Чи можуть банки продати частину власності квартири через готівкові кредити?

Доброго дня, якщо кредит не брався під заставу майна, вам нічого не загрожує.

Вітаю Вас.

Загалом стягнення на нерухоме майно може бути накладено, але в рамках виконавчого провадження. Для відкриття виконавчого провадження має бути виконавчий документ, який подається безпосередньо до органів Державної виконавчої служби або приватних нотаріусів.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст.50 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

Частинами 3 та 4 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

ВИСНОВОК: загалом стягнення на нерухоме майно можливе, але в останню чергу. Можливо є сенс оскаржити надмірно нараховані відсотки та сплатити борг.

З повагою!

Доброго дня

Порядок наступний:

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Доброго дня, Ксенія!

Якщо сума боргу дійсно перевищує 160 тисяч гривень, то так, теоретично державний виконавець відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження" може звеорнути стягнення на єдине житло боржника та вистовити його на реалізацію з торгів. Ви маєте право на участь у аукціоні та викупити частку батька.

Звісно треба детальніше вивчати питання. Законним є стягнення, якщо було рішення суду. Виконавчий напис нотаріуса у таких речах не є належним документом на підставі якого має бути здійснене стягнення. Ці речі можна оскаржувати до суду.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня календарного року, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Черговість звернення стягнення на майно (кошти) боржника, яке відноситься до однієї черги визначається виконавцем з урахуванням співмірності до вимог за виконавчим документом, особливостей такого майна, та необхідності такого майна для забезпечення життєвих потреб боржника та членів його сім’ї.

Я розумію, що багато хто розраховував, що в період війни банківська система та інші МКО лопнуть і борги повертати не доведеться, але так не сталося, тому зараз почнуться масові стягування з людей боргів по лінії ЖКП, кредитів тощо.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій" передбачено основні умови мікрокредитування.

По-перше, це кредитні договори, укладені на строк до одного місяця, і договори, розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, у тому числі які підлягають під регулювання положеннями Закону України «Про споживче кредитування». А отже максимальна сукупна сума неустойки (штрафу, пені) за порушення споживачем виконання його зобов’язань не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

По друге, за порушення виконання споживачем зобов’язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені в бік погіршення для споживача.

По-третє, під час оформлення мікрокредиту клієнт надає доступ до інформації, що становить його кредитну історію, а також на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації, щодо нього та цього кредиту. У разі відмови споживача у наданні такої згоди кредитодавець має відмовити у наданні мікрокредиту.

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9C%D1%9...

З 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан. Через повномасштабну збройну агресію багато громадян втратили роботу, були змушені покинути свої домівки, тому їх можливість сплачувати за своїми кредитними зобов’язаннями значно обмежилася або взагалі зникла. Багато хто, навпаки брали мікрозайми для влаштування свого життя на новому місці. Постає питання: що ж роботи, якщо немає можливості сплачувати за зобов’язаннями.

Кредитні канікули – це тимчасове відстрочення від сплати кредитних платежів, яке надають за бажанням фінансової установи. Слід зауважити, що запровадження кредитних канікул – це право банківської установи, а не її обов’язок. Для отримання інформації про умови кредитних канікул у фінансовій установі, боржником якої є особа, остання має звернутися безпосередньо до такої установи. У майбутньому заборгованість потрібно погасити, а тому за наявності доходів і можливості виплачувати позику краще продовжувати виконувати умови зобов’язання.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплату яких передбачено мікрозаймом і які нараховано лише з 24 лютого 2022 року (початок дії воєнного стану) за прострочення виконання за відповідним договором, підлягають списанню.

Крім того, відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 військову агресію росії проти України визнано форс-мажорною обставиною. Тобто, якщо в договорі є пункт, який вказує, що форс-мажор є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язань, боржник має право обґрунтовувати несплату або невчасну плату за договором позики наявністю зазначених обставин. Про настання форс-мажору боржнику бажано повідомити фінансову установу офіційним листом, щоб у майбутньому уникнути претензій від такої установи.

Форс-мажор не звільняє від погашення мікрозайму, а лише відтерміновує такий обов’язок до закінчення дії форс-мажору (воєнного стану).

Під час врегулювання простроченої заборгованості у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія, фізичні та юридичні особи, залучені на договірних засадах кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією до безпосередньої взаємодії із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем або майновим поручителем, третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, додатково зобов’язані дотримуватися таких вимог щодо етичної поведінки:

1) не взаємодіяти за власною ініціативою із споживачем, який у передбачений цим пунктом спосіб повідомив про свою належність до захищеної категорії або щодо належності якого до захищеної категорії у передбачений цим пунктом спосіб повідомили близькі особи такого споживача, його представники, спадкоємці, поручителі, майнові поручителі або треті особи, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію.

Для цілей цього пункту захищеними категоріями є:

а) військовослужбовці Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України;

б) військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов’язаного з проходженням військової служби;

в) члени сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

г) особи, які перебувають у полоні, особи, з якими втрачено зв’язок, особи, зниклі безвісти;

2) не взаємодіяти за власною ініціативою з близькими особами споживача, який належить до захищеної категорії, його представником, крім представника, який не є близькою особою такого споживача, третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит такого споживача та які надали згоду на таку взаємодію.

Споживач, який належить до захищеної категорії та має бажання на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування припинити взаємодію з особами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, його близькі особи, представники, спадкоємці, поручителі або майнові поручителі повідомляють кредитодавця або нового кредитора про таке волевиявлення та про належність споживача до захищеної категорії за допомогою будь-якого засобу комунікації, реквізити якого розміщено на веб-сайті такого кредитодавця або нового кредитора, з наданням копій підтвердних документів про належність споживача до захищеної категорії.

Якщо ви постраждали від фінансової установи:

Попри воєнний стан, багато фінансових установ намагаються нажитися на горі людей, а саме нараховують неустойку (штраф, пеню), змінюють процентну ставку та передають відомості про боржників до колекторських установ для повернення боргу.

У разі незаконних дій з боку фінансових установ, що надають мікрокредити особа може звернутися Національного банку України, подавши скаргу на відповідні дії: на адресу електронної пошти nbu@bank.gov.ua або за номером гарячої лінії 0 800 505 240.

Отже, треба детальніше розібратися в ситуації та обставинах виникнення такого боргу. МФО не мала права нараховувати такі відсотки, щоб борг виріс в десятки разів. Оскільки Ви втратили зв"язок з батьком, то в такому випадку для отримання юридичних повноважень щодо вирішення цього питання - Ви можете розпочату процедури визнання батька безвісти зниклим під час війни.

З повагою,

адвокат Наталія Пономаренко

Доброго дня, Ксенія!

Відібрати квартиру за борги не так просто. Це можуть зробити тільки за певних передумов:

• наявності судового рішення, яке набрало законної сили;
• сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, перевищує 20 мінімальних зарплат;
• виконавець пересвідчився, що на рахунку боржника відсутні кошти для примусового виконання рішення суду.

Лише після цього виконавець здійснює пошук нерухомого майна боржника та може гіпотетично виставити його на прилюдні торги для реалізації.

Порядок такий:

• подається позовна заява про стягнення коштів;
• суд розглядає її та виносить рішення – задовольняє чи відмовляє;
• рішення набирає законної сили та передається державному/приватному виконавцю для примусового виконання.

Виконавець після отримання виконавчого документа:

• відкриває виконавче провадження;
• відправляє запити в банки й отримує інформацію про наявність коштів на рахунках боржника;
• після отримання інформації здійснює списання коштів із рахунку боржника;

• у разі відсутності коштів проводить пошук рухомого/нерухомого майна;
• після знаходження майна проводить його оцінку та реалізує на прилюдних торгах.

В той самий час згідно статті 48 Закону України "Про виконавче провадження"

"1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах".

А у відповідності із положеннями Закону України "Про виконавче провадження",

"звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику".

Статтею 50 (частини 3 і 4) Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що

"у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно".

ВИСНОВОК:

Отже звернення стягнення на житло боржника є КРАЙНЬОЮ ПОТРЕБОЮ. Для її реалізації існують певні суто процедурні вимоги, дотримання яких є обов’язковим для примусового стягнення заборгованості в процесі виконавчого провадження. Конфіскація житла – квартири або житлової площі, житлового будинку відбувається лише за борги, сума яких перевищує 20 розмірів мінімальної зарплати. Водночас наявність і сума заборгованості має бути обов’язково встановлена судом – має бути судовий наказ, рішення чи ухвала.

До того ж конфіскація житла здійснюється лише в останню чергу виконавчого провадження. Тобто, якщо неможливо стягнути суму боргу коштом заробітної плати та грошових коштів, наявних на банківських рахунках боржника, цінних паперів, автотранспортних засобів та іншої наявної у боржника техніки, нерухомого майна насамперед з нежилого фонду, та земельних ділянок.

Як я і наголосив вище, конфіскації житла передує встановленню у боржника іншого майна або грошових коштів, які можна стягнути в рахунок заборгованості, не порушуючи конституційне право на житло.

Стягнення заборгованості в примусовому порядку користуючись з коштів або майна боржника відбувається обов’язково через арешт – заборону відчуження.

Винятком з такої ситуації є заставне майно боржника, яке стягувач – кредитор, банк, інша фінансова компанія – має право реалізувати у рахунок боргу, однак лише у разі зрівняння або перевищення суми боргу над вартістю такого майна.

Примусове відчущення житла, особливо, коли є інші співвласники, – складна та довготривала процедура примусового продажу на електронних публічних торгах після отримання відповідної постанови суду та за умови проведення належної оцінки майна. Тому це не станеться швидко і несподівано для Вас. Тому наполегливо раджу Вам звернутись до адвоката, який має досвід в розгляді цієї категорії справ. Самостійно Ви з вирішенням цієї проблеми не впораєтесь точно!

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Перш за все, Ви повинні знати, що колектори без рішення суду не можуть нічого зробити. Якщо колектори Вам активно дзвонять та погрожують - напишіть заяву на те, щоб Ваші персональні дані прибрали з колекторських баз, а за необхідності, подайте скаргу до НБУ або уповноваженого з прав людини.

Ніколи не вірте, якщо колектори кажуть:

• Ми приїдемо описувати ваше майно – без рішення суду та відкриття виконавчого провадження, описати майно не можна.
• Ми відкриємо кримінальну справу про шахрайство – не повернення кредиту не підпадає під шахрайство.
• Я з поліції з приводу вашого кредиту - жоден співробітник поліції не дзвонитиме та вимагатиме погашення боргу.
• Надсилають «рішення суду» про стягнення коштів – перевірте його в https://court.gov.ua/fair/
• Ми заборонимо виїзд за кордон – без суду та виконавчого провадження це неможливо зробити.
• Про виїзну групу – це теж класична «лякалка».

Отже, поки немає судового рішення - єдине, що можуть зробити колектори - це здійснювати психологічний тиск.

Також, потрібно дізнатися банк передав кредит чи продав його колекторській компанії.

Для цього необхідно звернутися до банку та вимагати довідку про розмір боргу з докладним описом боргу з відсотками, пенею і штрафами, договір кредитування з банком (якщо у батька немає екземпляру), а також тип договору (факторинг, представлення інтересів чи договір цесії.) і його дані (номер і дату оформлення) між банком та колекторами. У Вас є право вимагати для ознайомлення завірені копії цих документів.

Якщо банк передав кредит колекторам - він лише уклав договір з колекторською компанією, довіривши їй стягнення. Сам кредит залишився у банку, і погашення буде на його користь.

Якщо банк продав борг колекторам (зазвичай банки продають кредити колекторам за ціною, значно нижчою від суми заборгованості) - власником кредиту є колекторська компанія, тому існує шанс погасити значно меншу суму заборгованості.

МАЙТЕ НА УВАЗІ без рішення суду та відкриття виконавчого провадження, арештувати рахунки та майно не можна, адже під час воєнного стану на кредитних договорах не посвідчених у нотаріуса виконавчі написи заборонені.

Якщо ж колектори звернутись до суду та оримають рішення про сягнення заборгованості, яка становить більше 160 тис грн, то державний виконавець може накласти арешт на майно.

Згідно статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"

1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Арешт на майнові права у вигляді майнових прав у внутрішній системі обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, накладається в порядку, встановленому статтею 64 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

Не допускається накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або іноземних банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків.

Не допускається накладення арешту, звернення стягнення за власними зобов’язаннями Центрального депозитарію цінних паперів як суб’єкта господарювання на кошти, що знаходяться в Національному банку України або іноземних банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів.

Не допускається накладення арешту, звернення стягнення на кошти, що отримуються (утримуються) небанківським надавачем платіжних послуг на розрахунковому рахунку, відкритому банком небанківському надавачу платіжних послуг для виконання платіжних операцій, за зобов’язаннями такого небанківського надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім звернення стягнення за зобов’язаннями цього небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем, за умови що таке зобов’язання пов’язано з наданням ним платіжних послуг такому користувачу. Порядок звернення стягнення на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках небанківських надавачів платіжних послуг, встановлюється Національним банком України.

3. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

4. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

5. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

6. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

7. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (160 тис грн), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

8. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

ВИСНОВОК

1. Без рішення суду ніхто не зможе накласти арешт та продати частку квартири, яке належить батьку.

2. Якщо банк або колектори подадуть позов до суду, тоді потрібно намагатися зменшити суму заборгованості. Якщо вона буде меншою за 160 тис. грн - частку квартири батька ніхто стягнути не зможе.

3. Якщо сума заборгованості буде більшою за 160 тис грн та суд прийме рішення на користь банку - тоді можливе стягнення на батькову частку, що визначається судом за поданням виконавця.

З повагою, юрист Дерій В.О.!