонники запитують військово-обліковий документ та довідку про оформлену відстрочку.

    Втім, такі дії прикордонників, звісно, є незаконними наразі (через місяць прикордонникі будуть наділені офіційним правом перевіряти військово-облікові документи) і їх можна оскаржити. При тому алгоритм дій може бути наступним:

    По-перше, на всі відмови Держприкорджон служби треба вимагати пісьмового підтвердження та одразу його оскаржувати. В таких випадках вони будуть відчувати більше відповідальності та діяти не так нахабно.

    По-друге, згідно з роз’ясненнями самої Держприкордонслужби України та відповідно до статті 23 Закону України “Про доступ до публічної інформації” рішення, дії чи бездіяльність органів ДПС можуть бути оскаржені до Голови Державної прикордонної служби України, вищого органу або суду..

    По-третє, згідно ст. 14Закону України Про прикордонний контроль від 05.11.2009 № 1710-VI (rada.gov.ua)

    "Стаття 14. Порядок відмови у перетинанні державного кордону іноземцям, особам без громадянства та громадянам України

    …Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом...".

    Відповідно до статті 24 Закону України “Про доступ до публічної інформації” відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень за:

    відмову в задоволенні запиту на інформацію;

    відстрочку задоволення запиту на інформацію;

    ненадання відповіді на запит на інформацію;

    надання недостовірної або неповної інформації;

    несвоєчасне надання інформації;

    невиконання органами Держприкордонслужби обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 Закону України “Про доступ до публічної інформації”;

    інші рішення, дії чи бездіяльність органів Держприкордонслужби, що порушили законні права та інтереси запитувача.

    Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені органами Держприкордонслужби, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом

    Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Держприкордонслужби до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

    По-четверте, телефони Держприкодонслужби, які можуть згодитись в таких випадках!

    1598 (ДЛЯ ДЗВІНКІВ З МОБІЛЬНОГО); +38(044)527-63-63 (ДЛЯ ДЗВІНКІВ ІЗ-ЗА КОРДОНУ)

    - ТЕЛЕФОН ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ (СЛУЖБА «ДОВІРА»)

    (044) 527-64-29; (044) 239-84-80 (ФАКС)

    - ПОДАННЯ ЗАПИТІВ НА ОТРИМАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

    (044) 527-64-29; (044) 239-84-80 (ФАКС)

    - ПОДАННЯ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН

    Нарешті, по-п’яте, прикордонники зобов’язані надавати консультації в телефонному режимі у пунктах пропуску за такими номерами:

    (033) 272 09 20 – Волинський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Волинської області – пункти пропуску Ягодин, Устилуг);

    (032) 239 01 23 – Львівський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Львівської області – пункти пропуску Угринів, Рава-Руська, Грушів, Краківець, Шегині, Смільниця );

    (067) 181 42 67 – Чопський прикордонний загін (кордон зі Словаччиною, Угорщиною – пункти пропуску Малий Березний, Ужгород, Малі Селменці, Тиса);

    (031) 313 82 61 – Мукачівський прикордонний загін (кордон з Угорщиною, Румунією – Лужанка, Вилок, Косино, Дзвінкове, Дякове, Солотвино);

    (037) 259 19 49 – Чернівецький прикордонний загін (кордон з Румунією, Молдовою у межах Чернівецької області – пункти пропуску Порубне, Мамалига, Росошани, Кельменці, Сокиряни);

    (043) 376 01 41 – Могилів-Подільський прикордонний загін – (кордон з Молдовою у межах Вінницької області);

    (032) 275 62 90 – Західне регіональне управління.

    Проте, звертаю Вашу увагу на те, що відмова у одному пункті пропуску не забороняє спробувати в іншому пункті пропуску.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович
    20%

    Вітаю Вас, пані Інно!

    Чи можуть чоловіка мобілізувати?

    По великому рахунку чоловік матиме право на відстрочку та не підлягатиме мобілізації.

    Згідно законопроєкту 10449 нова підстава для відстрочки виглядає так: не підлягають призову під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону ЗОБОВ'ЯЗАНІ їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

    Згідно статті 1 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

    непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону;

    Згідно статті 75 Сімейного кодексу України

    2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

    3. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи.

    Тобто, виходить, що батько чоловіка та його дружина - є непрацездатними та обоє можуть мати право на утримання.

    Якщо вже трактувати закон як він є, то дружина батька не зобов'язана його утримувати, якщо вона не може надавати матеріальну допомогу або сама її потребує. Тому Ваш чоловік матиме право на відстрочку.

    Як будуть трактувати дане положення працівники ТЦК буде відомо через 1 місяць, але остаточну картину побачимо коли з'явиться судова практика.

    І чи може він супроводжувати батька закордон?

    Так, може.

    Змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України поки не відбулося, тому чоловік зможете виїхати за кордон за підстав зазначених у п.2-1: у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.

    Для виїзду за кордон чоловіку з батьком потрібно підготувати такі документи:

    1. Закордонні паспорти

    2. Свідоцтво про народження чоловіка

    3. Документ про інвалідність батька

    4. Документ про спільне проживання (спільне місце реєстрації) або Акт здійснення догляду

    5. Військово-обліковий документ (з 16 травня, коли набере чинності законопроєкт 10449, проте ВОД вимагають уже з початку року)

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Пономаренко Наталія
    20%

    Доброго дня, Іванна!

    По закону Ваш чоловік має право на відстрочку, але у зв'язку з тим, що орієнтовно 20 травня 2024 року набуде чинності нова редакція Закону України "Про мобілізаційну підготовку та моблізіацію", до цього часу маю переконання, що ніхто через кордон за старими підставами випускати вже не буде.

    Для перетину кордону у майбутньому Вашому чоловіку треба буде актуальний військово-обліковий документ з ідентифікатором з реєстру "Оберіг". В інакшому випадку прикордонники зараз визнають військово-облікові документи підробленими.

    До серпня 2024 року Ваш чоловік як і всі громадяни України чоловічої статі у віці від 18 до 60 років та жінки - військовозобов'язані матимуть обов'язок оновити свої облікові данні в реєстрі військовозобов'язаних, який має дійсно почати працювати не на папері.

    Для цього, Кабінет Міністрів України має забезпечити створення та функціонування електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного чи резервіста.

    Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", що буде чинною з кінця травня 2024 року:

    Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю;

    Тому, якщо запрацює електронний кабінет військовозобов'язаного, громадяни України вже не будуть змушені доказувати, що працівники ТЦК протиправно не зареєстрували або не врахували їх заяви на відстрочки.

    Ви матимете право подати відповідну заяву про відстрочку та оновити дані онлайн, а потім лише пройти за потреби військово-лікарську комісію та отримати підтвердження права на відстрочку, що обов'язково має бути внесене до Реєстру та військово-облікового документу.

    Після цих дій, Ваш чоловік зможе виїхати у супроводі батька за межі України.

    Для цього потрібно буде мати:

    1. Паспорти для виїзду за межі України.

    2. Пенсійне посвідчення батька про отримання пенсії за інвалідністю або посвідчення органу соціального захисту населення відповідного органу місцевого самоврядування про право на пільги як особа з інвалідністю. Довідка МСЕК не є належним документом для перетинання кордону.

    3. Військово-обліковий документ з відміткою про відстрочку та наліпка - ідентифікатор на ВОД, за яким посадова особа пункту пропуску зможе за реєстром "Оберіг" перевірити відсутність до Вашого чоловіка претензій по лінії ТЦК та СП.

    З повагою,

    адвокат Наталія Пономаренко


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України